ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ В ТЕОРІЯХ

ІНСТИТУЦІОНАЛІСТІВ

ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНТКА

ГРУПИ БДМЕ 2-12МЕЛЬНИК МАРІЯ

ІнституціоналізмІнституціоналізм — напрям сучасної  — напрям сучасної економічної думки, об'єктами дослідження якого економічної думки, об'єктами дослідження якого є певні інститути. Ці інститути — рушійні сили є певні інститути. Ці інститути — рушійні сили розвитку суспільства. Інституціоналізм виник на розвитку суспільства. Інституціоналізм виник на початку XX ст., його засновниками початку XX ст., його засновниками були Т.Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчелл, та інші.були Т.Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчелл, та інші.

Чотири основні напрями ІнституціоналізмуЧотири основні напрями Інституціоналізму

Види Інституціоналізм

уСоціально-психологічн

ий

Соціально- правовий

емпіричний, або кон'юнктурно-статистичний

соціологічний

До кон’юктурної школи Інституціоналізму належить Теодор Шульц, який є основоположником теорії людського капіталу. Хоча, першим оцінити людський капітал намагався фундатор західної політекономії В. Петті в "Політичній арифметиці", але самостійної концепції не створив. Потім, приблизно через 200 років, подібні спроби зробили німецький статистик Е. Бнжел і англійський економіст Дж. Ніколсон. Зростання значення людського фактора виробництва за науково-технічної революції сприяло на рубежі 60-х років XX ст. появі й поширенню теорії людського капіталу. Саме на цей час і припадає  діяльність Теодора Шульца та інших вчених у цій сфері, таких як Г.С. Беккер. Пізніше ці проблеми вивчали Дж. Кендрік, Ц. Гріліхес, Б. Денісон та ін.

Шульц Теодор ВільямШульц Теодор Вільям (1902—1998) народився  (1902—1998) народився біля м. Арлінгтон (США). Навчався в аспірантурі біля м. Арлінгтон (США). Навчався в аспірантурі Вісконсінського університету, де отримав вчений Вісконсінського університету, де отримав вчений ступінь доктора наук з економіки сільського ступінь доктора наук з економіки сільського господарства. Починаючи з 1948 р. упродовж господарства. Починаючи з 1948 р. упродовж майже сорока років працював професором майже сорока років працював професором економіки Чиказькому університеті. У1945 р. економіки Чиказькому університеті. У1945 р. підготував збірник "Продовольство для миру", підготував збірник "Продовольство для миру", видав працю "Сільське господарство в видав працю "Сільське господарство в нестабільній економіці". Автор праць з проблем нестабільній економіці". Автор праць з проблем людських ресурсів, економіки освіти і економіки людських ресурсів, економіки освіти і економіки сільського господарства. Почесний професор сільського господарства. Почесний професор Чиказького університету, нагороджений медаллю Чиказького університету, нагороджений медаллю Ф. Волкера Американської економічної асоціації. У Ф. Волкера Американської економічної асоціації. У 1979 році Шульц був нагороджений Нобелівською 1979 році Шульц був нагороджений Нобелівською премією з економіки премією з економіки «за новаторські дослідження «за новаторські дослідження економічного устрою країн, що розвиваються»економічного устрою країн, що розвиваються». . Йому присвоєні почесні вчені ступені багатьох Йому присвоєні почесні вчені ступені багатьох університетів світу. ("Перетворення традиційного університетів світу. ("Перетворення традиційного сільського господарства" (1964), сільського господарства" (1964), "Капіталовкладення в людський капітал: роль "Капіталовкладення в людський капітал: роль освіти і наукових досліджень" (1971)).освіти і наукових досліджень" (1971)).

Погляди Теодора ШульцаТ.-В. Шульц стверджував, що людський капітал — це форма капіталу, тому що служить джерелом майбутніх заробітків чи майбутніх задоволень або того й іншого разом і є складовою людини. З точки зору вченого людські ресурси подібні, з одного боку, до природних ресурсів, а з іншого — до речового капіталу. За визначенням Т.-В. Шульца, капітал у межах поставленого техніко-економічного завдання "складається з сутностей, що володіють економічною властивістю надавати послуги, які мають певну цінність". Воно дає змогу порівнювати ефективність капіталовкладень у природні ресурси, у відновлювальні фонди і робочу силу за нормами окупності капіталу того чи іншого виду, а отже, збільшує точність прогнозування доцільності збільшення чи зменшення капіталовкладень у певні виробничі ресурси.

За теорією людського капіталу, вчений розрізняє два фактори, які задіяні у виробництві.

Результати досліджень Теодора ШульцаЙого дослідження

дають змогу порівнювати ефективність

капіталовкладень у природні ресурси, у

відновлювальні фонди і робочу силу за нормами окупності капіталу того

чи іншого виду.

Дослідив внесок освіти в економічне

зростання

збільшує точність прогнозування

доцільності збільшення чи

зменшення капіталовкладень у

певні виробничі ресурси.

Вирахував вклад США в освіту і на нагромадження фіз. капіталу. Порівнював ці показники з

іншими роками

ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ — ЦЕ ВИТРАТИ НА ПІДТРИМАННЯ ЗДОРОВ'Я,

НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ, ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПОШУКОМ РОБОТИ, ОДЕРЖАННЯМ

НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, МІГРАЦІЄЮ, ПРОФЕСІЙНОЮ ПІДГОТОВКОЮ НА

ВИРОБНИЦТВІ ТОЩО. ВЕЛИЧИНУ ЙОГО ОЦІНЮЮТЬ РОЗМІРОМ ПОТЕНЦІЙНОГО

ДОХОДУ, ЯКИЙ ВІН ЗДАТНИЙ ПРИНЕСТИ.

Вклад у Вклад у фізичний фізичний

стан стан людинилюдини

Вклад в інтелектуа

льний розвиток людини

Вклад в соціально-психологічний стан

-Вроджені задатки-житлові умови збалансованість харчування-медичне лікування

-Виховання дитини в родині-освіта

-підвищення кваліфікації-отримання додаткової

освіти

-Психічне здоров’я

-виховання етики

-естетичне виховання

- Культурний розвиток

Людський капітал

За своєю суттю теорія людського капіталу пропонує струнку систему – єдину сітку, щоб логічно пояснити такі явища, як:

процес вкладання освітніх навичок в економіку;

підвищення попиту на освіту і медицину;

залежність динаміки зростання зарплати від віку;

пояснення причин в різниці оплати праці за статевою ознакою

Три рівні людського капіталу

на особистісному рівні людським капіталом

ми називаємо знання та навички, які

людина здобула шляхом освіти, професійної підготовки,

практичного досвіду

на мікроекономічному рівні людський капітал являє собою сукупну

кваліфікацію та професійні здібності всіх

працівників підприємства,

на макроекономічному рівні людський капітал

включає накопичені вкладення в такі галузі діяльності,

як освіта, професійна підготовка і перепідготовка, служба

профорієнтації та працевлаштування, оздоровлення тощо

В теоретичному аспекті ми розрізняємо поняття "людський капітал" за трьома рівнями:

Гері Беккер, який являється «доповнювачем» теорії Теодора Шульца, розробив мікроекономічний фундамент теорії. Відправним пунктом праць Беккера було уявлення, що, вкладаючи свої засоби у підготовку і освіту, учні та їхні батьки поводяться раціонально, зважуючи вигоди та затрати. Подібно до звичайних підприємців вони порівнюють очікувану граничну норму віддачі від таких вкладень а дохідністю альтернативних інвестицій (відсотками на банківські вклади, дивідендами від цінних паперів тощо). Залежно від того, що економічно доцільніше, приймається рішення — продовжувати навчання чи його припинити. Норми віддачі слугують регулятором розподілу інвестицій між різними типами і рівнями навчання, а також між системою освіти загалом та рештою економіки. Високі норми віддачі свідчать про недоінвестування, низькі — про переінвестування.

