Неодноразово багато хто з нас був при- zсутнім на хвилюючій урочистості вінчання. Молоді, під звучання знайомої мелодії Мен-дельсона, зі своїми обранцями прямують до вівтаря, передчуваючи щастя. Подібно як і ба-гато поколінь до них, вони дають одне одному обітницю вічної вірності повторюючи слідом за служителем церкви: «Тільки смерть роз-лучить нас». А під час проголошення слів «Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує» вони ще міцніше стискають руки одне одного.

Ніколи ще в обіцянки не вкладалося стільки при-страсті. Усі їхні думки прикрашало слово «назавжди». В горі і в радості, в багатстві і в бідності. Що ж сталося? Чому часто обіцянки стають голою статистикою? У чому таємниця міцного шлюбу? Завдяки чому невимовна радість весільного дня зберігається незатьмареною і незаплямованою?

Чи завжди шлюб є тим, чого від нього очікує подруж-жя? Шлюб – це не безкінечний медовий місяць. У ньому постійно присутній розподіл обов'язків по веденню до-машнього господарства та взаємної відповідальності. Відчуття новизни притупляється, а іноді зовсім зникає. Чарівність залицяння не буде тривати вічно. Але невже те, що так гарно й романтично починалося у багатьох випадках так швидко закінчується?

Але хочеться запитати наших молодих читачів-мрійників, кандидатів на щасливий шлюб. Чи знайомі ви з найкращим рецептом для двох? І не лише поверхово, а з серйозним усвідомленням кожної фрази, яка містить-ся в наступних словах: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не

надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!».

Правда, чудовий рецепт? Однак може ви взагалі й не знаєте звідки він узятий, і не читали також і про інші вкрай необхідні рекомендації того, як практично застосовувати цей рецепт під час непередбачуваних ситуацій? А вар-то було б не тільки поперегортати сторінки у пошуках «цікаво-нецікаво», але й систематично досліджувати Слово Боже – Біблію. Тоді ми мали б ясне уявлення про те, що на наш шлюб можуть впливати дві зовсім проти-лежні сили. І в залежності від того, якій з них віддаємо перевагу, такий і результат отримуємо.

Бог хоче благословити – диявол хоче розлучити. Дехто вважає, що він живе сам по собі і не має якогось відно-шення до жодної з цих сил. Однак гірко помиляється той, хто так думає. У великому вселенському протистоянні нейтральних позицій не існує. Христос з цього приводу казав: «Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає». Також важливо звернути увагу на ще один вислів: «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!» (Псалом 126:1).

Отож, висновок зрозумілий: без Божого благословен-ня, а також і тих умов, котрі з ним пов’язані, ви можете лише доповнити сумну зростаючу статистику сімейств, що розпадаються. Зрозуміло, що ви цього не хочете, а це вже є позитивною ознакою.

Сподіваємося, що хоч у цій статті ви отримали не так вже й багато інформації, але якщо при цьому прийшли до висновку, що для успішного функціонування сім’ї потрібно звертати увагу на поради тих, хто ділиться життєвим досвідом, тоді запрошуємо у подорож на сто-рінках газети.

2014№ 3

Анонси

Чому Єва з ребра?

«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос, Іоанна 8:12)

Рецепти сімейної

стор.

6

стор.

3

стор.

2

Ознаки щасливої родини

Жива історія про гаряче вугілля

Из записок императрицы Александры Фёдоровны о смысле семьи (1899 г.)

Притча про сімейне щастя

Щасливий шлюб – це реальність

стор.

7

стор.

8

злагоди

Психологічні потреби жінок

та чоловіків

стор.

4

стор.

5

2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Сім'я - це те первинне середовище, де людина повинна вчитися творити добро. СухомлинСький

Психологічні потреби слабкої статіГармонійний баланс z

у родині пролягає через знан ня психологічних осо-бливостей один одного. Наразі на порядок денний винесемо потреби слабкої статі, їх задоволення – це необхідна і достатня умо-ва життєрадісної сім’ї в цілому.

Отже, жінка як повітря по-требує вдячності. Безперечно, ця риса має велике значення і для чоловіків, проте для жінок «вдячність» набуває життєво необхідного змісту і сенсу буття. Найважче завдання для чоло-віка – це підтримка позитивних емоцій дружини, які можуть залишатися в її пам’яті щонай-менше 3 дні. Якщо ж нічого не робити, емоції будуть виникати і триматися так само довго у пам'яті жінки, але тоді вони бу-дуть негативними. Найпростіший спосіб позитивного самопочуття у жінки – це вдячне слово та увага коханого чоловіка, котрий помічає усі старання дружини. Слова підбадьорення, підтримки чи похвали здатні зробити жінку щасливою. За інших умов ба-гато дружин стають сердитими і бундючними, тому що їм не вистачає повноцінного розумін-ня в їх буденних тягарях і слів вдячності за кропіткі старання у господарюванні. «Під добрим кущем трава зеленіє, а за хоро-шим чоловіком жінка молодіє»,

- мовить українська народна мудрість з цього приводу.

Наступне: жінка потребує того, щоб її вислухали. Як тільки чоло-вік відчиняє вхідні двері рідного дому, дружина тут же починає розказувати йому всі новини дня – все хороше і погане, що сталося за день. Але в чоловіків мислення налаштоване по-іншому. Чоловіку потрібен час для адаптації після роботи чи дороги. Удома йому потрібно, як кажуть «прийти до тями». Жінка ж так влаштована, що її потреба в тому, аби її ви-слухали виражена дуже сильно. Якщо вона почала розказувати про щось, знайдіть, любі мужчини,

в собі сили вислухати її хоча б 15 хвилин. Постарайтесь збагнути в чому річ і негайно задовольніть потребу жінки у слуханні, не пере-биваючи і не даючи порад, адже важливий аспект потреби жінки полягає в тому, аби її зрозуміли і розділили саме хвилювання на-впіл. Якщо чоловік збагнув суть того, про що бідкається дружина, то йому слід без зволікань поспів-чувати їй.

Жінка буде рада розумінню. Цікаво, після тактовності чоловіка дружина вмить може відкласти розмови на потім або від радості зовсім забуде про свої пережи-вання і проблеми. Найважливіше

очікування досягнуте: вона вже почула від рідного чоловіка щось на зразок: «Бідна ти моя! Як ти це пережила. Як ти втомилась, я можу тобі тільки поспівчувати. Я пишаюсь найпрекраснішою у світі дружиною». Будьте певні, дорогі чоловіки, після такого співчуття у дружини виростають крила і вони вже не схожі на набридливих гу-сениць у квартирі. Їх позитивний заряд від розуміння близького і рідного чоловіка змушує легко по-рхати по оселі привабливим мете-ликом, виконуючи найскладнішу роботу, за яку хвилину назад і не хотілося братись. Недарма в на-роді кажуть: «Хто за ким тужить, тому радо служить».

Взагалі, немає складнощів у тому, щоб маленькі дрібнички і вчинки сімейної доблесті змінили життя подружжя на краще. Якщо ви бажаєте бачити поруч себе усміхнену і щасливу дружину, впевненого і радісного чоловіка, пам’ятайте про потреби один од-ного і задовольняйте їх. «Сімейне вогнище має бути місцем, де зосе-реджуються найчистіші найвелич-ніші почуття. Мир, злагоду, любов і щастя, наполегливо плекайте щодня, поки ці дорогоцінні якості не оселяться у серцях членів сім’ї. Рослину любові старанно вирощуйте, інакше вона загине. Плекайте кожний добрий прин-цип, якщо хочете, щоб він рясно квітнув у душі».

Заради любові і щастя докла-діть максимум зусиль і терпіння.

Щоб коханий у шлюбі zне перетворився на чер-ствого і невдячного мов-чуна, дружині слід знати його психологічні потреби як захисника, годувальни-ка і священика своєї сім’ї. «Де жінки тільки горшки пильнують, там у хаті не-лад і непорядки панують», застерігали з цього при-воду ще здавна.

Тож, варто докласти максимум зусиль та уваги для побудови сі-мейного щастя, – ось в чому пи-тання другої половинки, адже в народі з цього приводу ведеться: «Мир та лад – це великий клад»,

а також «Якби один про другого не дбав, то світ би пропав».

Створюючи сімейне гніздо, чоловік стає його главою і пси-хологічно налаштовується бути на цьому п’єдесталі завжди. Як повітря повсякчас він потре-бує поваги і самоствердження, особливо у рідній хаті. Дружини нерідко роблять глобальний промах, принижуючи чоловіка зауваженнями перед дітьми чи сторонніми людьми. А між іншим, засудження його недо-ліків та принизливий цинізм – це вбивчі кулі для чоловічої гідності. За такої поведінки дру-жини чоловік завжди бачить загрозу свого становища на

сімейному п’єдесталі пре-зидентства. Відтак, воїн починає застосовувати оборонну важку артилерію шляхом тиску, грубості і навіть жорстокості. Що-правда, чоловік-борець від подібних маневрів не почувається комфортно і затишно, почасти він по-чинає «купувати» порції любові і щастя у власної дружини. Тому в усній народній творчості закрі-пилося: «З доброю жоною поздоровієш і збагатієш, а з лихою лише згорбатієш».

Наступне: мужчина по-

Психологічні потреби сильної статітребує підтримки, похвали і визнання. Точніше сказати, він має гостру потребу в захопленні його досягненнями на роботі чи вдома. Навіть якщо неозброє-ним оком ці трофеї розгледіти важко, спробуйте знайти їх у всіх чоловічих стараннях, під-тримайте його, похваліть його за те, що він зробив добре. Нехай у ваших словах не буде і натяку на лестощі чи підлабузництво. З перших днів подружнього життя шукайте причини для справед-ливих компліментів: у забитому цвяху, у заповненому холодиль-нику, у полагодженому крані тощо. «Наш тато – найкращий! Наш тато – найсильніший!» – хай звучить з вуст дітей, і ви неодмін-но «пожнете» справжні сімейні подвиги любові, на які готовий поборник-супутник.

І ще: чоловік хоче жити в сімей-ному теплі і затишку. Інтимність – це особливе поле зору та планів чоловічого мислення. Задово-лення цих потреб відбувається там, де дружина є королевою: на кухні і в спальні. Вона може забезпечити таку атмосферу, що чоловік буде буквально бігти додому після роботи, ніде не за-тримуючись. Такий дім стане для нього найприємнішим місцем на земній кулі. У книзі «Христи-янська родина» авторка Елен

Уайт радить: «Використовуйте вечір як приємну нагоду для то-вариського спілкування, коли всі члени родини зустрінуться після трудового дня. Багато чоловіків віддали б тоді перевагу своїй сім’ї, а не клубу чи ресторану. Не один юнак був би збережений від товариства вулиці або підворіття. Багато дівчат було б врятовано від легковажних розпусних зна-йомств. Подружнє життя – це не завжди романтика, воно має свої реальні труднощі й тонкощі. Дру-жина не повинна вважати себе лялькою, з якою потрібно пань-катися, а жінкою, котра може не-сти на своїх плечах не уявний, а справжній життєвий тягар і жити розумним, змістовним життям, пам’ятаючи, що існують ще й інші ролі, окрім власного «Я», про які варто пам’ятати…»

Слушну пораду з цього при-воду ще в VI столітті до Різдва Христового дав давньогрецький мудрець Піфагор. Він звертав-ся: «О благорозумна дружино, якщо бажаєш, щоб твій чоловік вільний час проводив коло тебе, то потурбуйся про те, аби він в жодному місці не знаходив стіль-ки приємностей, задоволення, поваги та ніжності, як у власній оселі».

