Недiля, 3 листопада, 2013 р. ● Sunday, November 3, 2013 $100

Обрано нових керiвникiв органiзацiй лемкiв у США

Усесiйнiй залi Львiвської об-ласної ради 25 жовтня 2013р. вiдбулася мiжнародна на-

укова конференцiя “Проблемидослiдження українського виз-вольного руху 1920–1950 рр.”. Їїорганiзаторами виступили Львiв-ська обласна рада, Інститут ук-раїнознавства iм. І. Крип’якевичаНАН України, Львiвський нацiо-нальний унiверситет iм. І. Франка,комунальне пiдприємство ЛОР“Доля”, Центр незалежних iсто-ричних студiй.

У конференцiї заявили участь64 iсторики, зокрема: проф. Ана-толiй Русначенко, проф. Іван Пат-риляк, Олександр Пагiря, Володи-мир Ковальчук (Київ), проф. Гали-на Стародубець (Житомир), д.i.н.Оксана Калiщук (Луцьк), проф. Ле-онiд Зашкiльняк, проф. ОлексiйСухий, Микола Посiвнич, РусланСiромський, Михайло Романюк,Руслан Забiлий (Львiв), проф.

Василь Футала, Василь Ільницький(Дрогобич), Сергiй Волянюк (Тер-нопiль), Ігор Марчук (Рiвне), Ана-толiй Погорєлов (Миколаїв), проф.Володимир Трофомович, Сухих

Андрiй (Острог), Дмитро Титарен-ко (Донецьк), проф. Мушинка Ми-кола (Пряшiв, Словаччина) та iншi.

Електронна адреса газети:national.tribune@gmail.com

No. 42 (1532) ● Vol. XXXII

UKRAINIAN WEEKLY

стор. 10-11

Вiдомому балетмейстеровi-постановнику Кларi Балогвиповнилося 85!

стор. 2

МитрополитаАндрея Шептицькогопосмертно нагородилиза порятунок євреїв у часи Другої свiтовоївiйни

стор. 6

Деле%ати XV Крайового З’їздуСУМ в Українiобрали нову Управу

стор. 8

Визначено переможцiв конкурсу студентських науковихробiт про українськийвизвольний рух 1920-1950-их рр.

стор. 9

На Оселi СУМ в Еллевiлi вiдбувсятрадицiйний Виховний СемiнарСУМ

Набанкетi конвенцiї ООЛувечерi 26 жовтня, на-зиваючи вибори “iсто-

ричним”, пан А. Хoмик наголосив,що ця передача обов'язкiв дозво-лить наступному поколiнню

лiдерiв будувати майбутню працюна фундаментi великої роботи iзнань своїх попередникiв, з якимвони роздiляють глибоке хвилю-вання за їх батькiвською Лемкiв-щиною i увагу до лемкiвських пи-

тань. Пан Гoвaнський у своїй про-мовi сказав, що вiн буде щиро при-слухатись до iдей та думок кожно-го члена органiзацiї – старшого чимолодшого – та пiдкреслив необ-хiднiсть для всiх лемкiв працюва-ти разом i разом рухатися вперед.

Андрiй Хoмик народився уЛьвовi в сiм'ї Марiї Oдрeхiвської iлемкiвсько-українського поета Ва-силя Хoмика, що в 1940-их рокахбули депортованi з лемкiвських сiлВiлькa i Мисцова (вiдповiдно) доСовєтської України. Андрiй на-вчався у вiдомiй тодi Львiвськiйдитячiй художнiй школi, куди зго-дом прийшов викладати, закiнчивЛьвiвське училище прикладногота декоративного мистецтва, апiзнiше, так само у Львовi, – Інсти-тут прикладного та декоративногомистецтв. Брав активну участь уЛьвiвському Товариствi "Лемкiв-щина”, очоливши в 1990-их рокахйого молодiжну секцiю. Мистецт-во Хомика, яке повернуло до жит-тя забуту технiку живопису насклi, привело його в СполученiШтати, куди вiн зрештою переїхав

Мiжнародна наукова конференцiя про ОУН i УПА

Голова Oрганiзацiї Oборони Лемкiвщини Марко Гованський (злiва) та президент Фундацiї дослiджень Лемкiвщини Андрiй Хомик

26 жовтня члени Oрганiзацiї Oборони Лемкiвщини (ООЛ) обрали Марка Гoвaнськогoновим головою своєї Крайової Управи, а 6 жовтня члени Фундацiї дослiджень Лемкiвщини(ФДЛ) обрали своїм новим президентом Андрiя Хoмика. Таким чином, лiдерство в обох ор-ганiзацiях перейшло до представникiв молодшого поколiння.

Продовження на стор. 11112222

Продовження на стор. 2222

Стор. 2 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Протягом останнiхкiлькох рокiв Крайо-вий Комiтет США для

Визнання Голодомору 1932-1933 pр. геноцидом невпиннопрацював над тим, щоб середамериканського суспiльстваякнайбiльше поширити iнфор-мацiї про маловiдому дотепертрагедiю — Голодомор в Ук-раїнi 1932-1933 рокiв.

Одним iз найбiльших досяг-нень нашої громади сталовидiлення федеральної землi уВашин'тонi (округ Колюмбiя)для спорудження меморiялу,присвяченого жертвам Голодо-мору-геноциду в Українi. Цiвеличезнi зусилля, iнiцiйованiУкраїнським Кон'ресовимКомiтетом Америки, привелидо схвалення на федеральномурiвнi видiлення землi у Ва-шин'тонi i прийняття у 2006роцi законопроєкту президен-том Бушем. Це дозволилоКрайовому Комiтетовi США

для Визнання Голодомору, утiснiй спiвпрацi з ПосольствомУкраїни у Вашин'тонi, Служ-бою нацiональних паркiв(NPS) та архiтектурною фiр-мою Гартман-Кокс Архiтектс,приступити до затвердженняконцепцiї проєкту для ме-морiялу. 1 жовтня 2013 рокуСлужба нацiональних паркiввидала Посольству Українидозвiл на будiвництво, що доз-воляє розпочати спорудженняПам'ятника жертвам Голодо-мору за дизайном "Поле пше-ницi" архiтекта Лариси Кури-лас.

Цi зусилля, однак, не були бможливими без надання ук-раїнським пiдприємцем Дмит-ром Фiрташем пожертви урозмiрi 2.5 млн дол. на покрит-тя коштiв пов'язаних з будiв-ництвом пам’ятника Голодо-мору.

Тепер, коли ми розпочи-наємо здiйснення цього виз-

начного проєкту, КрайовийКомiтет США для ВизнанняГолодомору запрошує громадувзяти участь у цiй iсторичнiйЦеремонiї закладення каменюПам’ятника жертвам Голодо-мору 1932-1933 рр. в Українi,яка вiдбудеться в середу, 4грудня, о 1 год. по полуднi.

Церемонiя вiдбудеться навидiленiй федеральнiй землi,на розi вулиць N. Capitol Streeti Massachusetts Avenue, NW уВашiн'тонi (округ Колюмбiя).

Опiсля, вiдбудеться короткеприйняття в готелi PhoenixPark Hotel (502 N. CapitolStreet, NW). Вашу участь про-симо зголосити на до 27 листо-пада на електронну адресу:ukrainegenocide@gmail.com.

УККА сподiвається, що виприєднаєтеся до нас у вшану-ваннi пам'ятi мiльйонiв невин-них жертв геноциду в Українiу цю 80-ту рiчницю, прийшов-ши на цю церемонiю!

Церемонiя закладення каменю Пам’ятникажертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Українi

Антидефамацiйна лi'а,американська ор-ганiзацiя боротьби з ан-

тисемiтизмом, повiдомила 30жовтня, що нагородила по-смертно за “вiдвагу i героїзм упорятунку євреїв” у часи Дру-гої свiтової вiйни митрополитаАндрея Шептицького, який утi часи очолював УкраїнськуГреко-Католицьку церкву.

Його вшанували нагородоюiменi Яна Карського за “вiдва-гу виявити турботу” — за те,що митрополит Шептицькийвiдважно рятував українськихєвреїв вiд винищення у часи,коли такi дiї каралися смертю.

Нагороду, встановлену длявшанування рятiвникiв євреїву добу Голокосту, отримав ро-дич митрополита, професорЄжи Вейман. Антидефа-мацiйна лi'а в повiдомленнiнагадала, що митрополит Анд-рей Шептицький (1865–1944),який очолював УГКЦ з 1900року до своєї смертi, вiдвертовиступав проти переслiдуваньєвреїв у зверненнях i до вiрян, iбезпосередньо до нацистськогокерiвництва. За його вказiвка-

ми й пiд його керiвництвомєвреям видавали фальшивi до-кументи, зокрема, свiдоцтвапро хрещення, їх ховали в мо-настирях, кiлькох євреїв Шеп-тицький переховував у своємупомешканнi.

Вiн також написав листа го-ловi СС Гайнрiховi Гiммлеру,протестуючи проти вбивствєвреїв i скаржачись, що до цьо-го змушують українських

полiцаїв. А його пастирське по-слання “Не убий”, що заклика-ло не йти на “полiтичнi вбивст-ва” євреїв, зачитували в кож-нiй церквi.

Як сказав, вручаючи наго-роду, нацiональний директорАнтидефамацiйної лi'и Абра-гам Фоксман, крiм тих, когоАндрей Шептицький врятувавбезпосередньо, невiдомо,скiлькох iще вiн врятував опо-середковано, завдяки своємутвердому моральному голо-совi, що впливав на дiї iнших.

“Український нацiоналiзмАндрея Шептицького, нацiо-налiзм спiвчуття й навiть лю-бовi до єврейських сусiдiв — цетой нацiоналiзм, який євреївсього свiту приймають i пiд-тримують”, — наголосив вiн.

Нагороду за “вiдвагу вияви-ти турботу” Антидефамацiйналi'а встановила 1987 року;2011-го її присвятили iменiпольського дипломата ЯнаКарського, який дав Заходовiодне з перших свiдчень про ви-нищення євреїв нацистами.

За матерiялами “Радiо Свобода”

Андрея Шептицького посмертно нагородили за порятунок євреїв у часи Другої свiтової вiйни

26-28 вересня у Бу-динку кiно в Києвiвiдбувся Перший

Християнський кiнофести-валь в Українi "Свiтло". На фе-стивалi були представленiфiльми з України, Росiї, Бiло-русi та Сполучених Штатiв.

УККА з приємнiстю повiдо-мляє, що головну нагородуфестивалю отримали режи-сери фiльму Олесь Янчук таМихайло Шаєвич — за їхнiйхудожнiй фiльм «Владика Анд-

рей», спiв-продюсером якогоє УККА.

