Лесик Панасюк

КАМІНЬ ДОЩУпоезії

ЛьвівГО «Форум видавців»

2013

Збірка віршів переможця 9 Фестивалю «Молода Республіка Поетів»

в межах 20 Міжнародного «Форуму видавців у Львові»

Дизайн, верстка: Лесик ПанасюкІлюстрація на першій сторінці обкладинки: Roberto Blefari

Це видання здійснене за підтримкиЛьвівської обласної ради

та Львівської обласної державної адміністрації

© Лесик Панасюк, текст, оформлення, 2013© Roberto Blefari, ілюстрація, 2013© ГО «Форум видавців», 2013

Тільки б сон

Радіо всередині пусте і чорнеі газети тепер друкують без букв

Я іду вулицеюале не чую власних кроківпомічаю знайомого з іншої сторони вулиціі гукаю його щоб привітатисьале з мого рота вилітають кулі мовчанняякі чомусь не схожі на кулі тиші

Я починаю кричати йому рукамиале мої пальці вигнутімої пальці криві і покручені

Та це тільки сонтільки сон

КАМІНЬ У НЕБІ

5

Без дому

Я вигнаний з домухоча й не виходив за дверінавіть не відчиняв вікноале із дому вигнаний

Ти загубила мурашинку світлаі я боюсь одного дня її не знайти

Відчуваювже бджоли літають біля твоїх очейі ти поволі засинаєш від меду на повіках

І ось ти з босими ступкамиобережно уподібнюєшся лелецінезвикла до тих місць про які я думаю

Чому я знаю що тобі снятьсямісця де ти ніколи не булапро які можу знати тільки яй чому ти постійно боса

6

Часом ти засинаєш порядчасом просто сидиш порядчасом співаєш порядчасом їмо разомчасом розмовляємо довгоале руки твої постійно однакові

Твої ранкові руки такі як деннітакі як вечірні й нічніале кільки пальчиків безстрашними зайченятамиінколи прибігають із твоїх рукскладених у кулакиначе на них сіли дві мурашинки світла

Наче я не вигнаний з домуі живу тут у вагоні метроа усі інші люди то просто гостіякі прийшли подивитися на твоїх зайченяту моїх руках

7

Коли не за руку Камінь вийнятий з води вже скоро не має нічого спільного з водою Птах струшує із себе синь спустившись на землю Хлопчина з неувімкненим фотоапаратом підходить до кожного і робить вигляд що фотографує перехожого робить піддослідним Підходить до мене а я не камінь у небі підходить до тебе а ти не пташка у воді

8

Я читаю книжку  Я читаю книжку великого формату і почуваюсь інвалідом і почуваюсь вагітною жінкою На мене кидають зацікавлені погляди листя-погляди люди як осінні дерева кидають на мене погляди люди як осінні дерева зі зламаними гілками що наче руки складені на колінах їхні руки наче зламані гілки валяються на колінах Мої руки тримають книжку великого формату я почуваюсь інвалідом я почуваюсь вагітною жінкою мені не поступаються місцем навіть після чергового нагадування голосу громадського транспорту

9

Зуб

Незнайомцям так просто розказувати свої таємниціхрущі-таємниці випущені з сірникових коробочокщо сідають на незнайомцівхтось дозволяє хрущам полоскотати себе вусикамихтось лякається зганяє із себе таємниці

Цікаво де зараз вонина світлофорі біля пішохідного переходучи в супермаркеті біля прилавку з молочними продуктамиде наші хрущів кишені непридбаного плащачи на поличці електрички підвищеного комфорту

Порожні сірникові коробочкибез таємниць і сірниківі ти бігаєш по сусідах аби позичити сірниківаби позичити таємницьа мені болить зуб і я чомусь на тебе сердитийніби я хрущ якого замкнули в моєму зубіі я кричу тобі випусти мене випустиа виходить тільки сердитись

10

В такий час

У мене сіпається щоканаче зараз має вкусити осаі в тебе усе валиться з рук

Тоді згадую як діти лякали дереващоб ті губили пташокякі спочатку падали вниза потім підстрибували наче м’ячикиале не торкнувшись перед тим землі

Здається щось має статисьперегоріти лампочкавдарити блискавкавибухнути тарілка у тебе в руці

В такий час треба просто брати тебе за рукуі виходити з домукуди завгоднопросто виходити і не озиратись

11

Таких простих

Давно не говорила мені приємних слівтаких простих як стілчи як непомита тарілкаа я у свої двадцять два жодного разу не бачив гір і моря

Не говорю тобі приємних слівтаких простих як стілчи як непомита тарілканапевно боюсь що будуть затисненіміж кутиками твоїх очей і губбоюсь що ідучи в горахмою тінь привалить каменемйдучи босим по теплому піскумою тінь змиє хвиляі я стану безтіннимі стану один

Але може тоді ти скажеш менібезцінний чи єдинийа можливо я тобі скажу

12

Якщо зламати

Часом я щось маленьке і круглені підійти до тебені взяти за рукукачаюсь по колу

Часом голка в мені коле жовтокале якщо її зламатичи ж ти побачиш написане білком на білому папері

13

Короткозорий хлопчик

Вітер згинає мене мов короткозорий хлопчик папірцяобережнопридивляючисьрівно по попереку

Я надто білий для цієї вулиція керамічний зуб цієї вулиція футбольний м’ячя ще не написав найкращого свого вірша

Вітер кладе мене до потайної кишеніне читаючи

14

Сніг

Щороку з приходом зимивидруковую на папірці усі віршіякі носив у голові впродовж рокуодин на одний один на однийстворюючи щось подібне до снігових заметів

Бо ніхто так не любить сніг як тиніхто так йому не радіє

Я виліплюю снігових наса ти відламуєш з дахів бурульки про коханнящоб не пробили нам голови

Чую крижані дзвоники твоїх очейщо прив’язані прозорими ниткамидо гілочок твоїх брівпро що вони дзвенять

Ти принесла у цю білизнуп’ятипелюсткові квіти руксніг-пилок сиплеться до голівок твоїх квітівшироко розкритихі від цього вони ще більше розпускаються

15

І тільки й чути від тебепогляньподивисьа тама тутяка красаякий сніг

Усі дерева цвітуть снігомусі дерева вкриті мохом снігуале мох снігу підступнийне вгадаємо де північ де південьми загубились

Ось на березі достигають снігові яблукана липі достигають грушігоріхи на тополях на кленах сливи

Сніг сніг сніг снігсніг сніг сніг

Тільки потім він танеі ти знову вважаєш що не пишу тобі віршів

16

Свічка

Я приніс гарячу пір’їнущо із себе нитку виймаєі у вушко темряви вставляєти пір’їна чи котушка

Голка темряви лежитьа ми з тобою хрестиком вишитіа все довкола гладдю вишитечорним на чорномуале підносиш пір’їнуі все набуває кольорути пір’їна чи пензлик

Я світлу пір’їну принісчотириколірнусиненькусіруватужовтужовтогарячуі кожний колір світло віддає

Я приніс пір’їну що плачетеплими сльозами плачети пір’їна чи надто щаслива дівчина

ПТАШКА У ВОДІ

17

Я приніс пір’їну що меншаєплаче і меншаєвіддає світло і меншаєнадає кольору і меншаєвиймає із себе ниткуу вушко темряви вставляє і меншає

Я гарячу пір’їну приніся світлу пір’їну принісбо не зміг зловити воскову пташкущо моток ниток проковтнулатільки пір’їну вирвавале й вона вже маленька зовсім

18

Намальовані

Намальованими сприймаємо колір тоншенамальованими сприймаємо все у розрізі

У розрізітонкі що аж світимось

Сливки зробились такими синімищо до них летіли птахиі в синьому ховалисьа ти з’їла сливкуі от твої губи уже не впіймати

Який твій третій колірякий твій розріз найбільший

Груші зробились такими жовтимищо треба мружитисьа ми гріємся

Найменші розрізи зі струмомнайкращі кольори всередині

Вишні зробились червоними як ранилікуємо вишню

19

Найкращі вигини всерединінайбільші розрізи гарячі

Яблука зробились такими зелениминаче вікна травивідчиняємо вікнащоб знаходити брунатних чоловічків трави

Розріж мене тутзнайди мій п’ятий колірвдар мене струмомя намальований тут біля тебе

20

Інструменти тепла

Бобри сточили нас і загатили річкулежимо слухняно у воді піднімаємо рівень водизупиняємо течію

А скільки із нас можна було б зробити інструментів тепла

Тепер тільки слухати прозору тонку сопілку горизонтубубон сонця з золотими калатальцями

А річкова риба бачить у нас чудовий ткацький верстатстрибає човниками між нитками водискоро буде чим укритись

Діти що біжать до річки не звертають на нас увагиплещуться хлюпочуть псують візерунки на покривалі водита й якби побачили нас то не впізнали б

21

Ніяк не можуть нами бобри натішитисьобіймають маленьких бобренят і розповідаютьде знайшли і як сточили

Ми гілками зчепилисьми вкрились водою

Тепер тільки слухати валторни і туби хмартільки скрипки та альти перелітних птахів

Бобер плескає хвостом по водіа наші волинки сердець виграють одна одній сонні мелодії

22

Мовчала про рибу

Я дивився у ставокі побачив що моїм лицем пропливла рибая не розгледів був то карась окуньі взагалі не впевнений чи бачив таку до того

Питав у тебе про ту рибути мовчаланаче ніколи про це не дізнаюсь

Часом намагалася ловити мою рибуале голими руками її не візьмешзалишалася ні з чимі постійно мовчала про рибу мого обличчяяку ще й досі не змогла впіймати

23

Камінь дощу

Під ранок здійнявся дощти ще спала й світилася зеленим

Я пішов за метеликами дощущоб знайти і врятувати ранкові квітибо квіти зовсім не красивіпоки їх не дарувати

