Література першої половини ХХ століття:

тенденції розвитку, персоналії

Історико-соціальне тло доби

ХХ ст. – період кризи і зламу. Історичні події: І, ІІ світові

війни, революції 1905р. та 1917р., Громадянська війна в Російській імперії.

Зміна світогляду, тема війни у мистецтві.

Напрямки літератури

реалізм Джек Лондон модернізм

неоромантизм

РеалізмХХ століття

Максим Горький

Томас Манн

Габріель Гарсіа

Маркес

соціалістичний інтелектуальний

магічний

Тенденції розвитку реалізму ХХ ст.

збереження і розвиток здобутків критичного

реалізму

використання художнього досвіду

модернізму

поєднання реальності та фантастики;

алегоричність; притчовий

ґатунок

розширення тематичного та

жанрового спектрів(інтелекту-альний роман;

“книжки-підсумки”)

удосконалення способів розкриття

психології персонажів(асоціа-

тивна оповідь, внутрішній монолог)

Модернізм (від лат. modern – “сучасний”) – сукупність нереалістичних напрямів та течій в мистецтві.

Репродукції з картин Р.Магрітта

Модерністські течії та напрямки

Олександр Блок

Марсель Пруст

Томас Стернз Еліот

Альбер Камю

символізм

імпресіонізм

імажинізм

екзистенціалізм

Авангардизм (від фр. avant-garde – «передовий загін») – ультрановаторські, «ліві» течії модернізму.

Репродукції з картин С.Далі

Авангардистські течії та напрямки

Франц Кафка

Гійом Аполлінер

Володимир Маяковський

Поль Елюар

експресіонізм

кубізм

футуризм

дадаїзм

Неоміфологізм – характерна риса літератури першої половини ХХ століття; нові міфи тісно пов'язані з проблемами цивілізації.

Гомер “Одіссея”

Овідій “Метамор-фози”

Дж.Джойс

“Улісс”

Ф.Кафка

“Пере-втілення”

Література ХХ століття

елітарна, адресована рафінованим,

вибагливимінтелектуалам

масова: багатотиражні

розважальні видання,позбавлені

естетичної вартості