Люблю тебе, тату

Люблю Тебе,Тату

Лю

блю Тебе,Тату

Тато – це той, хто найвище підкидає свою дитину догори.

Тато – це той, хто обіймає найміцніше.

Тато – це той, хто ні на мить не перестає бути у серці дитини.

ДУМКИ ТА ІСТОРІЇ

Від

Для

УДК 173.5 – 055.52 ББК 88.576.5 Л 93

Укладач Ірина Кондратюк

Висловлюю подяку за допомогу у підготовці книжки:Анастасії Рядинській, Ірині Юрчак, о. Якубові Гонцяжу, Аліції Хрін, Анні Пецюх, Іванці Рудакевич.І всім, хто допомагав порадами та словами підтримки.

Видавництво спирається на «Український правопис. Проєкт найновішої редакції» Інституту української мови НАН України, 1999

Л 93 Люблю Тебе, Тату : Думки та історії / Укл. І. Кондратюк. –Львів : Свічадо, 2013. – 128 с.ISBN 978-966-395-657-2

Ця невелика за обсягом книжечка містить слова любові до батька. У своєму житті про тата ми говоримо небагато. Однак ніхто не може заперечити його авторитету в сім’ї, того, яким важливим прикладом він є для своїх дітей, як багато у формуванні особистості сина чи доньки залежить від нього.

На цих сторінках ви прочитаєте як висловлювання знаних лю-дей про батька, так і перші дитячі роздуми про найріднішу людину. Дізнаєтеся, що про батька говорить Святе Письмо, та прочитаєте спогади про сучасних татів, написані на основі реальних подій.

Для широкого кола читачів.

ББК 88.576.5

ISBN 978-966-395-657-2 © Видавництво «Свічадо», 2013 р.

ОбкладинкаГригорія Риби, Оксани Вербовецької, Назара Гайдучика


думки Та ісТорії

Твої обійми найтепліші.Тому що в них чути,

як б’ється Твоє серце,сповнене любові…

ЛьвівВидавництво “Свічадо”

2013

…Я згинаю свої коліна перед Отцем, від якого бере ім’я все отцівство на небі й на землі…

(Еф. 3, 14 – 15)

4

Знаю, що жінка народжує. Та все ж не бійся, що кажу: НАРОДЖУЄШ ТИ МЕНЕ,але по-іншому!

Слова Моніки до батька з п’єси-містерії блаженного івана павла іі

“світіння батьківства”

7

Мій тато завжди поруч…Коли моє обличчя осяює сонячне промін-

ня, я дуже часто чую вигук збоку:– У тебе такі зелені очі! Зелені-зелені!Або вголос, або подумки автоматично вистрибує від-

повідь:– Татові! Коли я запитую когось, чи схожі ми з рідною се-

строю, то чую:– Схожі! Очі вас видають! В обох – зелені!Моя відповідь зринає сама собою:– Татові!Одного разу за обідом я розповідала подругам, як

одна дівчина свідчила про свої складні стосунки з батьком і зі слізьми на очах сказала, що усвідомила вражаючу річ – вона сама ніколи не говорила татові, що любить його… Дівчата перезирнулися між собою. “Я, щиро кажучи, також ніколи не говорю таких слів татові” – сказала одна. “Я – теж, – додала інша. – А ти говориш своєму татові, що любиш його?” – запитала вона мене. Однак у відповідь дівчата почули тишу…

ЛюбЛю Тебе, ТаТусю!

8

Адже мій тато помер, коли мені було 11 років. Відтоді минуло вже 12…

Я не пам’ятаю, чи говорила татові про свою любов. Нещодавно я знайшла лист, який писала моя бабуся батькам, коли ми зі сестрою відпочивали у неї на кані-кулах. У ньому я прочитала дуже важливі для себе сло-ва: “Іра спить у Петровій синій футболці. Як одягає, приказує: «Я тата дуже люблю!» або «Я хочу, щоб тато приїхав!»” – писала бабуся Міля. Щойно вивчивши літери, своєю дитячою рукою я дописала: “Люблю вас чекаю тата цілую Іра”.

Кілька днів тому мама вийняла з шафи і дала мені татів светр, який йому зв’язала його мати. Мені у ньо-му тепер дуже затишно і тепло. Я люблю його одягати і ношу з любов’ю.

Тиша за обідом тривала недовго, адже дівчата по-чали спілкуватися між собою на зовсім іншу тему. А скільки слів було у цьому моєму мовчанні! Відповідь на їхнє запитання я дала у своєму серці:

– Так, мій тато завжди поруч… У мене – його очі… Та як би я не хотіла, я вже не можу обійняти свого тата і сказати йому, що люблю його. Хіба що в молитві… Але після смерти батька Бог подарував мені неоцінен-ний дар, якого я дуже потребувала. Він поставив на моїй дорозі людину, яка стала моїм духовним татом. Я завжди спішу до нього, щоб сказати щось дуже важ-ливе… що люблю його. І тільки тепер розумію, яке це щастя – вимовляти слово “Татусю!” і чути у відповідь: “Донечко!”... І не втомлююся дякувати Богові за цей дар.

Ірина Кондратюк

10

Спадок Господній – діти: плід лона – нагорода.Як стріли у руці вояка, так діти віку молодого.Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій!

(Пс. 126, 3 – 5)

12

Бути батьком – це здійснювати владу. Здійснювати владу – це служити.

Яцек Пуліковський

14

Немає на землі урочистішого гімну, ніж лепетання дитячих вуст. Віктор Гюго

Діти – святі й чисті (…). Не можна робити їх іграшкою свого настрою. Антон Чехов

Дітей немає, є люди. Януш Корчак

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими. Оскар Вайльд

Не показуй пальцем – покажи собою. Станіслав Єжи Лєц

Якби тільки батьки могли собі уявити, як вони набридають своїм дітям! Бернард Шоу

Цю працю я присвячую своїй дочці Леонорі, без діяльної участі і підбадьорення якої книга була б написана вдвічі швидше. Пелем Вудхавз

Я можу керувати Сполученими Штатами й можу керувати своєю дочкою Еліс, але я не можу робити те й інше одночасно. Теодор Рузвельт

ТаТам про діТей

118

До одруження в мене було шість теорій щодо ви-ховання дітей; тепер у мене – шестеро дітей і жодної теорії. Джон Вілмот

Дитина більше за все потребує вашої любови саме тоді, коли вона менш за все її заслуговує. Ерма Бомбек

Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли про-ливати їх на вашій могилі. Пітагор

Ласкою майже завжди досягнеш більшого, ніж грубою силою. Езоп

Стосунки між батьками і дітьми настільки ж склад-ні і настільки ж драматичні, як стосунки між тими, хто любить один одного. Андре Моруа

119

Усім твоїм серцем прославляй свого батькаі не забувай про болі матері твоєї. Пам’ятай, що вони привели тебе на світ:чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили?

(Сир. 7, 27 – 28)

120

Кожен з нас багато завдячує тому, який пере-дав нам життя, який піклувався і, може, надалі піклується про наш щоденний добробут і зростан-ня. Не забудьте подякувати Богові за вашого тата. Пам’ятайте про нього в молитві, навіть якби ваші стосунки були не найкращі.

Папа Франциск

122

ВикорисТана ЛіТераТура

1. Афоризмы: Отцы и дети / Сост. О. А. Кравец. – Харьков: Фолио, 2010. – 222 с.

2. Большая книга афоризмов / Сост. К. В. Душенко. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 1056 c.

3. Бредбері Р. Марсіанські хроніки. Повісті. Оповідання. – К.: Дніпро, 1988. – С. 347.

4. Daniel W. Driscoll. Tacierzyństwo. Zostaniesz tatusiem i wszystko się zmienia. – Kraków: WAM, 2009. – S. 10, 49.

5. Добсон Д. Відверта розмова з чоловіком. – Львів: Свічадо, 2011. – С. 46.

6. Довженко О. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. – К.: Веселка, 1995. – С. 33.

7. Достоевский Ф. Братья Карамазовы: собр. соч. – Т. 10. – М.: Госсуд. из-во худ. л-ры, 1958. – С. 297.

8. Елдредж Д. Дике серце: Таємниця чоловічої душі. – Львів: Свічадо, 2012. – С. 31.

9. Энциклопедия афоризмов / Сост. Э. Борохов. – М.: ООО АСТ, 1999. – 720 с.

10. Иоанн Павел II. Сочинения. – Т. 1. – М.: Из-во Францисканцев, 2003. – С. 474.

11. Ісус – мій Господь / Христ. молитовник. – Вінниця: Clara Studio, 2012. – С. 246–247.

12. Кавано Б. Від серця до серця: короткі історії для душі. – Львів: Свічадо, 2010. – С. 39.

13. Кавано Б. Перстень царя Соломона: короткі історії для душі. – Львів: Свічадо, 2010. – С. 40.

14. Корейские народные изречения / Сост. Лим Су. – М.: Наука, 1982. – С. 279.

15. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність. Документи і матеріали 1899 – 1944. – Т. ІІ. Кн.1: Церква і суспільне питання. – Львів: Місіонер, 1998. – С. 26.

16. Мудрість народна: серія книжок у 52-х тт. – К.: Дніпро, 1969–1991.17. Памук О. Валізка мого тата. Нобелівська лекція // Критика. Часо-

пис. – 2007. – № 1 – 2 (111–112). – С. 35–39.

124

18. Piotr Molla, Elio Guerriero. Joanna. Kobieta mężna. – Kraków: Rafael, 2003. – S. 19.

19. Прислів’я та приказки народів світу / Упоряд. Н. Сойко. – К.: Школа, 2001. – С. 63.

20. Самчук У. Волинь: Роман у трьох частинах. – Острог – Львів: Вид-во НаУОА, Сполом, 2005. – С. 41.

21. Свята Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя. Історія однієї душі. – К.: Кайрос, 2010. – С. 55, 59.

22. Симфония разума. Афоризмы и изречения отечественных и за-рубежных авторов / Сост. В. В. Воронцов. – М.: Молодая гвардия, 1977. – С. 440.

23. Сковорода Г. Твори у 2-х тт. – Т 1. Поезії. Байки. Трактати. Діало-ги. – К.: Обереги, 2005. – С. 147.

24. Sylwester Strzałkowski. Listy do mężczyzn, których kocham // List. Miesięcznik katolicki, 2010. – № 11 (314) – S. 28–29.

25. Стус В. Листи до рідних: у 4-х тт. – Т. 6 (додатковий) – Львів: Просві-та, 1997. – С. 29, 350.

26. Сухомлинський В. Вибрані твори: в 5-ти тт. – Т. 5. – К.: Рад. школа, 1977. – С. 412, 584.

27. Św. Jan Vianney – proboszcz z Ars. Myśli. Kraków: Kairos, 2000. – S. 52.28. Українська народна творчість. Прислів’я та приказки / Упоряд.

М. М. Пазяк. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 104.29. Ферреро Б. Ваші діти мають лише вас! – Львів: Дон Боско, 2012. –

С. 19–23.30. Ферреро Б. Звуки арфи: короткі історії для душі. – Львів: Свічадо,

2008. – С. 68–71.31. Ферреро Б. 365 коротких історій для душі. – Львів: Свічадо, 2012. –

С. 53–54.32. Франко І. Твори в 2-х тт. – Т. 2. Оповідання. – К.: Дніпро, 1981. –

С. 376, 387.33. Jacek Pulikowski. Jak wygrać ojcostwo? Instrukcja obsługi. –

Częstochowa: Edycja Śwętego Pawła, 2007. – S. 31.34. Jan Paweł II. Autobiografia. Wybrała i ułożyła Justyna Kiliańczyk-

Zięba. – Kraków: Wydawnictwo Literackie, 2003. – S. 10, 14–15.35. Józef Augustyn SJ. Kochaj mnie tato! Medytacje o ojcostwie. –

Kraków: WAM, 2011. – S. 29.

125

Люблю Тебе, ТатуДумки та історії

Укладач Ірина Кондратюк

Літературний редактор Ірина Мартин

Художньо-технічне оформлення Назара Гайдучика, Григорія Риби

Відповідальний редакторМарійка Чайка

Використано фото: о. Якуба Гонцяжа (стор. 4 – 5), Оксани Вербовецької

(стор. 6 – 7), Надії Віхастої (стор. 13, 21, 68 – 69, 88 – 89, 104 – 105), Петра Дідули (стор. 14 – 15, 27), Марії Фільчагової (стор.

36 – 37), Марії Шептицької (стор. 43), Вероніки Коваленко (стор. 59), Галини Риби (стор. 73), Василя Пишковича (стор. 79),

Марічки Легінович (стор. 97), Григорія Риби (стор. 109), Еви Біро (стор. 111, 121), Івана Бaбічука (стор. 119).

Підписано до друку 02.07.13. Формат 70x100/32.Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 4,8. Ум. фарбовідб. 19,7. Обл.-вид. арк. 1,5.

ТзОВ Видавництво «Свічадо»(Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2001)

79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22.Тел.: (032) 244-57-44, факс: (032) 240-35-08

e-mail: [email protected], url: www.svichado.com

Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ «Зерцало» (Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.)

вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

126

Дякую за те, що навчив мене жити… тобто – Любити…

127


Лю

блю Тебе,Тату

Тато – це той, хто найвище підкидає свою дитину догори.

Тато – це той, хто обіймає найміцніше.

Тато – це той, хто ні на мить не перестає бути у серці дитини.

ДУМКИ ТА ІСТОРІЇ

Люблю тебе, тату

Documents

Transcript of Люблю тебе, тату