Аналіз діяльності надавачів соціальних послуг

1

Проект Програми розвитку ООН

«Підтримка реформи соціального сектору в Україні»

Звіт

За результатами аналізу діяльності надавачів соціальних послуг (персоналу)

Підготовлений

ГО «Молодіжний центр з трансформації

соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ»

На замовлення ПРООН в Україні

Жовтень 2012 р.

м. Київ

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього звіту і не обов'язково

відображають погляди ПРОООН.

2

Про звіт

Даний документ розроблено експертами ГО «Молодіжний центр з трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ», Наталією Гусак, Лілією Думою, Надією Кабаченко, Наталією Романовою, Оленою Савчук, в рамках виконання завдання проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй «Підтримка реформи соціального сектору в Україні».

Згідно з завданням, було проаналізовано нормативно-правові документи, що

регулюють діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (перелік проаналізованих нормативно-правових документів міститься у Додатку 1). А також опитано шляхом напівструктурованого інтерв’ю 6 керівників та 12 фахівців обраних Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – ЦСССДМ) та Територіальний центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг (далі – ТЦ). За результатами аналізу було визначено основні проблемні питання, пов’язані з діяльністю практичною діяльністю надавачів соціальних послуг.

Проаналізовано наявні кваліфікаційні характеристики «Соціальний робітник»,

«Соціальних працівник», «Фахівець із соціальної допомоги вдома» та «Фахівець із соціальної роботи», а також здійснено аналіз завдань, які виконують соціальні робітники, соціальні працівники, фахівці із соціальної допомоги вдома та фахівці із соціальної роботи різних рівнів, на прикладі діяльності 4-х ЦСССДМ (районного, міського, районного у місті та сільського) та 2-х ТЦ (перелік організацій, які взяли участь у дослідженні, міститься у Додатку 2). За результатами аналізу було запропоновано внесення змін до кваліфікаційних характеристик надавачів соціальних послуг.

Про Програму розвитку ООН в Україні Програма розвитку ООН є глобальною мережею ООН в галузі розвитку —

організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще життя. Ми співпрацюємо зі 176 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем в галузі розвитку. Покращуючи свої власні можливості, вони мають змогу використовувати досвід і знання співробітників ПРООН та широкого кола наших партнерів.

Більше інформації про діяльність ПРООН в Україні: www.ua.undp.org.

http://www.ua.undp.org/

3

Зміст _____________________________________________________

Список скорочень…………………………………………………………………………….………..…… 4

І. ЦСССДМ як суб’єкти надання соціальних послуг………………………….……….…. 5

1.1. Функції та завдання регіональних ЦСССДМ……………………………………..….… 5

1.2. Функції та завдання ЦСССДМ місцевого рівня……………………………….……… 7

1.2.1. Здійснення соціального інспектування……………………………………….. 8

1.2.2. Надання соціальних послуг ЦСССДМ……………………………………….…… 9

ІІ. Соціальні працівники як надавачі соціальних послуг……………………..…… 11

2.1. Підходи до визначення кваліфікаційних рівнів соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи……………………………….…………………….…

11

2.2. Вимоги до кваліфікації соціальних працівників в Україні…………………..……. 12

2.3. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ….… 14

2.3.1. Професійна кваліфікація надавачів соціальних послуг……………...… 14

2.3.2. Завдання й обов’язки надавачів соціальних послуг……………...........… 15

2.3.3. Розподіл робочого часу надавачів соціальних послуг…………….......... 16

Рисунки

Рисунок 1. Функції регіональних ЦСССДМ…………………………………………………......... 17

Рисунок 2. Функції й завдання місцевих ЦСССДМ………………………………...…………. 18

Рисунок 3. Суб’єкти надання соціальних послуг на місцевому рівні…………….… 19

Додатки

Додаток 1. Перелік проаналізованих нормативно-правових документів……..… 20

Додаток 2. Перелік організацій, що взяли участь у дослідженні…………………..… 26

Додаток 3. Класифікація кваліфікаційних рівнів соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи…………………………………………………..……

27

Додаток 4. Описи груп працівників соціальної сфери згідно ISCO-08……………… 28

Додаток 5. Інформація про навчальні заклади України, де готують соціальних працівників, та їхні навчальні програми…………………………………….…

32

Додаток 6. Порівняльна таблиця кваліфікаційних характеристик надавачів соціальних послуг……………………………………………………….…………………………………….

46

Додаток 7. Аналіз кваліфікаційної характеристики «фахівець із соціальної роботи» працівниками ЦСССДМ……………………………………………………………………….

54

Додаток 8. Пропозиції до типової структури і штатів………………………………...…… 56

4

Список скорочень _______________________________________________________ ВНЗ вищий навчальний заклад

ДБСТ дитячий будинок сімейного типу

ЗУ Закон України

КМУ Кабінет Міністрів України

Мінсоцполітики Міністерство соціальної політики України

Мінфін Міністерство фінансів України

ПС прийомна сім’я

СЖО складні життєві обставини

СП соціальний працівник

СР соціальний робітник

ССС служба у справах сім’ї

СССДМ соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді

ТЦ територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)

ФСР фахівець із соціальної роботи

ЦСССДМ центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

5

Розділ І. ЦСССДМ як суб’єкти надання соціальних послуг _______________________________________________________

У зв’язку з адміністративною реформою відбулися концептуальні зміни в діяльності ЦСССДМ, пов’язані з переходом від ролі «брокерів соціальних послуг» (у більшості випадків - виконання посередницьких функцій / переадресація потенційних отримувачів соціальних послуг до інших закладів соціального обслуговування) до ролі суб’єктів надання соціальних послуг. Нині основна діяльність ЦСССДМ передбачає допомогу особам та сім’ям у подоланні складних життєвих обставин (далі – СЖО) шляхом безпосереднього надання соціальних послуг.

Сьогодні на території України діє розгалужена мережа ЦСССДМ (1400 одиниць)1, які можуть широко охоплювати отримувачів соціальних послуг - осіб/сімей, які перебувають у СЖО та проживають в різних адміністративно-територіальних одиницях. Однак, на даний час діяльність ЦСССДМ з надання соціальних послуг передбачає водночас як виконання функцій організатора системи надання соціальних послуг певним соціальним групам (організаційні, управлінські, методичні, моніторингові й контролюючі функції) так і функцій безпосереднього надавача соціальних послуг2. Частково ці функції розмежовуються у діяльності ЦСССДМ на різних рівнях: регіональному та місцевому.

1.1. Функції та завдання регіональних ЦСССДМ

До завдань регіональних (республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських) ЦСССДМ не входить безпосереднє надання соціальних послуг. Основні їхні функції пов’язані з організацією системи надання соціальних послуг. Однак, значна кількість організаційних функцій регіональних ЦСССДМ збігається із функціями Головних управлінь праці та соціального захисту населення, а саме щодо підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників, контролю та координації діяльності організацій, підпорядкованих відповідним управлінням, організаційно-методичного забезпечення їхньої діяльності тощо (див. рисунок 1).

Відмінною функцією Головних управлінь праці та соціального захисту населення є те, що вони покликані вживати заходи щодо створення соціальних служб з надання послуг на відповідній території. Однак, слід зауважити, що на сьогодні контроль та організаційно-методичне забезпечення окремих суб’єктів надання соціальних послуг (загалом 82 заклади)3 здійснюють регіональні ЦСССДМ.

1 Станом на 01.01.2012 року мережа ЦСССДМ складала 1400 Центрів: 27 регіональних, 484 районних, 165 міських, 34 районних у містах, 181 сільський, 52 селищних та 457 філій районних центрів. 2 Згідно «Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» (Постанова КМУ від 27.08.2004 №1126) 3 Станом на 01.01.2012 року в Україні функціонувало 82 заклади соціального обслуговування при ЦСССДМ (21 центр соціально-психологічної допомоги, 19 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 15 соціальних центрів матері та дитини; 15 центрів соціально-психологічної реабілітації

6

Особлива функція регіональних ЦСССДМ полягає у проведенні навчання потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому слід зауважити, що реалізація функцій та завдань зі сприяння усиновленню, влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку, піклування, до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей в цілому належить до повноважень Служби у справах дітей, яка є структурним підрозділом державної адміністрації з відповідним статусом органу виконавчої державної влади.

З метою оптимізації діяльності регіональних ЦСССДМ рекомендується:

Оптимальний варіант. Організацію й управління наданням соціальних послуг передати до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення, створивши, за потреби, у структурі управлінь відповідні відділи4. Такі зміни сприятимуть скороченню чисельності персоналу з адміністративними функціями. Водночас, частина спеціалістів регіональних ЦСССДМ зможе бути переведена до управлінь праці та соціального захисту населення зі збереженням статусу державних службовців5.

Організацію та навчання потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів передати відповідним Службам у справах дітей6.

Прийнятний варіант. Залишити за регіональними ЦСССДМ функції щодо організації й управління наданням соціальних послуг. Основними завданнями регіональних ЦСССДМ визначити:

інформаційно-методичне забезпечення діяльності районних, міських, районних у містах, селищних та сільських ЦСССДМ;

підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників мережі ЦСССДМ7; проведення атестації працівників ЦСССДМ8; збір, аналіз інформації й формування пропозицій щодо задоволення потреб

населення у соціальних послугах.

дітей та молоді з функціональними обмеженнями; 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, 5 центрів ресоціалізації наркозалежної молоді). 4 Необхідно внести відповідні зміни до Постанови КМУ від 30.05.2007 №790 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації» 5 Така пропозиція передбачатиме збільшення обсягів фінансування управлінь праці та соціального захисту населення. 6 Необхідно внести відповідні зміни до Постанови КМУ від 30.08.2007 № 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей». 7 Таке завдання вимагає розширення матеріально-технічного забезпечення регіональних ЦСССДМ, що включає обладнання спеціального приміщення для проведення навчальної та тренінгової діяльності. 8 Таке завдання потребує розробки системи організації та проведення атестації працівників ЦСССДМ.

7

1.2. Функції та завдання ЦСССДМ місцевого рівня

ЦСССДМ місцевого рівня (районні, міські, районні у містах, селищні та сільські) виконують одночасно як функції організатора, так і безпосереднього надавача соціальних послуг певним соціальним групам.

Схожі функції щодо організації й управління наданням соціальних послуг на місцевому рівні виконують відповідні управління праці та соціального захисту населення, а саме: організовують роботу з визначення потреб громадян у соціальних послугах; забезпечують їх планування; організовують роботу державних соціальних інспекторів; організовують в межах своєї компетенції надання громадянам соціальних послуг суб’єктами, що надають соціальні послуги; координують та контролюють діяльність зазначених суб’єктів9 (див. рисунок 2).

Відмінна функція ЦСССДМ місцевого рівня, яка стосується організації й управління наданням соціальних послуг, полягає у ініціюванні засідання дорадчого органу шляхом подання відповідних матеріалів до управлінь (відділів) у справах сім`ї, молоді та спорту про виявлення осіб та сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах10. У зв’язку з адміністративною реформою діяльність управлінь у справах сім’ї та молоді нині не пов’язана з проведенням соціальної роботи та наданням соціальних послуг сім’ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Стосовно функцій, пов’язаних з безпосереднім наданням соціальних послуг, на місцевому рівні діє розгалужена мережа суб’єктів надання соціальних послуг, координація діяльності яких належить до сфери повноважень різних органів та організацій (див. рисунок 3). Відмінність у діяльності цих суб’єктів полягає у тому, що вони надають різні соціальні послуги різним отримувачам послуг. Тому, для ефективної роботи ЦСССДМ та адекватної оцінки якості надання соціальних послуг необхідно чітко визначити ті групи отримувачів соціальних послуг, яким переважно ЦСССДМ надають соціальні послуги.

З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується:

Оптимальний варіант. Організацію й управління наданням соціальних послуг місцевими ЦСССДМ передати до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення.

Визначити, що ЦСССДМ на місцевому рівні є комунальним закладом із надання соціальних послуг сім’ям/особам в СЖО11, незалежно від їх віку.

Назвати центри Службами у справах сім’ї (СССм), оскільки назва «центр» передбачає діяльність кількох служб, що не відповідає реаліям12. 9 Згідно Постанови КМУ від 30.05.2007 №790 «Про затвердження типових положень про Головне

управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації» 10 Наказ від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в СЖО» 11 Відповідно, фінансування таких закладів здійснюватиметься із місцевих бюджетів, як це було до сьогодні. Однак, ЦСССДМ фінансуватимуться не за залишковим принципом у межах визначених напрямів діяльності, а отримуватимуть фінансування на надання соціальних послуг як і Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

8

Передати функції щодо координації діяльності Дорадчого органу по роботі з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, управлінням праці та соціального захисту населення.

Прийнятний варіант. Залишити за місцевими ЦСССДМ виконання функцій щодо організації та безпосереднього надання соціальних послуг, при цьому у положенні про ЦСССДМ чітко вказати, що організація процесу надання соціальних послуг передбачає:

визначення потреб у соціальних послугах та інформування управління праці та соціального захисту населення;

планування надання соціальних послуг; контроль якості надання соціальних послуг; моніторинг надання соціальних послуг; оцінку результативності надання соціальних послуг.

Передати функції щодо координації діяльності Дорадчого органу по роботі з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, до управлінь праці та соціального захисту населення.

1.2.1. Здійснення соціального інспектування

Варто зауважити, що зміст терміну «соціальне інспектування» відрізняється в нормативно-правових документах, які регулюють діяльність управлінь праці та соціального захисту населення та документах, які регулюють діяльність ЦСССДМ.

