Міське методичне об’єднання вихователів групи продовженого дня

Нормативно-правове, організаційно-методичне забезпечення педагогічного

процесу роботи вихователя ГПД в 2013 -2014 н.р.

Методист навчально-методичного центру

Федченко О.П.

«Ученик — это не сосуд, который «Ученик — это не сосуд, который надо наполнить, а факел, который надо наполнить, а факел, который

надо зажечь»надо зажечь»

ПлутПлутархарх

Нормативно-правова база

1. Закон України „Про загальну середню освіту”

2. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)

3. Декларація прав дитини

4. Конвенція про права дитини

5. Закон України „Про охорону дитинства”

6. Закон України „Про попередження насильства в сім’ї”

7. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

8. Інструктивно-методичні матеріали “Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу

(Лист № 1/9-503 від 18.07.2013)

9. Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121)

13. Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу.

15. Тривалість перебування у ГПД становить 6 годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.

17. План роботи вихователя ГПД погоджується із заступником керівника загальноосвітнього навального закладу і затверджується керівником такого закладу.

10. Державні правила і норми влаштування, утримання ЗНЗ та організації НВП (витяг) (Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2002р. № 63)

• Організація навчального процесу.• 9.19. ......тривалість прогулянки для школярів повинна бути не меншою ніж

1,5 години протягом дня.• Для першокласників, які відвідують ГПД, необхідно організувати

щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон). Самопідготовку слід розпочинати з 16-ї години. Тривалість самопідготовки визначається класом навчання відповідно до пункту 9.9.:

• При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги.

• 1 клас – домашні завдання не задаються.• 2 клас – 45 хвилин• 3 клас – 1 год.10 хв. • 4 клас – 1 год. 30 хв.• У 2-4 класах не рекомендується давати завдання на вихідні і святкові дні.• Найкращим поєднанням видів діяльності дітей у ГПД є рухлива активність

на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а по завершенні самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (заняття у гуртках, ігри, підготовка і проведення вікторин тощо)

• На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють), дозволяється забирати дітей у зручний для батьків час.

11. Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів.........., груп продовженого дня і виховних груп ЗНЗ ...... (Наказ МОНУ від 20,02.2002 р. № 128)

Групи продовженого дня – 30 осіб12. Оновлений Державний стандарт

початкової загальної освіти (Постанова Кабінету міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, м. Київ)

13. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1243 від 31.10.2011)

14.Положення про навчальні кабінети ЗНЗ (від 20 липня 2004 р. № 601)

15. Державні будівельні норми ДБН в.2.2-3-97”Будинки та споруди навчальних закладів (Наказ Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117)”

16. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України ( затв. Наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70)

17. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (затв. Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4)

18. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах

( затв.наказом Міністерства освіти і науки України від 01.серпня 2001 року № 563)

Пріоритетними напрямками виховної роботи у 2013 – 2014 н.р. є:

• формування ціннісного ставлення до власного життя і здоров'я, навичок безпечної поведінки у дітей та підлітків;

• створення умов отримання та забезпечення якісної освіти для дітей з особливостями психофізичного розвитку в системі загальноосвітнього простору;

• психологізація навчально-виховного процесу;

• залучення батьківської та громадської спільноти до обговорення й вирішення ключових проблем, пов’язаних із вихованням учнівської молоді.

Завдання вихователя

• Розвити соціоорієнтовану особистість;• Відмова від орієнтації на “середнього” учня,

підвищений інтерес до розвитку обдарованості, до особливостей розкриття й розвитку здібностей талановитих учнів у процесі освіти;

• Систематичність і цілеспрямованість роботи з превентивного виховання (зміцнення морального та фізичного здоров'я, пропагування принципів здорового способу життя, інформування про негативні навички).

“Успішність виховання школярів великою мірою залежить від особистості вчителя, який повинен володіти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогічними технологіями, здатністю отримувати додаткові знання, необхідні для практичної діяльності”

Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА виховання дітей та

учнівської молоді в Україні

П О С Т А Н О В А 01.07.2004 N 1-7/6-98

Ідеал виховання

різнобічно та гармонійно розвинена, національно свідома, високоосвічена,

життєво компетентна, творча особистість, здатна до саморозвитку і

самовдосконалення

Головна домінанта виховання

формування в особистості ціннісного ставлення до

навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та

моральної за змістом життєвої позиції

Мета виховання

становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої обов'язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій культури

Завдання• забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до

її інтересів та суспільних вимог; • реалізація індивідуального підходу до особистості, відмова від уніфікації в

процесі виховання, від орієнтації на "усередненого" вихованця; • сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду,

успадкуванню ними духовних надбань українського народу; • виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого

народу, держави; • формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як

духовного коду нації; • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків,

старших за себе, турбота про молодших і хворих; • виховання правової культури, поваги до Конституції України ( 254к/96-ВР ),

Законів України, державної символіки; • культивування кращих рис української ментальності - працелюбності,

свободи, зв'язку із природою, поваги до жінки, толерантності; • формування почуття господаря: господарської відповідальності,

підприємливості, ініціативності, свідомого ставлення до життя в умовах ринкових відносин;

• охорона й зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров'я; • забезпечення базової культури, розвиток естетичних потреб і почуттів; • формування екологічної культури, гармонізація відносин особистості з

природою; • спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності,

правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.

Основні принципи виховання • принцип національної спрямованості виховання• принцип культуровідповідності • принцип гуманізації виховного процесу• принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії • принцип цілісності • акмеологічний принцип • принцип особистісної орієнтації • принцип життєвої смислотворчої самодіяльності • принцип полікультурності • принцип технологізації • принцип соціальної відповідності • принцип превентивності

Виховання процес залучення особистості

до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості