2017_03_20 ГАВВА О.А. - заступник головного лікаря з медичної частини
Інструментальні дослідження в практиці сімейного...
-
Upload
hunter-emerson -
Category
Documents
-
view
47 -
download
1
description
Transcript of Інструментальні дослідження в практиці сімейного...
![Page 1: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/1.jpg)
Інструментальні дослідження в практиці
сімейного лікаря
доц. Боцюк Н.Є. Тернопільський державний медичний університет Ім. І.Я.Горбачевського
медичний факультет
Кафедра поліклінічної справи та сімейної медицини
![Page 2: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/2.jpg)
Діагностичні можливості ендоскопії
обстеження різних поверхневих змін слизової оболонки, котрі не виявляються рентгенологічно,
відсмоктування рідини, введення газу, проведення біопсії, видалення стороннього тіла та ін.
![Page 3: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/3.jpg)
Фізичні основи отримання зображення в ендоскопії
Передача зображення в волоконному гастроскопі зі складною оптико-механічною системою, заснована на роздрібленні обстежуваного об’єкта на багаточисельні світлові пучки, та об’єднання їх в цілісне зображення на проксимальному кінці апарату.
![Page 4: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/4.jpg)
Підготовка до ендоскопічних досліджень:
психологічна підготовка хворого задля попередження негативних емоцій або гальмуванням їх;
зниження деяких функцій організму (секреція, тонус м’язів тощо);
при необхідності лікування шкіри та слизових оболонок;
спорожнення органів та очищення слизових оболонок; забезпечення технічних умов проведення досліджень
та їх безпеки; проведення різних способів знеболювання та
премедикації.
![Page 5: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/5.jpg)
Підготовка хворого до ендоскопії при захворюваннях легень
Психологічна підготовка, премедикація та анестезія.
У день бронхоскопії хворому не слід вживати їжу, а за 4 год до наркозу утриматися від пиття.
![Page 6: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/6.jpg)
Покази до проведення бронхоскопії:
пухлини легень, дисемінуючі процеси, що потребують
уточнення діагнозу з допомогою біопсії, кровохаркання, абсцеси легень, аномалії розвитку легеневої системи, що
призводять до ускладнень, дрібні сторонні предмети, запальні процеси.
![Page 7: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/7.jpg)
Абсолютні протипокази до проведення бронхоскопії:
профузні легеневі кровотечі, великі сторонні предмети, психічні хвороби, коматозні стани, дихальна недостатність ІІІ ст.
![Page 8: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/8.jpg)
ішемічна хвороба серця, захворювання крові, пов’язані з
порушенням системи згортання, епілепсія, бронхіальна астма у стадії загострення.
Відносні загальні протипокази до проведення бронхоскопії:
![Page 9: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/9.jpg)
Покази до проведення ЕГДС
1. Планова ЕГДС підозра на захворювання верхніх відділів шлунково-
кишкового тракту; проведення лікувальних маніпуляцій і хірургічних
втручань.2. Екстренна ЕГДС виявлення джерела кровотечі та її трансендоскопічної
зупинки; при підозрі на стороннє тіло та його видалення; з метою диференційної діагностики.
![Page 10: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/10.jpg)
Протипокази до езофагогастродуоденоскопії
хвороби стравоходу, що утруднюють введення ендоскопа у шлунок (опіки, флегмони, дивертикули стравоходу, його рубцеві структури,
аневризма аорти, варикозне розширення вен стравоходу, виражені кіфосколіози, остеохондрози, зоб з тяжким тиреотоксикозом, загальний тяжкий стан обстежуваного, пов’язаний з
інфарктом міокарда, порушенням мозкового кровообігу, масивні шлункові кровотечі, декомпенсація легенево-серцевих хвороб.
![Page 11: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/11.jpg)
Підготовка хворого до езофагогастродуоденоскопії
Планові ЕГДС проводять вранці натщесерце. Місцева анестезія порожнини рота і глотки
(змащування слизової оболонки 3% розчином дикаїну, полоскання рота 0,25% розчином дикаїну або розпиленням з пульверизатора 3% розчину дикаїну з додаванням 2-3 крапель 0,1% розчину адреналіну.
При потребі за 15-20 хв до дослідження під шкіру вводять 1 мл 2 % розчину промедолу, 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.
![Page 12: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/12.jpg)
Слизова стравоходу в нормі
![Page 13: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/13.jpg)
Складки дванадцятипалої кишки (норма)
![Page 14: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/14.jpg)
Цибулина дванадцятипалої кишки (норма)
![Page 15: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/15.jpg)
Ерозивний бульбіт
![Page 16: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/16.jpg)
Основні види хронічного гастриту (ендоскопічно):
Поверхневий; Гіпертрофічний; Атрофічний.
![Page 17: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/17.jpg)
Поверхневий гастрит
![Page 18: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/18.jpg)
Атрофічний гастрит
![Page 19: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/19.jpg)
Гіперпластичний гастрит
![Page 20: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/20.jpg)
Ерозивний гастрит
![Page 21: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/21.jpg)
ЕГДС - ознаки виразки в активну фазу розвитку
дефект слизової оболонки різного розміру, форми і глибини (здебільшого кругла чи овальна, краї її з чіткими межами, гіперемійовані, набряклі, здебільшого край, що звернений до кардіального відділу, дещо підритий, а дистальний – більш пологий, згладжений.
кратероподібний вигляд глибоких виразкових дефектів.
дно виразки, зазвичай, покрите фібринозними нашаруваннями сірувато-білого і жовтого кольору;
наявність темних вкраплень в дні виразки вказує на перенесені кровотечі.
![Page 22: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/22.jpg)
Виразкова хвороба
![Page 23: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/23.jpg)
ЕГДС - ознаки виразки в фазі загоєння
зменшення гіперемії слизової оболонки зменшення запального валу в периульцирозній
ділянці. зменшення глибини дефекту очищення від фібрину (виявляється грануляційна
тканина: виразка набуває своєрідного вигляду, який описують як “перець із сіллю” або порівнюють з виглядом ковбаси “салямі”.
зміна форми виразки на різних стадіях заживлення (щілиноподібна, лінійна, розподілена на декілька фрагментів).
![Page 24: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/24.jpg)
Виразка в стадії загострення
![Page 25: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/25.jpg)
ЕГДС - ознаки післявиразкового рубця у фазі згасаючого загострення Стадія незрілого “червоного” рубця
(гіперемійована ділянка слизової оболонки з лінійним або зірчастим втяжінням стінки;
в подальшому, розвиток на місці виразки різних змін рель’єфу слизової оболонки: деформації, рубці, звуження;
Стадія зрілого рубця (білуватий вигляд, внаслідок заміщення грануляційної тканини волокнистою сполучною тканиною та відсутність активного запалення.
![Page 26: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/26.jpg)
Виразка в стадії рубцювання
![Page 27: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/27.jpg)
Фізичні основи ультразвукового обстеження черевної порожнини (УЗД).
Пучок ультразвукових коливань з частотою 1,6–2,5 мГц, направлений в середину тканини, по-різному відбивається від структур різної щільності. Аналізуючи відображені сигнали (ехо) можна відтворити картину розташування органів в площині поширення коливань, що нагадують томографічний зріз.
![Page 28: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/28.jpg)
Підготовка хворого до УЗДЗа три дні до обстеження застосувати заходи для зменшення
утворення газу: Виключити з їжі молоко, чорний хліб, свіжі фрукти і
овочі, фруктові соки. Особам, що страждають метеоризмом, призначають 1. обмеження продуктів, що викликають метеоризм на два-
три дні2. вживання поліферментних препаратів (фестал, дігестал,
мезим-форте), активованого вугілля, відвару ромашки. Обстеження проводять натще (обов’язково попереднє
голодування близько 12 годин) В екстремальних випадках дослідження проводять без
підготовки.
![Page 29: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/29.jpg)
Переваги УЗД жовчевого міхура (ЖМ) і жовчевих протоків.
швидкість виконання, можливість одночасного обстеження жовчевих протоків,
печінки, жовчевих шляхів і підшлункової залози, результати не залежать від рівня гіпербілірубінемії. можливість оцінювання змін шийкового відділу міхура (потовщення і деформаця стінок, особливості структури
тканин в період загострення). діагностична цінність при жовтяниці ( діагностика
розширення внутрішньо- і позапечінкових жовчевих протоків, особливо загального жовчевого протоку (діаметр 4-12 мм)
![Page 30: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/30.jpg)
Діагностична цінність дослідження жовчевого міхура і жовчевих протоків.
виявляє саму наявність жовчевого міхура як таку;
розміри і форму жовчевого міхура; товщину стінки жовчевого міхура; наявність конкрементів, поліпів; наявність пухлин в жовчному міхурі; стан жовчевих протоків.
![Page 31: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/31.jpg)
УЗ дослідження жовчевого міхура (ЖМ) і жовчевих протоків (норма).
Жовчевий міхур здебільшого визначають по лінії що знаходиться на 5-6 см справа від серединної,
форма округла чи довгаста (залежно від зрізу) , стінки ЖМ утворюються оточуючими
тканинами чи структурою органу на котрий він проектується (здебільшого печінки).
товщина стінки ЖМ не перевищує 3 мм, порожнина ЖМ вільна, середні розміри 5-6 х 2-3 см.
![Page 32: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/32.jpg)
УЗД жовчевого міхура (норма).
![Page 33: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/33.jpg)
Оцінювання скоротливої функції жовчевого міхура
Типи скоротливості ЖМ (відповідь на приймання двох жовтків):
гіперкінетичний (скорочення жовчевого міхура до 34% від об’єму);
нормокінетичний тип (34-64%); гіпокінетичний (скорочення від 64% від
об’єму).
![Page 34: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/34.jpg)
Діагностична цінність УЗ-дослідження печінки (основні показники).
розмір печінки, контури печінки, стан внутрішньопечінкових жовчевих ходів, наявність вогнищ в печінці, наявність вільної рідини в черевній та
плевральній порожнині, стан внутрішньопечінкової венозної сітки.
![Page 35: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/35.jpg)
УЗ дослідження печінки (норма). розмір правої частки печінки по
середньоключичній лінії не перевищує 13 см передньо-задній розмір лівої частки по
серединній лінії не перевищує 6 см ехогенність незміненої печінки однорідна,
орган чітко відмежований печінкові вени характеризуються слабким
ехосигналом стінок, тоді як зображення воротної вени більш чітке.
![Page 36: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/36.jpg)
УЗД печінки (норма)
![Page 37: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/37.jpg)
УЗД печінки (хронічний гепатит)
![Page 38: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/38.jpg)
Ехографічні ознаки гострого катарального холециститу
потовщення стінок ( до 0,5-0,7 см); зниження їх ехогенності; втрата чіткості контурів; збільшення розмірів міхура; напруженість ЖМ.
![Page 39: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/39.jpg)
Ехографічні ознаки деструктивних форм гострого холециститу
товщина стінок досягає 1–1,5 см, в товщині стінок лінійні чи стрічкоподібні
ехонегативні включення, характерні для особливо виражених запально-інфільтративних процесів.
конкременти, та дрібні ехогенні включення в рідкому вмісті ЖМ (при флегмонозному холециститі та емпіємі ЖМ)
запальні зміни в паравезикальних тканинах, зміни стінок і розмірів ЖМ (при гангренозно-перфоративному холециститі)
![Page 40: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/40.jpg)
Ехографічні ознаки хронічного холециститу
![Page 41: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/41.jpg)
Холелітіаз
![Page 42: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/42.jpg)
Ехографічні ознаки хронічного гепатиту:
зміна розмірів печінки; зміна щільності печінки; можливе розширення
ворітної вени.
![Page 43: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/43.jpg)
Ехографічні ознаки цирозу печінки
Діагностична значущість тільки при високоактивних і довготривалих формах.
неоднорідне збільшення або зменшення печінки,
вузлувата нерівну поверхню, неоднорідна ехоструктура.
![Page 44: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/44.jpg)
Цироз печінки
![Page 45: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/45.jpg)
Метастази в печінку
![Page 46: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/46.jpg)
УЗД підшлункової залози (норма)
![Page 47: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/47.jpg)
Ехографічні ознаки гострого панкреатиту
збільшення залози; зниження ехогенності паренхіми; втрата чіткості контурів залози при поширенні
набряку та запалення на оточуючі органи і тканини;
стискання сусідніми судинами (нижньою порожнистою веною, селезінковою або верхньою брижовою веною). Злоякісні пухлини підшлункової залози характеризуються локальним збільшенням одного з відділів органу, зміною ехоструктури залози, розширенням панкреатичної протоки.
![Page 48: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/48.jpg)
Хронічний панкреатит
![Page 49: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/49.jpg)
Хронічний панкреатит
![Page 50: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/50.jpg)
Ехографічні ознаки злоякісних пухлин підшлункової залози
локальне збільшення одного з відділів органу;
зміна ехоструктури залози; розширення панкреатичної
протоки.