Беккер Гаррі Стенлі народився в 1930 р. (м. Поттсвіл, США). Закінчив Прінстонський університет. У 1955 р. в Чиказькому університеті захистив докторську дисертацію. Професор, з 1970 р. — завідуючий кафедрою суспільних наук і соціології в Чиказькому університеті, викладав і в Гуверівському інституті Стенфордського університету.Автор праць "Економіка расової дискримінації" (1957), "Економічний аналіз сім'ї" (1985), "Теорія раціональних очікувань" (1988), "Людський капітал, фертильність та економічне зростання" (1990), "Раціональні очікування та ефект ціни споживання" (1991), "Фертильність та економіка" (1992), "Навчання, праця, якість робочої сили та економіка" (1992) та ін.Обирався президентом Американської економічної асоціації, лауреат Нобелівської премії (1992), член Національної академії наук США, Національної академії освіти США, національних і міжнародних товариств, редактор економічних журналів. Почесний доктор Чиказького, Стенфордського, Єврейського та інших університетів. Нагороджений Американською економічною асоціацією медаллю Дж.-Б. Клерка.

Внесок теорії Г. Беккера у економіку

одержав кількісні оцінки рентабельності вкладень у людину і

порівняв їх з фактичною

рентабельністю більшості фірм США

З’ясував,що, що рентабельність

приватного сектору освітньої діяльності не

нижча, ніж в інших сферах

підприємництва

Обґрунтував економічну

необхідність здійснення великих

державних і приватних капіталовкладень саме

у людський фактор

Допоміг пояснити відмінності між

країнами, зумовлені властивою їм

структурою зайнятих в економіці.

Центральне місце у теорії людського капіталу належить поняттю внутрішніх норм віддачі. Вони дозволяють оцінювати ефективність людських інвестицій, передусім - в освіту й виробничу підготовку. Теоретики людського капіталу походять від уявлення, що з вкладанні коштів у підготовку й освіту учні їхні батьки поводяться раціонально, зважуючи відповідні вигоди . Подібно "звичайним" підприємцям, вони зіставляють очікувану граничну норму віддачі таких вкладень з дохідністю альтернативних інвестицій (відсотками по банківських депозитах, дивідендами по цінних паперів тощо. буд.). Залежно від цього люди приймають рішення або про продовження навчання, або про її припинення.

Прибуток від вищої освіти можна подати як різницю у довічних заробітках тих, хто закінчили коледж, і тих, хто пішли значно далі середньої

школи. До складу витрат крім прямих витрат

включаються втрачені заробітки, тобто дохід, недоотриманий учнями

упродовж свого навчання

Підхід виходить із оцінки параметрів так званої «виробничої функції

заробітків», що описує залежність заробітків

людини від рівня її освіти, виробничого стажу,

тривалості відпрацьованого часу й

інших чинників

ДОВІРА: Соціальні добродії і шлях до розквітуЦе теорія Френсіса Фокуями, яка була оприлюднена у 1989 році у статті "Кінець історії?"Ф. Фукуяма звертає увагу на роль культурного контексту впроваджуваних економічних реформ та модернізаційних процесів в кожному конкретному суспільстві, що й визначає специфічну природу довіри в різних спільнотах. Категорію довіри вчений розглядає в контексті понять колективного блага,внутрішньої соціальної гармонії, професійної та національної солідарності, системи соціальних зобов’язань та широкого співробітництва. Довіра розглядається ним як тенденція сучасного світу та складова соціального капіталу, яка суттєво та ефективно впливає на успішний та гармонійний розвиток всього суспільства.Соціальний капітал є різновидом людського капіталу, який базується на знаннях, кваліфікації, комунікативній здатності до спільних дій, що багато в чому залежить від спільних норм та цінностей, а також специфічних даному соціуму засобів підпорядкування індивідуальних інтересівокремих особистостей інтересам великих груп.

