Український народознавець, письменник, видавець.Народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Батько Василя Тиміш Якович та мати Мотря Антонівна були селянами.Батько був знаним на селі столяром, виготовляв діжки, скрині, ліжка, вулики, тощо.У родині було п’ятеро дітей, однак вижило двоє: старша сестра Ольга та найменший син Василь.Василь з дитинства любив читати. У 13 років написав першого вірша.В районній газеті друкувались вірші, байки, замальовки, дописи молодого Василя Скуратівського.Після закінчення школи навчався у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, на факультеті журналістики.

Наприкінці своєї 21-ї (останньої) книги “Я сам про себе розкажу ”

Скуратівський згадував:

“В забутому людьми й Богом хуторі зберігалися майже всі форми традиційної культури. Вони власне і зародили в мені незрадливу любов до звичаїв, традицій та обрядів, яким я не зрадив упродовж свого життя ”.

Василь Скуратівський був гідним своєї долі. Пройшов сотні верст від хати до хати, щоб записати духовний дивосвіт нашого народу.Завідував відділом етнографії журналу “Народна творчість та етнографія”.Двадцять років проводив на громадських засадах фольклорно-етнографічну експедицію “Чумацькими шляхами”. Було зібрано унікальні матеріали про нашу національну культуру.„Народна творчість та етнографія” впродовж десятиліть був і залишається одним із найкращих українських часописів.

«Духовність завше була незапрограмованою, вона жила своїм життям і я намагався відтворити дух епохи, в якій живу».

В. Скуратівський

В 1994 році Василь Скуратівський заснував часопис “Берегиня”, де він друкує багато своїх матеріалів, а також залучає до друку багатьох талановитих дослідників, як досвідчених так і молодих.

Василь Скуратівський попри нелегкі часи і умови, в яких йому випало бувати, встиг реалізувати себе в багатьох справах та ролях: вчений, організатор і невтомний збирач народних скарбів з культури, побуту нашого народу, популяризатор українства, автор 20 книг-досліджень з фольклору та етнографії, засновник і редактор часопису «Берегиня», наставник багатьох етнографів в Україні, автор понад 500 публікацій в періодичних виданнях, упорядник багатьох збірників.

Я щасливий, що прилучився до вічного джерела духовності.

В. Скуратівський

Уперше Василь Скуратівський заявив про себе як письменник у 1987 році книгою «Берегиня». Саме в цей час у школах та вищих навчальних закладах України започатковується новий предмет — народознавство, який репрезентує народні традиції, звичаї, обряди, вірування, мораль і філософію. І першим підручником з цього предмета стає книга Василя Тимофійовича Скуратівського «Берегиня». «Берегиня» - результат тривалих пошуків дослідника про матеріальну і духовну культуру українського народу. «Берегиня» стала нашим неоціненним скарбом, що утверджує національні ідеали і моральність, відтворюючи красу взаємних людських відносин, веде нас до наших оберегів – давніх і добрих символів.Книга була присвячена автором

своїй матері – Мотрі Антонівні.

Книги Василя Скуратівського – своєрідна енциклопедія українського народознавства. Вони увібрали в себе багатющий досвід людського буття, спостережень за природними і суспільними явищами. Розповідають про народні звичаї і традиції, релігійні свята. Автор наводить численні приказки і прислів’я про погоду, походження назв місяців, днів тижня, про те, коли краще розпочинати і завершувати ту чи іншу роботу, як у мирі і злагоді жити з навколишнім світом.

«Пам’ять про своїх пращурів -не забаганка і не данина моді, це природна потреба триматися свого родоводу, оберігати сімейні реліквії, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням… – говорив Василь Скуратівський у книзі «Покуть», яку присвятив своєму батькові.

Найбільше шанували на Україні калину. Не було такої хати, де б вона не росла. Калина біля материнської хати не тільки окраса, а й символ нашого духовного світу, наша спадщина, наша Берегиня. Про калину існує безліч народних пісень. Дівчата цвітом калини прикрашали коси, а калина у вінку символ вроди дівочої. Вишивка дуба з калиною символізують силу та мужність чоловіка і красу дівчини. Є легенда, що калина виросла з великої любові дівочої.

«Хата без рушника – що сім’я без дітей», - говорили в народі. Традиційно з рушником вітали появу дитину в родині. З ним зустрічали дорогих гостей. Його дарували старостам і зустрічали молодих після шлюбу.З ним збирали в дорогу чоловіків та синів, проводжали людину в останню путь. Рушник в Україні завжди був символом гостинності, на ньому підносили давню слов’янську святиню – хліб і сіль. Він був і є взірцем людської працьовитості.

Не сваріться біля чистої криниці, Хай до неї буде світлою дорога.Живодайну і святу водицюВи сприйміть як подарунок Бога!

Усе своє життя Василь Тимофійович Скуратівський невтомно вишукував і зберігав перлини народної культури. Він не міг інакше, бо був глибоко переконаним:

«По тому, як ми будемо оберігати свої кращі традиції минулого, наступні покоління не тільки оцінюватимуть нас, але й зберігатимуть наші сьогоднішні набутки, які згодом також можуть стати традиціями».

Василь Тимофійович Скуратівський —

лауреат багатьох премій:•імені Павла Чубинського,

• імені Миколи Островського, •«Золоте перо»,

•«За сприяння українській культурі» (Клівленд, США),

•фундації Антоновичів (Нью-Йорк).

16 грудня 2005 року Василь Тимофійович Скуратівський помер.Похований в Києві на міському Берковецькому кладовищі.В Музеї народної архітектури і побуту в Києві відкрилася меморіальна кімната Василя Скуратівського.У жовтні 2008 року на Житомирщині Малинській районній бібліотеці присвоєно ім’я Василя Сухомлинського.

Творчий спадок Василя Тимофійовича

Скуратівського залишиться безцінною спадщиною

і для наступних поколінь.

Джерела інформації:•Скуратівський, В.Т. Дідух [Текст] : свята українського народу / В. Скуратівський; худож. О. М. Коваль. – К. : Освіта, 1995. – 272 с. : іл.•Скуратівський, В.Т. Місяцелік [Текст] : український народний календар / В. Скуратівський. –К. : Мистецтво, 1992. – 208 с. : іл.•Скуратівський, В.Т. Український рік [Текст] : розповіді / В. Скуратівський; худож. Є. В. Попов. –К. : Веселка, 1996. – 238 с. : іл.•Скуратівський Василь Тимофійович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії . – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87, вільний. – Назва з екрана.•Скуратівський Василь Тимофійович [Електронний ресурс] : біографія. – Режим доступу : http://www.lib.zt.ua/node/457, вільний. – Назва з екрана.

Літературну світлицю“Обереги пам’яті”,

присвячену 75-річчю від дня народження українського народознавця

Василя Тимофійовича Скуратівського підготувала бібліотекар ЗОШ № 5 м. Токмака

Симоненко Галина Вікторівна.