Статті підготувала Анжела Поліщук

3СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Завдяки дружині і дітям навіть найбільш черствий чоловік стане добрішим і людянішими.

Со свёкрами жил младший сын с женой. Сын уехал на заработки, а невестка по какой-то причине приходила обедать (обедали во дворе), а потом, ни слова не говоря, по-днималась и уходила к себе. Соседки стали возмущаться и говорить маме Жене, чтобы она отправила невестку к маме, пока сын на заработках, а не обхаживала её. В тот день я получила ценный урок, который по сей день мне помогает. Соседки услышали такие слова: «Если мама не научила свою дочку до этих лет, что нужно помогать свекрови, — я её уже не научу, но и к маме отправлять не буду. Её выбрал мой сын, он её любит, она его половинка, значит она и моя дочь тоже, и я её люблю такую, какая она есть». Небесная мудрость сквозит в этих словах. Мы, все три невестки, чувствовали любовь и нежность этой замечательной женщины, и ни одна из нас никогда не услышала от мамы Жени обидное слово, упрёк или неуместное заме-чание, и мы ей старались платить тем же.

При желании, с Божьей помощью, можно мирно жить и свёкрам с невестками, и тестю с тёщей с зятьями. Одно только нужно помнить: независимо от той роли, какую мы на данный момент исполняем, мы все дети Небесного Отца, и от того, как мы будем строить свои отношения здесь, на земле, зависит наше место на Небесах.

людмила ВерлАн

Мне очень повезло со свекровью

На перший погляд, дії Бога можуть здатися дивними. Оскільки Він усе творив силою Свого Слова, то чому б Йому не сказати в черговий раз: «Нехай з'явиться жінка»? Чому Він цього не зробив? Навіщо, ство-ривши Адама, цю чудову істоту у дивному новому світі, Він вийняв з його тіла ребро, щоб з нього зробити йому супутницю на все життя?

Імовірно, для цього у Бога була якась вагома причина. Очевидно, щоб людина із самого по-чатку зрозуміла, що його дружина – це істинно частина його самого, і по-водитися з нею треба так, як із самим собою.

Створена з ребра! Це

означало, що вона не повинна ні панувати над ним, ні принижуватися ним, але як рівна йому має право на його любов та захист. Частка його са-мого, кістка від кісток його і плоть від плоті його, вона була його другим «я». Це говорило про те, наскільки тісним і ніжним повинен бути зв'язок між ними. «Бо ніхто ніколи не мав ненависті до своєї плоті, але живить і гріє її...» – писав апостол Павло (Еф. 5:29).

Біблія говорить, що Бог створив Єву як «по-мічницю» Адамові. Вона повинн а була стати зраз-ковою жінкою і порадни-цею чоловікові. Тепер вони можуть разом з ним працювати, планувати

Чому Єва з ребраЧитаючи перші розділи Біблії, в яких опи- z

сується сцена творіння, у багатьох виникає питання: А чому Бог створив жінку з ребра? Після створення Адама Бог сказав: «Не до-бре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього» (Буття 2:18). «І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, – і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: «Оце тепер вона – кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жін-кою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і ста-нуть вони одним тілом»» (вірші 21-24).

майбутнє й ділити ра-дість життя.

Якими досконалими робить Бог частини її тіла, риси обличчя, її довге волосся. З якою любов'ю й старанням вкладає в її розум і серце всю ніж-ність, м'якість, терпіння й співчутливу любов – усі ті якості, які Він хоче ба-чити в кожній майбутній матері!

І от, уже перед Ним з'являється найпрекрас-ніше з творінь; її очі сяють радістю життя, а ніжна посмішка, що опромінює

її особу, надає їй неви-мовну, незрівнянну красу. Повільно, граціозно вона робить свої перші кроки, коли Бог «приводить її до Адама».

Адам відкриває очі. Перед ним стоїть істота настільки прекрасна й вишукана, шляхетна й мила, що йому навіть не віриться в реальність по-баченого.

Це – любов з першого погляду. Відразу, в одну мить вони усвідомлюють, що належать одне одно-му. Взявшись за руки,

вони йдуть разом, одер-жавши благословення від свого Творця.

Перечитуючи цю доро-гу для нас стару історію, ми згадуємо про головну мету, яку переслідував тут Бог. Вона полягала в тому, щоб ощасливити двох людей. Коли Він з'єднав чоловіка й жінку, то зро-бив це з найкращими на-мірами. Він знав, що їхня взаємна любов, за умови пошани до Божої волі, дасть їм змогу насолоди-тися усіма найкращими благословеннями.

Мне даже и не хочется маму Женю называть свекровью. Сколько zбуду жить, буду помнить её мудрые тактичные советы, её отзывчивость. Помню, как однажды летом мы всей семьёй гостили у свекрови. Ни в огороде, ни во дворе не было заборов, и всё, что делалось во дворе, было видно и слышно и с одной стороны, и с другой.

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Виховувати – значить виробляти несприйнятливість до телебачення. маршалл маклюен

Жива історія про гаряче вугілляСцеНА 1

За партою в класі сидить Юрко i нервово намагається розплутати шнурки на кросівках. Щось сердито бурмоче собі під ніс. Заходить Тарас – старший друг Юрка.

Тарас: Привіт, Юрчику! Як успіхи з математики? Юрко (сердито): А ніяк.

Тарас (до себе): О, я бачу, щось сталося. (До Юрка): Що це ти робиш?

юрко (не звертаючи уваги на запитання, бурмоче): Ото вже ті дівчиська!..

