Урок української мови та літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання

Тема:

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В СИСТЕМІ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

ПЛАН

І. Вступ. Особистісно зорієнтоване навчання як нова філософія освіти.

Обґрунтування актуальності теми.

ІІ. Основна частина.

Розділ І. Стан розробленості проблеми.

1.1. Теоретичне обґрунтування проблеми особистісно зорієнтованого навчання ;

1.2. урок в системі особистісно зорієнтованого навчання

Розділ ІІ. Структурно-функціональна модель уроку :

2.1. алгоритм дій учителя на уроці ;

2.2. психолого-дидактичні характеристики , які забезпечують особистісно зорієнтовану спрямованість уроку.

2.3. Організація й проведення діагностики учнів

2.4. Аналіз отриманих результатів

Розділ ІІІ. Висновки.

3.1 Рекомендації .

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно орієнтованого навчання суттєво змінюється його функція, форма організації. В цьому разі урок підпорядковано не повідомленню та перевірці рівня знань, а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, який викладає вчитель

ВСТУП.

Обгрунтування актуальності теми

«Освіта України – це освіта для людини, – визначено у Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи. – Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити» . Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчання, спрямованого насамперед на розвиток особистості учня, яка є ключовою в особистісно орієнтованому навчанні.

Провідні держави світу приділяють суттєву увагу питанню розвитку компетентної особистості. Сучасній українській державі потрібні освічені, активні, творчі громадяни, що обумовлює актуальність впровадження особистісно орієнтованого підходу у систему загальної середньої освіти.

Особистісно орієнтоване навчання, на думку вітчизняних і зарубіжних дослідників, є перспективним з таких причин:

- у центрі навчального процесу знаходиться дитина як суб’єкт пізнання (що відповідає світовій тенденції гуманізації освіти);

- особистісно орієнтоване навчання є здоров’язберігаючою технологією;

- останнім часом окреслилася тенденція, коли батьки обирають не тільки навчальні предмети, послуги, але й сприятливе, комфортне освітнє середовище для своєї дитини, в якому б збереглася і розвивалася її індивідуальність;

- необхідність переходу до особистісно орієнтованого навчання визначається суспільством.

Стан розробленості проблеми.

У певному сенсі особистісно зорієнтованими були й усі існуючі до сьогодні методики, оскільки й декларували, і формували особистість. Принциповою відмінністю нового підходу є «початкова й кінцева точки руху»: не абстрактний учень, який рухається до наперед заданого зразка (ідеалу), сформованого у відповідності з певною ідеологією, на вимогу держави тощо, а «я майбутній» конкретної особистості, в якому реалізуються її сьогоднішні потенції, нахили, здібності, зацікавлення.

Ще в 1967 році на Міжнародній конференції Дж. Перкінс говорив про невідповідність системи навчання сподіванням і вимогам конкретної особистості як одну з головних причин світової кризи освіти. Цю ж тезу повторив у 1970 році директор Міжнародного інституту планування освіти Ф. Кумбс. «Нація в небезпеці: необхідність реформи школи» — так називалася доповідь американського уряду, в якій аналізувалися проблеми освітньої галузі.

На думку І.С.Якиманської, в технології особистісно орієнтованого навчання особливе значення надається такому фактору розвитку, який у традиційній педагогіці майже не враховувався, ігнорувався – суб’єктному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до часу навчання у школі в конкретних умовах сім’ї, соціокультурного оточення, у процесі сприйняття і розуміння нею світу людей та речей .

Сучасний навчальний процес спрямований на здобуття учнями знань, а повинен бути, за О.Леонтьєвим, спрямований на розуміння та усвідомлення навчального матеріалу

Актуальними для розуміння сутності особистісно орієнтованого навчання є погляди В.О.Сухомлинського, який вважав, що педагог повинен відчувати в собі дитинство, розвивати здатність до розуміння дітей і, головне, не ламати дитячу індивідуальність, а виправляти і спрямовувати її розвиток, розуміючи, що дитина знаходиться у стані самопізнання, самоствердження, самовиховання

Питання особистісно зорієнтованого навчання розглянуто у працях кандидата психологічних наук С. Подмазіна , С. Сєрікова

Анатолій Фасоля, кандидат педагогічних наук, вважає : «…, що ОЗОН є принципово новою освітньою системою, хоча окремі його елементи легко впізнавані, більше того, присутні в інших методиках».