Члени жюрi вiдзначили особ-ливу майстернiсть творцiв, атакож професiйну режисуру,драматургiю та iдею стрiчки.

Президент Кiнофестивалю"Свiтло" додатково вручив О.Янчуковi та М. Шаєвичу “Знакпошани” у виглядi орденiв вiдСпiлки християнських пись-менникiв України.

Вiтаємо панiв Олеся i Ми-хайла!

НА ПУЛЬСІ

is published weekly,except 2nd week in January, last week in July and last week in December,

by the “Freedom” Ukrainian-American Publishing House

Editorial office:136 Second Avenue, New York, N.Y. 10003Tel.: (212) 505-0767; Fax: (212) 473-0188

E-mail: national.tribune@gmail.com

Periodicals Class Postage paid at New York, N.Y.

Subscription: 1 year - $60.00; 6 months - $35.00Make checks payable for „National Tribune“

Send correspondences and address changes to:NATIONAL TRIBUNE — SHLACH PEREMOHY

P. O. Box 1009, Cooper Station, New York, N.Y. 10276

Реда�ує коле�iя. Статтi, пiдписанi прiзвищем чи псевдонiмом автора,

не завжди вiдповiдають поглядам Редакцiї. Редакцiя застерiгає за собою право скорочувати статтi iвиправляти мову. Написання слiв згiдно з правописним

словником Г.ГолоскевичаРедакцiя не несе вiдповiдальности

за змiст рекламних оголошень.

Головний редактор — Степан Слуцький.У справi оголошень звертатись

до адмiнiстратора Наталки КачуракТел. (212) 505-0767

National Tribune — Shlach Peremohy

(ISSN # 0746-3391)

Київ • Лондон • Мюнхен • Нью-Йорк • Торонто

Тижнева всеукраїнська газета

Засновник ТОВ «Українська Видавнича Спiлка» 01030, м. Київ, а/с 276Свiдоцтво КВ №2157 вiд 16.09.1996. Передплатний iндекс в Українi 30504

Головний редактор: Вiктор Рогtel +38 (044) 279-81-33

rog@yaroslava.kiev.uaІнформ. вiддiл: Ганна Фiлiчева

shliahperemogy@ukr.net;press@yaroslava.kiev.uaВiддiл розповсюдження:

tel/fax +38 (044) 279-41-22Технiчний вiддiл: Оксана Сванiдзе

+38 (044) 279-80-86 oksana@yaroslava.kiev.ua

Редакцiя залишає за собою правоскорочувати та редагувати статтi.

За достовiрнiсть газетних публiкацiйнесе вiдповiдальнiсть автор.

Матерiяли поданi в редакцiю, не повертаються i не рецензуються.

Редакцiя не завжди згiдна з думкою автора.

Листування з читачами тiльки на сторiнках часопису.

Митрополит Андрей Шептицький

Художнiй фiльм "Владика Андрей"здобув головну нагороду

Дослiдники зосередилиувагу на етапах становлення,розвитку та боротьби ОУН iУПА; вiйськово-полiтичномута пропагандистському ас-пекту дiяльностi пiдпiлля;вiдносинах з сусiднiми наро-дами та визвольними рухамиЦентрально-Схiдної Европи;iсторiї окремих органiза-цiйних та збройних форму-вань; життєвих шляхах людейкрiзь призму українськоговизвольного руху; соцiяльно-психологiчних та морально-правових аспектах дослi-дження боротьби ОУН i УПА;iсторiї, методологiї дослi-джень та його джерелоз-навствi.

Окрiм науковцiв у роботiконференцiї взяли участькерiвництво та депутатиЛьвiвської обласної ради, Ге-рой України Юрiй Шухевич,представники Львiвськогокрайового братства ветеранiв

ОУН-УПА, Львiвського облас-ного товариства полiтичнихв’язнiв i репресованих, Львiв-ської обласної спiлки полiтич-них в’язнiв України, Львiв-ського обласного вiддiленняВсеукраїнського об’єднанняветеранiв. Голова обласноїради Петро Колодiй, як спiв-голова конференцiї, привiтавприсутнiх з вiдкриттям такогонепересiчного та вкрай важ-ливого заходу. Зокрема, усвоєму виступi вiн наголосивна важливостi науковихдослiджень українського виз-вольного руху: “Ми повиннiрозумiти, що в українськогонароду своя iсторiя боротьбита становлення, що в ук-раїнцiв свої перемоги та по-разки, нацiональнi герої, а от-же й своя iсторична правда”.Також до учасникiв науковогозаходу було зачитано вiталь-не слово народного депутатаУкраїни Олега Панькевича,який став одним з багатьохiнiцiяторiв проведення кон-ференцiї. УІС

Мiжнародна наукова конференцiя про ОУН i УПА

Продовження зi стор. 1111

Стор. 3ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Програму Green card длягромадян України взя-ло пiд свiй контроль ор-

ганiзоване угруповання шах-раїв. Про це йдеться в новiй до-повiдi генерального iнспектораДержавного департаментуСША.

У доповiдi, опублiкованiй уп'ятницю, 25 жовтня, викла-дається широко поширена iскладна схема шахрайства, щовпливає на вiзову лотерейнупрограму США, а також на за-лякування i здирство щодо ук-раїнських громадян.

США вручає 55 тисяч рiзно-манiтних вiз щорiчно громадя-нам країн з iсторично низькимрiвнем iммi&рацiї до США. Во-ни надаються за допомогою ви-падкової системи лотереї, якане бере до уваги сiмейнi, про-фесiйнi або особистi обставинизаявникiв. ЯК вказується в до-повiдi, шахраї "купують, кра-дуть або отримують iз вiдкри-тих джерел особисту iнфор-мацiю про українських грома-дян".

Департамент не визначає,

якi групи здiйснюють шахрай-ство, але каже, що вони маютьвеличезний вплив. За оцiнка-ми посольства США в Києвi,злочиннi групи вводять iмена80% населення Захiдної Ук-раїни в он-лайн програму на от-римання вiз i продовжують ро-бити це з року в рiк.

Це вiдбувається часто бездозволу або з вiдома громадян,i запобiгає їх потраплянню увiзову лотерею самостiйно, то-му що комп'ютерна система ви-даляє дублiкати.

Шахраї пiсля цього отриму-ють доступ до номера пiдтверд-ження, який надається вiзо-вим заявникам онлайн i, якщоДерждепартамент США видаєвiзу одному iз заявникiв,тiльки злочинцi можуть дава-ти хiд подальшому процесу.

У доповiдi говориться, щозлочинцi потiм зв'язуються зсотнями українцiв, i вимагаютьвiд них пiдписання договору,згiдно з яким переможець по-винен заплатити 15 тисяч до-ларiв, щоб отримати номер пiд-твердження отримання вiзи.

Якщо українцi хочуть отри-мати вiзу, але не можуть дозво-лити собi плату, злочинцi мо-жуть наполягати, щоб вiн абовона уклали фiктивний шлюб зтим, хто хоче iммi&рувати вСША i має достатньо грошей,щоб заплатити.

Вимагання не закiнчується,коли вiза видається i продов-жується у США. Злочинцi бе-руть пiд контроль картку i но-мер соцiяльного забезпеченняiммi&ранта (social security #)для подальшої експлуатацiї.Вони також вимагають новихiммi&рантiв окупити витрати,понесенi угрупованням, для їхтранспортування у США. Прицьому загрожують також роди-чам iммi&ранта в Українi.

Американськi офiцiйнi осо-би зробили зусилля по боротьбiз шахрайством, в тому числiзмiнили запитання у iнтерв'ю,щоб спробувати збити з панте-лику заявникiв зi злочиннихугруповань, але корупцiя збе-рiгається.

За матерiялами Голосу Америки

Держдепартамент: програму Green cardдля українцiв контролюють шахраї

Уп’ятницю, 1 листопада,депутат вiд "Батькiвщи-ни" Ігор Бриченко дав

свiдчення в МВС про фаль-сифiкацiю поправок до Подат-кового кодексу. Окрiм того, вiнне заперечував, що дiйсно є ав-тором 31 поправки до законоп-роєкту № 2054а, але зазначив,що тих двох поправок, якiнiбито стосуються ВiталiяКличка, вiн не вносив i назасiданнi комiтету вони не роз-глядалися.

Того ж дня через "Україн-ську правду" була поширенаiнформацiя, що судово-почер-кознавча експертиза встанови-ла, що пiдпис пiд листом iз "по-правками Кличка" (читайтестаттю "Фальшують як ди-хають" в минулому числi Н.Т.)до Податкового кодексу зроб-лений саме нардепом Бричен-ком.

Експерти мали встановити,чи пiдписи виконанi однiєюлюдиною, чи зробленi вони ру-кою депутата Бриченка, чи ви-користовувались при вико-наннi цих пiдписiв попереднятехнiчна пiдготовка та технiчнiзасоби. У ходi проведення екс-пертизи, начебто, встановили,що пiдпис пiд листом iз "по-правками Кличка" було зроб-лений рукою, без використан-ня якоїсь технiки чи поперед-ньої пiдготовки. І пiдпис цейзробив, як йдеться у документiекспертiв, Ігор Бриченко.

У вiдповiдь, 2 листопада узаявi, яку розповсюдила прес-служба "Батькiвщини", вказа-

но, що дана судово-почеркоз-навча експертиза здiйснена згрубим порушенням норматив-них документiв i "лише попов-нила архiв сфальсифiкованихматерiялiв": "Так звана судо-во-почеркознавча експертизапiдпису народного депутатаІгоря Бриченка здiйснена згрубим порушенням норматив-них документiв, зокрема, На-уково-методичних рекомен-дацiй з питань пiдготовки тапризначення судових експер-тиз та експертних дослiджень,затверджених Мiнiстерствомюстицiї... Перед приєднаннямзразкiв пiдпису до матерiялiвсправи орган, який призначивекспертизу, повинен пред'яви-ти їх особi, яка пiдлягає iден-тифiкацiї, а потiм позначитикожний зразок, тобто вказати,що це вiльний зразок пiдписупевної особи". Слiдчий пови-нен був взяти у Ігоря Бриченка

експериментальнi зразкипiдпису", - зазначили в заявi.

Однак Бриченку, який 1 ли-стопада за власної iнiцiятививiдвiдав Головне слiдче уп-равлiння МВС, не було наданодля ознайомлення постановуслiдчого про призначення екс-пертизи, а наявнi зразки пiдпи-су та почерку не пред’являли-ся, експериментальнi зразкине вiдбиралися. Тобто, експер-ти вирiшили порiвнювали непiдписи присутньої в їхнiй ус-тановi живої людини, а напе-ред вiдiбраних, начебто, йогопiдписiв з сумнiвних джерел.Для чого, питається, тратитичас i шукати пiдписи нардепадля експертизи, якщо вiн осо-бисто прийшов i готовий влас-норучно дати цi самi зразкисвоїх пiдписiв?

