Оскарження актів податкових перевірок

ІІ Щорічний Судово-правовий форумКиїв, 18 квітня 2014 року

Валентин ГвоздійАдвокат, керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»,

Заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України,

Віце-президент ВГО «Асоціація адвокатів України»

На практиці саме платникам податків доводиться доводити протиправність, безпідставність та невідповідність законодавчим приписам рішень, дій чи бездіяльності податкових органів, а не навпаки.

Податковим Кодексом України встановлено, що результати податкової перевірки оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються представниками контролюючого органу, реєструються в податкових органах та надаються для ознайомлення та підписання платника податку.

Якщо при перевірці встановлено порушення податкового законодавства - складається акт перевірки.

Якщо ж під час проведення перевірки не було виявлено порушення - складається довідка (п. 86.1. ст. 86.1. ПКУ).

Акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота яких перевірялася.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Постанова ВСУ від 10.09.2013 № 21-237а13

Можливі негативні наслідки акту перевірки податкової

висновки Акта перевірки щодо встановлення порушень з боку платника податків можуть бути використані в межах перевірок його контрагентів

висновки, викладені в Акті перевірки, можуть стати джерелом інформації в рамках кримінального процесу із притягненням посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності

висновки Акта перевірки негативно впливають на репутацію платника податків.

Способи оскарження Актів

Подання зауважень на акт перевірки до контролюю-чого органу

Захист порушених прав в судовому порядку

В разі не згоди платника податків із актом перевірки та висновками, який він містить передбачено два варіанти:

У РАЗІ НЕЗГОДИ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ З ВИСНОВКАМИ АКТА, ТАКИЙ ПЛАТНИК:

Рекомендація! У прохальній частині заперечення на акт перевірки зазначати про бажання взяти участь у розгляді даного заперечення.

Зобов’язаний підписати такий акт

перевірки із зауваженнями, які

він має право подати разом з підписаним примірником акта

або окремо у строки, передбачені ПКУ (абз. 4 ст. 86 ПКУ)

Має право подати свої заперечення до контролюючого

органу за своїм місцем обліку

протягом п’яти робочих днів з дня отримання

акта (довідки). (ст. 86.7. ПКУ)

Акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, так як не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, а лише фіксує факт правопорушення.

Акт перевірки не може бути оскаржений в суді!

Попередні висновки

Згідно п. 13 Листа ВАСУ від 30.11.2009 № 1619/10/13-09: Акти перевірки не є рішеннями суб‘єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов‘язків осіб чи суб‘єктів владних повноважень, а отже не породжують відносин, які можуть бути предметом судового спору.

Якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

В своєму листі від 19.10.2012 року № 1915/0/141-12/О/22-1214 Державна податкова служба України надала офіційні роз‘яснення з цього приводу: «платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин».

Офіційні роз‘яснення ДПСУ

1. Визнання протиправними висновків акта перевірки (стосовно визнання правочинів нікчемними, невизнання сум задекларованих податкових зобов‘язань);

2. Визнання протиправними дій податкової служби щодо внесення до інформаційних баз даних відомостей про результати проведеної перевірки та зобов‘язання вчинити дії щодо вилучення з баз даних інформації про результати проведеної перевірки.

3. Визнання протиправними дій податкової щодо проведення зустрічних звірок.

Приклади можливих позовних вимог

1. Ухвала ВАС України від 13.02.2013 року, судова справа № К/9991/74156/12:

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.).

Приклади позитивної судової практики

2. Ухвала ВАС України від 12 червня 2013 року, судова справа № К/9991/72319/12:

Коригування облікових даних суб’єкта господарювання в електронних базах даних, ведення яких покладено на контролюючий орган на підставі акта перевірки без винесення відповідного рішення про визначення податкових зобов’язань (ППР). Такі дії, на думку судів, фактично позбавляють права платника податків на самостійний розрахунок своїх податкових зобов’язань та їх коригування.

Внесення до облікових карток платника податків змін, які не пов’язані зі зміною податкового навантаження. Такі дії, як на думку судів порушують права та інтереси платника податків, оскільки останній має право розраховувати на те, що задекларований ним у податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності .

Приклади позитивної судової практики

3. Ухвала ВАС України від 22 жовтня 2013 року, судова справа № К/9991/44873/11:

Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів перевірок не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

4. Ухвали ВАСУ від від 16 вересня 2013 року у справі № 2а/1270/8101/2012, а також від 18 листопада 2013 року у справі № 812/5983/13-а, які стосуються визнання протиправними дій податкової щодо проведення та складання актів зустрічної звірки.

Приклади позитивної судової практики

1. Постанова ВАСУ від 04 лютого 2014 року в справі № 1570/1858/2012.

Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

2. Постанова ВАСУ від 27 березня 2014 р у справі № К/9991/67409/11

Дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Приклади негативної судової практики

• Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

• Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

• Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Постанова ВАСУ від 06 лютого 2014 р. у справі №  К/800/30331/13

Висновки

Підсумовуючи можна сказати, що при підготовці позовної заяви необхідно уважно сформулювати прохальну частину позову.

Необхідно запам’ятати головне, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства (в нашому випадку дії) повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Юридична фірма «Гвоздій та Оберкович»

E-mail: info@golaw.ua

Web: www.golaw.ua

Київ: вул. Інститутська, 19Б, офіс 29 тел.: +380 44 581 1220, факс: +380 44 581 1222

Одеса: пров. Катаєва, 4

тел.: +380 48 722 3797, факс: +380 48 722 3798