Що ж має змінитися? На що потрібно звертати увагу? Показниками, аналіз яких дозволяє не тільки адекватно описати особистість, а й зафіксувати зміни, що відбуваються в процесі навчальної діяльності, можуть бути: мотивація, самостійність, рефлексія і наявність позитивної Я-концепції.

Метою особистісно орієнтованого навчання є поєднання виховання та освіти в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життєтворчості.

За висловом В. Сєрікова На зламі століть модель особистісно зорієнтованої (гуманістичної) школи — одна з найперспективніших

Суть досвіду

Усе вище сказане зумовило вибір теми роботи, провідна наукова ідея якої – впровадження системи особистісно зорієнтованого навчання у практику роботи .

Опираючись на доступні публікації (і в газеті «Українська мова та література», і в методичних журналах),навчально-методичні посібники , матеріали курсової підготовки при ДО ІППО , я намагалась реалізувати власні здогади й знахідки, осмислити процес проектування особистісно зорієнтованого уроку та апробувати окремі його елементи, виходячи з таких обов’язкових ознак ОЗОН:

• Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктного досвіду школяра, для якого ця ціль має бути особистісно значущою.

• На уроці мають бути створені позитивний настрій, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

• Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

• Обов'язково повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

• Обов’язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей тощо.

Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно орієнтованого навчання суттєво змінюється його функція, форма організації. В цьому разі урок підпорядковано не повідомленню та перевірці рівня знань, а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, який викладає вчитель.

Яким же чином це зробити на уроці? Що зробить урок особистісно зорієнтованим?

По-перше, цьому сприяє використання засобів, що забезпечують підтримку всім учням і створюють для них необхідний емоційний фон доброзичливості, взаєморозуміння, співпраці. Це уважне, привітне ставлення до учнів, залучення до планування занять, створення ситуацій взаємного навчання, позитивна оцінка досягнень, діалогічне спілкування.

По-друге, зазначене реалізую на основі застосування засобів, що забезпечують індивідуальну (особистісну) підтримку, припускаю діагностику розвитку, навченості, вихованості, виявлення особистих проблем дітей. Це створення «ситуацій успіху», підвищення статусу учня, значення його власного внеску у вирішення загальних проблем.

Технологія особистісно орієнтованого уроку (за С.Подмазіним) передбачає, що учень, перетворюючись на суб’єкт навчальної діяльності, має оволодіти основними

етапами діяльності:

орієнтація → визначення мети → проектування → організація → реалізація → контроль → корекція → оцінка

В умовах особистісно орієнтованого навчання учень є суб’єктом навчання, а вчитель є не лише носієм певних знань, а й помічником становлення школяра як особистості. Тому, говорячи про уроки мови та літератури, можна сказати, що їх мета полягає у відкритті неповторного «Я» кожної дитини,

створення умов для її самореалізації. Успішному розв’язанню цих завдань сприяють, на мою думку, нетрадиційні форми навчальної діяльності, інтерактивні технології навчання, оскільки «відчуття новизни – один з великих стимулів у навчанні учнів» .

Дослідивши умови , принципи , методи особистісно орієнтованого навчання , використовую таку технологію уроку літератури , мови особистісно зорієнтованого уроку :

І. Етап орієнтації

Методи й засоби реалізації першого та другого етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо.

Урок традиційно починаю з’ясуванням емоційної готовності учнів до уроку ,позитивної установки на роботу , а це сприятиме зацікавленості в результаті , впевненість в собі і учнях , передбачення успіху.

Для цього використовую такі прийоми :

° графічне або кольорове зображення настрою ;

° обмін компліментами ;

° побажання удачі, успіхів;

° висловити настрій рядками з поетичного твору ;

° розповідь про настрій рядком з пісні ;

° з’ясуємо за допомогою 2-3- прикметників ( 2-3 дієслів);

Цьому сприяє вдало дібраний девіз уроку . Ось декілька з них , які можуть бути універсальними:

Щастя - це віра в добро і любов ,

Щастя - це музика вільних дібров ,

Щастя - це діти і рідний дім ,

Щастя - це світ подарований всім!

Ми всі - одна сім’я ,

Ми всі - це безліч «Я»!

Гра « Створюємо настрій» .

- Відчуємо себе часточками колективу , краю ,держави , Всесвіту і скажімо собі :

- Я прийшов до школи ( для чого?) ... ( вчитися)

- Треба бути ( яким?) ... ( спокійним ) .

- Зі мною ( хто?) … ( мої друзі ).

- Вони мене … ( люблять).