Тарас: Давай я допоможу. Не смикай, затягнеш вузлик. Хто це тобі так гарно зв’язав шнурки?

юрко (сердито): А, Марина! Тарас: Маринка?!юрко: Так! Уяви coбi: мене

викликають до дошки. Ну, я встаю, роблю крок i мало не падаю, бо кросівки зв’язані між собою шнурками.

Тарас (сміється)юрко: I зовсім не смішно. До-

бре, що вже кінець уроку був, i дзвоник продзвенів.

Тарас: Я думаю, що Маринка так просто не робила б тобі нічо-го поганого. Напевно, ти знову смикав її за косички.

юрко: Ну а як же не смикати, коли вони постійно звисають над моїм зошитом i розхитують-ся туди-сюди.

Юрко нарешті зав’язує шнур-ки I разом з другом відходить від napти.

юрко: I чому тi дівчиська такі погані?! Хто тільки їх при-думав?!

Тарас: Як хто?! Бог!юрко: А й справді, я щось не

подумав. Але я так думаю, що краще б дівчат зовсім на світі не було. Не було б стільки про-блем.

Тарас: Уявляєш: ти йдеш зі школи, а навкруги – жодної ді-вчини.

юрко (задоволено посміха-ється)

Тарас: Приходиш додому, а в хаті тихо-тихо. Немає ні се-стрички, ні бабусі. Заходиш на кухню, а обід не готовий, бо ж мами немає.

юрко (задоволена посміш-ка різко зникає): Причому тут моя мама, бабуся i сестричка.

Я говорю лише про тих дівчат, які постійно докучають мені у школі, як набридливі мухи.

Тарас: Але ж ті дівчатка ста-нуть мамами, а потім i бабуся-ми...

юрко: Ох, я вже не можу. I чому вони мені постійно капос-тять, особливо Марина.

Тарас: В мене є ідея. Я маю чарівне яблуко. (Дістає його з кишені). Той, кому ти його по-даруєш, перестає робити погані справи, а робить добро.

юрко: Невже ти думаєш, що я такий маленький, що повірю в ці казки? Я вже давно виpic з того віку.

Тарас: Ні, це зовсім не казки. Все перевірено.

юрко (нерішуче бере яблу-ко, кладе його в кишеню): Ну добре, побачимо.

СцеНА 2

Шкільний коридор. Дівчата їдять яблука i розмовляють.

маринка: Просто не знаю, що робити. Юрко постійно смикає мене за волосся. Я вже його i просила, i сварила, i не давала списувати, – нічого не допомагає. Навіть сьогодні шнурівки на кросівках зв’язала. Ото сміху було, коли його до дошки викликали!

Дівчата сміються.маринка: Але якщо i це не

допоможе, то я не знаю, що ще можна зробити.

Галинка: А ти пробувала йому гарячого вугілля на голову насипати?

маринка: (Перелякано) Hi-i.Галинка: То можеш спробу-

вати. маринка (здивовано): Ти

хочеш, щоб я...Галинка: Ти мене не зрозумі-

ла. Це просто так говорять, бо коли ти за зло платиш добром, то ніби висипаєш на голову сво-єму ворогу гаряче вугілля: вся

його злість згорає дотла. Тепер зрозуміла?

маринка: Це вже інша спра-ва. А то я аж перелякалася. Але що б йому таке зробити?

Галинка: В тебе є ще яблу-ко?

маринка: Навіть не знаю. Може i є, а може я тобі останнє віддала.

Галинка: Якщо знайдеш, можеш навіть сьогодні спро-бувати. Подаруй Юрку яблуко, побачиш, яка в нього реакція буде.

маринка: Думаєш, допо-може?

Галинка: Думаю, варто спро-бувати.

СцеНА 3

Порожній клас. Входить Юрко, озираючись, підкрада-ється до рюкзака Маринки.

юрко (пошепки): Побачимо, чи Тарасове яблуко спрацює, але якщо ні...

Ховає яблуко в кишеню рюк-зака. Озирається i втікає.

Через якусь хвилину за-ходять Галинка та Маринка, йдуть до парти. Маринка дістає зі свого рюкзака яблуко, яке щойно поклав туди Юрко.

маринка: О, є ще одне (але я, здається, тільки три брала). От сьогодні i насиплю Юрку вугілля на голову.

Кладе яблуко назад, бере книжку i виходить разом з Га-линкою.

СцеНА 4

Юрко i Тарас ідуть, розмов-ляючи, шкільним коридором.

юрко (схвильовано): Уяв-ляєш? Toбі розкажу, не пові-риш.

Тарас: Що ще ти накоїв?юрко: Сиджу я на уроці. Пе-

реді мною, як завжди, Маринка i ті косички звисають. Так от, вирішив я перевірити, чи твої «чари» спрацюють (бо ж я на перерві підклав їй у рюкзак те яблуко), i смикнув її за волос-ся. А вона повертається, от, думаю, зараз як дасть по лобі лінійкою, я аж очі прищурив. А вона мені яблуко простягає. «На, – каже, – це тобі». I так посміхається мило. У мене аж мову відняло. Ось подивись.

Юрко виймає з кишені яблуко i, дає Тарасові.

Тарас: Я так думаю, ти вже не будеш її смикати за волос-ся.

юрко: Hi, вже якось... не зможу.

юрко, роздумуючи, прохо-дить уперед.

Тарас (роздивляється фрукт): Хм, це ж те саме, моє яблуко. Може, воно i справді чарівне. Ні, яблуко звичайні-сіньке, просто справжні дива стаються, коли перестаєш ро-бити зло і робиш добро.