Фре�нсіс Фукуя� ма народився 27 жовтня 1952, Чикаго, США) — впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження. Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті потім - ступінь доктора політичних наук у Гарвардському університеті.У 1979-1980, 1983-1989 і 1995-1996 працював співробітником департаменту політичних наук в дослідницькому центрі Rand Corporation. У 1981-1982 і 1989-1990 був співробітником відділу політичного планування держдепартаменту США, де спочатку спеціалізувався по Близькому Сходу, а потім по Європі. У 1981-82 роках також входив до складу американської делегації на єгипетсько-ізраїльські переговори з питання палестинської автономії.У 1996-2000 - професор публічної політики в Університеті Джорджа Мейсона. У 2001-2005 - член президентської ради США з біоетики.В даний час працює професором Школи поглиблених міжнародних досліджень, а також директором програми міжнародного розвитку SAIS і головою редакційної ради журналу «Американські інтереси».

Умови впровадження японського досвіду на терени УкраїниВпровадження японського досвіду формування культури довіри на терені України можливе лише:

Таким чином, нам необхідно спочатку сформувати довіру до власної культури як спроможної до створення дієвого громадянського суспільства та правової держави.

з урахуванням особливостей української економічної та політичної ментальності

укоріненої в історії

ціннісно -смислових сферах національного буття

В глибинних базових уявленнях

Людський капітал в УкраїніСукупний людський потенціал України формується через поєднання людського та інтелектуального капіталу, що утворюються за рахунок власних вкладень, інвестицій сім’ї, роботодавця, держави, громадських фондів

Інвестування людського капіталу в Україні.

інвестиції в освіту – джерело майбутнього

доходу. Цими причинами

обґрунтовується необхідність формування

безперервної системи освіти та регулярного

підвищення кваліфікації.

Інвестиції в здоров’я, проведення

профілактичних заходів, підвищення якості та доступності медичної допомоги

забезпечують нормальний рух робочої сили на

виробництвіНайголовнішою складовою людського капіталу

є управлінський капітал, під яким слід розуміти частину людського капіталу, що

накопичується управлінським персоналом, включає інтелектуальні, етичні і духовні надбання і забезпечує життєздатність

людського капіталу. Доведено, що управлінські знання становлять економічну

основу суспільства й утворюють організаційний каркас стійкого розвитку.

Загальна картина стану людського капіталу України

Населення скорочується

Народжуваність знаходиться значно нижче рівня, необхідного для простого відтворення населення

Значна трудова міграція

Значне зниження якості освіти, медицини.

Шляхи покращення ситуації, що склалася

ОсвітаОхорона здоров’я

Культура

-Лобіювання податкових пільг

для приватних освітніх закладів

-Система незалежного

контролю системи освіти

-Дослідження у сфері нових методик

освіти.-Агентство практики

для студентів.

-Корпоративні програми

регулярних профілактичних

оглядів.-Корпоративні програми щодо

пропаганди здорового способу

життя-Розширення

наукових досліджень

-Проекти культурного і соціального

розвитку-Підтримка

самоврядних культурних ініціатив.

ВисновкиЛюдський капітал – капітал, поданий у індивідуумі потенційної здатністю приносити прибуток, заснованої на уроджених інтелектуальних здібностях і таланті, і навіть знань і практичних навичок, отримані процесі навчання, освіти і з практичної діяльності. Теорія людського капіталу бере початок ще XVII столітті, на роботах Вільяма Петрика. Заслуга її висування належить відомому американському економісту, лауреату Нобелівської премії Т.Шульцу, а базова теоретична модель була розроблена Г.Беккером.На даний час теорія людського капіталу набула великої популярності оскільки вона дозволяє з спільних позицій вивчати багато явищ ринкових відносин, виявляти ефективність вкладених у людський чинник фінансових коштів. В Україні людський капітал знаходиться в поганому стані, але в України є великий потенціал, через який з часом ситуація людського капіталу покращиться

Дякую за увагу!!!