Бiльше того, Бриченкоповiдомив слiдчому, що такуекспертизу вважає "безглуз-дою та недоцiльною", адже вiнне заперечує достовiрностi сво-го пiдпису на останнiй сторiнцiдокументу з поправками, аленаголошує, що "аркушi, якiвсерединi, замiненi, i в них до-дано двi сфальшованi поправ-ки, якi не вносилися, не роз-глядалися на комiтетi, щочiтко зафiксовано стенограмоюзасiдання".

Театр абсурду, скажете. Танi, просто владi дуже потрiбнов будь який спосiб приховатисвої злочиннi дiї i усунути од-ного з претендентiв на позбав-лення їх вiчного царювання.

С.В.

Експертиза, що потребує експертизи

Передплачуйте «Нацiональну Трибуну»!

Рiчна цiна — 60 дол. Писати i телефонувати до адмiнiстрацiї:

(212) 505-0767.

АКТУАЛЬНО

Україна посiла 64-те мiсцев свiтовому рейтин�у до-бробуту, складеному

мiжнародною аналiтичноюорганiзацiєю Legatum Insti-tute. Всього в рейтин�у оцiню-вали 142 країни.

Крiм базових економiчнихпоказникiв, вченi аналiзувалистан освiти й охорони здо-ров’я, рiвень безпеки, особи-стої свободи якiсть держав-них послуг i те, чи в країнi лег-ко займатися пiдприємницт-вом та iнновацiями.

Найвищу оцiнку Україна от-римала за освiту (31-шемiсце), найнижчi – за рiвнемособистої безпеки (107-ме) iякiстю державного управлiння(121-те).

Як мовиться в дослiдженнi,76% українцiв вважають, щокорупцiя у бiзнесi i владi є ши-роко розповсюдженою; 90%заявляють, що можуть розра-ховувати на iнших у разi по-треби.

Перше мiсце в рейтин�увже п’ятий рiк поспiль посiдаєНорвегiя, за нею йдуть Швей-царiя, Канада, Швецiя. Зами-кає першу п’ятiрку Нова Зе-ландiя. США посiдають 11-темiсце.

Минулого року Україна вцьому рейтин�у була на 71-iйпозицiї, а в 2011-му – на 74-iй.Загальна тенденцiя України з2009 року – не�ативна; вонаскотилася з 63-го мiсця.

Томущо “покращання”!

Якiсть управлiння державою в Українi — серед найгiрших у свiтi

У свiтовому рейтин у процвiтання Україна на 64-му мiсцi

Протягом останнього рокупрезидент Вiктор Януко-вич погодився помилува-

ти лише чотири особи."За часiв президентства

Леонiда Кучми чи ВiктораЮщенка на рiк милували десьтисячу осiб. Останнiй рiк Ко-мiсiя з питань помилуваннязапропонувала президентовi,i вiн погодився, помилувати

всього чотири", — мiнiстр юс-тицiї Олена Лукаш на брифiн�у29 жовтня.

Водночас вона наголосила,що немає iнформацiї про датунаступних зборiв Комiсiї з пи-тань помилування.

"Комiсiя з питань помилу-вання збирається тодi, коли єдостатня кiлькiсть для розгля-ду", — додала мiнiстр.

Не по "понятiях"Янукович помилував лише чотирьох,

а Кучма i Ющенко - тисячi

Президентство ВiктораЯнуковича є прикладомтого, як антидемократ

приходить до влади i не маєнамiру її вiддавати. Таку думкувисловив професор Школимiжнародних вiдносин iменiЕллiотта Унiверситету Джорд-жа Вашин�тона Боб Орттун� вiнтерв'ю "Українськiй правдi".

Вiн вважає, що Янукович невiддасть владу, бо це великазагроза для нього особисто.

"Ставши владою, вiн уже немає намiру її залишати. Бо вiннастiльки корумпований, щопiсля вiдходу з посади будеарештований... Як Путiн, якийнiколи не залишить владу. Вiнбоїться за своє життя, за своюсвободу. Так само i Янукович.Поки вiн при владi, у нього єця його величезна рези-денцiя, вiн використовує вла-ду у своїх корисних iнтере-сах... Якщо Янукович вiдпус-

тить Тимошенко та пiдпишеУгоду про асоцiяцiю, вiн змо-же збiльшити свою пiдтримку.Але всi в Америцi знають, щоЯнукович нiколи не зможестати полiтиком з захiднимицiнностям", - вказує Орттун�.

Проте, вiн також думає, щоЯнукович не може просто такзвiльнити екс-прем'єрку, ад-же боїться її повернення уполiтику, особливо пiсля того,як її рейтин� зрiс внаслiдокув'язнення.

"Янукович наробив багатопомилок, адже Тимошенко небула дуже популярною. Поса-дивши її до тюрми, вiн зробивїї бiльше популярною... Якщовiн вiдпустить її до Нiмеччини,потiм вона повернеться, i вiнарештує її вдруге – вiн зро-бить її ще i ще популяр-нiшою", — переконаний екс-перт.

За матерiялами УП

Американський експерт: Януковичне має намiру залишати владу

Ігор Бриченко наполягає, що правки до законопроєкту № 2054а були внесенi без

його вiдома.

Стор. 4 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

1 листопада — Ізраїль завдавудару по базi ППО урядових вiйськСирiї бiля порту Латакiя. За данимиiзраїльської розвiдки, там знаходи-лися зенiтно-ракетнi комплекси, якiБ.Асад готовий був передати лiван-ському руху Хезболла.

— У результатi удару американ-ського безпiлотника в провiнцiї Пiв-нiчний Вазирiстан лiквiдовано лiде-ра пакистанського Талiбану Хакiму-лу Мехсуда. Ракетний удар знищивтакож i його водiя та охоронця.

31 жовтня — Грецiю позбавилистатусу розвиненої країни i переве-ли до категорiї країн, що розвива-ються.

30 жовтня — На пiвночi Ємену, впровiнцiї Саада, неподалiк вiд кор-дону з Савдiвською Арабiєю, взiткненнях шиїтських заколотникiв зжителями салафiтского селища за-гинуло близько 30 осiб, ще 120 от-римали поранення.

29 жовтня — У Стамбулi вiдбуло-ся урочисте вiдкриття тунелю, щопролягає пiд Босфором. Згiдно про-гнозiв, через тунель за добу проїж-джатиме до 1.5 мiльйона пасажирiв.

— За пiдсумками щорiчногомонiторин:у, Рада ЕС продовжиласанкцiї щодо Бiлорусi до 31 жовтня2014 року. Це пояснюється тим, щоситуацiя в Бiлорусi у сферi дотри-мання прав людини, верховенстваправа i демократичних принципiв непокращилася.

28 жовтня — У Колумбiї вiдбувсябагатотисячний страйк лiкарiв i сту-дентiв медичних закладiв проти ре-форми системи охорони здоров'я.Реформа, яку минулого тижня за-твердив Сенат, на думку страйкую-чих, призведе до тотальної привати-зацiї закладiв охорони здоров'я.

— У Каїрi заарештовано заступ-ника голови Партiї свобода i спра-ведливiсть, Ісама аль-Арiяна, якийбув одним з останнiх лiдерiв "Братiв-мусульман", якi залишалися на волi.

— Помер глава першого постко-мунiстичного уряду Польщi, ко-лишнiй активiст руху "Солiдарнiсть",Тадеуш Мазовецький.

27 жовтня — У Грузiї вiдбулисяпрезидентськi вибори. Перемiг кан-дидат вiд правлячої коалiцiї "Гру-зинська мрiя" Aеор:iй Мар:велаш-вiлi. За нього вiддали свої голосиблизько 62% виборцiв, якi взялиучасть у голосуваннi.

— У Кон:о, в районi мiста Гома впровiнцiї Пiвнiчне Кiву, поновилисябої мiж повстанцями та урядовимивiйськами. Вбито щонайменше 130людей.

26 жовтня — У Бан:ладешi роз-почався триденний загальнийстрайк з вимогою вiдставку уряду,iнiцiйований опозицiєю.

25 жовтня — У Чехiї завершилисядостроковi вибори до 200-мiсногопарляменту. Cоцiял-демократи здо-були найбiльше голосiв — 20,45%,нова центристська партiя ANO отри-мала 18,65%, близько 15% — ком-партiя Чехiї та Моравiї. Правi партiїзаявили про вiдхiд до опозицiї.

НННН АААА ШШШШ АААА ПППП ЛЛЛЛ АААА НННН ЕЕЕЕ ТТТТ АААА ::::

ДДДД ЕЕЕЕ НННН ЬЬЬЬ ЗЗЗЗ АААА ДДДД НННН ЕЕЕЕ ММММ

Вперше за роки Незалежностi вУкраїнi вiдбулася унiкальнаподiя – працiвники СБУ провели

низку обшукiв серед вищого армiйсько-го генералiтету, пiд час яких виявиликопiї таємних документiв, а це вимагаєвiдкрити кримiнальне провадження зафактом розголошення державноїтаємницi для з’ясування, з якою метоюкопiювалася i збиралася таємна iнфор-мацiя. Наслiдком поки що стало поз-бавлення допуску до державноїтаємницi першого заступника началь-ника Генштабу адмiрала Ігоря Кабанен-ка. На черзi, подейкують, - заступникначальника Генштабу генерал-лейте-нант Юрiй Думанський та начальникГоловного управлiння оборонного тамобiлiзацiйного планування Генштабугенерал-лейтенант Валерiй Аскаров. Вкращому випадку їх очiкує звiльнення

або переведення на посади, якi не перед-бачають допуску до державноїтаємницi.

Сам мiнiстр оборони Павло Лєбєдєвситуацiю нiяк не коментує – вiн вiдпра-вився у тижневе вiдрядження, пiсляякого завбачливо запланував ще й тиж-неву вiдпустку. Натомiсть 23 жовтнязаступник начальника слiдчого уп-равлiння нагляду за дотриманням за-конiв у вiйськовiй сферi Генеральноїпрокуратури України Григорiй Рябен-ко пiдтвердив наявнiсть певних про-блем в ЗСУ: «Департаментом охоронидержавної таємницi та лiцензуванняСлужби безпеки України проведена пе-ревiрка дотримання режиму секрет-ностi, зокрема, в Генштабi України iвисновок надано керiвництву Мiнiстер-ства оборони України».