Марія ВлАСЮк

5СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Дитина найбільше потребує вашої любові саме тоді, коли вона менше всього її заслуговує. еhvf БомБек

«Першу половину життя лю-дина заробляє хвороби, а другу намагається від них позбутися» – це твердження у більшості з нас не викликає сумніву. Однак фахівці вважають, що дожити до глибо-кої старості, зберігши здоров’я, можна, якщо дотримуватися еле-ментарних правил. Отже, що ви можете зробити сьогодні для того, щоб добре почуватися завтра?

Смачні звички. Стан нашого здоров’я в похилому віці безпо-середньо залежить від того, що ми їмо протягом усього життя. Тому вже зараз варто подумати, від яких звичок у харчуванні треба позбутися, а які придбати.

Дослідження показали, що біль-шість людей в своєму щоденному раціоні перевищують дозу жирів тваринного походження в два рази. Їх надлишок призводить до підвищеного вмісту холестерину в крові – однією з найбільш зна-чущих причин серцево-судинних захворювань. Тому такі продукти, як масло, жирні соуси, майонези варто замінити рослинними оліями (соняшникова, оливкова, рапсова, гірчична та ін.). Але не забудьте, що навіть ці корисні продукти дуже калорійні, тому вживати їх у вели-кій кількості не варто.

Сольовий режим. Надлишок солі веде до затримки води в орга-нізмі і, як наслідок, до підвищення тиску. Уберегти серцево-судинну

систему від небезпечних наслідків можна, скоротивши щоденне спо-живання солі до норми – однієї четвертої чайної ложки в день. Обмежте вживання продуктів, що містять підвищену кількість солі. При заправці салатів використо-вуйте лимонний сік. І пам’ятайте, що, споживаючи магазинний хліб, ми отримуємо 30% від добової норми солі.

Перевагу клітковині. Зробіть в своєму харчуванні упор на овочі, фрукти, злаки і бобові, які багаті клітковиною (волокна, складові основу рослин). Будучи активним сорбентом, вона допомагає виво-дити з організму надлишки жирів і токсичні продукти, захищаючи нас від ожиріння, атеросклерозу, інтоксикації і навіть онкологічних захворювань. Візьміть за правило щодня з’їдати не менше трьох фруктів або трьох порцій овочів (по 100 г кожна).

Продукти багаті на анти-оксиданти. Займаючись про-філактикою старіння шкіри, ми абсолютно не помічаємо, що наші органи потребують цього не менше. Щоб захистити орга-нізм від передчасного старіння, необхідно включати в своє меню більше продуктів, багатих анти-оксидантами. Ці речовини зне-шкоджують вільні радикали, які є однією з головних причин ста-ріння і розвитку багатьох хвороб.

Вважається, що найбільш ефек-тивні сполуки надають рослинам виражене забарвлення. Тому, не виробляючи складного хімічного аналізу, можете посилено наляга-ти на яскраві фрукти, овочі, ягоди, особливо ті, які пофарбовані в темні тони (чорниця, темний ви-ноград, буряк, фіолетова капуста, баклажани).

Більше рухів! А ви давно роби-ли гімнастику, здійснювали пробіж-ку або, скажімо, каталися на вело-сипеді? Якщо «так», то подумайте, як збагатити своє життя рухом. Численні дослідження підтверджу-ють: фізична активність допомагає запобігти розвитку таких хвороб, як діабет, остеопороз, серцево-судинні захворювання, депресія. Регулярні заняття спортом, нехай навіть щоденна піша прогулянка, здатні продовжити життя в середньо-му на 8 років. Так чи варто позбав-ляти себе стількох років життя? Навіть якщо у вас немає зайвих кілограмів, підберіть підходя-щий саме вам вид фізичного наванта-ження.

Стресу – ні! Стрес нещадний до нашого організ-

му, він відбивається на всіх органах і системах без винятку. Природно, чим довше і частіше ви будете пе-ребувати у стресовому стані, тим більше несприятливих наслідків він принесе.

Коли обстановка розжарюється, пам’ятайте, що в суперечці виграє той, хто перший її припиняє, кому вистачає мудрості поступитися. Гніву та агресії завжди краще протиставляти лагідність і добро-зичливість. В Біблії ми читаємо: «Усяке подратування, і гнів, і лю-тість, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть вилучені від вас. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог у Христі про-стив вам» (Послання до Ефесян 4:31-32).

Щоб старість не була тягарем…

Будь-яка людина бажає, zщоб її сім’я була щасливою. А що це означає? Мабуть, най-більш проста ознака сімейно-го щастя – коли хочеться йти додому, коли в сім’ю тягне, коли в ній знаходиш радість. Дехто вважає, що для цього достатньо, щоб у домі був ком-форт, затишок. Безперечно, затишок – це приємно. Але ж буває, що і в золотій клітці пташка не співає... Кожна людина шукає в домі скоріше за все хорошу атмосферу, А в чому ж вони виражаються, ці добрі стосунки?

Перше, на що звертаєш увагу в таких щасливих сім’ях, – поблажли-вість до дрібних слабкостей домо-чадців. У кожної людини є якісь свої особливі звички: любить повалятися на дивані, ходити по квартирі босо-ніж, пити чай з лише з улюбленої чашки, чи гортати книгу під час сні-данку. Такі дрібні примхи нікому не заважають. І програють ті сім’ї, де людині в будинку не дають робити те, що їй подобається. Нескінченні зауваження: не сідай на це крісло, не горбся, не читай під час їжі – на-стирливі, дріб’язкові, і як ніщо інше, псують настрій. Адже мова йде про дрібниці, речі непринципові, тому строгість і муштра тут недоречні. Інша річ – великі недоліки в пове-

Ознаки щасливої сім’ї

дінці: шкідливі звички, брехливість, нещирість і т. д.

У благополучних сім’ях зовсім не байдужі до недоліків близьких людей, але їх прагнуть зрозуміти і допомогти подолати. Більше того, намагаються не просто засуджувати, критикувати порок, нагадувати про нього, а допо-магають людині змінити себе, спира-ючись на її добру волю і бажання. У такій обстановці розуміння та добро-зичливої підтримки людина знаходить у собі сили впоратися зі своїми недо-ліками, навіть дуже серйозними.

Ще одна риса благополучних сімей – постійна увага одне до одного: там готові вислухати, не відмахуються від прохань, прагнуть надати допомогу.

У цих сім’ях знають взаємні потреби, хочуть зрозуміти, які труднощі мучать близьку людину, про що вона мріє і що її може порадувати.

У щасливих сім’ях приваблює та-кож готовність до самопожертви. По-чинається з дрібниць, а іноді заради близької людини відмовляються і від своїх планів, потреб, цілей.

У щасливих сім’ях дуже дбайливо ставляться до спокою і душевної рівноваги близьких. Тут не шумлять, якщо відпочиває або займається важливою справою інша людина. Члени сім’ї оберігають один одного від неприємних звісток, не змушують хвилюватися, попереджають про час відходу та повернення, не підводять ні

в дрібницях, ані в серйозних справах. У такій сім’ї хочеться побути довше, тому що в ній відпочиваєш від на-пруги.

У щасливих сім’ях майже не по-чуєш насмішку, злу іронію. Навпаки, члени сім’ї намагаються підтримувати самооцінку одне одного похвалою і компліментами.

Ніхто не застрахований від непри-ємностей. Як ніколи в такі хвилини потрібна моральна та емоційна під-тримка рідних людей: щоб втішили, вселили впевненість, відвернули від важких переживань. У щасливій родині всі намагаються стати опорою за будь-яких негараздів. Навіть якщо людина сама винна в тому, що на неї звалилися неприємності, її все одно підтримують, не засуджують і не да-ють остаточно впасти духом.

І, звичайно, в щасливій родині бук-вально на кожному кроці бачиш прояв ніжності, доброти, ласки.

А ще для повного щастя сім’ї необ-хідний Христос. Він створив сім’ю і знає її шлях від початку до кінця. Якщо ж щось ламається, ніхто краще Бога не знає, як усунути цю неполадку. Для Бога немає нічого неможливо-го. Навіть якщо сім’я представляє з себе осколки, Бог може їх склеїти, і Він знає, як це зробити. Він бажає допомогти кожній сім’ї і обов’язково допоможе тим, хто звернеться до Нього по допомогу!

Галина МелеСь

6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

усі ми родом з дитинства. (антуан де Сент-екзюпері «маленький принц»)

Из записок императрицы Александры Фёдоровны о

смысле семьи (1899 г.) Смысл супружества в том, z

чтобы приносить радость. Подразумевается, что су-пружеская жизнь – жизнь самая счастливая, полная, богатая. Это установление Господа о совершенстве.

Супружество – это Божествен-ный обряд. Он был частью замысла Бога, когда Тот создал человека. Это самая тесная и самая святая связь на Земле.

Божественный замысел в том, чтобы брак приносил счастье. Если же брак не становится счастьем и не делает жизнь богаче и пол-нее, то вина не в самих брачных узах – вина в людях, которые ими соединены.

Первый урок, который нужно выучить и исполнить, это терпе-ние. В начале семейной жизни обнаруживаются как достоинства характера и нрава, так и недостат-ки и особенности привычек, вкуса, темперамента, о которых вторая половина и не подозревала. Ино-гда, кажется, что невозможно при-тереться друг к другу, но терпение и любовь преодолевают все, и две жизни сливаются в одну, более благородную, сильную, богатую, и эта жизнь будет продолжаться в мире и покое.

Долгом в семье является беско-рыстная любовь. Каждый должен забыть свое «я», посвятив себя другому. Более всего непрости-тельна грубость именно в своем доме, по отношению к тем, кого мы любим.

Еще один секрет счастья в се-мейной жизни – это внимание друг к другу. Муж и жена должны постоянно оказывать друг другу знаки самого нежного внимания и любви.

Счастье жизни составляется из отдельных минут, доброго взгляда, сердечного комплимента…Любви тоже нужен ее ежедневный хлеб.

Очень важный элемент семей-ной жизни – это единство интере-сов. Пусть оба сердца разделяют и радость и страдание. Им следует вместе ходить в церковь, молиться рядом, вместе приносить к стопам Господа груз забот о своих детях и обо всем, что дорого для них. Каждый в своих планах и надеждах должен обязательно подумать и о другом. Друг от друга не должно быть никаких секретов. Друзья у них должны быть только общие. Таким образом, две жизни сольют-ся в одну жизнь, и они разделят и мысли, и чувства, и радость, и горе, и удовольствие, и боль друг друга.

Бойтесь малейшего начала не-понимания или отчуждения. Вы сказали что-то в спешке? Немед-ленно попросите прощения. У вас возникло какое-то непонимание? Неважно, чья это вина, не по-

зволяйте ему ни на час остаться между вами.

Удерживайтесь от ссоры. Не ложитесь спать, затаив в душе чувство гнева. В семейной жизни не должно быть чувства гордости. Ни одна женщина в мире не будет так переживать из-за резких или необдуманных слов, слетевших с ваших губ, как ваша собственная жена. И больше всего в мире бой-тесь огорчить именно ее. Любовь не дает право вести себя грубо по отношению к тому, кого лю-бишь. Чем ближе отношения, тем больнее сердцу от взгляда, тона, жеста или слова, которые говорят о раздражительности или просто необдуманны.

От жены зависит не только се-мейное счастье, но и развитие характера мужа. Хорошая жена – это благословение Небес, лучший дар для мужа, его ангел и источник неисчислимых благ. Ее голос для него – сладчайшая музыка, ее улыбка освещает ему день, ее по-целуй – страж его верности. Руки жены – бальзам здоровья мужа, ее трудолюбие – залог его благо-состояния, ее экономность – его самый надежный управляющий, а ее молитвы – его адвокат перед Господом.

