МОДУЛЬ 1ОРГАНІЗАЦІЯ І

МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУТЕМА 1. Предмет та види економічного

аналізуПитання до лекції:

1. Економічний аналіз як інструмент стратегічного управління та галузь економічної науки.

2. Предмет, об’єкти, основні завдання, категорії економічного аналізу.

3. Види та напрями економічного аналізу.

Метою модуля є опрацювання теоретичних та практичних складових сутності економічного аналізу, основних завдань, категорій, видів та напрямків дослідження.

1. Економічний аналіз як інструмент стратегічного

управління та галузь економічної науки

•Досліджуючи сучасні умови функціонування окремих суб’єктів ринку, слід відмітити, що зміни в політичному та економічному житті проходять значно швидше, ніж раніше. Для того, щоб за цих умова підприємство залишалося фінансово стійким необхідно враховувати макроекономічні та мікроекономічні умови господарювання, щоб вміло та швидко маневрувати наявними ресурсами. Дане питання потребує нагального вирішення за умов фінансової нестабільності більшості підприємств капіталоємких галузей.

•Характерною рисою сучасних умов функціонування вітчизняних товаровиробників є те, що вони знаходяться в умовах підвищеного економічного ризику. Будь-яке підприємство, незалежно від організаційно-правової форми господарювання, форми власності, галузевої направленості, є відкритою економічною системою. Саме тому можна стверджувати, що підприємство в системі економічного господарювання країни, є першою ланкою, яка бере на себе весь тягар економічних змін маючи при цьому особливості внутрішнього середовища.

•Особливої гостроти набуває питання оперативного прийняття управлінських рішень в умовах виходу вітчизняних товаровиробників на зовнішні ринки збуту. Отже, вдосконалення аналітичної роботи не втрачає своєї актуальності з теоретичної та практичної точки зору.•Трансформаційні процеси у сфері ринкової економіки вимагають

використання нових підходів в управлінні підприємством використовувати нові підходи. Прийняття управлінських рішень повинно базуватися на достовірній інформації з використанням ефективних методів прогнозування функціонування господарського суб’єкту. В умовах сьогодення традиційні показники економічного аналізу та планування виробництва товарів, робіт або послуг інколи вказують на неспроможність щодо прийняття управлінських рішень і потребують якісних змін. •Процес управління є безперервним, цілеспрямованим соціально-

економічним та організаційно-технічним процесом, який здійснюється за допомогою різних методів та технічних засобів, для досягнення поставлених завдань. При існуючому різноманітті поняття сутності управління, майже всі вітчизняні і зарубіжні автори стверджують, що аспекти управління тісно пов’язані з наявністю мети, можливостями впливу на об’єкт управління зі сторони управлінської підсистеми, а також наявності альтернатив у поведінці об’єкту управління.

•Отже, процес управління можна уявити як систему, яка є сукупністю дій, необхідних для єдиного керівництва та організації виробничого процесу на підприємстві. Саме тому методи та підходи економічного аналізу на основі достовірної інформації повинні забезпечувати прийняття оптимальних управлінських рішень у кожній економічній (виробничій) системі.

•Забезпечення дієвої ролі економічного аналізу в управлінні економічною системою дозволяє:

•- встановити основні закономірності розвитку підприємства, виявити внутрішні та зовнішні фактори, стабільний або тимчасовий характер відхилень, виступає інструментом планування;

•- позитивно впливає на забезпечення ефективного використання ресурсів підприємства, виявляє невикористані резерви за рахунок власних сил підприємства, вказує напрями пошуку резервів та їх реалізацію;

•- впливає на вдосконалення механізму самоокупності підприємства, а також самої системи управління, знаходить недоліки, вказує напрями покращення організації управління.

•Необхідним етапом аналітичної роботи є розподіл рівнів прийняття рішень. На всіх рівнях системи управління приймаються рішення, які відповідають інформації та виробничим потребам. Всі рішення в області виробничої діяльності в сучасних умовах можна звести до трьох основних областей: інвестування ресурсів; основна діяльність через використання цих ресурсів; співпадання джерел фінансування, які забезпечують створення засобів під ці ресурси.•Основною метою вивчення організації і методики економічного

аналізу є набуття знань щодо проведення оцінки сучасного стану та обґрунтування можливих резервів подальшого розвитку суб’єкту господарювання, оволодіння сучасними прийомами економічного аналізу та набуття вмінь і навичок у напрямку обґрунтування та впровадження заходів щодо ефективного розвитку діяльності на практиці. •Економічний аналіз – це система знань про методи дослідження

господарської діяльності.•Економічний аналіз – це система способів вивчення за даними

обліку, звітності, нормативних планів та інших джерел інформації результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її покращення для оцінювання і контролю виробництва, обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємств, їхніх підрозділів, об’єднань і формувань.

•Аналіз – це розчленування або розкладання функцій управління комплексне вивчення господарських процесів.•Аналіз – це метод дослідження, який полягає в умовному або уявному

розчленуванні цілого на складові частини, вивчені властивостей виділених частин і зв’язків між ними.•Аналіз веде до абстракції і не дозволяє повною мірою

охарактеризувати предмети, факти та явища; цього можливо досягнути за допомогою синтезу.•Синтез – це метод дослідження, який полягає в об’єднанні складових

частин в єдине ціле і вивченні його нових властивостей. Тільки поєднання аналізу та синтезу надає можливість пізнати предмети, факти та явища.•Перехід від аналітичних факторів до синтезу здійснюється за

допомогою таких методів як індукція та дедукція.•Вони між собою є взаємодоповнюючими методами пізнання

навколишнього світу.•Індукція – це метод дослідження, який дозволяє здійснити перехід від

знання окремих фактів до знання загальних властивостей чи закономірностей.•Дедукція – це метод дослідження, який дозволяє здійснити оцінку

явища від загального до часткового.

•Підходи економічного аналізу в практичній діяльності повинні реалізовуватись за такими основними етапами:•- створення аналітичного відділу, збору та обробку необхідної

інформації з усіх рівнів управління;•- достовірність зовнішньої та внутрішньої інформації, її первинна

обробка та співставлення;•- обробка інформації, підготовка та прийняття управлінських рішень,

виявлення основної тенденції, визначення критеріїв та можливих альтернатив;•- організація та впровадження результатів, ліквідація виявлених

недоліків діяльності економічної системи;•- розрахунок та контроль здійснених рішень фактичної ефективності

їх реалізації.•Економічний аналіз передбачає оцінку окремих явищ і процесів

запальних тенденцій розвитку, ступеня напруженості та виконання плану розвитку окремого господарюючого суб’єкта.•Мета економічного аналізу в області прийняття управлінських

рішень реалізується у формі вирішення конкретної управлінської задачі, у свою чергу аналітична задача повинна бути засобом конкретизації мети аналізу з врахуванням організаційних, інформаційних та методом можливостей проведення досліджень.

•Вибір найкращого варіанту рішення є завершальною стадією процесу прийняття управлінських рішень, що залежить від того наскільки правильно проведене дослідження за умови використання достовірної інформації, буде залежати ефективність прийнятого рішення.•Схема процесу прийняття управлінських рішень:•- Постановка проблеми і мети вирішення ситуації.•- Формулювання обмежень та критеріїв щодо прийняття рішень.•- Формування або побудова конкретної задачі.•- Розробка моделі рішення.•- Виявлення альтернатив досягнення мети.•- Обґрунтування можливого впливу зовнішніх факторів та оцінка

ймовірності їх виникнення.•- Виявлення та оцінка результату реалізації альтернатив у характерних

умовах зовнішнього середовища.•- Виявлення відповідності результатів дослідження меті проведення

аналізу.•- Порівняння альтернатив за ступенем відповідності мети та вибір

оптимального управлінського рішення.

Рис. 1.1. Складові ресурсного потенціалу підприємства

Фактори макросередовища (неконтрольовані)

Фактори мікросередовища (частково контрольовані)

Внутрішні фактори (контрольовані) Ресурсний потенціал

Розвиток економічної (виробничої)

системи

•Отже, на всіх стадіях управління виробництвом економічний аналіз є особливим видом діяльності управлінського персоналу і важливою функцією управління. Зміст аналізу полягає в отриманні на основі даних плану, обліку, звітності тощо аналітичної інформації щодо стану і результатів діяльності підприємства та його підрозділів, величини, характеру і причин відхилень у діяльності об’єктів, що досліджуються, резерви виробництва. •Для комплексного дослідження діяльності сільськогосподарських

товаровиробників, прийняття оптимальних управлінських рішень, підприємство необхідно розглядати як об'єкт управління, який в умовах ринкових відносин і конкуренції є складною бага торівневою ієрархічною системою, головною метою якої є забезпечення задоволення відповідної суспільної потреби в товарах у без тривалій перспективі і підтримка своєї конкурентоспроможності. •У свою чергу, система є сукупністю взаємозалежних

елементів, призначених для досягнення поставленої мети. •Система знаходиться у постійній взаємодії із зовнішнім

середови щем, що, у свою черг, є сукупністю об'єктів і інших си стем, зміна властивостей параметрів яких впливає на діяльність даної системи, а також діяльність тих об'єктів, властивості яких змінюються вже у результаті її поведінки.

• Оскільки ми розглядаємо підприємство (виробничу систему) як об'єкт стратегічного управління, то, у першу чергу, слід відповісти на питання, які можливості мають підприємства у відповідний момент часу і повинні мати в перспективі, щоб забезпечити конку ренто спроможності (альтернатива).

• При цьому оцінка факторів макро- і мікросередовища, що виникають при виявленні можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін підприємства, тобто при SWОТ-аналізі, безумовно, є інформаційною основою для формування його цілей і стратегії на перспективу.

• Усі необхідні при цьому умови і засоби можна показати у таблиці через своєрідну матрицю, що характеризує не тільки стан підприємства під час аналізу, а й дозволяє конкретизувати напрям розробки стратегії для забезпечення стійкого положення підприємства на ринку в майбутньому.

• З матриці маємо можливість обґрунтувати, що більшість факторів стратегічного розвитку або незначно, або достатньо впливово можуть змінити складові ресурсного потенціалу підприємства.

?