В будь-якiй країнi така сенсацiйнаiнформацiя стала б головною новиноюта предметом численних жур-налiстських розслiдувань усiх бiльш-менш серйозних ЗМІ. Але ж ми живемов Українi… А тому iнтерес до цiєї темивиявили лише поодинокi журналiсти-ентузiясти. Версiї, якi вони оприлюд-нювали, виявлялися прямо протилеж-ними одна однiй.

Перш за все, «джерела» зi самогоГенштабу поспiшили запевнити, щовiстря атаки СБУ спрямоване на тих ге-нералiв та старших офiцерiв, якi першза все дбають про переведення ЗСУ напрофесiйну основу, запровадженняевропейських стандартiв (читай – стан-дартiв НАТО). А це викликає зро-зумiлий спротив частини старихсовєтських кадрiв, якi за звичкою ба-чать у НАТО головного противника, а уКремлi – кращого друга i старшого бра-та. Так би мовити, змова совєтських ве-теранiв та агентури ФСБ супротипатрiотичного українського генералiте-ту. Тому вилученi з порушенням проце-суальних норм документи фальсифiку-ють, штучно «знаходячи» у них дер-жавну таємницю. При чому головнамiшень - сам начальник Генштабу, Го-ловнокомандувач Збройних Сил Ук-раїни генерал-полковник ВолодимирЗамана, просто розпочали з його з йогозаступникiв, даючи своєрiдне поперед-ження. Мовляв, зупинися, пригаль-

муй, а то i в тебе в кабiнетi щось та йзнайдеться. При чому все це коїться безвiдома самого Януковича, якому, мов-ляв, подається неправдива iнформацiястосовно цiєї ситуацiї.

Що ж, версiя цiлком заслуговує настатус дуже ймовiрної. Нiхто несумнiвається, що росiйськi спецслужбиможуть мати (i, скорiш за все, таки ма-ють) добрi агентурнi позицiї i в ук-раїнськiй армiї, i правоохоронних орга-нах. А тому провернути таку спецопе-рацiю потенцiйно здатнi.

Проте сумнiватися у правильностiцiєї версiї змушує участь в цiй справiСБУ та Генпрокуратури, котрi, як вiдо-мо, кроку зайвого не зроблять без попе-редньої консультацiї чи прямоївказiвки з Банкової. Тому варiянт того,що все вiдбувається поза вiдома Януко-вича, або ж власна Адмiнiстрацiя йоговводить в оману – iз версiї фантастики.Скорiше, ситуацiя якраз протилежна.

Янукович, взявшись грати роль «ве-ликого евроiнтегратора», зiткнувся iзвсе зростаючим спротивом зi сторониМоскви, її свiдомих репрезентантiв та

iнших рiзнобарвних помiчникiв в Ук-раїнi, в тому числi iз незначною купкоюневдоволених в самiй Партiї ре>iонiв(настiльки незначною, що на них навiтьособливої уваги звертати не потрiбно).Проте. Щоб пiдстрахуватися вiд мож-ливих демаршiв, Янукович влаштувавзразкове видовище пiд назвою «Ну що,ще хтось хоче?». Мається на увазi поз-бавлення депутатського мандатакремлiвського апологета Ігоря Марковата подальший його арешт. І це не зважа-ючи на гул обурення з Кремля. Звичай-но, така доля мало кого надихає, томутепер навряд чи хтось з ПР та наближе-них до неї полiтсил ризикне вiдвертопротивитися «походу до ЕС» ВiктораФедоровича.

Але одна справа – залякати полiтич-них опонентiв, популярно пояснивши,що дружба з Путiним в Українi не рятуєвiд репресiй (для прикладу та ж Тимо-шенко – якщо й вийде на волю, тозовсiм не через товаришування з госпо-дарем Кремля). Інша справа – це реаль-на, офiцiйна агентура ФСБ-СВР. Особ-ливо в силових структурах, особливонапередоднi президентських виборiв. ЗМВС все зрозумiло – закривай очi наскоєнi правопорушення, плати грошi, iбудуть тебе захищати, як вiрнi пси доб-рого господаря. СБУ вже давно знiвель-ована i реальної загрози нiкому створи-ти не здатна. А ось Збройнi Сили – цечисленне, матерiяльно обдiлене, невдо-волене i неконтрольоване середовище.Де, на вiдмiну вiд МВС, не всi офiцерине пов’язанi корупцiйними дiями таiншими правопорушеннями, багато щене забули поняття про офiцерськучесть, а окремi генерали не позбавленiамбiцiй. В такому поєднаннi мотивацiйЗСУ становлять певну загрозу, якщовиборча кампанiї, чи то пiдведення їїпiдсумкiв, пiдуть «не так». А коли ще йврахувати присутнiсть там «друзiвКремля»…

Тому вiрогiднiше, що дали вказiвкуСБУ (де полюбляють влаштовуватизразково-показовi полювання на реаль-них, а за їхньої вiдсутностi – уявних«шпигунiв» та «зрадникiв держ-таємниць») провести своєрiдну зразко-во-показову профiлактику в Генштабi,як попередження усiм i там, i нижче

присутнiм «нелояльним» вiйськови-кам: будьте обережнi, якщо в будь-якумить тайняки можуть навiдатися докабiнетiв найвищих генералiв, то зiншими церемонитися точно не будуть.Все це було спрямовано на цiльову ау-диторiю – власне на контингент ЗСУ.Назовнi, для ЗМІ, натякнули – пе-ревiрки пов’язанi з певними матерiяль-ними зловживаннями окремих пред-ставникiв генералiтету, незаконними«танкоремонтними» роботами пiдКиєвом... І лише потiм стався витiкiнформацiї стосовно таємної докумен-тацiї. При цьому варто зауважити, щопрацiвники СБУ «потрусили» не тих,хто має безпосереднiй доступ довiйськового майна, фiнансових потокiв,а тих, хто займається органiзацiйною,мобiлiзацiйною роботами та бойовоюпiдготовкою. Тобто, насправдi володiєякими-не-якими, але таки вiйськовимита державними таємницями. А томустановить реальний оперативний iнте-рес для рiзноманiтних закордоннихспецслужб, перш за все – «заклятогомосковського друга».

Це одна з найбiльш ймовiрнихверсiй. Існує й iнша – триває боротьбамiж кланами всерединi ПР та довколанеї, i скандальнi подiї довкола Геншта-бу є пiдготовкою >рунту для кадровихчисток та приходу до контролю над щене розпроданим вiйськовим майномiнших людей. В будь-якому випадку,чим би не керувалися замовники цьогошуму в тихому кублi Генштабу, ук-раїнська громадськiсть черговий раз от-римала нагоду пересвiдчитися, щоЗбройнi Сили України вже давно не мо-жуть займатися властивими для себеобов’язками, тому що постiйно стаютьареною боїв за ще не розкраденi ма-терiяльно-фiнансовi ресурси з ознакаминесанкцiонованого (або й санкцiонова-ного) втручання «пiвнiчного сусiда».

Янукович, вочевидь, таки не довiряєЗСУ, чи то їхнiм решткам, невiдомоким i невiдомо в чиїх iнтересах керова-ним (чи некерованим). Тому, хоча 14жовтня пiдписав указ про останнiй при-зов i подальший перехiд армiї на кон-трактну основу, проте речницявнутрiшнiх вiйськ МВС ВiкторiяКушнiр попередила: перспектива служ-би у внутрiшнiх вiйськах за контрактомз повним скасуванням призову не роз-глядається, а тому i надалi призов тудибуде проводитися. І навiть скоротитикiлькiсть призовникiв навряд чи мож-ливо (цього року у внутрiшнi вiйська за-брали бiльше чотирьох тисяч осiб, на-ступного можуть призвати стiльки ж).Все це - з огляду на «велику кiлькiстьфункцiй внутрiшнiх вiйськ». А з набли-женням президентських виборiв та да-ти встановлення їхнiх результатiв вониможуть тiльки розширюватися.

Юлiй ХВЕЩУК

Вiйна всерединi Збройних Сил України?

УКРАЇНСЬКІ ПРОБЛЕМИ

Стор. 5ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Натомiсть прем’єр Мико-ла Азаров раз по раз ро-бить специфiчнi за

рiвнем абсурдностi заяви проте, що навiть пiдписавши Уго-ду про асоцiяцiю з Евросою-зом, Україна знайде спосiбприєднатися також до Митно-го союзу, бодай, примiром,провiвши вiдповiдний рефе-рендум. То що повиннi думатипро все це европейцi? Деякiаналiтики в Києвi стверджу-ють, що Европа настiльки за-цiкавлена в Українi, що про-ковтне геть усе. Чому? Ка-жуть, що Брюссель страшеннобоїться вiддати Україну Моск-вi. Чи немає тут перебiльшен-ня? Адже европейська полi-тична фiлософiя (на вiдмiну вiдамериканської) зводиться дотого, що не можна визволитибудь-яку спiльноту всупереч їївласнiй волi. Себто не можнатягнути Українi в Европу, як-що вона сама не має чiтко вира-женого бажання там бути.Вiдсутнiсть такого чiтко вира-женого бажання Адмiнiст-рацiя Януковича демонструєпостiйно…

Але чимало полiтологiв ужевсiляко вихваляють його яквидатного евроiнтегратора..Тут треба почекати бодай докiнця листопада цього року.Щоб не було великих розчару-вань…

До того ж є ще вiдчуттяякоїсь подвiйної гри з бокуБанкової. Чи не виявиться, щовся ця «евроiнтеграцiя» дляЯнуковича i Ко є лише засобомшантажу Кремля з метою от-римання певних економiчнихпреференцiй? І чи не станетьсятак, що видушивши з Кремля

знижку на газ рокiв на два i,можливо, ще якийсь пiльго-вий кредит, команда ре5iона-лiв свiдомо провалить Вiльню-ський самiт, виправдовуючисьперед українцями тим, що«Европа нас не хоче»?

Кажуть, Янукович боїтьсяРосiї. Так, але вiн не меншбоїться Европи з її вимогамидемократизацiї та обмеженняйого необмеженої влади. Част-кове й тимчасове примирення з

Путiним цiною зречення вiдевропеїзацiї України дасть йо-му змогу протриматися до ви-борiв 2015 року i, цiлком мож-ливо, виграти їх, кинувши по-дачки плебсу за рахунок мос-ковських кредитiв. А пiсляцього пiти шляхом Лукашен-ки, загвинчуючи гайки всере-динi країни й вiдбиваючись вiдпретензiй «друзiв Путiна» нааж нiяк не нескiнченнi активиУкраїни, що конче потрiбнi«Сiм’ї»…

Україна тодi дедалi бiльшенабуватиме соцiяльно-полi-тичних рис нинiшньої Бiло-

русi, що обов’язково позна-читься на опозицiї, на свободiпреси, на загальнiй атмосферiтощо.

То що ж робити, якщо самiту Вiльнюсi стане для Українипровальним? Це питання, надяким треба замислитися опо-зицiйним аналiтикам, якщотакi є. Однак i пiсля полiтич-них катастроф життя незакiнчується, i необхiдно матирезервний план дiй у вельми

несприятливих умовах. Не-сприятливих аж до перспекти-ви працювати в пiдпiллi… Боколи зараз европейськi планибодай якось змушують режимтриматись у певних межах,постiйно бодай зовнi, на рiвнiритуальних заяв i пояснень ре-агувати на набридливих «мух»iз Европейського Союзу зїхнiми перевiрками та монiто-рингами, то пiсля крахуевроiнтеграцiї влада зможедiяти у стилi Лукашенки,нiчим себе не обмежуючи й по-водячись як звичайна олiгар-хiчна диктатура. Звiсно, певна

пiдкупна частина «демо-кратiв» i пiсля краху евро-пейських мрiй посiдатимемiсця офiцiйних, легальних«опозицiонерiв» для мiжна-родного антуражу режиму. Їмдозволять подеколи в студiяхШустера, Куликова та iн. гос-тро й принципово критикуватиантинародну владу (iз правихпозицiй; iз лiвих це робити-муть комунiсти й соцiялiсти начолi зi своїм новим лiдером –

членом фракцiї Партiї ре5iонiвРудьковським). Інодi безпе-решкодно проводитимуть акцiїпротесту на свiжому повiтрi, непереходячи, ясна рiч, «черво-ної смуги», й формуючи в ши-рокого загалу остаточну огидудо будь-якої боротьби.

А от тих, хто намагатиметь-ся реально боротися, з «педа-гогiчною метою» саджати-муть, битимуть, як це робитьсяу Бацьки в Бiлорусi. Що зали-шиться за таких iсторичнихвипробувань вiд нинi чинноїопозицiї? Якщо ж поведiнкаопозицiонерiв буде «хоро-

шою», то деякi зможуть сподi-ватися на теплi та затишнiпарляментськi крiсла, зреш-тою, Україна–не Бiлорусь, чо-му б не простимулюватихлопцiв, якi не створюютьвладi проблем…

Провал України на Вiль-нюському самiтi Москва сприй-ме як велику нацiональну пере-могу i ознаку слабкостi Ук-раїни, що надихне Кремль назначно а5ресивнiшу поведiнкуна українському напрямку iтодi один ультиматум буде ого-лошуватися за iншим. РФ щенахабнiше втручатиметься увнутрiшньоукраїнську полiти-ку, всiляко стимулюючи сепа-ратизм i мiжре5iональну во-рожнечу в Українi. Путiн спро-бує контролювати кожний кроккерiвництва України, перетво-рюючи нинiшнiх господарiвкраїни на жалюгiдних марiоне-ток, не даючи робити нiчого бездозволу РФ.

Хотiлося б вiрити, що такийсценарiй не реалiзується, щоУкраїна таки ж укладе угодупро асоцiяцiю з ЕвропейськимСоюзом i принаймнi на якийсьчас зменшить iмперсько-iнтег-рацiйний тиск iз боку Росiї та їїсателiтiв, що нервово ставлять-ся до будь-яких демократич-них прикладiв для власногонаселення, приреченого напокiрливiсть.

Проте нацiя з такою драма-тичною iсторiєю, як україн-ська, повинна бути готовою донайнеприємнiших зи5за5iвдолi, а її полiтична елiта й по-готiв.

Принаймнi автор буде щас-ливий, якщо всi цi похмурiпро5нози не здiйсняться. Од-нак iнтелектуальнi сили Ук-раїни мусять пiдготувати план«Б», якого на сьогоднi, як ви-глядає, немає…

Сьогоднi у всiх на устахнаступний самiт ЕС уВiльнюсi: чи пiдпишуть

асоцiяцiйну угоду України зЕС? Існує два шанси: абопiдпишуть, або не пiдпишуть.

Розгляньмо другий шанс: непiдпишуть. На чиїй совiстi бу-де непiдписання?

Ставши президентом, В.Янукович першим дiлом ставдбати про президентськi вибо-ри 2015 року. Заради наступ-ної перемоги ув’язнено голо-вного конкурента. Цим вiн по-казав, що перемога на виборах2015 року для нього важ-ливiше вiд европейської iнте5-рацiї. Але на словах вiн розпи-нався саме за неї, бо така булавимога олiгархiчного крилаПартiї ре5iонiв. Заради пiд-тримки цього крила Януковичвiв тривалi переговори з ЕС проiнте5рацiю. Але чи iнте5рацiябуде сприяти перемозi на вибо-рах 2015 року?

Мабуть таки – нi. Европа на-полягатиме на европейськихстандартах, а це ж значитьпрограти вибори. Путiн самепро це й нагадує пахановi. Ахiба пахан без голови? Не ро-зумiє, чого хоче Европа?

Отже, навряд чи хоче Яну-кович щиро до Европи. На сло-вах – так, на словах, коли захо-дить мова про самiт у Вiльнюсi,Янукович твердо заявляє: “Не-ма сумнiву — пiдпишуть”, ащо вiн пiд цю хвилину думає,то нiхто не знає. Не дурно жсказано, що язик служить дип-ломатам, щоб маскувати своїдумки. На дiлi ж, чого Януко-вич хоче, то вiн сам знає. Вибо-ри-2015 йому важливiшi вiдевропейських цiнностей.

Цього мiсяця арештованоІгоря Маркова. Дивно, чи нетак? Очевидно, йому свiтитьсрок щонайменше до жовтня2015 року. Маркова запiдозре-

но у спробi розбити електоратЯнуковича на наступних пре-зидентських виборах. Як саме?А шляхом висунення Марковакандидатом у президенти.

Янукович пильно дбає засвiй електорат i не дасть йогорозбити.

Інше дiло – електорат опо-зицiї. Електорат опозицiї длянаступної перемоги треба роз-бити вже зараз. Не можна до-пустити єдиного кандидата вiдопозицiї. Треба розпалитиамбiцiї керiвникiв опозицiївже зараз.

І це теж робиться.Чим пояснити, що марш

свободiвцiв у Києвi пройшовбез жодних iнцидентiв? Якмогли комунiсти витерпiти цеймарш? Таж жодної презентацiїкнижки Ірини Фарiон кому-нiсти не обминули своєю ува-гою. А тут Ірина Фарiон висту-пила на мiтин5у, i комунiстiв

нiби корова язиком злизала зКиєва. Жодної реакцiї з їхньо-го боку. Як це могло статися?

Не iнакше, що комунiстiвпопереджено: не лiзьте, немiшайте проєктам пахана.

Мав рацiю київський жур-налiст, коли назвав комунiстiвручною собачкою Партiїре5iонiв, тобто Януковича.

Хто-хто, а Янукович знає,як треба розбивати опозицiй-них лiдерiв, змусити їх виста-вити кiлькох кандидатiв на на-ступних виборах. Заради цьогоi комунiстiв приструнено.

Тому варiянт непiдписанняасоцiяцiї цiлком можливий.

Що ж тодi казатиме прези-дент? Як це могло статися? Хтовинен?

Тут i до бабки ходити не тре-ба: опозицiя винна!, Тимошен-ко винна!

Таж пахан ще на Кримсько-му форумi сказав, що звiльнен-

ня Тимошенко залежить вiднеї самої. Чому опозицiя невзяла цi слова до уваги i незвернулась до нього за роз’яс-ненням?

Тут же i дитинi ясно: напи-ши Тимошенко помилування,Янукович би її помилував. Ну,може б не так, щоб могла кан-дидувати на президента, але зхурдиги б випустив, i асо-цiяцiя України з Европою непотерпiла б.

Але може трапитися й таке,що попри забiги Януковичапроти пiдписання асоцiяцiї,Европа таки пiдпише асоцiя-цiю з Україною. Буде це удардля Януковича?

Аж нiяк.Янукович знайде, як вийти

з цiєї бiди. Чи ж йому первинавиходити з глухих кутiв? Щобвiн, донецький Макiявеллi, якийзабиває баки Европi, Москвi,олiгархам та й своїй такип’ятiй колонi, не вийшов су-хим з цiєї европейської води?

Ще й як вийде. І европей-ськi цiнностi йому не страшнi.

Зрештою побачимо. До 2015року шапкою кинути.

Чи iснує план «Б»?

Хто архiтектор непiдписання?

ЕВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

Ігор ЛОСЄВ

Що менше залишається часу до самiту Европейського Союзу, який має вiдбу-тися в литовськiй столицi, то бiльше можна почути оптимiстично-переможних за-яв вiд представникiв експертного середовища та громадськостi. Мовляв, питанняпрактично вирiшено, залишилося виконати формальностi. Дивною i незро-зумiлою є природа такої впевненостi. Адже чимало вимог европейської сторониабо проiгноровано владою Партiї ре(iонiв, або реалiзовано суто вербально.Юлiя Тимошенко, яка є для Заходу символом вибiркового правосуддя в Українi,живим утiленням полiтичної вендети ре(iоналiв, як сидiла за (ратами, так i си-дить. Жодних змiн у її долi, за винятком сумнiвних обiцянок, немає. А для евро-пейцiв звiльнення Тимошенко є minimum minimorum, який засвiдчив би чеснiстьнамiрiв офiцiйного Києва.

СвятославКАРАВАНСЬКИЙ

Стор. 6 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

За рiшенням нацiонального представницькогозiбрання — Курултаю, Меджлiс кримськота-тарського народу очолив Рефат Чубаров.

Ранiше вiн був заступником голови. На голосуваннiЧубаров набрав на 12 голосiв бiльше вiд свого го-ловного конкурента, теж заступника голови, РемзiІльясова.

Голосування розпочалося пiзно ввечерi 27 жовт-ня, а результати оголошено наступного дня зранку.Як повiдомила голова рахункової комiсiї Абiбе Си-дорова, за результатами таємного голосування вмеджлiс обрали 32 члени меджлiсу i 7 членiвревiзiйної комiсiї курултаю VI скликання.

Мустафа Джемiлєв, який протягом останнiх 22рокiв очолював Меджлiс, отримав особливий ста-тус "лiдера нацiї". Вiн навiдрiз вiдмовився знов ба-лотуватись на посаду голови Меджлiсу i заявив просамовiдвiд, коли учасники курултая висунули його впретенденти.

Кримськi татари обрали нового лiдера Меджлiсу

Росiйськi прикордонники почали ставити заго-родження з колючого дроту на кордонi з Ук-раїною. Подiбнi споруди з'явилися, зокрема,

в Луганськiй областi. Змiна ситуацiї в прикордоннiй зонi, очевидно,

пов'язана з намiром офiцiйного Києва пiдписатиугоду про асоцiяцiю з ЕС — щоб в такий спосiб ут-ворити перешкоди для мешканцiв прикордоннихтериторiй i, як наслiдок, створити ще один не;атив,пов’язаний зi зближення України з ЕвропейськимСоюзом.

Натомiсть, саме Українi вигiдно, що Росiя почалапосилювати свiй кордон з нею. Абсолютнабiльшiсть неле;альних мi;рантiв, якi йдуть через Ук-раїну в Европу, надходять iз Росiї або Бiлорусi.

За роки незалежности Україна так i не змогланормально обладнати свiй схiдний кордон. Для де-яких мiсцевих жителiв кордон став справжнiмбiзнесом. Тут постiйно ловлять контрабандистiв танеле;альних мi;рантiв, дуже часто прикордонникивиявляють трубопроводи з перекачування пально-го. І якщо росiйська сторона продовжить обноси-тись колючим дротом, то тим менше витрат на об-лаштування кордону з РФ має понести Україна, ме-жа якої з Росiєю може стати (у випадку приєднанняУкраїни до ЕС) одночасно i кордоном Европейсько-го Союзу.

* * *Протяжнiсть сухопутного росiйсько-українсько-

го кордону становить бiльше двох тисяч кiлометрiв.Угода про його демаркацiю мiнiстри закордоннихсправ двох країн пiдписано 17 травня 2010 року вКиєвi. У листопадi 2012-го поблизу автомобiльногопункту пропуску Сенькiвка Чернiгiвської областi бу-ло встановлено перший прикордонний стовп.

Нехай вiдгороджуються...

Ще один доказ того, що так званим мiжна-родним "антифашистам" реальний нео-нацизм байдужий. Їхнє головне завдання

– таврувати всiма засобами будь-якi прояви ук-раїнського патрiотизму. У той час, коли Україну ка-рають за червоно-чорний прапор, який не має нiчо-го спiльного анi з гiтлерiвцями, анi з фашистами,нiхто «не бачить», як на росiйських стадiонах пiд часматчiв майорять прапори з нацистськими свасти-ками.

Так, у рапортi деле;ата матчу 1/16 фiналу КубкуРосiї "Шинник" - "Спартак" (0:1) не вiдображенийфакт проносу на стадiон нацистського прапора.Проте на екстреному засiданнi були представленiфотоматерiяли — цього вистачає для розглядуiнциденту на КДК.

За матерiялами sport-express

В Росiї на стадiонах нацистськасимволiка. УЄФА не реа&ує

НА ПУЛЬСІ

З’їзд вiдбувався 19-20 жовтняна Львiвщинi у м. Моршин.Протягом двох днiв деле�ати

працювали у п’ятьох комiсiях,пiдсумками роботи яких стали ре-золюцiї та плани дiяльностi ор-ганiзацiї, ухваленi на наступних 2роки.

Зi словом-привiтанням до де-ле�атiв звернувся владика Якiв,керуючий Дрогобицько-Самбiр-ською єпархiєю Української Пра-вославної Церкви КиївськогоПатрiярхату. Владика вiд iменiПатрiярха Фiларета (УПЦ КП) пе-редав вiтання та благословеннядля учасникiв З’їзду: «Ми на васпокладаємо великi надiї, – звер-нувся до сумiвцiв єпископ. – Назламi столiть i буремних часiв,суспiльство потребує людей силь-них духом, мужнiх, чистих сер-цем, щоб будувати Україну не напiску, а на вiрi твердої любовi,правди, iстини».

Єпископ наголосив на чотирьохключових факторах, якi, на йогодумку, потрiбнi для побудови силь-ної держави. Це вiра, українськамова, культура та любов до Бога,Церкви, молитви. Вiн також запев-нив, що Церква готова допомагатимолодим людям у їхнiх добрихнамiрах: «Покладаючи надiю назмiну поколiння, я вважаю, щовам треба зростати, а нам малiти.Саме ви маєте боронити Українувiн нечистоти i занепаду, засiватисвої серця добром, щедрiстю i лю-бов’ю», – пiдсумував владика.

Капелан СУМ в Українi, бага-торiчний член органiзацiї отецьПетро Жук, ректор КиївськоїТрьохсвятительської семiнарiї,

привiтав учасникiв вiд iменi ГлавиУГКЦ Блаженнiшого Святослава(Шевчука): «Блаженнiший сердеч-но просив скласти вдячнiсть СУМуза працю i пiдтримку вiрних Ук-раїнської Греко-КатолицькоїЦеркви, зокрема за кордоном, а та-кож за багаторiчну спiвпрацю зЛьвiвською духовною семiна-рiєю», – зазначив отець Петро. Вiннаголосив, що XV Крайовий З’їзд –це час для того, щоб поставити ак-центи: «Ми, як органiзацiя, якавiдiграла немалу роль у станов-леннi та формацiї українця в Ук-раїнi i поза її межами, маємо датисобi вiдповiдь – чого досягнули, чо-го маємо прагнути, який наш век-тор розвитку, куди треба вкладатище не розпорошенi сили?»

Отець Петро Жук зазначив, щоСУМ переживав рiзнi, часто не-легкi часи, але Бог посилав ор-ганiзацiї завжди добрих людей –провiдникiв, наставникiв, вчи-телiв: «Однак, якщо сьогоднi СУМвiдвернеться вiд iстотної його сут-ностi, виховницької працi, якщозагрузне на рiвнi дружби людей,якi живуть iдеалами, то завтра мине будемо мати нiчого, що про-повiдували, за що вмирали, чимжертвували нашi попередники».

Спiлка Української Молодi, засловами отця Петра Жука, повин-на вiдповiдати на виклики сучас-ностi. Зокрема, передаючи для де-ле�атiв з’їзду привiтання вiд за-ступника голови Патрiяршої кате-хетичної комiсiї УГКЦ сестриЛуїзи Цюпи, вiн наголосив, що ук-раїнцi у Португалiї, Італiї, Іспанiїчекають на СУМ: «Ми, як вихов-ницька органiзацiя, повиннi

вiдповiдати на потреби нашихдiтей та сiмей українцiв за кордо-ном. Будьмо готовими пожерту-вавти свiй час, щоб дати добрий по-чаток i продовжити виховницькусправу органiзацiї».

Пiдсумовуючи отець Петро за-кликав скерувати усю могутнiстьорганiзацiї на те, щоб торкнутитам, де помирає українське серце.«За українськiсть боротьба точить-ся на нашiй землi щодня. Саме ук-раїнськiсть у серцi наших дiтей по-мирає, бо їм нав’язують iншу куль-туру, погляди, цiнностi. Хто маєдати на це вiдповiдь, як не ми? Мимусимо усвiдомити, який коло-сальний здобуток передали намнашi попередники. XV КрайовийЗ’їзд – це великий термiн. Сьогоднiстоїть питання – що буде через де-сятилiття? Тому кожен iз нас маєсебе запитати, чи я “народжую” iторкаю серця iнших, тих, якi про-довжать нашу справу?», – додавотець Петро Жук.

Учасникiв Крайового З’їзду та-кож вiтала заступник голови Мо-лодiжного Нацiоналiстичного Кон-гресу Соломiя Фарiон. Голова Пре-зидiї З’їзду Павло Євтушок зачи-тав лист-привiтання деле�атам вiдколишнього голови ЦентральноїУправи СУМ друга Омеляна Кова-ля та Голови Органiзацiї Україн-ських Нацiоналiстiв (бандерiвцiв)Стефана Романiва.

Усi деле�ати XV КрайовогоЗ’їзду побажали членам нової Уп-рави плiдної роботи.

Веронiка САВРУК,секретар XV Крайового

З’їзду СУМ в Українi

Деле�ати XV Крайового З’їзду СУМ в Українi обрали новий склад Крайової Управи –керiвного органу Спiлки, який дiє в мiжз’їздовий перiод протягом двох рокiв.

Головою Крайової Управи став Юрiй Іляш (Калуш), який до цього був першим заступни-ком голови Крайової Управи. На посаду першого заступника обрано Мирослава Симчича(Київ). Ще одним заступником став Андрiй Фендик (Львiв).

Секретарем КУ обрано Дениса Степанова (Київ), головою Крайової Виховної Ради –Ольгу Пiтулей (Івано-Франкiвськ), скарбником – Альвiну Ільченко (Київ).

CУМ в Українi обрав нову Управу

ПОГЛЯД

Навеснi 1920 року Азер-байджанська, Вiрмен-ська та Грузинська

совєтськi республiки, об’єдна-лися в єдину Закавказьку Фе-деративну Соцiялiстичну Рес-публiку, яка проiснувала до1936 року.

Большевикiв не влаштову-вала така не монолiтна, фак-тично конфедеративна держа-ва: для створення нового дер-жавного об’єднання ЦК РКП(б) створив Комiсiю, до якоїувiйшли також представникиУРСР, БРСР та ЗФСР. Пiд часроботи комiсiї Й.Сталiн вису-нув план “автономiзацiї” вiнзапропонував об’єднати всiсовєтськi республiки в межахРСФСР на правах автономiй тавизнання державних органiвРосiйської республiки вищимиорганами єдиної держави. Всталiнському планi чiтко про-глядалася великодержавнаiмперська позицiя росiйськихбольшевикiв.

Большевики України, Бiло-русiї та Грузiї не пiдтрималисталiнський план “авто-номiзацiї”, виявилися суттєвiрозбiжностi в поглядах. Однакприйнятних для всих пропо-

зицiй нiхто не внiс i Комiсiяприйняла за основу проєктсталiнської “автономiзацiї”,рекомендувавши його пленумуЦК.

Лєнiн, незважаючи на своюхворобу, ознаймився з доку-ментами Комiсiї з нацiональ-ного питання. 26 вересня 1922року вiн направив лист членамПолiтбюро, в якому розкрити-кував план “автономiзацiї” iсформулював iдею союзусовєтських республiк. Форму-лу вступу республiк в РСФСРвiн запропонував замiнитипринципом “об’єднання разомз РСФСР” у союзнiй соцiялiс-тичнiй державi. Володимр

Лєнiн пiдкреслив необхiднiстьстворення загальносоюзнихорганiв, якi б стояли i надРСФСР у тiй же мiрi, що i надiншими республiками.

Сучасний iдеолог росiйсько-го совєтизму Сергiй Кара-Мур-за у своїй працi “Демонтаж на-рода” дав визначення вождюросiйських большевикiв: “Удiйсностi Лєнiн був “iмперсь-ким” нацiоналiстом i доводив“всим народам” необхiднiстьпереформатування Росiйськоїiмперiї на iнших засадах”.

Пленум ЦК РКП(б), аслiдом за ним партiйнi тасовєтськi органи прийнялилєнiнський план. На його ос-

новi вiдбувалася вся практич-на робота з пiдготовки та Дек-ларацiї i Союзного договорупро створення Союзу Совєтсь-ких Соцiялiстиних Республiк.

30 грудня 1922 року упримiщеннi Великого театру вМосквi большевики провели Із’їзд Рад на якому i було ство-рено новий Совєтський Союз.Збереглися досить детальнi ма-терiяли щодо складу цьогоiсторичного з’їзду. Всього наз’їзд прибуло 2214 делеAатiв:1673 осiб з вирiшальним голо-сом та 541 – з дорадчим.

Найбiльш цiкавим єнацiональний склад цьоговирiшального для долi Ук-

раїни з’їзду, який опублiкувавдоктор iсторичних наук Воло-дим Гросул у своїй книзi “Обра-зование СССР (1917-1924)”.Росiяни складали 62,5%, євреї– 10,8%, українцi – 8%,тюркськi народностi 5,7%,кавказькi народностi 4,5%, ла-тишi та естонцi – 3,4%, iншiнацiональностi – 4%. Такимчином, Совєтський Союз булоутворено переважною бiль-шiстю делеAатiв вiд росiйсько-го та єврейського народiв.

Також була врахована iпартiйна приналежнiсть де-леAатiв: 94,1% належали добольшевицької партiї, поза-партiйних 5,7% до iнших пар-тiй належали 0,2% делеAатiв,що складало всього 5 осiб. ДваделеAати представляли єврейсь-ку соцiял-демократичну партiюПоалей-Цiон, 1 анархiст-iнди-вiдуалiст та 2 лiвi соцiялiсти-федералiсти Кавказу.

Освiтнiй ценз делеAатiвз’їзду був вкрай низьким: по-чаткова освiта була у 49,3% де-леAатiв, середня у 18,6%, вищау 7,1%, окрiм того, студентамибули 1,6%, а незакiнчена вищабула у 9,2%.

Тобто можна констатувати,

Утворення Совєтського Союзу:неукраїнський проєкт

Стор. 7ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Пiсля поразки Української Народ-ної Республiки у вiйнi з большевиць-кою Росiєю стрижнем, навколо якогооб’єднувалися iншi окупованi боль-шевиками совєтськi республiки, булаРСФСР. Вона утвердилася, як союзнародiв на основi нацiональної авто-номiї.

Олексiй УСЕНКО

Продовження на стор. 11112222

Стор. 8 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

УКиєвi пiдбили пiдсумкиконкурсу науковихробiт серед студентiв на

тему «Український визволь-ний рух 1920-1950-их рокiв».За результатами розгляду 37робiт, що надiшли з рiзнихре�iонiв України, премiямивiдзначили трьох молодих на-уковцiв, ще п’ятеро отрималиспецiяльнi вiдзнаки жюрi.

Найвище жюрi оцiнило ро-боту студента Києво-Моги-лянської академiї Ігоря Бiгуна,який дослiдив спiвпрацю ІванаБагряного з ОУН(м) i ОУН(б)пiд час Другої свiтової вiйни.Друге та третє мiсця отримали,вiдповiдно, студент Нацiональ-ного унiверситету «Острозькаакадемiя» Андрiй Сухих з ро-ботою «Участь ОУН(б) таОУН(м) в органiзацiї мiсцевихорганiв влади на Новоград-Во-линщинi у липнi — вереснi1941 р.» та студент Терно-пiльського нацiонального пе-дагогiчного унiверситету iменiВолодимира Гнатюка СергiйГуменний за роботу «Втеча з"комунiстичного раю": селян-ськi переходи совєтсько-польського кордону на початку1930-их рокiв».

Як вiдзначили органiзато-ри, цього року суттєво зрослане тiльки кiлькiсть поданих наконкурс робiт, але й їхняякiсть. Тому кожен член кон-курсної комiсiї вiдзначивсвоєю особистою вiдзнакою щепо одному учаснику: студентПрикарпатського нацiональ-ного унiверситету iменi ВасиляСтефаника Василь Бельмеганагороджений вiдзнакою д.i.н.Івана Патриляка за роботу«Бiй УПА з енкаведистами пiдприсiлком Сенькiвським 11лютого 1945 року»; студентНацiонального унiверситету

«Юридична академiя iменiЯрослава Мудрого» (м. Харкiв)Владислав Сапа нагородженийвiдзнакою к.i.н. ВолодимираВ’ятровича за роботу «Бороть-ба совєтських сил iз пiдроздiла-ми УПА на ПЗУЗ в 1944 роцi»;студент Київського нацiональ-ного унiверситету iменi ТарасаШевченка Григорiй Рiй наго-роджений вiдзнакою к.i.н. Во-лодимира Панченка за роботу«Соцiяльно-полiтичний порт-рет членiв Українського дер-жавного правлiння»; студент-ка Житомирського державно-го унiверситету iменi ІванаФранка Ганна Любчак нагоро-джена вiдзнакою к.i.н. Олега

Репана за роботу «Форми i ме-тоди спротиву населення Жи-томирщини большевицькiйполiтицi колективiзацiї

(кiнець 1920-их — 1930-тi ро-ки)»; студент Київськогонацiонального унiверситетуiменi Тараса Шевченка Яро-

слав Переходько нагородже-ний вiдзнакою директораНацiонального музею-мемо-рiялу «Тюрма на Лонцького»Руслана Забiлого за роботу«УПА крiзь призму особис-тостi: курiнний "Недоля"».

«Цього року суттєво розши-рився дiяпазон тематики, якуобирали студенти для дослi-джень. Якщо минулого рокубiльшiсть робiт присвяченоподiям Другої свiтової вiйни,то цього було кiлька дуже цiка-вих робiт про антисовєтськi ви-ступи в Українi 1920-1930-ихрокiв, як-от про спротив колек-тивiзацiї на Житомирщинi чиповстанський селянський руху 1920-их на Вiнниччинi», —вiдзначив член жюрi, канди-дат iсторичних наук, головавченої ради Центру дослiджень

визвольного руху ВолодимирВ’ятрович.

Надзвичайно цiкавими, заоцiнкою жюрi, були також ро-боти, написанi у жанрi мiкро-iсторiї: «УПА крiзь призмуособистостi: курiнний "Недо-ля”» чи «Бiй пiд присiлкомСенькiвським 11 лютого 1945року».

Члени жюрi зауважили, щопри оцiнюваннi найбiльше ува-ги звертали на вмiння автораобрати цiкаву та ори�iнальнутему, а також його здатнiсть довласних висновкiв. «Конкурсзасвiдчив, що пiдростає новепоколiння серйозних i цiкавихдослiдникiв українського виз-вольного руху. І я буду дужевтiшений, якщо нашi вiдзна-чення молодих науковцiв ста-нуть для них лише початкомїхньої наукової кар’єри», — за-значив Володимир В’ятрович.

Для учасникiв конкурсу вКиєвi також вiдбувся науко-вий семiнар, на якому студен-ти прослухали доповiдi та малинагоду продискувати з члена-ми жюрi — iсториками к.i.н.Володимиром В’ятровичем(НаУКМА), д.i.н. Іваном Пат-риляком (КНУ iм. Т.Шевчен-ка), к.i.н. Володимиром Пан-ченком та к.i.н. Олегом Репа-ном (Днiпропетровський на-цiональний унiверситет iменiОлеся Гончара).

Органiзатори конкурсу:Інститут суспiльних дослi-джень, Центр дослiджень виз-вольного руху, Центр iсторiїдержавотворення України ХХстолiття НаУКМА та Нацiо-нальний музей-меморiялжертв окупацiйних режимiв«Тюрма на Лонцького».

Прес-центр Центру дослiджень

визвольного руху

25жовтня в Ужго-родському нацiо-нальному унiверси-

тетi Центр дослiджень виз-вольного руху презентував ре-зультати проєкту «Електрон-ний архiв Українського виз-вольного руху avr.org.ua».

Як вiдзначив керiвникпроєкту Андрiй Когут, за 7мiсяцiв роботи — з березня2013 року — електроннийархiв вiдвiдало 44220 унiкаль-них користувачiв, якi перегля-нули майже пiвмiльйонасторiнок.

«Сучаснi технологiї вiдкри-ли багато нових можливостейяк для архiвiстiв, так i для iсто-рикiв. На Е-архiвi кожен доку-мент можна завантажити у по-вному обсязi без скорочень i по-правок. Тож електроннийархiв дозволяє отримати по-вний доступ до iсторичнихджерел», — зазначає АндрiйКогут.

Проректор з науково-педа-гогiчної роботи i перспективрозвитку УжНУ, професор Ро-ман Офiцинський вiдзначив,що сам уже тривалий час кори-стується Е-архiвами та реко-мендує коле�ам у дослiд-

ницькiй роботi: «Не завждиможна вiдшукати потрiбнi до-кументи в певному архiвi, незавжди є можливiсть вируши-ти до архiвної установи, щорозташована за сотнi кiло-метрiв. Це кропiтка i виснаж-лива робота, яку мають полег-шити Е-архiви загалом».

Андрiй Когут також закли-кав користувачiв Е-архiву до

спiвпрацi — надавати доку-менти в електронному виглядiдля поповнення сайту.

«Кожен може допомогтизробити Е-архiв лiпшим, на-давши цифровi копiї доку-ментiв або надiславши порадищодо покращення опису доку-ментiв, — пiдсумував АндрiйКогут. — Спiльна участь у роз-будовi Е-архiву забезпечить

дослiдникам бiльше можливо-стей для наукового пошуку, ба-зованого на вiльному тавiдкритому доступi до джерел,щоби за допомогою фактiв вив-чати i розумiти минуле».

Науковцi УжНУ пiдтрималиiнiцiятиву поповнення Елек-тронного архiву визвольного ру-ху avr.org.ua копiями доку-ментiв, що зберiгаються в архiв-

них установах Закарпатськоїобластi, у тому числi й про Кар-патську Україну. Ранiше, додня отримання статусу авто-номної республiки, 8 жовтняцього року, в Е-архiвi булаопублiкована тематична колек-цiя документiв, яка iлюструва-ла коротку iсторiю республiкизакарпатських українцiв.