Первым требованием к жене яв-ляется верность, верность в самом широком смысле. Абсолютное до-верие – это основа верной любви.

Каждая верная жена проникается интересами своего мужа. Когда ему тяжело, она старается подбодрить его своим сочувствием, проявлени-

мужа сильнее, богаче, счастливее, они только мешают его успехам.

Некоторые женщины думают только о романтических идеалах, а повседневными своими обязан-ностями пренебрегают и не укре-пляют этим свое семейное счастье. Часто бывает, когда самая нежная любовь погибает, а причина этого – в беспорядке, небрежности, плохом ведении домашнего хозяйства.

Жена всегда должна больше всего заботиться о том, чтобы нравиться мужу, а не кому-нибудь еще. Когда они вдвоем, она должна выглядеть еще лучше, а не махать рукой на свою внешность, раз больше никто ее не видит. И муж, и жена должны отдавать друг другу все лучшее в себе.

Главным центром жизни любого человека должен быть его дом. Это место, где растут его дети – растут физически, укрепляют свое здоровье и впитывают в себя все, что сделает их истинными и благо-родными мужчинами и женщинами. Самое богатое наследство, которое родители могут оставить детям - нежные воспоминания об отце и матери.

Родители должны быть такими, какими они хотят видеть своих детей - не на словах, а на деле. Они должны учить детей примером своей жизни.

Долг родителей – подготовить де-тей к жизни, к любым испытаниям, которые ниспошлет им Бог.

Как мы знаем, царская семья после долгих мучений и унижений была зверски убита. Они поражали охранников тем, что держались умиротворенно, доброжелательно до последней минуты.

ем своей любви. Она с энтузиазмом поддерживает все его планы. Она не груз на его ногах.

Но есть и такие жены, которые подобны растениям-паразитам. Они обвивают, но сами не делятся ничем. Они не протягивают руку помощи. Они абсолютно бесполез-ны, и будучи таковыми, становятся обузой для самой нежной любви. Вместо того чтобы сделать жизнь

В вещах императрицы после казни было найдено это стихотворение:

МОЛИТВА

Пошли нам, Господи, терпеньеВ годину буйных, мрачных днейСносить народное гоненьеИ пытки наших палачей. Дай крепость нам, о Боже правый, Злодейство ближнего прощать И крест тяжелый и кровавый С Твоею кротостью встречать.И в дни мятежного волненья,Когда ограбят нас враги,Терпеть позор и оскорбленья,Христос Спаситель, помоги. Владыка мира, Бог Вселенной, Благослови молитвой нас И дай покой душе смиренной В невыносимый страшный час.И у преддверия могилыВдохни в уста твоих рабовНечеловеческие силыМолиться кротко за врагов.

из книги «Дивный свет». Дневниковые записи, переписка, жизнеописание императрицы

александры Федоровны

7СВІТЛО твого ЖИТТЯ

одружитися зовсім неважко. Важко бути одруженим. м.унамуно

Не чини перелюбу

Сьо- zма заповідь За-

кону Божого говорить: «Не чини перелюбу» (Вихід

20:14). Так коротко й так просто Бог говорить про те, якими повинні бути відносини між чоловіком і жінкою. Але, якщо ми подивимося навколо, то можна легко помітити, як безжа-лісно зневажається ця заповідь. І, напевно, немає іншої такої заповіді, у порушенні якої багато хто з людей справді не бачать зла. Вони назива-ють це вільними відносинами вільних людей.

Але ось що Біблія говорить про це: «Тоді сказав Господь Бог: «Не добре чоловікові бути самому. Створю йому поміч, подібну до нього». «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вони одним тілом» (Буття 2:18, 24

Господь не випадково посилає кожного з нас

у цей світ.

Він має певний намір стосовно нашого життя. Части-

ною цього персонального задуму є зустріч із тією єдиною Особистістю, з якою нас може з'єднати справжня любов, така, що зв’язує двох людей воєдино.

Хтось може сказати: мені не потрібна така любов, для мене важливіше – воля. Але той, хто так заявляє, насправді не має вірного уяв-лення про справжню волю. Бог дав людині цю заповідь у Своєму Законі для нашого блага. Божий Закон захищає життя, а його порушен-ня руйнує життя. У Божому Законі – воля, а в невірному виборі – рабство і смерть. Коли Бог заборонив перéлюб, Він хотів захистити родину та її благополуччя.

Як протистояти цій омані століття, що пере-творилася на повселюдну епідемію? Один з її наслідків називається СНІД. Невже це смерть за любов. Смерть від СНІДу - це не смерть від любові, це смерть через порок, через не-слухняність Богові.

Якщо говорити про Божий задум для людини, то потрібно навести ще один вірш із книги Буття: «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Пло-діться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю…»

(Бут-тя 1:28). Не-

має нічого більш святого на землі, аніж відносини між чолові-

ком та дружиною, тому що цей союз задуманий для того, щоб на землі тривало життя. Міцність родини є гарантом охорони інтересів усього суспільства. Бог мав намір, щоб шлюб був союзом на все життя, і будь-яке суспільство, що легковажно ставиться до цієї постанови, сіє насіння свого власного знищення.

Порушення подружньої вірності було одним з головних обвинувачень, висунутих Богом проти жителів допотопного світу. Через те, що в ті часи люди вели аморальний спосіб життя, Бог уже не міг далі відкладати призначене їм покарання. «І побачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і що всі думки серця її – тільки зло повсякденно» (Буття 6:5). Після чого прийшов на землю потоп, щоб знищити нечестивий людський рід.

Біблія говорить, що перед самим пришес-тям Христа моральний стан людей мало чим буде відрізнятися від тієї аморальності, в якій перебували жителі допотопного світу. Тільки навернувшись до Христа, ми зможемо отримати перемогу над гріхом. Давайте буде-мо шукати Його ревно, щоб звільнитися від усілякого рабства зла – несправедливих дій, пустих розмов, розбещених помислів! Таке звільнення може відбутися тільки з Божою допомогою.

В одному невеличкому міс- zтечку живуть по сусідству дві сім'ї. В одній з них подружжя постійно свариться, звинувачу-ючи одне одного у всіх бідах, а в другій сім’ї любов, мир та злагода. Дивується норовлива господиня щастю сусідів. За-здрить. Каже чоловікові:

– Піди-но, подивися, як це в них так виходить, щоб усе гладко та тихо.

Пішов той до сусідів, зайшов ти-хенько в хату і сховався в затишному куточку. Спостерігає. А господиня веселу пісеньку наспівує та домашнім порядком займається. Вазу дорогу саме від пилу витирає. Раптом за-дзвенів телефон, жінка відволіклася і поставила вазу на краєчок столу, та так, що ось-ось впаде.

А тут її чоловікові щось знадобило-ся в кімнаті. Зачепив він вазу, та впала і розбилася. «Що тепер буде?!!!» – думає сусід.

Підійшла дружина, з жалем зітхну-ла, і каже чоловікові:

– Пробач, любий. Я винна. Так не-дбало її на стіл поставила.

– Що ти, мила? Це я винен. Поспі-шав і не звернув уваги на вазу. Та, все гаразд. Не було б чогось гіршого. Хай б’ється на щастя!

Боляче защемило серце в сусіда. Прийшов він додому засмучений. Дружина до нього:

– Ну що ти так довго? Роздивив-ся?

– Та вже роздивився!– Ну і як там у них?– У них ось усі винні. А у нас винного

ніколи не буває…

Притча про сімейне щастя

8

Кожен з нас мріє про це. zПрагне до цього і бажає всім серцем. Вступаючи в шлюб, ніхто й подумати не може інакше. Навіщо ж тоді одружуватися?

Що таке щасливий шлюб? Він не з’являється відразу після реєстрації. Шлюб сам по собі – не забава, не гра в чоловіка і дружину, не вихід з будь-яких проблем. Це свідомий крок двох люблячих і серйозно мисля-чих людей, які розуміють, що їх відносини несуть із собою зобов'язання. Вони будуть вчи-тися щодня створювати і під-тримувати сприятливий клімат у сім'ї.

Щасливий шлюб – коли двоє долають труднощі, рік за роком

трудяться, розділяючи радість і горе разом. «І будуть двоє од-ним тілом». Ці слова не нові, але вічні і правдиві. Через вседозволеність, хибні цінності та ідеали, шлюб втрачає свою високу мету. Духовність – це те, чого нам не вистачає у всіх сферах життя.

Тим часом, кожній людині по-трібне спілкування, особливо жінкам. Дружині хочеться, щоб чоловік з нею просто погово-рив. Атмосфера, що створю-ється при спілкуванні, сприяє щастю. У спільній розмові ми ділимося своїми потребами і довідуємося, як задовольнити потреби чоловіка. Коли чоловік і дружина беруть участь у роз-мові, в якій передається саме така інформація, вони вчаться

бути більш сумісними. Вони повинні ділитися своїми почут-тями і враженнями.

Ми можемо шляхом колосаль-ної праці домогтися тимчасового вирішення проблем, але наші людські потреби ніколи не змо-жуть бути повністю задоволені, поки ми не будемо спілкуватися належним чином не тільки зі сво-їм чоловіком, друзями, але також і з Богом. У нас від народження закладена потреба в особистому спілкуванні з Богом.

Бог з радістю готовий допо-могти нам зробити наш шлюб щасливим, це дорогий дарунок, подарований з любов'ю. Варто довіряти Богу і прислухатися до Його порад. Щасливий шлюб – це реально, і прожити щасливо єди-не життя є також можливим.

Є Божий шлях, по якому ми можемо сміливо йти. Правила щасливого життя містяться у 10-и заповідях – найкращій конституції для кожної люд-ської сім’ї! Ці десять правил, надані нам Богом для щастя, є настільки універсальними, що придатні утворювати люб’язну та доброзичливу атмосферу взаємин як між окремими особистостями, так і в сім’ї, суспільстві, державі, міжна-родних відносинах і, навіть, у взаємовідносинах з самим Богом!

Чи не хотіли б і ви спробува-ти жити за цими заповідями? Повірте, від цього ваша сім'я обов’язково відчує позитивні зміни бо обере вірний напря-мок по дорозі до щастя!

СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Пишіть на адресу:

м. ужгород,вул. Джамбула, 23;

Індекс: 88000

Засновник і видавець:Черничко Іван Петрович

Адреса редакції:м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36

моб. тел.: 095-195-41-91e-mail: chernip@i.ua

Газета видається на кошти від благодійних пожертвувань.

Розповсюджується безкоштовно

Редакційна колегія:Іван Черничко, Агнеса

Черничко, Юлія Сокирко, Людмила Кастран,

Наталія Різак, Василь Чопик, Віталій Мелесь.

Реєстраційне свідоцтво:ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.

ПрАТ «Волинська обласна друкарня»

КП ДАК «Укрвидавполіграфія»м.Луцьк,

Проспект Волі, 2, тел: 0332240530

Тираж: 50000. Зам. № 931

щосереди о 20.000 (800) 50 157 80 +380 66 707 000 5+380 93 50 157 80 +380 98 707 000 5

info@contact-hope.com contact-hope www.biblefact.info

– це реальність

Щасливий шлюб