Дорогі кияни і гості столиці!

В рамках проекту «Арт-прописка: мистецтво бездомних» київська влада спільно з Фондом «Соціальне партнерство» прагне привернути увагу людей до проблем тих, хто через різні обставини виявилися на узбіччі життя. Учасники виставки - такі ж люди, як і ми: зі своїми пережи-ваннями і надіями, зі своїми проблемами і світоглядом. Завдяки цьому безпрецедентному арт-проeкту сотні бездомних відчули увагу і підтрим-ку до своєї творчості.

Впродовж трьох років в Києві працює студія, створена Фондом «Соціальне партнерство», в якій з людьми без визначеного місця прожи-вання займається професійний художник Олександр Бєлозор. Учні студії

- люди з непростими долями. Серед них є ті, хто за тих чи інших причин вимушені жити на вулиці, а є й такі, хто просто не бажає жити по-іншому, бути частиною якої-небудь системи. Проте, ми не повинні залишатися байдужими до їхніх проблем. Основне посилання вистав-ки - показати цілющу силу мистецтва.

Я вірю, що цей проект не залишить байдужим жодного з тих, хто відвідає виставку. І сподіваюся, що тепло наших душ обігріє тих, що мають потребу і допоможе їм знайти свою дорогу в мистецтві і в житті.

З повагою, Засновник Фонду,

Леонід Черновецький

2 3

Артем Макєєв: Президент Всеукраїнського Благодійного

Фонду «Соціальне партнерство».

- 1 жовтня 2009 року Фонду «Соціальне партнерство» випо-внилося 11 років. Розкажіть, ким та з якою метою його було ство-рено?

- Ініціатором та засновником Фонду був Леонід Михайлович Чер-новецький. Він завжди хотів займатися благодійністю, тож коли йому випала така можливість, він нею скористався. Леонід Михайлович за-снував Фонд, який вже протягом багатьох років годує і оберігає близько 1,5-2 тисячі людей без визначеного місця проживання, людей похилого віку та інвалідів. Здебільшого, робота з безпритульними відбувається в Благодійному Центрі «Стефанія». Крім того, Фонд опікується людьми,

які мають різні форми залежності і прагнуть позбутися їх. На сьогодні завдяки розробленій фахівцями Фонду програмі, вилікувані більше 250 осіб.

- Центр «Стефанія» - це основний проект Фонду? І чи працює «Соціальне партнерство» у регіонах?

- На сьогодні у Фонду два основних, постійно діючих проекти. Перший це Християн-ський Благодійний Центр «Стефанія», що створений для допомоги безпритульним, інва-лідам, та іншим соціально-незахищеним людям. Окрім їжі, яку вони отримують у «Стефа-нії», такі люди мають можливість здійснювати у Центрі елементарні гігієнічні процедури. У спеціально обладнаних пральні та душовій вони можуть помитися, поголитися та випрати одяг. Крім того, є майстерні з ремонту одягу та взуття - послуги яких також надаються без-коштовно, оскільки працюють там такі самі безпритульні.

Також в «Стефанії» є пункт першої медичної допомоги. Якщо наші лікарі з певних причин не можуть надати допомогу, то ми направляємо людину до державних клінік, ліка-рень чи поліклінік, з якими укладено угоди. Фахівці Фонду сприяють отриманню реєстра-ції людей без визначенного місця проживання та відновленню документів, які засвідчують особу і потрібні для отримання соціальних пільг та виплат. Це перший реалізований про-ект, що працює уже 11 років.

Другий проект Фонду реабілітаційний центр для людей з різними формами залеж-ності «Схід», який організовано на базі колишнього піонерського табору. Він працює близь-ко 5 років. У Центрі постійно можуть проходити немедикаментозну реабілітацію 30 чоловік. Як я уже згадував, вилікуватися змогли за цією програмою більше 250 осіб. Вони успішно пройшли реабілітацію і більше не повернулися до вживання наркотиків. Сьогодні це успіш-ні люди, дехто навіть є достатньо відомим.

В регіонах Фонд поки що не веде таку інтенсивну роботу. Разом з тим, сьогодні ми намагаємося залучити до благодійної діяльності меценатів з усієї України. Ми пишемо лис-ти, проводимо переговори з представниками бізнесу, встановлюємо контакти з іншими гро-мадськими організаціями, які працюють у різних куточках України.

- Чому ви зосередилися на допомозі саме безпритульним? - Фонд зосередився на допомозі безпритульним на початку роботи, тобто тільки у

проекті «Стефанія». Зараз є й інші проекти, що спрямовані на допомогу залежним. На той

час проблема безпритульності була надто гострою. Сьогодні, в тому числі завдяки роботі «Стефанії», людей злиденних, безпритульних і жебраків стало значно менше. Ми постійно допомагаємо їм і багато хто виходить з цього кола. Коли Фонд створювався, то людей до «Стефанії» приходило вдвічі більше, ніж зараз. До речі, ви праві в тому, що це люди найбільш знедолені, адже вони нікому не потрібні і їм ніхто не потрібен. Нажаль, допомагати безпритульним не так вже й просто, вони не завжди приймають таку допомогу. Потрібно ще заслужити їхню довіру, що й зробила «Стефанія». Люди, які сюди приходять, точно знають, що їм допоможуть і поважатимуть їхні громадянські права.

- Чому ви вирішили заохочувати бездомних людей до творчості?- Коли людина занурюється в мистецтво, зображуючи свій внутрішній світ, вона отри-

мує духовне піднесення і покидає свій звичний стан непотрібності та покинутості, крім того це відомий метод арт-терапії для лікування різних залежностей, який ми застосовуємо в комплексі з іншими методами лікування.

- Які заходи планує організувати Фонд «Соціальне партнерство», крім виставки робіт художників без місця проживання?

- На сьогодні провідними завданнями в роботі Фонду є організація виробництва самими безпритульними та забезпечення ночівлі людей без постійного місця проживання. Саме це найбільш актуально для ресоціалізації людини: від «бомжа» до соціалізованої особистості. Разом з тим, ми й надалі розвиватимемо наші постійні напрямки, адже людям потрібно митися, вдягатися, отримувати якісні ліки та їжу, відновити документи та вирішити проблему із роботою й житлом.

4 5

Галерея «Лавра» існує в якості центральної муніципальної галереї Київа з 1996 року, виставковий простір нараховує 650 метрів кв. Останні роки «Лавра» - один з головних культурно-мистецьких осередків столиці. Окрім знакових виставкових проектів, тут регулярно відбуваються прем’єрні покази вистав провідних українських театральних режисерів, фестивалі сучасного мистецтва, кінопокази, презентації проектів сучасного мистецтва, концерти зірок світового та українського музичного авангарду, покази мод, освітні проекти, що дає право називати галерею «Лавра» повноцінним центром сучасного мистецтва. У збалансованому вигляді тут представлено усі напрямки сучасного мистецтва, а також враховано культурні інтереси різноманітних соціальних прошарків та вікових груп.

Завдяки цікавим проектам, таким як молодіжні фестивалі музики, графіті, відео-арту, вуличного перформансу та мобільності галерейної політики, галерея «Лавра» стала справжнім епіцентром молодіжного мистецького життя Київа.

Діяльність галереї «Лавра» активно привертає увагу ЗМІ, про що свідчать регулярні позитивні публікації в пресі, а також інформаційні матеріали про вистаки та проекти галереї, що виходять на радіо та телебаченні.

Усі вищезгадані факти демонструють високу активність галереї «Лавра» в мистецькому полі столиці та її великий потенціал на майбутнє.

ARS LONGA - VITA BREVIS(Життя коротке - мистецтво вічне)

Вічність, Світло, Світ.Білий листок паперу.Крапка, лінія, площина, колір - і ми маємо можливість

відтворювати світ навколо нас. І рветься Душа до Бога не зважаючи на власну Долю та безвихідь.

А кожен малюнок це діалог з Душею, сльози, біль, радість та щастя. Бо завжди є віра, що завжди після буреломів у житті зійде на небі сонце і з’явиться веселка. * * *

Олександр Бєлозор - художник- живописець, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Участник багатьох вітчизняних закордоних виставок. Працює в різних жанрах образотворчого мистецтва. Займається живописом під водою: Гран-прі Міжнародного фестивалю “Срібна акула” - краща живописна робота. Зіграв головну роль О.Богомазова в фільмі “Дар Божої іскри”, художник постановник фільму призера фестивалю підводних фільмів в Антибах “Портрет написаний водою”. Про творчість художника знято три документальні фільми.

Куратор проекту та художній керівник студії, художник Бєлозор Олександр

6 7

“Червона вишня”Картон, гуаш, 38х45 см., 2007 рік

“Коси коса, коса коси”Папір, гуаш, 29х21 см., 2007 рік

“Цирк”Полотно, олія, 40х35 см., 2007 рік

“Ностальгія по СРСР”Папір, гуаш, 45х45 см., 2006 рік

АНтОНОВ АНДРІй(1961 р.н.)

