Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження

біорізноманіття.

Вчитель біології Пастирської ЗОШ І-ІІІ ступенів Казімко Ольга Сергіївна

Збереження біосфери неможливе без збереження біологічного різноманіття організмі, які населяють нашу планету (біорізноманіття). У свою чергу, охорона біорізноманіття неможлива без всебічного вивчення видового складу організмів різних регіонів земної кулі, їхніх екологічних та морфофізіологічних особливостей. На підставі результатів цих досліджень розробляють принципи раціонального використання видів. Насамперед потрібно вивчати види, яким загрожує зникнення.

• З метою збереження видового різноманіття понад 30 країн світу (у тому числі й республіки колишнього СРСР) приєдналися до розробленої МСОП Всесвітньої стратегії охорони природи, теоретичною базою якої є розуміння того, що кожний вид організмів є необхідним компонентом біосфери.

• У 1948 році при МСОП було організовано постійну Комісію по видах рослин і тварин, яким загрожує зникнення. Результатом роботи комісії стало створення Міжнародної Червоної книги, окремі випуски якої почали видавати з 1966 року. Водночас триває робота й по складанню так званих Чорних списків видів, які зникли з лиця Землі, починаючи з 1600 року. Підставою для введення певного виду до Чорного списку є відсутність достовірних його знахідок принаймні протягом останніх 50 років.

• Створюються списки видів, які потребують охорони на теренах окремих держав та національні Червоні книги. Так, існує Європейський Червоний список. В Україні перше видання “Червоної книги” вийшло у світ у 1980 році.

• “Червона книга” – це державний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їхнього збереження й наукового обгрунтованого відтворення. До неї вносять види тварин і рослин, які постійно чи тимчасово (наприклад, перелітні птахи) мешкають у природних умовах на території України або в межах її територіальних вод.

• Зниклі види – не виявлені в дикій природі після неодноразових пошуків, проведених у місцях їхнього можливого існування.

"Золота" жаба

Занзібарський леопард

• Зникаючі види – перебувають під загрозою зникнення, збереження яких малоймовірне, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на стан їхніх популяцій.

"Золота" жаба

Вінценосний журавель

Підсніжник складчастий

Гусінь метелика махаона

Пума флоридська

• Вразливі види – в недалекому майбутньому можуть бути внесені до категорії зникаючих,

якщо не вжити негайних заходів для їхнього збереження.

Саламандра плямиста

Півники сибірські

Пелікан рожевий

• Рідкісним видам у даний час не загрожує зникнення, хоча внаслідок їхньої незначної популяції або обмеженого ареалу така загроза може виникнути за несприятливих змін середовища існування.

Кирпата мавпа, що чхає

Крокодил-альбінос Рись євразійська

• Невизначені і недостатньо відомі види потребують охорони, але відсутність достовірної інформації не дає змоги визначити, до якої з перерахованих вище категорії їх слід віднести.

Нічна орхідея

Ходячий кактус

Тарантул Сазима

Коробкова медуза Бойнера

• Відновлені види – види, стан популяцій яких, завдяки вжитим заходам охорони, не викликає стурбованості. Проте вони не підлягають використанню і потребують постійного контролю.

Бабак

Білощока казарка

Зубр

• Природоохор нна терит рія о́ о́ — територія, яка охороняється через своє екологічне, культурне або подібне значення. Існує велика кількість таких територій, рівень захисту яких сильно відрізняється та залежить від статусу, встановленого національними законами та міжнародними договорами.

• Заповідники – це природоохоронні науково-дослідні установи загальнодержавного значення, які створюються з метою збереження у природному стані типових для даної місцевості або унікальних природних комплексів, вивчення природних процесів і явищ, що в них відбуваються, розробки наукових засад охорони природи.

• Біосферні заповідники: Асканія-Нова,

Карпатський, Чорноморський, Дунайський.