- мені … ( приємно)

- у класі … ( сонце)

Я готовий … (добре працювати)

Іноді цього можна досягти таким прийомом : « Добре слово душу зігріває. Зігрійте душу один одному , записавши його в зошиті сусіда по парті»

На цьому ж етапі здійснюється мотивація . ЇЇ можна досягти шляхом установки на розуміння , запам’ятовування , застосування знань, створюючи інтригу, ігрову ситуацію , висуваючи проблемні питання , формуючи асоціативний ряд або позитивна настанова на

працю .

6 клас .Розділ «Загадково прекрасна і сива давнина України » ( 9 годин )

Тема уроку № 6. «Народні колискові пісні: "Ой ти коте, коточок", "Ой ну, люлі, дитя спать". Колискова пісня в житті дитини. Провідні мотиви колискових пісень. Вияв у них материнських почуттів і побажань. Їхні лексичні особливості.

Мета: учні мають ознайомитися з жанром колискової пісні, її особливостями; розвивати вміння аналізувати пісні, висловлювати власні враження від про читаного; виховувати любов до рідного дому, матері.

Цілі.

Учні повинні знати: визначення колискових пісень, зміст їх, лексичні особливості.

Учні повинні вміти: виразно, вдумливо читати (співати) колискові; коментувати зміст їх, пояснювати лексичні особливості; висловлювати власні роздуми про матір, тепло рідного дому.

Хід уроку

І. Етап орієнтації

Попурі народних пісень створить відповідний настрій. Шестикласники впізнають

веснянки, колядки Гра "Правильно чи ні?", яка підсумує вивчений матеріал. (3-поміж поданих тверджень треба вибрати правильні, а якщо є помилка, виправити її.)

До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.

Пісні літнього циклу - це русальні, купальські, жниварські.

Жниварські пісні поділяються на зажинкові, обжинкові, жнивні.

Напередодні Нового року виконували колядки.

Щедрівки - це величальні закличні пісні.

Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.

"Ой пущу віночок на биструю воду" - рядки з русальної пісні.

"Сто кіп жита родили" - рядки з обжинкової пісні.

Звучить колискова .

Діти характеризують мелодію останньої пісні. Чи хотіли б ви так заспівати ? Які колискові ви знаєте ?

Орієнтацію місця даного заняття в цілісному курсі , розділі , темі здійснюю шляхом використання схем , опор , словесної установки:

10

9

ІІ. Етап визначення мети

Метою цього етапу є визначення з учнями особисто значимих цілей наступної діяльності ( що може дати це заняття школяреві зараз , для здачі атестації , майбутнього життя ).

Доцільно використати інтригу , ігрову ситуацію .

З метою актуалізації на уроках , відведених для знайомства з творчістю письменника , пропоную скласти учням есе «Чого я чекаю від знайомства з творчістю …».

Вивчаючи усну народну творчість , пропоную скласти есе в парах : «Для мене фольклор - це…» , «Пісня в моєму житті».

Успішним на цьому уроці є складання асоціативних рядів з ключовим словами «Різдво» , «Пісня», «Казка» тощо.

На цьому ж етапі необхідно визначити показники досягнення поставлених цілей ( які знання , уявлення , способи діяльності свідчитимуть про це ). Так на уроці української мови на тему :

Мотиваційну готовність учнів на уроці з теми «О.Довженко «Зачарована Десна» забезпечую за допомогою методу ПРЕС.

На дошці записую слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.

Учні обдумують відповідь на запитання "Про що повість "Зачарована Десна"?", обираючи одне з понять і дотримуючись такої схеми;

а) визначте тему твору (починайте словами: "Я вважаю, що це твір про...");

б) поясніть, чому ви так думаєте ( починайте словами: "Тому що...");

в) наведіть приклади - аргументи з тексту (починайте словом "Наприклад...");

г) узагальніть свою думку, підсумуйте (починайте словами: "Отже..." або "Таким чином...").

ІІІ. Етап проектування.

Залучення учнів (за можливістю) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці через попередню роботу ( випереджальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності тощо):

• складання плану наступної роботи;

• обговорення плану роботи, яку передбачено виконати.

На цьому етапі використовую метод передбачень : «Від вивчення нової теми я очікую…». Або пропоную заповнити «Скриньку очікувань», дерево , записавши свої очікування на листочках

Я хочу …

Я можу ...

Я буду …

Тут же необхідно спланувати характер спілкування . поділити на групи або пари.

Постійно створюю ситуацію успіху , виявляючи довіру й толерантність

Пропоную учням на уроці виконувати певні ролі , самостійно обрати їх із запропонованих :

° Я - дослідник

° Я - теоретик

° Я - психолог

Урок у 5 класі .