До повноважень державних соціальних інспекторів управлінь праці та соціального захисту населення належить функція соціального інспектування, яке включає:

(1) оцінку матеріального стану заявників на отримання державної соціальної допомоги та членів їхніх сімей;

(2) перевірку достовірності наданої інформації про майновий стан;

(3) контроль.

Тобто, суть соціального інспектування полягає у оцінці матеріального стану, нагляді та контролі за цільовим використанням державних коштів (соціальної допомоги).

Соціальне інспектування також є однією із функцій місцевих ЦСССДМ13. Однак, зміст соціального інспектування у діяльності ЦСССДМ є іншим й стосується процесу визначення потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у СЖО, у отриманні соціальних послуг.

12

Особливо зважаючи на те, що у 2010 році було ліквідовано низку спеціалізованих формувань при ЦСССДМ. Пропозиція передбачає внесення змін до низки чинних нормативно-правових актів. 13 Згідно Наказу Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 27.05.2010 № 1480 «Про затвердження Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах

9

Слід зазначити, що у міжнародній практиці соціальної роботи термін «соціальне інспектування» використовується при здійснення нагляду та контролю за отримувачами послуг. Тоді як процес визначення потреб у отриманні соціальних послуг (той процес, який відповідає на сьогодні змісту діяльності працівників ЦСССДМ) відповідає усталеному терміну «первинна оцінка», який не стигматизує отримувачів соціальних послуг. Міжнародна практика соціальної роботи свідчить, що надавачі соціальних послуг не можуть здійснювати інспектування, і навпаки – соціальні інспектори не можуть надавати соціальні послуги. Тому виникає проблема щодо здійснення соціального інспектування ЦСССДМ, які є надавачами соціальних послуг.

З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується:

Оптимальний варіант. Передати функції щодо здійснення соціального інспектування фахівцям управління соціального захисту населення, які визначатимуть потреби та перенаправлятимуть потенційних отримувачів соціальних послуг до суб’єктів надання соціальних послуг, зокрема до ЦСССДМ (якщо вони спроможні задовольнити визначені потреби)14.

Прийнятний варіант. Розвести функції соціальних працівників ЦСССДМ таким чином, щоб одні здійснювали соціальне інспектування, а інші безпосередньо надавали соціальні послуги, створивши в ЦСССДМ два відділи: (1) відділ організаційно-методичного забезпечення; (2) відділ надання соціальних послуг. Якщо функція соціального інспектування залишається за ЦСССДМ, то до суб’єктів соціального інспектування повинні належати усі сім’ї та особи в СЖО, які проживають на відповідній адміністративно-територіальній одиниці. А сам термін «соціальне інспектування» потрібно замінити на термін «первинна оцінка» або «обстеження».

Розробити єдину форму здійснення соціального інспектування (первинної оцінки/обстеження), узгодивши її з усіма надавачами соціальних послуг.

1.2.2. Надання соціальних послуг

На сьогодні діяльність ЦСССДМ здійснюється у межах програм та відповідних напрямів діяльності. Водночас, якщо ЦСССДМ є надавачами соціальних послуг, то їхні завдання й функції мають визначатися соціальними послугами, які вони надають, а не напрямами чи програмами діяльності. Такий підхід допоможе забезпечити сталість та чітке планування діяльності ЦСССДМ, що не залежатиме від обсягів фінансування окремих програм соціального спрямування.

З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується у положенні про ЦСССДМ визначити перелік послуг та їх отримувачів в наступній редакції:

ЦСССДМ надають такі соціальні послуги:

1) послуга із соціальної адаптації надається особам, які перебували у спеціалізованих або інтернатних закладах, особам з числа дітей-сиріт та дітей,

14

Впровадження такого варіанту викликатиме низку проблем, пов’язаних із введенням до штату ЦСССДМ 12 тис фахівців із

соціальної роботи, які повинні були здійснювати це соціальне інспектування. Як варіант, можна ввести частину цих фахівців із соціальної роботи до штату управлінь праці та соціального захисту населення. Однак, це означатиме надання цим фахівцям статусу державних службовців, що вплине на фінансування управлінь.

10

позбавлених батьківського піклування, нарко- та алкозалежним, особам з девіантною поведінкою, особам, які відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк;

2) послуга із влаштування до сімейних форм виховання надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, прийомним дітям, вихованцям дитячих будинків сімейного типу, дітям, які знаходяться під опікою; кандидатам у прийомні батьки/ батьки-вихователі; опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та членам їхніх сімей15;

3) послуга з консультування надається сім’ям, особам, які перебувають в складних життєвих обставинах;

4) послуга з соціального супроводу/патронажу надається сім’ям, особам, які перебувають в складних життєвих обставинах і не здатні самостійно їх подолати;

5) послуга із соціальної профілактики, зокрема профілактики соціального сирітства, надається представникам різних соціальних груп, які перебувають у складних життєвих обставинах, або мають потенційний ризик опинитися у таких обставинах.

15

Надання даної послуги залишається актуальним, якщо ЦСССДМ проводять підготовку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів.

11

Розділ 2. Соціальні працівники як надавачі соціальних послуг _____________________________________________________

2.1. Підходи до визначення рівнів кваліфікації та професійних

угрупувань соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної

роботи

У міжнародній практиці соціальної роботи основними надавачами соціальних послуг є соціальні працівники з відповідною професійною підготовкою та рівнем кваліфікації. Так, найчастіше застосовуються два підходи до визначення рівнів кваліфікації соціальних працівників, в основу яких покладено рівень професійної освіти або досвід професійної діяльності16 (опис підходів до рівнів класифікації соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи міститься у додатку 3). У різних країнах існують й інші підходи до визначення рівнів класифікації соціальних працівників. Однак спільним у всіх підходах є те, що ключовим при визначенні рівня кваліфікації соціального працівника є його освіта та досвід роботи. При цьому, навіть для найнижчого рівня соціального працівника висуваються вимога базової освіти в соціальній роботі (рівень бакалавра).

Міжнародний підхід до класифікації професій соціальних працівників було закріплено у описах професійних груп ISCO-08 (документ розроблено Міжнародною організацією праці у 2009 році)17. Згідно з цим документом, до описів професійних груп працівників соціальної сфери увійшли: фахівці із соціальної роботи й консультування та асоційовані соціальні працівники, які, в свою чергу, можуть працювати у межах різних професій (описи професійних груп працівників соціальної сфери згідно з ISCO-08 містяться у додатку 4). Згідно з даним документом, «фахівці із соціальної роботи й консультування надають дорадчу і консультативну допомогу окремим особам, сім’ям, групам, спільнотам та організаціям у випадку виникнення у них соціальних та особистих труднощів. Вони допомагають особам, які перебувають у СЖО, розвинути необхідні вміння та навички, а також забезпечують доступ до відповідних ресурсів та служб підтримки, необхідних для реагування на проблеми, пов’язані з безробіттям, бідністю, інвалідністю, залежністю, кримінальною або делінквентною поведінкою, подружніми та іншими проблемами».

Даний підхід позначився на визначенні двох рівнів практичної діяльності соціальних працівників: рівень безпосереднього надання послуг та рівень адміністрування надання соціальних послуг. Окрім того, при визначенні професійних груп у даній класифікації до уваги береться група соціальна група, з якою працює соціальний працівник.

16

Ewijk, H. (2010) ‘Social Work as a Profession, Research and Science’. In Ewijk, H. European Social Policy and Social Work: Citizenship-Based Social Work, London and New York, Routledge, pp. 141-151 17 Updating the International Standard Classification of Occupations (ISCO). Draft ISCO-08 Group Definitions: Occupations in Social. ISCO 08 Code Title EN Social work and counselling professionals

12

З огляду на наявні підходи до класифікації професійних рівнів та професій соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи рекомендується:

Оптимальний варіант. При визначенні рівнів кваліфікації соціальних працівників в Україні варто брати до уваги рівень їхньої професійної освіти та досвід роботи у соціальній сфері. Визначити, що базовою кваліфікаційною вимогою до персоналу із надання соціальних послуг є наявність освіти за напрямом підготовки «соціальна робота».

Прийнятний варіант. Зважаючи на незначну кількість професійно підготовлених соціальних працівників в Україні, рекомендується встановити перехідний період (5 років) для здобуття базової освіти за напрямом підготовки «соціальна робота» або перекваліфікації працівників закладів соціального обслуговування, які надають соціальні послуги. Для здобуття відповідної освіти/перекваліфікації в Україні функціонує ряд навчальних закладів, які готують бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом освітньо-кваліфікаційної підготовки «Соціальна робота» (інформація про навчальні заклади, де готують соціальних працівників, та їхні навчальні програми міститься у додатку 5.)

2.2. Вимоги до кваліфікації соціальних працівників в Україні

Згідно з чинним законодавством України, до надання соціальних послуг повинні залучатися18: 1) соціальний робітник (особа яка надає соціальні послуги та має підготовку, що відповідає вимогам та характеру роботи, що виконується). 2) соціальний працівник (професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги; 3) інші фахівці. Професійна підготовка соціальних працівників в Україні сьогодні здійснюється у ВНЗ за напрямом підготовки «соціальна робота».

Згідно з Державним класифікатором професій19, соціальних працівників та соціальних робітників відносять до трьох типів класифікацій професій з відповідними вимогами до кваліфікації:

1) професіонали з рівнем професійної підготовки спеціаліста, магістра (професіонали у галузі соціального обслуговування, які обіймають посади: соціальний працівник; фахівець (із допомоги неблагополучним родинам, грошової допомоги дітям); фахівець із соціальної допомоги вдома; фахівець із соціальної роботи);

2) фахівці з рівнем професійної підготовки молодшого спеціаліста; бакалавра; спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (соціальні працівники, які обіймають посади: асистент вихователя виправно-трудового закладу; соціальний працівник (допоміжний персонал); фахівець з вирішення конфліктів (побутова сфера);

3) працівники сфери торгівлі і послуг з повною загальною середньою та професійно-технічною освітою чи повною загальною середньою освітою та

18

Згідно Закону України «Про соціальні послуги» № 966-IV від 19.06.2003 (редакція від 15.08.2012 підстава 5076-17 19 ДК 003:2010 затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327

13

професійною підготовкою на виробництві (працівники, що надають індивідуальні послуги на дому в організації соціального обслуговування та обіймають посади: перекладач жестової мови; соціальний робітник; супроводжувач осіб з обмеженими можливостями).

Однак, у назвах цих професій виявлено певну невідповідність. Згідно з класифікатором, наявність слова «фахівець» у назві професії передбачає рівень освіти «бакалавр». Втім, фахівець із соціальної роботи відноситься до групи «професіонали». До того ж, у класифікаторі професій соціального працівника визначено як професіонала в галузі соціального захисту населення без опису кваліфікаційних характеристик (код класифікації 2446.2) або як фахівця - “соціальний працівник” (допоміжний персонал) із описом кваліфікаційних характеристик (код класифікації 3640).

Окрім того, усталена структура кваліфікаційних характеристик в Україні передбачає опис завдань та обов’язків, вимог до знань, вимог до кваліфікації. Однак, практична соціальна робота потребує додаткового встановлення вимог до вмінь соціальних працівників, оскільки наявність теоретичних знань не завжди гарантує наявність відповідних вмінь.

З метою приведення у відповідність кваліфікаційних характеристик соціальних працівників рекомендується:

Оптимальний варіант. З урахуванням вимог міжнародної практики та вітчизняного законодавства, розробити кваліфікаційні характеристики соціальних працівників трьох рівнів:

Соціальний працівник (професіонал) (код класифікації 2446.220) з рівнем професійної підготовки спеціаліста або магістра соціальної роботи. За основу присвоєння категорій взяти досвід професійної діяльності. Серед завдань та обов’язків визначити управлінські, організаційні та ті, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг.

Соціальний працівник-фахівець (код класифікації 364021) з рівнем професійної підготовки бакалавра соціальної роботи. За основу присвоєння категорій взяти досвід професійної діяльності. Серед завдань та обов’язків визначити організаційні та ті, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг.

Соціальний робітник (513322) з рівнем загальної середньої чи професійно-технічної освіти. Для призначення на посаду обов’язковим встановити необхідність навчання впродовж трьох тижнів на робочому місці, стажування впродовж трьох місяців під керівництвом досвідченого соціального працівника (професіонала). Серед завдань та обов’язків визначити ті, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг

20

У чинному класифікаторі дана кваліфікаційна характеристика не розроблена 21 У чинному класифікаторі необхідно внести замінити кваліфікаційну характеристику «соціальний працівник (допоміжний персонал)» кваліфікаційною характеристикою «соціальний працівник-фахівець». 22 У чинному класифікаторі необхідно внести зміни до кваліфікаційної характеристики «соціальний робітник».

14

Додати до кваліфікаційних характеристик соціальних працівників усіх рівнів вимоги до вмінь.

Чинні кваліфікаційні характеристики «фахівець із соціальної роботи» та «фахівець із соціальної допомоги вдома» видалити із Державного класифікатора.

Прийнятний варіант. Розробити згадані вище характеристики згідно вказаних вимог. Вимоги до вмінь вказувати у посадових інструкціях.

Перенести чинні кваліфікаційні характеристики «фахівець із соціальної допомоги вдома» та «фахівець із соціальної роботи» із розділу «професіонали» (код класифікації 2446.2) до розділу «фахівці» (код класифікації 3640) і викласти їх у такій редакції: 1) «фахівець із соціальної роботи з людьми похилого віку», оскільки їхня діяльність пов’язана з наданням послуг людям похилого віку в територіальних центрах; 2) «фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю», оскільки їхня діяльність пов’язана із наданням у ЦСССДМ соціальних послуг особам та сім’ям у СЖО.

