Молода ЗМІна №1 (1) 20.11

2010 р. Змінюйся. Розумій.

Анонс номеру Слово редактора

Теперішнім і майбутнім читачам.

Фестиваль творчої молоді став для багатьох із нас своєрідним поштовхом. Потрібно було мати

величезну сміливість організувати подібний захід. У свою чергу, сміливості в організаторів прихопи-

ли і ми. Адже для того, щоб почати творити улюб-лену справу, яку завжди планували, але ніяк не

могли розпочати необхідна мета. Наша мета – пі-ти на ризик, для того щоб творити благородну справу.

Газета «Молода ЗМІна» вже почала своє існу-вання. Першим кроком ми вступили на важкий

шлях творчості для того, аби вам, читачам, донес-ти найцікавіше. Творче мислення, активна гро-

мадська позиція, виховання почуття патріотизму – те, до чого ми прагнемо вас долучити.

Колектив редакції доклав усіх зусиль, аби зро-бити газету цікавою і пізнавальною. Символічним

кольором ми обрали зелений – символ молодості, активності, творчого росту. Прагнемо, щоб до нас

долучалась творча молодь. Згодом у газеті відкриються рубрики, у яких

будуть подаватись найцікавіші матеріали, постій-но вестиметься колонка для дописувачів, а надхо-джень ваших публікацій ми чекаємо за адресою,

вказаною у вихідних даних. Співпраця із молоди-ми журналістами стане корисною і для нас, адже

ми прагнемо наповнювати газету матеріалами, які цікавлять саме наших читачів. Для дописувачів

ми відкриваємо своєрідну творчу майстерню, яка дозволить пробувати свої сили, рости у творчості

та розвиватись як свідома особистість. Ви – моло-да зміна держави (і не потрібно сприймати це із

зайвим пафосом, адже так і є). Розумійте своє життя таким, яким воно є насправді. Змінюйте йо-

го разом із нами.

10 причин, чому ти маєш купи-ти PocketBook Education? (ст.2)

Про консерваторів, новаторів, і

дорогу економію (ст.3)

Фотоколонка: Фестивалю мо-лодіжної преси (ст. 4-5) Олександр Дзюба: Якщо заче-пило – розкрий тему повністю (ст.5) Освіта в Україні: державна чи комерційна? (ст.6) Етно-культура (чому погана, і чому хороша шароварщина) (ст.7) Геній звичайний, або як розпі-знати індиго (ст.8) Основи хіромантії (ст.8)

Газета “Молода ЗМІна”

Редактор: Еліна Форманюк

Над номером працювали: Світлана Романюк,

Людмила Мороз, Ольга Григор'єва, Наталка

Кулакевич

Верстка та підготовка до друку: Ольга Григо-

р'єва, Еліна Форманюк

Адреса редкції: Україна, Волинська обл.,

м.Луцьк,вул. Винниченка 30 (2 поверх)

Свідоцтво про реєстрацію АА №000006

від 19 листопада 2010 року

Видається з листопада 2010 року

Виходить 1 раз у місяць

2

Молода ЗМІна

1. Читати Фредеріка Бегбедера – модно. Читати електронну книгу Pocket -

Book - вдвіч і модніше!

2.Твої очі вже втомилися від шкідливих випромінювань, а PocketBook без-

печний для зору.

3.Сумка рветься від тягару багатотомників: а PocketBook важить всього 544

г!

4.Всі електророзетки постійно зайняті? PocketBook достатньо заряджатись

раз в місяць.

5.Злий бібліотекар часто сварить тебе за те, що не повертаєш вчасно книги?

У PocketBook ти можеш зберігати їх більше 10 тисяч ! І ти, і бібліотекар і

спатимуть спокійно!

6.Сумуєш в кав’ярні з безкоштовним WI-FI? Візьми з собою PocketBook –

він підтримує WI-FI!

7.Заплутався у вивченні іноземних мов? Тобі просто необхідні словники

ABBYY Lingvo, що є в PocketBook !

8.Немає де зберігати музику? Відтепер PocketBook підтримує mp3 формат.

9.Твої друзі насміхаються з тебе через те, що постійно все забуваєш? А у

PocketBook є 2МВ flash-пам’яті.

10.Прагнеш виглядати стильним? З сучасним дизайном PocketBook Educa-

tion ти найстильніший студент!

Людмила Мороз

10 причин, чому ти маєш купити PocketBook Education?

Переваги та недоліки покетбуків

Цьогорічними спонсорами Фестива-

лю молодої преси стала фірма

«Pocketbook» Під час відкриття пред-

ставники фірми розповіли нам про

деякі особливості цього пристрою.

Проте ми вирішии подати детальний

список переваг та недоліків, які ви-

значають самі виробники, у порів-

нянні із паперовими книгами.

Переваги:

У електронній книжці реалізований

механізм пошуку по тексту, перехід по

гіперпосиланнях, відображення тимча-

сових виділень і зауважень

Один пристрій може містити сотні і

тисячі книг. Е-рідери значно простіше

транспортувати порівняно з друковани-

ми книжками (за рахунок меншої ваги і

розмірів).

Можна динамічно змінювати шрифт і

розмір шрифту

Електронний рідер дозволяє відобража-

ти анімовані малюнки, мультимедійні

кліпи і відтворювати аудіо-книжки та

mp3-файли.

У той час, як пристрій для читання еле-

ктронних книг коштує значно дорожче

однієї книги, електронні тексти кошту-

ють дешевше, ніж їхні паперові аналоги

Вбудовані програми-синтезатори мови

дозволяють озвучувати тексти

Розповсюдження та пошук електронних

книг вимагає істотно менших витрат,

ніж їх паперових аналогів

Використання е-читалок зменшує шко-

ду, що завдається екології, оскільки при

виробництві (на відміну від їх друкова-

них аналогів) «економиться» велика

кількість паперу

Недоліки:

Пристрої для читання е -книг більш

чутливі до ф ізичного впливу , ніж

друковані книги

Пристрої на сьогоднішній день ма-

ють високу вартість, еквівалентну

50-100 друкованим книгам

Деякі видавці не випускають елект-

ронні читалки паралельно із папе-

ровим и, що призводить до значної

затрим ки появи електронних варіантів.

В електронних книгах часто використо-

вується DRM і навіть можливість виро-

бника дистанційно видаляти інформа-

цію з пристроїв користувачів.

Пристрої для читання електронних

книг не можуть працювати без своєчас-

ної підзарядки, проте на сьогоднішній

день це найменш енергоспоживаючі

пристрої, здатні на автономну роботу

аж до місяця часу.

Контрастність зображення поки що

нижча, ніж у звичайного паперу.

Все в одному!

500-грамова книга, що у 20 тисяч

разів перевищує обсяг реальної! Ска-

жете нереально? З покетбук все мож-

ливо! Портативна електронна книга

нового покоління змінить Ваші уяв-

лення про можливості читання!

Ціла бібліотека в одному пристрої!

Ціла бібліотека завжди з Вами! І тут не

лише текстові, а й зображальні та на-

віть аудіо матеріали. Вас не завжди

влаштовує якість друкованих видань?

Тут Ви можете самостійно встановити

яскравість та кегль шрифту! Довготри-

вале читання забезпечить потужна ба-

тарея, яко ї вистачить на 7 тисяч сторі-

нок. Безпечний для зору екран, наяв-

ність словників, бездротовий доступ до

інтернету – все це в одному пристрої.

Все це в нових електронних книгах

покетбук!

Ви ще не скористались новинкою? Тоді

ми йдемо до вас!

Ольга Григор’єва

3

Молода ЗМІна

Про консерваторів, новаторів, і дорогу економію

У статті (було б доречно її заверс-

тати із двома кутками – синім і чер-

воним) поговоримо, про книжки.

Але не про жанри, теми і таке різне,

про що вже давно говорили, а про

книжки як такі. І не тільки паперові

(такі рідні моєму видавничому сер-

цю), а й електронні. Отож, сьогодні

на рингу у нас з’являється старожил

та новачок. Паперова книга vs По-

кетбук. Починаємо.

Раунд 1. Історія.

Історія паперової книги, розвитку її

матеріальної конструкції, винайдення

друкарського станка довга і цікава.

Книга існує більше семи століть. По-

кетбуку ще не стукнуло й десятка роч-

ків. (мова, власне, йде про електрон-

ний покетбук, а не книгу в м’якій

оправі, яку носили у кишені). Перева-

ги книги в тому, що вона вдосконалю-

ється в усіх аспектах – від друку на

якісному фінському папері, до оригі-

нальних матеріальних конструкцій

цікавих форматів і дизайнерького офо-

рмлення. Покетбук має величезні перс-

пективи в майбутньому, а зараз лише

почав завойовувати ринок (навіть не

книжковий, а, швидше, електронний).

Раунд 2. Виробник.

Не хочу і не буду критикувати чи

хвалити українські видавництва, не

збираюсь рекламувати фірми виробни-

ків покетбуків. Скажу лише одне –

підтримую українське J.

Раунд 3. Аудиторія.

Книги спочатку були недоступною

розкішшю, інкрустовані дорогоцінним

камінням, могли лежати тільки в кни-

гозбірнях князів, чи багатих вельмож,

недоступні простим смертним. Із ви-

найденням книгодрукування тиражі

книг стали забезпечувати значно біль-

шу кількість читачів. Хоча досі в

Україні на душу населення у рік вида-

ється приблизно 5 книг. Покетбук за-

раз коштує кілька тисяч гривень. Він

або повторить історію книги і стане

доступним кожному, або ж так і зали-

шиться дорогою забавкою. Хтось зараз

скаже: «Зате він себе окуповує». Ну

скільки книг ви на ньому прочитаєте?

П’ять? П'ятнадцять? А в грошовому

еквіваленті? От бачите – не окупить.

Раунд 4. Невизначений.

Якщо книгою займаються автори,

видавці, редактори та інші працівники

видавничої сфери країни, то покетбук

у мене рука не піднімається віднести

до «видавничої продукції». Хто ж тоді

повинен просувати таку продукцію на

книжковий ринок? Чи на ринок елект-

роніки? А куди подіти редакторів, ди-

зайнерів, коректорів?

Раунд 5. Мистецький.

Здавна книга вважалася святинею. І

якщо навіть хтось домальовував вуса

Сковороді чи Василеві Стусу у підруч-

никах літератури, то було це лише ди-

тячою витівкою. А отак щоб взяти і

знищити том – вкинути у вогонь, розі-

рвати на шматки – навмисне і обдума-

но – бувало? Мабуть не у всіх. Бо що

не кажи, а кожна свідома людина має

повагу до чужої праці, до того, що

створено руками саме для нас. Покет-

бук позбавляє нас можливості цінува-

ти матеріальне (та ні, він дорогий, зви-

чайно, але я зараз не про це) – можли-

вості взяти в руки, погортати, заснути

із книгою на подушці. Романтика? Так,

романтика. Але кому її іноді не хо-

четься?

Раунд 6. Знову мистецький.

Ви знаєте, скільки часу потрібно,

щоб видати книгу? Вже написану, го-

тову. А скільки праці для цього потріб-

но? Виставляючи поля, обираючи

шрифт, розставляючи переноси у сло-

вах, малюючи ілюстрації до книги лю-

ди думають в першу чергу про своїх

читачів. Покетбук не вміє думати – він

сам пропонує вам шрифти, розміри

сторінок, яскравість екрану. А от ви

знаєте, який шрифт найменше втомлю-

ватиме ваші очі? Не знаєте? Що ж ви

тоді оберете? (Щось таке прикольне,

рожевеньке, з кучерявими буквами).

Раунд 7. Юридичний.

Покетбук пропонує використовува-

ти електронні версії книг. Цій іграшці

байдуже, звідки взялась ця електронна

версія. Вона може бути піратською

копією авторського оригіналу. Може

бути незаконно розміщена в інтернеті,

на сайті для любителів отримувати все

і безкоштовно. Зрештою, автори не

отримують ні копійки за таке новатор-

ство – всі ми дружньо порушуємо за-

кон про авторське право.

Раунд 8. Майже фінальний.

А ви самі його проведете. Не хочу

бачити перемогу чи поразку покетбука

чи книги. Але й не хочу залишатись

об’єктивним рефері. Що обирати –

вирішувати вам самим. Хочеться наді-

ятись, що цей вибір буде правильним.

Бій проводила Еліна Форманюк

Покетбуки в кожні руки!

Прогрес, прогрес, прогрес…

Він захопив усі сфери людського

життя. Не залишились поза увагою

й книжки. Всі ми звикли тримати у

своїх наманікюрених руцях товсте-

лезні, двохкілограмові енциклопедії,

загинати й без того вже пошарпані

сторінки, малювати цікаві примітки

на паперових виданнях. Але надворі

ХХІ століття! Зараз модно мати у сво-

їй гламурній засипаній доверху навіга-

торами та смартфонами, сумочці таку

цікавеньку р іч як покетбук. 10 хвилин

– і у тебе в кишені всі томи «Війни і

миру» або ціла « Ілліада». Правда, зру-

чно? Не потр ібно ніяких «дамських»

торбинок, кілограмів так на 15, одна

малесенька штучка вирішує багато

проблем, особливо у філологів. Черги

у бібліотеці відпадають самі собою! А

видрані попереднім читачем сторінки

не спонукатимуть вас до епохальних

висловів, які аж ніяк не перекладеш на

іншу мову.

Але втрачається безпосередній

зв'язок із книжкою. Гарний, новенький

покетбук не зможе передати тієї паліт-

ри емоцій і відчуттів, яку ми отримає-

мо від паперового тексту.

Новітні технології – це ще й

не всім по кишені! Та прогрес не сто-

їть на місці. Можливо, років так через

–надцять, зявляться пристрої, які бу-

дуть самі записувати лекції, вир ішува-

ти задачі, складати екзамени. Думаю,

студентство буде задоволене, якщо,

звичайно, зможе собі дозволити подіб-

ні речі.

Наталка Кулакевич

4

Молода ЗМІна

Фотоколонка: Фестивалю молодіжної преси

В.о. міністра за роботою

У засідці Лектор молодих журналістів

Аудиторія до початку роботи

Коментарі мовчки

5

Молода ЗМІна

Олександр Дзюба: Якщо зачепило – розкрий тему повністю

На Фестивалі молодіжної пре-

си лише один організатор розділив із

учасниками поневіряння складного

фестивального життя та залишився у

Броварському гуртожитку. Нам вда-

лося виловити його у коридорах буди-

нку, заклопотаного організаційнимис-

правами та поставити кілька запи-

тань.

Скажи, як тобі спало на думку ство-

рити цей проект?

Я разом із Єгором Самусен-

ком та Олексієм Братущаком вирішив

допомогти молодим журналістам розк-

рити свої здібності, направити їх у

потрібне русло. Мені дуже подобаєть-

ся навчати їх улюбленій справі.

Що особисто для тебе дає Ф МП?

За своєю сутністю я екстраверт,

люблю допомагати людям, щиро нама-

гаюся донести до них найважливіше,

найпотрібніше.

Я завжди знав, що ніколи не

буду займатися «дорослою» журналісти-

кою. Я гарний менеджер, організатор,

тренер, але не журналіст. Писати зви-

чайно люблю, але лише тоді, коли загля-

не муза в гості.

Чим ще займаєшся по життю?

Разом з Королівським техноло-

гічним інститутом, що знаходиться в

Стокгольмі в НАНУ, я відкрив лабора-

торію «Sustainable development and Envi-

ronmental Energy Resources», на основі

якого вибудував перший власний бізнес.

4 роки був головним редактором газети

«Поліграф». Зараз я менеджер навчаль-

ного курсу з інформаційних технологій

для дітей Айтідо!.

Чого очікуєш від учасників?

Дуже люблю цитату Вахтанга

Кіпіані: «Журналист должен быть чер-

товски амбициозен». Так, все має бути

об’єктивним, так, потрібно писати

тільки перевірену інформацію, але

якщо зачепило - то розкрий тему пов-

ністю! Відстоюй свою точку зору!Не

бійся висловлювати власну думку.

Бажаю всім успіху, творчої реалізації

та нових знань.

Розмову вела Наталка Кулакевич

У процесі творчості На заняттях

Змінюйся. Розумій.

Еліна Форманюк

6

Молода ЗМІна

Освіта в Україні: державна чи комерційна? Кожен із нас має пряме чи опо-

середковане відношення до цієї га-

лузі: хтось навчається, хтось уже

давно здобув освіту, а ще хтось пра-

цює у цій сфері. Безперечно, у кож-

ного сформулювалось своє ставлен-

ня, власне бачення нинішнього ста-

ну освіти. І яке це ставлення? Пра-

вильно: не дуже! Про це свідчить

сумна статистика Комітету з пи-

тань науки і освіти: лише 14% опи-

таних задовольняє рівень освіти в

Україні. Решта ж дивиться реально.

Що ж є основним чинником зане-

паду освіти в Україні? Чому кожен

про неї говорить та не всі можуть

отримати? Ст.53 Конституції України

регламентує: «Кожен має право на

освіту. Повна загальна середня осві-

та є обов'язковою». Так, маємо. Та

чи вистачить грошей реалізувати це

право – здобути високоякісну вищу

освіту, отримати професію до душі, а

не випадкову або запасний варіант?

Навряд чи! А дже кількість бюджет-

них місць у вузах, як і кількість випу-

скників, щороку зменшується. Нато-

мість збільшується перелік можливих

спеціальностей і кількість самих ву-

зів. За прогнозами, вже в найближчі

роки на одного абітурієнта припада-

тиме кілька навчальних місць, понад

90% з яких – за контрактом. Отож, що

ми з цього маємо? Картина не дуже

втішна. Адже нині вузи з"являються, як

гриби після дощу, пропонуючи нібито

якісну освіту за набагато нижчу плату,

диплом державного зразка . Все це й

ніби добре – широкий вибір – та хто

ж потім дивиться на ті дипломи, як-

що пара-тр ійка випускників із черво-

ними дипломами виявляються не-

профпридатними?

Наведу приклад із оголошення:

«Требуются на постоянную работу

менеджеры, экономисты. Опыт ра-

боты – не менее 3 лет. Выпускников

ЖГТУ, филии МАУП и университета

«Украина» просьба не беспокоить».

Тобто у деяких роботодавців універ-

ситети вже заробили собі репутацію. І

це певним чином залежить від форми

власності. Адже нині велика кількість

приватних вузів, їх філій призводить

до створення стереотипу про масове

платне штампування дипломів.

І справді, у більшості таких на-

вчальних закладах по-перше, фактич-

но конкурс починається і закінчується

підписами в контракті; по-друге, май-

же всі викладачі працюють у таких

ВНЗ за сумісництвом, а відтак – не

має зацікавленості викладача у вико-

ристанні своїх авторських розробок;

по-третє, матеріально-технічна база,

навіть за умов фінансових вливань

абітурієнтів, не вибудовується за та-

кий короткий термін; і нарешті – не-

державні ВНЗ з’явились не так давно

(трохи більше десяти років), і в них

ще просто не було часу та можливості

зарекомендувати себе.

То якою ж повинна бути освіта:

державною чи приватною? На мою

думку, коефіцієнт співвідношення має

становити 1:1. Адже в умовах ринку

через кілька років приватні вузи за-

просто переманять вищою зарплатою

найкращі кадри освіти, удосконалять

та модернізую матер іально-технічну

базу. З чим можуть залишитися дер-

жавні заклади? Ні з чим. Хіба що зі

своїми державними місцями. Тому

вже сьогодні уряд повинен замисли-

тись над питаннями щодо фінансуван-

ня освіти. Особисто я – не проти ні

державної, ні комерційної освіти. Я –

проти її корумпованості, чого, на

жаль, вистачає і в одній, і в іншій. Я –

проти несправедливості та

суб"єктивності в галузі освіти. Я ЗА

те, щоб і приватні, і державні вузи

надавали однаково якісну підготовку

майбутніх

Ольга Григор’єва

Овен: На вас чекають нові ворота,

але не намагайтесь випробовувати їх

на міцність.

Телець: Перевірте на міцність ті во-

рота, які не перевірив Овен.

Близнята: Ви ще не знайшли собі

пару? То подивіться у дзеркало!

Рак:На цьому тижні червоніти вам не

доведеться. Хоча…

Лев:Саме від вашої впевненості зале-

жить левова частка вашого успіху.

Діва: Дивуйтесь життю, воно того

варте.

Терези: Своєю р івновагою ви будь-

кого виведете з рівноваги.

Скорпіон: Готуючись вжалити когось

не опиніться сам і під сво їм жалом!

Стрілець: Досить стріляти очима,

підкоріть свою ціль розумом.

Козеріг: Перед тим, як показувати

свої роги, подумайте, звідки вони у

вас взялись!

Водолій: Не переливайте з пустого в

порожнє. Переливайте з повного в

повне!

Риби: Ви купаєтеся в маслі, але це

ненадовго : скоро вас витягнуть з кон-

сервної банки.

Астрологи: Світлана Романюк, Лю-

дмила Мороз, Ольга Григор 'єва.

Фестивальний гороскоп :)

7

Молода ЗМІна

Етно-культура (чому погана, і чому хороша шароварщина)

Для мене ця осінь етнічна.

Не тому, що я кожного ранку про-

кидаюсь і думаю про етніку, ні.

Просто постійно натрапляю на сим-

воли, візерунки, речі , які хочеться

назвати саме цим словом – етніч-

ний. І хоча я сама лише приблизно

здогадувалась, що це слово означає,

виявилось, що мої уявлення співпа-

ли з дійсністю. А літо і справді етні-

чне. Етнічніше, ніж будь-коли до

того (може це тому що молодь, сама

того не розуміючи, впровадила мо-

ду на українське, а може й тому, що

українське й раніше було модним,

але забутим, і трохи запиленим).

Так от, про етнічне. Етніч-

ний стиль в широкому розумінні цьо-

го слова – це стиль, у якому переважа-

ють певні риси національної принале-

жності (або незалежності), символіка

держави (чи трипільських візерунків),

ну і таке інше. Це можуть бути і релі-

гійні символи (перевернута свастика,

наприклад, яка спочатку була симво-

лом всього живого – сонця). На сайті

культурної асоціації «Новий Акро-

поль» я натрапила на результати соц-

опитування серед студентів, яким

задавали питання «Які елементи одягу

символізують українське традиційне

вбрання?». Відповіді, як і слід було

чекати, були стандартними: вишита

сорочка, вінок, шаровари, чоботи,

намисто і таке інше. От і напрошуєть-

ся запитання – чому фольклорні гур-

ти України з неприроднім фанатиз-

мом виступають в одних і тих самих

українських костюмах – від ансамблів

народного танцю до музикантів і хо-

ристів. Прикро, що така шароварщи-

на, якесь аж принизливе «оселянення»

формує в молоді такі незабутні стере-

отипи. Тим часом як дизайнери мод-

ного одягу мали б копнути глибше у

культурних надбаннях наших предків,

вони вперто вишивають подоли атлас-

них спідниць і вішають на довжелезні

шиї червоні коралі.

До чого я веду – веду до

дрібничок, які мене справді тішать.

Інколи я бачу людей із тим унікаль-

ним блиском в очах, які розуміють,

ЩО на них зараз одягнуто. А одягну-

та не просто сорочка, а сорочка, по-

шита з найякіснішого льону (сказати

б, для панночок), або прикраси, роз-

писані вручну петриківським розпи-

сом. Або дерев’яні браслети, на яких

майстри випалили древні забуті язич-

ницькі символи. Саме такі люди чо-

мусь викликають в мене найбільшу

повагу. Це як поціновувачі старого

вина. Такі не йдуть в дешеві рестора-

ни щоб здивувати офіціантів сканда-

лом про «прокисле вино», а смакують

самі для себе кожен знак того етніч-

ного, енергетично безкінечного украї-

нського символу.

Цінність етнічної культури

– це коли з задоволенням відвідуєш

стилізовані Купальські свята – і нева-

жливо, в чому ти туди приходиш – в

джинсах, чи в отих жахливих трикота-

жних шароварах (дайте мені сили це

витерпіти), а в тому, що ти, як і сотні

років тому, веселишся, перескакуючи

через ватру, пускаєш на воду вінки (і

таки віриш, що він попливе на потріб-

ний берег), і раптом помічаєш, що у

вінку з маків і пшениці перестала бо-

літи голова.

А ще – чай. В рамках експе-

рименту я на довгий час відмовилась

від кави і чаю прямо з Цейлону, замі-

нивши ці напої (навіть не каркаде)

тими травами, які ростуть у нас – су-

ницями, листям смородини, липою,

врешті решт м’ятою – і не захотіла

більше чаю «з чужини». Видно, навіть

організм наш влаштований так, що

краще сприймає не імпортні апельси-

ни, а червиві яблука, не пофарбовані

хім ікатами.

А ще етніка буває

«привозною». Африкансткі, індійські,

японські буси-прикраси-сувеніри-

стутуетки – та на здоров’я. Аби ви

тільки розуміли їх значення, і приїж-

джий йог не хрестився від вашого

вигляду, бо ви носите на собі зулусь-

ку маску смерті. Набиваєте татуюван-

ня японського ієрогліфа – уточніть, чи

не матимете на собі малюнок (такий

симпатичний), який означає цілкови-

ту нісенітницю, або продавця молока.

Саме тому я мабуть з такою насторо-

женістю ставлюсь до іноземних сим-

волів – для того щоб їх носити потріб-

но розуміти значення кожної прикра-

си, чи елементу одягу, а тому обмежу-

юсь музикою. Музичні інструменти

якісь зрозуміліші, а звучання їхнє у

всіх країнах призначене для розваги,

роздумів чи хорошого настрою.

А наостанок історія. Якось

на закритті одного, досить масового

дійства, куди більше половини людей

прийшло у вишиванках я жартома

спитала чоловіка, що сидів біля мене,

чому ж він сам не прийшов у вишива-

нці (не маєте, чи що?). Відповів він

досить серйозно – «Я носив її в ті ча-

си, коли за це саджали в тюрми, і по-

ловину моїх одногрупників в універ-

ситеті таки посадили. Зараз мені неці-

каво. А заборонять ходити тепер – я

знов одягну вишиванку»

Еліна Форманюк

8

Молода ЗМІна

Геній звичайний або як розпізнати індиго Всезнаючий гугл, як зазвичай,

видав купу посилань (приблизно 3 мільйони) на введене ключове

слово ГЕНІЙ. Самих же геніїв

існувало, існує, буде існувати да-

леко не мільйонна кількість.

Так, є топ-100, топ-30, топ-10 і

купа інших топів геніїв людства.

Музичні, наукові, шахматні сві-тила науки увіковічнили свої

імена, разом з тим увіковічнили і

розгадки до власних таємниць –

хто ж вони такі. Не буду втомлювати довгими

міфічними довідками. Геній – опі-кунський дух людини. Стародавні греки ототожнювали його з демо-нами. (Ремарка: генії були покро-вителями виключно чоловіків).

Геніїв не розуміли, боялись, за-хоплювались. А кожне розвінчу-

вання, чи хоча б маленька деталь, яка наближала генія до реальних, грішних смертних неймовірно їх в т іша ла . Та к , на п р и к ла д «найтоповіший» геній людства Альберт Енштейн в дитинстві був сором’язливою, відсталою дити-ною, яка з великими труднощами навчилась говорити. Ісаак Ньютон у школі був плаксивим, низькорос-лим хлопцем, який часто на всіх ображався. Дмитро Менделєєв кі-лька разів провалював вступ до університету – через один предмет – хімію. А Елтона Джона, який в дитинстві відвідував музичні за-няття, вважали повним нездарою. Шкода, не можу знайти жодного «скелета» в дитячій шафці Леонар-до да Вінчі.

Мій молодший двоюрідний брат

з великими труднощами осилює математику. А племінника немож-ливо змусити прочитати зайву сто-рінку казки. Десятирічна сусідка жахливо малює картинки на зразок «Я і моя сім’я». Кажуть, дітей-індиго, або маленьких геніїв відріз-няє уміння бути самостійними, не-залежними. Всі вони – зворушливі, насуплені, не по-дитячому серйозні – розвалюють піщані хатинки, отримують двійки, розбивають ко-ліна. А коли я вітаюся з сусідкою, вона серйозно дивиться якусь мить у вічі, а тоді хитро посміхається: «А ти бачила, що в Сальвадора Да-лі вуса як у таргана?»

Еліна Форманюк

Основи хіромантії Раптово на фестивалі почалось га-

дання на руці. Власне, почалося все із

розмов про знаки зодіаку. Тим не мен-

ше, вияснилось, що молоді дуже навіть

цікаво взнати щось нове про цю склад-

ну науку.

Хіромантія – це прадавня наука розк-

риття інформації про людині по малюнку

його долоні. Хіромантія виникла тоді, ко-

ли наші далекі предки вперше звернули

увагу на те, що руки й долоні у всіх людей

абсолютно різні. Прадавні мудреці зістави-

ли знання про людині з малюнком його

долонь, отак і виникли перші пророкуван-

ня по руці. Сьогодні опанувати основами

хіромантії може будь-який охочий.

Загальний огляд

На початковому етапі багато чого мож-

на сказати про людині вже по типу його

руки. Для вивчення ми беремо ту руку, яка

є провідною.

Отже, роздивіться шкіру руки. Груба

щільна шкіра говорить про прямий харак-

тер людини, у той час як прозора холодна

шкіра руки вкаже на витончену натуру.

Подивіться на форму долоні й довжину

пальців.

Рівна квадратна долоня говорить про

прямоту й практичності людину, більш

витягнута рука свідчить про вразливість і

поміркованість.

Короткі пальці власника вкажуть на

його енергійність і поверховість. Люди з

довгими пальцями, як правило, педантичні

й завзяті. Рука з пальцями середньої дов-

жини скаже про свого власника те, що він

не має яскраво виражену скрупульозність

у характері.

Знаючи це, гляньте на свою руку, обер-

таючи увагу на шкіру, гнучкість долоні, її

щільність, довжину й товщину пальців і на

форму руки.

Матеріал взя тий із http ://

donlcc.com/index.php?artid=2853