* 1- відсутній; 2 - дуже незначний вплив фактора; 3 - низький рівень впливу фактора; 4-середній рівень впливу фактора; 5 - високий рівень впливу фактора; 6-дуже високий рівень впливу фактора

Таблиця 1.1

Матриця стратегічних ресурсів для економічної (виробничої) системи

•Дослідження повинно проходити в комплексі оцінок всіх складових ресурсного потенціалу з урахуванням зовнішніх складових, які здебільшого є неконтрольованими з боку товаровиробника. З урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва така складова, як природно-кліматичні умови господарювання, майже не змінюються під впливом стратегічних факторів, окрім екологічної ситуації. І навпаки, всі складові ресурсного потенціалу безпосередньо залежать від факторів економічного розвитку країни, регіону, кожного господарюючого суб’єкта.•Ресурси підприємства є складовими стратегічного потенціалу і

можуть відображати здатність і можливість економічної системи до розвитку. Вищезазначені можливості можуть бути деталізовані за певної необхідності, що дозволить приділити більше уваги окремим складовим. У графах матриці стратегічних ресурсів можуть бути запропоновані вербальні характеристики, а також різні кількісні показники. Такий підхід дозволяє в якісній або у кількісній формі оцінювати існуючий і необхідний стратегічний потенціал виробничої системи.•Окремою складною проблемою є саме пошук і розробка

необхідного переліку показників і формул їхнього розрахунку, які дозволили б якісно охарактеризувати відповідну складову стратегічного потенціалу.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності господарюючих суб’єктів, визначення впливу факторів та відхилення

результативних показників, оцінка недоліків і резервів, а також розробка заходів спрямованих на відновлення, нарощування, обсягів валового

виробництва та реалізації продукції, товарів, послуг, робіт, підвищення ефективності та стабільності діяльності.

Економічний аналіз є системою знань про методи та організаційні форми дослідження господарської діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – система знань, пов’язана з дослідженням економічних процесів, господарських комплексів,

темпів, пропорцій та тенденцій розвитку з виявленням глибини суті та причинами їх появи.

Економічний аналіз проводиться на всіх рівнях управління економіки, на макрорівні (держава, регіон, галузь), здійснюється

загальнотеоретичний аналіз. На мікрорівні (підприємство, організація) здійснюється конкретний економічний аналіз, який називається аналіз

фінансово-господарської діяльності.

Економічний аналіз проводиться на всіх рівнях управління економікою. На макрорівні (держава, галузь, регіон) здійснюється

загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні (підприємства та організації) — конкретний економічний аналіз, який називають аналіз

фінансово-господарської діяльності.

Економічний аналіз дає змогу виявити і кількісно показати залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсів, заробітком,

формами власності. Він сприяє бережливому ставленню до ресурсів, раціональному використанню окремих видів ресурсів, ліквідації

безгосподарності, непродуктивних витрат та втрат.

Становлення економічного аналізу як науки, обумовлене загальними об’єктивними вимогами та умовами, що властиві виникненню будь-якої

нової галузі знань. Аналіз є важливим засобом планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності

виробництва.

Ефективність організацій та методики економічної основи, практичність його застосування, надають можливості приймати оптимальні управлінські

рішення, які спрямовані на підвищення результативності діяльності.

Для проведення аналітичних досліджень окремих об’єктів загальна методика аналізу конкретизується, виходячи із специфіки.

Процедурний бік методології та методики економічного аналізу регулюють його

принципи, які формулюють основні вимоги до проведення аналітичного дослідження:

системний підхід – який передбачає вивчення економічних процесів у складних динамічних системах, які включають елементи, певним чином взаємопов’язані;

комплексність – вимагає охоплення усіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства;

динамічність – передбачає вивчення економічних явищ і процесів у динаміці, розвитку;

точність – досягається при використанні достовірної інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність, а також надає можливість зробити розрахунки

для підтвердження аналітичних висновків;оперативність – вимагає непростої констатації подій у минулому їх оцінки, а передбачає своєчасне проведення аналітичних досліджень для прогнозування

господарських подій.

ефективність – витрати на проведення економічного аналізу повинні надавати багаторазовий ефект;

зрозумілість або адекватність – потребує обов’язкового пояснення одержаних результатів дослідження у вигляді відповідних висновків та

коментарів;

дієвість та прогресивність – вимагає від аналітика активного втручання у хід виробництва, своєчасного виявлення його недоліків та переваг, використання методів аналізу, прийняття управлінських рішень, які

направлені на підвищення ефективності виробництва.

Економічний аналіз обов’язково повинен включати оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів тієї ситуації, що склалася, загальних тенденцій

розвитку економічних процесів, можливих резервів підвищення економічної ефективності виробництва, передбачає оцінку ступеня напруженості та виконання плану розвитку підприємства на основі

розробленої стратегії.

Вибір найкращого варіанту рішення є завершальним етапом процесу прийняття управлінських рішень. Від того наскільки оптимально буде проведене

дослідження безпосередньо залежить ефективність прийнятого рішення. Впровадження методик та підходів економічного аналізу для дослідження основних процесів на підприємстві необхідне на всіх стадіях підготовки та прийняття рішень, особливо на етапах формування мети, вибору рішень,

відбору кращого варіанту реалізації рішень. Іншими словами, мета економічного аналізу у сфері прийняття управлінських рішень реалізується у формі рішення конкретної

управлінської задачі. У свою чергу аналітична задача повинна бути конкретизацією мети аналізу з врахуванням організаційних,

інформаційних, технічних та методичних можливостей проведення аналізу.Використання формалізованих та неформалізованих методів дослідження

надасть можливості своєчасно приймати оптимальні управлінські рішення та забезпечити мінімальний рівень загроз та максимальні можливості щодо

нарощування валового виробництва продукції (товарів, робіт та послуг), скорочення витрат коштів та праці, підвищення рівня

конкурентоспроможності продукції та іміджу товаровиробника в умовах зовнішньої торгівлі.

