КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

На шляху до відкритого майбутнього

Зауваження та пропозиції щодо перспектив формування та реалізації

національної стратегії відкритості влади, ініціативи «Партнерство

«Відкрите урядування» в Україні та підготовленого проекту плану заходів

на її виконання

З науково-методичних позицій розглядаються суть відкритого

урядування як явища, його сучасне теоретичне осмислення, політична

реалізація та технологічне забезпечення. Увага акцентується на 1

актуальній світовій практиці. Проаналізовано проблемні моменти та

перспективи реалізації державної політики в даній сфері в Україні. Надано

необхідні рекомендації щодо ефективного запровадження відкритого

урядування в нашій країні та вироблення результативного плану заходів для

реалізації ініціативи «Партнерство «Відкрите урядування» в Україні.

І. Відкрите урядування (opengov, gov 2.0) – співробітництво задля

спільного використання можливостей нових технологій на благо

суспільства. Загальна характеристика проблеми

Відкрите урядування є новим способом організації управління в країні,

який використовує цифрові інструменти та технології для розширення участі

громадян, використання для цього знань та прагнень ефективно вирішувати

проблеми. Таке визначення було дано на міжнародній науково-практичній

конференції «Польща 2.0», на якій в президентському палаці Бельведер за

участю президента Б. Коморовського офіційно представлена «Дорожня

карта відкритого урядування в Польщі». В проекті плану заходів на

виконання ініціативи «Партнерство «Відкрите урядування», який підготував

уряд Колумбії, це поняття визначається як використання інформаційно-

комунікаційних технологій для покращення комунікації та надання послуг.

При цьому процеси державного управління повинні бути відкриті на всіх

рівнях з метою ефективного громадського контролю. Ще одне офіційне

визначення знаходимо на сайті opengov.mo – як сукупність інструментів для

оптимізації взаємодії між урядом і громадянами для досягнення динамічного

діалогу, спільної ефективної і дієвої співпраці, де нові інформаційні

технології відіграють вирішальну роль.

Іспанський теоретик Хавьєр Ліарес визначає відкрите урядування як

постійне спілкування за допомогою нових технологій з громадянами, щоб

почути, що вони думають і що їх цікавить, як прийняття рішень на основі

2

інтересів громадян, як співробітництво громадян та посадових осіб задля

розвитку.

Наведення цих визначень має на меті звернути увагу на суть

відкритого урядування, оскільки, як відзначають німецькі розробники

проекту плану дій в цій сфері, саме чіткість визначення багато важить для

планування роботи та її ефективності. На цьому наголосив Федеральний уряд

Німеччини, виносячи на суд громадськості в жовтні 2011 року проект

документу стосовно дій в сфері відкритого урядування, звернувши увагу, що

розуміння поняття має бути узгоджене з тими, які прийняті в інших країнах-

партнерах. Така позиція важлива і для України, де в урядовому проекті плану

заходів на виконання ініціативи Партнерства йдеться про відкритий уряд, а

не про відкрите урядування чи відкриту владу. Саме так було переведено

англійський термін ”open government” українською мовою, хоча в

англомовному світі він стосується (на відміну від України) всього

урядування – і президентської вертикалі, і регіональної влади, і органів

місцевого самоврядування, які вже ефективно реалізують ”open government”

в своїй діяльності. Тобто за своєю суттю ініціатива стосується не тільки

українського уряду, а всього українського урядування, всіх органів влади.

Про необхідність уточнення в українському перекладі поняття ”open

government” свідчить і те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 13 грудня 2010 року № 2250-р затверджена Концепція розвитку

електронного урядування в Україні (не уряду). В нашій державі функціонує і

Національний центр електронного урядування. Зрозуміло, що справа не

тільки в семантиці поняття, а в тому, чи буде в Партнерстві брати участь

Україна як держава з її усіма владними інститутами (включаючи

президентську вертикаль влади, органи місцевого самоврядування), чи цим

питанням займатиметься тільки український уряд .

Про нечіткість розуміння того, що ж являє собою «відкрите

урядування» свідчить і звернення Громадського Партнерства на підтримку

впровадження в Україні ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» від

3

28.12.2011 року до прем'єр-міністра України Миколи Азарова

(http://www.irf.ua/files/ukr/programs/civsoc/open_gov_proposals.pdf). В ньому

йдеться про проект Національного плану реалізації ініціативи «Партнерство

«Відкритий Уряд». Там поряд з доречними зауваженнями є пропозиції, які

зовсім не мають нічого спільного з напрацьованою філософією, ідеологією та

міжнародною практикою відкритого урядування. Скажімо, в документі

пропонується в рамках реалізації «відкритого урядування» прийняти зміни до

законодавчих актів з метою забезпечення умов для ефективного управління

житловими будинками та спільною власністю громадян, спрощення порядку

створення та діяльності організацій співвласників багатоквартирних

будинків.

Нелогічним і невмотивованим є значний блок питань пропозицій

Громадського Партнерства на підтримку впровадження в Україні ініціативи

«Партнерство «Відкритий Уряд» по напрямку «Забезпечення безпеки в

державі» (перерозподіл функцій та ролей між правоохоронними органами,

перетворення Міністерства внутрішніх справ України на орган вироблення

державної політики, позбавлення прокуратури в Україні невластивих їй

функцій, реформування органів досудового розслідування, розмежування

між політичним керівництвом та адміністративним апаратом

правоохоронних органів, реформування розвідувальних органів).

Слід відзначити, що недостатнє розуміння суті відкритого урядування

урядовцями та громадянським суспільством характерне не тільки для

України - з аналогічною проблемою зіткнулася також ще одна пострадянська

країна, яка приєдналася до Партнерства – Грузія, яка усвідомила цю

проблему і де вживаються заходи для її розв’язання. Важливим в цьому плані

є розуміння того, що в міжнародному англомовному контексті «opengov» і

«gov 2.0» часто вживаються як синоніми, наголошуючи тим самим на тому,

що в значній мірі відкрите урядування пов’язане з використанням технологій

WEB 2.0.

4

Загальновизнаний автор цього терміну Тім Орейлі визначає його як не

просто інтеграцію сервісів, а використання колективного розуму, що вкрай

важливо для розуміння суті сучасної філософії онлайнової відкритості влади

(а відтак - і всього суспільства) та ключових понять колективної співпраці.

Ще одне пояснення Тімом Орейлі WEB 2.0 (яке уточнює його суть і

механізми реалізації в публічній сфері) як засобу та методики створення

систем, які через мережеві взаємодії стають тим кращими, чим більше людей

їх використовують. Ці влучні принципові визначення співвідносяться з

розумінням переважною більшістю дослідників проблематики відкритого

урядування ( Брайан Фіцджеральд та Нігел Уотерс (Австралія), Елізабет

Юдж та Елеонор Фуньє- Томб (Канада), Даррелл Вест, Дженифер Шкабатур,

Дебра Кохен (США), Луїджі Реггі(Італія), Нурія Касселас, Джоан-Джозеф

Валбе (Іспанія), Альваро Рамирес-Алуяс (Чілі), Тошіо Обі (Японія), Бернд

ван дер Мейл (Бельгія) та інші). Важливе значення для розуміння філософії

відкритого урядування мають міркування з цього приводу одного з

найавторитетніших в світі ідеологів і практиків відкритого урядування -

професора права Бет Новек, яка розробляла наукову методологію цього руху

в рамках передвиборної команди Обами-Байдена, а після перемоги на

президентських виборах реалізовувала її як керівник ініціативи «відкритого

урядування» Білого дому. Вона підкреслює, що відкрите урядування

виходить за рамки прозорості, що важливе місце в цій справі мають

співробітництво та інновації, використання мережевих технологій, щоб

знайти творче вирішення проблем за допомогою колективного розуму та

підтримки суспільства. Процес створення культури відкритості та співпраці в

державному секторі вимагає поєднання: 1) політики, 2) платформ, 3)

проектів.

Довідково :

Бет Новек працює старшим радником Прем’єр-міністра

Великобританії Д. Кемерона, успішно пропрацювавши перед цим в

адміністрації Президента США Б.Обами, який наступного дня після своєї

5

інавгурації проголосив нову епоху "відкритості урядування", підписав

відповідний Меморандум. Ставши радником Б. Обами з питань технологій,

інновацій та урядової реформи, керівником президентської ініціативи

відкритості влади (opengov), заступником голови бюро Білого дому з

науково-технічної політики, професор Новек одержала можливість

реалізувати свої наукові розробки на практиці, вчила владу запроваджувати

сучасні інноваційні технології в урядуванні.

Бет Новек в останні роки яскраво заявила про себе як про

оригінального мислителя, організатора та практика, що добивається

успішної реалізації своїх ідей. Вона одержала різносторонню освіту в

провідних вузах світу - бакалавра соціальних наук та магістра порівняльних

досліджень - в Гарвардському університеті, магістра юриспруденції - в

Єльському університеті, ступінь Ph.D з політичних наук в Університеті

Інсбруку (Австрія), також пройшла грунтовне стажування в Оксфорді. Як

професор права (New York Law School - NYLS), директор Інституту

інформаційного права та політики та керівник дослідницької групи права,

політики і технології для проектування демократії, сприяння відкритості

та співпраці, Новек спеціалізується у галузі конституційного права,

інновацій, інтелектуальної власності, електронної демократії та

електронного урядування. Вона в 2010 році одержала грант від фонду

Джона Д. і Кетрін Т. Макартурів (MacArthur Fellows Program) для розвитку

багатолітніх міждисциплінарних досліджень, щоб оцінити вплив цифрових

мереж на різні інституції. Новек ввійшла в сотню найбільш творчих людей в

бізнесі за версією журналу «Фаст компані» і в п’ятірку кращих від «Politiko»

як один з найбільш активних дослідників права віртуального світу,

засновник і організатор щорічних наукових конференцій з цих питань,

пропагандист ідеї активного використання мережевих технологій і

віртуального світу для демократизації суспільства. Новек - відомий

американський адвокат, який спеціалізується на проблематиці права, ІКТ,

член комісії впливової Американської асоціації адвокатів (ABA) з питань

6

електронного нормотворення, університетської правової експертної мережі

з вивчення інформаційного суспільства, член редколегій ряду провідних

видань в цій сфері, зокрема - міжнародних журналів права і політики

інформаційного суспільства (JLPIC), комунікаційного права і політики

(IJCLP), член консультативної ради Азіатсько-Тихоокеанського центру

технологій права і політики, запрошений професор Стенфордського

університету. Останнім часом активно співпрацює з рядом впливових

міжнародних організацій, урядами та громадськими організаціями ряду

країн світу задля розвитку відкритості влади.

Вона є автором наукового бетселлера «Wiki Government: How

Technology Can Make Government Better, Democracy Stronger, and Citizens

More Powerful», який минулого року перевидано в аудіоформаті англійською,

видано - китайською та арабською мовами. Книга дає нам уявлення про те,

як запроваджувати інноваційні технології в урядування, формувати більш

відкриту модель прийняття рішень, використовуючи при цьому ефективні

стратегії онлайн-демократії і цифрові технології громадської участі.

Голова ради директорів «Google» Е. Шмідт підтримав ідеї, висловлені в

книзі Новек, зазначивши, що інтернет навчив нас, що гарні ідеї приходять

звідусіль, а книга дає урок в цьому плані для політиків - як поєднати теорію з

практичними ноу-хау. Бет Новек, зазначає Шмідт, пояснює, як політичні

інститути можуть безпосередньо залучати громадськість для вирішення

складних проблем і таким чином творити кращу демократію.

Б. С. Новек у «Wiki Government...» чітко визначила основні принципи та

підходи, реалізація яких повинна забезпечити прогрес в цій сфері.

Виступаючи в березні 2011 року в канадському парламенті, Новек виклала і

роз’яснила десять основоположних рекомендацій, які, на її погляд як

теоретика і практика, є важливими для просування ідеї відкритості в

публічній сфері.

Свої чіткі теоретичні та методологічні підходи Новек в останні роки

використовує як держчиновник і як активіст глобального масштабу, яка

7

співпрацює з провідними міжнародними організаціями і фундаціями для

модернізації держуправління. Соціологічні опитування за результатами

дворічної діяльності програми відкритого урядування, якою керувала Новек,

свідчать, що саме в онлайн-середовищі її ідеї є найбільш плідними і

сприйнятливими.

Слід відзначити, що ідеї Новек знаходять відгуки в багатьох країнах,

чому сприяє її активна міжнародна діяльність. Саме в рамках ініціативи

відкритого урядування профессор Новек співпрацює з урядами, беручи

участь в різноманітних заходах з представниками Мексики, Естонії, Албанії,

Кенії, Нікарагуа, Чілі, Ліберії, Монголії та інших країн, стимулююючи

амбітні плани їх керівників - такі як, скажімо, оприлюднений Д.Кемероном,

котрий заявив у листі до членів уряду в червні 2011 року, що Великобританія

стає лідером у відкритості влади у глобальному масштабі .

ІІ. Тенденції розвитку відкритого урядування в світі та проблеми

вироблення ефективної державної політики в цій сфері в Україні

Бурхливий розвиток ІКТ та його визначальний вплив на сучасне

суспільство, постійно спонукає розвиватися, освоювати нові технології та

формати, більш ефективно їх використовувати в різноманітній діяльності.

Відставання в цьому плані створює серйозні виклики, загрози та конкурентні

втрати для суспільств та держав. Тому останнім часом значно активізувалася

робота в плані розвитку відкритого урядування в глобальному масштабі.

Зокрема, мова йде про участь в проектах цього напрямку ООН, ОБСЄ,

Світового банку, інших міжнародних та регіональних організацій, провідних

бізнес-структур - Facebook, Google, Microsoft, Yahoo!, Cisco, Dell, Deutsche

Telekom, HP, IBM, NEC, Vmware та інших. В листопаді 2011 року

міжнародна організація «Право і демократія» проаналізувала принципи

діяльності Партнерства «Відкрите урядування» і висловила ряд ґрунтовних

критичних зауважень, які необхідно врахувати при розробці програмних

документів в Україні.

8

Напрацьовані ефективні концепції і практики таких провідних країн

світу як США, Великобританія, Австралія, Індія, Бразилія, Японія, Сінгапур,

Бельгія, Південно-Африканська Республіка та інших, які пов’язані із

активним застосуванням сучасних технологій для забезпечення відкритості

влади. В жовтні 2011 року в Німеччині оприлюднений проект спільної

стратегії федерального уряду щодо відкритого урядування, де наголошується

на важливість Web 2.0 технологій в цій справі, в листопаді – аналогічний

документ підготовлено в Італії. З 2010 року успішно реалізується ініціатива

відкритого урядування в Японії, яке дало ефективні інструменти для

вирішення ряду важливих завдань під час протистояння катастрофі у зв’язку

з аварією на «Фукусімі-1». Це й посприяло росту громадської довіри та

спонукало владу до подальших кроків в напрямку розвитку відкритого

урядування.

На пострадянському просторі лідерами в розвитку «відкритого

урядування» та його технологічних платформ виступають країни

Прибалтики, перш за все – Естонія, в квітні 2011 року відкритий портал

даних як технологічну платформу відкритого урядування запустила Молдова,

про бажання співпрацювати в рамках Партнерства відкритого урядування

заявили Грузія та Азербайджан, значно активізував роботу в цьому плані

Казахстан при підтримці досвідчених фахівців з Сінгапуру. В Росії

канцелярія Президента Росії в серпні 2011 року розмістила замовлення на

розробку інтернет-порталу «Відкрите урядування», на якому чиновники,

експерти та звичайні громадяни будуть обговорювати та редагувати проекти

нормативно-правових актів, ентузіасти просувають програму «Дума 2.0», 24-

25 вересня 2011 року відбувся перший потужний марафон програмістів за

участю експертів Росії та Сполучених Штатів, під час якого йшла робота над

проблемами , які стоять на шляху відкритості. Уряд Російської Федерації в

кінці грудня 2011 року оприлюднив нову версію затвердженої в 2010 році

державної програми «Інформаційне суспільство» на 2011-2020 роки.

9

Все це демонструє посилення уваги до проблематики відкритого

урядування як в глобальному масштабі, так і в європейському та

постсоціалістичному контексті, що має спонукати українську владу і

суспільство до активізації роботи в цьому напрямку. Цьому б мала посприяти

і підготовка проекту плану заходів на виконання ініціативи «Партнерство

«Відкрите урядування» в Україні, активні звернення з цього приводу

представників громадянського суспільства на адресу Президента України та

керівника Уряду. Однак порівняння наявних проектів планів країн-членів

Партнерства з українським засвідчує наявність ряду негативних моментів.

Загальною проблемою цього проекту документу є те, що непропорційно

значне місце відведено загальним підходам та досягненням і набагато

скромніше - конкретним планам на перспективу. Більше того – ці плани

носять в певній частині декларативний характер. Аналіз засвідчує, що

Україна (якщо структура та основні позиції проекту збережуться в плані) не

зможе представити міжнародній спільноті (представникам держав,

громадянського суспільства та бізнесу) сучасний досвід, який стане

предметом вивчення і поширення (а саме це передбачає співпраця в рамках

Партнерства). Більше того - Україна невигідно вирізнятиметься на

загальному фоні своїми специфічними підходами до розвитку відкритого

урядування, на що не зможуть не звернути увагу експерти з різних

організацій, які аналізують ситуацію в сфері відкритого урядування. Це не

сприятиме розвитку її міжнародного іміджу як країни сучасної,

демократичної, зі значним потенціалом для розвитку інформаційно-

комунікаційних та інноваційних технологій. Варто зазначити, що

міжнародним експертним середовищем вже зверталася увага на ряд

проблемних моментів щодо розвитку відкритого урядування в Україні.

В таких умовах доречно більш ґрунтовно підійти до аналізу практики

та досвіду інших країн, який переконує, що в плані необхідно чітко і

конкретно визначити роботу по пріоритетах та галузевих напрямках (саме в

такому розрізі проводяться моніторинги та аналіз ситуації різними

10

організаціями, за результатами роботи яких вже сформовано перший

узагальнений звіт з цих питань). Також варто оприлюднити чіткі строки та

виконавців, як це було зроблено в США під час реалізації ініціативи (на

цьому наголошувалося в президентських директивах Б. Обами, на це

звертають увагу світові лідери відкритого урядування). Саме на

першочерговій необхідності конкретно спланувати кроки (етапи проведення)

наголошувалося під час «круглого столу» у Києві «Пріоритети

впровадження в Україні ініціативи Партнерство "Відкритий Уряд".

Пропозиції громадських експертів» (Український незалежний центр

політичних досліджень, Творче об'єднання "TOPO" – Контактна група в

Україні Transparency International, Інститут масової інформації, Центр

політико-правових реформ, Національний центр підтримки електронного

урядування, інші організації і установи за підтримки Агенства з

міжнародного розвитку США ).

Звернемо увагу і на необхідність організації конструктивного

суспільного онлайн – діалогу та формування ефективних технологічних

платформ для цього, на чому теж акцентують увагу країни – учасники

партнерства.

Довідково: в проекті плану заходів на виконання ініціативи

«Партнерство «Відкрите урядування» уряду Чилі відзначається , що

фінансова прозорість в країні ґрунтується на впровадженні ряду онлайнових

сервісів,найголовніші з яких:

• Dipres.gob.cl: Відкритий доступ до звітів з бюджетних питань

(публікації про виконання бюджетів щоквартально та щомісячно тощо).

• Mercadopublico.cl: Платформа відкритих закупівель, яка створена в

2003 році, постійно розвивається і удосконалюється, надаючи

користувачам Інтернету численні сучасні інструменти пошуку та аналізу,

публікуючи дані про всі бюджетні закупівлі, що сприяє розвитку,

удосконаленню та розширенню цього сегменту ринку, скорочує операційні

витрати і збільшує число учасників - постачальників товарів та послуг.

11

• Analiza.cl є платформою бізнес-аналітики, яка забезпечує

консолідовану інформацію та детальні пропозиції і замовлення з

MercadoPublico.cl. Через сучасні аналітичні інструменти пошуку інформації

та аналізу даних забезпечується швидка географічна чи галузева прив'язка

державних закупівель, що сприяє розвитку економіки, управління та

підтримує кращі бізнес-рішення.

Ще одна позиція, яка представлена в більшості наявних проектів

планів заходів для реалізації ініціативи «Партнерство «Відкрите урядування»

- створення мережевих каталогів даних, на що звернемо увагу

конкретніше. В світі існує понад 50 загальнодержавних онлайнових

каталогів, де розміщені набори відкритих даних (більшість з них створені в

2010-11 роках) - і до них постійно додаються нові. В США є численні

випадки ефективного використання цих даних бізнес-структурами та

представниками громадянського суспільства. Дуже активно в цьому плані

працює Великобританія, визначивши на найближчу перспективу значне

збільшення масиву оприлюдненої інформації. Канада виклала 265 тисяч

наборів даних. Уряд Ізраїлю в своєму проекті плану заходів для реалізації

ініціативи «Партнерство «Відкрите урядування» передбачає подальший

розвиток порталу data.gov.il в плані додавання нових інструментів для

представлення інформації, графічних дисплеїв, стандартизації інтерфейсів,

представлення інформації в єдиній формі тощо.

Уряд Чилі в проекті відзначає, що, йдучи в руслі тенденцій провідних

країн відкритого урядування, держава сприятиме ініціативі просування

відкритих даних уряду шляхом публікації стандартних відкритих даних і

створення централізованого каталогу Datos.gob.cl з привабливим і зручним

інтерфейсом, який передбачає доступ з використанням різноманітних

сучасних інструментів, щоб сприяти спільному і повторному використанню

цих даних державними установами, громадянами та бізнесом для створення

нових цінностей і можливостей. Уряд Чілі також планує підтримувати

відкрите співтовариство користувачів даних за участю різних верств 12

суспільства, наукових кіл та бізнесу, щоб скористатися цими ресурсами на

благо всього суспільства. Передбачається проведення (за досвідом США)

конкурсів для розробників ефективних додатків по використанню публічних

даних .

Подібним чином планує діяти і уряд Сінгапуру, використовуючи досвід

США, Великобританії та Австралії, щоб стимулювати інноваційні підходи

фізичних та юридичних осіб до використання публічних даних з єдиного

порталу на користь суспільству та для створення нових послуг.

Під егідою міжвідомчої комісії по координації з 5 грудня 2011 року

запрацювала єдина інтернет-платформа відкритих публічних даних Франції -

www.data.gouv.fr. 12 грудня 2011 року Європейська комісія схвалила

стратегію розвитку відкритих порталів на загальноєвропейському рівні ( в

Європі вже працює 44 офіційні проекти, пов’язані з відкритістю даних – в

Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Нідерландах, Великобританії, Фінляндії,

Данії, Норвегії, Греції, Естонії та інших країнах). Програмісти США та Індії

під егідою урядів цих країн працюють над розробкою типового порталу

відкритих даних , яким зможуть скористатися інші держави.

В рамках ініціативи відкритого урядування в грудні 2011 року відкрив

свої дані і зробив їх доступними для машинної обробки парламент Бразилії.

Значною подією стало відкриття в 2011 році за підтримки Світового банку

кенійського каталогу відкритих даних. 21-22 жовтня у столиці Польщі, яка

головувала в ЄС, відбулася наймасштабніша акція 2011 року руху за

відкритість публічних даних для громадян. Тому очевидним є те, що Україна,

яка займає 5 місце в світі по експорту ІТ-послуг, повинна мати достойний

такого рівня портал відкритих даних поряд з уже ефективно

функціонуючими порталами - Data . gov (США), Data . gov . uk (Великобританія),

Data . suomi . fi  (Фінляндія), Aporta . es (Іспанія), Data.gour.fr (Франція),

Data . gov . au  (Австралія), Dati . gov . it (Італія), Opendata.cz (Чехія), Opendata-

network.org (Німеччина), Opendata . ch (Швейцарія), Gov.openata.at (Австрія),

Date.gov.md (Молдова), Data . norge . no (Норвегія), www . datadotgc . ca (Канада), 13

Data.digitaliser.dk (Данія), Data.overheid.nl (Нідерланди), Openaid.se (Швеція),

Opendata.lv (Латвія), Data.worldbank.org (Світовий банк), opendataforafrica.org

(Африканський банк розвитку), www . data . gov . bc . ca (Британська Колумбія,

Канада), Nycopendata.socrata.com (Нью-Йорк), Daten.berlin.de (Берлін),

data . wien . gv . at (Відень) та іншими. Можливо, вирішальними для

необхідності створення порталу відкритих публічних даних в Україні в

рамках Партнерства відкритого урядування будуть слова засновника

Інтернету Тіма Бернерса-Лі, що відкриті дані стають щораз більш важливими

в нашому житті?

ІІІ. Висновки та рекомендації для України

Викладене вище свідчить, що світовий досвід достатньо різноманітний

і він постійно оновлюється та актуалізується під впливом перш за все

технологічних та інших змін. Лідери в цій справі проводять відповідні

наукові розробки та постійний моніторинг світового досвіду. З метою

розвитку суспільства, економіки та управління, забезпечення їх

конкурентних можливостей в глобальному світі, необхідно запроваджувати

подібну практику і в Україні, оперативно реагувати на зміни, що

відбуваються та породжені ними виклики, узгоджувати український формат

відкритого урядування з кращими зразками світової практики. Відкрите

урядування є безперервним процесом розбудови ефективної влади на

інноваційних підходах за допомогою ІКТ. Тому є очевидним необхідність

застосування концепції відкритості як визначального принципу та WEB 2.0

в урядуванні в широкому контексті розвитку електронної демократії та

електронного суспільства.

З метою подолання перешкод на шляху до розбудови відкритого

урядування необхідно вирішити комплекс проблем політичного,

організаційно-правового та технологічного характеру. Лише за умов

системної, аргументованої та науково і методично забезпеченої послідовної

виваженої політики можливий успіх на рівні сучасних кращих практик і

14

стандартів. В цьому плані необхідно не йти на поспішливе прийняття

рішень, які ускладнять ситуацію. Так, досвід розробки декількох версій

програмних документів з цих питань в США (після звернення, трьох

директив Обами та широкого обговорення проблематики в конгресі та

суспільстві), постійне їх вдосконалення, переконують в результативності

саме таких підходів.

Владі України необхідно перш за все чітко публічно задекларувати свої

визначальні позиції та підходи з цих питань на важливому заході

міжнародного масштабу (як це зробив Б.Обама в перший день приходу до

влади чи як вдалися до аналогічних кроків керівники Бразилії,

Великобританії, Індонезії, Мексіки, Польщі, Словаччини та інших країн у

різних формах), звернувши суспільну увагу на вкрай важливу проблематику.

Також пропонується використати для удосконалення проекту плану участь

представників держави в міжнародній зустрічі, яка запланована для

проведення у Великобританії 7 лютого і де будуть обговорюватися

конкретні аспекти планування роботи та взаємної підтримки. Це також дасть

інформаційний привід для масово-роз’яснювальної роботи щодо суті та

сучасних тенденцій «відкритого урядування». В результаті - сформувавши

«критичну масу» з ідей та проектів, громадського розуміння, провівши

необхідну підготовчу роботу та виступивши ініціатором і організатором

об’єднання наукових та громадських кіл навколо цього питання, можна

добитися вагомих зрушень в напрямку суспільної підтримки відкритого

урядування, що й дасть можливість ефективно реалізовувати ряд важливих

проектів.

Кабінету Міністрів України доречно утворити науково-методичну та

дорадчу раду відкритості, до складу якої включити експертів - провідних

фахівців з даної проблематики, представників громадянського суспільства,

бізнесу, передбачити створення робочих груп з найактуальніших питань та

напрямків. Враховуючи недостатню обізнаність з проблематикою, необхідно

перекласти і розмістити в мережі інтернет ряд публікацій та документів, які

15

мають визначальне значення з цих питань, зокрема, програмні виступи

ідеолога та практика «відкритого урядування» Бет Новек, варіанти планів

відкритого урядування та їх оцінки , підготовлених урядовцями і експертним

середовищем та громадянським суспільством, доповідь з цього питання ,

підготовлену Дослідницькою службою Конгресу США, інші аналогічні

матеріали. Це дозволить у короткостроковій перспективі напрацювати пакет

актуальних, узгоджених пропозицій та документів. Також необхідно

створити дієву систему науково-методичного, інформаційно-аналітичного

та громадського супроводження, моніторингу та оцінки ефективності

впровадження «відкритого урядування».

Юрій Станович, незалежний експерт, юрист, інтерн

Програми стажування у Верховній Раді України та

центральних органах виконавчої влади (Комітет

Верховної Ради України з питань національної безпеки і

оборони).

Усі права зарезервовано. Текст може вільно використовуватись та копіюватись з

навчальною або іншою некомерційною метою за умови посилання на автора дослідження.

16