Тема: Літературні казки . І. Франко-казкар ( збірка « Коли ще звірі говорили»). Дитинство письменника . Особливості літературної казки.

Мета :Розповісти учням про дитячі роки Івана Франка; ознайомити з творчістю письменника – казкаря ; вчити переказувати твір і визначати головну думку в ньому; розвивати вміння виразного читання; виховувати доброту, почуття справедливості.

доповнити запропонований учителем перелік цілей уроку власними.

Т и п у р о к у: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І.Франка;збірка "Коли ще звірі говорили"; ілюстрації до казок.

Ф о р м и р о б о т и: ''Незакінчене речення", виразне читання, читання в ролях, запитання до вчителя, читання з позначками, парний переказ, випереджувальні завдання.

Випереджувальні завдання: пригадати імена письменників-казкарів та назви їхніх творів; дібрати матеріал для повідомлення про І.Франка.

X і д у р о к у

II. Цілевизначення та планування.

1. Окреслення кола проблем, які будуть розв'язуватися впродовж вивчення теми.

2. Ознайомлення з цілями теми, вибір з переліку тих, що стосуються цього уроку.

Орієнтовно

Будемо знати ::

° зміст поняття "літературна казка";

° факти про дитячі роки І.Франка;

° зміст 2-3 казок зі збірки "Коли ще звірі говорили";

Навчимось :

° розрізняти народну і літературну казку;

° розповідати про дитинство письменника, про І.Франка - автора казок;

° виразно переказувати одну з прочитаних казок; виділяти головну думку у творі;

° обгрунтовувати власне ставлення до прочитаного;

3. Доповнення пропонованого переліку власними цілями.

4. Ознайомлення з планом роботи (можливе внесення змін).

Саме суб'єктивне ставлення до завдань діяльності, присвоєння та погодження цих завдань учнями і вчителем у діалоговій взаємодії є першим відправним пунктом в реалізації особистісно орієнтованого навчання (немає мети — немає суб'єкта!).

Завершальним етапом навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

• Подання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмового або усного;індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь; в узагальнюючому вигляді або на конкретних прикладах тощо).

• Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки, тощо).

• Варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнями складності та способами виконання).

Методи та засоби психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення; створення яскравих наочно-образних уявлень; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху ; пізнавальний інтерес; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень; виконання творчих завдань; кооперація учнів; створення ситуації взаємодопомоги тощо.

Як допомогти учневі

В самоорганізації , саморозвитку, самореалізації ?

Дійшла висновку :

1. зменшити кількість інформаційних матеріалів ;

2. збільшити кількість запитань і завдань дослідницького й творчого характеру

3. спонукати до діалогу ( з автором ,критиками, самим героєм , письменником )

4. забезпечення рефлективності

Як приклад , діалог із Г. С. Сковородою, створений учнями 9 класу, на уроці за темою : «Значення творчості Григорія Савича Сковороди»

Учень. Григорію Савичу, скажіть, будь ласка, з чого ви черпали натхнення для творчості?

Сковорода. Найбільш мене надихала краса природи, джерелом мудрості й натхнення була народна

творчість.

Учень. Що Ви в людях найбільше цінували і чого не терпіли?

Сковорода. В людях я цінував високу моральність,

правдивість, гуманність, справжню любов, безкорисливу дружбу, повагу та вдячність дітей до батьків.

Я висміяв у байках те, чого не терпів: розумову обмеженість, чванство, самодурство, паразитизм.

У ч е н ь. Григорію Савичу, чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?

Сковорода. Так, я жив у гармонії з собою, мол доля й творчість нероздільні, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам, тому «Мир ловил меня, но не поймал». Я щасливий.

Учень. Дякую, вельмишановний добродію Григорію Савичу, за те, що Ви промовили із сивої давнини своє слово для моїх ровесників у XXI століття.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання , в якому і учень, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, які розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Коли учень є учасником лише пасивного навчання (лекція, читання), то при цьому спостерігається низький рівень засвоєння матеріалу. Значно вищий рівень буде за умов інтерактивного навчання, навчання інших та застосування знань.

Отже, форми і методи організації навчальної діяльності повинні бути адекватними меті й особливостям особистісно орієнтованого навчання,

сприяти побудові навчального процесу на основі суб’єкт-суб’єктних відносин.

Усвідомлюю, що використання інтерактивних технологій не повинно ставати самоціллю. Адже це один зі способів розвитку здібностей кожного учня, головного завдання особистісно орієнтованої педагогіки .

Працюючи над змістом поеми Т.Г.Шевченка «Сон» з учнями 9 класу , пропоную роботу у групах:

Завдання І групі

Яким в уяві Шевченка постає майбутнє України ?

План відповіді

1. Що позитивного відбулося в Україні після здобуття нею статусу незалежної держави?

2. Значення української мови для сучасного українського суспільства.

3. Спільність шляхів розвитку слов’янських народів

Завдання ІІ групі

У яких творах письменників світової літератури звучить мотив любові до батьківщини ?

План відповіді

1. Прізвища митців і назви творів ( зачитати окремі речення)

2. Чи загрожує ця любов до Батьківщини якоюсь розправою над поетом (письменником)?

3. Чому Шевченка так жорстоко покарали за цю любов ?

Завдання ІІІ групі

Прокоментуйте слова Шевченка : «Історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини»

План відповіді

1. Умови культурного і соціального розвитку України у ХІХ столітті.

2. методи боротьби з політичними злочинцями ( приклади)

3. Чи міг Шевченко , зрозумівши суть «національної ідеї», піти іншим шляхом?

На мій погляд, головне у викладанні літератури – навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. А для цього потрібно створити оптимальні умови для активізації творчої діяльності учнів у процесі роботи з художнім текстом.

Особистісно орієнтовані технології націлюють читача на "ретельне прочитання", на пошук смислів у тексті (замість того, щоб засвоювати готову інформацію), на дослідницьку і співтворчу позицію щодо прочитаного, на самостійний пошук способів поєднання тексту та історико-культурного контексту. А це, звичайно, багаторазово підвищує вартість здобутих знань і визначає провідну роль аналізу твору у процесі викладання літератури. Шлях від деталі до цілого, що поступово виводить читача на орбіти автора і тип культури, дозволяє раціональніше та економічніше структурувати матеріал навчального заняття. Адже курс літератури є складником світової культури, і тому його завдання – висвітлювати духовний і естетичний досвід (індивідуально-авторський, національний, культурно-історичний), втілений у конкретному творі.(

Формуючи в учнів навички високого рівня , пересвідчилась у доцільному використанні переліку дієслів ( їх форм) :

¾ проаналізувати ¾ обговорити

¾ протиставити¾ порівняти з критеріями

¾ розподілити по категоріях ¾ встановити відповідність

¾ вибрати ¾ оцінити

¾ порівняти ¾ розсудити

¾ скомпонувати ¾ визначити цінність

¾ зробити висновок ¾ висунути гіпотезу

¾ сконструювати ¾ організувати

¾ довести ¾ розробити

¾ створити ¾ спланувати

¾ критикувати ¾ проаранжувати

¾ вивести (умовивід, формулу) ¾ знайти співвідношення

¾ класифікувати ¾ написати звіт

¾ ілюструвати ¾ підтвердити ідею

¾ встановити порядок ¾ створити схему

¾ створити діаграму ¾ описати

¾ передбачити ¾

Комп'ютерні технології, вважаю, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному школяреві, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб'єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві. І саме тому на уроках впроваджую їх використання

Використання мультимедійних презентацій для створення методичних матеріалів

• Розробка автобіографічної презентації для знайомства з учнями на початку року.

(додаток № 1 )

• Розробка уроків , що супроводжуються демонстрацією слайдів. ( додаток № 2 )

• Розробка презентацій самими учнями .( додаток № 1,4 )

• Представлення ідеї нового проекту.

• Розробка презентацій, призначених для демонстрації учням , колегам або на зборах батьків. ( Додаток № 5 )

Використання публікацій для створення методичних матеріалів

• Створення інформаційних звітів з фотографіями про екскурсії, зустрічі , свята , ювілейні дати ( додаток № 6 )

• Створення стіннівок ( додаток № 7 )

• Інформування про статті кращих учнів місяця, форми визнання досягнень учнів

та приклади кращих учнівських робіт.

Читаючи, кожен пізнає себе. Конструюючи (переосмислюючи) смисл прочитаного твору, читач вносить в інтерпретацію свої особисті якості: упередження, бачення та інші індивідуальні концепти. Виникає низка запитань: якою мірою вчитель може і повинен приймати обтяжену цими особистісними нашаруваннями відповідь учня? Чи готовий педагог до "вільнодумства" школярів на уроці? І яким чином вписати своє трактування в систему учнівських тлумачень?

Потрібно, щоб урок літератури став своєрідним майданчиком для самопізнання і самовираження школярів. Учителеві потрібно створити такі умови, за яких читач захотів би докласти додаткових зусиль, а текст зміг би виявити свої можливості. У середніх класах, коли текст часто читають і аналізують безпосередньо на уроці, учні лише готуються до діалогу з книгою. А в старших класах (10-11 кл.) питома вага самостійної роботи учня з книгою значно зростає, більшість об’ємних творів школярі читають вдома, і перше ознайомлення з текстом здійснюється, зазвичай, без "контролю" вчителя.

Вивчення художнього твору в старших класах потрібно вибудовувати таким чином, щоб школярі не лише засвоювали його ідейне багатство, зростали духовно, а й глибше пізнавали рідну мову. Виразне звучання зразків красного письменства на уроках літератури розкриває школярам художню силу слова, спонукає замислюватися над його змістом, усвідомлювати його могутність. Пильна увага до слова у тексті активізує художнє сприймання, а відтак підводить до розуміння індивідуальної манери письма митця, його стильових особливостей. Тому під час аналізу художніх творів учням потрібно пропонувати завдання, які поглиблюють розуміння ролі слова, образу.

У старших класах доречним є застосування проектних технологій, різноманітних дослідницьких методів, бо вони якраз і спрямовані на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж певного часу. Дослідницький метод – домінантний у

роботі зі старшокласниками, бо вони вже здобули базові знання, уміють аналізувати художній твір, мають навички роботи з текстами різних стилів. Учні отримують завдання і самостійно досліджують певне питання, користуючись рекомендованою літературою. Іноді доцільно недостатньо висвітлити творчість письменника в літературно-критичних дослідженнях, чим викликати в учнів бажання якомога повніше пізнати особистість і творчість талановитого митця. Досить часто використовую таку роботу у позакласні роботі . Так , готуючи матеріали на науково-практичну конференцію , присвячену творчості Т.Г.Шевченка ,група учнів досліджувала проблему «Шевченко в мистецтві». Продуктом проекту стала доповідь з презентацією зібраних матеріалів .( додаток № 4 )

На кожному уроці, зазвичай, працюю над розвитком творчих здібностей учнів. Не даю готові істини, а спонукаю мислити, самостійно розв’язувати проблеми. Запитання проблемного характеру активізують мислення старшокласників, створюють інтелектуальну атмосферу, дух співтворчості. Цьому передусім сприяє робота у групах, де учні-лідери (координатори) визначають методи і прийоми навчання, що заохочує учнів до активного пізнання, що допомагає осмисленому і більш глибокому засвоєнню матеріалу.

У процесі викладання української літератури активно застосовую , крім названих , такі методи інтерактивного особистісно орієнтованого навчання:

• технологія "Мікрофон";

• технологія "Незакінчене речення";

• робота у групах "Діалог" або "Спільний проект";

• "Відгадай літературного героя" (за одягом, портретом, вчинками тощо);

• "Істинне – хибне";

• "Лови помилку";

• "Режисерування тексту";

• робота в парах;

• "Акваріум";

• "Мозаїка" ("Зигзаг", "4х4");

• "Сенкан";

• "Дискусійна мережа";

• "Позначки";

• "Кубування";

• "Ромашка запитань";

• «Карусель»

• «Пелюстки почуттів»

• «Трансформ ер» («Я - казка , я чую…)

• «Золоті правила» ( будь… )

Особистісно орієнтоване заняття відрізняється від інших активною діяльністю учня на всіх етапах заняття. У процесі особистісно орієнтованого навчання формую у школярів специфічнні ознаки відповідно до власних інтересів, цінностей, психофізіологічних особливостей.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

• Залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності (форми взаємоконтролю в парі чи групі; самоконтроль).

• Участь учнів у виправленні допущених помилок, осмислювання їх причин (взаємо- та самоаналіз).

• Надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя чи інших учнів порівняти отриманий ними результат з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі.

• Використання механізмів позитивного ставлення до успіху школярів та виставлення рівневих оцінок за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів не тільки за кінцевий результат, а й протягом процесу навчання.

Засвоєння учнями структури діяльності відбувається завдяки вчителю, який допомагає учням:

—орієнтуватися в навчальному матеріалі (предметний курс, тема, блок, навчальне заняття);

—визначати або брати участь у визначенні мети конкретної навчальної діяльності;

—реалізувати план діяльності, мати можливість варіювати цей процес у межах визначених норм;

—самостійно або спільно з іншими учнями та вчителем оцінювати результати своєї діяльності,

порівнюючи її з освітнім стандартом (критеріями досягнення мети).

Школярам запропоную запитання для самоаналізу навчальної діяльності.

Наприклад:

- чому я вибрав саме цю тему (завдання)?

- який головний результат моєї діяльності на занятті?

- яка участь кожного учасника у роботі групи?

- у чому полягає моя роль?

- чи впорався я з нею?

- як я оцінюю колективну діяльність?

Рефлексія може спрямовуватися й на інших учнів: який спосіб вирішення проблеми запропонували мої товариші? Чим він відрізняється від мого?

Важливим моментом є рефлексія відчуттів (Що я відчував під час розв’язання проблеми?) та її словесне чи інше вираження.

Мікрофон

- Після прочитання …. , я зрозумів (ла) …

- Мені хотілося б почути думку …

Продовжи речення :

- Сьогодні на уроці я дізнався …

- Моя робота на уроці була …

- Найцікавішим на уроці було …, тому що …

- Сьогодні мені не вдалося …, тому що

Заповніть таблицю , що лежить на парті :

КАРТКА ВЗАЄМООЦІНЮВАННЯ

НАЙКРАЩА ДУМКА

НАЙГЛИБША АСОЦІАЦІЯ

НАЙМУДРІШЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

НАЙВДАЛІШЕ РЕЧЕННЯ

НАЙКРАЩА ВІДПОВІДЬ

Картка самооцінювання бали

Я засвоїла даний матеріал

Знаю визначення …

Можу знайти ….

Можу самостійно …

Можу інтонувати…

Можу вживати у мові …

Можу спілкуватись з друзями

Під час рефлексії аналізується й оцінюється досягнення цілі, результат зіставляється із запланованим. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає контроль не тільки рівня засвоєння зовнішнього змісту предмета, а й змісту внутрішнього (умінь, навичок, способів діяльності, особистісного розвитку учня). Зіставлення досягнутого результату із запланованим, досягнутого й початкового рівнів розвитку є основою для оцінки.

Висновки:

Щоб бачити динаміку в розвитку особистісних якостей учнів, щорічно здійснюю діагностику особистісних якостей ( наприкінці III четверті або на початку IV).

Це дозволило бачити динаміку в розвитку особистісних якостей учнів. При регулярному проведенні тестування відстежую тенденції, що

характеризують специфіку організації особистісно орієнтованої взаємодії в різних вікових групах або особливості процесу розвитку особистісних якостей на певних вікових етапах.

Аналізуючи результати , можна побачити результативність своїх зусиль, спрямованих на розвиток тієї або іншої якості, а також зробити висновки про те, в якому напрямі ці педагогічні зусилля мають бути в основному зосереджені, в якій із вікових паралелей педагогічні дії з особистісного розвитку учнів виявилися більш ефективними.

Виявляючи вплив особистісно орієнтованої взаємодії на розвиток певних особистих якостей учнів , відстежуючи динаміку їх розвитку , дослідила такі особистісні характеристики :

° Суб’єктність ( суб’єктну позицію ) в освітньому процесі ;

° Мотивацію ( прагнення ) до досягнення успіху;

° Ухвалення гуманістичних ціннісних орієнтацій ;

° Прагнення до самоактуалізації

Кожна з названих характеристик є комплексною і свідчить про активність суб’єкта в житті , у своїй діяльності і спілкуванні .Основними ознаками суб’єктності є: самостійність, активність , готовність до вибору . Для вивчення суб’єктності учнів була використана анкета ( додаток №)

Дані тестування занесені до таблиці :

Рівні сформованості якості Класи (кількість учнів )

5-ий класи 7 –ий клас 8- ий клас

Чол.. у % Чол.. у % Чол.. у %

Низький рівень 4 50 2 25 2 12,5

Середній рівень 3 37,5 5 50 10 62,5

Високий рівень 1 12,5 2 25 4 25

Спостереження за рівнем суб’єктності учнів в освітньому процесі дозволило дійти висновків , що педагогічні зусилля , спрямовані на розвиток особистісної характеристики у школярів дали позитивні результати.

Якщо представити рівень впливу особистісно орієнтованого навчання на розвиток суб’єктності учнів у вигляді графіка , він матиме вигляд :

Для вивчення рівня сформованості в учнів мотивації досягнення успіху ( або уникнення невдачі) використано опитувальник А.А.Реана ( див. додаток №

Результати вивчення в учнів мотивації успіху або боязні невдачі

Характер мотивації Класи (кількість учнів )

5-ий класи 7 –ий клас 8- ий клас

Чол.. у % Чол.. у % Чол.. у %

Мотивація на успіх 1 12,5 2 25 2 25

Середній рівень Тенденція прагнення до успіху 1 12,5 2 25 337,5

Тенденція уникнення невдач 2 25 1 12,5 2 25

Мотивація на невдачу 4 50 3 37,5 1 12,5

Тест дав можливість визначити , наскільки виражені в учнів мотиваційні плюси - на успіх або на невдачу , а також спостерігати зміни в розвитку цих обох тенденцій у міру реалізації в освітньому процесі особистісно орієнтованої взаємодії .

У 50% учнів 5 класу виражена мотивація на невдачу, учні вважають для себе більш важливим уникнути якої-небудь неприємності, помилки, неуспіху, ніж спробувати досягти якого-небудь результату в діяльності;

25% учнів від загальної кількості учнів — мотиваційний плюс яскраво виражений.

12,5% учнів схильні до вияву тенденції до досягнень .

12,5 % учнів — в яскраво виражені мотивація успіх , прагнення до досягнень у діяльності й спілкуванні , цілеспрямованість .

Глибокому аналізу підлягає сформованість гуманістичних цінностей , рівня само актуалізації особистості, зокрема пізнавальних потреб , креативності , самосприйняття , самоповаги.

Як результат роботи у системі особистісно орієнтованій системі є підвищення рівня навченості учнів . Про це свідчать результати моніторингу :

Українська мова

Навч. рік Клас Кількість учнів Рівень навчальних досягненьуспішність якість

високий достатній середній початковий

2010-2011 8 7 1 – 14,3 % 3 - 42,9% 3- 42,9% - 10057%

2011-2012 9 6 1 - 16,7% 2 – 33,4% 2 – 33,4% 1 - 16,7%83,3% 50%

2012-2013 5 8 2 -25% 2 – 25% 3- 37,5% 1 – 12,5%87,5 % 50%

Українська література

Навч. рік Клас Кількість учнів семестр Рівень навчальних досягненьуспішність якість

високий достатній середній початковий

2010-2011 8 7 1 – 14,3 3 – 42,9 3 – 42,9 0 10057,1

2011-2012 9 6 1 -16,7 3 - 50 3 – 42,9 0 100 50

2012-2013 5 9 3 – 33,3 4 - 44,4 2 -22,2 0 10055,5%

Отже, підбиваючи підсумки і повертаючись до розуміння суті особистісно зорієнтованого навчання ,прийшла до висновку , що особливе значення при особистісно орієнтованому підході до освіти відводиться аналітичній, рефлексивній діяльності вчителя на уроці і перш за все з суб'єктним досвідом учнів. Тому від учителя потрібна спеціальна підготовка до кожного уроку, а не просто виклад свого предмета. Необхідний аналіз саме того змісту, який мають у своєму розпорядженні учні з теми уроку. Адже учні не просто слухачі розповіді вчителя, а суб'єкти, що постійно співпрацюють із ним у діалозі, виказують свої думки, діляться своїми сенсами і змістом, у спільній діяльності відбирають за допомогою вчителя той зміст, який закріплений науковим знанням. Учитель, що реалізує особистісно орієнтований підхід до навчання, не примушує, а переконує учнів прийняти той зміст, який він пропонує як наукове знання. Ученьпри цьому сприймається вчителем як «творець» свого знання, учасник його породження.

Саме такий урок називається особистісно орієнтованим, де вчитель разом з учнями здійснює рівноправну роботу з пошуку і відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню. Тільки в цих умовах засвоєння знання не «знеособлене» (відчужене), а стає особистісно значущим, для чого необхідна попередня робота вчителя над аналізом ( самоаналізом) уроку.

Запропонований алгоритм дій вчителя на уроці особистісно зорієнтованого навчання є лише канвою для творчості і досліджень кожного вчителя .

Орієнтація на особистість потребує від учителя запровадження методів, які спонукають учнів до активної діяльності, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість, позитивне ставлення до навчання.

Література – предмет особливий. Нинішнє юне покоління мусить знайти шляхи переходу від жорстокого раціоналізму до духовності, подолати кризу духовності як найглибшу кризу людства, а тому його пріоритетами мають бути шляхетність почуттів, гуманність у стосунках, висока моральність. Саме на формування таких цінностей спрямоване особистісно орієнтоване навчання.

Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій.