актуальні проблеми та шляхи забезпечення
-
Upload
las362598 -
Category
Economy & Finance
-
view
495 -
download
3
description
Transcript of актуальні проблеми та шляхи забезпечення
Актуальні проблеми та шляхи забезпечення економічної безпеки України.
Найгостріші проблеми сьогодення у сфері забезпечення національної та економічної безпеки:
суттєве посилення фінансової безпеки і максимальне поліпшення інвестиційного клімату;
досягнення реального економічного зростання та утворення ефективної системи соціального захисту населення;
посилення трудоресурсної безпеки; підвищення рівня продовольчої безпеки держави; створення надійних гарантій техногенної, екологічної та
технологічної безпеки, розвитку науково-технічного потенціалу;
посилення енергетичної безпеки; забезпечення інформаційної безпеки держави;
поглиблення інтеграційних взаємовідносин; підвищення рівня конкурентоспроможності держави з
урахуванням національних інтересів за всіма складовими зовнішньоекономічної політики.
Основне завдання держави в контексті забезпечення економічної безпеки:
• діагностика галузевої конкурентоспроможності, створення умов для входження до світової господарської системи;
• вибір пріоритетних сфер, галузей, комплексів, які в змозі забезпечити вихід на світові ринки;
• розробка програм та механізмів їх реалізації відповідно до обраних пріоритетів;
• забезпечення активної участі в реалізації програм держави та інших суб'єктів господарської діяльності.
Місце країни в сучасному світі визначається:
• якістю людського капіталу;• станом освіти;• ступенем використання науки і техніки у
виробництві;• кількість робочої сили і сировинних
матеріалів.
Складовими економічної безпеки є:
• фінансові аспекти економічної безпеки;• енергетична безпека;• соціальні й трудоресурсні аспекти економічної
безпеки;• продовольча безпека;• екологічні та техногенні аспекти економічної
безпеки;• науково-технологічні аспекти економічної
безпеки• зовнішньоекономічні аспекти безпеки;
Основні проблеми фінансової сфери:
• розлад фінансів держави, місцевого самоврядування та приватних підприємницьких структур;
• втрати внутрішньої та зовнішньої платоспроможності;
• послаблення контролю у сфері розрахунків між економічними агентами;
• загострення кризи платіжної системи.
• нерозвиненість фондового ринку;• домінування негрошових відносин в
економіці;• "втеча" національного капіталу за кордон;• втрата довіри населення до національної
грошової одиниці, фінансових інституцій тощо;• істотна виснаженість ключових джерел
фінансових ресурсів;• проблеми грошового обігу.
Зміцнення фінансової безпеки повинно базуватися на врахуванні похідної ролі фінансів у забезпеченні функціонування економіки .
Досягнення позитивного впливу фінансового сектора на реальну економіку мусить передбачати :
• спрямування фінансових потоків у розвиток галузей що забезпечують економічне зростання загострення проблеми грошового обігу загалом і позабанківського зокрема.
• усунення недоліків в управлінні грошовою сферою і забезпечення протидії і тінізації та криміналізації грошового обігу
• вирішення проблеми недостатності грошової маси в легальному обороті з одночасним її скороченням у тіньовому обігу.
• розвитку грошового обігу необхідність подолання його доларизації завдяки набуттю національною грошовою одиницею - гривнею - властивостей бути не лише високоліквідним засобом платежу, а й надійним засобом заощадження грошей та їх захисту від знецінення.
Основні проблеми енергетичної безпеки :
• енергетична криза;• проблема стабільного забезпечення
електростанцій паливом;• недосконалість системи ціноутворення;• проблема енергозбереження;
Основними напрямами впорядкування паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)
повинні бути:• диверсифікація джерел постачання
енергоносіїв;• стимулювання енергозбереження в країні;• впорядкування роботи енергоринку;• розробка стратегії розвитку ПЕК на
перспективний період.
Чинники, що негативно впливають на стан трудового потенціалу:
• погіршення природної бази формування робочої сили;
• зниження реальних доходів населення;• невідповідність рівня заробітної плати її
відтворювальній, стимулюючій та регулюючій функціям;
• поширення масштабів безробіття;• падіння ефективності використання робочої
сили, зниження її професійно-кваліфікаційного рівня.
