Вирішення конфліктів серед

підлітків

До інноваційних профілактичних ме-тодів протидії підлітковій злочиннос-ті відносять розвиток навичок вирі-шення конфліктів ненасильницьким шля хом за допомогою медіаторів (посе-редників) та створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння (далі ШСП). Їх діяльність дозволяє фор мувати навички співпраці, ефек-тивно вирішувати конфлікти.

Принципи відновного підходу втілюються у конкретних методиках вирішення конфліктів, які дістали назву відновних практик. До них, зокрема, відносяться медіація однолітків і кола прийняття рішень, які використовуються в ді-яльності ШСП.

Шкільна служба порозуміння — це команда підготовлених старшокласників-посередників (ме діа торів), які допомагають своїм ровесни-кам роз в’я зувати конфлікти мирним шляхом, викорис товуючи у роботі відновні практики, такі як медіація, коло, і працюють над фор-муванням безпечної атмосфери у навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай психолог або соціальний педагог, що пройшов підготовку і володіє необхідними зна-ннями та навичками.

Діяльність ШСП базується на принципах від-новного підходу, який передбачає:

1. Повагу до особистості, віру в її здатність ви-рішувати конфлікти у найкращий для себе спо сіб. Учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та самостійно при-ймають рішення щодо подальших дій, тому медіатор — це не суддя, не порадник, а той, хто допомагає спілкуватися.

2. Відповідальність у стосунках та по відношен-

2

ню до інших. Процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти один одного, усвідоми-ти власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять. Атмосфера довіри і поваги спри-яє тому, що учасники конфлікту охочіше бе-руть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків.

3. Віру в кожну особистість та її здатність змі-нюватися. Вирішення конфлікту за участю ме-діатора організовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засво-єнню учнями іншої конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яку вони можуть ви-користовувати у майбутньому.

Медіація — це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (меді-атор) допомагає сторонам знайти взаємоприй-нятний варіант вирішення ситуації, що скла-лася. Особливість медіації полягає у тому, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Під час проведення медіації дотримуються наступ-них принципів:• Добровільність — кожна зі сторін добровіль-но бере участь у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва.

• Розподіл відповідальності — сторони несуть

3

відповідальність за прийняття рішення та його виконання; медіатор – за дотримання правил та принципів процедури.

• Нейтральність, безоціночність — під час про-цесу медіатор не займає позицію жодної зі сторін, не оцінює їх, а допомагає кожній рів-ною мірою. Медіатор є нейтральним по відно-шенню до конфлікту (не «втягується» у супер-ечку) і в той же час щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для них рішення.

• Конфіденційність — усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами. За винятком ситуацій, коли сторо-ни планують завдати шкоди собі чи комусь.

Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співпрацю, і це є головним завданням медіатора — допо-могти знайти взаємоприйнятне рішення.

Зауважимо, що медіатор не має права вирішу-вати конфлікт за учасників, натомість медіатор:• допомагає, щоб кожен учасник висловив своє бачення ситуації;

• слідкує, аби усі учасники почули версію проти-лежних сторін;

• визначає, узагальнює і перераховує питання, щодо яких здійснюватимуться переговори;

• визначає спільні позиції та інтереси сторін.

4

Принцип кола

Коло — це дуже ефективний підхід, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікав-лених осіб та забезпечує їх активну участь в обго-воренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю кола є те, що кожен із учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими.

Коло — це зібрання людей, які на рівних обгово-рюють складні питання, проблеми в атмосфері взаємоповаги і турботи згідно із певними пра-вилами. Залежно від мети, з якою проводиться коло, процедура може називатися: «коло при-йняття рішень», «коло примирення», «коло під-тримки», «коло формування цінностей» тощо.