2.3. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг

Із зазначених у Державному класифікаторі професій соціальних працівників у ЦСССДМ та територіальних центрах соціальні послуги на сьогодні надають (порівняльна таблиця кваліфікаційних характеристик міститься у Додатку 6): фахівець із соціальної роботи, фахівець із соціальної допомоги вдома, соціальний працівник (допоміжний персонал), соціальний робітник. Окрім того, до надання соціальних послуг у ЦСССДМ та ТЦ долучаються фахівці інших кваліфікацій (психологи, юристи, соціальні педагоги, соціологи).

2.3.1. Професійна кваліфікація надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ

В ЦСССДМ на сьогодні соціальні послуги надають спеціалісти (держслужбовці) та фахівці із соціальної роботи, які не завжди мають відповідну кваліфікацію та професійну підготовку. За необхідності соціальні послуги можуть надавати за угодою залучені спеціалісти - психолог, соціальний педагог, реабілітолог, юрист.

Відповідно, значна частина фінансування витрачається на перепідготовку (проведення тренінгів, семінарів тощо) спеціалістів та фахівців із соціальної роботи, які не мають базової професійної освіти. Встановлення базових вимог до кваліфікації соціальних працівників при прийомі на роботу у ЦСССДМ сприятиме економії та перерозподілу фінансових ресурсів (в тому числі для підвищення заробітної плати професійним соціальним працівникам).

Наявність у штаті ЦСССДМ професійних соціальних працівників підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку надання соціальних послуг, оскільки згідно з ЗУ «Про соціальні послуги», планується розробка критеріїв до надавачів соціальних послуг, які включатимуть також кваліфікацію персоналу.

Процес організації й надання соціальних послуг потребує залучення соціальних працівників різної кваліфікації, оскільки пов’язаний із виконанням різних функціональних обов’язків: організацією процесу надання послуг (менеджмент) та безпосереднім наданням послуг (робота з отримувачем соціальних послуг). Тому

15

існує необхідність введення посад соціальних працівників різного кваліфікаційного рівня.

З метою підвищення конкурентоспроможності ЦСССДМ на ринку надання соціальних послуг рекомендується:

Ввести до штату ЦСССДМ посаду соціального працівника двох кваліфікаційних рівнів:

професіонал (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або магістра за напрямом підготовки «соціальна робота»);

фахівець (соціальний працівник з освітою рівня бакалавра).

У положенні про ЦСССДМ визначити, що надавачами соціальних послуг є соціальні працівники.

Відповідно до кваліфікаційного рівня соціальних працівників, визначити, що:

Професіонал може надавати такі послуги: влаштування до сімейних форм виховання; соціальний супровід/патронаж; представництво інтересів23; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; консультування; соціальна профілактика. Додатково професіонал (соціальний працівник) повинен виконувати функції, які стосуються адміністрування соціальних послуг (в тому числі здійснювати супервізію, моніторинг, оцінку).

Фахівець може надавати такі послуги: соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; консультування; соціальна профілактика.

2.3.2. Завдання та обов’язки надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ

Завдання та обов’язки спеціалістів ЦСССДМ не пов’язані із наданням соціальних послуг і регулюються вимогами до діяльності державних службовців. Однак, на практиці такі спеціалісти надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Розроблені завдання та обов’язки фахівців із соціальної роботи, які надають соціальні послуги у ЦСССДМ, не враховують вимог Національного класифікатора України24, де зазначено, що завдання та обов’язки мають розроблятися в залежності від освіти, професійного рівня: «кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов’язки». Таким чином, завдання та обов’язки мають розроблятися залежно від освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників. Однак, на сьогодні у вимогах до освіти ФСР не вказано напрям спеціалізації ФСР, через що складно узгодити завдання та обов’язки із вимогами до освіти чи професійного навчання ФСР. Відповідно, існує нерозуміння ФСР своїх завдань та обов’язків

23

Представництво інтересів зазначено також у послугах «підтримане проживання», «послуга соціальної адаптації», «послуга соціальної інтеграції та реінтеграції» 24 Пункт 2.3 «Класифікатора професій» ДК 003:2010

16

(аналіз кваліфікаційної характеристики «Фахівець із соціальної роботи» працівниками ЦСССДМ міститься у додатку 7).

З метою чіткого формулювання завдань та обов’язків надавачів соціальних послуг ЦСССДМ рекомендується:

Оптимальний варіант. Визначити, що надавачі соціальних послуг ЦСССДМ мають керуватися у своїй діяльності кваліфікаційними характеристиками “соціальний працівник” (професіонал), “соціальний працівник-фахівець”, де вказати вимоги до освіти за напрямом підготовки «соціальна робота». Привести завдання та обов’язки у відповідність до освіти та професійного навчання соціальних працівників.

Прийнятний варіант. У кваліфікаційній характеристиці «фахівець із соціальної роботи»25 вказати вимоги до спеціалізації (соціальна робота, соціальна педагогіка, психологія) і привести завдання та обов’язки у відповідність до освіти та професійного навчання згідно з вказаними спеціальностями.

2.3.3. Розподіл робочого часу надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ

Значну частину робочого часу працівники ЦСССДМ відводять на підготовку звітів та виконання інших адміністративних функцій, що не сприяє якісному обслуговуванню отримувачів соціальних послуг. Звіти повинні відображати результати надання послуги, а не поточну діяльність центрів у кількісних показниках, а також повинні співвідноситися зі стандартами надання соціальних послуг. Також працівники ЦСССДМ виконують інші, не відповідні їхній кваліфікації, завдання та обов’язки, пов’язані із методичною роботою, зокрема, розробкою соціальної реклами. Однак, методичне забезпечення діяльності ЦСССДМ має бути уніфікованим, а не розроблятися кожним центром окремо. Соціальна реклама також повинна розроблятися централізовано, що підвищить її якість.

Також слід врахувати, що необхідна доступність отримання ряду соціальних послуг за місцем проживання отримувачів соціальних послуг потребує гнучкого графіку роботи надавачів послуг.

З метою оптимізації робочого часу ЦСССДМ як надавачів соціальних послуг рекомендується:

У положенні про ЦСССДМ вказати на можливість запровадження гнучкого графіку роботи для соціальних працівників, фахівців із соціальної роботи26. Визначення режиму робочого часу покласти на Директора ЦСССДМ. Розробити типовий зразок єдиного звіту для ЦСССДМ з урахуванням того, що у звіті мають висвітлюватися результати наданих соціальних послуг.

25 Або, згідно рекомендацій, «Фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю». 26 Або, згідно рекомендацій, «Фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю».

17

Рисунок 1. Функції регіональних ЦСССДМ27 _____________________________________________________

27

СССм пропонується змінити назву ЦСССДМ на СССм (служби у справах сім‘ї)

18

Рисунок 2. Функції й завдання місцевих ЦСССДМ _____________________________________________________

19

Рисунок 3. Суб’єкти надання соціальних послуг на місцевому рівні _______________________________________________________________________________

20

Додаток 1. Перелік проаналізованих документів ____________________________________________________

Номер п/п

Тип документу

Хто видав/підписа

в документ Назва документу

Дата затвердження

Номер документу

(для законів,

н.п. актів)

1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НАДАННЯ

СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ (зокрема територіальних центрів та ЦСССДМ)

1.1. Законодавство України

1. Закон

України

Верховна Рада

України Про соціальні послуги

19.06.2003

(редакція від

15.08.2012

підстава 5076-

17)

966-IV

2. Закон

України


України

Про державні соціальні

стандарти та державні

соціальні гарантії

05.10.2000


07.04.2012,


17)

2017-III

3. Закон

України


України

Про службу в органах

місцевого самоврядування 07.06.2001 2493-III

4. Закон

України


України

Про соціальну роботу з сім’ями,

дітьми та молоддю 21.06.2001 2558-III

1.2. Підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність

1.2.1. суб’єктів надання соціальних послуг в цілому

2. Постанова

Кабінет

Міністрів

України

Про порядок надання платних

соціальних послуг та

затвердження їх переліку

14.01.2004


16.05.2007,


2007-п

12


Кабінет

Міністрів

України

Про затвердження Порядку

регулювання тарифів на платні

соціальні послуги

09.04.2005 268

4. Розпоряджен

ня

Кабінет

Міністрів

України

Стратегія реформування

системи надання соціальних

послуг

від 08.08.2012 556-р

5. Наказ

Міністерство

соціальної

політики та


охорони

здоров’я

Про впорядкування умов

оплати праці працівників

закладів охорони здоров’я та

установ соціального захисту

населення

05.10.2005 р.


08.06.2012 р.

(№349/429)

308/519

21

6. Наказ

Міністерства

праці та


політики

Про затвердження Методичних

рекомендацій щодо

встановлення гнучкого режиму

робочого часу

04.10.2006 356

1.2.2. територіальних центрів


Кабінет

Міністрів

України

Про затвердження типових положень про Головне

управління праці та соціального захисту населення обласної,

Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської

міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві

та Севастополі державної адміністрації

30.05.2007 790


Кабінет

Міністрів

України

Деякі питання діяльності

територіальних центрів

соціального обслуговування

(надання соціальних послуг)

29.12.2009


03.02.2012,


2012-п)

1417

9. Наказ


праці та


політики

Нормативи чисельності

працівників структурних

підрозділів головних управлінь

праці та соціального захисту

населення обласних державних

адміністрацій

11.03.2002 140

10. Спільний

Наказ


праці та


політики й


охорони

здоров’я

Про впорядкування умов оплати

праці працівників закладів

охорони здоров’я та установ

соціального захисту населення

05.10.2005 308/519

11. Наказ


праці та


політики

Доповнення та зміни до

Збірника «Нормативи

чисельності працівників

територіальних центрів по

соціальному обслуговуванню

незахищених верств населення

25.05.2006 197

12. Наказ



політики

Про затвердження типових

штатних нормативів

чисельності працівників

територіальних центрів

обслуговування (надання

соціальних послуг)

10.06.2010 134

22

13. Наказ



політики

Про затвердження форм

документів, необхідних при

оформленні на обслуговування у

територіальний центр



10.06.2010 135

14. Наказ



політики

Порядок організації

мультидисциплінарного підходу

з надання соціальних послуг у

територіальному центрі



26.12.2011 568

1.2.3. ЦСССДМ


Кабінет

Міністрів

України

Про заходи щодо вдосконалення

соціальної роботи із сім’ями,

дітьми та молоддю

27.08.2004


28.05.2012)

1126

16. Положення

Кабінет

Міністрів

України

Загальне положення про центр

соціальних служб для сім'ї, дітей

та молоді

27.08.2004


28.05.2012,

підстава 489)

1126

17. Наказ



політики

Про затвердження Типових

структури і штатів

республіканського (Автономної

Республіки Крим), обласних,

Київського та

Севастопольського міських,

районних, міських, районних у

містах, селищних та сільських

центрів соціальних служб для

сім'ї, дітей та молоді

08.06.2012 344

18. Наказ



політики

Про умови оплати праці

працівників центрів соціальних

служб для сім'ї, дітей та молоді

05.04.2006 104

19. Наказ


України у

справах сім'ї,

молоді та

спорту,

Про спеціалізовані формування

центрів соціальних служб для

сім'ї, дітей та молоді

09.02.2010 284

20. Наказ


України у


молоді та

спорту,


здійснення центрами соціальних


соціального інспектування

сімей, дітей та молоді, які

перебувають у складних

життєвих обставинах

27.05.2010 1480

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489-2012-%D0%BF/paran2#n2

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489-2012-%D0%BF/paran2#n2

23

21. Наказ


України у

справах сім’ї,

молоді та

спорту та


освіти і науки

України


взаємодії центрів соціальних


та управлінь (відділів) освіти

щодо підготовки до

самостійного життя дітей-сиріт

та дітей, позбавлених

батьківського піклування, з

числа учнів старших та

випускних класів інтернатних

закладів і шкіл соціальної

реабілітації

28.09.2007 3455/853

22. Спільний

наказ


взаємодії суб'єктів соціальної

роботи із сім’ями, які опинилися

в СЖО

14.06.2006

1983/388

/452/221

/556/596

/106

23. Наказ


України у


молоді та

спорту,


взаємодії центрів соціальних


та управлінь (відділів) освіти

щодо підготовки до

самостійного життя дітей-сиріт

та дітей, позбавлених

батьківського піклування, з

числа учнів старших та

випускних класів інтернатних

закладів і шкіл соціальної

реабілітації

28.09.2007 3455/853

24. Наказ


України у


молоді та

спорту,

Про затвердження Типового

положення про тренінговий

центр центру соціальних служб

для сім'ї, дітей та молоді

23.01.2008

(втрата

чинності від

12.03.2010)

120

25. Розпоряджен

ня

Голова

Новопетрівськ

ої сільської

ради

Положення про

Новопетрівський сільськоий

центр соціальних служб для сімї,

дітей та молоді

16.10.2006 (зі

змінами від

27.06.2012,

підстава

№338)

144

2. ДОКУМЕНТИ, ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПОСАДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ТА ЗАВДАНЬ, ЯКІ

ВИКОНУЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ПРАЦІВНИКИ

2.1. Міжнародні та документи інших країни

1. Global Agenda

International

Federation of

Social Workers

The Global Agenda for Social Work

and Social Development:

Commitments to Actions.

2012

2. Resolution

International

Labor

organization

(ILO)

International Standard

Classification of Occupations

(ISCO-08)

2008

24

3. Стандарт

Генеральная

ассамблея

Международно

й ассоциации

школ

социальной

работы и

Международно

й федерации

социальных

работников

Глобальные образовательные

стандарты по подготовке

специалистов социальной

работы

2004

4. Standards

National

Association of

Social Workers

(USA)

Standards for the Classification of

Social Work Practice 1981

5. Отчет

Проект ПРООН

«Поддержка

реформы

социального

сектора в

Украине»

Анализ и рекомендации по

проведению административной

реформы в системе социальной

поддержки в Украине

2011

2.2. Документи України

6. Наказ Держспоживст

андарт України

Класифікатор професій ДК

003:201 28.07.2010 327

7. Наказ



політики

Про затвердження нової

редакції кваліфікаційної

характеристики професії

«Фахівець з соціальної роботи»

25.05.2012 324

8. Наказ


України у


молоді та

спорту

Про затвердження

кваліфікаційних характеристик

посад «директор


Республіки Крим), обласного,


Севастопольського міського

центру соціальних служб для

сім'ї, дітей та молоді»,

«заступник директора


Республіки Крим), обласного,


Севастопольського міського


сім'ї, дітей та молоді», «директор

районного, міського, районного

у місті, селищного та центру

соціальних служб для сім'ї, дітей

та молоді»

09.11.2006 3790

25

9. Наказ


України у


молоді та

спорту

Про затвердження

кваліфікаційних характеристик

посад «директор центру

соціально-психологічної

реабілітації дітей та молоді з

функціональними

обмеженнями», «директор

соціального гуртожитку»,

«директор соціального центру

матері та дитини», «директор

центру для ВІЛ-інфікованих

дітей та молоді»

30.05.2006 1776

Наказ


України у


молоді та

спорту

Про затвердження Типової

посадової інструкції фахівця із

соціальної роботи з сім'ями,

дітьми та молоддю

23.12.2009

(втратив

чинність)

4410

2.3. Документи окремих соціальних закладів

Наказ


ий районний

центр

соціальних

служб для сімї,


Посадова інструкція спеціаліста

соціальної роботи Служби

соціальної підтримки сімей

Новопетрівського сільського


сімї, дітей та молоді

10.01.2009 4

Наказ



центр




Посадова інструкція директора




10.01.2009 4

Наказ



центр




Посадова інструкція спеціаліста

соціальної роботи




10.01.2009 4

Наказ



центр




Посадова інструкція психолога




10.10.2009 50/1

26

Додаток 2. Перелік організацій, що взяли участь в опитуванні ____________________________________________________ № Назва Директор Контакти Респонденти 1. Київський

міський Центр соціальних

служб для сімї, дітей та молоді

Директор - Танцюра Валерій

Анатолійович

м. Київ-057, вул. Довженка, 2, 458-27-67, 456-47-04, [email protected]

1 директор/менеджер,

2 соціальні працівники

(спеціалісти або фахівці із соціальної

роботи)

2. Васильківський міський Центр

соціальних служб для сімї, дітей та молоді

Директор - Длужинська

Інна Миколаївна

08600, вул.Володимирська,

2, м.Васильків, Київська обл., 045 712-26-99ф (097)

683-64-26, [email protected].

3. Новопетрівський сільський Центр

соціальних служб для сімї, дітей та молоді

Директор - Правдива

Ірина Олександрівна

07354, вул. Новокиївська, 64, с.

Нові Петрівці, Вишгородський р-н,

Київська обл., 045 964-68-90ф 045 964-69-19 (066) 296-76-

43, [email protected]

4. Оболонський районний у м.

Києві центр соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді

Директор – Дмітрієва

Олена Миколаївна

04211, м. Київ, вул Лайоша Гавро, 7 Г, 426-87-75, 419-94-

79

5 Територіальний центр


Шевченківського району у м. Києві

№ 1.

Директор - Охотницька

Віра Теодорівна.

Адреса: 04060 м. Київ, вул.

Котовського, 33. Телефон: 440-71-44

1 директор/менеджер,

1 співробітник

(фахівець із соціальної допомоги

вдома, або соціальний

працівник, або соціальний робітник)

6 Радивилівський Територіальний

центр соціального

обслуговування

Директор - Малишкін

Микола Іванович

Адреса: Рівненська обл..

м. Радивилів (03633) 43205,

43169 [email protected]

27

Додаток 3. Класифікація кваліфікаційних рівнів соціальних працівників у міжнародній соціальній роботі ____________________________________________________

У міжнародній соціальній роботі найчастіше зустрічається два підходи до класифікації кваліфікаційних рівнів соціальних працівників, в основу яких покладено: рівень професійної освіти або досвід професійної діяльності.

Підхід, в основу якого покладено вимоги до освіти, дає можливість виділити наступні групи соціальних працівників28:

1) Помічники (assistants). Мають базову освіту з соціальної роботи (бакалавр) або не мають відповідної освіти і надають переважно послуги із догляду та працюють у ролі асистентів кваліфікованих працівників (під їх супервізією).

2) Кваліфіковані працівники, майстри (skilled workers, craftsmanship). Мають спеціальну підготовку у сфері соціальної роботи (базова освіта із соціальної роботи, участь у спеціалізованих тренінгах тощо) і працюють самостійно у ситуаціях, що не потребують комплексного втручання. Багато із них працює на посадах соціальних педагогів.

3) Професіонали (professional generalists). Висококваліфіковані професіонали у соціальній роботі, які мають відповідну фахову освіту (магістр).

4) Спеціалісти (specialists). Спеціалізуються у конкретній сфері соціальної роботи (наприклад, робота з молоддю), або конкретному завданні (наприклад, оцінка потреб), або на конкретному методі соціальної роботи (наприклад, медіація). Спеціалісти переважно працюють в офісах (інституціях, спеціалізованих центрах), мають освіту магістра або кандидата наук у галузі соціальної роботи.

5) Науковці (scientists). Працюють над дослідженнями у соціальній сфері в дослідних установах; мають освіту магістра або канд. наук у сфері соціальної роботи.

Інший підхід, в основу якого покладено досвід професійної діяльності, дає можливість виділити наступні групи соціальних працівників29:

1) Початківець (Novice). Має базову освіту з соціальної роботи але не має практичного досвіду роботи. Працює чітко до вимог встановлених правил, визначеного алгоритму роботи та завдань. З самого початку починає працювати самостійно над вирішенням простих завдань.

2) Досвідчений початківець (Advanced beginner). Має перший професійний досвід і може професійно аналізувати ситуації. Працює під наглядом супервізора.

3) Компетентний професіонал (Competent professional). Має 2-3 роки професійного досвіду. Робота пов’язана із плануванням та розробкою індивідуальних планів втручання.

4) Досвідчений професіонал (The proficient professional). Має більше 5 років професійного досвіду. Працює із складними випадками.

5) Експерт (The expert). Має тривалий досвід професійної діяльності. Працює з ключовими проблемами, що допомагають вирішити ситуацію клієнтів.

28 Ewijk, H. (2010) ‘Social Work as a Profession, Research and Science’. In Ewijk, H. European Social Policy and Social Work: Citizenship-Based Social Work, London and New York, Routledge, pp. 141-151 29 Там само.

28

Додаток 4. Описи професійних угрупувань працівників соціальної сфери згідно ISCO-08 ____________________________________________________

І. ФАХІВЦІ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ

Початкова група 2635

Основне визначення

Фахівці з соціальної роботи та консультування надають дорадчу і консультативну

допомогу окремим особам, сім’ям, групам, спільнотам та організаціям у випадку

виникнення у них соціальних та особистих труднощів. Вони допомагають клієнтам

розвинути необхідні вміння та навички, а також забезпечують доступ до

відповідних ресурсів та служб підтримки, необхідних для реагування на проблеми,

пов’язані з безробіттям, злиднями, інвалідністю, залежністю, кримінальною або

делінквентною поведінкою, подружніми та іншими проблемами.

Визначення завдань

Завдання включають;

(а) інтерв'ювання клієнтів індивідуально, у складі сім’ї або груп для оцінювання їх

стану та проблем, а також визначення типів необхідних послуг;

(б) аналіз ситуації клієнта та представлення альтернативних підходів до вирішення

проблем;

(в) збір документації для справ клієнтів чи написання звітів для судових засідань та

інших юридичних процедур;

(г) надання консультативних, терапевтичних послуг та послуг з медіації, а також

проведення групових занять з метою надання допомоги клієнтам у розвитку

необхідних вмінь та розуміння, необхідних для того, щоб займатися власними

соціальними і особистими проблемами та вирішувати їх;

(д) планування та впровадження програм допомоги клієнтам, включаючи кризове

втручання та направлення до закладів, які надають фінансову та юридичну

допомогу, помешкання, медичне лікування та інші послуги;

(є) розслідування випадків недбалості або зловживань та вжиття заходів щодо

охорони дітей та інших осіб у ситуації ризику;

(ж) робота з правопорушниками під час винесення вироку та після цього, щоб

допомогти їм інтегруватися у суспільство та змінити ставлення і поведінку, з метою

зменшення ймовірності нових правопорушень;

29

(і) надання дорадчої допомоги керівництву в’язниць, а також відповідним органам з

нагляду та умовно-дострокового звільнення, з тим, щоб допомогти визначити

можливості та умови, за яких засудженого необхідно позбавити волі, звільнити його

з в’язниці або застосувати альтернативні міри покарання;

(и) адвокатування різних груп клієнтів у громаді, а також лобіювання з метою

вирішення проблем, з якими вони стикаються;

(й) розробку профілактичних програм та програм втручання для задоволення

потреб спільноти;

(к) підтримка зв’язків з іншими закладами соціального обслуговування, освітніми

закладами й постачальниками медичних послуг, які працюють з клієнтами, для

надання інформації та забезпечення зворотнього зв'язку щодо загального стану

клієнтів та їх досягнень.

Професії, які включено

Приклади професій, які класифікуються у цьому угрупованні:

- консультант з питань наркотичної (та/або алкогольної) залежності

- консультант з проблем, пов’язаними із втратами рідних і близьких

- консультант з проблем дітей та молоді

- сімейний консультант

- консультант з питань подружнього життя

- інспектор з питань, пов’язаних із умовно-достроковим звільненням

- інспектор з питань, пов’язаних з умовним засудженням

- соціальний працівник

- спеціаліст з питань організації соціального забезпечення жінок

Професії, які виключено

Деякі споріднені професії, які класифікуються в іншому угрупованні:

- Спеціаліст з питань соціального забезпечення - 3412

30

ІІ. АСОЦІЙОВАНІ ФАХІВЦІ30 З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Початкова група 3412

Основне визначення

Асоційовані фахівці з соціальної роботи адмініструють та впроваджують програми

соціальної допомоги та послуги в громаді, а також допомагають клієнтам вирішити

їх особисті та соціальні проблеми.

Визначення завдань

Завдання включають:

(а) Збір інформації, пов'язаної з потребами клієнтів, а також оцінка їх відповідних

умінь, сильних та слабких сторін;

(б) допомогу фізично або розумово неповноцінним особам в отриманні необхідних

послуг та у покращенні їх можливостей щодо функціонування у суспільстві;

(в) допомогу клієнтам у визначенні різних альтернатив та у розробці планів дій в

процесі надання необхідної підтримки та допомоги;

(г) допомогу клієнтам у визначенні та наданні їм доступу до існуючих ресурсів у

громад, включаючи правову, медичну та фінансову допомогу, забезпечення житлом,

працевлаштування, транспортування, допомогу з переїздом, денний догляд та інші

послуги з перенаправлення;

(д) консультування клієнтів, що мешкають у притулках і медичних реабілітаційних

закладах, а також нагляд за їх діяльністю та допомога у плануванні підготовки до

виходу з таких місць та життя після цього;

(є) участь у відборі клієнтів та їх прийнятті до відповідних програм;

(ж) проведення кризового втручання та надання притулку у надзвичайних

ситуаціях;

(з) впровадження програм навчання життєво необхідним навичкам, програм

лікування залежності від наркотичних речовин, програм управління поведінкою,

програм послуг для молоді, а також інших програм соціального обслуговування під

супервізією фахівців із соціальної роботи або медичних працівників;

(і) допомогу в оцінці ефективності втручань та програм шляхом моніторингу та

звітів щодо досягнень і успіхів клієнтів;

30 Може перекладатися з англійської мови ("аssоciated ргоfessionals") як «фахівці нижчого

кваліфікаційного рівня». У Національному класифікаторі України ДК 003:2005 «Класифікатор

професій» (далі -КП) у відповідних випадках застосовується термін «Фахівці» (3-Й розділ К.П) та

«Професіонали» (2-й розділ КП).

31

(к) підтримка зв’язків з іншими закладами, які надають соціальні послуги, школами

та закладами охорони здоров'я, пов’язаними з клієнтами, для забезпечення

необхідної інформації та отримання зворотнього зв'язку щодо загального стану

клієнтів та їх прогресу.

Професії, які включено

Приклади професій, які класифікуються у цьому угрупованні:

- Спеціаліст з питань розвитку місцевих громад; - Спеціаліст з надання послуг у місцевій громаді; - Фахівець з кризового втручання; - Спеціаліст з питань надання послуг у випадку інвалідності/непрацездатності; - Спеціаліст з питань надання послуг в сім’ї; - Інструктор/тренер з життєво важливих умінь та навичок; - Спеціаліст з проблем психічного здоров’я; - Спеціаліст з питань соціального забезпечення; - Керівник притулку для жінок; - Спеціаліст по роботі з молоддю. Професії, які виключено

Деякі споріднені професії, які класифікуються в іншому угрупованні:

- Консультант з питань подружнього життя – 2635 - Інспектор з питань, пов’язаних із умовно-достроковим звільненням - 2635 - Інспектор з питань, пов’язаних з умовним засудженням - 2635 - Соціальний працівник – 2635

------------------------------------------

Деякі коментарі:

1) В англійському оригіналі йдеться про консультування з проблем втрат – bereavement –

смерть близьких та родичів, і переклад «важкі життєві обставини» не є в цьому випадку

адекватним;

2) Радник у справах не є доцільним у даному контексті, оскільки соціальна робота передбачає

діяльність консультування, а радник – позиція експерта.