![Page 51: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/51.jpg)
Діагностична цінність УЗ-дослідження нирок.
оцінювання позиції нирок; рухливість; розміри (візуально або кількісно).
Застосовують біполярний розмір, що вимірюється від верхнього до нижнього полюсу.
контур; структуру паренхіми, (ниркова кора в нормі
меншої ехогенності, ніж паренхіма печінки); центральний ехокомплекс (збиральна система); сусідні структури, включаючи печінкову артерію,
вену, навколонирковий простір.
![Page 52: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/52.jpg)
УЗ-дослідження нирок ( норма).
![Page 53: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/53.jpg)
Подвоєння нирок
![Page 54: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/54.jpg)
Діагностичні можливості трансторакальної ехокардіографії
• визначення форми, розмірів серця та його структур • оцінювання особливостей їх руху.
![Page 55: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/55.jpg)
Трансторакальна ехокардіоскопія
![Page 56: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/56.jpg)
Показання до проведення трансторакальної ехокардіографії
обстеження пацієнтів зі скаргами на болі в грудях;
дослідження пацієнтів зі збільшеною тінню серця на рентгенограмах грудної клітки;
обстеження пацієнтів зі змінами ЕКГ, не пов'язаними із станом коронарних артерій і патологічними шумами, що вислуховуються при аускультації серця.
![Page 57: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/57.jpg)
Мета проведення трансторакальної ехокардіографії
Діагностика уражень клапанного апарату серця. Визначення розмірів камер серця. Оцінка стану камер і клапанного апарату при
вроджених вадах серця. Діагностика гіпертрофічної та інших видів
кардіоміопатії. Діагностика пухлин передсердя. Оцінка функції серця і характеру рухів його стінок
після інфаркту міокарду. Виявлення рідини в порожнині перикарду. Виявлення пристінкових тромбів.
![Page 58: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/58.jpg)
Трансторакальна ехокардіоскопія
![Page 59: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/59.jpg)
Трансторакальна ехокардіоскопія
![Page 60: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/60.jpg)
Методи дослідження зовнішнього дихання
статичнi або анатомiчнi величини-легеневi об'єми;
функцiональнi величини (безпосередньо показники легеневої вентиляцiї).
![Page 61: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/61.jpg)
Первинні легеневi об'єми. дихальний об'єм (глибина дихання резервний об'єм вдиху (додаткове
повiтря); резервний об'єм видиху (резервне
повiтря); залишковий об'єм (залишкове повiтря) та легеневi ємкостi.
![Page 62: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/62.jpg)
Легеневi ємкостi життєва ємкiсть легень, котра складається з
суми дихального об'єму, резервного об'єму вдиху та видиху;
загальна ємкiсть легень, котра складається з життєвої ємкостi легень i залишкового об'єму;
функцiональна залишкова ємкiсть, що складається з залишкового об'єму та резервного об'єму видоху;
ємкiсть вдиху складається з дихального об'єму та резервного об'єму вдиху.
![Page 63: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/63.jpg)
Дихальний об’єм (ДО), діагностичне значення
ДО - об'єм повiтря, що вдихається або видихається при кожному дихальному циклi. Нормальна величина в середньому 500 мл.
1. Зменшення ДО рестриктивні процеси в легенях (двобічний дифузний
пневмосклероз, пневмофiброз, та ін.) тяжка недостатнiсть кровообiгу, виражений застій в легенях гальмування дихального центру, ригiдність грудної клiтки.
2. Збільшення ДО обструктивні ураження легень (хронiчний спастичний бронхiт,
обструктивна емфiзема та iн.) куссмаулівське диханнi, пiд впливом рiзних психiчних факторiв
![Page 64: Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря](https://reader036.fdocuments.net/reader036/viewer/2022081506/56812d17550346895d920585/html5/thumbnails/64.jpg)
Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) діагностичне значення
Патологiчнi вiдхилення ( виражене зниження) при дифузних ураженнях, що супроводжуються
зниженням еластичної здатності легень, при пiдвищеннi неластичного опору. прогресування в міру наростання дихальної
недостатностi. при захворюваннях серцево-судинної системи (застій
в малому колi кровообiгу). при обмеженнi рухливості грудної клiтки, дiафрагми,
при обмеженнi розправляння легеневої тканини (пневмоторакс, плеврит і т.д.).