• Вони мають міжнародне значення і створюються з метою збереження у природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери та здійснення екологічного моніторингу

Укра нський наук во-д слідний інстит т твар нництва степов х ї ́ о́ о́ у́ и́ и́рай нів «Аск нія-Н ва» о́ а́ о́

Карпатський біосферний заповідник

• створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа 53 630 га.

Чорноморський біосферний заповідник

• розташований на північному узбережжі Чорного моря, захоплює акваторію та дрібні острови у Тендрівській і Ягорлицькій затоках

Дунайський біосферний заповідник

• розташований на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області.

Прир дний запов днико́ і ́ — природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, створена з метою:

• збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів,

• вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них,

• розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

• «Розт ччя» о́ — природний заповідник у Львівській області, створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. Площа — 2 084,5 га. Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км

• «Мис Мартьян» — природний заповідник, розташований в Автономній республіці Крим, біля м. Ялта. Заповідник створено з метою збереження у природному стані цінних природних комплексів мису Мартьян, охорони і збереження рідкісних видів рослин і тварин, проведення науково-дослідних робіт.

• Карад зький прир дний а́ о́запов дник і ́ — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова на відстані біля 36 км на південний захід від міста Феодосія між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами і між населеними пунктами Коктебель, Щебетівка, Курортне

Національні природні парки – природоохоронні, науково-дослідні та культурно-просвітні установи, покликані зберігати цінні природні, а також історико-культурні комплекси та об'єкти. На їхній території за умов дотримання заповідного режиму можливий організований туризм та певні форми відпочинку.

Шацький національний природний парк Створений 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГУЦУЛЬЩИНА» -

призначений для відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного та тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат.

Національний природний парк „Синевир” був створений 1989 р. і став третім серед національних парків України після Карпатського та Шацького.

• Регіональні ландшафтні парки – природоохоронні установи місцевого значення, за статутом близькі до національних парків.

• Заказники – природні території, створені з метою збереження і відтворення певних природних комплексів.

Пам’ятники природи – окремі унікальні природні утворення, які мають природоохоронне, наукове, естетичне або пізнавальне значення.

Водоспад Учан-су. Найвищий водоспад в Україні, щоправда тільки в повінь, шум якого розноситься по окрузі на кілометри.

Особливе місце у здійсненні природоохоронних заходів посідають ботанічні сади та зоологічні парки, які створюються для вивчення, збереження, акліматизації та ефективного господарського використання рідкісних й інших видів як місцевої, так і світової фауни та флори. Але головне призначення цих закладів – проведення освітньо-виховної роботи, формування у населення дбайливого ставлення до природи.

До складу природно-заповідного фонду України, крім заповідників і національних природних парків, також входять 259 заказників, 124 пам’ятників природи, 17 ботанічних садів, 6 зоопарків, 24 дендрологічні парки, 87 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва. Всього мережа природно-заповідного фонду налічує 6 450 територій та об'єктів загальною площею 1 665 тис. гектарів, що становить 2,8% території України.

Екомережа це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні

Всеєвропейська екологічна мережа (European Ecological Network або EECONET) - система взаємно поєднаних, цінних з екологічної точки зору природних територій.

Природоохоронна діяльність забезпечена основним законом нашої держави – Конституцією України а також “Законом України про охорону навколишнього середовища” , “Законом України про тваринний світ” , “Законом України про охорону атмосферного повітря” , “Кодексом України про надра”, “Водним Кодексом України” та “Лісовим кодексом України”.

Національне природоохоронне законодавство

Серед міжнародних угод, спрямованих на охорону природного середовища, найважливіші: “Конвенція про запобігання забруднення моря скидами відходів та інших матеріалів” (1975 рік), “Конвенція про оперативне сповіщення у випадку ядерної аварії” (1986 рік), “Конвенція ООН про біологічне різноманіття” (1992 рік).

Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи.

Джерела інформації

• http://uk.wikipedia.org• http://www.futajik.ru• http://2berega.spb.ru• http://www.refine.org.ua• http://www.newsru.ua• http://www.ukrreferat.com

http://lg.tcvin.snu.edu.ua