32

Додаток 5. Інформація про навчальні заклади України, де готують соціальних працівників та їх програми31 ____________________________________________________

За європейськими стандартами освіти наявність диплому гарантує, що фахівець

має високий рівень підготовки, і Україна теж має реалізовувати цей стандарт. Соціальний працівник має бути підготовленим до своєї роботи, мати відповідний рівень освіти, щоб надавати якісні послуги.

Професійна підготовка соціальних працівників в Україні зараз виходить на новий рівень. В 2007 році вона була відокремлена від соціології та віднесена до нового напряму підготовки «Соціальна допомога». Тому, наразі важливим є вирішення ряду проблем, оскільки сучасна система підготовки кадрів соціальної роботи:

не враховує професійну придатність студента до майбутньої роботи; має малу частку практичного навчання і перевантаження студентів

теоретичними знаннями; навчання орієнтоване на сам процес, а не на кінцевий результат; навчання соціальній роботі не користується великим попитом та престижом

серед молоді.

В Україні бракує кваліфікованих кадрів соціальної роботи. Різні заклади та соціальні служби потребують фахівців різного профілю та рівнів підготовки. Зараз лише в закладах та організаціях Міністерства праці та соціальної політики працює близько 149 тисяч осіб, з них лише 16, 5 тисяч мають відповідну вищу освіту.

Зараз в Україні отримати освіту за фахом «соціальна робота» можна у близько 50 навчальних закладах І – IV рівнів акредитації, а також у галузевих інститутах, інститутах післядипломної освіти та перекваліфікації. Проте узгодженості в навчальних планах, програмах практик, професійних стандартах, державних підходах до акредитації, ліцензування навчальних закладів в Україні не має.

Професійна компетентність соціального працівника.

Соціальна робота – це науково-практична, інтегративно-комплексна діяльність, яка, за своїм змістом, не може бути автоматично зведеною до соціології, психології, педагогіки чи будь-якої іншої науки. Кваліфікована робота соціального працівника ґрунтується не лише на засвоєнні певних дисциплін, а й умінні поєднувати різні знання, рефлексувати над їх змістом.

Особливістю соціальної роботи є прагнення постійно переглядати стереотипи, які формуються в суспільстві, дотримування яких може суттєво знизити якість професійної практики, та може нести загрозу інтересам клієнтів та соціальних працівників. Тому, перед системою освіти в сфері соціальної роботи стоїть завдання підготувати працівників, які не лише зможуть гарно знати теорію та застосовувати її

31 Підготовлено за матеріалами дослідження Рубєжової Олени Анатоліївни, магістра соціальної

роботи, 2009 р.

33

на практиці, а й рефлексивно оцінювати свою практику і генерувати теорію з власного досвіду, критично оцінювати власні знання, щоб бути відкритим для нових підходів.

Професія «соціальна робота» сприяє реалізації соціальних змін в суспільстві, вирішенню проблем і укріпленню свободи людини та її права на гідне життя. Використовуючи різноманітні теорії соціальний працівник включається в процес на етапі, коли люди взаємодіють з середовищем. Принципи збереження прав людини і соціальної справедливості є фундаментальними для соціальної роботи.

За визначенням, прийнятим Міжнародною федерацією соціальних працівників, «соціальна робота» – це взаємопов’язана система цінностей, теорії та практики. Місією соціального працівника є надання можливості людям реалізувати себе в повній мірі, збагатити своє життя та попередити його руйнування.

Професійно підготовлений працівник має бути спеціалістом не лише в індивідуальній чи груповій роботі з клієнтами, він повинен уміти організувати та планувати свою практику та роботу усієї організації. А для цього професіонал має уміти оцінювати потреби вже відомих клієнтів та виявляти потенційних.

На думку американських вчених А. Минохана та А. Пінкуса, соціальний працівник повинен уміти вдосконалювати можливості кожної людини самостійно вирішувати свої проблеми, бути компетентним, щоб надати достатню інформацію клієнтам та допомагати їм у зверненнях до офіційних осіб та неофіційних джерел, сприяти підвищенню якості цих джерел, надавати допомогу та усіляко сприяти розвитку соціальної політики держави.

Аналіз цілей та завдань соціальної роботи у різних країнах світу виявив такі основні цілі та завдання даної професії: сприяння створенню нормальних умов для життя людини в соціумі, попередження та ліквідація особистісних та соціальних конфліктів, розвиток комунікативних навичок, самостійності, пошук нових джерел допомоги, та оволодіння ними, пошук нових можливостей для отримання освіти та професії.

Соціальний працівник - це носій змін у суспільстві, в окремій сім’ї та долі. Він має бути компетентним починаючи від психолого-соціальних процесів людини і закінчуючи соціальною політикою, плануванням та розвитком соціальної роботи.

Важливою умовою професійної діяльності є наявний рівень сформованих компетентностей. За визначенням комісії Ради Європи «компетентності – загальні, ключові, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, кроснавчальні вміння або навички, ключові уявлення, опори, або опорні знання».

Компетентність соціального працівника проявляється в його практиці, при взаємодії з клієнтами, іншими співробітниками, як здатність адекватно реагувати на потреби, вирішувати дилеми, які виникають у процесі роботи, використовуючи свої вміння та знання.

Як зазначають експерти європейської програми DeSeCo, кожна компетентність побудована на комбінації взаємовідповідних пізнавальних ставлень та практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань та вмінь, всього що можна мобілізувати для активних дій. Компетентність є цінністю соціальної роботи, що забезпечує якісне вирішення соціальних проблем клієнта.

34

Як показує аналіз літератури, в Україні важливими компетентностями соціального працівника вважаються: чітко визначати соціальну проблему; розробляти і впроваджувати програми соціальної роботи; застосувати відповідні технології професійного втручання; соціальний захист та представництво інтересів клієнта; уміти розробляти, адаптувати і впроваджувати інноваційні технології соціальної роботи; уміти організовувати і проводити навчальні семінари та пошукову роботу; розробляти і впроваджувати соціальну рекламу; організовувати і проводити заходи соціальної профілактичної роботи; впроваджувати інформаційно-просвітницькі програми; організувати медичну, психолого-педагогічну, юридичну та соціальну допомогу вразливим верствам населення; розробляти і впроваджувати соціально-реабілітаційні програми; сприяти організації діяльності груп самодопомоги; підтримувати діяльність громадських організацій соціальної сфери.

Дослідники Л.Т. Тюпля та І.Б. Іванова зазначають: «фахівець із соціальної роботи» - це особа, яка має необхідні інтелектуальні, моральні, особистісні якості для виконання особливого, інтегрованого, універсального виду діяльності у соціальній сфері. Адже саме цими якостями та досвідом роботи визначається рівень професіоналізму соціального працівника.

У довіднику кваліфікаційних характеристик професій випускників вищих навчальних закладів МОН України зазначено близько двадцяти умінь, котрими має володіти фахівець у сфері соціальної роботи. Серед найголовніших:

1. Виявлення та допомога людям, які потребують соціальної, медичною юридичної, психологічної, педагогічної, матеріальної та іншої допомоги;

2. Організація піклування, опіки, догляду; 3. Координація роботи державних, приватних підприємств, громадських

організацій та благодійних фондів з метою надання соціальної допомоги та захисту сім'ям та особам, які того потребують;

4. Проведення психологічних та педагогічних консультацій, надання юридичних порад;

5. Забезпечення професійного рівня роботи соціальних працівників та соціальних робітників.

Компетентність соціального працівника стимулює його професійний ріст, здатність розвиватися та вирішувати складні завдання, стимулює до постійного підвищення рівня своїх знань, навичок практичної роботи, глибшого розуміння цінностей соціальної роботи, а також оволодіння новими методами роботи та дослідження соціальної сфери.

Проте, незважаючи на різноманітні підходи та погляди на функції соціального працівника, є базові характеристики якими має бути наділений соціальний працівник. Тому, щоб бути кваліфікованим фахівцем потрібно:

1. мати необхідний рівень знань - базова вища освіта, повна вища освіта; 2. позитивну налаштованість на сприйняття інших людей, емпатійність; 3. досягати бажаних результатів та цілей; 4. використовувати оптимальні, сучасні ефективні методи, прийоми та

техніки роботи з клієнтами; 5. виконувати норми, стандарти, еталони професії; 6. мати необхідний рівень професіних та особистих якостей, знань, умінь; 7. знати та використовувати етичний кодекс; 8. постійно підвищувати свою кваліфікацію шляхом самоосвіти, а також,

вивчати досвід вітчизняних та зарубіжних вчених.

35

Отже, соціальна робота – це науково-практична, інтегративно-комплексна сфера діяльності, яка потребує цілого комплексу умінь, навичок та знань з психології, медицини, соціології, політології, права, етики, педагогіки. Соціальний працівник, також повинен мати ряд особистісних якостей – сформований світогляд, принципи, етику поведінки, повагу до інших, бути емпатійним, для ефективної роботи та кваліфікованої допомоги клієнтові.

Вітчизняна практика підготовки соціальних працівників.

В Україні професійна підготовка соціальних працівників здійснюється у навчальних закладах за спеціальними програмами. Таку підготовку здійснюють у кілька етапів: бакалаврат, спеціалісти, магістратура. Провідними навчальним закладами в Україні, які здійснюють таку підготовку є: Київський університет ім. Т.Г. Шевченка, Запорізький державний університет, Український національний педагогічний університет ім. М Драгоманова, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Ужгородський національний університет, Донецький державний університет ім. Лесі Українки, Харківський державний педагогічний університет ім.. Г.С. Сковороди, Луганський педагогічний інститут.

Вища освіта в сфері соціальної роботи має певну структуру, як і вся система вищої освіти України. За Законом України «Про вищу освіту», стаття 6 Закону, в нашій країні існують:

1. освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2. освітньо-кваліфікаційні рівні:

Молодший спеціаліст – 2 роки навчання за базі загальної середньої освіти,

Бакалавр – 4 роки навчання за базі загальної середньої освіти, або 2 роки на базі навчання молодшого спеціаліста.

Спеціаліст – 5 років на базі навчання загальної середньої освіти, або 1 рік на базі бакалаврату.

Магістр – 2 роки на базі бакалаврату, або 1 на базі спеціаліста.

Аспірантури та докторантури за напрямом «соціальна робота» в Україні на даний момент ще не створено. Вона лише планується в рамках проекту за сприяння Європейської комісії на базі Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Єдиної моделі підготовки соціальних працівників в Україні не має. Також не має єдиного підходу до класифікації існуючих моделей в різних університетах. Так, академічна модель передбачає здобування освіти у вищих начальних закладах за типовою для України схемою із затвердженими навчальними планами і проходженням відповідних кваліфікаційних рівнів. На противагу цьому, базована на досвіді модель передбачає підготовку фахівців із соціальної роботи, які прийшли із інших спеціальностей, але мають досвід роботи в соціальній сфері.

Окрім того, виділяють й інший підхід до типологізацій моделей. Зокрема виділяють канадсько-українську модель, яка відзначається ранньою спеціалізацією студентів та реалізацією принципу однакової значущості теоретичної та практичної частини навчання, оскільки особливе місце у навчанні тут посідає практика. Така модель набула поширення у Національному Університеті «Львівська політехніка».

Згідно такої типологізації набула поширення також так звана британська модель, де особливе місце у навчанні посідають професійна етика, філософія та цінності соціальної роботи. Значна роль відводиться практиці. Акцент у навчання робиться на роботу з клієнтом та вивчення психологічних особливостей людини.

36

У Школі соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська Академія» навчання проводиться за британською моделлю. На бакалаврських програмах читаються нормативні та вибіркові дисципліни. Значна увага приділяється практиці - 25% часу відведеного на навчання.

Не залежно від моделі підготовки, яка використовується, у навчанні соціальних працівників важливу роль відіграють активні методи роботи, які дозволяють студентам в спеціальних ситуаціях усвідомити і переоцінити зміст конкретних подій, явищ і прийняти правильне рішення. Серед активних методів широко використовуються: мозковий штурм, групові дискусії, соціально-психологічний тренінг, ситуаційно-рольові ігри, фокус-групи.

Спеціаліст із соціальної роботи має бути готовим до розв’язання широкого кола проблем у соціальній сфері. Тому система підготовки соціальних працівників повинна включати в себе розгляд соціологічних теорій, соціологію соціальної сфери, соціологію сім’ї та молоді, девіантної соціології, соціології соціальних явищ: бездомності, бідності.

Також особлива увага при підготовці соціальних працівників приділяється психології: загальна психологія, вікова психологія, соціальна психологія, консультування, а також багато іншого є обов’язковими при підготовці соціальних працівників.

Як показує аналіз літератури, невід’ємною складовою професійної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності є практика.

Так, в багатьох навчальних закладах студенти проходять практику з першого року навчання. На першому році навчання основним завданням є ознайомлення з напрямами роботи та діяльністю соціальних організацій. З роками завдання практики ускладнюються, і вже на наступних курсах студенти вчаться працювати у мікро соціумі, застосовувати технології роботи з різними групами клієнтів.

За європейськими стандартами практика має сягати не менше 30% від усього навчання. У Британії на практику взагалі відводиться не менше половини часу відведеного на навчання. В Україні поки що практика займає набагато менше часу - 17 %.

Отже, в Україні, як і в Британії, не існує єдиної моделі підготовки соціальних працівників, оскільки навчання соціальній роботі в нашій державі зароджувалося у вигляді проектів за іноземного партнерства, кожна модель має свої особливості, залежно від країни досвід якої вивчався. Проте, незважаючи на різноманітність моделей, всі вони мають дещо спільне: велика роль у навчанні відводиться практиці, а також навчальні плани мають різні блоки дисциплін, які опановують студенти протягом навчання.

Зміст навчання бакалаврів із соціальної роботи в Україні.

Як уже згадувалося вище, соціальна робота – це багатогранна професія, яка потребує багатьох умінь, навичок та знань з різних галузей науки. Тому, обов’язковими елементами навчання соціальних працівників в українських університетах є теорія та практика. Навчальні плани студентів факультетів соціальної роботи містять велику кількість циклів та блоків дисциплін, проте кожен університет залишає за собою право визначати кількісне та якісне співвідношення між дисциплінами різних блоків, теоретичною та практичною складовою навчання.

З огляду на це теоретична складова програми бакалаврату Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за спеціальністю

37

«Соціальна робота» включає в себе дві частини – нормативну та вибіркову. Нормативна частина містить три цикли підготовки: цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки, цикл природничо-наукової підготовки, цикл професійної та практичної підготовки. Вибіркова частина містить дисципліни самостійного вибору навчального закладу та самостійного вибору студента.

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки загалом включає в себе типові для даного циклу дисципліни, такі як: історія України, української та зарубіжної культури, ділової української мови, етики, філософії, релігієзнавство, економічну теорію, основи права, політології, іноземну мову та фізичне виховання. На опанування дисциплін даного циклу відводиться 1350 годин від загального навчального часу. Цикл природничо-наукової підготовки сягає 1242 годин та містить дисципліни з біології людини, антропології, соціології, психології комп’ютерних технологій.

Цикл професійної та практичної підготовки містить дисципліни професійного спрямування соціального працівника, такі як «Вступ до спеціальності», «Історія соціальної роботи», «Соціальна робота (теорія та практика)», «Система служб», «Соціальна педагогіка», «Вікова», «Соціальна психологія» та «Психологія особистості». Специфічними для даного циклу є дисципліни «Патопсихологія», «Реабілітаційна педагогіка», «Психолого-педагогічне консультування». На вивчення дисциплін даного циклу відводиться 2214 годин.

Серед дисциплін самостійного вибору навчального закладу присутні дисципліни з соціальної політики, застосування інноваційних, інформаційних, методів роботи у соціальній сфері, практична професійна етика, соціальне державне страхування, соціально-педагогічний патронаж, дисципліни з політології та політики щодо різних верств населення такі як: «Соціальна сімейна політика України», «Соціальна робота у сфері зайнятості». На цикл дисциплін самостійного вибору навчального закладу відводиться 1890 годин, що становить близько 25 відсотків від загального часу.

Серед дисциплін вільного вибору студента зазначено 10 предметів, всього на 810 годин, серед яких переважну більшість складає соціальна робота з різними категоріями клієнтів: «Соціальна робота з людьми похилого віку», «Соціальна робота з молоддю», «соціально-правова робота з інвалідами», «Соціально-правовий захист дитинства», а також «Телефонне консультування», «Адресні соціальні допомоги».

Табл. 1.

Особливості навчання бакалаврів із соціальної роботи у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна».

Цикли дисциплін Співвідношення між

дисциплінам циклів

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

12 дисциплін – 1-4 кредити.

Цикл природничо-наукової підготовки 11 дисциплін-1-4 кредити

Цикл професійної та практичної підготовки 23 дисциплін-1-4 кредити

Цикл дисциплін вільного вибору навчального закладу

20 дисциплін-1-4 кредити

38

Цикл дисциплін вільного вибору студента 10 дисциплін-1-4 кредити

Всього дисциплін за циклами 76 дисциплін – 8640 годин

Отже, загалом навчальна програма Відкритого міжнародного університету

розвитку людини «Україна» нараховує 76 дисциплін за різними циклами та спрямуванням, найбільше дисциплін відводиться на цикл професійної та практичної підготовки - 23. Для опанування програми необхідно прослухати дисциплін на 240 кредитів, що відповідає 8640 годинам навчального часу (див. табл. 1). Основний акцент у навчанні робиться на вивчення соціальної політики та системи соціального забезпечення.

У Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка навчання соціальних працівників здійснюється за спеціалізацією «Менеджмент і правове забезпечення соціальної роботи». Навчальні плани за даною спеціалізацією містять чотири цикли дисциплін та практику.

Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін тут є типовим і загалом особливо не відрізняється від програм інших навчальних закладів. Дисципліни даного циклу переважно читаються на першому та другому курсах навчання.

Цикл фундаментальних дисциплін включає 11 дисциплін з різних галузей знань, які відповідають програмам інших університетів. Особливістю ж даного навчального плану є те, що значна увага приділяється охороні та безпеці життєдіяльності.

Цикл професійно-орієнтованих дисциплін налічує 38 дисциплін, в середньому по 3-4 кредити за предмет, які загалом є типовими для програм навчання студентів українських університетів: «Вступ до спеціальності», «Система служб соціальної роботи», «Теорія та практика соціальної роботи» та ін. З огляду на спеціалізацію даної програми, особливе місце тут посідають «Менеджмент соціальної роботи», «Маркетинг у сфері соціальної роботи», а також право - цивільне, адміністративне, кримінальне, «Соціально-територіальні общини з основами демографії», «Гендерна педагогіка». Цикл вибіркових дисциплін містить дисципліни за вибором навчального закладу, тому студенти не можуть обирати їх самостійно. Даний цикл включає 10 дисциплін по соціальній роботі з різними групами клієнтів в середньому по 4 – 6 залікових балів.

Отже, загалом навчальна програма Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка включає в себе 71 дисципліну, з яких 38 є професійно-орієнтованими. Основний акцент у навчанні робиться на вивчення системи соціального забезпечення та менеджменту соціальної роботи (див. табл. 2).

Табл. 2.

Особливості навчання бакалаврів із соціальної роботи у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка.



Цикл гуманітарних та соціально – економічних дисциплін

13 дисциплін -1-3 кредити

Цикл фундаментальних дисциплін

10 дисциплін--1-3 кредити

39

Цикл професійно орієнтованих дисциплін


Цикл вибіркових дисциплін самостійного вибору ВНЗ


Всього дисциплін за циклами 71 дисципліна - 8640 годин

Навчальний план Національного університету «Києво-Могилянська

Академія» складається з двох частин нормативної, яка має два цикли дисциплін: гуманітарно-економічні дисципліни, фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни, та вибіркової, яка має цикл дисципліни за переліком профорієнтованої програми університету та цикл дисциплін вільного вибору студента.

В циклі гуманітарно-економічних дисциплін відмінним від інших ВНЗ є те, що багато часу відводиться вивченню іноземної мови - 702 години, тоді як в університеті Україна – 324 години, а в Тернопільському національному педагогічному університеті – 243.

Цикл фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін налічує 20 дисциплін з різних галузей знань: інформатики, соціології, психології, соціальної роботи, а також тут знаходяться такі дисципліни зі спеціальності як: «Соціальна робота», «Базові навички спілкування», «Основи менеджменту», «Основи консультування», «Соціологія девіантної поведінки», «Правові основи соціальної роботи».

Серед професійно-орієнтованих дисциплін за планом профорієнтованої програми університету – дисципліни по роботі з різними категоріями клієнтів: «Соціальна робота з жінками, що зазнали домашнього насильства», «Соціальна робота з біженцями та пошукачами притулку», «Соціальна робота з дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування», «Протидія торгівлі людьми», «Соціальний захист дитинства в Україні», «Створення та супровід прийомних сімей», «Адвокатування та лобіювання інтересів клієнта», «Соціальна робота з користувачами психіатричних служб», «Соціальна робота з бездомними», «Основи групової роботи». Кожен предмет в середньому має від 1 до 3 залікових балів, що в свою чергу відповідає 80 – 100 годинам навчального часу.

Цикл дисциплін вільного вибору студента містить дисципліни різного спрямування з різних галузей науки. Студенти можуть вільно обирати предмети, які їм до вподоби. Також пропонуються сертифікатні програми з психології та технологій зв’язків з громадськістю.

Отже, для опанування програми бакалаврату Національного університету «Києво-Могилянська Академія» за спеціальністю соціальна робота потрібно прослухати близько 82 дисциплін, з яких 41 – є профорієнтованою. Основний акцент у навчанні робиться на цінності соціальної роботи та вивчення соціальної роботи з різними групами клієнтів (табл. 3.).

40

Табл. 3. Особливості навчання бакалаврів із соціальної роботи у Національному

університеті «Києво-Могилянська Академія».

Цикли дисциплін Співвідношення між дисциплінам циклів

Цикл гуманітарно-економічних дисциплін

15 дисциплін-1-13,5 кредитів

Фундаментальні та професійно-орієнтовані дисципліни


Дисципліни за переліком профорієнтованої програми університету

21 дисципліна -1-3 кредити

Цикл дисциплін вільного вибору студента

26 дисциплін -1-3 кредити

Всього дисциплін за циклами

82 дисципліни - 8640 годин

Навчальний план бакалаврів «соціальної роботи» Київського національного

університету імені Т.Г. Шевченка має дві частини – нормативну та варіативну, та 6 циклів навчальних дисциплін: цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки, цикл фундаментальної та природничо-наукової підготовки, цикл професійної підготовки, дисципліни за вибором вищого начального закладу, дисципліни самостійного вибору студента.

У циклі гуманітарної та соціально-економічної підготовки найбільше часу відводиться вивченню іноземної мови – 468 годин, та фізичному вихованню – 216.

Цикл фундаментальної та природничо-наукової підготовки налічує 9 дисциплін.

Цикл професійної підготовки містить предмети за спеціальністю: «Вступ до спеціальності», «Історія соціальної роботи», «Методи соціальної роботи», «Методологія та методи дослідження у соціальній роботі», «Практикум з волонтерської роботи», «Соціальна робота у громадах», «Клінічна соціальна робота», «Практикум з клінічної соціальної роботи», «Соціальна робота у пенітенціарній системі», «Практикум з соціальної роботи у пенітенціарній системі», «Соціальна робота у службах зайнятості», «Соціальна робота з людьми з особливими потребами».

В циклі дисциплін за вибором вищого начального закладу міститься 27 дисциплін за різними напрямами: психологія, соціологія, педагогіка, патопсихологія, консультування у соціальній роботі, соціальна реабілітація, менеджмент.

Серед дисциплін самостійного вибору студента 9 дисциплін загалом на 864 години з ячких більшість – це тренінгові курси: «Тренінг лідерства/Тренінг асертивності», «Тренінг комунікативної компетентності/Професійна етика у соціальній роботі», «Тренінг особистісного зростання/Тренінг професійної компетентності соціального працівника». В середньому на дисципліну припадає від 1,5 до 4 залікових балів.

Отже, навчальна програма бакалаврату із соціальної роботи у Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка включає в себе 66 дисциплін, з яких

41

37 – професійно орієнтовані, на які відводиться 2700 години – 145 кредитів. Кафедра соціальної роботи в даному ВНЗ належить до факультету психології, тому основний акцент у навчанні робиться на вивчення психології та консультування у соціальній роботі (табл. 4.).

Табл. 4.

Особливості навчання бакалаврів із соціальної роботи у Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка.



Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки


Цикл фундаментальної та природничо-наукової підготовки


Цикл професійної підготовки 22 дисципліни - 2-6 кредити

Дисципліни за вибором вищого начального закладу


Дисципліни самостійного вибору студента

8 дисциплін –2-4 кредити

Всього дисциплін за циклами 66 дисциплін - 8640 годин

Навчальну програму Національного педагогічного університету імені М.П.

Драгоманова теж поділено на цикли дисциплін: гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової предметної підготовки, професійно-педагогічної підготовки, який містить нормативну та варіативну частини.

На опанування циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки відводиться 1998 годин – 30 % від загального часу. Найбільша увага відводиться іноземній мові, фізичному вихованню, правознавству.

У циклі природничо-наукової предметної підготовки велика увага приділяється дисциплінам з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Нормативна частина циклу професійно-педагогічної підготовки включає в себе дисципліни з психології: «Психологія», «Соціальна психологія», «Загальна психологія», «Психодіагностика»; педагогіки: «Педагогіка», «Соціальна педагогіка» «Соціалізація особистості» та соціальної роботи: «Теорія соціальної роботи», «Вступ до спеціальності», «Інноваційні методики в соціальній роботі», специфічними тут є «Рекламно – інформаційні технології», «Документознавство», яких гне має у програмах інших університетів; менеджмент у соціальній роботі: «Менеджмент соціальної роботи», «Основи кадрового менеджменту»; соціології: «Соціальна статистика», «Методи соціальних досліджень». Варіативна частина циклу містить дисципліни за вибором університету: «Деонтологія», «Недержавний сектор у соціальній роботі» та дисципліни за вибором студента: «Практична психологія у сфері соціальної роботи», «Основи психокорекції та психоконсультації». В середньому на дисципліну припадає 1,5-4 залікові бали.

42


педагогічному університету імені М.П. Драгоманова. Цикли дисциплін Співвідношення між


Цикл гуманітарної та соціально – економічної підготовки

9 дисциплін -1,5 – 9 кредитів

Цикл природничо-наукової предметної підготовки


Цикл професійно-педагогічної підготовки: нормативна та варіативна частини

33 дисциплін -2 -7 кредитів

Всього дисциплін за циклами 52 дисципліни - 8640 годин Отже, для опанування програми бакалаврату Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова студенти мають прослухати близько 52 дисциплін, що є трохи меншим, ніж у інших університетах. Цикл професійної підготовки включає в себе 33 дисципліни з різних галузей соціальної роботи. Основний акцент у навчанні робиться на вивчення менеджменту соціальної роботи (табл. 5.).

Навчальні плани Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту» містять нормативну та варіативну частини.

У циклі гуманітарної та соціально-економічної підготовки окрім стандартних дисциплін знаходяться «Світова історія ХХ століття», «Соціальна філософія», яких не було в програмах інших ВНЗ. Цикл природничо-наукової підготовки містить на відмінну від інших програм всього три дисципліни: «Інформаційні технології», «Екологія», «Демографія».

У циклі професійної та практичної підготовки пропонується 35 дисциплін, серед яких дисципліни з різних галузей права, соціології сім’ї, молоді, праці, особистості, організації та управління, а також професійно орієнтовані дисципліни, які відповідають програмам інших університетів України. Особливими тут є такі дисципліни як: «Математичні методи соціологічних досліджень», «Економіка соціальної роботи». Кожна дисципліна має в середньому від 1,5 до 4 залікових балів.

У циклі самостійного вибору ВНЗ міститься чотири дисципліни: «Історія філософії», «Вища математика та теорія ймовірності», «Концепції сучасного природознавства», «Безпека життєдіяльності та охорона праці».

Серед дисциплін вільного вибору студентів виділяється «Діловодство в соціальній роботі» та «Ділове спілкування та зв’язки з громадскістю в соціальній роботі», які не пропонуються в інших програмах. А також «військова підготовка», на яку виділяється 19 кредитів.

43


технічному університеті України «Київського політехнічного інституту». Цикли дисциплін Співвідношення між


Нормативна частина: цикл гуманітарної та соціально – економічної підготовки

18 дисциплін 1-7 кредити

Цикл природничо-наукової підготовки 3 дисципліни 3-7 кредити

Цикл професійної та практичної підготовки

35 дисциплін 1,5 -7 кредити

Цикл дисциплін за вибором ВНЗ 4 дисципліни 1,5-3 кредити

Цикл вільного вибору студента. 10 дисциплін 1-7 кредити

Всього дисциплін за циклами 70 дисциплін - 8640 годин

Отже, навчальний план Національного технічного університету України

«Київського політехнічного інституту» містить70 дисциплін, загальним обсягом 8640 годин, з яких 4932 години присвячено професійно-орієнтованим дисциплінам. Основний акцент у навчанні робиться на вивчення соціології та менеджменту соціальної роботи.

Всі без винятку програми бакалаврату соціальної роботи передбачають практичне навчання. Кожен університет має різні види практики та різну кількість часу, яка відводиться на її проходження.

Основні тенденції, які має практичне навчання в українських ВНЗ можна

побачити в таблиці 7.

Табл. 7. Практичне навчання в університетах України.

Назва ВНЗ Види практики Години

виділені на практику

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

навчальна, виробнича та переддипломна

324 годин.

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

ознайомча, благодійна, організаційно-відпочинкова, виробнича переддипломна.

720 годин

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

ознайомча, навчальна, навчально-дослідницький практикум.

1026 годин

Київський навчально-виробнича, 270 годин

44

національний університет імені Т.Г. Шевченка

науково-дослідна

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

професійно-орієнтована, організаційно-виховна (літня), стажерська.

864 годин

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Навчальна, виробнича 306 годин.

У Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» програма

бакалаврату включає три види практики: навчальну, виробничу та переддипломну, кожна по 108 годин, що становить менше, ніж 17 % від усього навчального часу.

У Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка студенти проходять 6 видів практики: ознайомчу, благодійну, організаційно-відпочинкову, виробничу та переддипломну. Практика розбита за семестрами та загалом її частка невелика на кожному курсі. Найбільше часу відводиться на переддипломну практику – 7 тижнів, що складає близько 289 годин.

Найбільшу увагу практичному навчанню, серед проаналізованих програм, приділяється в навчальному плані НаУКМА. Студенти під час навчання проходять три види практики: ознайомчу – на другому році навчання, навчальну – на третьому, та навчально – дослідницький практикум - на четвертому. Всього на практику відводиться 1026 годин, що майже втричі більше, ніж в інших ВНЗ України.

В Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка на практику відводиться 270 годин: навчально-виробнича – 54 год., та науково-дослідна – 216 год. – 10% часу навчання.

В Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова студенти також проходять практику: професійно-орієнтовану, організаційно-виховну (літню) та стажерську. На практику відводиться 864 години, що значно більше ніж в середньому за проаналізованими програмами, і сягає 17%.

В Національному технічному університету України «Київському політехнічному інституті» студенти в межах курсу соціальної роботи проходять навчальну та виробничу практику загальним обсягом 306 год.

У більшості українських ВНЗ для того, аби отримати кваліфікацію та диплом потрібно скласти іспити та захистити кваліфікаційну роботу(див. табл. 8.). Така система оцінки випускників показує орієнтацію навчання не лише на результат, а і на оцінку якості виконання навчального плану.

Табл. 8.

Умови присвоєння кваліфікації. ВНЗ Умови Відкритий міжнародний

університет розвитку людини «Україна»

Студент має захистити диплому роботу та скласти державні іспити з соціології, соціальної психології та соціальної роботи.

Тернопільський національний педагогічний університет імені В.

Студент має скласти державні іспити з «Теорії та практики соціальної роботи»

45

Гнатюка та захистити кваліфікаційну роботу. Національний університет «Києво-

Могилянська Академія» Студент має захистити

кваліфікаційну роботу. Київський національний

університет імені Т.Г. Шевченка Студент має скласти державний

іспит з соціальної роботи та захистити кваліфікаційну роботу

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Студент має скласти комплексний кваліфікаційний іспит та захистити дипломну роботу.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Студент має скласти усний іспит з соціології та захистити дипломну роботу.

Як видно з таблиці 8, винятком в даній системі є Школа соціальної роботи

Національного університету «Києво-Могилянської Академії», де навчання проводиться за адаптованою британською моделлю. Для отримання наукового ступеню тут потрібно захистити кваліфікаційну роботу, державні іспити відсутні. Це вказує на деяку схожість із тим, що пропонується в британських університетах, де іспити для отримання диплому відсутні як такі, адже основне по завершенню навчання продемонструвати результат – достойно захистити кваліфікаційну роботу.

Отже, для навчальних планів українських ВНЗ характерними є поділ на цикли дисциплін. Загалом кожна навчальна програма має три-п’ять циклів предметів об’єднаних за тими чи іншими характеристиками.

Для програм підготовки соціальних працівників України характерною є також велика кількість предметів та мала кількість часу, яка відводиться на опанування однієї дисципліни. Також дуже малою є кількість практики. Винятком серед українських навчальних закладів є НаУКМА, де практиці відводиться майже 30 % часу.

46

Додаток 6. Порівняльна таблиця кваліфікаційних характеристик32 надавачів соціальних послуг _____________________________________________________

Назви

професійi

ФАХІВЕЦЬ ІЗ

СОЦІАЛЬНОЇ

РОБОТИ

ФАХІВЕЦЬ ІЗ

СОЦІАЛЬНОЇ

ДОПОМОГИ

ВДОМА

СОЦІАЛЬНИЙ

ПРАЦІВНИК

(ДОПОМІЖНИЙ

ПЕРСОНАЛ)

СОЦІАЛЬНИЙ

РОБІТНИК

Код професії 2446.2 2446.2 3460 5133

Професіонал Професіонал Фахівець Робітник

Кваліфікація

Освіта Провідний фахівець:

повна вища освіта

відповідного

напряму підготовки

(магістр, спеціаліст)

та підвищення

кваліфікації.

Провідний

фахівець: повна

вища освіта


напряму

підготовки

(магістр,

спеціаліст за

однією із

спеціальностей за

профілем роботи)

та підвищення

кваліфікації.

Неповна вища

освіта (молодший

спеціаліст) або

професійно-

технічна освіта

Повна загальна

середня освіта.

Професійно-технічна

освіта.

32 Класифікатор професій ДК 003:2010

1. Професіонали 2446.2 - Професіонали в галузі соціального захисту населення Професії

i. Соціальний працівник ii. Фахівець (із допомоги неблагополучним родинам, грошової допомоги дітям)

iii. Фахівець із соціальної допомоги вдома iv. Фахівець із соціальної роботи

2. Фахівці 3460 – Соціальні працівники Професії

i. Асистент вихователя виправно-трудового закладу ii. Соціальний працівник (допоміжний персонал)

iii. Фахівець з вирішення конфліктів (побутова сфера) 3. Працівники сфери торгівлі та послуг

5133 – Працівники, що надають індивідуальні послуги на дому в організації соціального обслуговування Професії

i. Перекладач жестової мови ii. Соціальний робітник

iii. Супроводжувач осіб з обмеженими можливостями

47

Фахівець І категорії:

повна або базова

вища освіта



(магістр, спеціаліст

або бакалавр) та

підвищення

кваліфікації

Фахівець І

категорії: повна

або базова вища

освіта


напряму


(магістр,

спеціаліст або

бакалавр) та



Фахівець ІІ

категорії: повна або

базова вища освіта



(спеціаліст або




Фахівець: повна або

базова вища освіта




бакалавр)


категорії: повна


освіта


напряму






Фахівець: повна


освіта


напряму



бакалавр)

Спеціалізація соціального,

медичного,

педагогічного,

правознавчого

напряму


----

Досвід

роботи/стаж

Провідний фахівець:

Стаж роботи за

професією фахівця

із соціальної роботи

І категорії — не

менше 2 років.

Провідний

фахівець: Стаж

роботи за фахом у

державній службі

на посаді фахівця I

категорії — не

менше 1 року або

стаж роботи на

посаді фахівця


допомоги вдома I



Без вимог до

стажу роботи.

Без вимог до стажу

роботи.

48

Фахівець І категорії:

для магістра — без

вимог до стажу

роботи, спеціаліст

— стаж роботи за



II категорії — не

менше 2 років,

бакалавра — не


Фахівець І

категорії: для

магістра — без


роботи; для

спеціаліста — стаж

роботи на посаді

фахівця з


допомоги вдома II


менше 2 років; для

бакалавра — не



категорії: для

спеціаліста — без


роботи, бакалавра

— стаж роботи за



— не менше 2 років.


категорії:

для спеціаліста —

без вимог до стажу

роботи; для

бакалавра — стаж

роботи на посаді

фахівця з


допомоги вдома I



Фахівець: без вимог

до стажу роботи

Фахівець: без


роботи.

Знання Конституцію

України;

Конституцію

України;

законодавство

України з питань

соціальної політики,

соціального захисту

і допомоги; основи

сімейного,

трудового,

житлового

законодавства

України;

нормативно-правові

акти, що регулюють

охорону

материнства і

дитинства, права

неповнолітніх,

ветеранів, інвалідів,

пенсіонерів;

акти

законодавства,

основи трудового

законодавства;

49

нормативні,

методичні та інші

розпорядчі

документи та

матеріали, які

регламентують

організацію

соціальної роботи;

організацію медико-

соціальної роботи;

інструктивні та

методичні

документи, що

стосуються

діяльності органів

соціального

захисту;

інструктивні та

методичні

документи, що

стосуються

відділення


допомоги;

соціологію;

психологію; форми і

методи виховання

дітей та підлітків;

основи

кримінального та

цивільного права;

передовий досвід

соціальної роботи,

діловодство.

показники та

характеристики

зони соціального


національні

особливості побуту,

сімейного

виховання та

культури людських

відносин

профілюючі

дисципліни

(залежно від

функцій галузі, з

якою пов’язана

відповідна

діяльність);

специфіку роботи

з особами

похилого віку;

правила етики і

поводження з

громадянами

похилого віку і

непрацездатними

громадянами;

норми, порядок та

організацію

юридичної

допомоги,

піклування,

опікування, догляду,


реабілітації,

надання та

позбавлення

батьківських прав,

соціального захисту

та допомоги,

ведення

домашнього

господарства;

методи та засоби

пропагування

здорових способів

життя;

порядок

організації

надання

соціально-

побутових,

медичних послуг;

порядок

оформлення

документів на


відділенням


допомоги вдома

підрозділами

територіального

центру та

влаштування

одиноких

громадян на

постійне місце

основи ведення


господарства;

організацію надання

комунальних,

побутових та інших

індивідуальних

послуг; норми та

вимоги догляду за


похилого віку та


громадянами; правила

використання

побутового

обладнання, приладів,

інструментів; основи

дієтології і

приготування страв;

основи надання

50

проживання до

будинку-

інтернату

(пансіонату) для

громадян


інвалідів;

долікарської

допомоги, санітарії,

гігієни;

державну мову; державну мову;

охорону праці і

вимоги до

безпечного ведення

робіт у різних


обставинах;

правила

експлуатації

комп’ютерної,

обчислювальної та

організаційної

техніки; правила

охорони праці та

протипожежного

захисту.

правила охорони

праці та


захисту.

правила охорони

праці і безпечного

ведення робіт у

домашньому

господарстві.

Завдання та

обов’язки

Організовує

виявлення та

реєстрацію на

підприємстві, в

організації, установі,

мікрорайоні або зоні



сімей, окремих

громадян, підлітків

та дітей, які

потребують

соціальної,

медичної,

психологічної,

матеріальної та

іншої допомоги,

охорони і захисту їх

морального,

фізичного та

психічного здоров’я

і виконує завдання

та обов’язки щодо



опікування та

догляду.