Заходи нормалізації демографічного відтворення населення та збереження демографічного потенціалу України :
• генетичний моніторинг населення;• підвищення розмірів допомоги сім'ям з дітьми; • пільгове оподаткування батьків, що мають
дітей, за прогресивною шкалою залежно від кількості дітей;
• надання пільгових кредитів на придбання житла молодим, перспективним щодо дітонародження сім'ям;
• створення безпечних умов праці; • поліпшення побутових умов; • посилення профілактичної спрямованості
заходів охорони здоров'я;
Соціальні проблеми:
• збільшення кількості розлучень, самогубств;• зростання злочинності;• поширення алкоголізму і наркоманії;• ріст захворюваностей;• відтік за кордон кваліфікованої робочої сили
на некваліфіковані роботи;• посилення негативного міграційного руху;• низький рівень заробітної плати;• низьку мотивацію до праці низьку якість
виконуваних робіт;• безробіття серед працездатного населення;• низький рівень безпеки умов праці.
Шляхи вирішення проблем соціальної та трудоресурсної сфери :
• підвищення заробітної плати; • реструктуризація собівартості продукції і
цін;• зміна системи оподаткування;• використання механізму
ресурсозбереження на виробництві;• зростання продуктивності праці;• реформування інших складових механізму
господарювання; • підвищення доходів населення.
Проблеми продовольчої безпеки України:
• відсутність нормативно-правової визначеності параметрів продовольчого забезпечення населення;
• проблема забезпечення якості продовольства;• проблема контрабанди продовольства.
Основні заходи забезпечення екологічної та техногенної безпеки :
• запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру
• розроблення комплексної схеми інженерно-технічного захисту територій та об'єктів;
• удосконалення системи взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;
• удосконалення та створення нових телекомунікаційних мереж і систем зв'язку та оповіщення про виникнення ситуацій;
• впровадження системи державного регулювання та розвитку економічних важелів управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
• розвиток еколого-кризової медицини катастроф;• суцільна паспортизація екологічно небезпечних
підприємств• впровадження замкнених та маловідходних
технологічних процесів, підвищення частки використання вторинних ресурсів, рівня утилізації відходів;
• підвищення культури землеробства, впровадження нових технологій з так званими нульовими циклами обробки грунтів.
Екологічні та техногенні проблеми економічної безпеки України:
• потреба в визначенні пріоритетів у сфері захисту від екологічної кризи та надзвичайних ситуацій;
• відсутність впровадження сучасних технологій чи високоефективних природоохоронних заходів;
• проблема житлово-комунального господарства;
• проблема знешкодження непридатних до використання пестицидів.
Основні заходи забезпечення техногенної та природної безпеки:
• запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру ;
• впровадження системи державного регулювання та розвитку економічних важелів управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
• розвиток еколого-кризової медицини катастроф;
• суцільна паспортизація екологічно небезпечних підприємств, техногенне районування території України та оздоровлення екологічно-кризових районів;
• впровадження замкнених та маловідходних технологічних процесів, підвищення частки використання вторинних ресурсів, рівня утилізації відходів;
• підвищення культури землеробства, впровадження нових технологій з так званими нульовими циклами обробки ґрунтів.
Проблеми науково-технічної сфери:
• відсутність у суспільства і його політичної еліти усвідомлення сучасної ролі науки як основи економічного відродження;
• втрата кадрового наукового потенціалу;• фізичне і моральне старіння науково-дослідної
бази та руйнування інфраструктури наукових організацій;
• поглиблення розриву зв'язків між наукою і виробництвом.
Шляхи подолання науково-технологічної кризи:• забезпечити безумовне виконання положень
Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" насамперед у частині бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності на рівні не меншому від 1,7% ВВП;
• здійснити структурну і технологічну модернізацію науково-технічного потенціалу;
• забезпечити на законодавчому рівні сприятливі умови для різних форм інтеграції науки і виробництва;
• розробити та впровадити в Україні механізми венчурного фінансування НДДКР та інноваційних проектів;
• створити інформаційно-аналітичну систему моніторингу науково-технічної діяльності в Україні.
Зовнішньоекономічна безпека полягає у спроможності держави протистояти впливу негативних зовнішніх економічних чинників і мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці з метою створення сприятливих умов для розвитку економіки, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.