Міністерство освіти і науки України Інститут інноваційних технологій

і змісту освіти

Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні»

ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ: ЧОМУ І ЯК НАВЧАТИ СТУДЕНТІВ ДЛЯ РОБОТИ

В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОГО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Матеріали науково-практичної конференції

м. Київ, 27 березня 2009 року

Київ Навчально-методичний центр

«Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні» 2009

2

Викладання маркетингу: Чому і як навчати студентів для роботи в умовах невизначеного підприємницького середовища: Матеріали науково-практичної конференції, м. Київ, 27 березня 2009 року. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2009. – 147 с.

Економічна криза ускладнює випускникам вищих навчальних закладів пошук перспективної роботи. Яким чином має змінитися зміст навчального процесу, щоб підвищити конкурентоспроможність на ринку праці, як на практиці забезпечити тісніший зв’язок, особливо в дисциплінах управлінського циклу, між теоретичним знанням та набуттям практичних навичок? Метою проведення конференції було обговорення потреб у запровадженні інтерактивних навчальних методик для поліпшення підготовки випускників до сучасних потреб українського ринку праці, зокрема, формування у студентів практичних навичок, допомоги їх у створенні власного портфоліо під час навчального процесу, залучення до проектної командної роботи тощо. Учасники конференції обмінялися досвідом використання різноманітних навчальних засобів для активізації навчального процесу й мотивації студентів до навчання.

Видання призначено для викладачів маркетингу вищих навчальних закладів України.

Відповідальний за випуск О. І. Сидоренко

Науковий редактор В. С.Банцер

Редактор О. О.Сидоренко

Дизайн і верстка Н. І.Кашталян

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК № 1402 від 24 червня 2003 р.

Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджент-освіти в Україні»

вул. Еспланадна, 28, оф. 7, 01001, м.Київ тел. (044) 248 7238, 248 7249

e-mail: books@ceume.org.ua www.studyMARKETING.in.ua www.ceume.org.ua

Друк ФОП Кашталян Н.І.

Підп. до друку 24.03.09 р. Тир. 120 прим. Папір офсетний. Друк різографія

3

З М І С Т

Пан Л. В. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ….......................................................................................................7

Парсяк В. Н. МАРКЕТИНГ В НАВЧАЛЬНІЙ АУДИТОРІЇ: ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ, АКТИВНА ПОЗИЦІЯ…….........................................……………………………….9

Ужанська Т. І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ» В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (АБО МАРКЕТИНГ І КРИЗА – ХТО ПЕРЕМОЖЕ?)…………………………….................................................................................…….12

Торяник Ж. І. ТРАДИЦІЙНІ І НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАРКЕТИНГУ………….....................................................................................................……….14

Басін В. С., Бакум В. В., Саєнко Т. М. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В ТЕХНІЧНИХ ВНЗ……………………...........................................................16

Калкова Н. М. ВИКОРИСТОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ …...........................................................18

Білоконь О. НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОЇ ФІРМИ…....................................................…21

Жегус О. В., Попова Л. О., Афанасьєва О. П. ІННОВАЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОГО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ……………..............................................................................24

Яцишина Л. К., Лабурцева О. І. РОЛЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРИСКОРЕННІ АДАПТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДО УМОВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…...............................................................................................27

Ілляшенко С. М. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (ДОСВІД СумДУ)…....................................... 30

Русіна Л. С. РОЛЬ ДІЛОВОЇ ГРИ ТА ІНШИХ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДИК У ПОСИЛЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСНИКІВ……...................................................................................................................…..33

Коломієць Г. М., Дідорчук І. Л. ІМІТАЦІЙНА ПРАКТИКА ЯК СУЧАСНА ФОРМА АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ……...............................................…36

Федорова Ю. К. ЗНАННЯ ОСНОВ САМОМАРКЕТИНГУ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКА НА РИНКУ ПРАЦІ…………..............................................................................................................................….38

4

Чернобельський I. М. БЕЗРОБIТНИЙ ВИПУСКНИК – ЩО РОБИТИ ТА ХТО ВИНЕН?..................................................................................................................................40

Попова Н. В. МАРКЕТОЛОГ У СУЧАСНОМУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ…...…41

Бабенко Н. А. ЧТО ЖДУТ КОМПАНИИ ОТ МАРКЕТОЛОГА – ВЫПУСКНИКА ВУЗА?................................................................................................................44

Журавльова О. А. СИСТЕМА КОМПЕТЕНЦІЙ ВИПУСКНИКА СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МАРКЕТИНГ” ЯК ФАКТОР ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ…………............................……….47

Ромащенко І. В. ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-СПРЯМОВАНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ МАРКЕТОЛОГІВ………….........................................…... 50

Зайчук Г. М. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МАРКЕТОЛОГА ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ВИЩОЇ ОСВІТИ………………………................................................................... 53

Григорчук Т. В. ВИКОРИСТАННЯ ГІБРИДНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МАРКЕТОЛОГІВ………..................................................................................…..56

Жукович-Дородних Н. М. ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЯРМАРКУ В УМОВАХ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ І–ІІ РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ………….................................…….59

Балабанова Л. В., Полонська Л. А. ФАКТОРИ УСПІХУ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ………........................................................................................................………..62

Літвінова Т. Д., Андрєєва Л. І. ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ МАРКЕТИНГУ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ..........................….64

Дашевская О. В. ПРОЕКТНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ КАК СОВРЕМЕННЫЙ ИНСТРУМЕНТ ОБУЧЕНИЯ И РАЗВИТИЯ СТУДЕНТОВ МАРКЕТИНГОВОГО НАПРАВЛЕНИЯ…………………………….................................................................................... 67

Абдулов Р. М. ТРЕНИНГОВАЯ ФИРМА КАК ПУТЬ КОМПЛЕКСНОЙ ПОДГОТОВКИ «МАРКЕТЕРА»……………………………..........................……………………. 70

Воронін В. О., Шемелюк Г. О., Трофимчук Н. Я. СУЧАСНЕ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В КОЛЕДЖІ: ПРОБЛЕМИ, ДОСВІД, ПРАКТИКА…………............................................................................................................……… 72

Пустильнік Т. М. МАРКЕТИНГ: ВИКЛАДАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ…… 74

Обуд О. П. СВІТОВИЙ ДОСВІД НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАРКЕТОЛОГІВ........................................................................................ ............................ 77

5

Пугачова О. Г., Солов’єнко К. М. СИНЕРГЕТИКА – ХОРОШИЙ УПРАВЛІНСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ В УМОВАХ КРИЗИ…………………..............………..80

Трало І. М. ДЕЯКІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТ-ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ……………………….........................................82

Перебийніс В. І. ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ “ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЛОГІСТИКА” ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ З МАРКЕТИНГУ…………………….........................................................................................……85

Федорова Я. Б. ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА РИНКУ ПРАЦІ………………………...............................................…………… 88

Губська Н. О. ПЕРСПЕКТИВИ НАВЧАННЯ ЗА ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ………………………………………................................................................... 91

Курбацка Л. М., Білоткач І. А. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ МАРКЕТОЛОГІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ ЕКОНОМІКИ……………………………………............ 93

Литвиненко Т. М. КОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД ТА ЙОГО ВРАХУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ МАРКЕТИНГУ ............................................................................................... 95

Житник Н. В. ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАРКЕТОЛОГІВ………………………………………………………..............….. 98

Тренбач Л. І. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДИК У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАНЯ МАРКЕТИНГУ ТА ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ НА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОГО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА…………………………………………………....... 101

Лошенюк І. Р. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ…………………………………….......................................................................... 104

Ковальчук С. В. РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ФОРМУВАНІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ……………………………............................................................................. 107

Співаковський О. В. ІНТЕГРАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ І БІЗНЕСУ – НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХОВИХ ЯКОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ............................... 108

Федоров О. В. ПІДПРИЄМНИЦЬКА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУСПІЛЬСТВА ........... 112

6

Кирилко Н. М. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ВИСТАВКОВОЇ ІДЕЇ В ОСВІТЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ……………………............................................. 114

Тараненко І. В., Бикова В. О. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ ЧЕРЕЗ ЕФЕКТИВНЕ ЗАЛУЧЕННЯ В СИСТЕМУ «УНІВЕРСИТЕТ-НАУКА-ПІДПРИЄМСТВО»…….... 117

Робул Ю. В. СКЛАДНИЙ ШЛЯХ ВІД МАРКЕТИНГУ ДО МАРКЕТИНГ-МЕНЕДЖМЕНТУ ......................................................................................................................120

Стручок Н. М. ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАРКЕТОЛОГІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-МАРКЕТИНГОВІЙ СФЕРІ ТУРИЗМУ..124

Арестенко Т. В., Арестенко В. В. ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ ...........................................................................................................................125

Ортинська В. В. ПРОГРЕСИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАН-НЯ КОМПЕТЕНЦІЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ......................... 128

Бучацька І. О. СУЧАСНІ ВИМОГИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ МАРКЕТИНГУ ТА РЕКЛАМИ ......................................................131

Лук’янихін В. О., Лук’янихіна О. А. РОЛЬОВА ГРА „РЕЗЮМЕ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ-СПІВБЕСІДА” ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ДИДАКТИЧНИЙ ЗАСІБ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ВИПУСКНИКІВ УПРАВЛІНСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ .......................................... 133

Грінченко Ю.Л. МАРКЕТИНГ ТА ЕКОНОМІКА: ЧАС ПОКІНЧИТИ ІЗ ХОЛОДНОЮ ВІЙНОЮ ........................................................................................................... 136

Семеняк І. В. ПРИЙШОВ ЧАС ПЕРЕГЛЯНУТИ МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ

МАРКЕТОЛОГІВ ..................................................................................................................... 138

Катаев А. В., Оберемок С. В. АДАПТАЦИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ДЛЯ НОВОГО ПОКОЛЕНИЯ СТУДЕНТОВ .....................................................................140

Виноградов О. А. МАРКЕТИНГОВА ОСВІТА: ПОПИТ ВИЗНАЧАЄ ПРОПОЗИЦІЮ? ......................................................................................................................... 141

Акайомова А.В. ДЕЛОВАЯ ИГРА КАК ИНСТРУМЕНТ ОБУЧЕНИЯ

МАРКЕТИНГУ ......................................................................................................................... 142 Прядко О.Н., Митяева Т.Л. КЕЙСОВИЙ МЕТОД В СИСТЕМЕ ОБУЧЕНИЯ

СТУДЕНТОВ-МАРКЕТОЛОГОВ........................................................................................ 144

7

Пан Л. В., к.е.н., доц., завідувач кафедри маркетингу та управління бізнесом,

Національний університет "Києво-Могилянська академія" e-mail: Pan@ukma.kiev.ua

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Сьогодні можна часто зустріти публікації, в яких згадуються такі

поняття як "криза", "нестабільність", "нова економічна ситуація", "висока невизначеність середовища" – які по суті, характеризують одне явище – вихід на якісно інший рівень розвитку. При цьому важливо розуміти, що криза – це не тільки шок, невизначеність і нові погрози, криза – це ще й унікальні умови для радикальних та масштабних перетворень.

Криза в перекладі з грецької означає "суд", який "виступає" на користь підвищення вимог до фахівців в контексті таких складових як: гнучкість, мотивація, професіоналізм, якість, інтенсивність праці. Все це вимагає від викладачів, що займаються підготовкою фахівців з маркетингу та менеджменту, відчувати освітні світові тенденції та впроваджувати нові технології навчання. При цьому бажання та вміння працювати над собою стає важливою умовою розвитку викладача, що характеризується готовністю відмовитись від чогось звичного, вже давно напрацьованого (наприклад, від контролю знань студентів тільки за допомогою тестів), і почати рух по "незнайомій території" – запуску творчих завдань.

Керуючись правилом "Навіть якщо це не співпадає з моїми власними поглядами, воно має право на життя", викладач припускає різноманітність студентської поведінки. Формуючи різного рівня творчі завдання, викладач стимулює студентів до вивчення дисципліни та креативності, яка сьогодні є невід’ємною складовою успішного маркетолога. Частина студентів при цьому може відчувати себе невпевнено в непростих або недостатньо чітких ситуаціях. Інші, навпаки, вбачають в таких завданнях певний виклик і, навіть, відчувають емоційне піднесення та натхнення. Такі студенти здатні працювати ефективно, без особливої напруги, розмірковувати над проблемою, навіть якщо не відомі всі обставини і можливі наслідки прийнятого рішення. Перед викладачем стоїть задача – зуміти поєднати ці два типи студентів для ефективного виконання творчих завдань.

Одним з таких завдань є підготовка маркетингового плану міні-групами студентів (до 7 осіб) як наскрізного і підсумкового завдання з курсу "Маркетинг". Зразок маркетингового плану, вимоги до його підготовки, ми наводимо у 2 та 3-му виданнях підручника "Маркетинг" (Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні). При цьому, як показав досвід, це завдання викликає інтерес як з боку студентів (відшліфовуються практичні

8

навички, є змога відчути зв’язок між отриманими теоретичними знаннями та практикою, можливість вказати в своєму резюме або рекомендаційному листі цей досвід), так і з боку компаній, на базі яких виконується це завдання, деякі з них навіть готові надавати грошові винагороди за найкращий план та запрошувати до себе на роботу.

Головний ресурс ефективного навчального процесу – активна позиція студента в діалозі. Якщо не забезпечити його емоційну участь, виконання маркетингового плану перетвориться на підготовку "чергового завдання", яке просто слід виконати. Повинна працювати концепція орієнтованості на клієнта (студента). Викладач не просто оцінювач або спостерігач, не критик, який знає щось, чого не знає студент. Орієнтованість на студента означає, що саме студента викладач вважає головним експертом з проблеми компанії (адже викладач не завжди володіє достатньою інформацією про обрану студентом компанію). Мільтон Еріксон стверджував: "Кожний клієнт знає вирішення своєї проблеми. Єдине, що йому невідомо, – це те, що він це знає". Викладач повинний розкрити потенціал студента, можливо, прихований від нього самого. Консультування під час підготовки маркетингового плану передбачає конструктивну конфронтацію, саме вона дозволяє студенту усвідомити власні сили і потреби, і разом з цим, виявити "прогалини" в знаннях, зіштовхнутись з бар’єрами на практиці і знайти шляхи їх усунення. Помилку викладача при цьому може викликати побоювання, що студент через складність та ємність завдання може втратити інтерес (фокус), через що викладач починає активно радити, перевантажувати студента власними роздумами. Це переносить центр відповідальності на викладача. Орієнтованість на студента означає триєдність його "хочу", "можу" і "треба": "хочу" – це бажання, мрії, інтереси, задачі, цілі; "можу" – це можливість студента знаходити і вирішувати проблеми; "треба" – це необхідність активного залучення в процес діалогу. Головне при цьому – втримати центр відповідальності студента.

Отже, можна зазначити, що успішність процесу викладання маркетингу залежить від синергії наступних елементів:

реакції студентів на методику викладання; ступеня засвоєння матеріалу студентами; поведінки студентів (готовність до виконання творчих завдань,

участь у діалозі тощо); результату (отримані студентами вміння, навички, знання,

мотивація до самостійної роботи); "повернення на вкладений капітал" (зворотній зв’язок зі

студентами після завершення курсу "Маркетинг"). В свій час, інтерес до маркетингу спонукав студентів та випускників НаУКМА створити при кафедрі маркетингу та управління бізнесом Креативний Маркетинговий Центр (СМС). Студенти, разом з викладачами, визначають основні тенденції в маркетингу, запрошують фахівців для викладання майстер-

9

класів, організовують і беруть участь у певних заходах, проектах, конкурсах.

При цьому, парадокс результативності від вивчення маркетингу полягає в тому, що довгострокові результати навчання багато в чому визначаються факторами, що лежать за межами безпосередньої роботи викладача, тобто за межами самої аудиторії. Головна задача викладача – пояснити це студентам, викликати інтерес до курсу, організувати навчальний процес та озброїти студентів певними інструментами та методиками.

Серед 21 секрету мільйонерів Брайана Трейсі (або що робити з собою в умовах фінансової нестабільності) робиться наголос на необхідність присвячення себе вдосконаленню, розблокування творчих здатностей, працювати довше та триваліше, навчатись та реалізовувати знання, у всьому практикувати самодисципліну. В нових економічних умовах студенти повинні мати мегамотивацію до оволодіння прогресивними знаннями, саморозвитку, оскільки від цього залежить їхня потенційна конкурентноздатність на ринку.

Парсяк В. Н., д.е.н. проф., декан інженерно-економічного факультету, професор

кафедри економіки та організації виробництва, Національний університет кораблебудування

e-mail: vladimir_parsyak@ukr.nеt

МАРКЕТИНГ В НАВЧАЛЬНІЙ АУДИТОРІЇ: ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ, АКТИВНА ПОЗИЦІЯ

У 1991-1992 навчальному році в аудиторіях, де набували знання

студенти кафедри економіки та організації виробництва, вперше пролунало невідоме тоді слово – маркетинг. Ще існував Радянський Союз, ще вчена рада призначала найкращим студентам стипендії імені В.І. Леніна, а на інженерно-економічному факультеті Миколаївського кораблебудівного інституту (тепер – Національний університет кораблебудування, далі – НУК) розпочали готувати майбутніх фахівців до роботи в умовах товар-грошових відносин, що стрімко поширювалися країною. Тепер маркетинг – провідна дисципліна не лише у економістів. Її вивчають менеджери, бухгалтери, фінансисти, студенти інженерних спеціальностей, слухачі Інституту післядипломної освіти.

Перше про що попіклувалися викладачі, об’єднані у відповідну науково-методичну секцію – створення навчального комплексу дисципліни. Тепер він складається, зокрема, із двох навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти та науки України для студентів ВНЗ (В. Н. Парсяк. Маркетинг: від теорії до практики. – К.: Наукова думка, 2007.

10

– 253 с. Друга частина – матеріали для практичних занять; В. Н. Парсяк, Г. К. Рогов Маркетингові дослідження. – Херсон.: Олді-плюс, 2004. – 200 с.), та допоміжних видань (Маркетинг: ілюстративні матеріали. Миколаїв: НУК, 2007. – 52 с.; Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Маркетинг». М.: НУК, 2006. – 32 с.). Характерною ознакою цих видань є їхня лаконічність (навчальний посібник де-факто є розгорнутим конспектом лекцій), цілковите базування на вітчизняному досвіді маркетингової діяльності (благо, що його накопичено достатньо), включення у текст практичних рецептів та ідей, наявність електронних версій з відкритим доступом до них студентів. Отже, плацдарм створено і міцний.

Не забули й про «свіжий вітер», джерелом якого є: а) спеціальна періодика. І бібліотека, і методичний кабінет кафедри

економіки укомплектовані українськими та закордонними часописами: «Отдел маркетинга», «Маркетинг и реклама», «Маркетинговые исследования в Украине», «Маркетинг и маркетинговые исследования» тощо. В локальній базі даних – чисельні посилання на відповідні Інтернет-ресурси;

б) безпосередній та формалізований зв'язок з підприємствами й організаціями реального сектору економіки. Саме у цьому вбачаємо засіб озброєння своїх вихованців знаннями та вміннями, які забезпечать їм конкурентноздатність на ринку праці, збільшення ступенів свободи під час осмислення власних життєвих стратегій. Приклад – співробітництво із Чорноморським регіональним управлінням ПриватБанку (керівник – Ф. В. Димов). У тісній співпраці із кафедрою фінансів (роль і рівень розвитку банківського маркетингу загальновідомі) розроблено навчальний проект, який передбачає участь топ-менеджменту та провідних співробітників фінансово-кредитної установи в аудиторних заняттях в якості викладачів.

З перших рук, за допомогою першокласних електронно-обчислювальних комплексів, отриманих від наставників-практиків та ще й інтегрованих у корпоративну базу даних, отримують студенти відомості про сучасні банківські продукти, технології їх просування до зацікавлених споживачів, засоби стимулювання збуту, формування відповідного попиту, набувають навички ділових комунікацій. Найбільш успішні (визначені за професійними критеріями) отримують окрім знань та вмінь заохочувальні сертифікати і зароблені власноруч гроші. Тож маємо не абияке економічне спонукання до гарного навчання.

Опрацьовуючи дидактичні технології викладання маркетингу, викладачі у своїй науково-методичній роботі виходять з того, що невід’ємною запорукою економічного розвитку країни нині, а тим паче у майбутньому є інноваційне підґрунтя. Тим більше, коли йдеться про глобалізацію, інтеграцію України до світового комерційного клубу, наслідки фінансово-економічної кризи, яка охопила планету. Це означає, перш за все, що сучасний студент має бути не стільки накопичувачем

11

запозичених з усіх доступних джерел знань, але їх активним інтерпретатором, здатним гнучко застосовувати відомі методики та техніки у ситуаціях, які створює мінливе ринкове середовище. Додамо до цього, по-друге, що вже майже не піддається будь-ким сумніву значення маркетингу, як основи прийнятті цілої низки рішень щодо управління організаціями: планування обсягів виробництва, необхідних для нього матеріально-технічних ресурсів, фінансових потоків, кадрового забезпечення.

Таке розуміння знаходить відбиток у процедурах лекційної, практичної та самостійної роботи. В першому випадку до мінімуму зведено рутинну роботу. Наявність у кожного студента на лекції ілюстративного матеріалу відкриває викладачу перспективи вільного спілкування з аудиторією в режимі діалогу, що спонукає навіть не самих працьовитих, м’яко кажучи, брати участь у дискусіях. А часу все одно вистачає, чого не буває, зазвичай, коли лекція перетворюється в «урок стенографії»: працюють м’язи, але мозок відключений. На практичних заняттях надзвичайною популярністю користується кейс-стаді. Відповідні методичні матеріали підготовлені за всіма розділами навчальної програми. Мало того, що вони затягують в активну навчальну діяльність усіх присутніх. Відбувається відпрацювання навичок роботи в командах, набуття досвіду лідерства та відповідальності. Студенти навчаються спілкуватись в середині груп та презентувати результати колективної діяльності. Вони позбавляються від пут власних комплексів, стають розкутими, вдаються до слушного використання професійної лексики. Теорія перестає бути схоластикою, її застосування підтверджується досвідом. Байдуже, що поки аудиторним.

Джерелом набуття досвіду лаконічного і, водночас, змістовного викладення думок є підготовка курсової роботи. Будь-яка з них, і маркетингова, зокрема, в частині формальних вимог підпорядковується нормам «Стандарту інженерно-економічного факультету НУК щодо оформлення письмових робіт студентів». Цей документ зарекомендував себе як надзвичайно корисний, оскільки створив єдине поле вимог, починаючи з першого курсу і закінчуючи написанням диплому. Викладачі і студенти одностайні у своєму розумінні правил оформленні письмової роботи від титульного листа до списку літератури. Конфлікти з цього приводу, зайві витрати часу і нервів зведені нанівець.

Важливою складовою захисту є публічна презентація результатів виконаного дослідження. Завдання, яке постає перед студентом полягає не в тому аби «відбути номер». Він має захопити слухачів найцікавішою інформацією, отриманою під час заглиблення у тему. Результат потрійний:

а) отримуємо додаткову мотивацію до плідної роботи (кому ж хочеться пасти задніх?);

б) збагачуємося колективним знанням;

12

в) ще раз користуємося нагодою потренуватись у викладенні власних думок перед публікою.

Цей досвід стане корисним в майбутньому і талановитому топ-менеджеру і дисциплінованому виконавцю. Аби кожному з них було затишно у буремному океані ринкової економіки, піклуються щоденно в Національному університеті кораблебудування.

Ужанська Т. І., доц. кафедри маркетингу і рекламних технологій,

проректор з розвитку, ВНЗ «Інститут Реклами»

e-mail: tatill09@ukr.net

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ»

В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (або МАРКЕТИНГ І КРИЗА – ХТО ПЕРЕМОЖЕ?)

Специфіка викладання дисципліни «Маркетингові дослідження»

обумовлює визначення певних пріоритетних напрямків, які є невід’ємною складовою і головною компонентою цієї дисципліни. Як відомо, саме маркетингова інформаційна система – це як «серце» маркетингових досліджень. Вміння збирати, накопичувати, користуватися, аналізувати, співставляти, структурувати будь-яку інформацію – це 90 % успіху (незалежно від стану економічного розвитку), маркетингового дослідження. І тому саме сьогодні, актуальним постає питання: Як навчити студентів вмінню визначати, збирати і накопичувати необхідну інформацію?

Саме інформація є засобом зменшення (усунення) невизначеності, ризиків для майже усіх суб’єктів ринку. Чітке визначення і розуміння таких найголовніших термінів інформації як: факти, знання, чутки, оцінки і цифри – це початок в методологічному сприйнятті дисципліни тобто формування у студентів понятійного апарату. Яка ж мета маркетингової інформації? Кінцева мета – визначити і забезпечити характеристику ринкових процесів і явищ, тенденцій та закономірностей розвитку ринку, оцінка місця фірми, конкурентного оточення тощо. Безпосередня мета – систематизація і структуризація наявної (зібраної) інформації таким чином, щоб вона була адаптована до аналізу та прогнозування, дозволяла робити об’єктивні висновки і рекомендації, а вони є основою в розробці тактики і стратегії фірми. Проміжна мета: зведення і групування зібраних даних, які доступні для візуального сприйняття і оцінки (іноді для виникнення інтуїтивних висновків та безпосереднього прийняття

13

маркетингового рішення). Саме скорочений цикл руху інформації привабливий в період економії ресурсів. Іноді всі ці три цілі комбінуються для виграшу в часі.

Крайній дефіцит достовірної ринкової інформації суттєво впливає на принципи маркетингових досліджень (особливо на її релевантність). Як відомо, інформаційна система маркетингових досліджень відрізняється визначеною складністю та багатовимірністю. А збір, обробка і аналіз інформації вимагає від спеціалістів маркетингових служб не тільки спеціальної підготовки, але і високої інформаційної культури.

ВНЗ «Інститут Реклами», який існує 11 років на теренах України, випускає маркетологів-рекламістів, менеджерів-рекламістів, обліковців-аудиторів рекламного бізнесу. Вітчизняний рекламний бізнес знижує обсяги рекламних повідомлень, рекламних послуг, деякі друковані ЗМІ закриваються, персонал і заробітна плата скорочуються, інвестори припиняють достроково програми. Навчати фаховим дисциплінам стає набагато важче. Але потреба у фахівцях високого класу буде завжди. Саме вміння адаптувати свої можливості, знання, навички і поєднати теоретичні знання з практичними застосуваннями – це і є першочерговим завданням викладачів. Випускники нашого Інституту практичну підготовку отримують протягом всього навчання, починаючи з першого курсу.

Завдяки такій дисципліні як «Вступ до фаху» ми починаємо відпрацьовувати механізм «занурення» студентів у вирій маркетингу. Перший етап – практика на спеціалізованій виставці реклами і маркетингу «РЕХ» (а це вересень). Мета – інформаційно-пошукова практика безпосередньо галузевої специфіки протягом 5 днів, виконання індивідуальних завдань і результат, написання і захист звітів. Формувати у першокурсників вміння збирати, систематизувати та аналізувати інформацію – це перші кроки до вивчення дисципліни «Маркетингові дослідження». На наступних курсах практика на рекламній виставці має інший зміст, а саме: навчально-пошуковий, навчально-методичний і завершується проведенням локальних маркетингових досліджень за визначеними проблемами. Крім, щорічної вересневої практики у нас запроваджена практика по завершенню навчального року у рекламних агентствах, яка також починається з першого курсу. Термін – місяць. Завершується захистом (презентацією) звітів про проходження практики.

Діапазон залучення для проходження практику дуже великий і тому саме публічний захист звітів дає можливість студентам усвідомити її значення.

Маркетинг – це не тільки наука, це мистецтво. Мистецтво в будь-який час вміти мобілізуватися для визначення, оцінки і застосування ефективних методів, що сприятимуть безпосередньому вирішенню проблем, усуненню ризиків, адаптуватися до неможливих умов вилучення інформації. Маркетинг – це довгострокова перспектива. А поняття «криза»

14

і «перспектива» не сумісні. Пошук можливостей застосування певного досвіду в невизначених ситуаціях, прийняття і вирішення проблем – це подолання внутрішньої кризи, а значить перший крок до розвитку. А це вже шлях до маркетингу – як мистецтва.

Торяник Ж. І., викладач кафедри менеджменту,

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ

е-mail: Zhannylka@yandex.ru

ТРАДИЦІЙНІ І НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАРКЕТИНГУ

Основними формами організації навчального процесу практично у

всіх ВНЗ світу є лекційні та практичні (семінарські) заняття. В умовах реформування вищої освіти в Україні, пов’язаної з впровадженням європейських стандартів та кредитно-модульної системи навчання, традиційна система через пасивність студентів на заняттях та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань все більше перестає задовольняти потреби суспільства у вищій освіті і потребує вдосконалення. Тому залишаючись в системі лекційно-практичних занять, підвищити ефективність та зацікавленість навчального процесу, досягти високого інтелектуального та професійного розвитку студентів можна використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема інтерактивні методи навчання.

Специфіка дисципліни “Маркетинг” дозволяє широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації навчального процесу, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у студентів інтерес до навчання.

За даними американських вчених, під час лекції студент засвоює лише 5 % матеріалу, під час читання – 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20 %, під час демонстрації – 30 %, під час дискусії – 50 %, під час практики – 75 %, а коли студент навчає інших чи відразу застосовує знання – 90 %. Тобто, відносно пасивні методи навчання (коли лише засвоюється та відтворюється інформація) мають на рівень (у 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.

Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” – взаємний і „act” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану

15

мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Під час інтерактивного навчання студенти навчаються ефективній роботі в колективі та відчувають себе активними учасниками подій і власної освіти та розвитку, зростає зацікавленість до процесу навчання, що забезпечує внутрішню мотивацію навчання.

На наш погляд, в умовах інформаційного буму та з впровадженням кредитно-модульної системи навчання, коли 60 % навчального матеріалу відноситься на самостійне вивчення, одними з найбільш ефективними та сучасними видами лекцій є:

бінарна лекція – це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як вченого та практика, або як вчителя та студента);

лекція-діалог, яка проводиться за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає слухачів до активних дій;

лекція-конференція або лекція-опитування, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю до 5 хвилин;

Під час проведення практичних та семінарських занять ефективно використовувати такі інтерактивні методи як робота студентів в парах та у малих групах, використовувати методику мозкового штурму, рольових та ділових ігор. За умов цієї роботи всі студенти академічної групи отримують можливість вільно говорити, висловлюватись. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що студенти не можуть ухилятися від виконання завдання. Застосування інтерактивного навчання можливе лише за доброзичливої атмосфери в колективі.

Обов’язково для зацікавленості, наглядності та запам’ятованості в навчальному процесі необхідно використовувати презентації, відеофрагменти (наприклад, відеоролики успішної та невдалої реклами, щоб аналізувати помилки в рекламі; навчальні фрагменти з кінофільмів), наводити класичні та сучасні приклади маркетингових дій та стратегій вітчизняних та іноземних компаній.

Слід зазначити, неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах, слід поєднувати з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.

16

Басін В. С., д.т.н., професор кафедри економіки та маркетингу,

Бакум В. В., к. т. н., доц., докторант кафедри економіки та маркетингу

Саєнко Т. М., асист., аспірант кафедри економіки та маркетингу,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

е- mail: ha170385@ukr.net

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В ТЕХНІЧНИХ ВНЗ

Випускники вищих технічних навчальних закладів – це молоді

інженери, прихід яких на виробництво має сприяти підйому і розвитку галузей як промислового, так і агропромислового виробництва, підвищенню їх ефективності.

В ринкових умовах розвитку підйом і високий рівень функціонування національного виробництва багато в чому визначається ефективністю застосування концепції і методів маркетингу. Тому одним з найважливіших завдань ВНЗ є надання майбутнім інженерам елементарних знань про концепції, принципи і методи маркетингу та навички щодо їх застосування на практиці, у виробничо-збутовій діяльності підприємства.

На вивчання курсу маркетингу в технічних ВНЗ для інженерних спеціальностей відводиться незначна кількість годин як з викладання теоретичного курсу, так і з проведення практичних занять, що є вкрай недостатньо для підготовки високоерудованих фахівців.

Враховуючи такі обставини, ми вважаємо, що на сьогоднішній день, програма і методика викладення курсу маркетингу повинні базуватися на наступних підходах:

1) системність викладання курсу – ув’язка розробки і подачі матеріалу курсу зі знанням, що отримані студентами при вивченні основ економічної теорії (загальні основи, мікроекономіка, макроекономіка), економіки і організації виробництва, експлуатації і обслуговування техніки тощо;

2) комплексність у викладанні курсу – об’єднання однією тематикою і підходом всього комплексу навчальних заходів: викладання теоретичного матеріалу на лекціях, закріплення його на практичних заняттях, використання отриманих знань під час виробничих практик і при дипломному проектуванні;

3) спеціалізація у викладанні матеріалів курсу – відповідність комплексу навчальних заходів з особливостями майбутньої спеціальності випускників – інженерів, з прив’язкою понять, принципів і методів маркетингу до виробничих проблем профілюючих дисциплін майбутньої

17

спеціальності (розробка товару – машин, обладнання, вихід технічних послуг тощо, його виробництво, експлуатація і ремонт техніки, машин і обладнання);

4) активізація навчання шляхом застосування при проведенні практичних занять методів ділової гри. При цьому практичні дії з найбільш “слабких місць” питань теоретичного матеріалу моделюються (“програються”) на підприємствах, що створені під час практичних занять робочими підгрупами студентів навчальних груп. Підгрупи формуються на добровільній основі навколо лідера – студента, що успішно навчається і проходив виробничу практику на аналогічному підприємстві. Форма власності таких підприємств та їх профіль – довільні, але повинні відповідати профілю майбутньої спеціальності студентів. Центром (точкою опори) всієї цієї методики є створене підгрупою підприємство і його товар. Вони слугують базисом для виконання завдань практичних занять, які охоплюють весь курс маркетингу;

5) запровадження елементів маркетингу у виробничу і переддипломну практику – студенти, що проходять виробничу практику з основної спеціальності на промислових і агропромислових, сільськогосподарських підприємствах, отримують завдання, щодо проведення маркетингового аналізу робіт, товарів та послуг цього підприємства і його підрозділів. Аналіз основних питань включає: визначення кола споживачів товарів та послуг підприємства; вивчення системи та схеми (каналів) збуту товарів; вивчення можливостей і потреб після продажного технічного сервісу реалізованої чи відремонтованої техніки; вивчення характеру реклами, її змісту та ефективності; аналіз існуючої структури управління підприємствам з визначенням виконання функцій маркетингу: формування замовлень, збуту і реалізації, встановлення цін на товари чи послуги, розробка реклами матеріально-технічного постачання тощо.

Для дипломного проектування матеріали проведеного маркетингового аналізу відносно діяльності підприємства, більш детально студент збирає та уточнює під час переддипломної практики;

6) запровадження маркетингового обґрунтування технічної розробки дипломного проекту. В ринкових умовах господарювання, коли ефективність роботи підприємства залежить від таких факторів як макро – та мікросередовище, системи прямого і непрямого впливу, наявність споживачів із різними потребами, постачальників, посередників і конкурентів, обґрунтування технічної розробки дипломного проекту повинно проводитися з виконанням системного і маркетингового підходів на основі бізнес-планування, виходячи з рівня попиту на дану розробку на ринку.

На відмінну від існуючої, така методика базується на підході до підприємства як елементу системи виробництва з вивчанням зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства (або його підрозділу):

18

споживачів і їх потреб, конкурентів, постачальників і можливих посередників – при одночасному аналізі своїх можливостей.

На основі проведеного аналізу розробляється стратегія маркетингу – при роботі по досягненню конкурентоспроможності продукції підприємства, в тому числі: з товарної політики (підвищення якості, зниження собівартості, механізація, енергозабезпечення виробничих процесів тощо), цінової політики, товаророзподілу (збут, транспорт, посередники тощо) та товаропросування.

Товарна політика створеної маркетингової стратегії слугує обґрунтуванням технічної розробки дипломного проекту.

Така методика дозволяє підняти рівень дипломного проектування у відповідності з вимогами кваліфікаційних характеристик спеціалістів інженерних профілів і, одночасно буде впливати на загальний рівень підготовки спеціалістів.

Розглянуті особливості викладання курсу маркетингу в технічних ВНЗ дозволяють підвищити рівень підготовки спеціалістів у відповідності з вимогами, які ставить перед ними ринкова система ведення господарства.

Калкова Н. М., к.е.н., доцент кафедри маркетингу,

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва e-mail: nkalkova@yandex.ru

ВИКОРИСТОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ

Висока динамічність функціонування видів економічної діяльності в

ринкових умовах, безперервні зміни в технологіях на ринку праці і збуту, формування єдиного інформаційного простору, зростання потреб у фахівцях з маркетингу впливають на характер вимог, що пред'являються до якості економічної освіти. Особливу актуальність в ринкових умовах набувають питання, пов'язані з підготовкою професійних кадрів для економічних галузей, оскільки істотні перетворення у всіх структурах українського суспільства, що відбуваються сьогодні, і загальна демократизація життя припускають скорочення термінів адаптації випускників до трудової діяльності, підвищення їх мобільності і конкурентоспроможності. З одного боку, завдання підготовки маркетологів стає головною метою освітньої логіки спеціального вузу, що вимагає конкретних механізмів управління процесом професійного становлення студентів, з другого боку, створення таких механізмів вимагає розробки наукового знання про умови вироблення професійної компетенції. Таким чином, перехід від індустріального суспільства до постіндустріального, при якому пріоритетними в економічних галузях

19

стають інформаційні технології і на перший план виходить знання та інформація, визначає якісно новий етап економічної освіти, передбачає використовування в учбовому процесі сучасних інформаційних технологій, що і послужило причиною розробки і прийняття Закону України "Про концепцію Національної програми інформації".

З інформатизацією вищої освіти вчені Барановській А. І., Белова Л. А., Уваров О. В., Демін В. М. та ін. зв'язують реальні можливості створення системи освіти, яка дозволить кожному студенту вибрати свою власну стратегію навчання, розв'язати проблеми поліпшення якості, підвищення ефективності професійної освіти. У науковому знанні проблемі підготовки сучасних фахівців, що володіють інформаційними засобами, специфічним стилем мислення, надається значна увага (Бозієв Р. С., Глухов Г. В., Довейко А., Круглов В. І). Проблема освоєння і використовування інформаційних технологій в професійній діяльності і в навчанні активно вивчається Кручиніним В., Сальниковим В., Садетдіновим Д. Ш., Тагировою З. К., Уваровим О. В. Впровадження персональних комп'ютерів в учбовий процес відкриває нові можливості для організації і вдосконалення навчання, для корінної зміни технології отримання нового знання і педагогічної творчості викладачів. Так, Метешкин К. А. відзначає, що використовування нових інформаційних технологій в учбовому процесі дозволяє організувати активну пізнавальну діяльність студентів, оптимізувати учбовий процес, збільшити об'єм інформації, що повідомляється на занятті, підвищити інтерес до навчання, створювати нові можливості для розвитку внутрішнього світу студента, стимулювати його творчі здібності і т.д., що, поза сумнівом, веде до корінних структурних змін учбової діяльності, до виникнення її нових видів і форм, навичок, знань, умінь.

Слід зазначити, що підготовка фахівців-маркетологів вимагає нових підходів у викладанні відповідних дисциплін, однією з яких є «Маркетинг», при якому формування знань в області спеціалізації повинне поєднуватися з придбанням практичних навичок роботи на комп'ютерах при рішенні професійних задач. Так, використовування персональних комп’ютерів при підготовці студентів можливе в наступних напрямах.

По-перше, використовування програм комп'ютерного тестування, при застосуванні яких бажана постановка «нестандартних» питань, ситуацій, кейсів, з тим, щоб студент в своїх відповідях на питання зміг продемонструвати не тільки формальні знання, але і запропонувати рішення нестандартних ситуацій. Необхідно відзначити також, що подібне комп'ютерне тестування, будучи лише допоміжним засобом для викладача, не повинне замінювати або підміняти собою екзаменаційну форму контролю, унаслідок чого тестування слід використовувати на попередньому етапі, результати якого враховуватимуться надалі.

По-друге, до формального застосування стандартних програм можна віднести також використовування різних баз даних. У рамках вивчення дисципліни «Маркетинг», можливо використовувати базу даних, в якій

20

зібрані відомості про 500 провідних фірм (данні зі списку FORTUNE-500 за два роки), з метою практичного засвоєння студентами як загальної методики вивчення фірм, так і для вивчення і порівняння даних по конкретних фірмах і видах економічної діяльності. Також застосування баз даних можливе при обробці інформації, одержаної в ході проведеного анкетування, що дозволить деталізувати одержану інформацію і уявити докладний висновок про результати анкетування. До розділу застосування стандартних програм в практиці викладання дисципліни «Маркетинг» можна віднести також і використовування продуктів типа Microsoft Office – перш за все електронних таблиць і текстових редакторів, при самостійній роботі студентів (підготовці рефератів, розрахунково-графічних і контрольних робіт).

Слід зазначити, що з метою практичного засвоєння одержаних теоретичних знань по дисципліні доцільне також застосування спеціалізованих програм, заснованих на методах ділових ігор, в процесі застосування яких студенти послідовно проводять роботу за оцінкою потенційних ринків збуту свого товару, вибирають географічний сегмент, проводять оцінку конкурентоспроможності свого товару за допомогою відповідної програми (типу електронних таблиць).

Так при викладанні ряду маркетингових дисциплін в Росії використовують спеціалізовані програми комп'ютерних ділових ігор, які імітують ринкові ситуації, розробниками яких є компанії: «Іжиця», м. Пенза (гра «Ринок»), КОББІ, м. Москва («Маркетинг»), «Інфорт», м. Москва («Бизнес-курс» – моделювання управління підприємством в економічних умовах з різним конкурентним оточенням), «ИНРЭКО-ЛАН» («Управління супермаркетом» – моделювання бізнес-ситуацій на основі програмного комплексу «Тріумф-Аналітика»). Аналізуючи використовування комп'ютерних ділових ігор в практиці викладання маркетингових дисциплін в Україні, слід зазначити, що учбові бізнес-симуляції використовувалися в Міжнародному інституті менеджменту (м. Київ), зокрема комп'ютерна ділова гра MARKSTRAT®, яка є стратегічною маркетинговою симуляцією розробленою французькою бізнес-школою INSEAD.

В основному всі ділові ігри представляються, як обігравання минулих, актуальних або можливих ситуацій з метою виявлення, відповідно, помилок, що повторюються, причин помилок, їх наслідків, найвигідніших варіантів розвитку кампанії. Психологічний ефект ігрового процесу можливо поділити на дві складові частини формою, якщо гравці розуміли те, що відбувається, і за змістом, якщо ігровий процес переконав учасників в наявних варіантах розвитку організації, тобто дані варіанти реалістичні. Також, комп'ютерна ділова гра забезпечує максимально емоційне залучення учасників в події, допускаючи можливість повернути хід і спробувати іншу стратегію, створює оптимальні умови для розвитку передбачливості, гнучкості мислення і цілеспрямованості. В процесі

21

ділової гри можливе ухвалення студентами як самостійних, так і скоординованих рішень, що підвищує здатність керувати і підкорятися, стимулює практичні навички, розвиває уяву та інтуїцію. Слід зазначити, що при грі міняється мотивація навчання, знання засвоюються для забезпечення безпосередніх ігрових успіхів, а студенти навчаються в реальному для них процесі.

Таким чином, головна задача процесу інформатизації сучасного суспільства полягає в забезпеченні через сферу освіти, освоєння теорії і практики сучасних інформаційних технологій, сприяючих розвитку альтернативного мислення, формуванню умінь розробляти стратегію пошуку рішення як учбових, так і практичних задач, прогнозувати і аналізувати результати ухвалених рішень на основі моделювання інформаційних процесів, явищ, взаємозв'язків між ними.

Білоконь О.Л., викладач І категорії,

Волинський технікум Національного університету харчових технологій e-mail: oksana_bilokon@mail.ru

НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОЇ ФІРМИ

Формування ринкових відносин, потужні процеси інтеграції України у

європейське та світове співтовариство зумовлюють стрімке зростання як попиту на фахівців-маркетологів, так і вимог до їх фахового рівня. Проте, кризові явища на сьогоднішній день призводять до скорочення маркетингових бюджетів, відмови від програм підтримки бренду, замороження запланованих програм навчання персоналу. Це в кращому випадку, а більш дрібні фірми до того ж скорочують штати, і під це скорочення дуже часто потрапляють працівники маркетингових служб, а їх функції перекладають на єдиного штатного спеціаліста з маркетингу, або ж взагалі на комерційного директора чи менеджера. Тому для випускників спеціальності “Комерційна діяльність” досить важливим є обізнаність з питань маркетингу.

Сучасний роботодавець потребує фахівця високої кваліфікації. Сьогодні нашому випускникові недостатньо знати теоретичні та методологічні основи аналізу ринку, оперувати складовими товарної та цінової політики підприємства, а й необхідно мати практичні навички застосування різних концепцій управління маркетингом на підприємстві. Ситуація для випускників ускладнюється ще й тим, що в останні роки все частіше виникає питання спеціалізованих маркетингових знань.

Основними вимогами до фахівців з комерційної діяльності є: - сильні аналітичні здібності;

22

- уміння швидко знаходити необхідну інформацію; - здатність пристосовуватися до змін та приймати нестандартні

рішення; - готовність взяти на себе відповідальність.

Перелічених вище навиків можна набути лише на практиці. В навчальному процесі підготовки таких фахівців вже традиційними формами є проведення практичних занять у форматі (рольових) ділових ігор, розв’язання ситуаційних задач, що сприяє підвищенню активності студентів, покращанню якості навчання. Як показує аналіз, часто такі ігри чи ситуації є відірваними від зовнішнього середовища і не дають змоги відчути повною мірою відповідальності за прийняті рішення, оскільки оцінюється саме рішення, а не результат його впровадження. Тому, на нашу думку, заслуговує на увагу навчання в умовах віртуальних навчальних фірм.

Перші навчально-тренувальні фірми (далі – НТФ) були відкриті в Україні у 1995 р. на базі ВПУ №10 м. Черкас та Київського індустріально-педагогічного коледжу за фінансової підтримки українсько-німецької програми TRANSFORM. Наш технікум практикує навчання в умовах НТФ з 1999 року. Підготовка здійснюється в основному за фахом “Комерційна діяльність”.

В чому переваги такого навчання? Віртуальна фірма дає змогу впроваджувати і використовувати в навчальному процесі технології замкнутого циклу, а це значно підвищує конкурентоспроможність випускників на ринку праці і освітнього закладу в цілому. Така технологія має низку переваг:

перше – наближення до реальної дійсності, коли студенти вчаться на власних помилках, не завдаючи збитків фірмі;

друге – постійна робота у команді виховує в студентів колективний (корпоративний) дух;

третє – студенти можуть працювати й тренуватися, набуваючи досвіду в усіх відділах фірми, а отже, і бачити всі взаємозв’язки;

четверте – набуті практичні навички дають змогу випускникові швидше професійно адаптуватися в трудовому колективі;

п’яте – постійні ділові зв’язки між віртуальними фірмами сприяють відчуттю реального бізнесу.

НТФ є підрозділом технікуму і являє собою спрощену модель реально діючої торговельної фірми, що має у своїй структурі відділи: торговий зал, бухгалтерію, роботи з персоналом, матеріально-технічного постачання, фінансового планування, безперечно відділи маркетингу з розширеною зоною діяльності, що включає питання купівлі-продажу та зовнішньоекономічної діяльності. І якщо, для прикладу, студенти спеціальності “Бухгалтерський облік” переважно проходять стажування з бухгалтерського обліку, фінансового планування, то студенти

23

“Комерційної діяльності” більшість занять проводять у відділах маркетингу, торговому залі, набувають навичок роботи з персоналом.

Заняття на НТФ проводяться не спареними уроками, а імітують справжній робочий день фірми із всіма внутрішніми та зовнішніми зв’язками. Для більш ефективної роботи у відділах фірми формується графік індивідуальних та індивідуально-групових занять студентів таким чином, щоб за визначений термін кожен студент, переміщуючись на робочих місцях, відпрацював алгоритм посадових обов’язків усіх наявних посад на фірмі. Співпраця з вітчизняними та зарубіжними НТФ сприяє виробленню почуття відповідальності та добросовісного виконання роботи, адже кожному студенту доступні матеріали документообігу, засоби зв’язку, комп’ютерна та офісна техніка.

Зокрема, у відділі маркетингу студенти набувають навиків за фахом агента та менеджера з реклами, фахівця з дослідження ринкового середовища, торгового представника, мерчендайзера, а найактивніші - тимчасово виконують обов’язки керівника відділу. Тут створені всі умови проведення маркетингових досліджень поширення товару на ринку, формування цінової, збутової політики, планування та проведення рекламних кампаній фірми. Студенти самостійно розробляють рекламні засоби, а також беруть безпосередню участь в продажі товарів нашої віртуальної фірми ідентичним НТФ, оформляючи при цьому всю необхідну документацію. Періодично проводять аналіз економічних показників діяльності НТФ. Такі умови навчання самі по собі інтегрують знання багатьох наук.

Навчання в умовах НТФ дозволяє якнайкраще знайти підхід до студента, використати та розвинути його творчий потенціал, що є важливою складовою особистісно-орієнтованого навчання. Так, щорічно студенти беруть участь у виставках-ярмарках НТФ як на терені України так і за кордоном (Німеччина, Польща). Основна робота переноситься у відділи маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності. В цей період студенти мають можливість проявити свій творчий потенціал, виробити корпоративний дух. Особливий акцент відводиться роботі в мікро групах, парах, де забезпечується диференційований підхід до поєднання знань, умінь і навиків студентів. Представляючи НТФ, студент усвідомлює свою відповідальність, адже його робота не залишиться поміченою лише викладачем, її оцінять інші студенти, його колеги, в тому числі і з інших регіонів. Особисте спілкування студентів під час проведення виставок-ярмарок сприяє обміну досвідом, формує риси підприємливості.

Слід відзначити, що навчання в умовах НТФ висуває жорсткі вимоги до кадрового складу, адже викладач який проводить заняття у відділі НТФ повинен вміти не просто доступно викласти теоретичний матеріал, але і сам орієнтуватися у відповідному напрямку діяльності, знати всі приховані сторони, які можуть відкритися в процесі роботи, нарешті - власне організувати сам процес стажування. Тому обов’язковою умовою

24

для такого викладача має бути практичний досвід роботи в бізнесі або хоча б періодичне стажування на реальних підприємствах.

Таким чином імітаційне навчання в рамках мережі НТФ має незаперечну перевагу щодо формування у майбутніх фахівців умінь та навичок контролю основних параметрів прямого впливу зовнішнього середовища.

В умовах нових інформаційних технологій навчання суттєво змінюється індивідуальна робота студента. Вимога сучасності – створення та використання електронних засобів навчання, які мають інтерактивні можливості розгалуження процесу пізнання. Але розробка таких засобів у навчальному закладі немає фінансового забезпечення, а наявні програми навчального призначення часто не ефективні. Подальша координація роботи НТФ сприяла б розширенню їх діяльності і в цій сфері.

Жегус О. В., к. е. н., ст. викл., Попова Л . О., к. е. н., проф., Афанасьєва О. П., ст. викл.,

Харківський державний університет харчування та торгівлі e-mail: hdatoh@kharkov.com

ІННОВАЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОГО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ

Розвиток суспільства сьогодні відбувається у напрямку його

інформатизації та становлення нових знань, що зумовлює необхідність адаптації навчально-виховного процесу шляхом модернізації вищої освіти. Тенденції у соціально-економічній сфері, науково-технічний прогрес, конкуренція на ринку освітніх послуг зумовлюють інноваційний характер перетворень, який передбачає необхідність підготовки фахівців з маркетингу з принципово відмінними навичками, вміннями, мисленням від тих, які були притаманні постіндустріальному суспільству. На всі ці вимоги, у першу чергу, повинен відгукнутися викладач вищої школи, якому належить удосконалити свою педагогічну майстерність шляхом інноваційного розвитку.

Інноваційні процеси у вищій освіті України відбуваються достатньо високими темпами і спрямовані вони на повні або часткові зміни, що ведуть до модифікацій мети, завдань, змісту, методів, форм навчання й виховання. Сучасні інноваційні процеси у вищій освіті спрямовані на підвищення якості освіти та характеризуються активізацією структурних інновацій, вже не впровадженням, а розширенням сфери застосування інформаційних технологій; персоніфікацією навчального процесу, його гуманітаризацією, спрямованою, перш за все, на розвиток творчих здібностей та нестандартного мислення студентів.

25

Інновації у викладанні маркетингу передбачають удосконалення управлінського процесу, організації навчально-виховного процесу, методичних підходів. Сучасне науково-методичне забезпечення викладання маркетингу повинно відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці, освітньо-професійній програмі підготовці студентів за напрямком «Маркетинг» та містити поряд з традиційними елементами інноваційні компоненти. Інноваційний шлях удосконалення науково-методичного забезпечення передбачає інтеграцію навчально-освітнього та науково-пізнавального процесів, що забезпечить надання студентам сучасних наукових знань, сприятиме оволодінню ними методології їх отримання й використання під час навчання та протягом всього життя.

Розробляючи інноваційну концепцію сучасного підручника з маркетингу ми дотримувалися наступних принципів:

– забезпечення певного рівня новизни. У даному випадку вона проявлятиметься, як у використанні нових наукових сучасних досягнень, так і у застосуванні інноваційних методів та засобів представлення теоретичного матеріалу та практичних завдань;

– оптимальність, яка передбачає оптимізацію структури викладення теоретичного та практичного матеріалу;

– результативність та ефективність, досягатимуться шляхом підвищення рівня мотивації студентів на основі зростання інтересу до маркетингу;

– можливість творчого застосування в масовому досвіді передбачає дотримання вимог освітньо-професійної програми підготовки студентів за спеціальністю «Маркетинг» та діючого законодавства.

Інновації полягатимуть в оптимізації педагогічної структури науково-методичного забезпечення викладання маркетингу, що передбачає наповнення його структурними елементами. У сучасних розробках поряд з традиційними компонентами вже пропонуються складові, спрямовані зацікавити користувачів, як правило, вони є носієм додаткової інформації, яка може виходити за межі теоретичного матеріалу. Це такі рубрики, як «це цікаво», «інформаційний бюлетень», «аналітична записка» тощо.

Інноваційна концепція передбачає забезпечення інтеграції наукової, освітньої, виробничої діяльності. Сучасний підручник чи навчальний посібник з маркетингу повинні розроблятися спираючись на останні наукові досягнення в різних напрямках маркетингу, а теоретичний матеріал доцільно підкріплювати практичними фактами (статистичними, економічними), прикладами з діяльності підприємств, супроводжуватися ілюстраціями. Наведення досягнень із зарубіжного досвіду потребує від авторів їх ретельного роз’яснення з точки зору специфіки та можливостей їх використання у вітчизняній практиці.

Обов’язковою умовою інноваційного підручника з маркетингу є популяризація та поширення використання ресурсів Internet. Розвиток сучасних інформаційних технологій дозволяє сьогодні говорити про

26

всебічне охоплення. Сьогодні маркетинг можна вивчати за допомогою всесвітньої мережі, в якій можна знайти он-лайн–конференції, повнотекстові наукові публікації, форуми. Задачею викладача стає пошук та ознайомлення студентів з корисними сайтами для вивчення тієї чи іншої теми дисципліни, їх популяризація серед студентів та надання їм навичок отримання та опрацювання інформації з використанням ресурсів Іnternet. У рубриках присвячених закріпленню матеріалу, серед контрольних питань та завдань слід пропонувати такі, які потребують користування інформаційними технологіями під час їх виконання.

Наступна складова концепції – це креативний підхід до оформлення науково-методичної розробки з маркетингу. Сучасні видавничі технології дозволяють покращити подання матеріалів у навчальних посібниках та підручниках. Використання кольорових фотографій та ілюстрацій, забарвлених схем та рисунків, виділення кольором структурних елементів таблиць, зробить підручник чи навчальний посібник більш цікавим та захопливим.

Інноваційна концепція передбачає поширення використання інтерактивних методів навчання та спрямованість на індивідуалізацію. Інноваційний апарат сучасної освіти налічує безліч навчальних технологій. Найбільш розповсюджені з них кейс-метод та проблемне навчання. Поширення потребують метод проектів, навчання у малих групах, навчання у співпраці, метод портфоліо, розвиток критичного мислення, системний аналіз, моделювання тощо. Використання цих навчальних технологій сприятиме набуттю студентами навичок роботи з маркетинговою інформацією та на основі її опрацювання виробляти та доводити свої власні позиції, самостійності у пізнавальній діяльності, вибору моделей практичної дії, моделюванню професійного комунікативного середовища.

Інноваційною складовою сучасного підручника з маркетингу стає використання електронних носіїв інформації в комплекті з друкованим виданням, призначених як для студентів, так і для викладачів. Формуючи CD для студентів доцільно включити до його складу перелік та витяги з нормативних документів або законодавчих матеріалів, які регламентують окремі положення маркетингу; роздавальний матеріал до лекцій; довідкову інформацію, електронні словники термінів з маркетингу, плани семінарських, практичних занять та індивідуальних робіт. Допомогою для викладачів, які будуть користуватися запропонованим підручником чи навчальним посібником, стануть робоча програма курсу, за якою розроблено видання, комплект слайдів лекцій, рекомендовані схеми проведення семінару (практичного заняття, тренінгу) з примірним розподілом часу на ті чи інші види робіт; допоміжні відеоматеріали (інтерв’ю з фахівцями, репортажі з виробництва, епізоди публіцистичних програм тощо), завдання з використанням інноваційних методів навчання (кейси, проблемні ситуації, ділові ігри, завдання на розвиток критичного

27

мислення у студентів, робочі матеріали портфоліо, завдання для роботи в групах).

До всього цього слід додати необхідність урахування інтересів, поглядів сучасної молоді, що сприятиме посиленню їх зацікавленості та викликатиме бажання поглиблено вивчати маркетинг.

Інноваційна освіта – це модель освіти, яка зорієнтована на розвиток творчих здібностей, сприяння посиленню мотивації здобувачів освіти, створення належних умов для оволодіння певної професії та розуміння необхідності навчання упродовж життя. І у цьому процесі особливе місце займає науково-методичне забезпечення навчального процесу.

Яцишина Л. К., к. т. н., доц., декан інженерно-економічного факультету,

Лабурцева О. І., д. е. н., доц., завідувач кафедри маркетингу,

Київський національний університет технологій та дизайну e-mail: eldzin@bigmir.net

РОЛЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРИСКОРЕННІ АДАПТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ

ДО УМОВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В Україні одним з найбільш помітних наслідків світової економічної кризи виступає суттєве погіршення ситуації на ринку праці. Поряд із загальним зниженням рівня зайнятості спостерігаються й певні структурні зміни, які проявляються, зокрема, у зменшенні пропозиції робочих місць крупними корпоративними роботодавцями й у зміщенні пріоритетів убік самостійного працевлаштування у сфері ініціативної підприємницької діяльності, насамперед малого бізнесу. Зазначена тенденція значною мірою зумовила появу популярного слогану «криза – це можливість»; проте, для того, щоб скористатися цією можливістю, потрібна не лише психологічна готовність до прояву підприємницької ініціативи, а й наявність відповідних знань та компетенцій, формування яких стає актуальним завданням сучасної економічної освіти.

Навчальний процес в сучасних умовах має бути орієнтований в першу чергу на розвиток самостійного мислення та здатності оперативно мобілізувати опанований теоретико-практичний інструментарій для вирішення реальних завдань професійної діяльності. В цьому контексті важко переоцінити значення новітніх форм і методів активізації навчання – ділових ігор, комп’ютерної симуляції бізнес-діяльності, аналізу ситуаційних вправ тощо. Суттєво зростає також роль позааудиторної самостійної роботи студентів, в тому числі в рамках професійних гуртків,

28

клубів та інших ініціативних організаційних утворень, де майбутні фахівці ще у період навчання вчаться працювати у команді й мають змогу брати участь у реальних творчих проектах, наприклад, таких, як самостійне планування і проведення маркетингових досліджень, організація студентських конференцій, круглих столів, підготовка інформаційно-рекламних матеріалів.

Намагаючись пристосуватися до змін, що відбуваються останнім часом у вітчизняному підприємницькому середовищі, колектив кафедри маркетингу Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) систематично вдосконалює навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів з маркетингу, а також приділяє значну увагу організації самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Так, в ході приведення навчальних планів у відповідність до вимог оновлених галузевих стандартів підготовки фахівців у галузі знань «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки «Маркетинг» реалізовано нову концепцію курсового проектування, сутність якої полягає в наступному.

Новий освітній стандарт помітно збільшує час, відведений на вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Це дає змогу забезпечити наскрізну фахову підготовку, починаючи знайомити студентів зі специфікою обраної спеціальності ще на першому курсі (дисципліна «Університетська освіта»). На другому курсі – в третьому та четвертому семестрах – вивчається профільна дисципліна «Маркетинг», загальний обсяг якої збільшено до 360 годин або 10 кредитів ECTS. Викладання цієї дисципліни у КНУТД здійснюється за підручником «Маркетинг» (автори – В. Руделіус та ін., видання Навчально-методичного центру «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні»). Важливою перевагою даного підручника є подання навчального матеріалу з орієнтацією на поетапне виконання конкретного практичного завдання – написання маркетингового плану. Отже, кафедрою прийняте рішення запропонувати студентам у четвертому семестрі першу курсову роботу, сутність якої і полягає у розробці спрощеного плану маркетингу для конкретного підприємства або окремої товарної лінії.

Завдяки виконанню цієї курсової роботи студенти ясніше уявляють собі коло професійних завдань маркетолога та логіку взаємозв’язку окремих напрямів маркетингової діяльності. Проте, з іншого боку, студенти відчувають, що наявних у них знань з маркетингу не вистачає для детального опрацювання деяких розділів плану – скажімо, для ретельного проведення маркетингових досліджень, обґрунтування конкретних заходів за окремими складовими комплексу маркетингу, прогнозування результатів впровадження цих заходів та оцінки їх економічної ефективності. Це стимулює інтерес до поглибленого вивчення на третьому та четвертому курсах спеціальних професійно-орієнтованих

29

дисциплін та полегшує сприйняття їх ролі у загальній структурно-логічний схемі підготовки фахівця.

Другою у наскрізному ланцюжку курсового проектування виступає курсова робота з економіки підприємства (5 семестр), яка забезпечує практичне закріплення загальноекономічної підготовки. Далі виконується курсовий проект з маркетингових досліджень (6 семестр) і, нарешті, курсова робота з маркетингової комунікаційної політики (7 семестр). Восьмий семестр завершується складанням державного іспиту із спеціальності, який підводить підсумок професійної підготовки на рівні бакалаврату.

Сьогодні переважна більшість бакалаврів продовжує навчання на п’ятому курсі з метою отримання кваліфікації спеціаліста або магістра з маркетингу. У 9 семестрі студенти вивчають такі узагальнюючі, «надбудовні» дисципліни, як стратегічний маркетинг та маркетинговий менеджмент. Саме в рамках маркетингового менеджменту здійснюється синтез всіх отриманих за період навчання знань, але вже на більш високому, якісно новому рівні. У 2008 році базисним підручником з даної дисципліни у КНУТД став підручник Ф. Котлера, К. Л. Келлера та А. Ф. Павленко «Маркетинговий менеджмент», який, як і підручник В. Руделіуса, адаптований до умов маркетингової діяльності в Україні (в адаптації, зокрема, брали участь й автори даних тез). Виконання курсового проекту із стратегічного маркетингу – останнього у наскрізному ланцюжку курсового проектування – доповнює спектр професійних знань майбутніх фахівців розумінням стратегічних аспектів маркетингової діяльності. Цикл здобуття повної вищої освіти з маркетингу завершується поверненням до розробки детального, розвиненого маркетингового плану підприємства у дипломній роботі спеціаліста або магістра.

Практичне спрямування професійної підготовки маркетолога протягом всього періоду навчання забезпечується активним використанням сучасних інтерактивних технологій навчання, залученням викладачів, які працюють у реальному бізнесі і в навчальних програмах МВА. Це кандидати економічних наук, доценти Н. В. Головкіна, О. А. Виноградов (Міжнародний інститут менеджменту), Заморока Т. Л. (Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром») та інші.

Не залишаються байдужими до свого професійного майбутнього й самі студенти. Саме за їх ініціативою у КНУТД створено студентський маркетинговий клуб «М-ТЕАМ» при Українській Асоціації Маркетингу (детальну інформацію про діяльність клубу можна знайти на Інтернет-сайті УАМ). В активі клубу вже чимало здобутків. Так, проведено круглі столи – зустрічі з такими відомими вітчизняними професіоналами, як головний редактор журналів «Маркетинг і реклама» та «Маркетингові дослідження в Україні», доктор наук з державного управління Є. В. Ромат, директор групи компаній United Communications, відомий рекламіст

30

Андрій Федоров, Голова Виставкової федерації України Олександр Пашкевич, директор бренд-консалтингової компанії «Слідопит» Вадим Пустотін. Члени клубу брали участь у проведенні анкетних опитувань за проектом «Дослідження впливу зовнішньої реклами на формування девіантної поведінки неповнолітніх», що виконувався на замовлення Київської міської державної адміністрації.

Найкращим підтвердженням ефективності використання у КНУТД сучасних технологій підготовки фахівців з маркетингу є той факт, що багато випускників кафедри не лише працюють за обраною спеціальністю, а й досягли неабияких професійних успіхів, причому як у відомих компаніях, так і на створених з власної ініціативи підприємствах.

Ілляшенко С. М., д. е. н., проф., зав. каф. маркетингу, Сумський державний університет

е-mail: isn_dom@mail.ru

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (ДОСВІД СумДУ)

В сучасних економічних умовах загострюється конкуренція на ринку

праці, у тому числі серед фахівців з маркетингу. Підготовка конкурентоспроможних фахівців передбачає надання їм комплексу знань і умінь щодо застосування сучасного інструментарію маркетингу для вибору і реалізації оптимальних шляхів приведення у відповідність внутрішніх можливостей розвитку конкретних підприємств і установ до зовнішніх, які генеруються ринком. Досвід підготовки фахівців-маркетологів у Сумському державному університеті (СумДУ) показує, що цього можна досягти наступними заходами:

1. Узгодженням змісту і структури викладання фахових дисциплін, що досягається впровадженням у навчальний процес підручників і навчальних посібників, які охоплюють матеріали комплексів навчальних дисциплін, які викладаються при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" та "магістр". Зокрема, у СумДУ видані навчальні посібники зі спеціальності "Маркетинг": "Маркетинг: бакалаврський курс" (зараз у видавництві готується до друку однойменний підручник) та "Маркетинг для магістрів".

Об’єднання у рамках однієї книги для підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня матеріалів кількох дисциплін дозволило уникнути дублювання, уточнити і узгодити їх зміст, форму подачі матеріалів і послідовність їх викладення, краще зрозуміти роль і місце окремих дисциплін.

31

Звичайно, для поглибленого вивчення дисциплін використовуються окремі підручники і навчальні посібники різних авторів (підготовлених викладачами СумДУ і інших ВНЗ України, а також фахівцями інших країн).

2. Вивченням новітніх теоретико-методичних основ маркетингу, що досягається залученням викладачів і студентів до наукових досліджень, результати яких узагальнюються у наукових монографіях (авторами їх окремих розділів є викладачі, аспіранти та студенти), які використовуються у навчальному процесі. Кафедрою маркетингу СумДУ безпосередньо видано більше 10 таких монографій, ще близько 10 – спільно з колегами інших кафедр СумДУ та інших ВНЗ. Це дозволяє краще розуміти як викладачами, так і студентами сучасні проблеми маркетингу, а також оволодіти теоретико-методичними підходами до їх розв’язання.

3. Обов’язковим залученням усіх викладачів до написання навчальних посібників, підручників, конспектів лекцій та методичних вказівок. Це дозволило повністю забезпечити навчальний процес власними розробками. Звичайно, СумДУ закуповує кращі вітчизняні і перевідні навчальні та наукові видання. Видаються також спільні видання із співробітниками інших ВНЗ.

4. Обов’язковою участю студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр" у наукових публікаціях (самостійних чи разом з викладачами). Для цього у їх розпорядженні є три фахових видання СумДУ, вони також можуть публікувати результати своїх досліджень в інших фахових виданнях та матеріалах конференцій.

5. Орієнтацією тематики наукових досліджень кафедри на розв’язання науково-прикладних проблем сучасного маркетингу. Зокрема, інтенсивно розробляються проблеми маркетингу інновацій, екологічного маркетингу, маркетингових ризиків, промислового маркетингу, мотивації споживачів, управління торговими марками та брендами, управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства, застосування маркетингу в антикризовому управлінні тощо. З цієї тематики щороку захищаються кандидатські дисертації. При кафедрі маркетингу відкрито постійно діючі аспірантура та докторантура зі спеціальності 08.00.04. Кращі студенти рекомендуються до продовження навчання в аспірантурі, після захисту дисертацій вони працюють викладачами.

6. Залученням студентів до участі у наукових і науково-практичних конференціях, предметних олімпіадах, конкурсах наукових робіт тощо. Зокрема у СумДУ у рамках щорічної науково-технічної конференції викладачів, студентів та аспірантів постійно діє три секції з різних аспектів маркетингової діяльності. Наші студенти щороку отримують призові місця на Всеукраїнських конкурсах наукових робіт, вони були переможцями і призерами Всеукраїнських олімпіад з маркетингу.

7. Практичною зорієнтованістю тематики дипломних, курсових та контрольних робіт, а також обов’язкових домашніх завдань. Усі вони (без винятку) виконуються на матеріалах конкретних підприємств та установ,

32

переважно Сумської області. Кращі роботи використовуються як приклади (зразки) у навчально-методичних матеріалах, що їх видає кафедра маркетингу СумДУ (у тому числі у підручниках і навчальних посібниках з грифом МОН України, конспектах лекцій і методичних вказівках). Захист робіт передбачає обов’язкову комп’ютерну презентацію основних результатів у Power Point.

8. Проходженням виробничої та переддипломної практики на підприємствах та установах м. Суми і Сумської області. Зібрані під час практики матеріали використовуються при написанні контрольних, курсових та дипломних робіт.

9. Стимулюванням студентів до поєднання практичної діяльності маркетолога та навчання за індивідуальним планом. Практика свідчить, що такі студенти добре вчаться, отримують практичний досвід і без проблем закріпляються на робочому місці.

10. Обов’язковим застосуванням пакетів прикладних програм (як мінімум, Microsoft Excel) при виконанні курсових та дипломних робіт.

11. Введенням комплексу дисциплін за вибором ВНЗ та вибором студента, які поглиблюють теоретико-практичну підготовку студентів - майбутніх фахівців з маркетингу – у руслі сучасних концепцій економічного розвитку. Зокрема, це дисципліни: економічний ризик та методи його вимірювання, ризики у маркетингу, управління інноваційним розвитком, прогнозування техніко-економічного рівня машин, маркетинг інновацій, екологічний маркетинг, PR, митна справа (Сумська область є прикордонною з Росією), маркетинг в антикризовому управлінні та ін. Істотну увагу приділяють вивченню теоретичних основ та засвоєнню практичних навичок аналізу та урахування факторів невизначеності та ризику різних аспектів маркетингової діяльності.

12. Використанням сучасних засобів навчання (мультимедійних комп’ютерних технологій, тренінгів, ділових ігор, виконання кейсів тощо), залученням студентів до проведення практичної маркетингової діяльності, наприклад, опитування споживачів та обробки результатів опитувань.

13. У СумДУ існує розвинена система матеріального стимулювання співробітників, які видають навчальну літературу, публікують статті разом зі студентами, публікують статті за кордоном, готують призерів олімпіад і наукових конкурсів, готують аспірантів і докторантів тощо. Це стимулює прагнення викладачів і співробітників до високих досягнень у науковій діяльності і навчальному процесі.

14. Всіляко заохочується участь студентів у науковій роботі, наукових конкурсах і олімпіадах, стимулюються високі показники у навчанні. Це досягається: відшкодуванням СумДУ усіх витрат, пов’язаних з відрядженнями студентів, преміюванням, введенням додаткових іменних стипендій тощо.

33

Для підвищення ефективності підготовки фахівців з маркетингу, здатних результативно працювати в сучасних економічних умовах, на державному рівні необхідно: збільшити частку дисциплін за вибором ВНЗ і студента, які б відображали специфіку ринку праці окремих регіонів України; збільшити ступінь індивідуалізації підготовки студентів, шляхом зменшення наповнення груп; посилити практичну спрямованість тематики предметних олімпіад і конкурсів наукових робіт студентів.

Русіна Л. С., викладач,

Єнакієвський технікум економіки і менеджменту ДонНУ е-mail: etem@ghost.dn.ua

РОЛЬ ДІЛОВОЇ ГРИ ТА ІНШИХ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДИК

У ПОСИЛЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСНИКІВ

Основною педагогічною ідеєю застосування інтерактивних методів є активізація розумової діяльності студентів, актуалізація опорних знань, індивідуалізація навчального процесу, надання можливості самостійного осмислення студентами значення отриманих знань для використання їх на практиці, виховання позитивного відношення до предмету, зв’язок маркетингу з іншими науками.

Для досягнення цієї мети необхідно використовувати ефективні методи активної роботи зі студентами при проведені занять, урізноманітнювати процес актуалізації наданих знань, надаючи можливість студентам не тільки самостійно опрацьовувати тему, але й перевіряти власні знання шляхом використання комп’ютерних програм з маркетингу.

Одним із методів інтерактивного навчання є використання ділової гри, яку викладач проводить під час семінарського заняття. Особливо важливим є те, що семінар професійно спрямований та корисний для майбутньої діяльності спеціалістів.

Чітко виконуються принципи диференційного та індивідуального підходів, коли студентам надається можливість розв’язання проблемних задач, вирішення типових і нетипових професійних завдань та їх змістовне забезпечення.

Досвід роботи викладачів свідчить, що спеціально розроблені ділові ігри, найкраще сприяють засвоєнню посадових обов’язків майбутнього спеціаліста – маркетолога.

Ділова гра – це активне заняття, в якому студенти набувають професійних навичок і практичного досвіду.

34

Ділова гра – це практичне заняття, що моделює різні аспекти професійної діяльності тих, хто навчається, і забезпечує умови комплексного використання знань.

Основними вимогами, що ставляться до ділових ігор повинні бути: комплексність, що охоплює по можливості більшість

управлінських функцій; динамічність, що дозволяє безпосередньо включати чинник часу

в навчальний процес; різносторонність, що забезпечує розвиток комплексу знань,

навичок і особистих якостей керівника. Типові ознаки ділової гри:

рольовий характер подачі матеріалу; наявність проблеми і різне відношення до її вирішення; повторюваність ситуацій; динамізм розвитку; керованість.

Використання в процесі навчання ситуативних ігор тільки тоді дасть користь і буде ефективним, коли ігри будуть розташовані в певному порядку, тобто організовані в систему. В основі навчальної ділової гри лежать загальні ігрові елементи і наявність ролей, ситуації, в яких відбувається реалізація ролей. Але на відміну від інших ігор, у тому числі й ігор навчального характеру, ділова гра має індивідуальні риси, а саме імітація умов здійснення реальної професійної діяльності з метою моделювання актуальних проблемних ситуацій. У процесі ділової гри теоретичні знання втілюються в практику діяльність і використовуються в процесі інтенсивної інтелектуальної роботи в пошуках шляхів та засобів вирішення проблеми, яка була покладена в основу сценарію гри.

Під час гри студенти реалізують комплекс умінь: виділення в цій ситуації предмета дій, мети, засобів та

результатів, яких потрібно досягти; постановка завдання, що забезпечує досягнення мети в

реальних виробничих умовах; використання дій, спрямованих на розв’язання конкретних

виробничих завдань; проведення оцінювання та аналіз результатів професійної

діяльності; прийняття самостійних рішень щодо розв’язання реальних

виробничих завдань. У діловій грі втілюється основна форма педагогічної творчості:

первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. У процесі гри студентів формується співпричетність та самооцінка особистості. Слід зауважити, що гра може відбуватися лише у тому

35

випадку, коли в ній є ролі, що взаємодіють між собою, проблема, правила гри, ігровий результат.

Робота на заняттях тісно пов’язується також з позааудиторною; проведення КВК з маркетингу, вікторин, конкурсів, участь в олімпіадах, випуск газет з сучасною маркетинговою інформацією.

З метою поглиблення набутих на заняттях знань, розвитку інтересів і творчих здібностей студентів, набуття професійних знань і навичок, а також направлення їх умінь, старань, енергії в потрібне русло треба залучати студентів до студентських наукових конференцій та конкурсів.

Студентські конкурси – це серйозні змагання в знаннях, уміннях і навичках. Під час підготовки до конкурсу або олімпіади можна спостерігати пізнавальну активність, яка характеризується потягом до знань, розумовим напруженням і вольовими зусиллями. Перед викладачами постає головне завдання при проведенні олімпіади або конкурсу:

стимулювання творчого самовдосконалення студентської молоді;

виявлення та розвиток обдарованих студентів; формування творчого покоління молодих науковців та практиків

для галузей суспільного життя; підвищення інтересу до поглибленого вивчення з дисципліни.

Головна мета студентських конкурсів виробити в студентів упевненість у тому, що їх участь в олімпіаді чи конкурсі – це своєрідний звіт про успішне вивчення дисципліни.

Таким чином, методика інноваційних технологій, яку використовує викладач на заняттях різного типу та в позааудиторній практиці, дозволяє всебічно підійти до проблем активного навчання студентів. А також закріпити і перевірити знання з предмету, залучити до постійної творчої роботи, активізувати науково–дослідницьку діяльність студентів. Отже, запровадження різноманітних навчальних методик, таких як ділова гра, різнорівневе тестування з використанням комп’ютерного програмування, метод кейсів (ситуативних задач) допомагає студентам успішно засвоїти не тільки програмний матеріал, але й отримати знання зі спеціальності, поширити кругозір завдяки новітнім підручникам та практичним посібникам з предмету. Підвищити загальнокультурний рівень, навчитися суспільній відповідальності, допомагає підготуватися до подальшої самостійної професійної діяльності, до сучасних потреб українського ринку праці.

36

Коломієць Г. М., д. е. н., проф., завідувач кафедри «міжнародна економіка» економічного

факультету Дідорчук І. Л.,

старший викладач кафедри «міжнародна економіка» економічного факультету,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна e-mail: anna@econom.kharkov.ua

ІМІТАЦІЙНА ПРАКТИКА ЯК СУЧАСНА ФОРМА АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Удосконалення навчального процесу з метою підвищення

конкурентоспроможності випускника ВНЗ на ринку праці в умовах невизначеного підприємницького середовища передбачає посилення його практичної складової. Практична підготовка студентів спрямована, зокрема, на оволодіння студентами первинним досвідом професійної діяльності та сприяє саморозвитку студента.

Однією з інноваційних форм проведення практики на економічному факультеті ХНУ ім. В. Н. Каразіна стала імітаційна практика, яку запроваджено в межах наскрізної практики для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка» (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»), метою якої є отримання системного уявлення про структуру і функціонування галузей і підприємств в умовах відкритої економіки; поглиблення правових основ міжнародної економічної діяльності, оволодіння методологічним інструментарієм аналізу і оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності організації, галузі, виробництва і організації, а також оптимізації ефективності в умовах економічної глобалізації і регіональної інтеграції.

Принциповою концептуальною засадою, що лежить в основі організації імітаційної практики є положення про домінуючий характер маркетингової функції менеджменту сучасного підприємства, яка дозволяє ефективно представити її товари та послуги споживачам в умовах невизначеності та перманентної зміни умов зовнішнього середовища.

Головним завданням практики є формування високого рівня компетенції майбутнього фахівця на основі поглиблення теоретичних знань та формування у студентів практичних навичок розроблення, прийняття та реалізації маркетингових рішень стосовно зовнішньоекономічних аспектів діяльності організації. Базу практики складають підприємства м. Харкова.

При розробці концептуальних засад імітаційної практики було враховано досвід використання організації тренінгу Центром навчально-тренінгових фірм КНТЕУ.

37

Безпосередня організація імітаційної практики здійснюється згідно до наступного алгоритму.

На першому етапі проходження практики студенти у складі академічної групи самостійно формують інформаційну базу дослідження, що складається з доступних вторинних інформаційних джерел, визначають методи дослідження об’єктів – підприємств м. Харкова, які є об’єктами практики. Студенти збирають і вивчають довідкову інформацію про базові підприємства (за допомогою керівників практики, самостійно на сайтах підприємств, з офіційних інформаційних джерел, періодичних видань тощо).

Другий етап – ознайомчо-дослідницький – передбачає безпосереднє дослідження роботи підприємств – баз практики, постановку завдань практики згідно з проблемами та завданнями, що їх встановлює базове підприємство або таких, що виявлені студентами самостійно на попередньому етапі.

Третій етап – імітаційно-виробничий – передбачає конкретизацію та виконання завдань практики згідно з проблемами та завданнями, що їх встановлює базове підприємство або таких, що виявлені студентами самостійно на попередньому етапі.

На цьому етапі студенти у складі мікрогрупи (2-5) самостійно розробляють та реалізують проект дослідження, спрямований на вирішення певних завдань маркетингової діяльності обраного підприємства. Впродовж етапу студенти здійснюють контроль термінів та досягнутих результатів виконання завдань згідно до самостійно розробленого плану та певних повноважень членів мікрогрупи. Студенти мають скласти пропозиції щодо маркетингових стратегій виходу підприємства на зовнішні ринки та розробити рекомендації стосовно реалізації обраної стратегії за окремими її елементами.

Четвертий етап – підсумково-презентаційний – передбачає підготовку звіту та презентацію результатів практики на конференції, в якій беруть участь представники маркетингових підрозділів підприємств.

До переваг, які дозволяє реалізувати імітаційна практика необхідно віднести:

підвищення мотивації студентів, оскільки вони залучені до вирішення реальних завдань на конкурентній основі;

підвищення рівня професійної компетенції студента за рахунок оволодіння елементами оцінювання інформації, вмінням знаходити і виправляти помилки, елементами самоконтролю тощо;

підвищення інформованості потенційних роботодавців відносно реального рівня компетенції студенів;

підвищення конкурентоспроможності випускника на ринку праці за рахунок отримання певного досвіду роботи та відгуків про позитивні результати її виконання.

38

Досвід впровадження такої практики свідчить про високу ефективність такої форми роботи.

Федорова Ю. К., к. е. н., доц.,

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля e-mail: doc_fedorova@ukr.net

ЗНАННЯ ОСНОВ САМОМАРКЕТИНГУ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ВИПУСКНИКА НА РИНКУ ПРАЦІ Сучасний ринок праці в Україні характеризується високим рівнем

конкуренції, зумовленою зростанням вимог роботодавців та значною пропозицією з боку навчальних закладів молодих високоосвічених кадрів. В цих умовах для того, щоб випускник вищого навчального закладу був конкурентоспроможним на ринку праці та зацікавив роботодавця, він повинний окрім здобутих вмінь та навичок під час навчання та розвинутих власних якостей мати високий рівень професійної свідомості. На момент випуску з університету студент-випускник повинний мати певний рівень психічного й інтелектуального розвитку особистості та бути підготовленим до виконання професійних завдань в місцях майбутнього працевлаштування.

Також тенденцією сьогодення є постійне зростання рівня конкуренції на товарних ринках, підвищення потреб ринку та вимог споживачів, що формує попит на фахівців з маркетингу. Майбутні маркетологи після закінчення навчання повинні володіти комплексом знань не лише з економіки і управління, а й соціології, психології, культури та інших сфер суспільного характеру для здобуття навичок спілкування з людьми, дослідження середовища, оволодіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, формування громадської позиції. Саме комплекс набутих знань формує у майбутніх фахівців професійну свідомість та професійну компетенцію, що свідчить про ступінь готовності випускника вищого навчального закладу до життя, його подальшого розвитку й активної участі в діяльності суспільства. Це дозволяє не тільки реалізувати свої знання і вміння з отриманої професії, але й розширити можливості застосування своїх навичок в сучасних умовах, виробити гнучкість і професійну творчість для підвищення власного рівня конкурентоспроможності на ринку праці.

Але ж навіть при наявності найкращої професійної підготовки випускникам вищих начальних закладів буває досить важко знайти собі гідне місце працевлаштування на висококонкурентному ринку праці

39

України. Тому в умовах сучасної економічної ситуації назріла необхідність включати в зміст професійної освіти молоді знання й уміння просування себе на ринку праці, оскільки найчастіше у випускників вищого навчального закладу практично не сформовані способи ефективної поведінки на ринку праці, спрямовані на самостійний пошук роботи або форм зайнятості.

Бурхливий розвиток економіки та людських взаємин поступово призводить до того, що обставини вимагають появи такої дисципліни, яка б могла бути помічником людині у будуванні своєї кар’єри, а також у досягненні успіху в житті та плануванні своєї діяльності. Молода людина в ринкових умовах виступає як продавець своєї робочої сили, а тому необхідно застосувати певні основи маркетингу до власної особи.

Самомаркетинг – це взаємозалежний комплекс дій з оцінки своїх знань і умінь, ділових якостей і психологічних особливостей у певній обстановці і стосовно до конкретного робочого місця. Знання принципів самомаркетингу допоможе випускнику знайти себе та своє «місце під сонцем». Для цього необхідно грамотно використовувати інструменти самомаркетингу. Інструменти цієї науки цілком відповідають інструментам класичного маркетингу. Головною відмінною рисою є те, що замість товару у самомаркетингу головним об’єктом вивчення та уваги є особистість людини. Всі закони, всі методи, усі принципи маркетингу, можливо використати стосовно людини. Це ж відноситься і до використання рекламних засобів, створювання ефективної стратегії та плану майбутніх дій. Усі ці інструменти слід використовувати з оглядом на стан та положення конкретної особи, а також з оглядом на зовнішні фактори. Все це зумовлено тим, що дисципліна самомаркетинг, окрім власне маркетингу, включає у себе елементи таких наук, як менеджмент, психологія, філософія та соціологія. Тому, вміло поєднуючи методи та інструменти маркетингу, а також окремі прийоми менеджменту та психології, стає можливим досягнення людиною будь-якої мети, що зумовлює, насамперед, її успішність та необхідність на ринку праці.

Таким чином, для того, щоб випускник вищого навчального закладу міг себе гідно представити на ринку праці, необхідно надати йому певну освітню послугу на високому якісному рівні та надати знання щодо власного просування. Тому представляється доречним впровадження в перелік дисциплін, що вивчаються в процесі навчання студентами вищих навчальних закладів, дисципліну «Самомаркетинг». Її викладачі повинні надавати знання новітніх форм, методів та технологій просування фахівців для різних сфер господарювання на основі творчих, креативних маркетингових підходів відповідно до певної особистості. При чому це є актуальним не лише для студентів спеціальності «Маркетинг», але й для будь-яких інших. Вибір найбільш адекватних для даних умов методів навчання дозволить підготувати високопрофесійних, компетентних і

40

високоморальних фахівців, здатних позиціонувати себе в будь-якій складній нестандартній обстановці, нових соціально-економічних умовах.

Чернобельський I. М., директор,

Консалтингова компанiя «LIVING&STONE» e-mail: chernobelsky2003@mail.ru

БЕЗРОБIТНИЙ ВИПУСКНИК: ЩО РОБИТИ ТА ХТО ВИНЕН?

Хто такий безробiтний випускник? Це «товар», який не знайшов свого споживача. Я не знаю, чи використовують мої колеги-роботодавцi таку термiнологiю, але дозвольте менi висловити власний погляд як директора консалтингової компанiї, який у даному випадку i є тим незадоволеним споживачем. Я зупинюсь на близький менi сферi маркетингу та реклами і спробую дати короткi вiдповiдi на винесенi у заголовок сакраментальнi питання – «Хто винен?» та «Що робити?».

Ми можемо скiльки завгодно посилатися на світову кризу, економічну нестабiльнiсть тощо, але якщо товар (послуга) не мають попиту, збитки завжди несе товаровиробник.

Користуючись цією термiнологiєю, товаровиробник – вищий навчальний заклад – повинен понести збитки. Що це буде: знижка рейтингу, скорочення набору чи втрата лiцензiї – не знаю, не думав. Але це повиннi бути такi великi збитки, одна наявнicть яких буде мотивувати вищий навчальний заклад та окремих викладачiв суттєво пiдвищити якiсть своєї послуги.

Шляхи до вирiшення цього питання iснують рiзнi. Наприклад, в нашій галузi дуже важливо окрiм систематичного викладання лекцiйного матерiалу органiзувати практичну сторону навчання – розбiр кейсiв, бiзнес-iгри, круглi столи з фахiвцями-практиками, конференцiї, виробничу практику тощо. Все це зобов’язаний забезпечити вищий навчальний заклад i так органiзувати процес, щоб його не можна було пройти формально. Це – одна сторона медалi.

На мiй погляд, проблеми вищого навчального закладу – це тiльки 25 % загальної проблеми. Iншi 75 % полягають у самому «товарi» – випускнику.

Невже ми не спроможнi донести до студентської молодi, що майже єдине, що не можна отримати як спадщину – це знання та досвiд?!

Невже ми не можемо випускникам розтлумачити, що через 5 рокiв кожен з них вийде на вiльний ринок з високим рiвнем конкуренцiї, i кожному потрiбно буде доводити роботодавцям свою необхiднiсть?!

I що цiну має не диплом (папiрець, який можна купити у столичному переходi), а спроможнiсть самостiйно мислити та дiяти. Диплом вищого

41

навчального закладу, який дбає про свiй власний рейтинг та репутацiю, лише пiдкреслює рiвень фахiвця, а не замiнює його.

Тобто, я упевнений, що акцент потрiбно як можна скорiше перенести на самостійну роботу, а студентам надати всi умови для отримання консультацiй, рiзноманiтної актуальної iнформацiї, вiльного обмiну думками, спiлкування з висококвалiфiкованими фахiвцями-практиками, тощо.

Так що ж, насамкiнець, робити, щоб подолати вищенаведенi негаразди?

Вiдповiдь на поверхні. Вищі навчальні закладі як «товаровиробники» повиннi вивчати ринок, спiлкуватись із «замовниками» та модернiзувати свiй «товар» пiд їх вимоги та сучаснi ринковi потреби.

При цьому нi в якому разi не нехтувати тими дисциплiнами, що входять до базового академiчного мiнiмуму. Тодi випускник-маркетолог, випускник-рекламiст, фахiвцi з продажу та iншi випускники, яких з перших студентських крокiв будуть нацiлювати на вирiшення проблем своїх потенцiйних клiєнтiв, на пiдвищення рiвня їx продажів, а не на «малювання креативу та виробництво зайвих звiтiв», будуть працевлаштованi, а роботодавцi – задоволенi рiвнем та якiстю «товару».

«Товару», за яким, насправдi, майбутнє.

Попова Н. В., к. е. н., доц., завідувач кафедри економіки і маркетингу,

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, генеральний директор «Міжнародного маркетинг-центру», член ESOMAR

e-mail: htei.knteu@gmail.com

МАРКЕТОЛОГ У СУЧАСНОМУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ

Підготовка маркетолога, який зможе ефективно адаптуватися до сучасного бізнес-середовища, перш за все, має бути побудована на компетенціях, як результатах освіти. В основі цього лежить те, що викладання маркетингу повинне формувати у майбутнього випускника маркетингове мислення. Воно припускає включення певних каналів свідомості, які дозволяють розглядати бізнес-рішення через призму клієнтоорієнтованості. І це стосується не тільки маркетологів, а й всіх випускників управлінських спеціальностей, яким в реальній дійсності доводиться щодня приймати рішення в умовах невизначеності бізнес-середовища.

Формування маркетингового мислення можливе тільки на основі поєднання теоретичної підготовки в області маркетингу, знань поведінки споживачів і уміння застосовувати маркетингові технології, інструменти в цілях досягнення запланованого ефекту. Щоб добитися такого поєднання,

42

необхідно таким чином побудувати процес викладання, щоб він був наближений до умов бізнес-середовища. Це означає, що теорія не повинна викладатися ради теорії, а практичні заняття перетворюватися на семінари з питань теорії, у свою чергу, курсові роботи – в подібність рефератів з теоретичних питань. На виході ми і отримуємо неконкурентноздатного випускника, який не вміє застосовувати свої знання на практиці; пройдуть ще роки, перш ніж він стане дійсним маркетологом або управлінцем.

Щоб формувати у студентів маркетингове мислення, необхідно таким чином перебудувати курс лекцій, щоб студент відчував потребу в нових знаннях і виявляв зацікавленість в питаннях, що розглядаються на лекціях. Головним інструментом в досягненні даної мети є відмова від практики традиційного читання лекцій і перехід до інтерактивних методів. Їх використання повинне сприяти комунікаціям між викладачем і студентами, які виникають в процесі проведення лекційного заняття. Студент за допомогою певних методик, заснованих на проблемних питаннях, що задаються викладачем, прикладах реальних ситуацій, що мали місце в практиці бізнесу і підтверджують теоретичні положення, що наводяться, повинен втягуватися в процес сприйняття маркетингу не як теорії, а як філософії бізнесу та інструменту його успішного ведення.

Звичайно, застосування інтерактивних методик вимагає, перш за все викладачеві почати із самого себе. Важко заразити інших маркетинговим мисленням і передати навички застосування маркетингового інструментарію, якщо ти сам їм не володієш. Тому для викладача маркетингу і управлінських дисциплін важливий досвід роботи в бізнесі або, як мінімум, щорічне стажування на підприємствах, в організаціях або участь в проектах бізнес-структур.

Викладач маркетингу, як ніхто інший, повинен розуміти, що як будь-який товар або послуга матимуть успіх у споживачів тоді, коли він задовольняє їх потреби, так і випускник буде тоді затребуваний на ринку праці, коли його компетенції відповідатимуть вимогам часу і викликатимуть довіру у працедавців. Випускник ВНЗ повинен знати свої компетенції і вміти їх презентувати. На практичних заняттях з маркетингу його вчать в тому числі і маркетинговим комунікаціям, і лише тоді можна вважати працю викладача за ефективну, коли знання про можливості комунікацій і уміння їх застосовувати на практиці дозволять випускникові успішно працевлаштуватися.

Серед компетенцій, які сьогодні зажадалися бізнес-середовищем, такі як широка загальна підготовка, наявність базових знань, компетентність в професійній сфері, уміння застосовувати знання на практиці, здатність системно мислити, уміння швидко адаптуватися до умов середовища, що змінюється, уміння працювати в команді, комунікабельність, лідерські якості, уміння аналізувати великі об'єми інформації і виокремлювати головне, здібність до нестандартних рішень,

43

інноваційне мислення, готовність постійно вчитися, підвищувати свою кваліфікацію, володіння комп'ютером і знання мов. Це далеко не повний перелік того, що хочуть бачити працедавці в маркетологу або управлінцеві сьогодні, проте саме ці якості найчастіше є заставою успішної кар'єри.

Для того, щоб розвивати перераховані компетенції необхідно в процесі навчання ініціювати самостійність мислення студентів при вирішенні практичних завдань. Викладач в цьому випадку повинен виступати консультантом, порадником в тому, які варіанти рішення можуть бути використані студентом, і які вони можуть мати наслідки. Практичні заняття мають бути наближені до реальних умов роботи маркетолога. Для цього необхідно широко застосовувати метод кейсів, але використовувати його не для семінарського обговорення, а насищати цифровим матеріалом так, щоб кожен студент мав можливість самостійного рішення. Це дасть можливість отримати навички роботи з великими масивами інформації, застосування комп'ютерної техніки, розуміння сенсу і значення економічної і маркетингової інформації в ухваленні управлінських рішень. Тобто теоретичні питання переводяться в плоскість обґрунтувань і розрахунків, аналізу наслідків ухвалення тих або інших рішень, що є особливо важливим в умовах невизначеності підприємницького середовища.

Уміння працювати в команді, швидко знаходити рішення в умовах, що змінюються, системно мислити, виробляються в процесі комунікацій при використанні такого інструменту як ділові ігри. Проте, знову необхідно підкреслити важливість використання в них реальних практичних ситуацій, що вимагають вирішення проблем. Використання в процесі ділової гри мозкового штурму примушує студента включати інноваційне мислення, пропонувати нестандартні рішення, підсилює мовну та інтелектуальну активність, показує уміння командної роботи. В процесі ділової гри виробляються навички лідерської роботи, гнучкості в управлінні групою, вимальовувалися ролі кожного учасника та їх приховані можливості. Завдання викладача – корегувати і направляти студентів, виступати в ролі консультанта або фасилітатора. Це дає можливість студентам навчитися ще одній важливій компетенції, такій, як навички консультаційної роботи.

В процесі викладання маркетингу і управлінських дисциплін дуже важливо навчити студента застосовувати новітні технології, математичний апарат, шукати інструменти і досягнення в суміжних галузях знань. Для цього викладачеві необхідно постійно тримати руку на пульсі інновацій і привчати студентів до пошуку нових знань. Результатом цього мають бути оновлення лекційного матеріалу, робота із студентами в області науки, досліджень і розробок, участь студентів в конкурсах, конференціях, що дасть можливість випускникові бути впевненим в собі і оцінці результатів своєї праці, а також мати матеріал для власної презентації.

44

Широке застосування повинна також отримати практика проведення лекцій і практичних занять безпосередньо на підприємствах, в організаціях, де студенти дістають можливість в реальних умовах побачити і відчути атмосферу майбутньої роботи, професійні навички, які їм знадобляться, що значно підвищує мотивацію до якіснішого навчання.

Велике значення в підготовці майбутніх маркетологів та управлінців має також використання Інтернет-технологій як форми інтерактивного спілкування студента і викладача. Її використання дає можливість отримання студентом он-лайн консультацій, додаткових роз'яснень, підвищує оперативність роботи і формує навички роботи в мережі, а також підсилює індивідуальний підхід до навчання кожного студента.

Таким чином, активізація процесу навчання повинна йти шляхом активізації самостійності мислення студентів, отримання практичних навичок у використанні інструментів маркетингу, посиленні мотивації до навчання за рахунок розуміння необхідності своїх компетенцій та їх затребуваності на ринку праці, а також за рахунок широкого застосування інформаційних технологій для прискорення передачі знань від викладача до студента.

Бабенко Н. А., к. э. н., доц., доцент,

Харьковский институт бизнеса и менеджмента e-mail: nelyb@yandex.ru

ЧТО ЖДУТ КОМПАНИИ ОТ МАРКЕТОЛОГА – ВЫПУСКНИКА ВУЗА?

Программа подготовки маркетологов в высших учебных заведениях

включает комплекс дисциплин, которые позволяют теоретически освоить технологии маркетинговой деятельности. Проблема выпускника – его практические навыки и отсутствие системного использования теории и практики.

Маркетинг как система воспринимается только при оптимальном сочетании теории и практики. Степень овладения практических навыков во многом определяется насыщенностью учебной программы подготовки маркетологов курсовыми работами, имеющими прикладной характер. Это касается проведения маркетинговых исследований, проектирования рекламной кампании, и, наконец, разработки плана маркетинга. Важную роль в формировании практических навыков маркетологов играют базы и программы профессиональной практики.

В настоящее время на рынке выпускнику – маркетологу придется столкнуться с руководителями компаний, которые являются

45

профессионалами в области маркетинга. Руководство компаний предъявляет четкие требования к маркетологу, продиктованные накопленным опытом работы на рынке, и видением роли маркетинга в управлении системою создания и продвижения товаров на рынок.

Компании ждут от маркетологов комплексного анализа текущей ситуации на рынке и прогноза развития рынка на ближайшую перспективу. Для них важна не голая аналитика, а синтезированная по направлениям: товарный ассортимент, цены, каналы сбыта и продвижение в единый стратегический и оперативный план действий.

В первую очередь важны навыки студентов в проведении анализа товаров, конкурентов и потребителей, сегментирования и определения целевого сегмента. В условиях неопределенной маркетинговой среды традиционные критерии сегментации не работают, к целевому сегменту можно подобраться с использованием психологических и поведенческих характеристик, которые с трудом поддаются количественной оценки.

Особый вопрос – позиционирование, который часто упускается из виду руководством компаний, и не оценивается в должной степени начинающими маркетологами. Многие из них просто не владеют такими навыками.

Позиционирование предполагает определение позиции своего товара или фирмы в сознании потребителей по сравнению с товарами – конкурентами. Чаще всего, в качестве конкурентов рассматривают товары, не адекватные товару фирме. Ошибка в позиционировании приводит к искажению представления о конкурентных преимуществах и недостатках товара, а соответственно, об уровне его конкурентоспособности. Искажение информации влечет искажение стратегического курса и тактики маркетинга, некогда успешную компанию или продукт это приводит к краху.

Компании ждут от маркетологов планов маркетинга, в которых каждый товар характеризуется с точки зрения жизненного цикла и новизны рынка, уровня конкуренции и силы конкурентов, ключевых факторов успеха и его отличия от товаров-конкурентов. Необходимо оценить степень осведомленности или восприятия товара фирмы и товаров фирм-конкурентов.

Планы должны быть реальными, отражать действительное положение товара на рынке. Это требует анализа возможностей товаров, аналитики каждой группы товара с точки зрения ее потенциала по прибыли. Необходимо оценить каждый товар, чтобы определить, какой из них с наибольшей вероятностью даст наибольшую отдачу. Соответственно возникает вопрос по ценам и можно выделить группу товаров, которую следует продавать по повышенной цене?

Анализ позволяет выявить среди товаров новое поколение, которое может попробовать стать лидером. Если это товар-аналог, конкуренты которого известны, необходимо провести сравнение с товарами –

46

конкурентами. Чем слабее противники, тем выше шансы на успех товара фирмы. Если это конкуренция с крупными компаниями, и позиции товара слабые, планировать пути улучшения его конкурентной позиции, которые выявляются также в процессе анализа.

Самой большой статьей маркетингового бюджета является рекламная кампания. Маркетолог выполняет анализ эффективности рекламоносителей. И здесь первые ошибки. Традиционный набор рекламных средств и расчет бюджета на рекламу. Нет привязки к потребностям и к самой целевой аудитории. При выборе рекламного носителя забывают подумать, а что дает товар потребителю, какую выгоду он ему приносит, какие эмоции товар вызывает, какой рекламный сюжет завладеет вниманием потребителей. И, в конце концов, где может видеть целевой потребитель рекламу компании.

Маркетолог должен предложить такую стратегию продвижения товара, которая позволила истратить деньги фирмы с максимальной пользой – сформировать потребность в товаре у целевого рынка, если это новые идеи или новые товары. Реклама очень эффективна, когда ты сравниваешь свой товар с товаром-конкурентом, и наглядно показываешь разницу. Реклама не слишком эффективна, когда необходимо в чем-то убедить или переубедить потенциального покупателя. Не слишком она эффективна и когда просто развлекает потребителей, но ничего не говорит об отличительных особенностях товара фирмы.

Эффективность плана маркетинга доказывается по результатам прохождения очередного этапа. Полученные результаты сравниваются с ожидаемыми, и выявляются отклонения. Это позволяет своевременно корректировать программу.

Компании ждут от маркетологов владения техникой презентации результатов своей деятельности и техникой продаж продукции. Какой он маркетолог, если он не может продать свой товар? Практика показывает, что эта сторона профессиональных навыков маркетолов является самой слабой.

Продажа – это процесс, в котором продавец своими умелыми действиями повышает ценность конкретного продукта в глазах покупателя до того, как он совершит сделку. При этом покупатель получает за свои деньги приемлемый по качеству товар, а продавец свою выгоду. Продажа – процесс предоставления клиенту выгоды и дополнительного преимущества от товара. Продажа товара – это умение общаться с людьми.

Традиционные модели продвижения товаров на рынок в условиях неопределенной рыночной среды не дают ожидаемых результатов. Поиск новых форм продвижения, усиления акцентов на прямые продажи, бартерные схемы требует от маркетологов практических навыков и владения техникой и технологиями прямых и личных продаж.

47

Маркетинг воспринимается компаниями как важнейшая функция управления, интегрирующая процесс создания и производства товаров с потребителем. Эффективность маркетинговой деятельности во многом будет определяться уровнем профессиональных навыков маркетологов – выпускников высших учебных заведений.

Журавльова О. А.,

асист., Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

e-mail: vnu_marketing@mail.ru

СИСТЕМА КОМПЕТЕНЦІЙ ВИПУСКНИКА СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МАРКЕТИНГ” ЯК ФАКТОР ЙОГО

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА РИНКУ ПРАЦІ

Знання ринку та ринкових процесів споконвічно було турботою підприємців. Володіння ним дозволяло обґрунтовано приймати рішення, заздалегідь готуватися до боротьби з конкурентами, знижувати ступінь неминучого ризику, планувати на перспективу. Як відомо, знання – сила. Однак, як кажуть, за задоволення треба платити. Вивчення ринку обходиться недешево, не кажучи вже про те, що потребує значних інтелектуальних зусиль. Тим не менш, в усі часи далекоглядні комерсанти розуміли, що «гра коштує свічки», і не скупилися, коли потрібно було мати необхідну інформацію.

В Україні в багатьох навчальних закладах випускаються тисячі спеціалістів з маркетингу, які володіють вміннями дослідження ринкових явищ і процесів та представляють значний потенціал в цьому напрямі для вітчизняних підприємців. Але ж знанням ринку професійні навички випускників спеціальності «Маркетинг» не обмежуються. Для того, щоб випускник вищого навчального закладу був конкурентоспроможним на ринку праці та зацікавив роботодавця, він повинен мати високий рівень компетенції, що складається з його вмінь та навичок, здобутих під час навчання та розвинутих власних якостей.

Саме комплекс набутих знань формує у майбутніх фахівців систему компетенцій, що свідчить про ступінь готовності випускника вищого навчального закладу до життя, його подальшого розвитку й активної участі в діяльності суспільства. Це дозволяє не тільки реалізувати свої знання і вміння з отриманої професії, але й розширити можливості застосування своїх навичок в сучасних умовах, виробити гнучкість і професійну творчість для підвищення власного рівня конкурентоспроможності на ринку праці.

При чому стрімкий розвиток та інтенсивне використання сучасних технологій управління бізнес-організаціями різного профілю актуалізують

48

необхідність опанування практичним інструментарієм маркетингу, що здатний забезпечити випускника ВНЗ конкурентними перевагами на ринку праці. Спеціалісти в галузі маркетингу займають на підприємствах особливе положення, оскільки зобов'язані забезпечувати зв'язок із зовнішнім середовищем, ринком, споживачами, посередниками та ін. Тому до них пред'являють наступні вимоги: мати певні знання; володіти необхідними навичками; бути достатньо компетентними.

Розмежувавши поняття – знання, вміння, ділові та особистісні якості маркетолога – можна так визначити різницю між ними:

- знання слугують для того, щоб показувати те, що потрібно зробити;

- вміння і навички дають змогу усвідомлювати, яким чином це можна зробити;

- ділові та особистісні якості забезпечують здатність до аналізу середовища, правильної його оцінки, впевненості у прийнятті оптимальних рішень та енергійні дії із запровадження прийнятих рішень до життя.

Можна виділити три рівні певних знань випускників з маркетингу: 1) необхідні знання, навички та рівень компетенції для виконання своїх функціональних завдань; 2) бажані знання, навички та рівень компетенції для аналітичної роботи та прийняття необхідних і своєчасних рішень з реалізації маркетингових зусиль підприємства; 3) можливі знання, навички та рівень компетенції в галузі ділової інформованості, яка виходить за межі поточних локальних інтересів підприємства та пов'язана з перспективами економічного, технічного і соціального розвитку.

Компетенції випускника спеціальності маркетингу складаються зі спеціальних знань та досвіду практичної діяльності. Оскільки діяльність маркетолога різнобічна та має складну рольову структуру, то його професійні компетенції повинні мати відповідну структуру (рис. 1).

Рис. 1. Система компетенцій випускника спеціальності “Маркетинг”

Компетенції

випускника спеціальності

“Маркетинг”

професійна складова соціальна складова

адміністративна складова

49

Професійна складова компетенції випускника спеціальності “Маркетинг” містить знання маркетингових технологій та методів управління підприємством, що дозволяють спеціалісту проводити аналіз ринкової ситуації, в якій знаходиться компанія, обґрунтовувати маркетингові цілі та стратегії, розроблювати для їх досягнення комплексні маркетингові заходи стосовно товару, ціни, розподілу, просування, партнерських взаємин.

Адміністративна складова є для спеціалістів з маркетингу важливою передумовою успішної діяльності. Мова йде про знання та вміння застосовувати методи прийняття управлінських рішень (методи моделювання, творчі методи, методи оцінки та відбору альтернатив, загальні методи організації управлінської роботи тощо).

Соціальна складова передбачає вміння спеціаліста-маркетолога діяти в умовах, що змінюються, різних соціальних ситуаціях (сила переконання, товариськість, здатність до обговорювання, манера впевнено триматися, тощо). Соціальна компетентність – це достатньо багатовимірна конструкція. Вона містить, по-перше, когнітивну соціальну компетентність (реалістичне сприйняття, переробка інформації); по-друге, емоційну соціальну компетентність (формування та виявлення почуттів, що відповідають ситуації); по-третє, конативну соціальну компетентність (вербальні та невербальні здібності, їхнє поєднання). Також важлива здатність спеціалістів до комунікації, координації своєї діяльності, вміння працювати в команді, управління конфліктами та ін.

Таким чином, в сучасних умовах актуальною проблемою у вищих навчальних закладах, що готують спеціалістів з маркетингу, є всебічне виховання та підготовка молоді до ринкової економіки для формування їхньої професійної компетенції. Формування професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів може протікати успішно тільки в умовах управління навчальним процесом з використанням активних методів навчання та впровадженням інновацій у навчанні як з боку керівників навчальних закладів, так і з боку викладачів. Отже, виховання професійної свідомості молоді покладається на навчальний процес завдяки новітнім педагогічним технологіям та високої кваліфікації викладачів.

50

Ромащенко І. В., викладач кафедри іноземних мов,

Академія муніципального управління

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-СПРЯМОВАНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ

КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ МАРКЕТОЛОГІВ

Сучасний стан освітнього простору Української держави харак-теризується тенденціями глобалізації та інтеграції до світового освітнього простору.

Світовий освітній простір – відносно нове поняття. Воно визначає сукупність всіх освітніх і виховних закладів, науково-педагогічних центрів, урядових і суспільних організацій з просвітньої діяльності в різних країнах, геополітичних регіонах і в глобальну масштабі, їх взаємовплив і взаємодію в умовах інтенсивної інтернаціоналізації різних сфер суспільно-го життя сучасного світу [1, с. 3-14].

На основі теоретичного аналізу наукових досліджень робимо висновок, що "іншомовна комунікативна компетенція майбутнього маркетолога" розглядається, з одного боку, як здатність здійснювати іншомовне спілкування, тобто передавати і обмінюватися думками в різноманітних ситуаціях у процесі взаємодії з іншими учасниками спілкування, правильно використовуючи систему мовних і мовленнєвих норм, вибираючи комунікативну поведінку, адекватну автентичній ситуації спілкування, а з іншого – як готовність студентів-маркетологів до іншомовного спілкування.

Отже, беручи до уваги специфіку майбутньої професійної діяльності студентів, що навчаються за спеціальністю «Маркетинг», правомірно припустити, що володіння соціально-перцептивними вміннями дозволить більш успішно здійснювати професійно спрямовану міжкультурну комунікацію майбутнім фахівцям з маркетингу, дотримуватись правил і норми поведінкового етикету, які є нормативними в країні досліджуваної мови, і адекватно застосовувати ці знання у відповідних ситуаціях і сферах спілкування.

Впровадження сучасних педагогічних технологій у процес навчання іноземній мові майбутніх дипломованих фахівців, як показують дослідження останніх років і практика навчання іноземній мові в немовних вузах, багато в чому гарантує підготовку своїх випускників як висококваліфікованих і конкурентноздатних фахівців.

Проектна технологія має широку популярність серед викладачів іноземної мови - як особистісно-орієнтована педагогічна технологія, що реалізує навчання в співробітництві (cooperative learning). Популярність методу проектів навчання пояснюється тим, що «проектне завдання

51

безпосередньо зв'язує процес оволодіння певним предметним знанням з реальним використанням цих знань» [2]. Говорячи про метод проектів як про педагогічну технологію, варто підкреслити, що ця технологія припускає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своїм змістом [3]:

- конструктивно-практичні (Construction and Practical Projects); -ігрові-рольові (Role and Games Projects); -інформаційні та дослідницькі (Information and Research Projects); -проекти конкретного соціологічного дослідження (Survey

Рrojects); -видавничі проекти (Production Projects).

Тематика проектів дозволяє студентам маркетологам здійснювати «занурення» у мовне середовище, тому що під час роботи в мережі Інтернет студенти підключалися до серверів World Wide Web,що фактично з'явилося практичним використанням комунікаційних можливостей мережі Інтернет, необхідним для професійної роботи майбутніх фахівців з маркетингу. У процесі пошуку студентам, доводиться переглядати безліч матеріалів, самим узагальнювати зміст. Під час самостійного телекомунікаційного спілкування студентів у них формується вміння пошуку, прийому, сприйняття, осмислення й редагування англомовного тексту. Використання мережі Інтернет у пошуках необхідної інформації дозволяє значно активізувати учбово-пізнавальну комунікативну діяльність студентів, спонукає їх до безперервної творчості в період підготовки до проекту.

Процес участі в телекомунікаційному спілкуванні, крім спілкування як такого, включає активний пошук вирішення поставлених цілей і завдань, створення стійких пізнавальних інтересів, що сформувалися на базі ситуативної зацікавленості студента, що, в кінцевому результаті формує мотиваційні установки, що сприяють формуванню інформаційної культури. Телекомунікаційне спілкування дозволяє деякою мірою, індивідуалізувати викладання іноземної мови з урахуванням інтересів студентів, підвищувати інтенсивність їхньої праці, вчить аналізувати матеріали й робити самостійні висновки, виносити на загальне обговорення свої міркування, обстоювати свою думку й дискутувати. Характер діяльності під час телекомунікаційного спілкування є професійно спрямованим. Самі студенти, ділячись враженнями про участь у такій формі спілкування, відзначали, що придбані знання, уміння й навички знайдуть застосування в їх наступній професійній діяльності. Отримуючи необхідну інформацією з мережі Інтернет, відібравши й систематизувавши її, студенти змогли почати підготовку до телеконференції ,проведенням якої можна завершити проект. Під час конференції студенти могли підготувати повідомлення, висловити свою думку з проблеми, яка обговорювалась, задати питання учасникам та давати відповіді. Дуже важливо після дискусій, конференцій необхідно

52

дати оцінку сумісної діяльності, проаналізувати комунікативну поведінку кожного, проаналізувати найбільш поширені типові помилки та їх причини. Використання методу проекту сприяє:

значному збагаченню словникового запасу; грамотному здійсненню взаємодії з англомовними слухачами, як

представниками іншої культури; побудові свого мовлення логічно й переконливо з метою

досягнення бажаного результату; опановуванню прийомами проведення групових і

індивідуальних презентацій. Використання сучасних педагогічних технологій, у тому числі методу

проектів, як показало досвідчене навчання, дійсно створює реальні передумови для оволодіння студентами вміннями міжособистісної міжкультурної взаємодії в навчально-рольових ситуаціях, адекватних життєвим ситуаціям професійно орієнтованого та ділового спілкування Основна мета проектної роботи - розвиток самостійності й креативності студента, його здатності до ділової активності в галузі мовної освітньої діяльності в процесі оволодіння іноземною мовою і його використання як засобу міжкультурного спілкування в професійному плані. Провідним критерієм оцінки й самооцінки проектної роботи є здатність студента до взаємодії й співробітництва в процесі розв’язання проектно-дослідницьких і проектно-творчих завдань.

Якість впровадження технологічних інновацій у вищому навчальному закладі, кінцевий результат у значній мірі залежить від здатності викладача до опанування методикою та його психолого-педагогічної готовності до прийняття відповідних змін. Успішність інноваційних змін у вищій освіті в значній мірі визначається наявністю ефективного індивідуального стилю спілкування між педагогом і студентами. Існування вказаного фактору сприяє створенню такого навчально-формуючого середовища, в якому студенти могли б розвивати свої здібності, творчий потенціал, реалізовувати потреби та інтереси.

Література:

1. Вульфсон Б.Л. Мировое образовательное пространство на рубеже XX и XXI вв.// Педагогика, 2002. - №10.- С.3-14

2. Коряковцева Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работи при изучении иностранного языка: Пособие для учителей РКТИ, 2002.- 176с.

3. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка // ИЯШ. - 2000. - №2. - С.3-10.

4. Canale M., Swain M. Theoretical Basis of Communicative Approaches to Second Languages Teaching and Testing // Applied Linguistics. – 1980. – Vol.1. – P. 1-47., с. 35-36.

53

Зайчук Г. М., викладач Академії муніципального управління

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МАРКЕТОЛОГА ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Сьогодні в нашому суспільстві спостерігається зміна освітньої парадигми, що припускає використання в професійній освіті компетентнісного підходу (CBE – Competence based education), спрямованого на досягнення якості освіти через формування у майбутніх фахівців туристичної сфери сукупності різного виду компетенцій [1].

Аналіз досліджень Вачевского М. В., Федорченко В. К., Галаміної Л. І. показав, що у вузах накопичений певний досвід підготовки майбутніх фахівців для туристичної сфери, але він, на жаль, не повністю враховує вимоги сучасної соціокультурної ситуації: необхідність модернізації змісту і структури професійної освіти, пов'язаної з підвищенням його якості відповідно до потреб ринку праці і з урахуванням міжнародних тенденцій у контексті Болонського процесу [2].

В Україні підготовку кадрів за новими стандартами підготовки фахівців спеціальностей напряму «Туризм» здійснюють 27 вищих навчальних закладів.

Зміст професійної освіти зазвичай ототожнюється з достатньо вузько направленим учбовим матеріалом, в якості якого виступають навчальні плани, програми, підручники, навчальні посібники, відповідні їм інформаційні технології тощо. Такий погляд освіти, що апелює, головним чином, до розуму тих, що навчаються, до наповнення їх інтелекту все новими науковими знаннями, фактами, поступово стає не життєздатним [4]. Досвід роботи ряду вищих навчальних закладів свідчить, що граничне ущільнення обсягу все зростаючого учбового матеріалу, „розтягування” термінів не тільки базової, але і додаткової професійної освіти не спроможні вирішувати цю задачу. Програми підготовки фахівців за напрямом "Туризм", які відповідають вимогам галузевих стандартів, чітко формують мету освітньої та професійної підготовки, визначають місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності та інших соціально важливих властивостей та якостей менеджера туризму. Але в змісті навчальних програм недостатньо виражена цільова спрямованість на професію, маркетолога туристичної сфери, не завжди береться до уваги специфіка його підготовки. Зауважимо, що гуманітарна підготовка в широкому сенсі цього слова, як правило, розглядається недостатньо.

Для прикладу, в Академії муніципального управління для підготовки студентів не тільки до професійної діяльності за фахом (фінансиста,

54

менеджера, інженера, юриста, психолога, економіста, документознавця), а й для формування якостей держслужбовця, уведена в програму навчання функціональна спеціалізація „Державне управління та місцеве самоврядування”. Ця програма передбачає вивчення ряду дисциплін функціонального спрямування, написання курсової випускної роботи, але починається ця робота ще з абітурієнтами, на факультеті довузівської підготовки, курсом лекцій „Вступ до професії”, які мають за мету ознайомлення майбутніх студентів із специфікою майбутньої професії, її можливостями, вимогами та необхідністю системної роботи по формуванню необхідних компетенцій для обраного фаху. Це в якійсь мірі стимулює їх професійну самоосвіту та самовиховання, допомагає адаптуватися до особливостей навчально-виховного процесу в академії.

На факультетах багатьох навчальних закладів нашої держави, що готують спеціалістів для туристичної сфери, програм функціональної спеціалізації для майбутніх маркетологів немає. Не впроваджуються і цикли лекцій „Введення у спеціальність”, наприклад, в педагогічних університетах.

Як показав аналіз, в робочих програмах дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової та загальної підготовки, циклу професійно-орієнтованих, циклу вибіркових дисциплін та циклу вільного вибору студентів слабо виражені внутрішні зв'язки між розділами і окремими темами з цією майбутньою спеціальністю студента, недостатньо простежується в підготовці майбутнього фахівця сфери туризму гуманітарна тенденція. Наприклад, в робочих програмах дисциплін „Економічна теорія”, „Економіка підприємств”, „Безпека життєдіяльності” та інші, відсутня чітка професійна спрямованість як одна з головних умов формування професійної компетентності майбутнього фахівця туристичної сфери в галузі маркетингу.

Паралельно відмітимо, що теоретичні знання по дисциплінах часто вивчаються без постійного звернення до практики, що відображає сучасні соціально-економічні перетворення, які відбуваються в суспільстві, поза зв'язком з туристичною діяльністю регіонів. Процес навчання майбутніх фахівців туристичної сфери, готових займатися маркетингом, повинен відповідати завданням професійної соціалізації [3]. Тим часом, в процесі навчання майбутніх менеджерів і маркетологів туризму все ще мало колективних і групових форм навчання, які формують і розвивають людину як особистість. Практичні заняття по ряду дисциплін ведуться традиційно, без урахування майбутньої спеціальності студента. Але сучасна вища освіта неухильно долає інертність традиційних підходів [4].

Освітній процес, направлений на становлення фахівця туристичної сфери нового покоління, припускає «проживання» студентами таких варіантів взаємодії з викладачами, які б не тільки забезпечували рішення задач самого навчального процесу, але психологічно і практично готували

55

їх до роботи в нових умовах ринкової економіки. В той же час по актуальних для майбутнього фахівця туристичної індустрії дисциплінам на практичних заняттях педагог як і раніше виступає нерідко як транслятор знань, а позиція студента відображає об'єктивну спрямованість педагогічного процесу. Майбутній фахівець в галузі туризму часто орієнтований на відтворення готових знань туристики, йому не вистачає пізнавальної самостійності, критичності мислення, розвитку рефлексії, уміння адекватно оцінити себе, хоча в даний час набувають поширення такі активні форми навчання: ігри (ділові, рольові), проектні форми роботи, круглі столи тощо.

У змісті курсів по вибору і факультативів слабо виражена гуманітарна тенденція туристичної освіти. Курси по вибору і факультативи носять вузькоспеціалізований характер і не мають комплексної інтеграційної спрямованості. Підготовка і розвиток професійної компетенції майбутнього маркетолога туризму не може будуватися на домінанті теоретичної бази. Частка теоретичної і практичної частин підготовки майбутніх маркетологів повинні мати розумний компроміс, пріоритетом має стати практика та активні форми проведення занять [3]. В основу навчального процесу підготовки майбутніх сучасних фахівців маркетологів повинен бути покладений компетентнісно-діяльний підхід.

Література:

1. Вачевський М.В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх

маркетологів професійної компетенції// Монографія/ – К.: Професіонал, 2005. –350 с. 2. Галямина И. Г. Проектирование государственных образовательных стандартов

высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода: Материалы к шестому заседанию методологического семинара 29 марта 2005 г. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки

специалистов, 2005. – 106 с.

3. Федорченко В. К. Підготовка фахівців для сфери туризму: Теорія і практика. –

К.: Вища школа, 2003. – 450 с. 4. Эльконин Б. Д. Понятие компетентности с позиции развивающего

обучения [Текст] / Б. Д. Эльконин // Современные подходы к компетентностно ориентированному образованию. – Красноярск, 2002.

56

Григорчук Т. В., доц.,

ВНЗ «Інститут реклами» e-mail: taras.hryhorchuk@gmail.com

ВИКОРИСТАННЯ ГІБРИДНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МАРКЕТОЛОГІВ

Історична практика суспільно-економічного розвитку майже всіх

країн світу вказує на пряму залежність багатства нації від її інтелектуального потенціалу. Знання, вміння та навички, транспоновані у професійні компетенції, здатні вирішувати економічні проблеми як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. Саме ця обставина зумовлює невпинну конкурентну боротьбу держав за інтелект, повсякчасне «полювання на мізки», а як наслідок – сприяє збагаченню одних країн часто за рахунок інших.

З іншого боку причини невдач можуть приховуватися у неналежному рівні фахової підготовки спеціалістів-управлінців, у т. ч. маркетологів. За таких умов виникає небезпека втрати конкурентних позицій країни загалом, оскільки фахівці не лише не в змозі вирішувати внутрішні проблеми, вони перестають цікавити працедавців інших країн навіть для вирішення завдань на мікрорівні. В результаті українські дипломовані фахівці виконують роботи з догляду за людьми похилого віку, працюють прибиральниками, садівниками тощо.

Для подолання виявлених проблем необхідно вживати невідкладних заходів у системі підготовки сучасних фахівців управлінської ланки. При цьому особливу увагу слід приділяти навчанню фахівців з маркетингу, тому що саме маркетинг як основа сучасної підприємницької філософії все частіше стає вирішальним чинником успіху як суб’єкта підприємництва, так і держави загалом.

Як свідчать наші спостереження та практичний досвід, більшість фахівців-маркетологів на підприємствах послідовно або сконцентровано виконують окремі маркетингові функції, що призводить до формування активних компетенцій за рахунок втрати навичок щодо виконання інших робіт. За умови стабільного економічного розвитку країни, такий підхід є виправданим. Однак, коли виникає ситуація економічної нестабільності, що тягне за собою скорочення окремих працівників, роботи починають кількісно та якісно змінюватися. Переключення на додаткові маркетингові функції вимагає від працівника негайної активізації «пасивних» компетенцій. У більшості випадків цей процес займає немало часу, що, своєю чергою, спричинює несвоєчасність прийняття рішень, їх невірність, а в гіршому випадку – втрату конкурентних переваг. Нерідко вказана ситуація зумовлена такими чинниками:

57

відсутність оперативної бази поновлення знань або незнання її місця знаходження;

превалювання загальних теоретичних знань над конкретними практичними;

надмірна впевненість в актуальності раніше набутих знань. Очевидно, що проблеми, описані вказаними вище чинниками,

необхідно вирішувати ще під час навчання майбутніх фахівців в університеті, де взаємодія суб’єктів навчального процесу та й самі суб’єкти мають зазнавати значних змін.

Сучасний навчальний процес змушений відходити від усталеної аудиторної лекційно-семінарської системи навчання. Особливо це стосується викладання маркетингових дисциплін, де напередодні підготовлена викладачем лекція вже завтра може виявитися неактуальною в силу змін, що відбулися впродовж останніх 24 годин. Це ж стосується і підготовки практичних занять.

Вихід з утвореної ситуації, на нашу думку, може забезпечити використання гібридних методів навчання, під якими ми розуміємо синтез сучасних інтерактивних технологій та методик навчання, здатних забезпечити безперервність, послідовність і комплексність процесу навчання у формах, найбільш придатних для засвоєння знань і формування професійних компетенцій осіб, що навчаються. Відповідно, гібридна технологія апріорно передбачає інтерактивну навчальну взаємодію між суб’єктами навчального процесу, технічними засобами, консультантами та експертами; активно використовує найбільш придатні елементи аудиторних занять, дистанційного навчання та самостійної роботи.

Приміром, лекція, за умов використання гібридної технології навчання, суттєво втрачає свої звичні дидактичні риси, де, по суті, передбачено трансляцію знань від їх носія до одержувача навчальної інформації. Тут даний вид навчального заняття передбачає попереднє ознайомлення студента з текстом, наданим викладачем, скажімо, на його Інтернет-сторінці чи в інших джерелах; опрацювання додаткових інформаційних джерел; ознайомлення з поточною оперативної інформацією; формулювання власних висновків, а на цій основі – підготовка до дискусії з питань теми лекції. В процесі викладання маркетингу такий підхід є особливо важливим, оскільки лекційний матеріал, наданий викладачем, у кращому випадку демонструє його суб’єктивну позицію щодо питань теми. Цілком можливо, що цю позицію не поділяє студент – носій власного суб’єктивного досвіду. Інші точки зору можуть мати експерти та консультанти (навіть батьки чи друзі) за порадою до яких звертатиметься студент у ході вивчення навчальної дисципліни. Тому лекція має перетворюватися у дискусію, предметом якої є з’ясування сутності проблем, що розглядаються в темі, з різних позицій.

58

Практична частина навчального процесу мусить змінюватися також. Тут слід до мінімуму зводити відтворювальні завдання, тобто такі, що просто ретранслюють теорію. Широке запровадження кейс-технологій здатне більш активно формувати професійні компетенції фахівців-маркетологів. Однак, і тут є свої проблеми, пов’язані з використанням одних і тих же кейсів впродовж кількох років, які нерідко втрачають актуальність питань, що в них розглядаються. Ми вважаємо, що для забезпечення актуалізації кейс-технологій необхідно залучати самих студентів, де вони б розробляли власні кейси. При цьому доцільно використовувати конкурси на кращий кейс, що своєю чергою слугує додатковим чинником мотивації роботи.

Особливої уваги заслуговує самостійна робота студентів, спрямування якої має знаходитись під контролем викладача. Крім звичайних завдань, пов’язаних з опрацюванням окремих питань теми, ми пропонуємо застосовувати тестові завдання для самоперевірки знань. Для формування баз завдань та їх постійного оновлення доцільно використовувати можливості спеціальних програмних продуктів, таких як Hot Potatoes, Moodle тощо та мережу Інтернет, що забезпечуватиме дистанційний доступ до навчального ресурсу у найбільш зручний спосіб. Основними вимогами до тестових завдань залишаються відхід від відтворювальної складової на користь розгляду мікроситуацій (міні кейсів). При цьому значну частину тестових завдань можуть формувати самі ж студенти.

Загалом, використання елементів дистанційного навчання має супроводжувати увесь курс навчальної дисципліни. Сучасні технології уможливлюють доступ до навчальних матеріалів навіть з мобільного телефону. А це, своєю чергою, гарантує наявність навчальної інформації у будь-якому місці, в будь якому обсязі, в потрібний час.

На практиці застосування гібридних методів навчання передбачає навчальну взаємодію суб’єктів, які є носіями взаємодоповнюючих знань. Під час глобалізації економічних процесів, їх мінливості та швидкоплинності новітні знання можуть бути швидше помічені саме студентами, а не викладачем. Їх своєчасне виявлення є чи не найважливішим педагогічним завданням у сучасній системі підготовки конкурентоспроможного фахівця-маркетолога. Реалізація новітніх знань, а їх основні формування нових професійних компетенцій сприятимуть фаховому становленню студентів, а як наслідок – відбуватиметься успішне долання кризових явищ на всіх рівнях економічної системи.

59

Жукович-Дородних Н. М., методист

Коледжу технологій та дизайну, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

e-mail: zhukovich-nataly@mail.ru

ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЯРМАРКУ В УМОВАХ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ І–ІІ РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

Об’єктивною необхідністю перебудови незалежної, демократичної України є створення оптимальних умов для навчання, виховання та інтелектуального розвитку всіх членів суспільства, відродження інтелектуальної еліти країни. Реалізувати це можна шляхом цілеспрямованої діяльності освітньої системи.

У Законі України “Про освіту”, Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті перед вищими навчальними закладами поставлено завдання забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, до освоєння й впровадження наукових та інформаційних технологій, конкурентноспроможних на ринку праці.

Аналіз наукових досліджень і розробок, публікацій провідних спеціалістів вищої школи констатує важливість вирішення проблем наукової організації навчального процесу, визначення майбутньої професійної діяльності молодих фахівців.

Метою даної статті є висвітлення проблем організації професійної практичної підготовки студентів економічних спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та шляхи практичного вирішення цих проблем на прикладі досвіду роботи колективу викладачів економічного відділення Коледжу технологій та дизайну Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Згідно Закону України “ Про вищу освіту”, професійна підготовка – це здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю 7. Головним завданням професійної підготовки в сучасних умовах переходу до ринкових відносин є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних кадрів з високим рівнем професійних умінь, знань, навичок, що відповідають вимогам науково-технічного прогресу й ринковим відносинам в економіці, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення.

Професійна (фахова) підготовка є складовою професійної освіти, змістом якої вважається система знань, умінь та навичок, що забезпечують підготовку до професійної діяльності. Зміст включає:

суму понять, положень, алгоритмів і сучасних теорій, пояснюючих природні, суспільні, культурно-технічні явища;

60

суму знань про предмети труда та механізми, що застосовуються в процесі труда;

навчання способам діяльності, що гарантують формування професійних умінь і навичок.

Професійна практична підготовка – складова навчання в професійному навчальному закладі, в процесі якої студент одержує необхідні для професійної діяльності уміння і спеціальні практичні знання. Зміст професійної практичної підготовки визначається навчальними програмами, розробленими на основі кваліфікаційної характеристики. Реалізується в процесі практичних знань і виробничої практики.

Практична підготовка студента – обов’язковий компонент освітньо-професійної підготовки, що має на меті вироблення у студентів професійних навичок і умінь для здобуття кваліфікаційного рівня. Проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з певного фаху, здійснюється на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі, державного управління.

Різні аспекти професійної освіти, зокрема практичної підготовки, весь час привертають увагу вчених, педагогів, виробників.

Важливе значення для нашого наукового пошуку мають дослідження з теорії і методики професійної освіти В. Ю. Бикова, П. М. Воловика, С. У. Гончаренка, Р. С. Гуревича, А. І. Дьоміна, Н. Г. Ничкало 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 та ін. Питання економічної освіти і виховання вивчалися Л. П. Пономарьовим, І. Ф. Прокопенком та ін. 10, 11.

Виходячи з аналізу наукової літератури та стану економіки України в умовах сучасної світової кризи випливає, що майбутній спеціаліст середньої ланки виробництва повинен володіти ґрунтовними професійними знаннями, уміннями та навичками, впроваджувати сучасні прогресивні технології керівництва, виробництва, торгівлі, обліку, планування тощо; уміти організувати юридичні відносини з іншими організаціями, підприємствами, фізичними особами на основі знань економіки, маркетингу, етики спілкування і права; бути готовим до мобільної зміни робочого місця та виконуваних обовязків.

Враховуючи стан розвитку економіки та базуючись на результатах дослідження вчених щодо практичної діяльності фахівців, ми сформулювали основні загальні вимоги до практичної підготовки студентів економічних спеціальностей у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації:

організація педагогічного процесу практичної підготовки має бути максимально наближеною до реальної діяльності підприємства, виробництва або торгівельного процесу;

практична професійна підготовка має бути направлена на універсалізацію підготовки фахівця, надання широкого спектру можливостей отримання первинних знань і умінь та готовності до

61

поглибленого вивчення певних сфер діяльності, швидкої адаптації в умовах постійної зміни виробництва, готовності до зміни діяльності;

фахова підготовка повинна враховувати перспективи розвитку виробництва, науки, суспільства, оновлення системи економічних відносин; має бути направлена на формування у студентів готовності до роботи з новими програмами, системами, новою оргтехнікою, до впровадження у виробництво прогресивних технологій та систем керування;

в процесі практичної підготовки одними з пріоритетних мають бути виробничо-організаторські функції у загальній структурі професійної діяльності спеціаліста; уміння володіти методами та формами організації праці, прищеплення сумлінного відношення до виконання кожного завдання, сформованість потреби до самовдосконалення.

Одним з напрямків вирішення проблеми зв’язку теоретичного навчання і практичного оволодіння професією в процесі підготовки є застосування ділової гри як метода активізації навчального процесу. Спираючись на досвід колективу викладачів Коледжу технологій та дизайну Луганського національного університету імені Тараса Шевченка щодо впровадження ділової гри в процес організації практичного навчання, можна зробити висновок, що це надзвичайно підвищує мотивацію навчання, а отже, і зацікавленість студента в майбутній професії, спрямовує на оволодіння практичними уміннями з виконання завдань за фахом.

Одним з видів даної роботи є організація і проведення ярмарку на базі навчально-тренувальної фірми, що є складовою процесу навчання в умовах віртуальної фірми. Зрозуміло, що проведенню ярмарку передують теоретичні заняття з маркетингу, комерційної діяльності організацій, комерційного товарознавства, де студенти знайомляться з історією ярмаркової торгівлі, правилами організації та проведення ярмарків в сучасних умовах господарювання, особливостями організації господарських звязків, проведенню маркетингових досліджень, та ін., тобто оволодівають теоретичними знаннями. Практичних умінь студенти набувають вже під час підготовки та проведення ярмарку.

Література:

1. Биков В. Ю., Левківський К. М. Дидактичні та організаційно-методичні проблеми реалізації принципів освіти // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Науково-методичний збірник. – К., 1994. – 384 с.

2. Воловик П. М. Перевірка ефективності різних методів навчання із застосуванням послідовного критерію відношення ймовірності // Експериментальна педагогіка в XX ст. – К., 1996. – С.41-44.

3. Гончаренко С. У. Проблеми інтеграції змісту шкільної освіти // Інтеграція елементів змісту освіти. – Полтава. – 1994. – С. 2-3.

4. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. – К.: АПН України, 1995. – 45 с.

62

5. Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: Монографія/ За ред. С. У. Гончаренка. – К.: Вища школа, 1998. – 228 с.

6. Дьомін А. І. Основи професійної психології і педагогіки. – К.: Вища школа, 1984. – 204 с.

7. Закон України “Про вищу освіту” // Освіта України. – 2002. – № 17. – С. 2-8. 8. Ничкало Н. Г. Теоретико-методологічні проблеми реформування професійно –

технічної освіти // Педагогіка і психологія . – 1997. – № 3. – С. 105-114. 9. Ничкало Н. Г. Профтехосвіті України – наукове забезпечення // Професійно –

технічна освіта. – 1998. – № 1. – С.13-17. 10. Пономарьов Л. Н., Касенок С. С. Экономическое обучение кадров на

предприятиях. Опыт. Рекомендации. – М.: Профиздат, 1972. – 64 с. 11. Прокопенко І. Ф. Теоретичні та методичні основи економічної освіти в

загальноосвітніх і професійних навчальних закладах: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.04., 13.00.01. – К., 1996. – 467 с.

Балабанова Л. В., д. е. н., проф., академік АЕНУ, заслужений діяч науки і техніки України,

зав. кафедри маркетингового менеджменту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Полонська Л. А., доцент кафедри маркетингового менеджменту Донецького національного

університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ФАКТОРИ УСПІХУ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ

У зв’язку з модернізацією вищої освіти в Україні у контексті

Євроінтеграції і входження до Болонського процесу суттєво змінюються зміст і технологія навчання студентів.

Сучасні ринкові умови вимагають нових підходів до формування теоретичної і практичної підготовки фахівців, яким необхідно приймати рішення в нестабільних умовах, при обмежених ресурсах і часі. Особливу роль в підготовці креативних, пристосованих до ринкових умов фахівців відіграє маркетинг, як навчальна дисципліна, що формує аналітичні і підприємницькі здатності, які можуть бути у подальшому адаптовані для конкретної галузі господарства.

Викладання дисципліни «Маркетинг» передбачається навчальними планами підготовки багатьох фахівців, але першочергове значення вона має в системі економічної підготовки фахівців для підприємств різноманітних галузей ринкової економіки. Програма дисципліни «Маркетинг» виходить з необхідності в умовах ринкової економіки підготовки фахівців, що забезпечують ринкову орієнтацію виробничої та торговельної політики, принципово нового підходу до вирішення

63

ринкових проблем та володіють більш досконалою технологією комерційної діяльності на основі використання принципів і елементів маркетингу.

Мета дисципліни: формування у студентів (майбутніх фахівців) наукового світогляду і глибоких знань з теорії маркетингу, набуття вмінь і навичок здійснення конкретної маркетингової діяльності підприємства.

Як показав досвід, на результативність досягнення цієї мети впливає організація навчального процесу. Вивчення досвіду інших вузів показало, що викладання маркетингу здійснюється на спеціалізованих кафедрах, на кафедрах економіки, економіки та менеджменту, на кафедрах економічних дисциплін та ін. Особливістю підготовки студентів за спеціальністю “Менеджмент організацій” у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є їх підготовка виходячи з концепції наукової школи маркетингового менеджменту на випусковій кафедрі маркетингового менеджменту. Саме конвергенція менеджменту і маркетингу у єдиному навчальному процесі дозволяє сформувати мислення, орієнтоване на потреби ринку при прийнятті будь-яких управлінських рішень. Як наслідок – високий рівень фахової підготовки студентів і конкурентоспроможність на ринку праці, перемоги на республіканських предметних олімпіадах, конкурсах наукових студентських, дипломних та магістерських робіт та ін.

На нашу думку, вдосконалення навчання студентів маркетингу повинно здійснюватися за трьома напрямками:

оновлення змісту навчання; модернізація технології навчання; вдосконалення методичного забезпечення.

Зміст навчання у загальних рисах визначається відповідним стандартом підготовки фахівців з напряму “Менеджмент” і постійно оновлюється на основі опанування сучасної теорії і практики маркетингової діяльності і впровадження результатів наукових досліджень кафедри (у межах наукової школи маркетингового менеджменту захищено 26 кандидатських дисертацій, здійснюється підготовка докторських дисертацій). Поглибленню змісту навчання сприяє викладання комплексу дисциплін, які формують фахівця з маркетингу: “Маркетинг”, “Маркетинг торговельного підприємства”, “Соціологія ринку”, “Маркетингові дослідження”, “Реклама у системі маркетингу”, “Стратегічний маркетинг”, “Маркетинговий менеджмент”, які викладаються з 2-го по 5-й курс включно. Також різні аспекти маркетингового менеджменту входять до програм виробничої практики – з ознайомчої практики на 3-му курсі до виробничої переддипломної практики, стажування магістрантів.

Модернізація технології навчання здійснюється на основі модульної організації навчального процесу і впровадження інноваційних технологій аудиторної і позааудиторної роботи. Найбільш поширеними при

64

викладанні маркетингу є: кейс-метод на основі ситуацій, розроблених за матеріалами реальних торговельних підприємств, завдання з проведення різних типів маркетингових досліджень, ІЗС, ділові ігри, презентації, конференції різних типів. Як показав наш досвід, формуванню фахівців значною мірою сприяє виконання комплексу індивідуальних творчих завдань, виконання яких забезпечує кожного студента інструментарієм вирішення актуальних проблем товарної, цінової, розподільчої, комунікаційної та кадрової політики. Деякі студенти вже на 5-му курсі співпрацюють з консалтинговими фірмами м. Донецька і вирішують поставлені завдання, спираючись саме на результати виконання цих завдань.

Вдосконалення методичного забезпечення потребує перш за все зміни ролі підручників і навчальних посібників, їх структури і форм роботи студентів з навчальною літературою.

В сучасних умовах, коли навчальний процес передбачає збільшення питомої ваги самостійної роботи студентів, підручники повинні перетворитись з допоміжного засобу подання навчального матеріалу в один з провідних (поряд з лекціями). Особливо це важливо для реального втілення дистанційного навчання. Сучасний підручник повинен бути дуже вдало структурованим, містити не тільки докладне, логічне і доступне викладення навчального матеріалу, але й необхідний інструментарій для його засвоєння, самоконтролю знань і перевірки спроможності практичного використання. Виключне значення у зв’язку з цим має підготовка електронних підручників, які відкривають принципово нові технологічні можливості для самостійної роботи студентів.

Літвінова Т. Д., к. е. н., доц.

Андрєєва Л. І., ст. викладач

Севастопольський національний технічний університет e-mail: eim@sevntu.com.ua

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ МАРКЕТИНГУ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

Особливе місце в системі економічної освіти належить маркетингу.

Адже життя сучасної людини просякнуте законами економіки. Необхідність вивчення маркетингу очевидна, оскільки беззаперечною є ринкова орієнтація розвитку української економіки. Зростає інтерес до маркетингу як засобу оптимізації забезпечення життєдіяльності та

65

розвитку суб’єктів ринку, зміни менталітету споживачів та формування ринкового способу життя.

Як показує практика, очікування керівників і власників підприємств в галузі маркетингу пов'язані з розв’язанням проблем збуту, плануванням рекламних і маркетингових витрат, плануванням збуту нових і вже існуючих товарів на тривалий період, забезпеченням окупності маркетингових витрат.

Перший практичний досвід студенти одержують ще в процесі навчання у ВНЗ. Опитування студентів старших курсів факультету економіки й менеджменту Севастопольського національного технічного університету показало, що 62 % з них вже мають деякий практичний досвід, а 61 % цієї частини респондентів вказали, що їм доводилося у своїй роботі використати маркетингові навички. Незважаючи на те, що далеко не всі вітчизняні підприємства мають у своєму складі маркетингові підрозділи, в тому або іншому обсязі маркетингові функції реалізуються, зокрема це підтверджується й результатами опитування студентів. Думка студентів стосовно важливості маркетингу в підготовці сучасних фахівців досить однозначна: 10 % респондентів відзначили виняткову важливість маркетингу, 76 % вважають знання й практичні навички маркетингу дуже важливими, а 14 % – досить важливими. На питання: «Чи хотіли б Ви, щоб Ваша професійна діяльність була пов'язана з маркетинговими функціями», позитивну відповідь дали 71 % опитаних, а серед тих, кому доводилося застосовувати маркетингові навички на практиці цей відсоток ще вище (75 %). Таким чином, висока значущість ролі маркетингу в підготовці конкурентоспроможних випускників не викликає сумніву.

Фахівці відзначають, існування ряду об'єктивних проблем маркетингової освіти:

1. В умовах невизначеності зовнішнього середовища маркетинг в принципі не може дати точний прогноз збуту або точні методи планування. Маркетинг це не тільки наука, але й мистецтво; прийоми, методи й стратегії маркетингу значно підвищують шанси підприємства на ринку, однак не гарантують перемогу, оскільки існують конкуренти та випадковість.

2. Фактором, що заважає сприйняттю й ефективному застосуванню маркетингу на підприємстві, є відсутність довіри до професіоналів, невисокий попит на маркетингові послуги.

3. Випускники вищої школи, що одержали навички розв’язання навчальних завдань на закордонному досвіді, зіштовхуються на реальному вітчизняному підприємстві з неможливістю реалізувати свої знання через те, що досить часто оточення їх не розуміє, а керівники недооцінюють роль і можливості маркетингу.

Викладання дисципліни «Маркетинг» у циклі фундаментальної підготовки раніше передбачалося в загальному обсязі дисципліни 108 годин. У цих умовах навчальні плани економічних спеціальностей нашого

66

факультету передбачали 51 годину аудиторних занять по дисципліні, при співвідношенні обсягу лекційних і практичних занять 2:1. Ця структура навчальних занять, на наш погляд, не дозволяла студентам ефективно опановувати практичні навички із застосуванням маркетингового інструментарію. Цікаво, що й студенти, які навчалися за цим навчальним планом, висловили аналогічну точку зору. У рамках проведеного опитування, 67 % студентів визнали розподіл обсягу аудиторних занять не оптимальним, 33 % респондентів вважають за краще розподіл обсягу аудиторних занять між лекціями й практичними заняттями в рівній пропорції, а 38 % висловилися за перевагу обсягу практичних занять. Таким чином, 71 % опитаних студентів вважає, що обсяг практичних занять у навчальному плані повинен бути не менш ніж обсяг лекційних занять. Перехід на освітньо-професійну програму підготовки бакалавра за спеціальностями напряму 0501 – «Економіка і підприємництво», затверджену МОН України у 2006 р., дозволяє не тільки збільшити обсяг аудиторних занять з дисципліни «Маркетинг», але й переглянути їхню структуру на користь практичних і лабораторних занять. Крім того, з'являється можливість використання різноманітних форм і методів проведення занять, у тому числі тренінгів і ділових ігор. Тренінги визнані одним із найбільш популярних методів навчання маркетингу не тільки професіоналами, але й студентами (70 % опитаних студентів назвали даний метод кращим). Однак відповідна методична база, на наш погляд, не достатня.

Хотілося б також відзначити позитивну роль різного роду конкурсів (наукових праць, проектів) і олімпіад у мотивації студентів до навчання. Наша кафедра має певний досвід підготовки студентів до участі у Всеукраїнській олімпіаді з маркетингу (серед випускників є призери Всеукраїнської олімпіади з маркетингу). Безумовно участь у подібних олімпіадах стимулює до поглибленого вивчання дисципліни не тільки самих учасників, але й інших студентів та сприяє розвитку нестандартного мислення та системного підходу до навчання. На жаль, проведення олімпіад з дисциплін, і, зокрема з маркетингу, зараз Міністерством освіти і науки не практикується.

Розглядаючи проблему вдосконалення маркетингової освіти, можна відзначити наступні основні заходи, які дозволять підвищити конкурентоспроможність випускників на ринку праці України:

- розширення спектру навчальних посібників, практикумів, адаптованих до реальних проблем застосування маркетингу на вітчизняних підприємствах;

- оптимізація структури аудиторних занять; - застосування іноземного досвіду стосовно формування реєстру

студентів, які мають певні досягнення в науковій праці; - використання сучасних інформаційних технологій для

розв’язання маркетингових задач;

67

- забезпечення зворотнього зв’язку з бізнесом при формуванні вимог щодо знань та навичок випускників;

- залучення студентів до реалізації реальних проектів у межах виконання держбюджетних, господарсько-договірних тем та ін.

Дашевская О. В., старший преподаватель кафедры маркетинга,

Днепропетровский университет экономики и права е–mail: dashevskay@mail.ru

ПРОЕКТНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ КАК СОВРЕМЕННЫЙ ИНСТРУМЕНТ ОБУЧЕНИЯ И

РАЗВИТИЯ СТУДЕНТОВ МАРКЕТИНГОВОГО НАПРАВЛЕНИЯ Решение стратегических задач по занятости выпускников

управленческих специальностей весьма актуально для Украины, особенно в современных кризисных условиях. Многие выпускники считают, что самый главный их недостаток при трудоустройстве – это отсутствие опыта работы. И в большей части – это недостаток существующей системы высшего образования Украины. Современный компетентностно-ориентированный подход требует внедрения в образовательный процесс ВУЗов инновационных методов обучения, направленных на приобретение не только профессиональных знаний, но и практических навыков работы по специальности. Данная задача еще больше актуализируется для студентов таких направлений как маркетинг и менеджмент. Метод проектов является одним из средств для решения поставленной проблемы.

Обсуждение тематики использования проектных технологий в ВУЗе опирается на такие тенденции в развитии украинского образования, как:

образование становится ключевым условием формирования «общества знаний», основанного на главенстве «производства» интеллектуального продукта;

включение украинской системы высшего образования в Болонский процесс;

поиск новых форм и методов комплексной оценки учебных и иных достижений студентов и преподавателей в логике компетентностного подхода;

поиск способов развития качеств личности, необходимых для творческой самоорганизации и осуществлении карьерного роста.

Одной из основных трудностей реализации проектной технологии в учебном процессе ВУЗа является отбор дисциплин, по которым может осуществляться эта деятельность. Не меняя подходы к организации

68

образовательного процесса в ВУЗе, внедрить проектную технологию в массовую практику достаточно сложно, однако возможно. Выходом из такой ситуации может стать внедрение проектной технологии на этапе специализации студентов, т.е. в период обучения специальным дисциплинам выбранного направления.

Ниже описан опыт внедрения проектной технологии в образовательный процесс Днепропетровского университета экономики и права направления «Маркетинг». Участниками проектной технологии были выбраны студенты - маркетологи 3-го и 4-го курса. Дисциплины – для студентов 3-го курса «Маркетинг», для студентов 4-го курса – «Маркетинговая политика коммуникаций».

В рамках стандартного учебного процесса студенты – участники проектной деятельности теоретический материал осваивают во время лекций, а во время самостоятельной работы применяют его на практике разрабатывая индивидуально-групповые проекты. Основной задачей практических занятий выступает обсуждение каждого этапа реализации проектной работы и/или рассмотрение практических ситуаций схожих с тематикой проекта. Основными этапами организации работы студентов над проектами выступают:

Этап 1. Мотивация и целеполагание по созданию проекта. Этап 2. Выбор темы и разработка структуры материалов проекта. Этап 3. Планирование деятельности по сбору, анализу и

оформлению проектов. Этап 4. Сбор материалов, разработка и оформление проектов. Этап 5. Пробы в презентации проекта. Этап 6. Презентация проектов. Этап 7. Оценка результатов деятельности.

Реализация каждого этапа предполагает постоянные консультации преподавателя по формированию необходимых знаний и навыков создания и презентации проекта.

Для повышения мотивационной составляющей проектной работы студентов следует четко сформулировать цели и задачи обучения по данной технологии, основываясь на собственных интересах студентов, их профессиональных потребностях. К таким целям и задачам можно отнести: во-первых, проектная работа служит динамичному процессу осознания своих профессиональных (компетентностных) возможностей студентом, во-вторых, разработка проекта помогает будущему проектированию и выстраиванию путей реализации поэтапных жизненных и учебно-профессиональных планов, в-третьих, проектная деятельность помогает позитивному изменению личности студента.

Выбор темы проекта и структуры материалов зависит от дисциплины, в рамках которой реализуется технология. Для студентов 3-го курса, изучающих дисциплину «Маркетинг» была предложена общая тема «Маркетинговый план компании». Разработка таких проектов

69

осуществлялась в малых группах (до 6 человек). Каждая команда получила краткую информацию о конкретной компании и разрабатывала для этой компании маркетинговый план. К каждому практическому занятию команды готовили один или несколько пунктов маркетингового плана и во время занятия их презентовали (пробные презентации). После каждой пробной презентации проводилось обсуждение и выявление проблемных моментов. Такая организация работы позволяет проводить постоянный анализ самостоятельной работы студентов и использовать необходимые методы контроля (текущее оценивание, модульное оценивание). Завершилась работа над проектом презентацией перед преподавателями кафедры маркетинга, студентами и работодателями, которые и дали общую оценку выполненной работы. Важно, чтобы во время финальной презентации проекта выступил каждый участник команды и продемонстрировал свой вклад в групповую работу. Общая оценка проекта должна играть решающую роль в итоговом (экзаменационном) оценивании студента – это выступает дополнительным стимулом.

Для студентов 4-го курса, изучающих дисциплину «Маркетинговая политика коммуникаций» была предложена также общая тема «Разработка программы продвижения товаров/услуг компании», но ее разработка рассчитана на индивидуальную и/или парную работу студентов. Реализация данного проекта осуществлялась студентами самостоятельно при консультационной поддержке преподавателя. Однако, в отличии от предыдущего примера, работа над этими проектами не завершилась презентацией. После презентации, студентами были подготовлены выступления на университетской конференции и опубликованы тезисы. Лучшие проекты приняли участие в областном конкурсе научно-творческих работ «Интеллект. Творчество. Успех». Некоторые проекты получили практическое признание и реализуются в рамках рекламной политики организаций: проект «Реклама для ДУЭП» внедрен в стратегию продвижения образовательных услуг Днепропетровского университета экономики и права; идеи проекта «Наш молодой Днепропетровск» реализуются самими студентами (социальные акции в школах, детских домах); проект «Имидж для организации» реализуется средней общеобразовательной школой №119 г.Днепропетровска.

Эффективная реализация проектной технологии студентом реально может совместить представление информации и анализ предметных знаний и навыков, процесс овладения практическим мастерством на занятиях и в ходе производственной практики. Наряду с этим, внедрение проектной технологии в учебный процесс ВУЗа позволяет систематически собирать лучшие работы, публикации, разработки, видеозаписи, фотографии, компьютерные презентации, отчеты, и др. формируя базу интеллектуального потенциала

70

Абдулов Р. М., к. пед. н., доц.,

заведующий кафедрой маркетинга и менеджмента, Западнодонбасский институт экономики и управления

e-mail: abdrin@ukr.net

ТРЕНИНГОВАЯ ФИРМА КАК ПУТЬ КОМПЛЕКСНОЙ ПОДГОТОВКИ «МАРКЕТЕРА»

По прежнему в Украине остается актуальным вопрос, как готовить

специалиста-маркетолога, готового к практической деятельности, т.е. «маркетера». Для разрешения этой проблемы пока не найдено более действенного метода, чем повышение практической составляющей в учебном процессе. Пути улучшения этой составляющей в ВУЗах различны: работа по хоздоговорной тематике, подработка студентов в свободное от учебы время, участие в рекламных акциях и т.д. Эти и другие формы приобретения практических навыков будущими специалистами имеют один общий недостаток – они не дают комплексной практической подготовки маркетолога.

Такой действенной формой приобретения практических навыков могла бы стать учебная виртуальная производственная фирма. Опыт создания такого подразделения был реализован в Западнодонбасском институте экономики и управления, и получил название производственная фирма «Технопак». По концепции разработчиков проекта данное производство специализируется на выпуске полиэтиленовой пленки для упаковки товаров народного потребления.

С целью организации роботы тренинговой фирмы были созданы следующие отделы: управления персоналом, планово-экономический, бухгалтерия, финансовый и маркетинга. Руководителями отделов были назначены преподаватели института, имеющие большой опыт роботы в подобных подразделениях в реальной экономике. Руководителем фирмы был назначен специалист-управленец, имеющий практический опыт в создании и организации работы на предприятиях подобного типа. В течении года была проведена подготовительная робота, включавшая в себя:

1. Подготовку отдельных помещений с компактной планировкой; 2. Закупка мебели, орг. техники, сервера и компьютеров; 3. Создание локальной сети, поддерживаемой сервером и

компьютеризация 25 рабочих мест; 3. Приобретение и установку программы «Акцент»; 4. Обучение руководителей отделов работе в программе «Акцент»; 5. Составление первичного баланса и внесение его в программу

«Акцент»;

71

6. Разработку месячных (точнее на 5 недель) заданий на каждое рабочее место;

7. Разработку организационно – правовой документации фирмы (устава, положений об отделах, правил внутреннего распорядка и т.д.);

8. Подключение к сети Интернет и телефонизацию предприятия; 9. Наполнения каждого отдела необходимыми бланками; 10. Проведение пробных занятий с преподавателями института и

«отладку» роботы фирмы. Прохождение практики на фирме «Технопак» организованно таким

образом, что студенты работают по одной неделе в каждом отделе, отсюда продолжительность практики 5 недель. Каждый понедельник руководитель отдела проводит вводный инструктаж с новой подгруппой студентов, и первый рабочий день работает с ними.

В штате тренинговой фирмы работает три сотрудника на постоянной основе: директор фирмы, заместитель директора и системотехник. Функции директора заключаются в согласовании с учебной частью состава группы, направляемой на практику, вводная лекция о фирме, инструктаж по ТБ, визирование финансовых документов и общее управление организацией. Функции заместителя директора состоят в основном в том, чтобы не было сбоев в работе отделов, когда отсутствуют руководители отделов. Также он контролирует работу бухгалтерии и правильность ведения учета. Обязанности системотехника состоят в том, чтобы функционировала компьютерная сеть и оперативно устранялись сбои в работе программы «Акцент».

По итогам работы тренинговой фирмы «Технопак», можно сделать следующие выводы:

- этот вид практической подготовки позволяет студентам получить практические навыки не только непосредственно по своей профессии, но и по смежным. Таким образом повысив его конкурентоспособность;

- значительно усилить связь теории с практикой, т.к. преподаватель обязан предоставлять студенту знания и умения, необходимые ему для роботы на предприятии и наоборот;

- студенты получают возможность работать с реальными документами, даже строгой отчетности (доверенности, трудовые книжки и т.д.). Этой возможности у него при прохождении обычной практики быть не может;

- при роботе на фирме отрабатываются коммуникационные связи между отделами;

- во время работы формируются основы корпоративной культуры; - идет воспитание трудовой дисциплины и ответственности за

выполняемое задание. Мы убеждены, что в условиях рыночной экономики, когда предприятия

неохотно предоставляют места для прохождения практики, тренинговое

72

предприятие может стать действенной формой организации практической подготовки.

Воронін В. О., д. т. н., проф., Шемелюк Г. О., к. п. н., заступник директора з навчальної роботи, Трофимчук Н. Я., студентка,

Технічний коледж НУ "Львівська політехніка" e-mail: techol@litech.net

СУЧАСНЕ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ В КОЛЕДЖІ: ПРОБЛЕМИ, ДОСВІД, ПРАКТИКА

У вітчизняній науково-педагогічній літературі не даються розробки

методик навчанню маркетингу студентів коледжу, зокрема на основі використання інформаційних і комунікативних технологій. Більшість підручників і посібників з маркетингу містять теоретичні і практичні дані, але в них не відображені можливості інформаційних і комунікаційних технологій як засобу навчання маркетингу в закладах середньої професійної освіти.

Таким чином, виникли протиріччя між збільшенням потреб ринку праці у фахівцях з маркетингу, здатних працювати в умовах інформатизації суспільства і недостатністю методик, які дозволяють використовувати інформаційні та комунікаційні технології при вивченні маркетингу студентами коледжу, і взагалі, сучасних підходів до всього процесу навчання. Ця проблема є актуальною уже протягом двох останніх десятиріч. Найбільше загострення проблема отримала після впровадження у практику навчального процесу доступних персональних комп’ютерів, об’єднаних у локальні мережі й з виходом в мережу Internet, а також замовленням на підготовку якісно нових фахівців, здатних швидко адаптуватися до нових умов праці. За останні роки багато навчальних закладів освоїли викладання маркетингу. У навчальному плані практично усіх вузів, незалежно від їх спеціалізації, є курс маркетингу. Його необхідність є очевидним. Навчальні плани являють собою класичний набір «бізнес-знань», необхідних будь-яким фахівцям: бухгалтерський облік, фінанси, політекономія, менеджмент тощо. Ці знання в навчальних закладах просто «начитуються», транслюються, просто «вкручуються» в голови студентів. А імітаційне і рольове навчання практично відсутнє. У нашому коледжі вибірковий цикл дисциплін навчального плану містить необхідні, на нашу думку, дисципліни: «Основи психології», «Психологія діяльності та навчальний менеджмент», «Комунікативні процеси у навчанні», знання яких наблизить майбутніх фахівців до розв’язання поставленої проблеми. Людина навчається все своє життя, тому що економіка – це середовище, в

73

якому ми живемо. Будь-то бізнесмен, фінансист, бухгалтер, менеджер чи маркетолог – це навчання має бути скероване на формування економічної культури, поведінки і мислення. Суттєво активізувати навчальний процес маркетологів, як показав досвід, дозволяють оптичні засоби навчання, зокрема, використання слайдів (на жаль, останнім часом вони застосовуються все менше і менше). По-перше, включається зорове сприйняття; по-друге, схеми і рисунки дозволяють відразу і більш повно подати логічний ланцюг міркувань викладача; по-третє, сучасні освітні технології самі по собі сприяють робочій обстановці. Кажуть, що Наполеону належить вислів: «Ліпше одна гарна схема, аніж тисяча слів».

Однак, проблемою тут є те, що студенти зразу починають перемальовувати інформацію слайда, що призводить до втрати часу при зображені другорядного графічного матеріалу і до відволікання від словесного пояснення викладача. Викладачі маркетингу в коледжі використовують опорні конспекти із змістом комплекту слайдів. Їх застосування дає можливість студентам не витрачати час на другорядну інформацію, а відразу сконцентрувати увагу на головну інформацію, яку, слухаючи викладача і читаючи зміст слайда, самостійно заносять у виділені клітинки конспекту. Поєднуючи зорове і слухове сприймання, у студента фіксується коротка, логічно побудована й активно опрацьована інформація. Важливим елементом, яким закінчується навчальний процес чи вивчення предмета, є контроль знань студентів. Це – державна атестація, екзамени, комплексні контрольні роботи (ККР), колоквіуми тощо. Проведення підсумкового контролю (екзаменів) за традиційними екзаменаційними білетами процес громіздкий і потребує багато часу. Крім того, білети містять два-три питання, що не відображає всієї дисципліни загалом. До того ж такий контроль сприймається студентами як «репресивна санкція», дискредитує студента як особистість в очах колективу. Пріоритетними сьогодні є засоби діагностики у формі тестів. Розроблені тести для контролю рівня освітньо-професійної підготовки; семестрового контролю; залишкових знань (ККР) з дисциплін навчального плану підготовки маркетологів; потемного контролю знань, умінь та навичок студентів з дисциплін. Потемне (поточне) тестування сприяє поступовому, логічно-структурованому засвоєнню знань. Такий контроль є ефективним, об’єктивним і систематичним.

Для автоматизації діагностики рівня освіти, знань з дисциплін використовується інформаційна система, що дозволяє без втручання викладача здійснити вхідний і вихідний контроль знань студентів. Комп’ютер сам вибирає варіант тесту, який складається із 25-80 завдань, що формуються за принципом: 3-5 випадкових завдань з кожної теми.

74

Опитування показало, що 72 % студентів коледжу віддають перевагу тестуванню як більш об’єктивній формі контролю; прихильників поточного оцінювання є 28,7 %; іспиту – 13,4 %. Для управління навчальним процесом потрібно спиратися не лише на результати зовнішнього, а й внутрішнього контролю. Тому в останні роки в коледжі ширше застосовується змішаний (комбінований) контроль. Викладачі практикують на заняттях своїх дисциплін такий вид оцінювання студентів, як оцінювання один одного. Як показує досвід, такий вид контролю не тільки не справляє психотравмувального впливу на тих, хто навчаться, а й стимулює й активізує їх пізнавальну діяльність, долає відокремлення контролю від управління навчанням.

Пустильнік Т. М., к. фіз.-мат. наук, доц.,

Міжнародний університет фінансів, e-mail: tpustylnik@rambler.ru

МАРКЕТИНГ: ВИКЛАДАННЯ В УМОВАХ КРИЗИ Так вже сталося за сучасних економічних умов, що маркетологи та

рекламісти, які ще вчора посідали вагомі позиції з пристойною заробітною платнею у провідних компаніях, сьогодні “лідирують” у лавах безробітних. Звичайно, час покаже, чи має рацію керівництво компаній, що під час кризи відмовляється від маркетингових досліджень. Але про це ми дізнаємось лише завтра... Сьогодні ж нам вкрай необхідно з’ясувати основні вади у підготовці фахівців цієї важливої сфери діяльності та навчитися виховувати “універсальних бійців” передового фронту бізнесу, тим самим підвищити конкурентоспроможність випускників наших навчальних закладів на ринку праці.

На погляд керівників вищої ланки провідних компаній, головними недоліками пострадянської освіти у галузі маркетингу та реклами, зокрема, є такі [1]:

навчання студентів на основі теоретичних моделей з абстрактними прикладами;

проведення під час навчання абстрактних досліджень; відсутність навичок роботи з базами даних у мережі Інтернет; використання застарілого програмного забезпечення; нездатність сегментувати ринок; відсутність навичок у маркетинговому плануванні та медіа-

плануванні (незнання медіа-показників);

75

невміння оцінювати ефективність реклами та виконувати економічне обґрунтування рекламної кампанії;

незнання основ фірмового стилю; необізнаність з питань та інструментів стратегічного маркетингу; недостатнє володіння навичками публічних ділових виступів та

презентацій; нездатність побудови та керівництва брендом [2]; невміння працювати у команді.

Західні фахівці у галузі маркетингу вважають, що при навчанні студентів варто приділяти увагу складностям глобальних ринків, для подолання яких необхідно, зокрема [1]:

навчитися скорочувати комунікаційний розрив між компанією та споживачем;

фокусувати увагу на інноваціях; використовувати комплексних підхід у вирішенні проблем; розуміти важливу роль ЗМІ; задовольняти очікування споживача, який намагається придбати

не товар, а вирішити свою певну проблему; виконувати принципи корпоративної соціальної відповідальності

бізнесу. У маркетингових дослідженнях необхідно також враховувати деякі

фактори, що визначають поведінку сучасного споживача: достатньо високий рівень освіти; чутливість щодо дотримування етичних норм; зростання екологічної свідомості; політкоректність; прихильність до національних (регіональних) брендів; намагання отримати цінність замість грошей.

Найважливішими складовими сучасного процесу навчання у галузі маркетингу повинні стати креативність та інноваційність. Маркетингові програми необхідно спрямувати, перш за все, на [3]:

формування у студентів необхідних компетенцій; виховання маркетингового (клієнтоорієнтованого) мислення; відкритість новим ідеям; готовність адаптуватись до зовнішнього середовища, що

постійно змінюється; уміння ефективно працювати у команді.

Не зайвим буде додати, що маркетинг в наших навчальних закладах за сучасних економічних умов необхідно викладати, ґрунтуючись не тільки на використанні зарубіжних підручників та кейсів, а й на вивченні повчальних прикладів маркетингової діяльності вітчизняних та іноземних компаній на українському ринку та при виході українських підприємств на глобальні ринки. Особливої уваги заслуговує маркетингова діяльність у

76

кризові часи тих компаній, які вже сотні років успішно працюють на ринку та гідно пережили не одну фінансово-економічну та політичну кризу.

З метою перенесення теоретичних знань студентів на практичну площину, розвитку аналітичних здібностей та навичок прийняття рішень, успішно використовують кейс-метод. При цьому необхідно пам’ятати, що ефективність цього методу залежить від відповідності змісту й форми кейсу складу аудиторії, професійному та життєвому досвіду студентів, чисельності групи та її мотивації, використання свіжої інформації, а також від попереднього досвіду роботи студентів за цією методикою.

Розвитку навичок створення нових знань, досвіду групової роботи, активній участі у дискусіях, мистецтву проведення презентацій сприяють ділові ігри. Ефективність цього методу залежить від чіткого дотримання його основних етапів: постановка цілі, пошук даних, проведення маркетингових досліджень, оцінка отриманих результатів та проведення фінальних презентацій.

Викладачам вкрай необхідно уважно слідкувати за тим, як практичний маркетинг відповідає на виклики сьогодення, та обговорювати із студентами ці методи. Наприклад, різке скорочення рекламних бюджетів змушує український бізнес “переходити” з телебачення та білбордів в Інтернет, тому саме Інтернет-рекламі необхідно зараз приділяти значно більше уваги, ніж раніше. Популярними у кризові періоди є малобюджетні кабінетні дослідження, “польова кухня”, омнібуси, фокус-групові омнібуси, проведення он-лайн–досліджень тощо. Саме цим методам необхідно зараз навчати наших студентів. Не можна залишати поза увагою студентів й цікаві матеріали, що публікуються у провідних вітчизняних науково-практичних журналах з маркетингу та реклами, зокрема, у журналах “Новий маркетинг” та “Маркетингові дослідження в Україні” (деякі матеріали розміщуються на веб-сайтах цих видань).

Щоб на теренах України та за її межами українському бізнесові не пасти задніх, великої уваги треба також приділяти якості підготовки та підвищенню кваліфікації викладачів маркетингу та реклами шляхом проведення конференцій, семінарів, ”круглих столів”, стажувань, обміну досвідом, участі у спільних (у тому числі й міжнародних) проектах. Тільки висококваліфіковані викладачі зможуть підготувати гідні кадри для вітчизняного бізнесу, стійкого до різних викликів у майбутньому.

Буде також дуже дотепним, якщо Міністерство освіти та науки України посприяє можливості нашим студентам проходити навчально-виробничу практику та виконувати дипломні проекти у компаніях, які мають позитивний досвід у галузі маркетингу та реклами.

Література:

1. Подсыпанина Т. Д. Преподавание и исследования в области маркетинга: новые требования и концепции (По материалам международной научно-практической

77

конференции РАБОВШМ СПбГУ). Бизнес-образование. 2008. №2 (25). С. 157– 163.

2. Старов С. А. “Болевые” точки бренд-менеджмента. Бизнес-образование.

2008. №2 (25). С. 114116.

Обуд О. П., магістр з маркетингу, викладач дисципліни "Маркетинг",

Тернопільський комерційний коледж е-mаіl: tercom_ter@rambler.ru

СВІТОВИЙ ДОСВІД НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАРКЕТОЛОГІВ

Оскільки основи майбутньої кар'єри та професійного росту особистості закладаються в школі, педагоги багатьох держав Західної Європи вважають, що основи адекватної поведінки на ринку праці мають буди закладені і розвиватися передусім у початковій та середній школі. Тому Україна перед закладами вищої освіти, які готують маркетологів, поставили завдання, яке характерне для держав Західної Європи, а саме регулювати процеси, що відбуваються в економіці освіти, з урахуванням особливостей ринкової системи господарювання, підготовки до неї маркетологів із високим рівнем професійної компетенції.

Звернення до зарубіжного досвіду економічної освіти викладено ще й тією важливою обставиною, що починати економічну освіту в Україні доводиться із 1991 року. До того часу вся наука у галузі економіки ґрунтувалась на марксистсько-ленінській економічній теорії інших наук у нас просто не було.

Практика розвитку економічної освіти і виховання молоді в промислово розвинених країнах світу вказує на те, що не існує чітко визначених рецептів того, як у найкоротші терміни вирішити поставлені проблеми освіти і економічного навчання підростаючого покоління та формування у майбутніх маркетологів професійної компетенції. Перед вітчизняною освітою постало декілька проблем, а саме:

• вдосконалювання змісту освіти відповідно до сучасних вимог і ринкової економіки із формуванням професійної компетенції;

• зміни конкретних форм і методів економічної підготовки учнівської молоді;

• формування в учнівської молоді економічного мислення вибору професії, і тим самим – готовності молоді до ринкової економіки;

• розвитку освіти із інтелектуальної власності, на основі вчення менеджменту, маркетингу, патентознавства, тих дисциплін, що формують професійне самовизначення в нових, нетрадиційних для попередніх поколінь соціально-економічних умовах, формування професійної компетенції.

78

На основі аналізу наукових джерел, праць А. Букиної., А. Маркової, Н. Ничкало, В. Кудіна, Й. Горлача, І. Прокопенко, С. Сухорського та інших, можна висловити думку, що найбільшого досвіду і успіхів в економічній підготовці молоді досягнуто у Великій Британії, Німеччині та СІЛА. Це проявляється, передусім у формуванні в молоді економічного мислення, ставлення до освіти як до запоруки свого професійного успіху й усвідомлення своєї майбутньої долі.

Саме тому завдання професійної підготовки майбутніх маркетологів стає стратегічним завданням, що зумовлює подальший розвиток держави. Розв'язуючи його, неможливо ігнорувати значний досвід підготовки маркетологів, що існує у світовій практиці.

Отже, рівень шкільної освіти у багатьох країнах Західної Європи свідчить про необхідність вдосконалення освіти в Україні, особливо в час, бурхливого економічного розвитку: вивчення економіки, маркетингу, інформатики та інших дисциплін, що стосуються підприємництва, зокрема інтелектуальної власності, патентознавства захисту авторських прав на ринку, аби в процесі навчання випускники-маркетологи ВНЗ отримали належний рівень професійної компетенції.

Американський досвід бізнес-освіти; освіти маркетологів-практиків є провідним у світі. Серед країн, що наслідують його, зберігаючи при цьому національну специфіку, можна назвати Велику Британію та Францію.

Проблема, яка постає перед закладами освіти, що здійснюють професійну підготовку маркетологів в Україні, вимагає адаптації зарубіжного досвіду до сучасних умов економіки, бо ж пряме впровадження зарубіжного досвіду професійної підготовки маркетологів без урахування особливостей розвитку економіки, соціально-політичних особливостей, історичного та культурного розвитку України не буде ефективним.

Більшість країн Європи щодо впровадження поняття компетенції та його втілення в навчальний процес дотримуються єдиних напрямів побудови системи освіти на міжпредметних зв'язках орієнтації роботи особистості в команді, індивідуальних здібностях. Компетенції випускників виводять з критеріїв, що їх характеризують:

• багатовимірність (комбінація знань, поглядів, вмінь та відносин); • досяжність (різними змістовними обсягами, формально та

неформально, свідомо та несвідомо); прозорість (застосованість у різних контекстах та ситуаціях);

• багатофункціональність (для досягнення різних цілей, виконання різних завдань, розв’язання проблем).

Усі країни Європи дотримуються таких вимог до професійної компетенції: соціальна компетенція; активна участь у житті суспільства, багатокультурний вимір та поняття рівних можливостей; комунікативна компетенція (зокрема наполегливість, вміння відповідати за себе та свої рішення), вміння співпрацювати.

79

Вважаємо за доцільне зазначити, що різні реформи транснаціональної освіти, зростаюча кількість приватних, корпоративних ВНЗ викликають необхідність шукати нових підходів, як у західноєвропейському, так і в національному вимірі конкурентоспроможності вищих навчальних закладів та готовність випускників вузів до діяльності напруженій конкуренції ринку праці.

Випускники ВНЗ із знаннями маркетингу повинні володіти теорією управління менеджменту, дослідження ринку маркетингу та мати творчі здібності, неординарне мислення пошуку ефективних методів господарювання інтелектуальної власності, здатність до працевлаштування в умовах глобального ринку праці.

Для сприяння формування професійної компетенції у майбутніх маркетологів необхідно широкомасштабно впроваджувати у навчальний процес як шкільної, так і вищої освіти, відповідний рівень економічної освіти, а у вищих навчальних закладах читати курс "Патентознавство" або "Інтелектуальна власність" та ''Маркетинг".

Для навчання майбутніх маркетологів необхідно використовувати новітні технології це, насамперед, забезпечення високої якості освіти за рахунок новаторських, нетрадиційних методів викладання матеріалу, впровадження інноваційних форм навчання. Йдеться про використання комп'ютерної техніки, про прищеплення студентові інтересу до самостійної роботи та формування високого рівня професійної компетенції.

Для того, щоб отримати конкурентноспроможного спеціаліста із питань маркетингу, необхідно, щоб функціонували професійні школи підвищеного типу, які функціонують в Німеччині, і які включають безліч "шкіл спеціальностей"; домогосподарство, медична сестра, перукар, пекар, кравець й інші з терміном навчання 1-4 роки. Ці школи готують кваліфікованих працівників головним чином для сфери обслуговування; включати теоретичну підготовку протягом двохтрьох років і рік практичної підготовки; навчання максимально наблизити до практики; усі викладачі повинні мати професійний досвід і тісні зв’язки з виробничими, торговельними, посередницькими фірмами; практикувати такі форми занять: лекції, вправи, просемінари, семінари, лабораторні.

Література

1. Вачевський М. В., Скотний В. Г. Маркетинг у сферах послуг. К.: ЦУЛ, 2004. 232 с.

2. Вачевський М. В. Соціально-економічні аспекти використання інтелектуальної

власності в сучасних умовах. Теорія і практика: Навч. посібник. К.: ЦУЛ, 2004. 376 с. 3. Вачевський М. В. Маркетинг. Формування професійної компетенції: Підручник.

К.; ВД "Професіонал", 2005. 512 с. 4. Вачевський М. В. Підготовка молоді до вибору професії в сучасних умовах //

Молодь і ринок. 2002. № 1. С. 72-75.

80

5. Вачевський М. В. Економічне виховання як основа формування готовності

молоді до самостійної трудової діяльності //Актуальні проблеми економіки. 2002.

№ 4. С. 47-52. 6. Вачевський М. В. Формування у маркетологів професійних компетенцій з

раціоналізації організації виробництва в ринковій системі господарювання //Молодь і

ринок. 2004. № 1 (7). С. 45-53.

Пугачова О. Г., к. е. н., доц. кафедри менеджменту ЗЕД,

Київський економічний інститут менеджменту e-mail: elena-pugacheva@yandex.ru

Солов’єнко К. М., к. е. н., доц., керівник науково-дослідного відділу,

Київський економічний інститут менеджменту e-mail: k-solo@yandex.ru

СИНЕРГЕТИКА – ХОРОШИЙ УПРАВЛІНСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ В УМОВАХ КРИЗИ

Управління з точки зору синергетики (теорії самоорганізації) нам

вважається найкращим в умовах невизначеного ринкового середовища. Наведемо деякі з тез синергетичного менеджменту.

Головний сенс управління компанією в період кризи – зробити все, щоб компанія вижила (взагалі кажучи, синергетику можна визначити як науку про виживання). Це ж стосується і задач маркетингу, як частини управління. Більше того, маркетинг є головним інструментом відкритості та самоорганізації компанії на ринку. Тому без вдумливого маркетингу компанія, будучи сліпою та глухою, в ринкових умовах – неминуче загине, або, принаймні, буде ледь жевріти.

Виникає питання: коли сама природа фірми може працювати на досягнення тих завдань, які ставить перед собою менеджер? Синергетичний менеджмент бачить успіх компанії як наслідок основоположних процесів і фундаментальної динаміки, вбудованих в організацію. З цієї точки зору створити фірму – означає закласти в її підставу механізм для досягнення своєї мрії.

Заглянемо в глибинні механізми систем, що здатні жити самоорганізацією. Необхідними умовами, при яких система могла б розвиватися є: нелінійність, відкритість, когерентність (узгоджена взаємодія). Мистецтво самоорганізації полягає в тому, щоб узгодити ці три головні властивості [1]. Невірні пропорції здатні зруйнувати систему. Так, при дуже сильній нелінійності жорсткий резонанс руйнує систему, а безмежна відкритість розчиняє систему в навколишньому середовищі. При

81

ослабленні нелінійності втрачається зворотний зв'язок, а усунення відкритість штовхає замкнуту систему у владу ентропії (хаосу).

Що ж в цьому механізмі «по силі» менеджеру, а що припадає на частку самої системи?

На долю менеджера – усунути бар'єри на шляху самоорганізації системи (закритість, лінійність, відсутність зворотного зв'язку, дезінтеграція).

На долю системи – досягти балансу сил, щоб система не руйнувалася, і відкрити нові можливості для майбутнього розвитку.

На долю менеджера – виробити генеральну лінію, зробити вибір з варіантів розвитку, що відкриваються.

На долю системи – узгодити всі дрібні деталі генеральної лінії менеджера.

На долю менеджера – забезпечити різноманітність системи. На долю системи – досягти ефекту синергії. На долю менеджера – забезпечити цілісність системи. На долю системи зробити перехід на вищий ступінь розвитку.

Кажучи мовою східної мудрості: «Хороший той правитель, який управляє якомога менше». Проте мова йде не про те, щоб все попустити на самоплив і чекати «дива», а про те, що всі (можливо, колосальні) зусилля мають бути направлені не на управління системою, а на створення тих умов, при яких система здатна створити «диво». Диво треба готувати.

Як же варто вчити студентів, щоб підвищити їх конкурентоспроможність на ринку праці? Найкращою методикою ми вважаємо андрагогіку Малькольма Кноулса [2], про яку ми неодноразово писали (див., наприклад, [3, 4]). Андрагогічна модель включає в себе різні методи, в тому числі – і педагогічні (механічні, дидактичні та гуманістичні). Не цурається вона і активних форм роботи (ділових ігор, кейсів, конкурсів, мозкових штурмів тощо). Андрагогіка як методика навчання є, мабуть, одним з кращих інструментів в самоорганізації учбового процесу учнем за допомогою андрагога. Вона допомагає організувати навчання максимально відкрито природно, залучаючи при цьому весь світ у взаємодію андрагога з його учнем. Відкритість та самоорганізація учбового процесу андрагогом – повністю узгоджується із синергетикою, що нам імпонує.

Література:

1. Пугачева Е . Г., Соловьенко К. Н. Самоорганизация социально-экономических систем. Учебное пособие. Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2003. – 172 c. Див. також: http://iee.org.ua/files/pub/76.ua.ru.en або http://spkurdyumov.narod.ru/Obrazo.htm#Ob77.

2. Малькольм С. Кноулс. Обучение взрослых. Теория и практика / Леонид Найдлер. Руководство по развитию человеческих ресурсов. - Нью-Йорк: Джон Уайли, 1984. - Гл.6, с. 6.1-6.23.

82

3. Соловьенко К. Н. Бизнес-образование: взгляд практика // Бизнес-образование в Украине. – 2005. – №8. – С.10-12. Див. також.: http://trn.work.ua/articles/92

4. Соловьенко К. Н. В поисках синтеза // Высшее образование в России. – 1998. – №1. – С. 52-64. Див. також: Соловьенко К. Н. Синтез радикального и либерального подходов к образованию. Переход от Т-систем к «Ладоням» // Alma mater. – 1997. – № 10. – С. 19-25.

Трало І. М., викладач кафедри економіки та менеджменту,

Рівненський державний гуманітарний університет e-mail: tralo@rambler.ru

ДЕЯКІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТ-ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

На сучасному етапі розвитку вищої освіти України загалом, та

менеджмент-освіти зокрема, особливо актуальним є питання якості освіти та вирішення проблем професійного зростання майбутніх економістів та менеджерів.

Зазначені проблеми неодноразово піднімалися та обговорювалися провідними науковцями країни. Соціологічні опитування випускників вищих навчальних закладів щодо самооцінки рівня їх конкурентоспроможності свідчать, що важливим елементом підготовки фахівців у вищій школі повинно стати формування додаткових якостей випускника: володіння сучасними інформаційними технологіями, здібність до саморозвитку, мобільність тощо. Однак найгострішим питанням, на нашу думку, сьогодні залишається готовність випускника до практичної роботи на підприємстві. Адже переважна більшість студентів зазначає, що їм не вистачає практичного досвіду, вони потребують збільшення практики у реальних фірмах, екскурсій на підприємства тощо.

Саме тому в сучасних умовах необхідно створити умови для ефективного навчання студентів, самовдосконалення. Важливо розвивати творчий потенціал випускників, вчити критично осмислювати навчальний матеріал, швидко орієнтуватися у складних ситуаціях і приймати правильні рішення. Сучасна система менеджмент-освіти повинна спонукати студента працювати самостійно, ініціативно, зі знанням справи та максимальною віддачею.

З огляду на зазначене, навчально-методичні комплекси управлінських дисциплін повинні бути розроблені таким чином, щоб не просто виконувати вимоги Болонського процесу, а створювати дієву систему мотивації студентів для розвитку власного наукового і творчого потенціалу.

83

В процесі освоєння управлінських дисциплін, на нашу думку, можна чітко визначити декілька визначальних елементів навчального процесу, які покликані забезпечити формування конкурентоспроможного випускника в сучасних умовах.

В першу чергу мова йде про лекційне забезпечення навчального процесу. Отримання кожним студентом розтиражованого опорного конспекту лекцій дозволяє, на наш погляд, оптимізувати процес теоретичного засвоєння матеріалу, не перетворюючи його на лекцію–диктант.

Опорний конспект лекцій повинен бути сформований таким чином, щоб залишати місце для критичного опрацювання матеріалу, поточних нотаток студента, містити широкі поля для запису подальших висновків, питань, на які необхідно відповісти при підготовці до практичних занять. Це дозволить активізувати роботу студента, підвищити продуктивність роботи на лекційному занятті. За умови високого потенціалу студентської аудиторії лекція може бути орієнтована на дискутивне обговорення найбільш актуальних питань з кожної теми лекційного курсу.

Одним з головних навчальних завдань є ведення студентом впродовж вивчення управлінської дисципліни індивідуального робочого зошита. Як показує досвід, такий вид роботи активізує творче мислення студентів, спонукає до самостійності та неупередженості суджень. Адже завдання у робочому зошиті сформульовані таким чином, щоб студент виконував їх на основі реальних даних конкретного підприємства, для цього на початку вивчення дисципліни, після ознайомлення з пакетом візуального супроводу, методичних рекомендацій викладача, студент повинен визначитися з об’єктом дослідження. Найбільш оптимальним вважається вибір підприємства, на якому студент проходить виробничу практику, та яке виступає об’єктом дослідження у кваліфікаційній (випускній) роботі. Адже отримані висновки в подальшому можуть бути використані при написанні випускної роботи.

Винесені на практичне заняття завдання, ситуаційні вправи, аналітичні дослідження в межах теми, студент повинен опрацювати у власному робочому зошиті, який у кінці навчального семестру подається на перевірку викладачу.

Таким чином, ведення робочого зошита дозволяє кожну тему навчального курсу засвоїти на основі реальних даних конкретного підприємства, запропонувати власне трактування ситуації, або вирішення управлінської проблеми. Окрім того при подальшому розгляді теми на аудиторному занятті, студенти мають можливість почути різні ситуації, обговорити та порівняти підходи на різних підприємствах.

З метою поглибленого вивчення дисципліни, студентам пропонується такий вид позааудиторної роботи як розгляд ситуаційних вправ. Розглядаючи ситуаційні вправи, студенти займають активну позицію. Вони не тільки генерують ідеї, але й фактично створюють процес

84

навчання. При цьому студенти перебувають у ситуації активної взаємодії один з одним, що імітує реальні комунікаційні залежності, які виникають між людьми у процесі їхньої спільної діяльності.

Окрім того, цікавим та пізнавальним для студентів є такий вид поглибленої підготовки до практичного заняття, як підбір та опрацювання статей у фахових виданнях. В рамках кожної теми студент на власний розсуд підбирає добірку авторських поглядів на трактування тієї чи іншої теми. На практичному занятті це дозволяє почути та співставити різні точки зору. Окрім того, такий вид роботи вчить студента працювати з науковою фаховою літературою, знайомить з новими виданнями, різними сучасними джерелами. Особливо заслуговує на увагу таке видання як „Бізнес” (секція „Економіка”), де студенти регулярно можуть ознайомитися з тенденціями різних ринків, маркетинговими дослідженнями, актуальними питаннями управління тощо. Також при підготовці до практичного заняття, доцільно зорієнтувати студентів на спеціалізовані Інтернет-сайти, де, як правило, можна ознайомитися з численними публікаціями практикуючих менеджерів, їх оцінку тих чи інших управлінських ситуацій (наприклад, http://www.management.com.ua/). Така робота наближає студента до реальної ситуації на ринку, дозволяє вчасно проаналізувати сучасні тенденції.

Також не варто недооцінювати такий вид самостійної роботи студента, як реферативні дослідження. Якщо вимоги до написання реферативних досліджень поставлені чітко та науково обґрунтовано, то така робота дозволить студенту глибоко та всебічно опрацювати тему, яка його зацікавить. Головне не допускати механічного копіювання загальновідомих істин та поглядів, а спонукати студента творчо осмислювати матеріал, наводити реальні приклади конкретних підприємств, діяльність яких знайома студенту.

На завершення варто зазначити, що сучасна менеджмент-освіта вимагає, в першу чергу, сучасного, динамічного викладача. Адже хороший викладач, на думку самих студентів, це людина, яка в першу чергу вміє цікаво подавати матеріал, а вже потім – має ґрунтовні знання та практичний досвід (за результатами соціологічного опитування студентів). Тільки такий викладач здатен підготувати конкурентоспроможного випускника.

З метою постійного самовдосконалення, визначення позитивних та негативних сторін власної методики, особливо коли мова йде про молодого викладача, доцільно в кінці навчального курсу запропонувати студентам анонімне соціологічне опитування, що стосуватиметься питань проведеної роботи викладача зі студентами. Як правило, студенти мають раціональні пропозиції щодо подальшого удосконалення менеджмент-освіти.

85

Перебийніс В. І., д. е. н., проф., завідувач кафедри маркетингу,

Полтавський університет споживчої кооперації України e-mail: market@uccu.org.ua

ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ “ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЛОГІСТИКА”

ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ З МАРКЕТИНГУ Відсутність в Полтавському регіоні підготовки фахівців з логістики,

існуюча потреба в них підприємств, ініціює необхідність підготовки в Полтавському університеті споживчої кооперації України бакалаврів з маркетингу за програмою професійного спрямування “Підприємницька логістика”. Така робота вже розпочата.

Професійна діяльність фахівців з підприємницької логістики на первинних посадах полягає в:

обгрунтуванні цілей і завдань логістичного менеджменту підприємств;

узгодженні логістичної, маркетингової та виробничої стратегії підприємств;

реалізації загальних функцій оптимального управління матеріальними та супроводжуючими потоками шляхом здійснення переважно евристичних та адміністраторських і частково операторських процедур праці;

прийнятті стратегічних і тактичних рішень у межах своєї компетенції;

координації діяльності функціональних підрозділів підприємства щодо наскрізного управління матеріальними та супроводжуючими потоками;

організації міжфірменної взаємодії підприємств, узгодженні інтересів постачальників, торгових, транспортних та інших логістичних посередників щодо забезпечення руху товарних потоків;

керівництві підлеглими, компетенція яких не вища за молодших спеціалістів.

Програмою професійного спрямування “Підприємницька логістика” передбачено викладання ряду додаткових навчальних дисциплін.

Так, навчальна дисципліна „Логістика постачання” включає вивчення наступних питань:

об’єкти логістичного управління постачання; спеціалізація виробництва товарів (послуг) і стратегія

постачання; вибір постачальників; розрахунок оптимальної партії замовлення;

86

завдання “зробити або купити”; планування закупівель; транспортно-складські технології постачання; система постачання “точно вчасно”; організаційно-правові основи закупівель.

Дисципліна „Логістика запасів” передбачає ознайомлення студентів із наступними питаннями:

мотиви і фактори формування запасів; види матеріальних запасів, витрати запасів; моделі управління запасами; планування потреби в матеріалах; аналіз ABC-XYZ в управлінні матеріальними запасами; проектування логістичної системи управління запасами; нормування запасів і система контролю за їх станом; математичне моделювання параметрів запасів.

Навчальна дисципліна „Складська логістика” включає вивчення таких питань, як:

склади і розподільчі центри; проектування складів і розподільчих центрів; організація роботи на складі; контроль і захист складських запасів; складська техніка; упакування; організація транспортно-складського матеріалопотоку; управління складськими витратами; аутсорсинг у складській логістиці.

Дисципліна „Логістика збуту (дистрибуції)” передбачає ознайомлення студентів із наступними питаннями:

об’єкти логістичного управління у збуті; збутова політика підприємства і логістична стратегія; прогнозування попиту та планування потреб дистрибуції; канали розподілу в логістиці; вибір каналів дистрибуції в логістиці збуту; концепція логістичного центру дистрибуції; розподільчі центри у логістичних ланцюгах; логістика утилізації та рециклювання; управління запасами в логістиці збуту.

Навчальна дисципліна „Транспортна логістика” включає вивчення наступних питань:

характеристика транспортних систем; класифікація вантажних перевезень; матеріально-технічна база транспорту;

87

вибір способу перевезення та перевізника; планування вантажних перевезень; аналіз використання транспорту; транспортні тарифи; управління транспортними витратами; маршрутизація руху транспорту.

Дисципліна „Логістичний менеджмент” передбачає ознайомлення студентів із наступним:

стратегія підприємства і логістичні стратегії; цінові стратегії в логістиці; аудит логістичної системи; логістичний контролінг; аутсорсинг в логістиці; управління логістичним сервісом; інструментарій прийняття рішень у логістиці; інформаційна логістика підприємства; логістика фінансів підприємства.

Набуття зазначених знань і навичок дозволить майбутнім маркетологам працювати у постачанні, на транспорті, збуті тощо (табл. 1).

Таблиця 1

Види діяльності та посади випускників, підготовлених за програмою професійного спрямування „Підприємницька логістика”

Основні види діяльності Посади випускників

- управління постачанням (забезпеченням) ресурсами; - управління перевезеннями вантажів; -управління складським господарством; управління запасами; - управління розподілом (збутом) продукції.

- заступник директора підприємства з логістики; - начальник (спеціаліст) відділу логістики; - керівник (спеціаліст) відділу постачання; - керівник (спеціаліст) транспортної служби підприємства; - керівник (спеціаліст) складського комплексу; - керівник (спеціаліст) дистрибуційно-логістичного (збутового) відділу.

88

Федорова Я. Б., науковий співробітник відділу мультимедійних та дистанційних

технологій навчання, Херсонський державний університет

e-mail: Fedorova@ksu.ks.ua

ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ»

ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

НА РИНКУ ПРАЦІ

В умовах, коли старі методи менеджменту трансформуються у якісно нові досягнення управлінської науки, набуває особливого значення підвищення якості підготовки випускників управлінських спеціальностей університетів, їх відповідність сучасним потребам ринку праці.

Одним із значущих напрямів реформування освіти є використання найновіших технологій менеджменту, зокрема, інформаційних систем, що успішно інтегруються із перевіреними роками методами підготовки фахівців.

Інформаційні технології навчання, як система сучасних інформаційних методів і засобів цілеспрямованого створення, зберігання, опрацювання, подання і використання даних і знань, що спрямована на удосконалення навчального процесу з найменшими витратами, відкривають широкі можливості для їх використання в системі вищої освіти. Це пов’язано з тим, що нові інформаційні технології мають значні дидактичні можливості для підвищення рівня пізнавальної активності студентів.

В Херсонському державному університеті студенти вивчають можливості застосування інформаційних технологій в управлінні на базі навчальної дисципліни „Управління інформаційними технологіями”. Це авторський курс, розроблений під керівництвом проректора з науково-педагогічної роботи, інформаційних технологій, міжнародних зв’язків Херсонського державного університету професора О. В. Співаковського.

Курс включає дослідження механізмів ефективного управління та аналізу бізнес-інформації на підприємствах за допомогою найсучасніших інформаційних технологій. Ця дисципліна викладалась студентам не лише економічних спеціальностей, але й студентам факультету початкового навчання та студентам спеціальності «Інформатика».

Метою запровадження цього курсу в навчальний процес є формування у студентів системи знань, умінь та навичок, необхідних для ефективного використання сучасних інформаційних технологій в керуванні фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Завданнями курсу «Управління інформаційними технологіями» є:

89

вивчення теоретичних основ керування, ролі інформації як основного джерела прийняття управлінських рішень та аналізу бізнес-процесів, у ході яких приймаються такі рішення;

розкриття теоретичних та практичних аспектів системи менеджменту, заснованої на використанні інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють забезпечити прискорений доступ до інформації, систематизувати базові дані та організувати на їх основі будь-які звіти;

вивчення основ роботи в інформаційно-аналітичній системі управління вищими навчальними закладами;

забезпечення ґрунтовного вивчення студентами підручників, методичних посібників з менеджменту, фінансів, економіки підприємства та способів використання в навчальному процесі програмного забезпечення, розуміння методичних ідей використання методів і засобів сучасної інформаційної технології;

виховання у майбутніх фахівців творчого підходу до раціонального розв’язування проблем пошуку оптимальних рішень та використання засобів новітніх інформаційних технологій у своїй майбутній діяльності.

Програма курсу включає вивчення таких лекційних та лабораторних модулів:

Управління інформаційними технологіями як стратегічний актив підприємства.

Управління інформаційними технологіями: розподіл повноважень та контроль.

Корпоративне управління та управління ключовими активами. Нові можливості для розвитку бізнесу, які створюють

інформаційні технології. Роль управління ІТ для розуміння організацією вартості ІТ-

ініціатив. Ключові рішення в управлінні ІТ. Архетипи управління ІТ та розподіл прав на прийняття рішень. Типова структура управління для реалізації принципів ІТ. Аналіз моделей управління ІТ, що застосовуються на

підприємствах. Особливості управління ІТ в державних та некомерційних

підприємствах. Рекомендації по підвищенню ефективності управління ІТ,

засновані на досвіді компаній-лідерів. Природа бізнесу та організації праці в сучасному ринковому

середовищі спонукає робітників вміти використовувати інформаційні технології та працювати в команді для досягнення цілей, що стоять перед підприємством. Тому дуже важливо для майбутнього успіху студентів, щоб

90

вони мали досвід та були здатні працювати в невеликій групі людей, а також вміли представляти результати своєї роботи на сучасному інформаційному рівні. Набуття цих вмінь дає можливості стати ефективним членом групи та лідером в своєму майбутньому бізнесі. Саме тому курс «Управління інформаційними технологіями» передбачає складання студентами іспиту в умовах „командної роботи” та бізнес-презентації самостійно підготовленого проекту.

Метою проведення іспиту з дисципліни „Управління інформаційними технологіями” із застосуванням роботи в мікрогрупах є забезпечення практики та розвитку ефективних командних умінь та навичок критичного мислення у студентів, а також поглиблення практичних навичок роботи з інформаційними технологіями та комп’ютерною технікою, теоретичних та прикладних знань в галузі менеджменту через дискусії та навчання.

Для виконання завдання формуються мікрогрупи по 3, 4 або 5 студентів в команді. Кожна команда відповідає за підготовку проекту та його презентацію засобами Power Point по наступному завданню.

Завдання на іспит з дисципліни

„Управління інформаційними технологіями ” (приклад): 1. Обрати підприємство (фірму, організацію), що функціонує та хоча

б деякою мірою використовує в своїй діяльності інформаційні технології. 2. Вивчити історію його розвитку, основні бізнес-процеси та

особливості функціонування на ринку. 3. Побудувати матрицю структури управління інформаційними

технологіями обраного підприємства. 4. Побудувати модель структури управління ІТ підприємства. 5. Провести SWOT-аналіз роботи підприємства (які є можливості,

ризики, сильні та слабкі сторони). 6. Запропонувати свій, вдосконалений варіант матриці структури

управління ІТ, який підвищить ефективність управління ІТ на обраному підприємстві.

Залучення до змісту курсу „Управління інформаційними технологіями” сучасних інформаційних технологій дозволило сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасної інформаційної технології у своїй майбутній професійній діяльності, для управління основними бізнес-процесами підприємств; розуміти роль інформації як основного джерела прийняття управлінських рішень; знати теоретичні та практичні аспекти системи менеджменту, заснованої на використанні інформаційно-комунікаційних технологій; вміти систематизувати базові дані та організувати на їх основі звіти; володіти навичками роботи в інформаційно-аналітичній системі управління.

91

Література: 1. Управление ИТ: опыт компаний-лидеров. Как информационные технологии

помогают достигать превосходных результатов / Питер Уэйл, Джинн У. Росс. – пер. с англ. – М.: Альпина бизнес Букс, 2005. – 293 с.

2. Співаковський О. В., Федорова Я. Б., Глущенко О. О., Кудас Н. А. Управління інформаційними технологіями вищих навчальних закладів: [метод. посіб.]. – Вид. друге, доп. і перероб. – Херсон: Айлант, 2007. – 300 с.

Губська Н. О.,

викладач, Дніпродзержинський технологічний коледж ДДТУ

e-mail: htt@alicetele.com

ПЕРСПЕКТИВИ НАВЧАННЯ ЗА ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

Формування організаторських та управлінських умінь є дуже

актуальним для студентів управлінських спеціальностей, тому що робота управлінця є однією з найскладніших видів трудової діяльності, яка потребує не лише ґрунтовних спеціальних знань, а й комплексу психологічних якостей і ключових компетенцій особистості. Формування організаторських і управлінських умінь у студентів позитивно впливає на їхній загальний розвиток, а набуття ними вмінь організувати та проектувати розвиток діяльності, кваліфікувати виконавців, організувати комунікацію, аналізувати й рефлексувати – все це сприяє самоствердженню і самореалізації особистості, підвищенню її конкурентоспроможності на ринку праці.

Процес формування організаторських і управлінських умінь у студентів вимагає використання нових технологій навчання, нестандартних організаційних форм, зокрема ігрової і практичної підготовки, сучасних методів і форм контролю діяльності студентів.

Важливими розробками для умов реалізації технології формування організаторських і управлінських умінь виступають створення та проектування освітнього середовища, які проявляються у вигляді:

а) використання конкретних ситуацій життєдіяльності навчального закладу як тренажера для відпрацювання організаторських і управлінських умінь;

б) практична та ігрова підготовка студентів, що дає змогу відпрацьовувати прийняття управлінських рішень в актуальних соціально-економічних ситуаціях реального бізнесу;

в) реалізація управлінських стосунків між викладачами як організаторами, керівниками, управлінцями й студентами як виконавцями.

92

Найвищий рівень організаторських і управлінських умінь формується завдяки командній організації робіт, коли студенти ведуть пошук і приймають управлінські рішення в незнайомих ситуаціях.

На думку психологів відзначається, що при інноваційних методах навчання студенти у процесі пасивного сприйняття запам'ятовують 10 % того, що прочитали, 20 % того, що почули, 30% – те, що побачили, 50 % – побаченого та почутого, а при активному сприйнятті у пам'яті зберігається 80 % того, що говорять самі, і 90 % того, що роблять або створюють самостійно. Отже, можна зробити висновки, що методи активного навчання значно поліпшують запам’ятовування матеріалу, сприяють його ідентифікації і цілеспрямованій практичній реалізації.

Тому викладачам у навчальній діяльності необхідно більше вживати методи ділових ігор, тобто ігрового моделювання та практичних занять у вигляді тренінг-курсу. Це програвання ролей, ситуаційно-рольові ігри, ділова та управлінська гра. Незалежно від назви вони повинні забезпечувати професійний ріст шляхом їх тематичної спрямованості в зaлежності від контингенту тих, хто навчається, і розвивати навички управлінської поведінки ділового спілкування методом практичного програвання, імітації різних управлінських ситуацій, що дуже важливо для посилення конкурентоспроможності випускників.

Ділові ігри, аналіз конкретних ситуацій у мініатюрі відтворюють позитивні і негативні сторони управління. Ці інтенсивні методи навчання мають багато спільного не тільки у своїй суті, але і в підготовці та проведенні занять.

Метод ігрового моделювання в системі формування управлінських умінь студентів-маркетологів дає можливість накопичувати і поновлювати професійні знання, навички за рахунок узагальненого досвіду, реалізації наявного потенціалу; підвищує інтерес до навчання і спричиняє високу пізнавальну активність у плані синтезу психолого-педагогічних, соціально-педагогічних, правових, етичних, економічних та інших теоретичних знань; розвиває гнучкість професійного мислення, творчий підхід у прийнятті управлінських рішень, сприяє розширенню соціального світогляду слухачів, дозволяє з максимальною ефективністю використовувати знання і вміння колективу, який очолює керівник.

Завдяки цьому є підстави для висловлення таких рекомендацій інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН:

1. Передбачити розробку для курсу “Маркетинг” практичних занять у вигляді тренінг-курсу, що розкривали б особливості формування у студентів організаторських та управлінських знань і умінь на основі використання інноваційних технологій навчання.

2. Ініціювати створення дидактичних посібників з курсу “Маркетинг” для студентів з викладанням методик проведення бізнес-практики, імітаційних і ділових ігор.

93

Сутність технологічних нововведень у навчально-виховний процес для підвищення конкурентоспроможності студентів управлінських спеціальностей полягає в його вдосконаленні й організації на основі сучасних технологій навчання, запровадженні окремих форм і методів навчання управлінців-практиків, адекватних систем оцінювання досягнень студентів, запровадження новітніх інформаційних технологій.

Курбацка Л. М., к. е. н., доц., доцент кафедри маркетингу

Білоткач І. А., к. е.н., старший викладач кафедри маркетингу,

Дніпропетровський державний аграрний університет e-mail: market-dgau@ukr.net

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ МАРКЕТОЛОГІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ ЕКОНОМІКИ

На сучасному етапі стан економіки України характеризується спадом

виробництва, збільшенням бюджетного дефіциту, поглибленням кризи неплатежів та соціального розшарування населення. Економіка України не зможе розвиватися, якщо не стабілізувати валютно-фінансове та кредитне становище, не зупинити інфляційні процеси.

Одним із основних напрямків подолання кризових явищ науковцями пропонується стимулювання розвитку «людського капіталу», під чим розуміється визнання необхідності інвестування в людину, оскільки капітал набувається і збільшується шляхом інвестування (за рахунок обмеження поточного споживання) і приносить тривалий економічний ефект.

Інвестиції в людський капітал являють собою будь-які дії, що підвищують професійну кваліфікацію та продуктивні здібності людини і тим самим продуктивність її праці. Витрати, що сприяють підвищенню людської продуктивності, можна розглядати як інвестиції, оскільки тимчасове зниження поточних витрат здійснюються з тим розрахунком, що їх буде багаторазово компенсовано дедалі значнішим потоком доходів у майбутньому.

Під натиском ринку значна частина підприємств починає усвідомлювати необхідність підготовки кваліфікованих фахівців у сфері маркетингової діяльності, що спричинено розумінням того, що розмір прибутку (а в теперішніх умовах і саме існування підприємств) залежить не лише від добре налагодженого виробництва, але і від знання ринку, випуску товарів відповідно до вимог і потреб споживачів.

Досвід співпраці з підприємствами з питань організації практичної підготовки студентів-маркетологів дозволяє стверджувати, що функції

94

маркетингу в основному зосереджені на рівні вищого керівництва підприємств, або на структурних підрозділах підприємств, для яких цей вид діяльності не є пріоритетним (головним).

Підприємницькому середовищу потрібно зрозуміти, що маркетингова діяльність при будь-якій мірі розвитку ринку здатна корегувати дії економічних суб'єктів, споживачів і виробників, а також те, що для ефективного її впровадження потрібна підготовка висококваліфікованих фахівців-маркетологів.

На наш погляд, на сучасному етапі розвитку економічних процесів в Україні потрібне налагодження тісної співпраці між підприємницьким середовищем та вищими навчальними закладами (скореговане відповідними державними структурами), що дозволить правильно оцінити реальні процеси становлення маркетингової діяльності, особливості і специфіку ринкових умов, виявити конкретні вимоги, які пред'являються працедавцями до майбутніх фахівців-маркетологів і, які, у свою чергу, покликані реалізувати на практиці якісно новий рівень роботи підприємств.

Досвід підготовки фахівців в області маркетингу переконує в тому, що мова повинна йти не про пристосування їх до традиційних систем управління, що діють на підприємствах, а про впровадження принципово нових системних функцій господарюючих суб'єктів по їх взаємодії з ринком.

При підготовці фахівців потрібно підсилити увагу до опанування конкретних методів, процедур і технологій маркетингової діяльності. В той же час в учбовому плані і учбових програмах слід враховувати весь комплекс сучасних вимог до маркетолога (не обмежуючись лише функціональними знаннями), включаючи формування особистих якостей і здобуття розширеного кола знань.

Підприємства ж, перш за все, бачать у випускнику фахівця, здатного реалізувати на практиці конкретні процедури і технології маркетингової діяльності, наприклад, досліджувати і сегментувати ринок, провести рекламну кампанію, розробити ідею нової продукції. Поряд з цим велике значення надається вимогам до особових якостей спеціаліста. Враховуючи особливості функцій маркетингу на підприємстві, йдеться про комунікабельність маркетолога, його аналітичні здібності, наявність навичок ділового спілкування, уміння працювати в команді, об'єктивності самооцінки. Також фахівець в області маркетингу повинен знати основи сучасного менеджменту, соціології, психології, права, фінансів, іноземні мови, володіти комп'ютерною технікою.

На сьогоднішній день повний перелік необхідних і достатніх якостей маркетолога дуже широкий та різнонаправлений. Маркетингова робота є в основному організаторською роботою та повинна вирішувати завдання без опори на безпосереднє сприйняття предмету спільної діяльності, не маючи можливості безпосередньо маніпулювати ними. Тяжкі тимчасові

95

умови, дія факторів невизначеності, висока відповідальність – в таких складних умовах потрібно приймати правильні рішення, для чого необхідно кожному майбутньому фахівцю в області маркетингу на початкових стадіях його навчання у ВНЗ закладати базову підготовку до діяльності керівника. Програма підготовки повинна поряд з теоретичною та практичною підготовкою, що передбачена стандартами максимально можливо включати практику управління колективною діяльністю.

Вибираючи професію маркетолога, людина має бути повністю обізнана про всі вимоги, що пред'являються до сучасного фахівця, повинна знатися на власних природних завдатках, здібностях і бажаннях, реально оцінювати свій досвід і знання, крім того, обов'язково мати правильне уявлення про свої потенційні організаторські здібності. Лише за цих умов вибір буде дійсно вільний і розумний.

Поширюючи ці положення на всіх суб'єктів підприємництва країни, коректно стверджувати, що економіка країни приречена на відсталість до тих пір, поки керівники суб'єктів підприємництва всіх рівнів не усвідомлять, що запорука успіху комерційної діяльності криється в доскональному вивченні і знанні ринку. А для конкурентноздатного бізнесу потрібні конкурентноздатні фахівці-маркетологи.

Литвиненко Т. М., к. е. н., доц.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка e-mail: litvinenko52@voliacable.com

КОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД ТА ЙОГО ВРАХУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ МАРКЕТИНГУ

Наприкінці ХХ – початку XXI століття відбуваються суттєві зміни

характеру освіти, її спрямованості, цілей, змісту, що явно, означає процес зміни освітньої парадигми. Зміст поняття «парадигма», введенного Т. Куном визначено як «те, що об’єднує членів наукової спільноти» [1, с. 221], як «… всю сукупність переконань, цінностей, технічних засобів і т.п., які характерні для членів даної спільноти» [1, с. 220]. Суттєвим для цієї ідеї в даному контексті є положення про те, що парадигми дають вченим не тільки план діяльності, а також вказують і декотрі напрями, суттєві для реалізації плану. В сучасних умовах поняття парадигма, зміна парадигм використовується досить часто в різному контексті, в тому числі і для виявлення особливостей сучасної освіти.

В сучасному суспільстві змінюються цілі освіти, які кореспондуються з глобальним завданням забезпечення входження людини в соціальний світ, її продуктивну адаптацію в цьому світі, викликають необхідність постановки питання забезпечення освітою більш повного, особистісно- та

96

соціально-інтегрованого результату. Загальним визначенням такого інтегрального соціально-особистісного-поведінкового феномену як результат освіти в сукупності мотиваційно-ціннісних, когнітивних складових і виступило поняття «компетенція/компетентність». Це означало формування нової парадигми результату освіти, чому в наукових та педагогічних колах надається велика увага, особливо в зв’язку з необхідністю формування європейського освітнього простору та підписання багатьма європейськими державами, в тому числі і Україною, Болонської декларації.

Ідея орієнтованої на компетенції освіти (competence-based education – CBE) сформувалась в 70-і роки в США у загальному контексті запропонованого Н. Хомським в 1965 році (Массачусетський університет) поняття «компетенція» стосовно теорії мови, трансформаційної граматики. Н. Хомський зазначав: «… ми визначаємо фундаментальну різницю між компетенцією (знанням своєї мови на рівні говорити – чути) та використанням (реальним використанням мови в конкретних ситуаціях). Вже у 60-і роки минулого сторіччя вже було закладено різницю в розумінні понять «компетенція» та «компетентність» [2], що знаходить своє продовження і нині стосовно не тільки вивчення мови, а й оволодіння іншими науками та професійними знаннями та вміннями.

Оcвітні компетенції зумовлені особистісно-діяльнісним підходом до освіти, оскільки стосується виключно особистості учня та проявляються, а також перевіряються лише в процесі виконання ним певним чином складного комплексу дій. Запровадження поняття освітніх компетенцій в нормативну та практичну складові освіти, як відзначають дослідники [3] дозволяє вирішити проблему, коли учні зможуть добре не лише оволодіти набором теоретичних знань, а й здолати значні труднощі в діяльності, яка вимагає використання цих знань для вирішення конкретних завдань чи проблемних ситуацій.

Термін «компетентність» і похідні від нього перебувають «на піку» вживаності і в Україні як у царині економіки (на перетині сфери праці і виробництва), так і у царині освіти, і, як і більшість реальних "пунктів зростання" знання, поняття «компетентності» і «компетенції» є досить нечітко визначеними, що породжує зайвий термінологічний плюралізм [4] Для усунення непорозумінь І. Іванова обґрунтовує нетотожність понять «компетенція» і «компетентність» і пропонує визначати «компетенцію» як формально виділену відокремлену частину (елемент, компонент) діяльності (і повноваження), що відображує необхідні стандарти поведінки; а «компетентність» – як абсолютну здатність виконати визначену діяльність для одержання необхідних результатів із заданим рівнем якості. Визнаючи доцільність та важливість таких теоретичних міркувань, все ж не можемо погодитись з тим, що «компетентнісний метод в навчанні

97

визначається як альтернатива знання-орієнтованому методу, що використовується до цих пір в більшості навчальних закладів. Останній полягає в «нарощуванні обсягу» знань і може також трактуватися як енциклопедичний. Як правило, цей метод не дозволяє людині, що навчається швидко зорієнтуватися в навчальній, а потім і в професійній ситуації і приводить до непотрібних втрат часу» [5]. Для того, щоб мати можливість діяти, потрібні знання. Молода людина, яка після закінчення школи потрапляє до студентських лав, не має життєвого досвіду, не має чітких уявлень про організацію процесів виробництва та надання послуг. Тому слід вести мову не про протиставлення підходів, а про взаємодоповнення їх. Можливо, якщо йдеться про другу вищу освіту, або про навчання на рівні магістрів ділового адміністрування перевага має віддаватись не нагромадженню суми знань, а на формування навичок самостійного їх використання, враховуючи, що дорослі студенти не лише мають певні знання, а й вміють самостійно здобувати нові знання. Викладання маркетингу в сучасних умовах, причому в даному випадку не йдеться про кризові явища в економіці світу та України, потребує зміни старої парадигми. Зауважимо, що парадигма, яку слід змінити, характеризувалась наданням початкового рівня знань з маркетингу, цей етап можна назвати своєрідним лікбезом. Період, коли в суспільстві в цілому, в середовищі викладачів не було певної бази знань про ринок, про особливості господарювання в умовах ринкової конкуренції загальноосвітній рівень викладання маркетингу задовольняв всіх. Минулий етап дозволив перейти від розуміння маркетингу, яке насаджувалось марксистською ідеологією «як павутини, що маскує за гарними словами про потреби споживачів процес нещадної експлуатації всього суспільства для збагачення капіталістів» вже не повернеться. Суспільство перейшло до розуміння маркетингу як необхідної філософії ведення бізнесу в ринкових умовах. В цих умовах потрібен компетентісний підхід у викладанні маркетингу, який базується на знаннях та навичках, і, який не допускатиме спрощеного, популістського уявлення про застосування маркетингових інструментів в практиці ведення бізнесу. Для реалізації компетентісного підходу у викладанні маркетингу насамперед потрібно замислитись, наскільки доцільним є викладання маркетингу на молодших курсах бакалаврату студентам економічних спеціальностей. На наш погляд, для розуміння того, як потрібно вивчити та спрогнозувати попит, зрозуміти поведінку різних груп споживачів, сформувати систему цін, обґрунтувати економічними розрахунками доцільність запровадження тих чи інших засобів впливу на споживача потрібні знання в галузі багатьох навчальних дисциплін (теорії ймовірностей, статистики, макроекономіки, мікроекономіки, економічного аналізу, фінансів тощо). Причому опанування цими дисциплінами має відбуватись на досить високому рівні сформованості вмінь та навичок. Все це можливе, якщо маркетинг викладати на старших курсах. Не маючи

98

належної системи знань, студентові практично неможливо уявити себе на реальному робочому місці і зі знанням справи демонструвати свою здатність виконати потрібну діяльність для одержання необхідних результатів із заданим рівнем якості. В цьому, зокрема і буде проявлятись компетентісний підхід в організації навчання майбутніх економістів.

Література: 1. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975. 2. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата

современного образования // Интернет-журнал "Эйдос". – 2006. – 5 мая. http://www.eidos.ru/journal/2006/0505.htm.

3. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты //

Интернет-журнал "Эйдос". – 2002. – 23 апреля. http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm 4. Іванова І. В. Компетентності та компетенції як інтелектуальний чинник

конкурентоспроможності підприємств// Теоретичні та прикладні питання економіки.

– Зб. Наук. пр. – К.: Видавничо–поліграфічний центр «Київський університет». – 2008. – Вип. 16. – С. 47.

5. Иванова Е. О. Компетентностный подход в соотношении со знаниево-

ориентированным и культурологическим // Интернет-журнал «Эйдос». – 2007. – 30 сентября. http://eidos.ru/journal/2007/0930-23.htm.

Житник Н. В., к. пед. н.,

доцент кафедри маркетингу та менеджменту, Західнодонбаський інститут економіки і управління

е-mail: zhitnick@ukr.net

ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАРКЕТОЛОГІВ

Сучасний ринок праці висуває високі вимоги до фахівців. Світовою

практикою доведено, що поряд з економічними, правовими, управлінськими знаннями кожному спеціалісту необхідна серйозна психологічна підготовка. У зв’язку з цим на викладання психологічної дисципліни відведено у навчальних планах зарубіжних ВНЗ 20-40 % навантаження.

Психологічна підготовка майбутніх економістів у вітчизняній вищій школі за державним стандартом поки що обмежена курсом «Основи психології». Головна його мета – озброїти майбутніх фахівців елементарними знаннями про психіку людини, навчити давати психологічну характеристику особистості, усвідомити особливості взаємодії людей в процесі спілкування та спільної діяльності.

Відомо, що запорукою активного засвоєння знань виступає свідоме розуміння їх практичного значення. Мотивуючи діяльність студента,

99

акцент ставимо на те, що професія маркетолога в значній мірі відноситься до системи «людина-людина». Отже, від здатності і уміння взаємодіяти з людьми, співпрацювати з ними залежить успішне професійне становлення і майбутня кар’єра випускника ВНЗ. Для успішної реалізації професійних намірів, студенти також мають знати властивості своєї психіки, розуміти поведінку і дії інших людей, давати їм правильну оцінку, робити певні висновки та приймати відповідні рішення. Як свідчить практика, у вивченні цієї дисципліни важливе значення має практична складова: лабораторний практикум з діагностування психічних явищ, ситуативні вправи, ділові ігри, написання есе проблемного характеру тощо.

Сучасний підхід до складання навчальних планів фахової освіти дає можливість розширити зміст професійної підготовки за рахунок їх варіативної частини (дисциплін за вибором вузу та за вибором студентів). В Західнодонбаському інституті економіки і управління (ЗПІЕУ) такими дисциплінами обрано «Психологія управління» (ІІІ курс), «Психологія маркетингу» (IV курс), соціально-психологічний тренінг (СПТ) (І-IV курс).

Введення курсу «Психологія управління» (54 год.) обумовлено розумінням того, що кожний спеціаліст з вищою освітою має бути здатним здійснювати певну управлінську діяльність, брати участь в корпоративному менеджменті. Головна мета цієї дисципліни полягає в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців теоретичними знаннями і практичними уміннями створювати у суб’єктів управлінської діяльності таких психологічних станів, якостей, які в найбільшій мірі сприятимуть досягненню мети управління, а значить і результативності діяльності організації.

Опитування роботодавців показує, що серед особистісних якостей велике значення має вміння молодого спеціаліста працювати в команді, вільно контактувати з оточуючими, досягати взаєморозуміння у виконанні професійних функцій. Аналіз процесу працевлаштування випускників підтверджує, що відсутність таких навичок ускладнює їх професійне становлення, знижує рівень конкурентоспроможності. З метою формування культури спілкування, розвитку лідерських якостей студентів в Західнодонбаському інституті економіки і управління розроблена програма соціально-психологічних тренінгів.

Соціально-психологічна підготовка студентів через СПТ здійснюється поетапно по 36 годин на кожному курсі (9 занять по 4 години).

Так, на I курсі молоді люди беруть участь в роботі соціально-психологічного тренінгу міжособистісного спілкування, головне завдання якого полягає у формуванні вміння сприймати себе через сприйняття тебе іншими. Механізм «зворотного зв'язку» дозволяє учасникам дізнатися думку оточуючих про їх манеру поведінки, про почуття, стиль спілкування, про самовираження та вміння слухати інших.

100

Студенти ІІ курсу беруть участь у тренінгу особистісного зростання «Привіт, індивідуальність!». Основна мета його – формування навичок розуміння оточуючих людей, їхнього внутрішнього світу, побудови довірливого стилю спілкування, вміння працювати у команді.

Третьокурсники залучені до програми соціально-психологічного тренінгу «Школа ділового успіху» (з елементами НЛП). Задача тренінгу – формування вміння бачити переваги та недоліки свої та інших, створювати сприятливу атмосферу для спільної діяльності, встановлювати ділові контакти, прогнозувати взаємодію людей.

Відпрацювання лідерських якостей тренінгу «Голосуй за мене!» із студентами ІV курсу завершує програму соціально–психологічних тренінгів.

Практика показує, що у студентів відбувається зміна внутрішніх установок, розширюються психологічні знання та з'являється досвід позитивного ставлення до себе і оточуючих. Учасники тренінгу стають більш компетентними у сфері спілкування, що є дуже важливим в епоху своєрідного комунікаційного «вибуху», коли компетентність у спілкуванні є однією з головних складових професійності фахівця-маркетолога.

Вивчення зарубіжного досвіду підготовки маркетологів обумовило впровадження у зміст освіти дисципліни «Психологія маркетингу». При розробці цього курсу ми використали досвід авторів російських програм О. Т. Мельникової, О. В. Рубцова, А. А. Кримова, О. Хахмовича.

Метою вивчення дисципліни «Психологія маркетингу» є підвищення психологічної компетентності майбутніх маркетологів, формування вміння здійснювати маркетингову політику організації на засадах систематичного вивчення поведінки суб’єктів ринку.

Програма обсягом 108 годин складається із таких розділів: - психологічний підхід до маркетингу; - психологічні засади поведінки споживачів; - психологічні основи брендінгу; - психологія реклами та PR. Розгляд теми «Психологічний підхід до маркетингу» дає можливість

обґрунтувати студентам вплив психологічних аспектів на вирішення маркетингових задач, більш широко ознайомити із соціально-психологічними характеристиками ринкових сегментів, розкрити взаємодію в системі «виробник-товар-споживач» тощо.

Значний вплив на формування компетенцій майбутніх маркетологів мають знання механізмів поведінки споживача: процес споживчого пошуку, вибору; психологія прийняття споживчого рішення; роль сприйняття, уваги, емоцій у поведінці споживача та інші.

Важливе місце в дисципліні «Психологія маркетингу» займає розділ «Психологія реклами та PR», в якому розглядаються такі питання: роль реклами у стимулюванні збуту; механізми психологічного впливу реклами

101

на споживача; психологічні чинники реклами; ефективність психологічної дії реклами; реклама та PR.

Глибоко розглянути ці теми в межах дисципліни «Психологія маркетингу» складно. На нашу думку, доцільним є введення до професійної програми підготовки маркетологів окремого курсу «Психологія реклами та PR».

На підставі викладеного можемо зробити наступні висновки: - сучасні вимоги ринку праці потребують якісно нового підходу до

формування професійних компетенцій майбутніх фахівців; -психологічна складова у змісті освіти маркетологів значно підвищує

рівень їх конкурентоспроможності, сприяє більш успішному виконанню професійних функцій;

-досвід підготовки маркетологів у ЗПІЄУ довів доцільність впровадження у навчальний процес циклу психологічних дисциплін.

Тренбач Л. І., викладач-методист вищої категорії,

голова циклової комісії товарознавчих дисциплін Дніпродзержинського економічного коледжу Дніпродзержинського

державного технічного університету, e-mail: tet_dgtu@ukr.net

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДИК

У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАНЯ МАРКЕТИНГУ ТА ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ

ВИПУСКНИКІВ НА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОГО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

У системі освіти України відбуваються глибокі перетворення,

зумовлені істотними змінами в соціально-економічному й політичному житті країни, новими вимогами суспільства до випускників. Багато учених акцентують увагу на тому, що підготувати випускників управлінських спеціальностей до життя і праці в сучасних ринкових умовах неможливо без максимуму економічних і правових знань, повної готовності їх до підприємницької та управлінської діяльності. Важливим чинником при цьому є не лише опанування учнями нових знань, а й набуття ними нових особистісних умінь і навичок, пов’язаних з ефективними комунікаціями, організацією власної справи, створенням команди і вмінням працювати в ній, мистецтвом вести переговори, здатністю ефективно діяти в умовах невизначеності. Потреба держави в професіоналах з менеджменту, маркетингу й економіки зумовила активніше формувати в учнів

102

організаторські та управлінські вміння і сприяти розвитку підприємництва в Україні.

Щоб підвищити конкурентоспроможність випускника на ринку праці треба:

залучити вітчизняних і міжнародних спонсорів і фондів до забезпечення виконання програм і проектів (у т.ч., міжнародних), спрямованих на розвиток освіти і науки України;

впровадження принципів відкритої освіти, методів, засобів і технологій навчання;

створити освітнє середовище, сприятливе для підготовки учнів ще зі школи до управлінської діяльності, розвитку в них лідерських якостей;

діагностувати управлінські здібності студентів і постійний моніторинг сформованості в них організаторських й управлінських умінь;

добрати і структурувати зміст навчального матеріалу з організаторської та управлінської діяльності;

методологічно і методично підготувати учителів до управління процесом формування в учнів організаторських та управлінських умінь;

запровадження сучасних технологій навчання й оцінювання досягнень студентів (інтерактивні методи, мультимедійне навчання, бізнес-стажування, тестування, рейтинг тощо);

впровадження аудиторної і позаудиторної творчої навчальної діяльності студентів і вчителів, що має переважно практичну спрямованість;

підтримувати практичну підготовку – двотижневу післясесійну практику учнів у діючій підприємницькій структурі (на фірмі, у банку, підприємстві, компанії тощо), метою якої є відпрацювання функціональних позицій, а також участь в організації практичних заходів різного рівня (маркетингові дослідження, школи лідерів, бізнес-турніри тощо);

ввести такі програми навчання: - програма психофізичної підготовки “Фітнес”, яка сприяє опануванню

студентами техніки формування волі й досягненню психофізичної компетентності;

- програма “Імідж ділової людини”, що охоплює вивчення основ психології, акторської майстерності, хореографії, імідж-проектування з метою розвитку особистісних якостей, необхідних управлінцеві.

Зміст освіти студентів, як майбутніх управлінців ґрунтується на таких основних принципах: розвиток здібностей особистості й формування її управлінських умінь та навичок у поєднанні з її академічними досягненнями; створення бази подальшої професійної діяльності та безперервної освіти; забезпечення умов для особистісного самовизначення і самовдосконалення; врахування стрімкого розвитку інформаційних технологій, науки і техніки.

Програму навчання скласти з предметів і курсів, об’єднаних у такі блоки:

103

Загальнокультурний (предмети інваріантної частини державного навчального плану) як основа формування інтелекту й світогляду людини;

Антропотехнічний (психологія, імідж ділової людини, фізкультура-фітнес, основи акторської майстерності, хореографія) як основа формування особистісних якостей ділової людини;

Управлінський (іноземні мови, сучасні інформаційні технології, основи економічних знань, підприємництво і менеджмент, бізнес-стажування, сукупність інтелектуальних, спортивних та імітаційних навчальних ігор у сфері економіки, права, фінансів, політики) як основа опанування професійно орієнтованих знань і формування практичних умінь та навичок.

Технологічний процес містить: організацію навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей підготовки учнів як майбутніх управлінців; запровадження сучасних технологій навчання й оцінювання досягнень ліцеїстів (інтерактивні методи, мультимедійне навчання, бізнес-стажування, тестування, рейтинг тощо); аудиторну і позаудиторну творчу навчальну діяльність студентів і викладачів, що має переважно практичну спрямованість; діагностику управлінських здібностей ліцеїстів і постійний моніторинг сформованості в них організаторських і управлінських умінь.

Новими й істотними складовими освітнього процесу є новітні підручники, ділові ігри.

Ділові ігри – особливий метод підготовки майбутніх управлінців, який ґрунтується на принципі інтервальних інтелектуальних тренувань і є способом аналізу справ у діловому середовищі та джерелом забезпечення студентів засобами розвитку, самовизначення і ділового лідерства, а також це здобуття знань про профільні для навчального закладу сфери діяльності (підприємництво, фінанси, право, маркетинг) й оволодіння організаторськими та управлінськими вміннями і навичками.

Електронні підручники представляють собою комплект навчаючих, контролюючих, моделюючих та інших програм, які розміщені на магнітних носіях, на яких відображено зміст навчальної дисципліни. З інформаційним вибухом електронні підручники мають переваги, оскільки «ручні методи» без використання технічних засобів вичерпали свої можливості.

Результатом впровадження в освіту всього, що було наведено вище, є високий рівень наданої освіти випускникам, які матимуть якнайкращі показники сформованості організаторських і управлінських умінь, що дасть їм можливість успішно діяти в знайомих і нестандартних навчальних та практичних ситуаціях, швидше адаптуватися до сучасних реалій життя, нових умов навчання і роботи, нового колективу, долати труднощі, розчарування і невдачі, і тим самим посилить конкурентоспроможність випускника на ринку праці.

104

Лошенюк І. Р., к. т. н., проф.,

зав. кафедри маркетингу та комерційної діяльності Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

e-mail: vit1@chv.ukrpack.net

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

В умовах зміни кон’юнктури ринку України важлива роль належить

освіті, яка стає глобальним фактором суспільного розвитку, відноситься до найбільш важливих національних пріоритетів, виступає основним компонентом культурного, соціального й економічного становлення суспільства. Україна, яка входить до групи країн із найбільш високим людським потенціалом більшою мірою завдяки своїй освітній системі, взяла стратегічний орієнтир на нагромадження найпотужнішого соціального капіталу – знань, який повинен перетворитися у професіоналізм працівника, високі технології, економічну потужність країни.

Зростає потреба в науковому, науково-методичному, нормативно-правовому супроводі функціонування освіти, врахуванні міжнародного досвіду з метою модернізації підготовки кваліфікованих працівників для різних галузей економіки. Сьогодні освіта вирішує два взаємопов’язані завдання: створення кадрових ресурсів і їх модифікацію. Реалізація першого завдання передбачає підготовку кадрів, формування у них базових знань та вмінь, необхідних для включення в ринкову економіку; другого – модернізацію, розвиток кадрових ресурсів з метою їх оперативної адаптації до умов виробництва і соціального життя, що постійно змінюються. В цих умовах перед кожним суб'єктом господарювання постають нові завдання, найголовнішим серед яких є усвідомлення нових правил ведення бізнесу, нових можливостей та загроз, своєчасна та ефективна адаптація до нових реалій своєї життєдіяльності. Водночас значно зростають вимоги до підготовки кваліфікованих фахівців, які здатні за умов мінливої кон'юнктури ринку ретельно стежити за економічною інформацією, дотриманням культури підприємництва.

Загально прийнятим є той факт, що від якості вищої освіти в країні залежить майбутнє, адже саме система вищої освіти формує найважливіше багатство країни – людський потенціал. Тому досить справедливим є твердження про те, що підвищення якості вищої освіти, економічне виховання повинно стати стратегічним, національним пріоритетом України.

Щоб самостійно ставити і творчо розв'язувати різні складні проблеми, професіонал-маркетолог повинен володіти не лише

105

необхідною сумою фундаментальних та спеціальних знань, а й методологією наукових досліджень, інформаційними технологіями, вміти використовувати у своїй роботі все те нове, що з'являється у науці і практиці, адаптуватись до ринкових перетворень, постійно вдосконалювати свою кваліфікацію.

Першочерговим завданням формування високих професійних компетенцій у студента-маркетолога вищого навчального закладу є створення конструктивного варіанту вивчення тих дисциплін, які відповідають вимогам часу і, насамперед, вимогам ринкової економіки, в умовах якої зростає роль таких соціальних цінностей як знання, компетентність, професіоналізм, вміння створювати нове, прогресивне, що формує в кінцевому результаті особистість, її відношення і повагу до людських цінностей, насамперед, до бізнесу і закону. Все це вимагає вивчення маркетингових дисциплін, що сприяє підготовці молоді із високим рівнем професійних якостей як національної еліти, здатної вирішувати складні сучасні проблеми громадянського суспільства.

Головною особливістю освіти як процесу є формування соціально-економічної активності у маркетолога і розвиток його творчих особливостей. Виявлення потенційних можливостей майбутнього фахівця полягає в удосконаленні процесу навчання. На жаль, досі більшість студентів засвоюють інформацію, фактично тренуючи лише свою пам'ять. Це сприяє набуттю знань, але не розвиває практичних навичок. Для створення цілісної моделі інформаційного суспільства в Україні фахівцям потрібно паралельно розбудовувати інформаційні та телекомунікаційні інфраструктури країни шляхом залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій; розширення конкурентного середовища серед провайдерів Інтернету та мобільного зв'язку; охоплення органів державного управління та провідних державних інституцій. Технології майбутнього – це електронне урядування, електронний документообіг, електронні послуги та послуги, пов'язані з використанням цифрового підпису, електронна комерція, електронна пошта, електронні державні закупівлі, електронна звітність, електронні платежі, мобільні комп'ютери. Для створення сприятливого бізнес-середовища, інвестиційного та інноваційного клімату, підтримки вітчизняної науки та освіти, підвищення комп'ютерної грамотності населення та мотивації споживачів до використання інформаційних технологій потрібно також формувати національне інформаційне право, яке б відповідало міжнародно-правовим стандартам.

У зв'язку з цим активізація творчої, пізнавальної діяльності студентів вимагає широкого використання проблемного навчання, яке в умовах зростаючої інформації виступає ефективним засобом досягнення стійких, глибоких знань і навичок. Проблемне навчання формує самостійність позиції студента, розвиває і удосконалює

106

здатність до творчого мислення. В основі його лежить принцип активізації навчально-дослідницької діяльності студентів. Проблемне навчання передбачає створення для студентів змодельованих ситуацій. Вони вимушені усвідомлювати і формулювати проблему, викликану конкретною ситуацією.

По-перше, будь-яка проблемна ситуація вимагає нового знання або способу дій для виконання завдань. По-друге, всередині проблемної ситуації розкривається невідоме відношення, спосіб або дія. По-третє, в результаті вирішення проблемної ситуації виникають нові можливості для студента.

Проблемна ситуація виконує функцію мозкового імпульсу. А це можливо лише за умови, що студент володіє вихідними даними, які відповідають змісту ситуації та інтелектуальними можливостями. Вміння побачити і згрупувати проблему – важлива якість майбутнього маркетолога. Найефективніші результати приносить вирішення проблемної ситуації у вигляді ділової гри. При цьому розподіляються ролі (посади) для кожного студента, зокрема, кожний має конкретно поставлене завдання. Це удосконалює аналітичні здібності студента, сприяє розумінню ним не тільки змісту реальної ситуації, але й її соціально-психологічного та правового аспекту. Ситуації, у які в ході гри потрапляють студенти, неможливо передбачити повністю, а тому вони доповнюються додатковими вирішеннями, які подаються з ініціативи студента.

Ділова гра передбачає процес вирішення комплексу завдань, який починається з розподілу обов'язків і закінчується аналізом зроблених дій. Ділова гра як колективна форма заняття ґрунтується на колективному розумінні і дає можливість перевірити теоретичні положення на практиці, розкрити творчі здібності учасників. Завдання при цьому зводяться до того, щоб навчити учасників гри швидко розібратись в обставинах, за яких виникла основна ситуація, причинах її виникнення і знайти шляхи її усунення. При цьому у студентів розвивається вміння оперативно приймати рішення, керуючись усвідомленою раніше ринковою інформацією, знаннями економіки і законодавства.

Отже, запровадження інновацій у навчальний процес маркетологів, зокрема проблемних ситуацій, дозволить не тільки підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних творчо мислити і самостійно вирішувати проблеми, а й служить передумовою підняття рівня підприємницького виховання і економічної культури молоді. Необхідно розвивати їх у різних спектрах економічного виховання (кейс-ситуаціях, навчальних тренінгах, рольових іграх тощо), щоб молодь могла захистити свої права як покупця і громадянина.

107

Ковальчук С. В., к. е. н, доц., зав. кафедри,

Хмельницький національний університет e-mail: sveta_marketing@ukr.net

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ФОРМУВАНІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

За сучасної ринкової ситуації, яка з одного боку виникла об’єктивно

внаслідок зростання конкуренції у сфері освітніх послуг, а з іншого – підтримується загальносвітовою економічною кризою, перед вищими навчальними закладами (ВНЗ) постає питання щодо формування власної стратегії розвитку, спрямованої не лише на виживання, але й на довготривалу перспективу. За таких умов, надійним інструментом у вирішенні цих питань має стати маркетингова орієнтація вищих навчальних закладів, яка мусить розпочинатися з проведення відповідних маркетингових досліджень контингенту потенційних абітурієнтів.

На жаль, керівництво більшості ВНЗ України не приділяють належної уваги маркетинговим дослідженням як дієвому інструментарію, який не лише може надати інформацію стосовно того, хто саме збирається поступати до навчального закладу, на які спеціальності та форми навчання, але й про те, як абітурієнти дізналися про ВНЗ, хто або що впливає на їх вибір, які переваги абітурієнт розраховує отримати обравши певну спеціальність або ВНЗ тощо.

Перший інформаційний потік дає нам уяву про те, які саме напрями діяльності ВНЗ є актуальними і затребуваними серед абітурієнтів, а другий – дає уяву про іміджеві переваги ВНЗ та підставу для формування рекламної або PR кампаній.

Подібні дослідження вже три роки поспіль здійснює кафедра маркетингу Хмельницького національного університету. Здійснюються вони двічі на рік. Восени – в процесі опитування одинадцятикласників і майбутніх випускників коледжів. Навесні – на «Дні відчинених дверей» безпосередньо в університеті. Інформація, яка отримується в процесі дослідження, використовується для інтенсифікації профорієнтаційної роботи у певних школах та/або коледжах, а також для формування рекламної та PR продукції університету.

Проте, існує ще один аспект, який взагалі лишається поза увагою керівництва ВНЗ. А саме те, що маркетингові дослідження можуть мати і зворотній зв'язок із цільовою аудиторією. На сьогодні для ВНЗ є дуже актуальним не лише використати існуючий попит, але і мати можливість впливати на його формування.

Таку можливість можуть надати дослідження щодо виявлення у потенційних абітурієнтів схильностей до того чи іншого виду професійної діяльності і подальшої його орієнтації при виборі відповідної професії. У

108

такому випадку проведення маркетингових досліджень не буде завершуватися лише опитуванням потенційних абітурієнтів, а буде продовженим після опрацювання отриманої інформації, коли кореспонденти повторно зустрінуться з потенційними абітурієнтами і розкажуть їм, у якій сфері вони найкращим чином могли би використати свої можливості. Причому є дуже важливим, щоб ініціативу в цих питаннях переймали на себе саме ВНЗ, а не психологи, які працюють у школах.

Все вищезазначене дасть можливість ВНЗ створювати потенційний попит на власні освітні послуги, впливати на майбутній вибір абітурієнтів, надаючи їм уяву про зацікавленість саме в них цього ВНЗ, а відтак, і формувати власну стратегію розвитку, використовуючи маркетинговий інструментарій.

Співаковський О. В., д. п. н., проф., проректор з науково-педагогічної роботи, інформаційних

технологій, міжнародних зв’язків, Херсонський державний університет

e-mail: Spivakovsky@ksu.ks.ua

ІНТЕГРАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ І БІЗНЕСУ – НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХОВИХ ЯКОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Майбутні фахівці, яких готують в системі вищої освіти, є не лише

джерелом робочої сили, але й найважливішим елементом капіталізації державних установ, громадських організацій, підприємств та бізнес-корпорацій. Усвідомлення даного тезису спонукало автора розглянути питання управління інтеграцією компаній та університетів. Ця тема є актуальною як для дослідників в галузі дидактики, так і для представників бізнесу.

На наш погляд, окрім рішення соціальних, освітніх та наукових питань, система вищої освіти відіграє важливу роль буфера між потребами реального бізнесу, ринку праці і тим, що знають і вміють продукувати в університетах. Уперше в процесі свого розвитку суспільство зіткнулося з наступними протиріччями:

- з однієї сторони, незмірно висока швидкість оновлення знань та технологій, з іншої – інерційність системи освіти, яка в першу чергу визначається обмеженими фізіологічними можливостями викладачів;

- традиційна система організації навчального процесу на тлі втрати основною частиною викладачів монополії на знання;

109

- з одного боку, – нові, практично необмежені можливості доступу до інформаційних ресурсів, накопичених людською цивілізацією, з іншого – обмежені фізіологічні можливості студентів;

- агресивність інформаційного середовища, що постійно зростає (тут і надалі розуміються не лише джерела інформації, даних і знань та засоби їх представлення, але й локальні і глобальні мережі, в яких вони розташовуються), і при цьому відсутність реальних фільтрів, які враховували б вікові, ментальні, психологічні та інші фактори, в процесі доступу до необхідних знань;

- реальні бізнес-інтереси конкретних корпорацій, яким не відповідає повільна швидкість адекватного оновлення змісту навчальних планів;

- невідповідність спектру технологічних дисциплін, що постійно розширюється, і вимог універсальності до професійних компетенцій випускника вищого навчального закладу;

- проблема формування оптимального співвідношення викладачів, яке було б взмозі забезпечити адаптацію студентів при переході зі школи до ВНЗ; формування гармонійного співвідношення викладачів, що забезпечують фундаментальну складову навчальних планів і викладачів, які максимально ефективно забезпечують прикладну частину фахових компетенцій студента; їх відповідність реальним можливостям більшості університетів (в першу чергу організаційним, фінансовим, ментальним);

- перехід від конвеєрної системи виробництва до реінженірінгової на тлі консервативних традицій, що склалися в системі підготовки та перепідготовки фахівців.

Наявність цих основних протиріч, що змушують проводити реформи в системі освіти окремих країн та в загальносвітовому контексті, на сьогодні, дійсно зумовлюють спроби сфери вищої освіти адекватно реагувати на потреби ринку праці. В першу чергу, таким системним трансформаціям сприяють спроби створення умов мобільності для студентів та викладачів університетів завдяки діяльності грантових програм, залучення студентів у пошукову-дослідницьку діяльність, а також розширення міжнародної діяльності кожного університету.

На жаль, майже повністю відсутні механізми, які сприяли б реальній, а не декларованій інтеграції компаній та університетів. Майже кожен вищий навчальний заклад самостійно намагається знайти ті, чи інші форми інтеграції, зазнаючи при цьому, в умовах відсутності відповідної легалізації, так званого синдрому «червоного ока» (іншими словами – заздрощів), як з боку колег, так і з боку деяких державних закладів. Це, безумовно, може призвести до руйнації відповідних інтеграційних процесів. У зв’язку з цим особливого значення набуває пошук потенційної моделі інтеграції бізнесу та університетів, яка представляє собою систему формування вхідних даних і прийняття відповідних рішень щодо інтеграції бізнесу і університетів основними дійовими особами.

110

На думку автора, інтеграцію університетів і реального бізнесу визначають наступні фактори:

1. Реінженіринг-фактор – система вимог до професійних компетенцій майбутнього фахівця, здатного у конкретній бізнес-системі максимально скорочувати кількість виробничих зв’язків, що його оточують.

2. Фактор масштабування – потреба сучасного бізнесу у спеціалістах, здатних масштабувати свої знання при переході від одного виду предметної діяльності до іншого.

3. Фактор замкнутого контуру – здатність бізнесу надавати частину персоналу для викладання в університетах.

4. Фактор взаємного проникнення – наявність легальних можливостей відкриття частини бізнесу всередині університетів, і, навпаки, здатність університетів брати участь у бізнесі (таким чином бізнес створює платформу проведення виробничої практики студентів.

5. Фактор наявності екосистеми – розуміємо як існування лабораторій всередині ВНЗ, які забезпечують студентам можливість приймати участь у дослідницькій діяльності; а також наявність компаній, що співпрацюють з університетом (розглядаються компанії – споживачі майбутніх спеціалістів).

6. Синергетичний фактор. Саме в рамках інтеграції бізнес-процесів компаній і університетів можливе отримання нової якості і нової швидкості оновлення знань і технологій, заснованих на суттєвому покращенні якості підготовки спеціалістів і адекватному рості бізнесу.

Метрики, що оцінюють інтеграцію бізнесу та університетів: 1. Середня заробітна плата випускників конкретного ВНЗ. 2. Середня заробітна плата студентів, які працюють неповний

робочий день у компаніях за профілем підготовки. 3. Відсоток викладачів у загальному штатному розкладі

університету, які є співробітниками компаній за відповідним профілем підготовки студентів.

4. Відсоток пожертвувань з боку бізнесу в структурі бюджету університету.

5. Відсоток студентів, які брали участь в конкретних дослідженнях, що проводяться вищим навчальним закладом на замовлення як державних, так і приватних структур, і отримали за цю роботу певну зарплату.

Реальна ситуація в сфері вищої освіти показує, що не завжди ті, хто відповідають за формування вхідних даних, приймають відповідні рішення. Тому слід обов'язково відокремлювати як структури, так і конкретні персоналії від формування вхідних даних і прийняття рішень, інакше з'являється спокуса маніпулювати інформацією для вибору того чи іншого рішення. Маємо наступні типи рішень, що найчастіше приймаються:

111

1. Державні структури – це державні комітети або міністерства, що проводять моніторинг (відповідальні за формування вхідних даних), Верховна Рада, що формує законодавчу базу, а також виконавчі органи, що її реалізують.

2. Вище керівництво університетів – топ-менеджери, представлені ректором, проректорами, деканами й максимум завідувачами кафедр. Тут потрібен баланс між відділами університету, що збирають вхідну інформацію, і тими, хто відправляє в Міністерство освіти і науки потребу в державному замовленні. В протилежному випадку несуть збитки як ринок праці, так і платники податків, що оплачують роботу університету.

3. Викладачі – маються на увазі неформальні, нелегалізовані взаємини між викладачами та компаніями, які мають поточний інтерес до студентів. При цьому бізнес майже не зацікавлений в довгострокових відносинах, орієнтованих на трансформацію навчальних планів, зміну професійних компетенцій студентів, інвестиції, пов'язані з академічним процесом. Зазвичай це хаотичний процес, що не дає стратегічних переваг.

4. Бізнес – це особливий випадок, коли бізнес живе сам по собі, погодившись перенавчати випускників університетів. Компанії виступають просто як споживачі того, що продукують університети; в цьому разі мінімізується формування вхідних даних.

5. Спільно – для цього типу характерне створення комітетів, куди входять як представники бізнес-структур, так і представники ВНЗ. Не виключені варіанти, коли такі спільні утворення існують і на рівні міністерських структур. Ефективність такої роботи повинна вимірюватися реалізацією конкретних проектів і тими метриками, що зазначені вище.

На думку автора, оптимізувати управління інтеграційними процесами між університетами та підприємствами можна, підсиливши роль самих бізнес-структур та університетів у формуванні вхідних даних, а також якщо вони будуть приймати участь і в прийнятті рішень стосовно процесів інтеграції.

Література:

1. Управление ИТ: опыт компаний-лидеров. Как информационные технологии помогают достигать превосходных результатов / Питер Уэйл, Джинн У. Росс. – пер. с англ. – М.: Альпина бизнес Букс, 2005. – 293с.

2. Співаковський О.В., Федорова Я.Б., Глущенко О.О., Кудас Н.А. Управління інформаційними технологіями вищих навчальних закладів: Методичний посібник. Видання друге, доповнене і перероблене. – Херсон: Айлант, 2007. – 300 с.

3. Mark H. Moore. Creating Public Value: Strategic Management in Government. 1997 4. http://www.amazon.com/exec/obidos/ASIN/0674175581/managemecomua-20.

112

Федоров О. В., старший викладач кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін, Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки

e-mail: KIRUE@romb.net

ПІДПРИЄМНИЦЬКА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУСПІЛЬСТВА

Розвиток підприємництва у вітчизняній практиці стикається з

численними проблемами, до яких зазвичай відносять ті, які можна назвати соціально-середовищними умовами (пробіли в чинному законодавстві; недостатність ресурсів розвитку; складність доступу до ділової інформації; відсутність стабільності економічної ситуації в країні; тривале оформлення документації, особливо на землю тощо).

Проте є ряд проблем, які криються не стільки в умовах розвитку підприємництва, скільки в його внутрішньому стані, що багато в чому визначає всю систему взаємодії з суспільством як цілісністю. Однією з основних, таких, що багато в чому визначають характер взаємодії суспільства і підприємництва як його соціально-структурної складової, виступає підприємницька культура.

Без сумніву, культура як система цінностей, що характеризує ту чи іншу цивілізацію, визначає формування і підприємницької культури. Питання про вплив системи цінностей на економіку було поставлене ще М. Вебером, який визначив в світових релігіях «вкорінені у психологічних і прагматичних релігійних зв’язках практичні імпульси до дії» [1, с. 43]. На цій підставі виникла «протестантська етика» та визначилася її роль як одного з чинників становлення ефективної капіталістичної економіки.

З цієї точки зору систематизуючий чинником і для підприємництва як діяльності, і для підприємців як соціальної страти є культурний зміст. Слід наголосити, що цей зміст, за П. Бурдьє (який обгрунтував необхідність розуміння трьох різновидів капіталу: економічного, культурного і символічного [2, с. 188]) може виступати «культурним капіталом». Виходячи з цієї позиції, «культурний капітал» виступає у формі знань та ідей, що надають легітимності певному статусові.

Таким чином, підприємницька діяльність та підприємництво в цілому (як феномен) пронизані системою культурних детермінант, що визначають їх соціокультурне тло. В такому разі слід враховувати і той факт, що зазначені детермінанти багато в чому визначають рівень культури підприємницької діяльності, яка, у свою чергу, може виступати як інтеграційний чинник ефективності ділової активності і бізнесу в цілому.

Підприємницька культура безпосередньо пов’язана, по-перше, з розумінням сутності підприємницької діяльності та місця в суспільстві підприємців як соціальної групи; по-друге, безпосередньо з функціями, що характеризують підприємницьку діяльність. Якщо говорити про першу зі

113

складових, то вона спирається на те, що сутнісно пов’язує підприємництво та суспільство, те, що є вищим від простої дії економічного механізму, оскільки на основі культурної кооперації зростає не тільки культурна цілісність, але й формується принципово інше відношення до самого підприємництва. Це, у свою чергу, породжує потенціал підприємництва, істотно підвищуючи конкурентоздатність підприємницької спільноти.

Іншим значущим моментом, що характеризує соціокультурну взаємодію підприємництва та суспільства є сконцентрована в самій сутності підприємництва здатність до відтворення інноваційного потенціалу суспільства. Таким чином, підприємницька культура сприяє відтворенню в суспільстві потенціалу його розвитку і не тільки економічного. Мова може йти про соціокультурний потенціал розвитку.

Що ж до функціональної підприємницької культури, то насамперед її репрезентують економічний (як основна сфера діяльності) та правовий (як регулятивна діяльність, що забезпечує всю сукупність відносин) аспекти. Кожен з цих аспектів не замикається в рамках зазначених сфер життєдіяльності суспільства. Економічна культура передбачає наявність певних традицій, звичаїв, норм поведінки, які реалізуються у сфері економіки, опосередкованих економічною діяльністю людей. Еволюція економічних цінностей неминуче викликає до життя й еволюцію правових: вони взаємодоповнюють і взаємообумовлюють одне одного. В рамках становлення громадянського суспільства і правової держави формується модель правової поведінки, що полягає в діалозі влади і людини. З цієї точки зору правова культура як іманентна частина культури підприємницької забезпечує підприємницьку діяльність відповідно до норм так званої «культури цивілізованого підприємництва», головною складовою якої є законність.

Література: 1. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий. Попытка сравнительного анализа

в области социологии религий // Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.

2. Бурдье П. Социальное пространство и генезис классов // Социология политики. – М., 1994.

114

Кирилко Н. М., завідувач лабораторії кафедри менеджменту,

Київський національний університет технологій та дизайну e-mail: Natashaoklirik@online.ua

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ВИСТАВКОВОЇ ІДЕЇ В ОСВІТЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Світова фінансова та економічна криза створила виклик для

української науки і освіти, що змушує переосмислити їх місце і роль в суспільно-економічному житті України.

Проблеми формування конкурентноздатного персоналу, зайнятого у виставковому бізнесі, є актуальними в сучасних умовах і потребують багатоступеневої професійної підготовки. Запровадження науково обґрунтованого прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням реального стану та тенденцій розвитку економіки. Ліквідація перекосів у формуванні трудових ресурсів держави, їх професійній підготовці.

Моніторинг ринку праці дозволив зробити висновок про необхідність підготовки спеціалістів за спеціалізацією «Менеджмент виставкової діяльності» на освітньо-кваліфікаційному рівні «спеціаліста» та «магістра. Пропонуємо у вищих навчальних закладів (ВНЗ) впровадити та структуризувати нову виставкову ідею «Впровадження інноваційних технологій виставкового менеджменту згідно до Болонського процесу», що призведе до структурних змін в освітянському просторі України. Виставкова ідея – відображення новітніх задумів у виставковій галузі (рис. 1).

Рис. 1. Структуризація виставкової ідеї

Нова виставкова ідея полягає в тому, що згідно до нових методів Болонського процесу скорочуються лекційні заняття і збільшуються практичні та самостійні заняття. Відповідно до цього виникають проблеми з приводу проведення семінарських (практичних) занять, а також виробничої практики студентів 1-5 курсів вищих навчальних закладів. Де і

Виставкова

ідея

необхідність впровадження виставкової ідеї на практиці

Фінансова підтримка

виставкової ідеї

Технологія менеджменту

ВНЗ

Відділ аналітики та

статистики

ні так

Отриманий позитивний

результат

115

як пристосувати студентів до практики? Які новітні матеріали запропоновувати для самостійного вивчення? Моделювання запропонованої виставкової ідеї дасть змогу знайти рішення щодо усунення відповідних проблем. Навчально-методичний блок ВНЗ потребує:

1) оновлення структури викладання дисциплін; 2) створення Центру управління навчально-виробничою практикою

студентів (за новим експериментальним проектом); 3) на базі факультетів ВНЗ запропонувати створення відділу

аналітики та статистики. Задачі Центру управління навчально-виробничою практикою

студентів полягають у тісному співробітництві активних учасників (викладачів, студентів і навчально-методичного персоналу) та представників різних організацій (фірм, банків, підприємств та ін.).

Відділ аналітики та статистики створений на базі Центру управління навчально-виробничою практикою студентів дасть змогу виявити практичну цінність виставкової ідеї, а також її подальше застосування. В процесі обробки статистичних даних і виявлення потреби виставкової ідеї виникає необхідність створювання на базі всіх випускаючих кафедр університету – виставкових експериментальних студентських шкіл (ВЕСШ), які безпосередньо будуть займатися вирішенням питань з приводу удосконалення виробничої практики студентів на території КНУТД та інших ВНЗ. Розвиток виробничо-експериментальних студентських шкіл (ВЕСШ) дає змогу подивитись на навчання під іншим кутом. Творчий підхід до поглибленого вивчення майбутніх професій і ставлення до відповідних випускових кафедр, як до науково-дослідницького сектору дозволить отримати в майбутньому відповідних професійних кадрів. Створення необхідного календарного плану виробничих експериментальних студентських шкіл дозволить розподілити час рівномірно, для позитивного виконання поставлених цілей і запропонованих ідей. Також не можна не звернути увагу на те, що після закінчення навчання одними студентами ми потребуємо знову новий набір – майбутніх студентів. Де знайти кращих абітурієнтів? Для вирішення поставленої задачі пропонуємо співпрацювати приймальній комісії зі студентами спеціальності «Менеджмент виставкової діяльності» та разом з існуючим Науково-консалтинговим центром (НКЦ). Співробітництво НКЦ з загальноосвітніми школами, коледжами, технікумами дасть змогу знайти кращих з найкращих абітурієнтів, а в майбутньому і студентів ВНЗ (рис. 2).

116

Рис. 2 Циклічність експериментального проекту

В період вивчення навчальних дисциплін «Вступ до фаху» або

«Університетська освіта» виникає необхідність колективної підготовки нового проекту щодо спеціальності (рис.3):

Рис. 3 Зразок моделі творчого міні-проекту

Налагодження зв’язків з роботодавцями і та колишніми

випускниками ВНЗ покращить шанси щодо працевлаштування студентів вузу. Запрошення роботодавців, або представників різних організацій провести лекції стосовно своєї роботи дасть можливість уявляти свою майбутню професію не тільки теоретично але й практично. Співробітництво роботодавців з викладачами збільшить досвід та представить вивчення деяких дисциплін під новим кутом, за новою методикою.

Студенти

1-5 курсів Викладачі

випускових

кафедр

уявлення про

майбутню

спеціальність

Музей та

бібліотеки

ВНЗ

Стимулювання студентів-переможців Конкурс щодо проведення міні-проекту

Міні-проект

«Майбутня

професія»

ВНЗ

Факультети ВНЗ

1,2, 3,4.5,6 …

ВЕСШ

1,2, 3,4.5,6 …

НКЦ

СНЗ, коледжи,

технікуми

Високопрофесійні

спеціалісти різних галузей

Роботодавці

(в тому числі випускники ВНЗ)

Приймальна комісія ВНЗ

117

Тараненко І. В., к. е. н., доц., зав. каф. маркетингу,

Бикова В. О., викладач, директор Центру кар’єри,

Дніпропетровський університет економіки та права e-mail: ivtar@ukr.net

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ ЧЕРЕЗ ЕФЕКТИВНЕ ЗАЛУЧЕННЯ В СИСТЕМУ

«УНІВЕРСИТЕТ-НАУКА-ПІДПРИЄМСТВО» Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті

наголошує на потребі в модернізації освіти як одному з найголовніших важелів підвищення національної конкурентоспроможності держави. В умовах корінних змін в суспільстві, як було відзначено на Всесвітній конференції ЮНЕСКО, спостерігаються деякі протиріччя в системі вищої освіти:

-вища освіти стає більш масовою, але можливості держави з її розвитку значно скорочуються;

-ріст масовості вищої освіти без відповідного збільшення ресурсів супроводжується зниженням якості освіти;

-зниження якості освіти, в свою чергу, призводить до зростання рівня безробіття серед осіб з вищою освітою.

Розв’язання означених протиріч, досягнення проголошеної мети і реалізація обумовлених нею завдань вимагає докорінних перетворень, перш за все – реальної, а не формальної розбудови системи «університет-наука-виробництво».

Сьогодні в Україні в публікаціях з проблем вищої школи можна зустріти думки про те, що в умовах ринкової економіки ситуація з організації практичної підготовки у вищих навчальних закладах суттєво погіршилась. Утворився відчутний розрив між вимогами ринку праці та практичними результатами освітньої діяльності вищих навчальних закладів.

Роботодавці, як споживачі освітніх послуг, нарікають на відсутність навичок практичної роботи за фахом, знань сучасних технологій та обладнання підприємств, їх діючої нормативної бази. Внаслідок цього зростає час адаптації випускників на первинних посадах, ускладнюється працевлаштування і знижується престиж вищої школи загалом.

У Дніпропетровському університеті економіки та права, одному з провідних вузів країни, склалися тісні партнерські стосунки та ділове співробітництво з державними та громадськими організаціями, фірмами, підприємствами відповідних галузей економіки. Ефективно проходить навчальна практика студентів ДУЕП на цих підприємствах, причому

118

практика для наших студентів – не формальне перебування на підприємстві чи в організації, а залучення їх до виконання реальних завдань. Питання якості професійно-практичної підготовки студентів Університету є предметом постійного обговорення в колективі, спільних з роботодавцями пошуків оптимальних рішень. Одним з таких актуальних ефективних спільних з роботодавцями проектів є залучення студентів до виконання наукових розробок студентами Університету на замовлення конкретних підприємств в рамках конкурсу «Інтелект-Творчість-Успіх». Конкурс започатковано та проводиться Дніпропетровською міською організацією роботодавців спільно з Промислово-фінансовим концерном «Гала-капітал» при підтримці управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради.

З 2004 року студенти старших курсів ДУЕП беруть участь у конкурсі. Тематика наукових розробок різноманітна, від соціально значущих тем до актуальних в окремих галузях виробництва.

Серед перших учасників конкурсу – студенти Луговський Сергій (спеціальність «Маркетинг») – виконав роботу на тему «Особливості маркетингу у комунальній сфері на прикладі насосів комунального призначення», Міхно Кирило та Журавльов Юрій (спеціальність «Менеджмент організацій») – робота «Концепція реформування житлово-комунального господарства», Кучинська Олена (спеціальність «Менеджмент організацій»), тема роботи «Розробка системи мотивації персоналу підприємства та його структурних підрозділів». У 2007 році найкращі результати показали студенти спеціальності «Маркетинг» - Альохіна Світлана, Середенко Ганна та Бойко Каріна (ТРК «Гранд Плаза», компанія «Алеф»).

Найбільш яскраво виступили студенти у 2008 році. Зайняли призові місця та отримали грошові премії за свої проекти – Авман Ксенія (спеціальність «Економіка підприємства», тема конкурсної роботи: «Інноваційні проекти залучення інвестицій для розвитку українсько-французьких підприємств в м. Дніпропетровськ»), Васеніна Любов (спеціальність «Міжнародна економіка», тема конкурсної роботи «Можливості залучення нових кадрових ресурсів інших галузей України для розвитку банківського рітейлу»), Дорошенко Ганна (спеціальність «Товарознавство та комерційна діяльність», тема конкурсної роботи - «Особливості менталітету українського споживача коньяку та їх вплив на ринок коньячної продукції»), Бакалова Тетяна (спеціальність «Маркетинг», тема конкурсної роботи «Огляд динаміки цін первинного ринку житла м. Дніпропетровськ», Полубояринова Ганна (спеціальність «Маркетинг», тема конкурсної роботи «Проведення рекламної кампанії протягом одного року в м. Дніпропетровську для страхової компанії»).

За шестирічний період проведення конкурс «Інтелект-Творчість-Успіх» впевнено продемонстрував свою актуальність та престижність. У

119

підтвердження цінності співпраці з роботодавцями надаємо висловлювання конкурсантів.

Авман Ксенія: «Було дуже приємно, з якою увагою і щирою зацікавленістю до нас, учасників, представники провідних фірм – роботодавців слухали презентації проектів та ставили питання. А також не можна не відзначити: чудово, що у студентів дніпропетровських вузів існує така унікальна можливість – реалізувати свій творчий потенціал завдяки даному конкурсу».

Марченко Валерій: «Дуже важливим для мене є той факт, що робота захищалась перед комісією, яка складалась з людей, що досягли високих успіхів у своїй сфері діяльності. Захист перед такою аудиторією – це подія, що формує характер людини і є цінним досвідом на шляху майбутніх досягнень».

Бакалова Тетяна: «Учасникам надається унікальна можливість, ще на етапі навчання – напряму поспілкуватись з людьми, які досягли великих результатів в бізнесі і під керівництвом наукових керівників написати конкурсну роботу. Конкурс «Інтелект-Творчість-Успіх» – це фундамент, для майбутніх керівників та бізнесменів».

В поточному році ще більше студентів прийняли участь у конкурсі, який продовжується не зважаючи на непрості економічні умови для бізнесу. Серед роботодавців, які зацікавлені у залученні студентів до науково-дослідної роботи – інвестиційна корпорація «Сфера», КБ «Кредит-Дніпро», будівельна компанія «Будінвест». В конкурсі прийняли активну участь студенти спеціальності «Маркетинг» – Юлія Бабич, Наталія Бушуєва, Марина Власова-Захарченко, Оксана Каліненко, Маргарита Максименко, Катерина Назаренко, Олена Чижевська, Анастасія Татьяненко, Дар’я Ждан.

В кризовий період збільшується, зокрема, така форма безробіття, що виникає внаслідок подовження терміну пошуку першого працевлаштування для випускників ВНЗ. Для запобігання такому виду безробіття необхідно вітати бажання старшокурсників працювати неповний робочий день, забезпечувати випускників роботою відповідно до укладених угод на навчання, поширювати інформацію про вакансії, проводити зустрічі з працедавцями, ярмарки вакансій, розгортати діяльність університетських Центрів кар’єри тощо.

Ефективна взаємодія ринку праці і ринку освітніх послуг, залучення старшокурсників в систему «університет-наука-підприємство» закликана сприяти підвищенню конкурентоспроможності випускників, подоланню кризових явищ в економіці і суспільстві.

120

Робул Ю.В., Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

СКЛАДНИЙ ШЛЯХ ВІД МАРКЕТИНГУ ДО МАРКЕТИНГ-МЕНЕДЖМЕНТУ

Протягом деякого часу у діловій літературі обговорюється теза про те, що маркетинг, принаймні такий, яким ми його знали, помер. Від деякого часу ця теза є предметом дискусії і в Україні. Критики маркетингу звинувачують його у марнуванні ресурсів бізнесу, у неефективності пропонованих ним рішень, і загалом у тому, що маркетинг не сприяє більше досягненню корпоративних цілей і успіхам бізнесу. Серед аргументів критиків чільне місце займає звинувачення маркетологів у некомпетентності – у тому, що вони просто не розуміють природи бізнесу, бізнесових процесів і зв’язку між конкретними операціями та досягненням загальних цілей.

З іншого боку, нерідко робота у відділі маркетингу розглядається керівництвом бізнесу як така, що не потребує особливих знань і умінь, як така, з якою може впоратись і дитина. Відповідно, на неї нерідко призначають людей, компетентність яких справді викликає серйозні питання. Отже, коло замкнулось. Маркетологам у компаніях дедалі менше вірять, через це скорочують фінансування маркетингових програм і призначають на знекровлену і позбавлену серйозних ресурсів функцію непідготовлених, некомпетентних людей, яких просто нікуди більше діти. Такі маркетологи дедалі більше компрометують маркетинг, з часом ситуація тільки погіршується. В умовах теперішньої фінансової кризи, маркетологи одними з перших опинились під ударом звільнень і скорочень. Бізнес у цілому не дорожить ні їхніми знаннями, ні їхнім досвідом і без видимого жалю розлучається з ними як із іграшкою, непотрібною у скрутні часи.

В умовах ринкової економіки немає потреби наголошувати на потребі ефективної адаптації діяльності компаній до вимог ринку – до того, чим і повинен в першу чергу займатись відділ маркетингу. Отже, причину підірваної репутації маркетингу і його сучасної кризи слід шукати не стільки у поганому розумінні керівниками бізнесу ролі і значення маркетингу, скільки у поганій якості фахівців, в т.ч. і молодих.

Якщо подивитись на переважну більшість вітчизняних підручників і програм з маркетингу, то впадає в око, що вони у більшості відірвані від реалій бізнесу і не інтегровані у процеси управління організацією. Вони розглядають маркетинг як певний набір інструментів, проте, не приділяють найменшої уваги тому, для чого цей набір інструментів в організації повинен використовуватись. Мова практично ніколи не

121

заходить про те, що різні організації на різних ринках потребують різної інтенсивності маркетингових зусиль і застосування різних наборів інструментів, майбутнього менеджера загального профілю і менеджера з маркетингу не навчають ранній діагностиці ринкових проблем і визначенню застосовуваності маркетингу як такого хоча б для типових ситуацій. В результаті у майбутнього фахівця складається хибне уявлення або про всесильність маркетингу, або про його принципову неспроможність розв’язати конкретні проблеми у вітчизняному діловому середовищі. Навчання маркетингу таким чином стає безцільним – навчаючи інструментам, не навчають ідентифікації проблем і визначенню тих, які потребують маркетингової реакції.

Самі по собі інструменти маркетингу не є складними в опануванні і застосуванні. Більше того, значна їх частина запозичена маркетингом з інших наук – мікроекономіки, прикладної соціології та психології. Випускник факультету психології і без спеціального курсу з маркетингу може непогано орієнтуватись в інструментах маркетингових комунікацій і способах впливу комунікацій на купівельну поведінку, фахівець із соціології без проблем організує та проведе польове маркетингове дослідження, а фахівець з мікроекономіки зможе визначити цінові коридори. Що ж унікального може зробити маркетолог у цій ситуації? Єдине, що йому залишається – це координація процесів, створення того самого маркетингового комплексу, коли дії роз’єднаних фахівців спрямовуються у єдине русло і утворюється зважена і комплексна маркетингова політика. І от саме цьому у нас навчають погано.

Стандартна програма навчання маркетингу, наприклад, для менеджерів (напрям 0502) взагалі не передбачає вивчення окремих питань, пов’язаних з постановкою маркетингових цілей та їх узгодженням з корпоративними цілями. Хоча саме з цих питань повинен починатись маркетинг на будь-якому підприємстві. Випускник управлінської спеціальності, в тому числі і маркетингової в переважній більшості випадків неспроможний не те, щоб запропонувати реалістичний і дієвий план маркетингових заходів для вирішення бізнесової задачі, але навіть зробити управлінський аналіз, визначити економічну ефективність вже готових заходів і оцінити справжню потребу у цих заходах.

Покращення рівня підготовки молодих маркетологів повинно відбуватись у таких напрямках:

1. вміння фахово проводити бізнес-аналіз, знання аналітичного інструментарію і вміння його застосовувати з метою визначення потреби у маркетинговій реакції;

2. постановка цілей і задач маркетингової політики у щільній прив’язці до корпоративних цілей і задач;

122

3. вміння до координації різних елементів маркетингового комплексу у єдину маркетингову політику;

4. вміння створювати конкурентну перевагу за допомогою маркетингових інструментів;

5. вміння оцінювати економічну ефективність маркетингової політики.

Часто доводиться чути, що маркетинг – це про задоволення споживачів, що у маркетингу багато що не піддається точній оцінці і відповідно, що маркетинг достатньо розуміти, а не знати. Такий підхід, на нашу думку, призводить тільки до ще більшої деградації практики маркетингу. Маркетинг – це потужний інструмент створення і підтримання конкурентної переваги на ринку. Його треба достеменно знати і вміло використовувати. Бізнес потребує, щоб ми навчали тому, які рішення слід ухвалювати у певних ситуаціях. У застосуванні до маркетингу це означає, що навчання має спрямувати маркетинговий комплекс на досягнення бізнесових цілей, інтегрувати маркетингові рішення в управління компанією, маркетинг допомагає створенню конкурентних переваг. Іншими словами, бізнес потребує того, щоб ми переходили від маркетингу до маркетинг-менеджменту. Практика показує, що цей перехід дається тяжко.

Стручок Н. М., викладач,

Львівський інститут економіки і туризму e-mail:lebk@org.lviv.net

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАРКЕТОЛОГІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-МАРКЕТИНГОВІЙ СФЕРІ ТУРИЗМУ

Ринок – це мінлива структура, що випробовує вплив безлічі

чинників, від яких безпосередньо залежить маркетингова ситуація того або іншого товару. Тому в 90 % випадків робота маркетингового відділу зводиться до розробки оптимальних способів виживання на тлі кризової ситуації. У цих мало привабливих умовах компанії зобов’язані боротися з конкурентним оточенням, оперативно вносячи зміни до своїх маркетингових програм, підбирають відповідно кваліфікований персонал.

Кадрам належить найважливіша роль у системі управління. Досягнення цілей організації залежить не стільки від використання сучасної техніки і технології, скільки від уміння управлінців мобілізувати зусилля колективу на організацію накресленої стратегії.

В ринкових умовах істотно зростають вимоги до практичної підготовки спеціалістів. На відміну від державного підприємства, власник приватного не бажає брати на роботу спеціаліста без стажу, витрачати час

123

і кошти на його практичну підготовку. Вихід з цієї ситуації можна здійснити шляхом реалізації наступних заходів:

організувати навчальну практику студентів протягом року за графіком в організаційних підрозділах навчального закладу, спеціально для цього створених елементів туристичної інфраструктури. Крім формування у студентів практичних навичок такі підрозділи будуть поповнювати дохідну частину бюджетів навчальних закладів;

виробничу практику на підприємствах туристичного бізнесу студенти повинні проходити під наглядом керівника від виробництва. На останніх покладається відповідальність за якість проходження практики студентами. Розмір оплати керівників практики від виробництва повинен бути достатнім, щоб зацікавити їх у якісній та практичній підготовці студентів – майбутніх фахівців.

Для того, щоб випускники-маркетологи почувались себе конкурентоспроможними на відповідному ринку праці, вони повинні відповідати базовому модулю основних знань, навичок та вмінь згідно з вимогами роботодавців:

Модель стандарту посади маркетолога

Основні якості Головні

характеристики Перелік професійних та людських якостей, характеристик для сучасного менеджера

Професійні знання -професійні знання; -знання нормативно--правової бази; -рівень професійного досвіду;

- бажання новизни; -вимогливість до себе та оточуючих; - відданість справі; - принциповість; - ініціативність; -вміння передбачити і прогнозувати; -вміння контролювати виконання; - почуття гумору; -вміння слухати і переконувати; - єдність слів і діла; - самокритичність; -почуття власної відповідальності; -ввічливість, тактовність, коректність, толерантність; - цілеспрямованість; - працьовитість; - стриманість; - енергійність; - вміння контролювати емоції.

Ділові якості - цілеспрямованість; -вміння цінувати час; -вміння організувати себе і підлеглих;

Особисті якості - об’єктивність; - інтелігентність; -наявність якостей лідера; -стресостійкість;

Соціально-психологічні якості

- комунікабельність; - вміння працювати в команді;

- готовність підпорядкувати особисті інтереси інтересам фірми

Суть та зміст підготовки маркетологів інформаційно-

маркетингового забезпечення полягає насамперед у тому, що економіст-

124

маркетолог повинен оволодіти відповідними знаннями про сферу туризму в ринкових умовах. Цей спеціаліст повинен розглядати туристичну сферу та її інфраструктуру з точки зору маркетингу, тобто з врахуванням співвідношення попиту і пропозиції на турпродукти. Тому основними завданням визначається отримання та опрацювання найбільш своєчасної, точної, достовірної і правдивої ринкової (маркетингової) інформації.

В умовах актуальності підготовки маркетологів інформаційно-маркетингового забезпечення туризму достатньо вдалим є проект збору і опрацювання наступних категорій даних:

вивчення різних клієнтів, дослідження думок бізнесменів, знайомство з видами, категоріями та метою поїздок, відношенням до них;

вивчення діяльності конкурентів (складання особистих папок на кожного конкурента);

дослідження політичного і соціально-економічного середовища в різних регіонах країн світу;

аналіз внутрішньої інформації щодо скарг клієнтів, результатів перевірок та пропозицій.

На основі отриманої інформації маркетолог повинен проаналізувати стан ринку, його сегментацію, попит на товар, кількість конкурентів на ринку, визначати фактории, які впливають на ціну турпродукту тощо. Він повинен заздалегідь передбачити появу на ринку нового товару на основі маркетингового прогнозу.

Важливим атрибутом роботи маркетолога є реклама туристичного продукту. Розробка рекламної продукції, що призначена для туриста, вимагає застосування різноманітних засобів візуалізації турпродукту. Пакет власної друкованої реклами-листівок, буклетів і каталогів –призначений для ознайомлення туриста з можливостями фірми, видається перед початком туристичного сезону. Але для того, щоб можна було детально ознайомити клієнта з позицією фірми, менеджер «показує» йому турпродукт за допомогою рекламних звернень (друкованих слайдів, фільмів, фотографій, Інтернет-слайдів тощо).

Все це результативно та ефективно може здійснювати лише професійно підготовлений маркетолог.

125

Арестенко Т.В., к.е.н., доцент кафедри менеджменту і маркетингу

Таврійський державний агротехнологічний університет Арестенко В.В.,

старший науковий співробітник Український науково-дослідний інститут продуктивності

агропромислового комплексу e-mail:arestenko@list.ru

ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ МАРКЕТИНГУ По мірі ускладнення ринкового середовища і зростання конкуренції

зростає рівень вимог до професійної кваліфікації фахівців, їх знань в області систем, процесу і політики маркетингу. В Україні існує гостра потреба в підготовці фахівців-практиків, здатних вирішувати проблеми компанії за допомогою високоефективних маркетингових засобів. Одним з напрямів вирішення даної проблеми є забезпечення можливості отримання якісної професійної освіти в області маркетингу. Рішення питання про те, як зробити сучасну вузівську підготовку в області маркетингу максимально наближеною до реалій ринку, більш ніж актуальне. Що потрібно зробити для того, щоб «фахівця», що вийшов зі стін вузу, не доводилося перенавчати на місці, на пальцях пояснюючи йому ази його ж професії?

У нашій країні питання викладання багатьох дисциплін, особливо переобтяжених теорією, і які мають на увазі подальше їх використання на практиці, стоїть гостро, але фактично не вирішується. Дійсно якість отриманих знань залежить в першу чергу від установок самого викладача, від його прагнення дати не лише теоретичні знання по предмету, що вивчається, але і практичні навики.

Проблеми викладання маркетингу пов'язані з методиками викладання, а також невідповідністю між змістом предмету «Маркетинг» і сприйняттям його з боку безпосередніх працедавців. Проблема методик навчання в рамках маркетингової освіти пов'язана із структурою предмету «Маркетинг». Маркетингова освіта не може давати готових рецептів вирішення певних проблем, оскільки професія маркетолога більшою мірою розглядається як творча, а сама маркетингова освіта характеризується гуманітарною спрямованістю. Маркетингова освіта дає можливість отримати широку базу інструментарію, методології маркетингу, але тільки індивідуальний творчий підхід перетворює цю базу на деяку філософію маркетингу.

Відносно практичної частини маркетингового навчання варто відзначити, що з врахуванням реалій сьогодення освітні установи, і в першу чергу, вищі навчальні заходи стали активно використовувати в навчанні реальні ділові ситуації. Вживання кейсів протягом останніх років

126

доводить, що вони дійсно допомагають студентам розвинути аналітичні навики і зрозуміти, що проблеми, з якими вони стикаються в процесі навчання, сповна реальні. Працюючи по цій методиці, студенти поринають в ситуації, узяті з практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств.

Мета навчання за допомогою кейс-методів полягає у формуванні фахівця, який правильно аналізує ситуацію, виявляє можливі причини її появи, встановлює дійсну причину, аналізує можливі варіанти рішення, вибирає найбільш оптимальний з них, приводить його в дію і паралельно здійснює контроль. Для цього йому потрібні знання, володіння певною методологією і досвід. Вуз же дає студентові знання, у меншій мірі – володіння певною методологією і набагато рідше – практичний досвід.

Кейсовий метод дозволяє в значній мірі усунути ці недоліки навчання, оскільки він націлений і на використання отриманих знань, і на опанування методології, і особливо на третє – набуття досвіду.

Кейси можуть бути різними. У одних кейсах, в зарубіжній практиці їх часто називають «кейси підприємства», дається характеристика підприємства і студентові пропонується проаналізувати ситуацію, для чого він повинен відповісти на низку поставлених в завданні запитань. Тут може і не ставитися завдання ухвалення рішення. Студент аналізує наявну інформацію і підтверджує свої теоретичні знання.

Набагато цікавіше «кейс-ситуації», які побудовані по-іншому. В даному випадку студента ставлять перед фактом – є ситуація. Причина проблеми прямо не позначена, студент повинен виявити її сам. При цьому «кейс-ситуації» можуть бути різного плану. У одних можуть бути приведені окремі направляючі питання, в інших – ні, проте і в тому і іншому випадку той, що навчається повинен сам проаналізувати ситуацію, виявити можливі причини її виникнення, знайти варіанти рішень, яких може бути декілька, і вибрати оптимальний з них. Причому вибір має бути обгрунтований, все повинно бути прораховано, у тому числі, можливі наслідки, і виявлені можливі перешкоди.

Створення хорошого, цікавого кейса є непростим завданням і вищі навчальні заклади стикаються з проблемою формування кейсів на основі актуального матеріалу, що враховує специфіку української економіки. При використанні даного методу навчання необхідно дотримуватися певних правил створення кейса, враховувати особливості роботи з кейсом різних аудиторій, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом в групі і, крім того, має бути правильно визначена роль викладача, яка істотно відрізняється від традиційної. Викладач як би передає свої повноваження студентам, його керівна роль зводиться до мінімуму. Викладач повинен стримуватися від спокуси пропонувати свої варіанти рішення і оцінювати правильність дій студентів в ході роботи над кейсом. Втручання викладача в роботу студентів має бути різко обмежене, воно зводиться лише до регулюючої функції.

127

При цьому само вирішення поставлених в ситуації проблем - не найголовніше. Для викладача і студента важливий спосіб, яким воно досягається. Тому, одна з причин успіху даної методики полягає в тому, що кожного разу прийняте рішення стає для думаючого студента новим особистим відкриттям, дає йому упевненість у власних силах. Тут, як і в реальному житті, йдеться не про правильність або неправильність вибраного рішення, а про те, як студенти обгрунтовують його логікою і фактами.

Кейс-метод дуже ефективний з кількох причин, найважливіші з яких розвиток логічного мислення, здатність працювати в колективі, йти на компроміс і так далі Але одним кейс-методом зробити студентів "практиками" неможливо. Тому цілком доцільним є також залучення до учбового процесу практикуючих маркетологів. Але потрібно при цьому вирішити питання: яким чином їх зацікавити та зорієнтувати на довготривалу і системну співпрацю. Крім того, на ефективність використання в учбовому процесі практиків впливає ряд обставин. Найважливіше з них – яка методика повинна використовуватися для того, щоб надати навчанню практичну спрямованість? Яким чином має бути організована робота реально практикуючих маркетологів і студентів? Лекції? Семінари? Залучення студентів до проектів фірми? Доцільно також залучати провідних маркетологів і для створення власної повчальної літератури з розбором маркетингових ситуацій на прикладі українських компаній.

Ще одна дуже значна проблема – це виконання курсових та дипломних робіт на реальній основі, тобто на прикладі конкретних підприємств та (як найкращий варіант) на їх замовлення. Підприємства відмовляються надавати будь-яку інформацію відносно свого підприємства, посилаючись на комерційну таємницю. Відсутня будь-яка можливість доступу вищих навчальних закладів до статистичної інформації.

Ми акцентували увагу лише на деяких проблемах практичної підготовки спеціалістів з маркетингу, можливість вирішення яких дозволить значно підвищити рівень кваліфікації майбутніх діячів ринку.

Література:

1. Самарина С.М., Калугина С.А. Применение кейс-методов в преподавании маркетинга // Маркетинг в России и за рубежом. – 1999. - №4. – С. 32 -37. 2. Волкова М.М., Гренхауг К., Корнелиуссен Т. Институциональный подход и обучение маркетингу в России // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. - №4. – С. 52 -55. 3. http://www.cfin.ru

128

Ортинська В.В. к.е.н., професор

Київський національний торговельно-економічний університет e-mail:valortyv@yandex.ru

ПРОГРЕСИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З МАРКЕТИНГУ

Основні парадигми, обґрунтовані в літературі, які пояснюють

компетенції: знання чинників конкуреції (Портер) і ресурсів, на основі міркувань (Прахалад, Хамел). Портер стверджує, що успіх компанії в конкурентній стратегії залежить від вибору стратегії, щоб компанія у своїй галузі змогла захистити себе від конкуруючих сил. Ці сили включають в себе позиції постачальників і клієнтів, загроза появи нових або заміна виробів, суперництво між існуючими компаніями. Прахалад наголошує на тому, що з плином часу фірма, розвиваючи свої відмінні компетенції, випереджає своїх конкурентів. Іншими словами, ефективність фірми залежить від його можливостей, а не умов, в яких вона працює.

Маркетинг, як один з найважливіших факторів стратегічного управління, оцінює компетенції того, наскільки вдало виконує фірма маркетингові функції, пов'язані з результатами діяльності у порівнянні з їх конкурентами. Основні три фактори, які приводять до неуспіху на ринку: нездатність оцінити потреби ринку, наявність технічних недоліків у продукті і недостатня маркетингова підтримка.

Найважливішим є необхідність у сучасних умовах швидко реагувати на можливості, що створює навколишнє середовище. А це залежить від наявності на фірмі комплексу технічного сучасного забезпечення обладнанням з відповідними програмами та людськими ресурсами.

Роз'яснюючи маркетингові можливості багато дослідників використовують термін "здатність", інші "компетентність".

Компетентність найчастіше визначається як стандартні процедури, які в поєднанні з специфічними фірмовими активами, дозволяють здійснювати високоякісні функції. Здатність - це використання механізмів і процесів для розробки нового. Компетентність в основному статична, а можливості здатностей більш динамічні. В інших дослідженнях ці погляди є замінними. Визначення маркетингової компетентності і потенціалу розширює теоретичні знання в конкретних галузях.

Маркетингові компетенції - це сума зважених маркетингових показників за широким спектром предметів або конкурентних пріоритетів, спрямованих на застосовування колективних знань, навичок та ресурсів фірми на ринку, пов'язаних з потребами бізнесу, що дозволить бізнесу, збільшити цінність та вартість своїх товарів і послуг, задовольнити потреби клієнтів конкурентоспроможною продукцією.

129

Серед навичок і знань, деякі видимі й розповсюджені, інші, особливо внутрішні, оцінити складніше. Проте навіть визначення потенціалу ринку, що включає в себе вивчення ринку, можливостей замовника послуг, має кореспондуватися з дослідженням внутрішніх можливостей фірми, що необхідні для інтеграції таких процесів, як, наприклад, стратегії розвитку, ціноутворення, закупівелі, а також порядок виконання завдань замовником. Таким чином, дослідження ринку та клієнтів з урахуванням майбутніх тенденцій зміни навколишнього середовища і є особливо важливим в у справі задоволення потреб цільового сегмента і варте уваги всієї організації.

Ієрархічна моделі процесу маркетингу має базуватися на культурі від розробки стратегії до оперативної реалізації. Емпіричні дослідження свідчать, що маркетингові можливості культури є більш потужними у поясненні відмінностей продуктивності, ніж маркетингові заходи. Винятково важливо зберегти маркетингову культуру та надбання в теперішній час, коли багато не прогнозованих і не бажаних явищ відбувається в економічному та політичному середовищах України. Фірми, які націлені на досягнення поставленої мети не прагнуть вивільнити компетентних фахівців.

Проте у багатьох компаніях маркетингові функції скорочуються. Спостерігається помітне падіння впливу, авторитету і значимості корпоративного маркетингу. Раніше конференції та семінари з маркетингу радили, як визначити і демонструвати рентабельність інвестицій для цієї функції. Зараз маркетингові департаменти через фінансовий тиск, зміну влади в каналі збуту і нездатність довести свій внесок у бізнес-результати втрачають маркетинговий вплив і маркетингові бюджети. В теперішній час маркетинг в багатьох великих компаніях мають менші за чисельністю відділи і більше аутсорсингу навичок і можливостей.

Але у довгостроковій перспективі компанії мають очікувати більш великі втрати, якщо маркетинговий центр зникає. Технічний і торговий персонал може обробляти безліч елементарних маркетингових задач. Але маркетингові навички не є частиною їх професійної підготовки та досвіду. Без корпоративного маркетингу - "центру передового досвіду" - зміцнення та розвитку навичок з маркетингу компанії не зможуть виявити потреби й завоювати майбутніх клієнтів, будуть менш ефективними заходи маркетингових комунікацій і створення споживчої цінності.

Керівники організацій та бізнес-підрозділів мають протистояти втраті маркетингової компетентності. Маркетинг впливає на бізнес-операції і фінансові показники: маркетингова корпоративна культура зосереджена на задоволенні клієнтів; через цільові бізнес-стратегії на різних сегментах, позиціювання, тактичні аспектами стимулювання попиту.

Глобалізація бізнесу та супутнє підвищення конкурентного тиску, призводить до скорочення витрат, зосередженні на короткострокових

130

фінансових заходах. Проте досягти значного успіху через організацію фірми в чотирьох стінах на засадах аутсорсингу на основі поліпшень в галузі телекомунікацій та інформаційних технологій не призводить до стратегічного партнерства і отримання довгострокових конкурентних переваг.

В процесі навчання майбутніх фахівців з маркетингу актуальним є надання студентам теоретичних базових знань з метою формування професійних функцій, навичок. Одночасно потрібно наголошувати на тому, що теорія набуває різного забарвлення у застосуванні різноманітними за галузями діяльності фірмами у різних сегментах. Саме тому назви різних видів маркетингу є лише рідкісне поєднання вияву компетенцій кожної фірми. Адже навіть перехід від продукт-орієнтованої до розповсюдженої на сьогодні клієнта-орієнтованої концепції маркетингу не є новою з огляду на ретроспективний розвиток теорії маркетингу. З появою новітніх технологій та Інтернету з’являється можливість розширити вплив у сфері збуту.

Надзвичайно важливим є забезпечення у навчальних планах прогресивності та послідовності набуття знань, вмінь, навичок. Дисципліни, які викладатимуться після основного курсу маркетингу, мають розгортати викладення найскладніших тем, проблем та надавати варіанти їх розв’язання. Майбутній фахівець має усвідомлювати необхідність уміння навчатися, порівнювати, аналізувати. Тому, у вимогах до вивчення кожної дисципліни передбачено створення проекту, який має в межах часу відведеного на самостійну роботу заохотити студентів до незалежного пробного тестування окремої функції маркетингу реального підприємства.

Для фахового рівня «бакалавр» навчально-виробнича практика також сприяє освоєнню повторюваних маркетингових завдань та вирішенню виникаючих в процесі практики. Те, що в Київському національному торговельно-економічному університеті проходження цієї практики відбувається у віртуальному торговельному підприємстві уже протягом п’яти років дозволяє мати таку ж базу даних про його діяльність. Крім того, постійні зміни у навколишньому середовищі вимагають і від викладачів вдосконалювати методи організації цієї практики.

Прогресивність у формуванні компетенцій майбутніх фахівців з маркетингу відбувається не лише через формування оптимальних навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів, організацію та контроль проходження навчально-виробничої практики, але, і, через вдосконалення змісту дисциплін провідними викладачами, орієнтоване на зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі.

Динамічне поєднання усіх складників сприятиме підготовці фахівців, які добре знають теорію і вміють адаптувати знання до умов діяльності конкретних компаній на ринку в умовах невизначеного підприємницького середовища.

131

Бучацька І. О., к.е.н, доцент кафедри маркетингу та реклами

Київський національний торговельно-економічний університет e-mail: ira_buchatska@ukr.net

СУЧАСНІ ВИМОГИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ МАРКЕТИНГУ ТА РЕКЛАМИ

Реформування системи освіти України, а саме перехід до

динамічної ступеневої освіти підготовки фахівців, її удосконалення і підвищення рівня якості, зумовлена процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її самореалізації. Зазначені процеси диктують насамперед необхідність розгляду питань управління якістю навчального процесу у ВНЗ України, що готують фахівців в сфері торгівлі, в рамках наближення до вимог болонського освітянського процесу.

Наслідки сучасних економічних перетворень розвитку країни на фоні загальної світової кризи, пов’язані з скорочення кадрового потенціалу вітчизняних підприємств, змушують керівництво ВНЗ України порушувати питання поліпшення підготовки випускників до сучасних потреб українського ринку праці. Саме запровадження інтерактивних сучасних навчальних методик зможе задовольнити можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом, відповідно до здібностей і забезпечити її мобільність на ринку праці.

Цілі, принципи та методологія підготовки майбутніх фахівців в сфері маркетингу та реклами є дуже важливою складовою для маркетингової діяльності підприємств. Вимоги та зміст підготовки фахівців в КНТЕУ відображені в освітньо-професійних програмах, освітньо-кваліфікаційних характеристиках, навчальних планах.

У світлі вище сказаного вагомим є питання про ефективну підготовку сучасних фахівців у сфері маркетингу та рекламної комунікації, які будуть не лише професіоналами, що володіють високою культурою маркетингової та комунікативної діяльності. З цією метою в КНТЕУ для підготовки маркетологів та рекламістів викладається цикл дисциплін маркетингового та інформаційно-комунікативного напряму. Очевидно, компетенція маркетолога, рекламіста, окрім інших, загальних, обов'язкових для будь-якого сучасного висококваліфікованого фахівця складових, повинна містити наступні компоненти:

високий теоретичний рівень знань з маркетингу та реклами і розуміння того, що це один з найважливіших факторів розвитку бізнесу, формування позитивного іміджу підприємств, привернення уваги та

132

популяризації товарів та послуг, підвищення надійності забезпечення реалізації бізнес-проектів;

здатність до розробки рекомендацій та пропозицій, що відображають практичний характер запропонованих заходів щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємств на основі синтетичного поєднання студентами знань з різних навчальних дисциплін;

формування розуміння маркетингових та комунікаційних процесів;

уміння аналізувати конкретні ситуації з тих чи інших питань маркетингу та реклами і знаходити варіанти можливих рішень;

здатність розуміти і вирішувати проблему з маркетингу, та продукувати конкретні практичні завдання з реклами, а саме, знаходити контакт із цільовою аудиторією залежно від демографічних, соціально-культурних і статусних характеристик;

уміння розробляти маркетингові програми розвитку підприємств та рекламні проекти (створювати проекти рекламних звернень, оцінювати пропозиції рекламних агентств щодо сценаріїв, планувати рекламні заходи, оцінювати їх ефективність);

усвідомлення необхідності залучення Інтернет-ресурсу в арсенал маркетингових і рекламних засобів підприємства;

уміння представлення та організації діяльності в Інтернет для просування чи розповсюдження товарів, послуг.

Як бачимо, для фахівця з маркетингу та рекламної справи, окрім інших, обов’язковими професійними якостями мають стати здатність орієнтуватися у невизначених ситуаціях та пристосовуватися до змінених обставин. Це вимагає розвитку творчого потенціалу студента. Закінчуючи навчання, студент насамперед має набути практичних вмінь щодо аналізу та розробки маркетингових стратегій розвитку підприємства, розробки цінових стратегій, розробки рекламних кампаній, створення інформаційного забезпечення маркетингової діяльності, застосування Інтернет-технологій тощо.

Безперечно, що у поточній навчальній діяльності для активізації творчого потенціалу мають використовуватися ситуаційні завдання, та завдань в умовах невизначеності, що носять більш практичний характер. Виконання подібних завдань дає змогу студентові не тільки довести знання теоретичної частини дисципліни, але й розкрити творчі здібності, що надзвичайно цінуються у маркетинговій діяльності та рекламній справі.

Уміння аналізувати і креативно мислити, у результаті накопиченого особистого і професійного досвіду, здатності до ефективної поведінки у певних життєвих ситуаціях і є одними з важливих чинників, що впливають на становлення професійної компетенції маркетолога та рекламіста.

133

Творчі конструктивні перетворення формуються в процесі всього розвитку особистості в результаті удосконалення професійних творчих навиків. Такі якості як: спільна творча діяльність, здатність мотивувати інших, співпраця, вміння акумулювати досвід, прояв індивідуального стилю діяльності, використання почуття гумору, безумовно, допоможуть підвищити комунікативну й професійну компетенцію маркетолога та рекламіста в майбутній професійній діяльності.

Лук’янихін В.О., к.е.н., доцент, докторант кафедри управління Лук’янихіна О.А., к.е.н., доцент,

заступник декана з науково-методичної роботи факультету економіки і менеджменту, доцент кафедри управління.

Сумський державний університет (СумДУ) e-mail: luk_work@mail.ru, elena_luk_2006@mail.ru

РОЛЬОВА ГРА „РЕЗЮМЕ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ-СПІВБЕСІДА” ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ДИДАКТИЧНИЙ ЗАСІБ В СИСТЕМІ

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ВИПУСКНИКІВ УПРАВЛІНСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

З традиційної точки зору вибір дидактичних засобів та способів

передачі знань залежить тільки від викладача. В той же час слід зазначити, що сучасна педагогічна наука розглядає навчання як колективний процес, в якому інформація стає знаннями лише тоді, коли вона стає частиною досвіду. Інформаційний розвиток суспільства потребує надшвидкісного поновлення знань. Відповідно до закону Мура кількість інформації сучасного світу збільшується щонайменше у два рази кожні 18 місяців. Це диктує необхідність постійного самовдосконалення та вдосконалення навчального процесу, і, в першу чергу, методів та методик освоєння нових знань. При цьому слід враховувати той факт, що бездумне наповнення будь-якою інформацією може перевантажити не тільки найпотужніший комп’ютер, а й мозок людини. Тому основним завданням освіти повинно стати не вивчення великих обсягів інформації, а освоєння ефективного інструментарію пошуку, аналізу і відтворення необхідних фахових знань -компетенцій. З точки зору бізнесу вони повинні формувати результативну організаційну поведінку.

В педагогічній практиці вибір стратегії, дидактичних методів та їх співвідношення все більшою мірою переважує у бік активних методик, серед яких чільне місце займають різні дидактичні ігри. Ігрові методи навчання дозволяють застосовувати дійові механізми засвоєння конкретної людської практики, активізувати пізнавальну діяльність

134

студентів, наблизити навчальний процес до реалій майбутньої практичної управлінської діяльності. Оволодіння методикою навчальних ігор є важливою складовою методичної майстерності викладача, яка дозволяє втілити головну мету сучасної освіти перетворити теоретико-абстрактне знання у конкретну фахову компетенцію.

Практика застосування ігрових методів підтверджує їх ефективність. Цікавим, зокрема, є наш досвід проведення рольових ігор на заняттях з таких дисциплін як „Основи менеджменту”, „Управління персоналом” та „Антикризовий менеджмент”. Рольові ігри надають можливість студентам проявити свою індивідуальність, сприяють розвитку креативності, що активізує у випускників управлінських спеціальностей, на наш погляд, творчий підхід до менеджменту. При цьому слід підкреслити, що для ефективного використання ігрових занять необхідно дуже відповідально ставитися до розробки відповідних дидактичних матеріалів.

З нашого досвіду слід зробити висновок, що чітка постановка завдань та регламентація етапів проведення рольової гри дисциплінує її учасників (як викладача, так і студентів) та підвищує ефективність набутих студентами навичок та вмінь. Таким прикладом може слугувати комплексна рольова гра „РЕЗЮМЕ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ-СПІВБЕСІДА”, при підготовці якої нами використовувалися такі етапи:

1 етап: сформулювати проект об’яви у місцевій газеті щодо конкурсного заміщення вакантної посади.

Необхідно надати інформацію про підприємство, коло посадових обов’язків, вимоги до претендентів (вік, освіта, досвід, ділові якості, компетенції), умови праці і винагороди, канали надходження інформації (резюме, факсом, телефоном, електронною поштою, особисто), перелік необхідних документів тощо.

2 етап: скласти резюме претендента на вакантну посаду. РЕЗЮМЕ – індивідуалізоване письмове зведення Ваших освітніх та

професійних кваліфікацій, успішного досвіду, особистих якостей і переваг. Резюме розробляється, щоб представити претендента майбутньому роботодавцеві як потенційного працівника. Резюме може бути використане як відповідь на об’яву (з супроводжувальним листом).

Інформацію про себе слід подавати таким чином, щоб найкраще презентувати відомості про себе в контексті відповідної вакансії.

3 етап: підготувати презентацію свого резюме. Підготуватися до можливої ролі претендента на відповідну вакантну

посаду та результативну співбесіду з роботодавцем (письмово скласти тези відповідей на можливі питання співбесіди, сформулювати свої запитання до роботодавця).

4 етап: підготуватися до можливої ролі роботодавця. Уявіть себе керівником підрозділу і дайте письмові відповіді на

можливі запитання претендента. Ретельно продумайте та занотуйте свої запитання до претендента.

135

5 етап: рольова гра «Співбесіда при прийманні на роботу». Викладач поділяє групу на дві рівні за кількістю студентів підгрупи –

керівників і претендентів на вакантні посади. Студенти в парах послідовно проводять співбесіду. Всі інші в цей час є спостерігачами-експертами, які проводять письмове оцінювання усіх пар і визначають найпереконливішого претендента і найпривабливішого роботодавця.

Проведення такої рольової гри формує у студентів цінні навички як для пошуку роботи та при працевлаштуванні (у ролі претендента на вакантну посаду), так і формуванні важливих управлінських компетенцій пошуку та відбору персоналу (у ролі роботодавця-керівника). Крім того, представлена гра розвиває вміння входити в альтернативну роль, краще розуміти інших, більш достовірно аналізувати та краще розуміти поведінку людей, тобто формує цілий спектр практичних комунікаційних навиків. Слід також звернути увагу на позитивний психологічний вплив ігрової методики на її учасників, який дозволяє зменшити протидію „захисних” психологічних механізмів, що, в свою чергу, надає можливість розвитку творчого мислення та вчить креативній імпровізації. Все це дозволяє уникнути інформаційного перевантаження та сприяє ефективному засвоєнню знань.

Таким чином, у процесі проведення ігор, зокрема рольових, реалізуються такі психолого-дидактичні закономірності:

принцип негайного застосування знань; зведення абстрактних знань і понять на рівень чуттєвого перетворення матеріалу; наближення до практичного розуміння економічних і управлінських категорій, механізмів і методів; менша втомлюваність учасників гри; розвиток у студентів навиків творчого мислення для оволодіння новими знаннями. Реалізація вищенаведених дидактичних принципів і засобів

дозволяє, на наш погляд, активізувати процес передачі знань та підвищити ефективність оволодіння необхідними управлінськими компетенціями в системі менеджмент-освіти.

136

Грінченко Ю.Л., к.е.н, доцент кафедри менеджменту та математичного

моделювання ринкових процесів Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

e-mail: grinchenko@te.net.ua

МАРКЕТИНГ ТА ЕКОНОМІКА: ЧАС ПОКІНЧИТИ ІЗ ХОЛОДНОЮ ВІЙНОЮ

Маркетинг, напевно, є однією з найскладніших дисциплін серед

навчальних курсів з менеджменту. Це обумовлюється тим широким спектром знань та навичок, яким має володіти сучасний маркетолог. Він має розумітися на загальній концепції менеджменту, особливо його стратегічній частині. Маркетинг не є самостійною функцією організації, він виступає у якості стратегічного інструменту досягнення її цілей. Без розуміння стратегії організації та структури управління внутрішніми процесами, маркетолог не спроможний запропонувати саме те рішення, яке буде з розумінням сприйнято всіма функціями. Маркетолог також має володіти уявленням про корпоративні фінанси. Фінансовий аспект маркетингової стратегії іноді є вирішальним під час ухвалення рішення на її користь. Українські компанії сьогодні стикаються з проблемами в операційному менеджменті. Продуктивність та якість внутрішніх процесів промислових виробників та підприємств сфери послуг все ще далеко не відповідають світовим стандартам. Розробка маркетингової стратегії без врахування операційних обмежень робить її ефективною лише на папері.

Маркетолог досліджує споживачів та конкурентів. Тому знання практичної психології йому зовсім не завадять. Розуміння споживачів – ключ до гнучкого та ефективного маркетингу. Але іноді це розуміння є настільки нераціональним та суб’єктивним, але точним та досконалим, що компанія опиниться на крок попереду своїх конкурентів. Водночас маркетинг – це статистична обробка великого обсягу інформації. До того ж ця інформація фрагметована, нечітка, неповна та неструктурована, що просте застосування знань з математичної статистики не є взагалі можливим. Сучасний маркетинг взагалі покладається на складні математичні моделі, тому без відповідних навичок маркетолог діє на свій розсуд. А не всі компанії це полюбляють.

Необхідність поєднувати психологічні знання та навички математичного моделювання взагалі є цікавим. Не є секретом, що студенти відповідних спеціальностей здебільшого не сприймають один одного серйозно. А іноді таке можна сказати і про викладачів. Але маркетолог завжди балансує на межі раціонального та інтуїтивного, процесу та мистецтва, рутини та творчості. Дійсно, коли потрібно знайти те, не знаю що, там, не знаю де, просте штампування відомих рішень є шляхом у нікуди. Маркетолог, який є гарно озброєним технічно, але не

137

може знайти баланс між різними підходами, приречений вислуховувати докори у невідповідності теорії практиці, західних моделей українським реаліям, його кваліфікації потребам компанії.

Але є ще одна дисципліна, де соціальна поведінка вкладається в жорсткі математичні моделі, де вимоги до якості інформації не менш критичні, де швидкість прийняття рішення визначає його ефективність. Як не дивно – це економіка. Більшість студентів, які вивчають управлінські дисципліни, мають прохолодне ставлення до економіки. Вони вважають, що вона, по-перше, надмірно теоретична, по-друге, надто концептуальна та „суха”, а по-третє, важко зрозуміла через засилля графіків. Справедливості заради треба сказати, що студенти економічних спеціальностей також мають невисоку думку про маркетинг. Для більшості з них, він – зразок поєднання необґрунтованих припущень та набору красивих слів.

Суперечку між технократичним та соціальним підходом до маркетингу можна прослідкувати і на рівні компаній. Емоційний маркетинг здобув неабияку популярність, але він спирається виключно на знання людської поведінки, а не на раціональну структуру фактів. Однак прихильників раціонального маркетингу не менше. Компанії очікують певного економічного ефекту від своїх маркетингових зусиль. І цей ефект має буди розрахований на перших стадіях інвестування у маркетинг та не занадто залежати від думки однієї людини, навіть спеціаліста найвищої класифікації. Істина є, як завжди, десь посередині. Людськими вчинками керують певні фактори і де які з них мають цілковито економічну природу.

Введення в навчальну програму такої дисципліни, як „Управлінська економіка” може стати першим кроком до подолання певного розриву між економікою та маркетингом. Але ж обидві дисципліни поєднують складний математичний апарат та невизначеність соціальних факторів. Всі студенти управлінського напрямку підготовки вивчають макроекономіку та макроекономіку. Але з таким ж успіхом вони могли вивчати устрій всесвіту. Проблема не в тому, що знання, якими вони отримують, є непотрібними чи невірними, а в тому, що вони зовсім не вміють їх використовувати. В свою чергу це - невміння є результатом того, що студенти не бачать зв’язку між менеджментом та маркетингом та економікою. Управлінська економіка покликана ліквідувати цей розрив.

Можна умовно визначити три галузі знань, де зв’язок між маркетингом та економікою простежується „неозброєним” оком. По-перше, це дослідження попиту. Економічна функція попиту насправді використовує саме ті параметри споживчої поведінки, які широко застосовується у маркетингу. Але так історично склалося, що в економіці кажуть корисність, а в маркетингу – цінність. Та вирішують одну і теж саму проблему по-різному. Тільки глибина знання факторів споживчої поведінки, яка притаманна маркетингу, дозволить побудувати релевантну функцію попиту. Але тільки системність функції попиту, яка

138

притаманна економіці, дозволить об’єднати всі ці фактори в єдину концепцію ринку компанії. У результаті - ефективність рішень, що базуються на аналізі попиту, зросте у рази.

По-друге, це визначення ринкової структури. Ринкова структура як відображення чинників співвідношення продавців та покупців є ключем до розуміння конкурентної ситуації. І тут не доречно обмежитися чотирма класичними прикладами: досконалою конкуренцією, монополією, олігополією та монополістичною конкуренцію. Вартісні фактори також відіграють важливу роль у формуванні ринкової структури. Жодна компанія не змогла перебороти економічні закони ринку, але є компанії, що вдало їх використали. Знання ринкової структури дозволяє більш ґрунтовно вирахувати економічний ефект того чи іншого маркетингового кроку. Але, що більш важливо, стає зрозумілим, чого робити не можна. Вміння прогнозувати дії конкурентів на три п’ять років, а то й більше – хіба не це є свідченням кваліфікації маркетолога?

І по-третє, це оцінка ризику. Там, де є невизначеність, там завжди є ризик. Сучасна економіка все більше опирається на концепції нераціональної поведінки людини. Це може бути наслідком багатьох факторів, наприклад, несиметричного розподілу інформації. Економіка дає пояснення, як і чому з’явилися „відхилення” у поведінки економічних агентів, і на які їх кроки слід очікувати в майбутньому. Сучасний маркетинг на диво дуже детермінований. Економіка просунулася далі у побудуванні стохастичних моделей. Тому можна «позичити» її досвід у поясненні того, що вдається зовсім нелогічним та ірраціональним. Чи зустрічали ви маркетологів, які скаржилися на „не дуже розумних клієнтів”?

Введення дисципліни „Управлінська економіка” звичайно не зробила життя студентів управлінського напрямку підготовки менш складним та не звузила напрямок підготовки маркетологів. Але цей крок підвищив віддачу від попередньо отриманих знань як з економіки, так і маркетингу.

Семеняк І. В. д. е. н., професор, завідувач кафедрою маркетингу та менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

e-mail: ethicalmarketing@ukr.net

ПРИЙШОВ ЧАС ПЕРЕГЛЯНУТИ МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАРКЕТОЛОГІВ

Справа не тільки в невизначеності й непрогностичності стану середовища. Історично маркетинг як наука має емпіричну основу, він створювався шляхом узагальнення накопиченого досвіду успіхів і поразок

139

у досягненні максимального прибутку, а пізніше – конкурентної стабільності. Маркетингові технології виконували функції жорсткого інструменту ефективного підприємництва. Основний профіль контуру практичного маркетингу – адекватність як існуючим, так і прогнозованим умовам. Гарним «топом» з менеджменту маркетингу стає той, хто має накопичену мудрість, здатен добре орієнтуватися у світі бізнес-інформації й, звичайно ж, виправдано ризикувати. Книжковий арсенал маркетингової літератури, автори якої, як правило, управлінські консультанти по маркетингу, забезпечили наше студентство точками зору по узагальненнях.

Відштовхуватися від уже накопичених знань – це важливий крок у пізнанні будь-яких соціально-економічних явищ, але це тільки база діалектичної поступовості в розвитку маркетингу. Тому першим висновком про розвиток форм і методів підготовки сучасних професіоналів маркетингу є перевірене педагогічним досвідом ствердження: початковий освітній блок в оволодінні маркетинговою наукою включає філософію маркетингу, економічні основи маркетингу, історію маркетингу.

Нестабільність середовища породжує зміну моделей бізнес-потоків від ламінарних до турбулентних, що визначено факторами об’єктивними (зміна цивілізаційних основ), суб’єктивними регульованими, і нерегульованими (найбільш зухвалими стосовно маркетингових середовищ). Отже другим завданням методи якого повинен опанувати професійний маркетолог, це здатність розпізнавати середовище не тільки по факторам, а, швидше за все по моделям, щоб або адаптувати технології до моделей, або, що проблематично, задатися метою вплинути на модель середовища, що формується. Маркетологи повинні вивчати значний навчальний курс «Моделювання середовища господарювання», що складається з кількох модулів.

Досвід Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна в підготовці маркетологів показав ефективність використання гнучкої програмної підготовки за актуальними для українських підприємств напрямками. Це модульні програми з використанням комп’ютерних технологій. Так формується портфель можливостей майбутнього професіонала. Маркетолог повинен одержувати не тільки економічну підготовку, але й широку менеджерську, соціологічну, етнологічну.

Прийшов час переглянути всю модель підготовки маркетологів.

140

Катаев А. В., Оберемок С. В. к. э. н., доценты, доценты кафедры маркетинга и менеджмента

внешнеэкономической деятельности Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

e-mail: ethicalmarketing@ukr.net

АДАПТАЦИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ДЛЯ НОВОГО ПОКОЛЕНИЯ СТУДЕНТОВ

Основной задачей высшего образования является формирование адаптивного профессионального мировоззрения выпускника, воспитание устойчивых, но, в то же время, гибких профессиональных позиций. Высшая школа должна участвовать в формировании личности студента, а в рамках этой личности создавать специалистов в той или иной отрасли знаний. Исключение из концепции образовательной подготовки в Украине составляющих мотивации и других психологических установок молодого человека недопустимо.

Психология студента стремительно меняется, все чаще не срабатывают старые педагогические мотивы и стимулы. Изначально правильная идея сквозной и интегральной подготовки маркетологов, воплощенная в индивидуальных комплексных учебных проектах, все чаще «зависает» на отдельных студентах. Проявление усидчивости и сосредоточенности, обусловленные учебными заданиями, становится редкостью. В результате – нарушается логика образовательной парадигмы, возникает конфликт интересов участников.

Проблема заключается в том, что пришедшие в вузы студенты, – это другое поколение, отличное от тех, кто учился ранее, а главное – от тех, кто преподает сейчас. Согласно теории поколений, созданной в 1991 году учеными Н. Хоувом и В. Штраусом, люди, рожденные в 1983-2003 годах, относятся к поколению «Y». Как отмечают авторы теории, у представителей каждого поколения набор ценностей различен, отличаются мотивы принятия решений и реакции на способы стимулирования. Активное обсуждение работодателями тезиса о том, что вновь принимаемые на работу сотрудники не такие как раньше (слабо мотивированы материально, негативно относятся к нормированному рабочему времени и др.), косвенно подтверждает релевантность теории поколений.

Для представителей поколения «Y» характерны: оптимизм, общительность, уверенность в себе, необходимость в разнообразии, подчиненность, немедленное вознаграждение, наивность, профессионализм в технике. Все это – портрет современного студента 1-2 курса. Он по своей поколенческой природе не хочет безосновательных и непонятных ему ограничений; не готов к большим проектам, предусматривающим один итоговый результат; желает интерактивного и

141

постоянного обучения (в режим задание – ответ – немедленный отклик); ему необходима возможность самореализации и элемент игры в процессе обучения.

Требования объективны, что далее? Во-первых, нужна модернизация технологий и методов обучения, важно учитывать изменяющиеся физические и психологические особенности молодых людей, а также уровень и скорость появления коммуникационных новаций. Необходим переход к гибким программам обучения, отказ от формалистского подхода в методах преподавания и оценивания знаний, усиление методологической профессиональной подготовки.

Во-вторых, необходима не только адаптация учебных программ к условиям и требованиям рынка. Такая конформистская позиция, основанная на тезисе «бизнес знает, что ему нужно и кого следует готовить», недопустима. В современных кризисных условиях менеджеры (заказчики, которые все знают) не в состоянии найти ответов на вопросы, поставленные экономической средой. Обученные «под заказ» специалисты остаются не востребованными собственными заказчиками. Бизнес не знает ответов и задает вопросы. Кто сможет на них ответить? Считаем, что только профессионалы, обученные вырабатывать собственную мировоззренческую позицию, владеющие не столько методическими навыками и умением выбирать варианты в тестах, сколько готовые выдвигать и проверять собственные гипотезы, искать и находить научно-обоснованные инновационные решения.

Виноградов О. А.,

к.е.н., доцент Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), директор департаменту маркетингу МІМ-Київ, партнер Netton CG

МАРКЕТИНГОВА ОСВІТА: ПОПИТ ВИЗНАЧАЄ ПРОПОЗИЦІЮ?

Перша вища освіта за спеціальністю «Маркетинг» досі визначається в

Україні певною теоретичністю та відірваністю від «польових умов», від потреб ринку. Викладачі ВНЗ, не перебуваючи у тісному контакті із діючим бізнесом, не мають інструментів адаптації навчальних курсів до запитів реального сектору. Бізнес, у свою чергу, не має каналів трансляції власних потреб у спеціалістах вищим навчальним закладам.

У результаті молоді спеціалісти виходять на ринок, озброєні знаннями, які практично неможливо перетворити на практичні компетенції, оскільки підприємства, на які вони влаштовуються працювати, потребують співробітників із зовсім іншим досвідом. А компанії витрачають неймовірну кількість зусиль на пошуки відповідних спеціалістів, а після найму ще й змушені навчати їх на корпоративних

142

тренінгах, формуючи в новоявлених маркетологів не лише практичні вміння, але й цілісне бачення бізнесу, розуміння того, «як працює цей механізм».

Натомість викладачі бізнес-шкіл, які постійно спілкуються із представниками бізнесу, і в рамках навчального процесу, і в рамках консалтингових проектів, чітко уявляють, яких маркетологів потребують сучасні компанії. З одного боку, це мають бути люди із розвиненими практичними компетенціями, з іншого, вони повинні бачити бізнес цілісно, сприймати його у взаємозв’язку фінансових, управлінських та маркетингових рішень, розуміти, як впливає маркетингова діяльність на реалізацію стратегії розвитку бізнесу.

Очевидно, що для забезпечення актуальності та ефективності маркетингової освіти у ВНЗ, відповідності попиту й пропозиції необхідно налагодити взаємовигідний діалог бізнесових і освітніх кіл. Викладачі бізнес-шкіл могли би виступити консультантами у цьому процесі, трансляторами потреб бізнесу академічній аудиторії.

Акайомова А.В. к.и.н., зав. кафедрой маркетинга

Украинськой Академии бизнеса и предпринимательства e-mail: angel-a@inbox.ru

ДЕЛОВАЯ ИГРА КАК ИНСТРУМЕНТ ОБУЧЕНИЯ МАРКЕТИНГУ

Следует отметить, что интерес к данной теме возник у автора не случайно. История вопроса восходит к подготовке молодых лидеров нескольких крупных кампании, занимающихся вопросами государственного управления и политики. Это мероприятие, являвшееся частью программы развития политической культуры кампании, включало в себя и проведение деловой игры. Требования к ней были сформулированы довольно расплывчато — игра должна была быть интересной, увлекательной и должна повышать корпоративную идентичность участников.

В процессе подготовки программы автор перебрала несколько вариантов корпоративно развивающих игр. В итоге был разработан свой вариант. Название его «продуктивная деловая игра». В ходе разработки родилась идея проанализировать методологию построения и использования деловых игр сквозь призму развития политической культуры.

Опираясь на опыт, могу с уверенностью утверждать, что деловые игры являются одной из самых действенных форм активного обучения и развития различных навыков. Поэтому они широко применяются в

143

обучении, тренингах и обучающих программах. Совмещение интереса и полезности делают их не просто популярной формой обучения. Играючи можно разрешить все проблемы, быстро обучить любого сотрудника всем навыкам и образовать гениальную команду для решения задач любой сложности.

Подобный феномен «легких» методов наблюдается во всех областях, где есть возможность получить некий результат «без значительных затрат». Аналогичные описания мы встречаем в разных областях деятельности, будь то «английский через 25-й кадр» («просто смотри телевизор») или обучение вождению машины через компьютерные игры-симуляторы («просто жми клавиши»). Действительно, эти методы (как и деловые игры), возможно, могут научить разным ценным навыкам. Однако их легкость, доступность неизменно соблазняют достичь не каких-то определенных, а всех результатов, выполнить не часть, а всю работу. Тогда привлекательность этих методов неизмеримо возрастает. Все это делает их содержание поистине бесценным.

Аналогичная история происходит и с деловыми играми, и с корпоративными тренингами. Козыри деловых игр — эмоциональная включенность участников, достигаемая за счет игровых психотехнических процедур, высокий уровень интереса и энергетический подъем — делают этот продукт желанным и привлекательным. Однако считать, что с помощью активных интенсивных методов обучения можно решить все проблемы кампании не совсем верно. Необоснованные обещания дискредитируют эту прекрасную форму обучения и развития персонала и кампании в целом.

Все вышесказанное в полной мере относится к теме «Деловые игры и корпоративная либо политическая культура». Участники, заказчики и ведущие получают прекрасный выбор предложений решить все существующие в кампании проблемы за несколько дней на выезде. Здесь присутствует и «организация командного духа», и «сплочение коллектива», и «осознание корпоративных ценностей», и, конечно, «создание команды» и «прекрасный отдых». Почти все предложения исходят от тренинговых центров и идут под маркой team building.

Одним из наиболее известных в рассмотрении структуры и методологии деловых игр является подход моделирования ситуации, деятельности, системы. При этом применяется метод функционально-поведенческого тренинга — изложение модели и ее применение к конкретному материалу (условная или реальная ситуация).

Итак, деловая игра — это искусственное моделирование различных ситуаций (политических, экономических, внутрифирменных и т.д.), которые могут встретиться участникам игры в реальном бизнесе. Целью деловой игры могут являться обучение участников тем или иным

144

приемам управления, тестирование их деловых навыков и квалификации, а также поиск оптимальных вариантов действий в различных условиях.

При этом реальность переводится в «условность» с помощью системы моделирования. Система моделирования определяет: кто взаимодействует, как взаимодействует и как участник узнает о результатах своей деятельности.

Такие, построенные по принципу моделирования реальности, игры можно разделить на следующие группы:

1. Имитационные (задается модель — ситуация взаимодействия, например, «Миссия Украины», «Имидж политика», «У озера»). Задается только ситуация (изначально или конфликтная, или экстремальная), но не задаются роли участников. Например, в игре «У озера» группа делится на команды-предприятия, которые расположены вокруг озера и должны установить порядок пользования ресурсами (водой) и сброса отходов в озеро.

2. Ролевые (задаются конкретная ситуация и роли участников, например «Трудный клиент»).

3. Производственные деловые игры (имитационно-ролевые) — задается полная модель социально-политической или социально-экономической системы в целом. Задаются роли участников, их место в системе и условия взаимодействия. Как модель жизни также вводятся конкретные моделированные ситуации (примеры таких игр — «Государство», «Биржа»).

Стоит сказать, что «погружение в роль» и задание условности происходящего являются сильными факторами. Они способствуют эмоционально насыщенной реализации внутреннего потенциала, которая объясняется снятием части социальных норм и ограничений, существующих в реальной жизни, а следовательно, помогает в работе.

Прядко О.Н., ассист., Митяева Т.Л., ст.препод. Харьковский государственный университет питания и торговли

e-mail: mityaeva_tatyana@inbox.ru

КЕЙСОВИЙ МЕТОД В СИСТЕМЕ ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ-МАРКЕТОЛОГОВ

Эффективность обучения с помощью кейс-метода убедительно

доказана американскими и европейскими учебными и научными школами. При подготовке в университете каждому студенту предлагается несколько сотен кейсов, которые он изучает в разных учебных

145

дисциплинах. Студенту предоставляется возможность проверить теорию на практике, свою способность к творческому мышлению. С другой стороны, практическая ситуация дополнительно вызывает интерес к процессу обучения, так как становится ясно, каких теоретических знаний не хватает для решения проблемы.

В качестве инструментов, которыми могут пользоваться студенты при решении поставленных в кейсе вопросов служат как качественные методы анализа (например, сценарий метод) так и количественные методы анализа (например, методы исчисления цены, конкурентоспособности выручки, прибыли). С целью повышения степени концентрации на практическое решение проблемы на кафедре маркетинга и коммерческой деятельности все темы излагаются на примере одного кейса. Преподаватель, естественно, может выбрать другой кейс, который, как он считает, более соответствует будущей специальности студентов. Таким образом, нами применяются и синтезируются два метода: - кейсовый метод - постановка проблемы, максимально приближенной к действительности;

- метод модерации - организация работы над проблемой для достижения наиболее эффективных учебных целей.

Задача преподавателя, как следует из данного определения, состоит в подборе соответствующего реального материала, а студенты должны разрешить поставленную проблему и получить реакцию окружающих (других студентов и преподавателя) на свои действия. При этом нужно понимать, что возможны различные решения проблемы. Поэтому преподаватель должен помочь студентам рассуждать, спорить, а не навязывать им свое мнение. Студенты должны понимать с самого начала, что риск принятия решений лежит на них, преподаватель только поясняет последствия риска принятия необдуманных решений. Роль преподавателя состоит в направлении беседы или дискуссии, например, с помощью проблемных вопросов в контроле времени работы, в побуждении студентов отказаться от поверхностного мышления, в вовлечении всех студентов группы в процесс анализа кейса.

Периодически преподаватель может обобщать, пояснять, напоминать теоретические аспекты или делать ссылки на соответствующую литературу.

Основная цель - научить на примере конкретной маркетинговой ситуации (кейса), групповому анализу проблемы и самостоятельному принятию решений. Метод групповой работы имеет несколько разновидностей: дельфи-метод, метод мозговой атаки, метод модерации. Применение методов группового обучения и принятия решения, способствующих эффективному анализу возникающих ситуаций в кратчайшие сроки, учит студентов работать в одной команде, защищать свою точку зрения и учитывать мнение и критику других. В целом кейсовый метод позволяет решать следующие задачи:

146

- принимать верные решения в условиях неопределенности; - разрабатывать алгоритм принятия решения; - овладеть навыками исследования ситуации, отбросив второстепенные факторы; - разрабатывать план действий, ориентированных на намеченный результат; - применять полученные теоретические знания в том числе при изучении других дисциплин (менеджмент, статистика, экономика и др.) для решения практических задач; - учитывать точки зрения других специалистов на рассматриваемую проблему при принятии окончательного решения. Метод кейсов способствует развитию умению анализировать

ситуации, оценивать альтернативы, выбирать оптимальный вариант и составлять план его осуществления. И если в течение учебного цикла такой подход применяется многократно, то у студентов вырабатывается устойчивый навык решения практических задач. Не смотря на то, что рассматривается один кейс как базовая ситуация, при изучении каждой темы студенты повторяют приемы кейсового метода. Для повышения интенсивности работы группа разбивается на подгруппы, т.е. используется прием модерации, дополнительно повышающий эффективность кейсового метода.

В заключение, после рассмотрения достоинств кейсового метода укажем на проблемные подходы, развиваемые преподавателями в области нетрадиционного обучения, связанные с использованием кейсов.

1. Что входит в метод кейсов? Одна из основных причин неопределенности кроется в вопросе:

включает ли сам по себе метод кейсов использование других методов (например, в нашем случае, метод модерации). Одни специалисты полагают, что метод кейсов включает все активные методы обучения. Другие убеждены, что нужно метод кейсов отделить от других активных методов.

2. Предполагает ли метод кейсов особый стиль обучения? Здесь речь идет о роли преподавателя - насколько последний должен вмешиваться в процесс обучения?

Большинство специалистов высказываются за активное участие преподавателя в работе студентов и в этом смысле метод кейсов не очень отличается от известных методов активного обучения (ролевые игры, деловые ситуации).

3. Требует ли метод кейсов определенного минимального количества кейсов?

В принципе многие специалисты согласны с тем, что эффект от кейсового метода достигается только тогда, когда число кейсов достаточно велико, правда, конкретное число при этом не указывается.

147

Допускается такая ситуация, когда метод кейсов используется на всех занятиях данного курса.

4. Каков принцип применения метода кейсов - используется ли он в рамках курса, программы или учебного заведения?

Если неоднократное использование кейсов в процессе обучения не вызывает особых дискуссий, то обозначенный выше уровень применения (курс, программа, учебное заведение) не находят пока сколько-нибудь убедительных аргументов в пользу какого-либо одного уровня.

Оптимальное сочетание числа кейсов дает синергический эффект, который отчетливо проявляется, например, при подготовке и защите дипломных работ.