ЗвЗвіт про природничо-іт про природничо-краєзнавчу експедицію краєзнавчу експедицію “Природа рідного краю”“Природа рідного краю”

Загльноосвітня Загльноосвітня I-IIII-III ступенів ступенів

№97 №97 м.Запоріжжям.Запоріжжя

Тема експедицТема експедиціїії::””КамКам’’яні Могили-яні Могили-гірська країна в мініатюрігірська країна в мініатюрі""

Мета:Мета:• познайомити учнів з Кам’яними

Могилами,що знаходяться на території Куйбишевського району, їх фізико-географічним положенням, рослинністю та тваринним світом;

• з’ясувати, чому Кам’яні могили називають гірською країною в мініатюрі;

• продовжити формувати в учнів природничо-наукової та екологічної культури;

• залучити якомога більше учнів до справи вивчення, відновлення та збереження ландшафтного та біологічного різноманіття рідного краю.

Актуальність проблеми: Актуальність проблеми:

• На наш погляд Куйбишевський район є досить вдалим прикладом поєднання напрямків роботи зі збереження природи, проведення наукових до-сліджень природних комп-лексів та їх змін в умовах рекреаційного використання і спостережень за станом навколишнього середовища. Хоча при цьому необхідна розробка на основі досліджень наукових рекомендацій із питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи, поширення екологічних знань, сприяння отриманню досвіду в галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи, створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах із дотриман-ням режиму охорони. Для цього ми пропонуємо приділити увагу вивченню природоохоронних територій Куйбишевського району та Кам’яних Могил.

Завдання:Завдання:

• залучити учнів до пошукової природничо-краєзнавчої та прикладної природоохоронної роботи;

• розширити та поглибити знання учнів про природні ландшафти, геологічні та гідрологічні об’єкти, рослинний і тваринний світ Запорізької області;

• виховання бережливого ставлення до природи рідного краю, особливо до природно-заповідних об’єктів, формування на цій основі відповідної громадянської позиції.

Зміст:Зміст:

• Опис маршруту подорожі • Маршрутна карта • Карта доріг України • Фізико-географічні умови

ландшафту Кам’яних Могил  • Рослинний світ Кам’яних Могил • Тваринний світ Кам’яних Могил• Список використаної літератури

Опис маршруту подорожі

Перед нами карта доріг Запорізької області. Наша група учнів 7-Б класу, відїджає на мікроавтобусі від ЗОШ №97 м. Запоріжжя 8год.00хв.

Ми їдемо по Оріхівській трасі, сонце яке піднімається все вище і вище від нас то зліва, то перед нами, значить ми їдемо на південний схід. Десь через 1 годину 30 хвилинми вже в’їджаємо в старовинне місто Оріхів, ще 1 година поїздки, і ми в місті Пологи, далі тримаємо шлях до районного центру Куйбишевського району міста Куйбишево. Недоїджаючи до міста бачимо вказівник, що вказує напрямок до селища Розівка. Іще година поїздки і перед нами мальовниче селеще Розівка, а за 7 кілометрів квітучий степ на південь, і ми в приазовському заповіднику «Кам’яні могили».

Приїхали ми в заповідник зметою дослідження фізико-географічних особливостей ландшафту Кам’яних Могил та рослинного ї тваринного комплексів степової зони Приазов’я. Наші дослідження подаємо у формі нижче викладеного звіту.

Карта маршруту подорожі

Під час подорожі ми встановили фізико-географічні умови ландшафту

Кам’яних Могил

Заповідна територія Кам’яних Могил розташована на південно-східній окраїні Приазовської височини, яка являє собою східну окраїну Українського кристалічного щита. Приазовська височина характеризується повсемісним оголенням кристалічних порід – гнейсів, магматитів, гранітів. Деякі скельні останці мають вид куполоподібних горбів (Токмак-Могила, Бельмак-Могила, Корсак-Могила), які ви сочать до 324 м над рівнем моря, інші утворюють невеликі гряди (Кам’яні Могили). Ці підвищення перекриті лесовидними породами потужністю від 1 до 25 м.

Рослинний світ Кам’яних Могил

Флора Кам’яних Могил нараховує 485 видів судинних рослин, в тому числі 11 – пустинно-степових, 45 – кам’янисто-степових,148 – степових, 75 – лугово-степових, 90 – лугових, 40 – лісових, 22 – лугово-болотних, 53 – бур’янів. Вона включає ряд північних рослин (погримок весняний, ситник Лєєрса, норичник крилатий, гусяча цибулька мала та інші), які знаходяться на великій відстані від південного кордону їх масового розповсюдження

В заповіднику росте 8 видів папороті: вудсія альпійська, костенець Гейфлера, колосовидний і північний, пухирник крихкий, багатоніжка звичайна, щитник чоловічий і щитник

Особливе місце серед рослин які ростуть в Кам’яних Могилах займають деревій голий і волошки несправжньолускаті – рідкісний вид флори, які за межами Кам’яних Могил ніде не зустрічаються.

З інших цікавих рослин, зустрічаються в

Кам’яних Могилах ковила гранітна

Півонія вузьколиста

Вудсія альпійська

Поверхня голих скель (біля 200 га) вкрита головним чином лишайниками. Вони утворюють доволі строкатий за своїм складом і малюнком угрупування, в складі яких домінують в залежності від віку то накипні (більш молоді), то листові і кустисті лишайники. Мохи і вищі спорові зустрічаються тільки в тріщинах скель, заповнених мілкоземом. Тут же росте 8 видів папороті, а із квіткових рослин найбільш частіше аурелія скельна, щавель пучко-листий, ушанка гранітна, ясмінник гранітний, вузько листяні ендеміки деревій голий і васильки несправжньочешуйчасті.

Тваринний світ Кам’яних Могил

Тваринний світ Кам’яних Могил дещо збіднілий. Виходи на поверхню гранітів і інших кристалічних порід, незначний ґрунтовий покрив на щебеневій або скальній основі, відносно невелика площа заповідної території не сприяють мешканню тут великої чисельності видів.

В заповіднику немає копитних тварин. Найбільш вільно відчувають себе лисиці, які в глибоких норах під нагромадженнями гранатів, в щілинах і гротах знаходять надійні схованки. В їх раціоні головне місце належить полівкам, мишам, ховрахам, хом’якам.

Досить чисельний їжак звичайний, який поїдає ящірок,мишей, яйця і пташенят мілких пташок, що гніздяться на землі

Пташиний світ в заповіднику багатший, ніж світ ссавців. В траві під кущами гніздяться вівсянки. На степових ділянках звичайна сіра куріпка, перепелки. В березні прилітають жайворонки. Особливо багато співучих птахів гніздиться в східній частині заповідника, в заростях чагарників. Серед них сіра та яструбина славка; козодой

В заповіднику нерідко можна побачити

різнобарвну золотисту щурку

Серед видів безхребетних, занесених до «Червоної книги» в заповіднику зустрічаються ктир гігантський, бражник – джмілевидний і мертва голова, жужелиця босфорська, богомол звичайний, сколопендра кільчаста.

Звіт виконали: Совпель О.В.Карнаухова В.І.

Список використаної літератури:

• 1. Атлас Запорізької області. - К.: Картографія, 1997.-48с.;

• 2. Безуглий А. М. Шкільний геологічний словник –довідник .- К.: Рад. школа, 19976.

• 3. Запорізька область: Природа, історія. Ілюстрована енциклопедія. – Запоріжжя: Дике поле,2004.- 248с.

• 4. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: Довідник. – Запоріжжя: «Тандем Арт Студія», 2009.- 200с., іл.

• 5. Петроченко В. І. Ландшафти запорізької області: Довідник. – Запоріжжя: КЗ «ЗОЦТКУМ»ЗОР, 2009. – 48с., іл.;

• 6. Савельєв О.Г.«Природа рідного краю. Вивчення ґрунтів»,

• м. Запоріжжя, 2009• 7. Хижняк А. А. Запорізька область: Географічний

нарис. – Київ: радянська школа, 1959. -126с.