Приніс тобі жовті білі і синіі виявив що якби проліски горіли червонимто твої щічки мали би бути снігомз-під якого скоро проб’ються такі проліски

Під ранок здійнявся доща в тебе під шкірою на шиї дзвеніло срібне калатальце

Я пішов за зміями дощуякі привели до яблуквони ще не достиглиале я знайшов одневоно здавалося стиглим

Коли приніс тобі то згадавяк ти співала меніі пісні лоскотали мені щоку і вухо

24

й мене всерединітепер коли чую ті пісні то знающо їх співають неправильноне так як ти

Під ранок здійнявся доща твої брови були як середньовічна в’язь

Я пішов за птахом дощуі побачив кущі малининарвав тобі тільки жменющоб не почавити

Ти їла по однійі всміхаласьале я раптом згадав сльозиті сльози вони твоїі вони гарніїх не можна витирати

Під ранок здійнявся доща в тебе з-під повік пробивався чорний вогонь вій

Я пішов за каменем дощуя уподібнився каменю дощущоби повернутись

25

Під осіннім деревом

Я стояв під осіннім деревомпіднімав голову догорилюди що проходили повзмогли подумати що намагаюся щось унюхати

Дерево сипало червоні губиі в цьому падолисті я намагався зловити твої

26

АН

Вирізаєш лапки і темні смужкиіз гречаного медуа жовті із соняшниковогокрильця з травневого меду вирізаєшшелест крилець із меду жу

І випускаєш не аплікаціюа бджолу що тонула в медунехай летить

27

Три рибини і ласиця

Глек у білий горошокфарба лущиться і відпадаєяблуня як глек у білий горошок

У клітці для кролівяких уже давно не булоще й досі лежала соломадудочками теплапридивившись я помітив що клітку облюбувала ласицябо дверцята були незачинені

Коли підходив ближчеласиця стрепенулась і почала тікатитікати невидимим бікфордовим шнуромчомусь почав бігти за нею

Прошмигнула крізь штахети на городна середині городу коли її нагнаввона зупинилась засичала показавши зуби і знову тікатиа я лишився стояти посеред городучи то кукурудзоючи то колоском ячменю

28

Потім пішов у ту сторону куди побігла ласицядо озера яке майже пересохлориба ще хлюпотіла і її можна було ловити рукамириба хлюпотіла аплодисментамия поклав у озеро яблуко з яким сюди прийшовначе з білетомз трьома окунцями повернувся додому

Після обіду здер усю фарбу з глечикаі намалював на ньому три рибини і руду ласицю

29

Ч

Я заснув під черешнеюне чувши як просяться кісточкидо ніг матері

А коли прокинувсято вже не знавчи мене пораниличи я ще живийчи це все насправді

30

Із залізної долоні

Кільце криниці вкрилося тріщинамиале довга рука ще дотягуєтьсяі дістає мені водидивлюсь на маленького себевін каже що бачить себе у моєму оцізаплющую око і не ловлю себеможливо не тезаплющую інше око і залишаюсь у темрявідотягуюсь губами до води у залізній долонінамагаючись випити себе

Чевез поле чевез лісмокву мовкву заєць нісхлюпотить моїм голосом водавідкриваю очі і бачу маленького себе у залізній долоні

Морква мокра від водицібо обмита у криниціпідхоплюю ямаленький я у відповідь усміхаєтьсяі продовжує

31

Мокву мовкву заєць нісчемному хлопчиніа мені він не пвинісбо я плакав нині

Не шкодую маленького себевипиваю його із залізної долоні

Кільце криниці вкрите тріщинаминаче крильця зоряниціпорожня залізна долоняі тільки я

32

ЗМІСТКАМІНЬ У НЕБІ

Тільки б сон .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ..5Без дому .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 6Коли не за руку .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ..8Я читаю книжку .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 9Зуб .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....10В такий час .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 11Таких простих .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 12Якщо зламати .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 13Короткозорий хлопчик .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 14Сніг .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 15

ПТАШКА У ВОДІ

Свічка .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 17Намальовані .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 19Інструменти тепла .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 21Мовчала про рибу .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....23Камінь дощу .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....24Під осіннім деревом .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....26АН .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....27Три рибини і ласиця .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... ....28Ч .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .. 30Із залізної долоні .. .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... .... 31

Літературно-художнє видання

Лесик ПанасюкКАМІНЬ ДОЩУ

поезії

Верстка: Лесик Панасюк

Формат 70x90/32.. Папір офсетний..Гарнітура Arsenal.. В оформленні використані

гарнітура Сергія Ткаченка Cedra 4Fта ілюстрація Roberto Blefari «Twine (inspired by trees)»..

Офсетний друк..Тираж 200 прим..

ВидрукованоТОВ «Дизайн-студія “Папуга”»

79040 м.. Львів, вул.. Патона, 19/158тел..: (032) 297-00-78

ГО «Форум видавців»79008 м.. Львів, вул.. Друкарська, 6

тел.. (032) 276-41-52