Бере участь у

виконанні

покладених на




(надалі —

відділення)

завдань. Виявляє

одиноких

непрацездатних

громадян, які

живуть у зоні

обслуговування та

тих, хто потребує


підтримки.

Визначає характер

та обсяг соціальної

допомоги, яку

вони потребують.

Надає допомогу

під час

оформлення

документів для

прийняття на


нестаціонарними

та стаціонарними

Бере участь у

виконанні

покладених на




завдань. Виявляє

одиноких людей



громадян, які

живуть у зоні

обслуговування і


сторонньої

допомоги. Згідно з

положенням про



допомоги та

договорами, що

укладені між

відділенням та

одиноким

непрацездатним

громадянином, не

рідше двох разів

на тиждень

відвідує одиноких,

Виконує під

керівництвом


працівника або

фахівця із соціальної

роботи комплекс

робіт щодо догляду за

пенсіонерами,

інвалідами та

одинокими



похилого віку і в разі

їх немічності,

інвалідності або

хвороби надає на

підставі зазначених у

медичній карті

висновків лікарів про

ступінь втрати

здатності до

самообслуговування,

послуги передбачені

договором, укладеним

між одиноким


громадянином і

відділенням, надає

відповідно до

51

Встановлює

причини

конфліктних

ситуацій та

відхилень, які

спричинили

асоціальні явища, у

тому числі на місцях

роботи, навчання,

мешкання, сприяє їх

усуненню.

Координує роботу

державних,

приватних

підприємств,

громадських

організацій та

благодійних фондів

з метою надання

соціальної допомоги

та захисту сім’ям та

особам, які того

потребують.

Пропагує здорові

способи життя,

поведінки і

використання

вільного часу,

ефективні методи

родинного

планування і

господарювання,

виховання дітей,

дбайливого

ставлення до

ветеранів та

інвалідів, високі

зразки етики та

культури


відносин.

Планує і реалізує

заходи щодо

запобігання

травматизму та

правопорушень у

соціальній сфері.


громадянам,

особливо молоді, у

працевлаштуванні.

Реєструє асоціальні

установами

органів


захисту населення

для опіки та

піклування, на

отримання

матеріальних та

натуральних видів

допомоги, пільг та

переваг.

Сприяє

госпіталізації в

лікувальні

установи.

Підтримує зв’язки

з трудовими

колективами, де

раніше працювали

громадяни, які


допомоги,

ветеранськими

організаціями,

благодійними

фондами, іншими

громадськими

організаціями з

метою надання

допомоги

громадянам


інвалідам. Надає

необхідні

консультації з

соціальних питань.


під час вирішення

питань, що

пов’язані з

наданням


допомоги тим, хто

її потребує, в тому

числі в ремонті

житла,

забезпеченні

паливом, одягом,

безкоштовним

харчуванням.

надає соціально-

побутові послуги,

виявляє додаткові

потреби, що

необхідно

вирішити та

виконує їх

самостійно або

через

підприємства

торгівлі, побуту,

громадського

харчування,

заклади охорони

здоров’я,

товариські,

благодійні

організації тощо.

Питання, що не

може виконати

самостійно,

передає для

виконання

начальнику



допомоги вдома.

Веде особові

справи

закріплених за

ним одиноких


громадян,

своєчасно вносить

до них зміни та

доповнення.

Доставляє додому

обіди, продукти

харчування,

медикаменти,

промислові та інші

необхідні товари,

прибирає житлове

приміщення, здає

білизну до

пральні,

хімчистки, речі


побуту в ремонт,

оплачує

комунальні та інші

визначених переліків і

обсягів види


індивідуальної та

сімейної допомоги.

Доставляє додому на

замовлення їжу,

харчові продукти,

медикаменти,

промислові та інші

товари.

Готує звичайні

страви, а також страви

за рекомендаціями

лікаря, прибирає

житлові приміщення.

Здає, одержує і

доставляє речі та

предмети домашнього

вжитку з пральні,

підприємств хімічного

очищення,

ремонтування тощо.

Вносить за

дорученням плату за

комунальні та інші

послуги, одержує

пенсію, вимірює

температуру,

викликає лікаря і

супроводжує клієнтів

до лікувальної

установи. Допомагає

клієнтові під час

умивання, купання та

інших заходів

особистої гігієни.

Виконує роботи щодо

ведення,

обслуговування і

впорядкування


господарства. Бере

участь у простому

ремонті житлових та

допоміжних

приміщень, збиранні

врожаю на городі чи

присадибній ділянці,

забезпечує клієнта

паливом тощо.

52

явища і розробляє

комплекс заходів

щодо їх усунення,

зменшення

негативного впливу

на людське

середовище,

співпрацює з

органами охорони

громадського

порядку у питаннях

ліквідації причин

негативних

соціальних явищ.

Проводить

психологічні та

педагогічні

консультації, дає

юридичні поради.

Організовує за

місцем проживання

соціальну, медичну,

побутову допомогу

громадянам

похилого віку і


громадянам.

Влаштовує в разі

потреби

піддоглядних осіб у

лікувальні установи,

інтернати для дітей

та дорослих,

професійно-технічні

училища. Подає у

відповідні


матеріали та

документи з

приводу

встановлення і

позбавлення

батьківських прав,


опікування,

виховання, догляду,

допомоги,

лікування,

протезування тощо.

Контролює

своєчасне, повне

та якісне

виконання послуг

підприємствами,

закладами,

установами,

організаціями

тощо, що

виконують

послуги за

замовленням чи

зверненням

одиноких

громадян.

Своєчасно

інформує медичну

установу,

начальника



допомоги про

зміни у стані

здоров’я одиноких


громадян для

надання

необхідної

медичної

допомоги,

внесення змін у

періодичність


або організації

стаціонарного

лікування чи

влаштування на

постійне місце

проживання до

будинку-інтернату

(пансіонату) за

профілем

захворювання.

Аналізує стан

матеріально-

побутового

забезпечення та у

разі потреби

сприяє його

поліпшенню в

послуги.

Надає долікарську

допомогу, міряє

температуру,

прикладає

гірчичник,

зігріваючі

компреси,

викликає лікаря

додому,

супроводжує в

лікарню та інші

лікувальні

установи.

Організовує

роботу з ремонту

житлового

приміщення,

оброблення

присадибної

ділянки, збирання

врожаю,

постачання

палива тощо.

Своєчасно і точно

виконує

розпорядження,

вказівки і окремі

доручення своїх

керівників.

Додержується

правил охорони

праці та


захисту.

53

Бере участь у роботі

центрів та інших

організацій, які

забезпечують

соціальну

діяльність:

реабілітації,

адаптації, соціальної

допомоги та

захисту, піклування

та опікування,

притулків,

інтернатів,

осередків для

молоді, підлітків та

дітей, клубів,

асоціацій та

об’єднань за

інтересами,

забезпечує

професійний рівень

роботи персоналу

підрозділу, в тому

числі соціальних

працівників та


робітників.

установленому

чинним

законодавством

порядку. Спільно з

підприємствами

житлово-

комунального

господарства,

місцевими

органами

державної влади

організовує

поховання

померлих

одиноких

громадян, які ним

обслуговувались.

Щомісяця складає

за встановленою

формою звіт про

виконану роботу.

Своєчасно і точно

виконує

розпорядження,

вказівки і окремі

доручення своїх

керівників.

Додержується

правил охорони

праці та


захисту.

Заклади та

установи, де

працюють

ЦСССДМ Тер центр Тер центр Тер центр

54

Додаток 7. Аналіз кваліфікаційної характеристики «Фахівець із соціальної роботи» працівниками ЦСССДМ _____________________________________________________

Вимоги до знань. У кваліфікаційній характеристиці визначаються вимоги до системи знань фахівця з соціальної роботи, які на сьогодні потребують перегляду та уточнення. Із визначених попередньо вимог, на думку опитаних:

1. незрозумілими у формулюванні є знання щодо: показників та характеристик зони соціального обслуговування; організації соціально-медичної роботи; соціології; психології.

2. за умови ненадання такого спектру послуг, у ФСР, які працюють у ЦСССДМ немає потреби у знаннях щодо:

норми, порядок та організацію юридичної допомоги, піклування, опікування, догляду, соціальної реабілітації, надання та позбавлення батьківських прав, соціального захисту та допомоги, ведення домашнього господарства.

3. наявною є потреба у проведенні підвищення кваліфікації у ФСР щодо знань із: законодавства України з соціального захисту й допомоги; нормативних, методичних та інших розпорядчих документів й матеріалів, які

регламентують організацію соціальної роботи; основ державної сімейної політики та захисту дітей; змісту та особливостей застосування нормативно-правових актів, що регулюють

охорону материнства й дитинства, дотримання та захист прав неповнолітніх, ветеранів, інвалідів, пенсіонерів.

Завдання та обов’язки. Під час опитування ФСР зазначали, що перелік завдань та

обов’язків є надто об’ємним і нереальним до виконання.

1. Серед основних обов’язків та завдань ФСР у чинній кваліфікаційній характеристиці зазначено:

- Організовує виявлення та реєстрацію в мікрорайоні або зоні соціального обслуговування, на підприємстві, в організації, установі сімей, окремих громадян, підлітків та дітей, які потребують соціальної, медичної, юридичної, психологічної, педагогічної, матеріальної та іншої допомоги, охорони й захисту їх морального, фізичного та психологічного здоров’я, та виконує завдання та обов’язки щодо організації піклування, опікування та догляду.

На практиці залишається незрозумілим процедура та механізми виявлення та реєстрації тих, хто потребує різних видів допомоги, а саме щодо доступу до підприємств, організацій та установ. Також потребує уточнення спектру потреб і, оскільки він є надто загальним.

2. Ряд завдань потребує уточнень у формулюванні або пере формулюванні, з огляду на освітні стандарти та наукові тлумачення:

- Сприяє формуванню в громаді, мікрорайоні сімейних цінностей та засад відповідального батьківства. Потребує уточнення визначення сімейних цінностей та засад відповідального батьківства, оскільки вони не є предметом наукового вивчення, тому можуть ідентифікуватися персональним досвідом ФСР.

- Організовує виявлення вразливих категорій громадян з ознаками складних життєвих обставин (підлітків, сімей з дітьми) та здійснює їх соціальне інспектування

55

й оцінку потреб. Формулювання «з ознаками СЖО» є невідповідним і потребує уточнення.

- Встановлює причини конфліктних ситуацій та відхилень, які спричинили асоціальні явища. Термінологічні визначення понять «асоціальні явища», «відхилення» є незрозумілими для респондентів.

- Реєструє асоціальні явища й розробляє комплекс заходів щодо їх усунення, зменшення негативного впливу на людське середовище. Незрозумілим для респондентів є формулювання «зменшення негативного впливу на людське середовище».

- Пропагує здоровий спосіб життя, норми поведінки й використання вільного часу, ефективні методи родинного планування і господарювання, виховання дітей, дбайливого ставлення до ветеранів та інвалідів, високі зразки етики та культури соціальних відносин. ФСР не виконують на практиці таких завдань, оскільки не отримують відповідної підготовки щодо ефективних методів родинного планування і господарювання. Усе це не є спеціалізованою сферою роботи ФСР.

- Розробляє заходи щодо запобігання травматизму та правопорушень. Не зрозуміло яким чином ФСР розробляє заходи щодо запобігання травматизму.

- Співпрацює з органами охорони громадського порядку в питаннях ліквідації причин неґативних соціальних явищ. Конструкт «негативні соціальні явища» незрозумілий для ФСР.

- Проводить психологічні та педагогічні консультації. ФСР проводить лише інформаційні та соціальні консультації.

56

Додаток 8. Пропозиції до типової структури і штатів _________________________________________________________________________

Пропозиції до Типової структури міської/районної/районної у містах Києві та Севастополі

Служби у справах сім’ї

В Україні на 1 січня 2012 р. нараховується 459 міст (з них 180 міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 490 районів та 114 районів у містах.

Директор СССм

Бухгалтер

Спеціаліст з питань

кадрової роботи

Системний

адміністратор

Відділ організаційно-

методичного

забезпечення

Заступник Директора -

завідувач відділу

Практичний психолог

Соціальний працівник

(професіонал)

Соціальний працівник-

фахівець

Соціальний педагог

Юрист

Відділ надання

соціальних послуг

Завідувач відділу

57

Пропозиції щодо штатної чисельності міських, районних у містах/районних

Соціальних служб у справах сім’ї

№ Назви посад Кількість штатних одиниць

Адміністративний персонал СССм

1 Директор 1

2 Бухгалтер 1

3 Спеціаліст з питань кадрової роботи 1

4 Системний адміністратор 1

Всього 4

Відділ надання соціальних послуг

1 Завідувач відділу 1

2 Соціальний працівник-фахівець

3-167 із розрахунку 1 особа на 1500

сільського населення та 1 особа на 3000 міського населення

3 Практичний психолог 1

4 Соціальний педагог 1

5 Юрист 1

Всього 7-171

Відділ організаційно-методичного забезпечення

1 Заступник Директора-завідувач відділу 1

2 Соціальний працівник (професіонал) 2-5

Всього 3-6

ЗАГАЛОМ 14-181

У межах установленого фонду заробітної плати до штатного розпису Служби можуть бути

уведені такі посади: завідувача господарства; секретаря керівника; водія автотранспортних засобів - за наявності автомобіля; прибиральника службових приміщень - відповідно до встановлених нормативів.

Аналіз діяльності надавачів соціальних послуг

Government & Nonprofit

Transcript of Аналіз діяльності надавачів соціальних послуг