Процес обговорення у колі ґрунтується на прин-ципі взаємоповаги, що забезпечує сама проце-дура та правила її ведення. У колі присутній ве-дучий (хранитель кола) — особа, яка інформує учасників про правила, формулює питання для обговорення, слідкує за дотриманням процеду-ри громадою та несе відповідальність за атмос-феру взаємоповаги, підтримки та толерантного ставлення. Крім того, важливим елементом кола є мовник — це символічний предмет, що пе-редається з рук в руки від одного учасника до іншого та дає право говорити. Перш ніж по-чати працювати у колі, громада повинна обра-ти для себе мовника — це має бути важливий,

5

символічний предмет для усіх учасників кола. Зазвичай медіатори ШСП на першому зібранні вирішують, що стане таким предметом.

Пропонується у ролі мовника використовувати братину — невелику керамічну, дерев’яну або металеву чашу, оскільки її використання має українське коріння та духовно єднає нас із пред-ками. Правила кола безпосередньо пов’язані з мовником, до них належать такі:• Братина завжди рухається по колу за годинни-ковою стрілкою (за сонцем). Кожен повинен дочекатися своєї черги.

• Говорити має право лише той, хто тримає у руках братину або отримав особливе право від хранителя кола.

• Кожен має право мовчки передати братину наступному, якщо йому немає чого сказати або не хочеться говорити.

• Жоден не має права залишити коло, доки воно не завершилося.

• Братина продовжує рухатися по колу до тих пір, доки залишається людина, якій є що ска-зати з приводу дискусії. Коло закінчується тоді, коли братина обійде його, а всі збережуть мовчання.

Окрім правил, учасники приймають ряд прин-ципів, яких зобов’язуються дотримуватися під час участі в колі. Принцип встановлює загаль-не для всіх визначення того, як люди будуть взаємодіяти між собою і ділити час та простір у колі.

6

Принципи кола:• Все, що прийшло у коло, в ньому і залишаєть-ся, тобто особиста інформація, яка надійшла у коло, вважається конфіденційною, за винят-ком випадків, коли виникає загроза безпеці учасників.

• Кожен із учасників погоджується поважати усіх інших та говорити доброзичливо, у спо-кійній манері як про добре, так і про погане, залишаючи час для інших, щоб вони змогли висловитися.

• Кожен має слухати з повагою, і серцем, і ро-зумом.

• Усі повинні поважати процедуру і залишатися у колі до тих пір, поки воно працює в пошу-ках розв’язання проблеми, що обговорюється.

Тримаючи в руках братину, учасник кола пови-нен поважати процедуру, інших учасників, го-ворити:• від серця, чесно і відкрито;• з повагою до присутніх;• коротко та лаконічно, щоб дати змогу висло-витися іншим;

• по суті питань, що обговорюються у колі.

Братина, що використовується у колі, має симво-лічний зміст і виконує роль своєрідного оберега атмосфери, яка встановлюється між учасниками. Вона надає більше можливостей висловитися, оскільки кожному учаснику доводиться чекати моменту, коли він отримає право голосу — це

7

дозволяє краще сфокусуватися на темі обгово-рення та детальніше обдумати свою відповідь.

Використання братини попереджує виникнення суперечок один на один, бо кожен повинен до-чекатися своєї черги, щоб відповісти; забезпе-чує рівні права учасникам кола, оскільки кожен отримує можливість, аби висловитися і бути по-чутим та вислухати інших.

Під час обговорення проблеми у колі учасники однаково несуть відповідальність за прийняття рішень та пошук шляхів примирення між усі-ма присутніми. Братина створює особливі умо-ви для досягнення консенсусу, оскільки кожен має можливість висловитися і бути почутим, всі питання, які цікавлять учасників, можуть бути озвучені перед тим, як буде прийняте рішення стосовно ситуації, що склалася.

Переваги застосування медіації однолітків у роботі ШСПОднією з особливостей діяльності ШСП є засто-сування в її роботі медіації однолітків — школя-рі-медіатори проводять зустрічі з однолітками, між якими виник конфлікт, і допомагають їм залагодити суперечку з урахуванням інтересів усіх сторін. Таким чином головна роль у ви-рішенні конфліктів у навчальному закладі по-кладається не на дорослих, а на самих школярів

8

(які, звичайно, отримують відповідну допомогу і підтримку від своїх дорослих колег). Таким чи-ном, медіація однолітків покладає відповідаль-ність за вирішення конфліктів на самих учнів. Школярі мають багато переваг перед досвідче-ними спеціалістами при вирішенні конфліктів, що виникають між однолітками.

По-перше, коли учні мають можливість допо-магати вирішувати конфлікти між своїми одно-літками, зменшується ризик виникнення непо-розумінь між поколіннями, адже завжди існує проблема того, що старші нав’язуватимуть мо-лодшим своє бачення та способи вирішення певних проблемних ситуацій. У свою чергу, учні-медіатори постійно спілкуються зі своїми ро-весниками і знають, що може стати причиною конфлікту, що переживають сторони конфлікту. Крім того, атмосфера довіри та взаємного ро-зуміння встановлюється набагато швидше між представниками одного покоління, ніж різних вікових груп.

По-друге, всі люди, залежно від вікових осо-бливостей, мають різне бачення та підходи до вирішення конфліктів. У випадках, коли над розв’язанням конфлікту працюватимуть одно-літки, до уваги братиметься думка кожного. На жаль, якщо до вирішення проблемної ситуації підходять представники різних вікових груп, частіше за все, старші нехтують думкою моло-дих, вважаючи, що їм бракує досвіду.

9

По-третє, ровесники більше довіряють один од-ному, насамперед тому, що не відчувають керу-вання у своєму колі. Під час медіації контроль над ситуацією рівноцінно належить як сторо-нам конфлікту, так і медіатору. Вони працюють за принципом «рівний – рівному», який є дуже ефективним завдяки тому, що стосунки буду-ються як суб’єктно-суб’єктні.

По-четверте, ровесники-медіатори викликають у конфліктуючих сторін повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони кон-флікту налаштовуються на позитивне сприйнят-тя ситуації та серйозний підхід до її вирішення.

По-п’яте, той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторите-том дорослих, а отримують допомогу від ровес-ників, налаштовує їх на прийняття таких послуг та надання згоди на співпрацю. Дуже позитивно сприймається і те, що під час, здається, простої розмови зі своїми ровесниками конфлікт часто знаходить вирішення.

10

З питань організації та впровадження медіації у навчальних закладах звертайтесь до Пирятин-ської РГО «Жіночі ініціативи».

Адреса: 37000 м. Пирятин Полтавської області, телефон: +38 (05358) 32826, +38 (094) 9654003,http://www.facebook.com/mediatorpyriatyn,e-mail: rgo.pyriatyn@gmail.com.

Голова організації: Ірина Таран.http://www.facebook.com/irina.taran1,e-mail: irinapyriatyn@gmail.com,телефон: +38 (050) 0157747.

Місія РГО «Жіночі ініціативи» — формування безпечного середовища, активізація громади задля ви-рішення спільних проблем та соціального розвитку, що передбачає зменшення рівня агресії та правопору-шень, відновлення природних зв’язків між людиною і громадою.

11

Звертаємо увагу, що цей буклет носить рекомендаційний характер і вирішення окремих ситуацій потребує консульта-ції зі спеціалістом.

Закони час від часу змінюються, тому представлена інфор-мація не є офіційним роз’ясненням чинного законодавства.Додаткову інформацію з тематики буклета, його електронний варіант та консультації з різних правових питань Ви можете знайти на сайті «Правовий простір» – www.pravo.prostir.ua

12

Цей буклет видано у рамках ініціативи “Посилення

правових можливостей бідних верств населення”, яку реалізує Міжнародний фонд

“Відродження” за програмою “Верховенство права”.

Контакти:Міжнародний фонд “Відродження”, програма “Верховенство права”

телефон/факс: 044 482 03 63, www.irf.kiev.ua, e-mail: rol@irf.kiev.ua