2. Предмет, об’єкти, основні завдання, категорії економічного

аналізу.

Предметом економічного аналізу є фінансово господарська діяльність окремих суб’єктів – це діяльність підприємства та його підрозділів

спрямована на досягнення результатів за умови мінімальних витрат.

Предметом аналізу є не лише виробничі функції, що здійснюються під час господарської діяльності, а й умови, фактори, можливості зовнішнього (макро-) і внутрішнього (мікро-) середовища, в яких існує виробнича

система підприємства.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, їх підрозділів, об’єднань, інших господарських формувань, яка має

відображення у вихідних для аналізу даних обліку, звітності та планах підприємства, а також у системі аналітичних економічних показників.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти.

Об’єктом економічного аналізу є:- ресурси;

- продукт, який ми отримали від використаних ресурсів;- процеси, соціально-економічні явища;- результати господарської діяльності.

Об’єктами аналізу можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність та використання ресурсів, якість продукції, ритмічність, виробничий прибуток та ін.

Систематизований перелік об’єктів аналізу є його зміст. Зміст економічного аналізу, як наукової дисципліни, випливає із завдань, які

він виконує.Найважливіші завдання економічного аналізу:

- підвищення науково-економічної обґрунтованості, бізнес-планів та нормативів у процесі роботи;- об’єктивне і всебічне дослідження виконання запланованих показників та дотримання нормативів;- визначення величини впливу факторів на зміну результативних показників;- визначення забезпеченості підприємства ресурсами та ефективність їх використання;- пошук можливих резервів підвищення ефективності діяльності та можливість їх практичного застосування на підприємстві;- узагальнення результатів аналізу для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Для оволодіння інформацією про сучасний стан розвитку та можливі перспективи розвитку підприємства використовують різноманітні показники, узяті із різних джерел, що мають певну класифікацію. Класифікація показників для проведення дослідження:За способом обчислення:- первинні (площа);- похідні (продуктивність праці).За змістом:- кількісні;- якісні.За ознакою часу:- моментні;- інтервальні.За адитивністю:- адитивні;- неадитивні. За способом оцінки вони поділяються:- натуральні (площа);- вартісні (вартість палива);- трудові (затрати праці).

За методикою розрахунку:- абсолютні;- відносні.За детермінізмом:- факторні;- результативні.За напрямом дії:- прямі;- обернені.За призначенням у процесі управління:- затверджувальні;- розрахункові;- договірні.За сферою дії:- загальні;- часткові;- середні;- специфічні; залежать від мети, яку поставити перед дослідженням- елементні;- комбіновані;- аналітичні;- синтетичні

Аналіз діяльності суб’єкта господарювання, з наукової точки зору є системою спеціальних знань, які пов’язані із дослідженням тенденцій

господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів,

пошуком, виміром та обґрунтуванням величини господарських резервів щодо підвищення ефективності діяльності та практичного застосування.

Усі аспекти аналітичної роботи пов’язані із метою проведення дослідження, а отримані результати зорієнтовані на стратегічні цілі господарюючого

суб’єкта. Саме тому, вдосконалення аналітичної роботи повинно проходити з орієнтацією на стратегічні цілі суб’єкта господарювання та

у поєднанні із бажанням власника (керівника) оперативно приймати управлінські рішення, особливо за умов виходу на зовнішні ринки збуту товарів, робіт або послуг, реалізації умов Світової Організації Торгівлі.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії мають форму факторів (чинників).

Фактор – це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. З іншого боку, фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).

На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв’язків, а отже, факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких – важливе завдання економічного аналізу.

Фактори класифікуються відповідно до певних ознак. Відповідно до простих елементів праці розрізняють трудові і матеріальні фактори. Останні складаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів тощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські.

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори, з останніми часто пов’язують резерви виробництва. Однією з основних категорій економічного аналізу є фактори або чинники, які відображають процес виробництва і взаємодію окремих груп ресурсів.

Фактор – рушійна сила будь-якого процесу або явища.Фактор визначає їх характер та результат, це причина, яка впливає на

окремий результат або наслідок діяльності господарюючого суб’єкта.

Отже, фактор – це попередник виникнення резервів виробництва.

Під час вивчення цієї категорії слід обов’язково усвідомити, що поняття «резерв» має два зовсім різні визначення:

- резерв, як запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи;

-резерв, як невикористана можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, покращення якості, підвищення рентабельності тощо.

Інше розуміння резерву пов’язують, насамперед, з різними втратами ресурсів, сплатою штрафів, пені, неустойок та іншими збитками. Одні резерви — це безповоротні втрати ресурсів або прибутків, інші можуть бути використані у наступний час. Діючі класифікації резервів мають багато спільного з класифікаціями факторів.

Оцінка причинно-наслідкових зв’язків факторів або чинників їх появи є важливим завданням економічного аналізу.

Класифікація факторів:за ступенем впливу на результат:- основні (площа і врожайність);- другорядні (рівень агротехніки, підтримка сівозмін, якість насіння, структура угідь, внесення мінеральних добрив).за економічним змістом:- соціально-економічні фактори;- виробничо-технологічні;- природно-економічні.за місцем виникнення:- внутрішні фактори;- зовнішні фактори (економічні, демографічні, соціальні, політичні, екологічні, науково-технічні).за вагомістю впливу:- головні;- похідні.за часом дії:- постійні;- моментні (тимчасові).за рівнем залучення резервів:- екстенсивний;- інтенсивний.

за ступенем розповсюдження:- загальні;- часткові;- специфічні.за ступенем вимірювання:- вимірювані;- не вимірювані.за способом визначення:- прямі;- розрахункові.за внутрішнім змістом:- якісні;- кількісні.за характером дії:- об’єктивні;- суб’єктивні.Фактор завжди має відносну або абсолютну величину, напрям дії, саме тому, фактор розподіляють на позитивну дію та негативну дію фактора через позитив і негатив, дією фактор виступає посередником виникнення ресурсів виробництва.Резерв – запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, який забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої економічної системи.

Резерв – це невикористана можливість, направлена на: скорочення витрат; збільшення прибутку; збільшення рентабельності діяльності; зміцнення фінансового стану. Класифікація резервів:за місцем утворення:- внутрішньогосподарські;- галузеві;- регіональні;- народногосподарські.за простими моментами у процесі праці:- покращення трудових ресурсів;- покращення використання засобів праці;- ефективне використання предметів праці.за способом виявлення:- явні;- приховані.за строком використання:- поточні;- перспективні.за характером впливу на результати виробництва:- резерви, за рахунок факторів інтенсивної дії;- резерви, за рахунок факторів екстенсивної дії.

за стадіями життєвого циклу товару:- стадії виробництва;- стадії реалізації;- стадії експлуатації або використання.за напрямами мобілізації:- організацією виробництва та праці;- вдосконалення технології виробництва;- вдосконалення організації управління, планування та контролю;- розширення асортименту та підвищення якості продукції;-здатність матеріального постачання.

Будь-які економічні дослідження та обґрунтування можливих резервів проводяться з використанням методів та прийомів економічного аналізу через вирішення аналітичних задач.

Метод – спосіб, підхід до явищ, які вивчають напрям, наукове пізнання дійсності.Побудова аналітичних задач здійснюється через економічні моделі або детерміновані залежності.

Моделі:Адитивна – залежність між факторами подано у вигляді алгебраїчної суми.Результативний показник = Ф 1+ Ф 2 (2-х фактора)Наприклад, власний капітал + залучений капітал = капітал підприємства. Обидва фактори мають прямий вплив на зміну результативного показника.Результативний показник = Ф 1+ Ф2 + Ф 3 + … + Ф n (багатофакторна)Мультиплікативна – залежність між факторами, яку подано їх добутком.Результативний = Ф1 × Ф2 (2-х факторна)Наприклад: Валовий збір = площа × врожайність.Чим ↑ Ф , тим ↑ результат; чим ↑ Ф , тим ↑ результат.Результативний = Ф1 × Ф2 × Ф 3 (3-х факторна)Наприклад: ФРЧ = ЧР × ВЧ × ДРезультативний показник = Ф1 × Ф2 × Ф 3 × … × Ф n (багатофакторна)Кратні – залежність між факторами подано співвідношенням показників.Результативний = Ф1/ Ф2Ф1 - прямий вплив на результативний показник, чим більше Ф1 , тим більший результат;Ф 2 - зворотний вплив на результативний показник, чим більше Ф 2, тим менший результат;Наприклад: Р рп = Пр. / Ср. Р пр.- коефіцієнт рентабельності продукції;Пр – прибуток від реалізації продукції;Ср – собівартість реалізованої продукції.

Моделі:

Змішані або комбіновані моделі – залежність між факторами подано у вигляді різних комбінацій показників.

Результативний = Ф1+Ф2 / Ф 3Ф 1, Ф 2 - прямий вплив на зміну результативного показника.Ф 3 - зворотний вплив на зміну результативного показника.Результативний = Ф 1 / Ф 2-Ф3Ф 1- прямий вплив на зміну результативного показника.Ф 2, Ф3 - зворотний вплив на зміну результативного показника.Результативний Ф 1× (Ф2 - Ф3 )Ф 1- прямий вплив на зміну результативного показника.Ф 2- прямий вплив на зміну результативного показника.Ф 2- зворотний вплив на зміну результативного показника.Результативний = (Ф1 + Ф 2) × Ф 3 Ф 1, Ф 2, Ф 3 - прямий вплив на зміну результативного показника. 

3. Види та напрями економічного аналізу.

Вид економічного аналізу залежить від поставленої мети дослідження та завдань, можливості їх практичної реалізації у практичній діяльності підприємства.

Класифікація видів економічного аналізу:1) за характером проведення і охоплення питань:- фінансовий аналіз;-управлінський аналіз.

2) за характером або призначенням результатів:- загальноекономічний аналіз;- статистично-економічний аналіз;- фінансово-економічний аналіз;- функціонально-вартісний аналіз;- техніко-економічний аналіз;- системний аналіз.3) за часом дослідження:- попередній або прогнозний аналіз;- послідовний аналіз;- стратегічний аналіз;- оперативний або ситуаційний (у кожному підрозділі);-ретроспективний.

4) за місцем проведення:- галузевий;- внутрішньогосподарський;- міжгалузевий;- міжгосподарський.5) за напрямами дослідження:- функціонально-вартісний аналіз;- фінансово-економічний аналіз;- техніко-економічний аналіз.6) за методикою вивчення об’єктів:- порівняльний;- діагностичний;- факторний;- маржинальний;- економічно-статистичний;- економіко-математичний.7) за обсягом дослідження:- частковий або тематичний;- повний або комплексний.8) за застосуванням технічних засобів:- автоматизований;- неавтоматизований.

9) за періодичністю проведення дослідження:- щоденний;- щомісячний;- квартальний;- річний.10) залежно від використання джерел:- оперативний;- внутрішньогосподарський;- суцільний;- зовнішній;- маркетинговий;- вибірковий;- річний;- соціально-економічний (якщо досліджується макроекономічне явище).Під час поділу економічного аналізу на види слід зазначити, що терміни «економічний аналіз» і «аналіз господарської діяльності» мають однаковий зміст, у зв’язку з тим, що «економіка» у перекладі з грецької – це господарювання; у свою чергу, господарська діяльність включає такі складові: виробництво продукції, використання виробничих ресурсів, собівартість і рентабельність виробництва (виробнича діяльність), реалізацію продукції та маркетинг, фінансові результати – доходи і прибутки, рентабельність активів (комерційна діяльність), організацію і використання фінансових ресурсів, фінансовий стан, інвестиційні вкладення (фінансова діяльність), аналіз досягнутих результатів і прогнозування можливих варіантів господарювання (стратегічний аналіз).

Діяльність підприємств аналізують на різних рівнях управління, зокрема, у господарствах, об’єднаннях, фінансових і статистичних органах, банках, податкових органах. Відповідно до мети управління аналіз проводиться у різні проміжки часу, з різним ступенем деталізації і вивчення показників. З урахуванням цього, економічний аналіз розподіляється на підсумковий, оперативний та попередній.

Підсумковий аналіз – це аналіз результатів діяльності підприємства з рік. Він ґрунтується на документальних даних річної звітності та бухгалтерського обліку, плану підприємства і планових завдань окремих виробництв, підрозділів. Враховуючи означене, оцінюються виконання планів і досягнуті результати, які порівнюються з минулими періодами, іншими підприємствами, працею робітників, що мотивує їх діяльність через матеріальне заохочення результатами їх роботи.

Оперативний аналіз – це аналіз господарської діяльності, який здійснюється під час виконання господарством планових завдань. Він проводиться за короткі проміжки часу з метою оперативного впливу на господарські процеси та явища. Цей аналіз дає змогу оперативно виявляти недоліки та приймати рішення щодо покращення роботи господарства. Джерелами оперативного аналізу є дані поточного бухгалтерського, оперативного і статистичного обліку, оперативних завдань, поточної внутрішньогосподарської звітності тощо.

В оперативному аналізі розрізняють оперативний контроль та економічний оперативний аналіз.

Оперативний контроль – це контроль за елементами виробництва на робочих місцях. Його здійснюють робітники, керівники, спеціалісти шляхом щоденної візуальної перевірки господарських процесів, за допомогою диспетчерських служб, щотижневих виробничих нарад відповідальних за роботу осіб, оперативних зведень про процес виробництва, виконані роботи, реалізацію продукції тощо.

Економічний оперативний аналіз відрізняється від щоденного контролю за елементами виробництва тим, що під час його проведення виділяють і досліджують економічний аспект господарських результатів виконання планових завдань з комплексу технологічних операцій і витрат, виробництва і собівартості продукції, показників роботи допоміжних та промислових виробництв, використання виробничих ресурсів, фінансових результатів. При цьому на відміну від елементарного порівняння здійснюються спеціальні групування показників та їх складових частин з урахуванням існуючого взаємозв’язку факторів, аналітичної послідовності та способів їх вивчення. Економічний оперативний аналіз відрізняється від елементарного щоденного контролю за виробництвом ступенем вивчення результатів господарської діяльності. Його проводять за допомогою сукупності способів і прийомів аналізу з урахуванням відповідності вивчення економічних показників.

Попереднім вважається аналіз, за допомогою якого вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх господарських процесів та явищ. Його проводять до початку здійснення господарських процесів і операцій для вибору і обґрунтування найкращих варіантів. Попередній аналіз передує складанню перспективних і поточних річних планів, сприяє обґрунтуванню планових управлінських рішень щодо вибору оптимальних розмірів виробництва, ефективнішому використанню виробничих ресурсів, дає змогу визначити можливі господарські результати на перспективу. Для всебічного обґрунтування поточних і навіть перспективних планів використовують також інформацію підсумкового та оперативного аналізу.

Використання на підприємстві позитивного аналізу надає можливість оцінити якими є явища, якими вони були в попередньому періоді, але така оцінка не містить інформацію щодо того, якими вони мають бути.

Використання на підприємстві нормативного аналізу надає можливість оцінити які дії слід вжити управлінським службам у наступному періоді, якими мають бути явища господарської діяльності, щоб досягнути поставленої мети.

Стратегічний аналіз – це аналіз не лише досягнутих результатів і стану господарства, а й стратегії його діяльності у наступному періоді. Оскільки єдиної стратегії його діяльності не існує, не може бути здійснено стратегічний аналіз, тому що він проводиться за нормативними даними і пов'язаний із загальними принципами господарських систем, які передбачають комплексне вивчення економічних показників.

Поняття «стратегія» означає сукупність взаємопов’язаних дій для успішного проведення господарських операцій.

Економічна стратегія – це сукупність господарських дій, що сприяють ефективній виробничій, комерційній, фінансовій та іншій діяльності підприємства.

У складі стратегічного аналізу проводиться також послідовний аналіз, однак його проведення передбачає опрацювання ефективної стратегії ведення господарства.

Переважно це порівняльний міжгосподарський аналіз, завданням якого є оцінювання рівня виробництва, досягнутого господарством у регіоні або в групі однотипних господарств, виявлення напрямів підвищення його ефективності, обґрунтування нормативів для вибору більш ефективної економічної стратегії.

За просторовою ознакою аналіз поділяють на внутрішньогосподарський та міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз спрямований на вивчення діяльності внутрішньогосподарських підрозділів і дільниць виробництва.

Загальногосподарський аналіз обмежено вивченням показників діяльності підприємства в цілому, без деталізації його підрозділів.

За рівнем управління розрізняють внутрішній та зовнішній аналіз. Внутрішній – це аналіз, який проводиться безпосередньо у господарстві, виробничих підрозділах, на дільницях виробництва, у бригадах, ланках тощо, а також в об’єднаннях і відомствах однотипних галузей виробництва. Зовнішній аналіз здійснюється за межами відповідної галузі — у відомствах інших галузей, фінансових органах, банках тощо.

За ступенем охоплення об’єктів вивчення аналіз може бути повним (суцільним, комплексним), вибірковим (локальним), тематичним (частковим).

Системний аналіз – це аналіз, який ґрунтується на теорії системи, тобто складні управлінські проблеми досліджуються шляхом представлення об’єктів, що вивчаються, у виді систем, тобто як комплекс взаємопов’язаних елементів, що перебувають у русі. Система визначається як комплекс взаємопов’язаних між собою об’єктів, які утворюють складну єдність, окремі частини (підсистеми) якої розміщені упорядковано, відповідно до певної схеми або плану.

Системний аналіз складається з таких стадій: з’ясування проблеми; визначення мети і критеріїв вивчення; аналіз стану і розвитку об’єкта; аналіз проблеми з дослідженням можливих варіантів рішень; синтез результатів аналізу і вибір оптимального варіанту рішення.

Функціонально-вартісний аналіз (або аналіз витрат на основі споживчої вартості) – це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг, обов’язково за незмінних або поліпшення якісних властивостей.

Мета аналізу формалізується у такому вигляді:Z=C прямує до min за умови, якщо К 0 ≤ К 1, де Z – мінімальні витрати на виробництво одиниці продукції; C – витрати, що аналізуються, на виробництво одиниці продукції;К 0 К 1 – рівні споживчої вартості відповідно до і після аналізу витрат. У цьому випадку метою є досягнення мінімальної собівартості одиниці

продукції за умови, якщо рівень споживчої вартості (якість продукції) після аналізу буде не нижчою, ніж до аналізу.

Функціонально-вартісний аналіз включає такі етапи: планування і підготовка аналізу, збирання інформації, дослідження фактичних даних витрат, розробка варіантів, їх оцінювання і вибір найоптимальнішого з них, упровадження оптимального варіанта і контроль за його результатами.

У сільському господарстві типовими задачами ФВА є: визначення оптимальних раціонів годівлі тварин, оптимальний розподіл механізованих робіт за марками тракторів, вибір варіантів вантажоперевезень (автотранспортом чи робочою худобою), способів збирання врожаю, кратності доїння корів тощо.

На онові ФВА запропоновано використання методики витратно-цінового аналізу (ВЦА) з використанням комп’ютерних технологій в управлінні підприємством. На відміну від ФВА, який обмежується аналізом витрат та їх раціоналізацією, при ВЦА використовують комплексний аналіз раціоналізації прогнозування цін, собівартості, прибутку і рентабельності в їх взаємозв’язку, методику оперативного контролю за цими показниками.

У стратегічному плануванні використовують SWOT-аналіз. Це абревіатура, перші літери назв відповідних розділів: strength- сила, weakness- слабкість, opportunities - можливості, tnrets – погрози. Цей метод ґрунтується на підході, який дає змогу вивчати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства разом. За допомогою цього методу можна встановити взаємозв’язки між силою і слабкістю, притаманними підприємству, і зовнішніми загрозами та можливостями.

TOWS - аналізGAP - аналізLOST - аналізСистема 111-555

Інституціональний аналіз на макрорівні (на рівні підприємства) передбачає оцінювання переважно таких аспектів роботи підприємства:

- виявлення і характеристика різних елементів інституційного середовища, в якому підприємство функціонуватиме у перспективі, при цьому вивчають нормативну базу, відносини з місцевою владою, партнерами та контрагентами;- розробка політики підприємства під час укладання договорів та під час контролю за їхнім виконанням із застосуванням відповідних санкцій за невиконання контрактів партнерами;- розробка рекомендацій щодо оптимізації організаційної структури підприємства, його підрозділів і щодо окремих керівників, а також ступені їх відповідальності за реалізацію виробничих програм і планів;- ідентифікація можливих ризиків у майбутній діяльності підприємства .

Інституціональний аналіз ґрунтується переважно на результатах експертних оцінок і за відповідної аналітичної бази може бути ефективно використано під час обґрунтування та прийняття управлінських рішень.

Маржинальний аналіз – це метод дослідження затрат з урахуванням їхнього поділу на постійні та змінні. Об’єктом детального аналізу є маржинальний дохід, тобто перевищення вартості проданої продукції над змінними витратами (без урахування постійних витрат).

При оцінці альтернатив при маржинальному аналізі порівнюють додаткові доходи та додаткові витрати. Якщо метою діяльності є максимізація прибутку, то вона буде досягнута тоді, коли додаткові доходи дорівнюватимуть додатковим витратам. Перевага маржинального підходу під час аналізу ефективності виробництва полягає у переважному вивченні змінних витрат.

Метод маржинального аналізу має забезпечувати різні оцінки можливих ситуацій або альтернатив за умови компенсації додаткових витрат додатковими доходами.

Одним із способів маржинального аналізу є графічний спосіб розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу), який дає змогу оперативно виявляти коливання величини прибутку підприємства під час аналізу варіантів співвідношення обсягу виробництва, змінних і постійних витрат.

Маржинальний аналіз – це метод дослідження затрат з урахуванням їхнього поділу на постійні та змінні. Об’єктом детального аналізу є маржинальний дохід, тобто перевищення вартості проданої продукції над змінними витратами (без урахування постійних витрат).

При оцінці альтернатив при маржинальному аналізі порівнюють додаткові доходи та додаткові витрати. Якщо метою діяльності є максимізація прибутку, то вона буде досягнута тоді, коли додаткові доходи дорівнюватимуть додатковим витратам. Перевага маржинального підходу під час аналізу ефективності виробництва полягає у переважному вивченні змінних витрат.

Метод маржинального аналізу має забезпечувати різні оцінки можливих ситуацій або альтернатив за умови компенсації додаткових витрат додатковими доходами.

Одним із способів маржинального аналізу є графічний спосіб розрахунку точки беззбитковості (критичного обсягу), який дає змогу оперативно виявляти коливання величини прибутку підприємства під час аналізу варіантів співвідношення обсягу виробництва, змінних і постійних витрат.

Прикладом аналітичних задач для прийняття управлінських рішень у сільськогосподарському підприємстві можуть бути:

аналіз ліквідності балансу; аналіз динаміки та структури статей балансу;

аналіз фінансового стану та платоспроможності підприємства; факторний аналіз прибутку із застосуванням методики

“ДИРЕКТ-КОСТІНГ”; аналіз оптимізації маси прибутку його розподілу між галузями;

аналіз обсягу виробництва продукції (робіт та послуг); комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності

підприємства.

Рис. 1.2. Класифікація економічного аналізу за видами діяльності

Економічний аналіз

Виробничо-економічний аналіз Фінансово-економічний аналіз

Внутрішньо-господарський

економічний аналіз

Стратегічний аналіз

Внутрішньо-господарський

фінансовий аналіз

Зовнішній фінансовий аналіз

Виробництво і реалізація продукції

Використання ресурсів, виробничих потужностей підприємства

Фінансовий стан підприємства, імідж товаровиробника

Фінансові результати діяльності

Внутрішні та зовнішні ризики, можливі форс-мажори

Рентабельність окремих видів продукції, виробництв

Інвестиційна діяльність, рівень інвестиційної привабливості

Витрати на виробництво і реалізацію продукції, собівартість одиниці

ВИСНОВОК Сучасний стан і темпи розвитку національної економіки вимагають від

кожного господарського суб’єкта підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції (робіт та послуг), ефективних форм

господарювання та управління виробництвом. В активізації виробничо-господарської діяльності підприємств та ефективності управління важлива роль відводиться економічному аналізу. З його допомогою

можна забезпечити розробку стратегій розвитку та тактику досягнення поставленої мети, розробляти плани розвитку та здійснювати контроль за їх виконанням, обґрунтовувати розроблені концепції та управлінські рішення,

виявляти резерви підвищення ефективності виробництва та реалізації товарів, робіт та послуг, як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках збуту.

При цьому концепція базової системи виробничого циклу підприємства повинна відображати багатогранні динамічні взаємозв’язки між основними

управлінськими рішеннями, стратегіями, напрямами політики та рухом коштів. Впорядкованість всіх цих елементів є важливим аспектом успішної діяльності

організації. Логічно пов’язаний набір стратегій розвитку економічної системи,

інвестиційних цілей, мети основної діяльності та фінансової політики, де всі ці елементи, доповнюють та одночасно посилюють один одного, де всі

вони обрані за допомогою ретельного економічного дослідження з використанням сучасних методик, як окремого елемента, так і разом – є

основою успішного функціонування економічної (виробничої) системи.