Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження

біорізноманіття

План:

• Поняття біорізноманіття.• Форми збереження біорізноманіття• Території та об'єкти природно-

заповідного фонду України• Уявлення про екологічні мережі• Міжнародні та національні програми

збереження біорізноманіття• Проблема оптимальної ландшафтно-

екологічної організації території

Біорізноманіття — це міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми.

Вирізняють наступні рівні біологічного різноманітності :

Видове біорізноманіття• Генетичне різноманіття• Екосистемне (ландшафтне)

біорізноманіття

Видова біорізноманітність

Видова різноманітність - – це сукупність видів,що населяють територію .У межах України поширені 5100 видів вищих судинних рослин, з яких 611 занесено до Червоної книги України . За оцінками фахівців , близько третина червонокнижних видів рослин перебувають поза межами природних заповідників і заказників . Втрата хоча б одного виду є незворотною .

Генетичне біорізноманіттяГенетичне різноманіття - різноманіття наборів генів, що несуть різні організми: у малому масштабі це відбувається між організмами того самого різновиду, між близько пов'язаними різновидомами - у тому самому гені, між більш віддалено пов'язаними різновидами - у різних сімействах, підкласах або царствах.

Екосистемне (ландшафтне ) біорізноманіттяЕкосистемне (ландшафтне ) біорізноманіття- це сукупність унікальних і типових лісових,лучних,болотних,степових, гірських, рівнинних, морських ,річкових угруповань .

З часів, коли Карл Лінней запропонував першу таксономічну класифікацію, минуло 250 років. З тих пір було описано близько 1,2 млн. видів (близько 14% від передбачених).

Швидке потепління веде до збільшення

біорізноманіття тропічних лісів.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду України

1.Державний заповідник

2.Державний природний

національний парк

3.Державний заказник

республіканського значення

4.Державний заказник місцевого значення

Державний ботанічний сад

Державний дендрологічний парк

Державний пам'ятник природи республіканського значення

Державний пам'ятник природи місцевого

значення

• Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного й біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і, відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України, підлягають особливій охороні.

Уявлення про екомережу

Структурні елементи електромережі:

полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду

території та об'єкти природно-заповідного фонду

землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, землі лісового фонду

землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами

території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.

землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів

земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України

Національна екомережа України

Природні та напівприродні ландшафти є майже на 2/5 (40 %) території України.

Найменш трансформовані природні ландшафти на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, та на відкритих

землях, площа яких становить загалом 19,65 % усієї території країни. На сьогодні у флорі України нараховується понад 25 тис. видів

рослин, у фауні — майже 45 тис. видів тварин. До Червоної книги України занесено 541 вид

рослин, 382 — тварин; до Зеленої книги України — 127 рідкісних і зникаючих типових

рослинних угруповань.

Міжнародні та національні програми збереження

біорізноманіття

організація застосування відповідних технологій екологічно - збалансованого використання біорізноманіття для розвитку

ефективного та невиснажливого господарювання та організація фінансування зазначених завдань за рахунок коштів державного

бюджету.

збереження та невиснажливе використання біорізноманіття, включаючи різноманіття свійських та культивованих форм живих організмів і створених людиною природно-культурних комплексів;

Основні завдання:Справедливий розподіл вигід від використання біотичних,

насамперед генетичних ресурсів;

• Напрями виконання:

• 1. Збереження біорізноманіття у природних середовищах існування (in-situ);

• 2. Збереження біорізноманіття у спеціальних центрах (ex-situ);

• 3. Екологічно-збалансоване використання компонентів біорізноманіття;

• 4. Дослідження та науково-експертна підтримка;

• 5. Екологічна освіта, підвищення кваліфікації та обізнаності суспільства;

• 6. Оцінка та зменшення рівнів негативних впливів на біорізноманіття;

• 7. Загальні заходи щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіття:

• 8. Міжнародне співробітництво.

Нова стратегія ООНМета: збереження біологічного різноманіття на

планеті, зниження темпів вимирання біологічних видів до 2020-го року в два рази в порівнянні з

поточними темпами, і збільшити кількість заповідних територій на суші до 17% і до 10% в

океані.

• Результати:• "Збереження бiорiзноманiття Карпат". Вартiсть проекту - 500

тис. доларiв США. Термiн виконання 1993-1996 рр.• "Збереження бiорiзноманiття в українськiй частинi дельти

Дунаю". Вартiсть проекту - 1500 тис. доларiв США. Термiн виконання - 1994-1998 рр.

• “Посилення управлiння навколишнiм природним середовищем в Донецькiй областi". Вартiсть проекту - 430 тис. дол. США.

• "Розвиток екологiчної полiтики та розбудова системи регулювання". Орiєнтовна вартiсть - 492 тис. доларiв США. Вiдповiдальний виконавець i реципiєнт - Мiнекобезпеки.

• "Пiдготовка нацiональної стратегiї збереження бiорiзноманiття". Вартiсть - 98 тис. доларiв США на передпроектнi роботи.

• "Пiдготовка нацiональної програми щодо озоноруйнуючих речовин". Загальна сума гранту - 26 млн. доларiв США.

Поняття ландшафтно-екологічного аналізу

Оптимізаційний ландшафтно-екологічний аналіз - це аналіз основних типів ландшафтної структури території за допомогою екологічно обумовлених показників, спрямована зміна яких призведе до формування оптимальної територіальної структури.

• До екологічно стійких чинників в ландшафтно-екологічній ситуації належать:

• оптимізащя водного режиму, підвищення коефіцієнта використання опа дів, зарегулювання поверхневого стоку;

• захист ґрунтів від ерозії та деградації, збереження і відтворення їхніх ко рисних властивостей;

• створення життєвого простору для дикої флори й фауни;

• підтримання біорізноманіття, у тому числі збереженням генофонду запилювачів та ентомофагів.

• До екологічно нестійких чинників належать:

• висока розораність території, особливо в умовах складного рельєфу, зокре ма водозборів малих річок;

• створення на схилових площах рівнинної прямолінійної організації тери торії;

• ерозійні процеси, що перевищують регіональні допустимі норми;

• розораність схилів, що прилягають до гідрографічної мережі, природних водостоків і зарегульованих улоговин;

• забрудненість ґрунтових і поверхневих вод продуктами ерозії та залишками агрохімікатів, іншими хімічними реагентами;

• негативний баланс органічної речовини й біогенних елементів у агроекосистемах.

Проблеми оптимальної ландшафтно-екологічної

організації території

Висновки

• Мережа заповідних обєктів України охоплює близько 42% видів рослин і тварин України і незначку частку ландшафтного різноманіття. Тому ідея системного підходу до охорони природи, яка закладена в концепції екомереж, має стати провідною в 21 ст.

• Україна володіє третім після Росії і Франції біорізноманіттям Європи. Тому реалізація загальнодержавної програми формування національної екомережі сприятиме своєчасному збереженню і відновленню видового, генетичного та ландшафтного різноманіть.