8 9

“Баня Стефанія”Папір, туш, 21х29 см., 2007 рік

“Свято”Папір, туш, 29х21 см., 2007 рік

“Вулкан”Олівець, папір, 2007 рік

МиКОЛА(1958 р.н.)

10 11

“Портрет”

Папір, пастель, 48х30 см., 2006 рік

“Лицар”Гуаш, папір, 65х55 см., 2006 рік

“Монах”Гуаш, папір, 65х50 см., 2006 рік

“Сон”Папір, пастель, 48х30 см., 2006 рік

гОЛОтА гЛІБ(1972 р.н.)

12 13

“Петро і Павел (копія)”Полотно, акрил, 60х50 см., 2006 рік

“Жінка з півнем (копія)”Полотно, акрил, 40х30 см., 2006 рік

“Музикант (копія)”Полотно, акрил, 50х40 см., 2006 рік

“Юдіф”Полотно, акрил, 40х30 см., 2006 рік

14 15

“Квітки у вазоні”Папір, гуаш, 48х33 см., 2007 рік

“Чайки”Папір, гуаш, 30х50 см., 2007 рік

“Натюрморт”Папір, гуаш, 40х50 см., 2007 рік

“Квітка на вікні”Папір, гуаш, 42х52 см., 2007 рік

БОРОВСьКІ ЄЛеНА(1961 р.н.)

16 17

“Портрет друга, бомжа Антонова”Папір, пастель, 30х50 см., 2008 рік

“Іісус і Магдалена”Акрил, картон, 40х60 см., 2007 рік

“Євангеліст Лука”Акрил, картон, 45х40 см., 2007 рік

ЄРьОМКІН СеРгІй(1961 р.н.)

« Я – БОМЖ- іноземець»- Для київських бомжів, я своєрідний іноземець. Народився

на Амурі, після чого переїхав до українського Донбасу. Потім після закінчення вищого закладу довелось помандрувати по «Советскому Союзу». Алма-Ата, Камчатка, Люботин, що під Харковом, Ужгород – все

це сталось у мої часи служби у Радянській Армії, яка «розвалилась» на моїх очах.Далі в моїй долі було багато пригод і робот: інженер на радіотехнічній станції, потім

зам.директора з виробництва комбайнів у Краматорську, слюсар-сантехнік, ремонтник пароплава, а на початку цього століття закінчив біблейську школу. Після цього, два роки відвідував художню студію, навіть знайшов жінку, з якою одружився і в нас народилася донька, але рідні дружини відвернулись від нас…я знову став жебраком і прошу зараз милостиню у перехожих.

18 19

“Андрій вночі”Папір, пастель, 50х30 см., 2007 рік

“Було б життя...”Папір, пастель, 50х32 см., 2007 рік

“Мер”Папір, пастель, 50х30 см., 2008 рік

“Портрет дівчинки”Полотно, акрил, 50х40 см., 2007 рік

“Наталі”Полотно, акрил, 50х40 см., 2008 рік

20 21

“Закохані”Полотно, акрил, 50х50 см., 2006 рік

“Осінь”Папір, пастель, 50х32 см., 2007 рік

МАРиНА ХЛУДОВА(1972 р.н.)

«Сподіваюсь, що мої улюблені дочки мене зрозуміють і бу-дуть разом зі мною»

- Дитинство у мене було дуже важке – батько виявився справжнім «підкаблучником», тому головною у сім`ї була мати. Вона зі мною не це-ремонилась, тому я виросла дуже заляканою дівчинкою. В підлітковому

віці я почала пити і «зіскочити зі стакана» не могла. Лише переїзд до Києва допоміг мені позбутись цього лиха - допомогла Церква «Посольства Божого», яку я постійно відвідую, а також Студія. Раніше я була лінивою людиною, але тепер змінилась – намагаюсь зна-йти гроші на життя і харчування, у чому мені, в першу чергу, допомагає Бог. А натхнення знаходжу у малюванні. Час іде і сподіваюсь, що мої дві найулюбленіші дочки, які поки живуть у Санкт-Петербурзі, будуть разом зі мною. Я впевнена, що зможу подарувати їм частинку своєї материнської любові…

гЛАДКОВА ОКСАНА(1973 р.н.)

22 23

“Дзвін”Папір, пастель, 43х60 см., 2007 рік

“Сонечко”Папір, пастель, 65х50 см., 2007 рік

наступна сторінка“Кисень”

Папір, пастель, 32х50 см., 2006 рік

“Поляна”Папір, пастель, 36х50 см., 2007 рік

24 25

“Казкове місто”Папір, пастель, 70х50 см., 2008 рік

“Шасливий ангел”Папір, пастель, 50х70 см., 2008 рік

“Хочу на південь”Папір, пастель, 50х70 см., 2008 рік

СКОМОРОХОВ геНАДІй (1955 р.н.)

Народився в Росії, в місті Петропавлівськ-Камчатський. Також, жив у Латвії, там і закінчив у 1972 р. ГПТУ-2 і сільгосптехнікум за спе-ціальністю - технік механік. З 1992 року громадянин України. В Дау-генвілсі закінчив ізостудію, щоб реалізуватися, був у пошуку. Здобув спеціальність плиточника, столяра. Проживав в м. Чернігів, потім доля

розпорядилась мені потрапити до Києва з 2006 р. До приїзду в Київ працював у Польщі, Словакії, Чехії і Чадимі (заполярне коло).

В 2006 р. приїхав до Києва і потрапив до ХБЦ «Стефанія», де влаштувався на роботу у групі порядку. На «Стефанії» дізнався про художню студію. Завдяки Бєлозору Олександру Івановичу, почав малювати картини. На даний момент доводиться жити Бомжем, тому що не маю даху над головою і постійної роботи. Був жонатий, маю дочку, з якою не маю зв’язку з 2000 року.

Хочу займатись виготовленням з дерева і малювати чудові пейзажі. Дякую Богові за те, що Він для мене робить...

26 27

“Золотистий берег”Полотно, олія, 40х50 см., 2008 рік

“Червоний чепчик”Папір, гуаш, 43х60 см., 2006 рік

ЮРІй ПОЛьСьКий(1961 р.н.)

«Я вірю в Бога і сподіваюсь, що він мене не залишить в най-важчу хвилину»

- Малювати я почав ще зі шкільного віку, брав участь у виставках і деякі з робіт викликали справжній подив у фахівців. Найцікавіше, що

вчителя у мене не було – я сам змальовував картинки як з мультфільмів, так і з книжок, в основному казкових, де намальовані звірі.

- Можливо треба було піти в художню школу? Ви знаєте мене чомусь до цього не тягнуло. Ходив до зоопарку, де малював звірів, але не більше. Переносити на полотно натюрморти – це не для мене, тому художника у цьому плані з мене якраз і не вийшло.

До мультиплікаційній студії знаменитого режисера-мультиплікатора Давида Черкаського я потрапив у кінці 90-х років, коли студія відверто «розвалювалась» і я був вимушений звільнитись, перейшовши на студію «Борисфен». На жаль, і на ній кращої долі знайти не вдалось.

Після цього стало дуже важко жити - почав «зриватись», особливо у моральному плані. На щастя, знайшлось ось таке місце, де я можу присвятити себе улюбленій справі.

Крім того, я один із перших прийшов до художньої студії і скажу відверто – про свій крок я не жалкую, так як у студії знайшов віддушину, яка допомагає мені жити…

ПАРФЄНОВ ЮРІй(1963 р.н.)

28 29

“Цуценята”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

“Казка про Буратіно”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

“танець живота”Папір, гуаш, 60х43 см., 2007 рік

“Мої друзі”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

“Кохання на двох”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

“Я - художник”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

30 31

“Насолода”Папір, гуаш, 65x50 см., 2008 рік

“Бажання”Папір, гуаш, 65х50 см., 2008 рік

“Вегетаріанець”Папір, гуаш, 60х43 см., 2006 рік

ШиРІНА ІРиНА(1961 р.н.)

«Відкриття дверей нашої студії кожного дня чекаю з нетерпінням»

- Малювати я почала з років двох, коли знайденим олівцем почала розмальовувати стіни. Звісно, за це отримувала по «м`якому місцю» від батьків.

В школі навчання у мене не пішло після того, як нашій відмінниці поставили п`ятірку, а мені (я сиділа з нею за однією партою) три з плюсом, хоча завдання я виконала можливо навіть краще за неї. Вчитись більше не хотілось, тим паче мені з великими труднощами давались гуманітарні науки.

Час пролетів швидко, я знайшла свою другу «половинку», яка, як потім виявилось, стала для мене справжнісіньким лихом. У нас народилось з різницею у рік двоє хлопчаків, які з часом опинились у дитячому будинку.

Ми не могли оплачувати комунальні борги за квартиру у Конотопі і вирішили переїхати до батьків чоловіка у Львові. Потім чоловік запив, нас його батьки викинули з дому і деякий час нам довелось жити на Личаківському кладовищі.

Рік ми так «потинялись», так як у чоловіка, який постійно пив «біленьку», отримати хоч би якусь допомогу було неможливо. Разом з дітьми ми були вимушені їхати до Києва, де стали справжніми «бомжами». Спочатку знайшли притулок напроти заводу «Вулкан», в лісі, а потім під платформою «ДВРЗ». В кінці-кінців у мене забрали дітей і відправили до інтернату у Сумській області.

Потім у мене був найважчий період у житті – ми з чоловіком жили у сміттєзбірнику. Що це таке, розповідати дуже важко – отруєння можна було отримати ледь чи не кожну мить, коли в сміттєпровід скидали різний бруд, при чому інколи це була справжня хімія.

Зараз я працюю у нашому закладі - скоро, сподіваюсь, почну отримувати заробітну платню і зможу відвідувати дітей, яким вже 14 та 15 років. Чоловік же обрав свій шлях – для нього цигарка та пляшка з горілкою набагато важливіша за нас. Що стосується Студії, то відкриття її дверей я кожного дня чекаю з нетерпінням – де, як не в такому місці ми можемо знайти «розрядку» і «відпочити» від такої важкої долі.

32 33

“Єва”Полотно, олія, 60х50 см., 2006 рік

“Адам”Полотно, олія, 60х50 см., 2006 рік

“Радість”Папір, пастель, 70х70 см., 2008 рік

“Храм”Полотно, олія, 50х50 см., 2007 рік

“Зустріч”Полотно, олія, 50х60 см., 2007 рік

34 35

“Мушлі”Полотно, олія, 50х50 см., 2006 рік

“Портрет Інфанти (копія)”Полотно, олія, 60х50 см., 2006 рік

“Смуток”Полотно, олія, 50х40 см., 2006 рік

36 37

“Каїн і Авель”Полотно, олія, 70х70 см., 2008 рік

“Дівчинка з собакою”Полотно, олія, 60х50 см., 2008 рік

“Ширше крок”Полотно, олія, 70х70 см., 2008 рік

“Хустку віддали бабі Вірі”Полотно, олія, 70х60 см., 2008 рік

38

Довідка про Фонд

Всеукраїнський Благодійний Фонд «Соціальне партнерство» зареєстрований як неприбуткова благодійна організація 16 липня 1997 року.

Благодійна діяльність Фонду спрямована на допомогу бездомним, жебракам, інвалідам, самотнім пенсіонерам, колишнім ув’язненим, біженцям і людям зі всякого роду залежністю (алкоголізм, наркоманія, ігроманія). Всі види допомоги у Фонді надаються безкоштовно.

Центр був заснований у грудні 1998 року на території ЗАТ «Завод «Вулкан» за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна 4.

Фонд складається з двох структурних підрозділів:

Християнський Благодійний Центр «Стефанія»ХБЦ «Стефанія», який включає в себе:

їдальню; ■медичний центр (мед.пункт, дез. камера, пральня); ■центр духовного розвитку (будинок молитви, перукарня, одяг, душ, туалети); ■художню студію; ■центр реєстрації громадян (реєстрація, облік громадян та юрконсультація); ■швейна майстерня; ■майстерня взуття; ■безкоштовний телефон; ■

Їдальня ХБЦ «Стефанія» надає в день 500-700 годувань в літній період і близько 1 200 годувань в зимовий.

Медичний центр ХБЦ «Стефанія» надає терапевтичну і хірургічну допомогу. Допомогу отримують близько 120 чол. у літній період та близько 200 чол. у зимовий. Також, налагоджена співпраця з державними лікарнями м. Києва, щодня в лікарні направляють біля 20-30 чол.

За весь період існування Фонду була надана допомога близько 3 500 000 чол.

Реабілітаційний Центр «Схід»Центр був відкритий Фондом в червні 2002 року. Програма реабілітації алко-, нарко-

і ігрозалежних розрахована на 6 місячне перебування в Центрі, розташованому в м. Ірпень.

За період існування Центру курс реабілітації пройшло 500 чол., з них 48% звільнилися від залежності і повернулися до нормального життя.

Додаткову інформацію Ви можете отримати по номеру: + 3 8 ( 0 4 4 ) 5 7 3 - 2 5 - 7 3або за електронною адресою: partnerstvo.2009@gmail.com