Нагадаємо, Електроннийархiв визвольного рухуavr.org.ua, що був вiдкритий уберезнi 2013 року, є спiльнимпроєктом Центру дослiдженьвизвольного руху, Львiвськогонацiонального унiверситетуiменi Івана Франка та Нацiо-нального музею «Тюрма наЛонцького». Сьогоднi в Е-архiвi доступнi копiї понад 11тисяч ранiше недоступних до-кументiв, якi висвiтлюютьiсторiю українського визволь-ного руху ХХ столiття. Насайтi Е-архiву описанi елек-троннi копiї документiв, систе-матизованi за проблемно-хро-нологiчним принципом iпостiйно поповнюватимуться.Мiсiя проєкту — робити мину-ле доступним.

Прес-центр ЦДВР

Майже пiвмiльйона переглядiв за 7 мiсяцiв

В Ужгородi представили результати роботи Е-архiву визвольного руху

Студент Києво-Могилянської академiї Ігор Бiгун — переможець конкурсу

Володимир В'ятрович та Владислав Сапа

Визначено переможцiв конкурсу студентських наукових робiт про український

визвольний рух 1920-1950-их рр.

Стор. 9ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

18-20 жовтня на ОселiСУМ в Еллевiлi,штату Нью Йорк,

вiдбувся традицiйний Вихов-ний Семiнар Спiлки Ук-раїнської Молодi. Виховнийсклад СУМ-у планує свою пра-цю iз врахуванням важливихрiчниць та подiй, що вiдзнача-тимуться у наступному роцi.Бiльше 50-ти виховникiв, впо-рядникiв, старших юнакiв таюначок взяли участь у роботiцього виховного заходу, пред-ставляючи Осередки СУМ уГартфордi (Кон.), 4ошенi(Н.Й.), Виппанi (Н.Дж.),Джерзi Ситi (Н.Дж.), Йонкерсi(Н.Й.), Клiвлендi (Ог.), НьюЙорку, Палатайнi (Іл.), Чи-ка;о, Фiладельфiї, Монтреалi(Канада), а також вiддiли уКартеретi (Н.Дж.) та Стем-фордi (Кон.).

Вiдкрила Семiнар i привiта-ла присутнiх Голова КрайовоїВиховної Ради Марiя Полi-щук. Представивши учас-никiв, вона звернула увагуприсутнiх на те, що програмаСемiнару була складена на ос-новi побажань учасникiв ми-нулорiчного Семiнару, якийпроходив у Боффало, Н.Й.

Гостем та головним до-повiдачем семiнару був Свято-слав Липовецький — молодийiсторик з України, сумiвець зтернопiльського осередкуСУМ. Вiн розповiв про сучаснiподiї в Українi, зокрема, про-аналiзував трансформацiюдержави та суспiльства за рокинезалежности. Особливе зацi-кавлення авдиторiї викликалиiнформацiї про становище вУкраїнi напередоднi виборiвПрезидента, що вiдбудуться у2015 роцi.

На наступний, 2014 рiкприпадає 200-та рiчниця з днянародження Тараса Шевчен-ка. Новий погляд на постатьнашого генiяльного поета, ма-ляра, полiтика представивВiктор Курилик. Вiн дав реко-мендацiї для працi з юнацтвомрiзного вiку. УчасникамСемiнару були представленiновi розробки українських пе-дагогiв про життєдiяльнiсть татворчiсть Т. Шевченка. Булапроведена дискусiя на тему“Ким для нас є Т. Шевченко тав чому його генiяльнiсть?”.Особлива увага була придiленатемi “Шевченко — маляр”.Аналiз тiльки деяких картинпродемонстрував наскiлькитворчiсть Т.Шевченка-маляранерозривна iз його поезiєю увiдображеннi пiдневiльногожиття українського народу вХІХ столiттi.

З другом Ігором Мiрчукомусi учасники завiтали у чудо-вий край — Закарпаття, якийще називають "Срiбною Зем-лею". Свою мандрiвку цимре;iоном України сумiвцi роз-почали веселою пiснею. 75рокiв тому була проголошенанезалежнiсть Карпатської Ук-раїни, що є однiєю з яскравихсторiнок у боротьбi за неза-лежнiсть України. Присутнiтакож ознайомились iз рiзно-

манiтними видами мистецтваЗакарпаття, а пiд час обiду по-ласували варениками з бурi-вок.

Щоб залучити присутнiх добiльш iнтерактивного спiлку-вання та обмiну думками, длястаршого юнацтва та молодихдружинникiв органiзовано ок-ремi сесiї. Так, Христя Мики-тин-Долинюк представила те-му особливостей працi з дiтьмирiзного вiку та подала порадищодо пiдходiв у роботi з ними.

Андрiй Косовський та Ва-силь Ільчишин розказали просимволiку в СУМ-i та провелипрактичнi заняття щодо її за-стосування. Учасники роздi-

лились на рої та, вибравши на-зви роям, виготовили та пред-ставили ройовi прапори.

Вiд реферантури дружин-никiв Іванка Браєн розповiлапро стяги в рядах СУМ-у. Воназвернула увагу на новий Пра-вильник Спiлки, який входитьв дiю з 1 сiчня 2014 р.

В той самий час вiдбулосьрозширене засiдання КрайовоїВиховної Ради, пiд час якого їїчлени, головнi виховники Осе-редкiв та досвiдченi виховни-ки обговорили актуальнi пи-тання виховного процесу вСУМ-i та намiтили плани по-дальшої дiяльности. Жвавiдискусiї розгорнулись навколо

встановлення стандартiв та їхосягнення.

Цьогорiчнi учасники Про-грами Обмiну Виховникiв таВпорядникiв України та США— Андрiй Дем'янич та Оля Бо-гун — подiлилися своїмдосвiдом та незабутнiми спога-дами про перебування усумiвському таборi в Українiта вiдвiдини нашої Батькiвщи-ни. У молодших учасникiв ви-никло багато запитань як просаму Програму, яка вже дiє чо-тири роки, так i про можливос-ти участи у нiй.

На 2014 рiк також припа-дає 100-лiття заснуваннявiйськового формування Сiчо-

вих Стрiльцiв.Друг Святослав Липовець-

кий представив iсторичний ас-пект та значущiсть тих подiй увстановленнi незалежностинашої держави. Сiчовi Стрiль-цi були великими патрiотами,гуманiстами, а пiсня завжди їхсупроводжувала у життi.

Кожного року навеснi пiдчас Злету Юнацтва СУМ вiдбу-ваються рiзноманiтнi змаги.Серед них є Конкурс роїв. Ви-могою цього Конкурсу є пред-ставлення ройового звiту, абоХронiки. Христя Бiгун подiли-лася досвiдом пiдготовки елек-тронної форми Хронiки насумiвському осередковомусайтi. Однiєю з переваг елек-тронної Хронiки є те, що вонадає можливiсть подiлитисьпроробленою працею, досвiдомта продемонструвати свої здо-бутки ширшому колу друзiв зусього свiту.

“У здоровому тiлi — здоро-вий дух” — стверджує один iззаконiв сумiвцiв. Порадидiєтолога, працiвника освiтита охорони здоров'я УкраїниМарiї Пахолок були прийнятiiз великим ентузiязмом. Вонадала кориснi поради щодо збе-реження здоров'я та веденняздорового способу життя — якдля юнацтва, так i виховникiв.

Завершився семiнаросiннiми святами. Олена Тил-ко-Галькович та Лiса Заяць-Попович представили кален-дар осiннiх свят, а Ірина Форо-стян та Марiя Пахолок приучастi старшого юнацтва наоч-но продемонстрували красутрадицiй обжинок.

Також, 19 жовтня на ОселiСУМ в Елленвiлi вiдбувся свят-ковий бенкет — вiдзначення15-рiччя заснування Осередкув 4ошенi, на який були запро-шенi всi учасники Семiнару.

А на сусiднiй українськiйоселi в Кергонксонi — Со-юзiвцi — вiдбувався КрайовийЗ'їзд Пласту. Представляючина святковiй вечерi КрайовуУправу СУМ, Марiя Полiщукта Вiктор Курилик передалинайщирiшi вiтання всiм про-вiдникам Пласту та побажалитворчої працi та наснаги усправi виховання українськоїмолодi.

Завершились довгоочiку-ванi та ретельно спланованiвихiднi. Вiриться, що всi учас-ники Семiнару збагатилисьзнаннями та досвiдом, запiзна-ли нових друзiв i готовi дотворчої працi у своїх осеред-ках.

Складаю щиру подяку всiмучасникам Семiнару, доповiда-чам, Управi Осередку 4ошенна чолi з Головою ПетромКосцьолеком, а також Фун-дацiї Українського ВiльногоУнiверситету пiд головуван-ням Аскольда Лозинського зафiнансову пiдтримку цього за-ходу.

Марiя ПОЛІЩУК, Голова Крайової

Виховної РадиСвiтлини

Вiктора Курилика.

ЖИТТЯ В ГРОМАДІ

Виховний cемiнар СУМ-у

Учасники Виховного семiнару перед пам’ятниками Героїв на оселi СУМ в Елленвiллi, Н.Й.

Програма семiнару викликала значне зацiкавлення учасникiв.

Тереса Дуда та Никола Ганич — учасники свята обжинок.

Оля Богун та Андрiй Дем’янич презентують ПрограмуОбмiну виховникiв та впорядникiв України та США.

Стор. 10 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

П О С Т А Т Ь

Цього лiта одна iз найяс-кравiших танцюваль-них прим Закарпаття,

народна артистка України,незмiнний балетмейстер-по-становник заслуженого ака-демiчного Закарпатського на-родного хору, кавалер орденiвЯрослава Мудрого та КнягинiОльги, автор багатьох статей зхореографiї i кiлькох збiрок,Клара Балог вiдсвяткувала двiурочистi подiї — благословеннi68 рокiв творчої дiяльностi та85-рiччя з дня народження.

Її вiтали представники вла-ди, мистецьких кiл, громадсь-ких органiзацiй, депутати,друзi та поцiновувачi її талан-ту з багатьох держав свiту. Дляодних вона — як мистецькийпрапор поколiння, для iнших— танцювальний генiй, длякогось — просто людина звмiнням не озиратись назад, айти вперед, несучи зiбранускарбницю у завтрашнiй день.Та хай там як, а її життя зали-шається частиною сучасноїiсторiї багатонацiональної му-зичної i танцювальної куль-тур.

У життi це — щира, мудра,тактовна жiнка, зi свiтлим по-глядом на буденнi речi. Крiмукраїнської, досконало знаєще п’ять мов — чеську, сло-вацьку, угорську, нiмецьку,росiйську.

Зiбрала безцiнну бiблiотекуз раритетними виданнями тацiлий унiкальний мистецькиймузей з подарункiв, якi бережеяк часточку свого життя. Вних — авра причетностi до ба-гатьох країн, в яких доводи-лось виступати, та яскравихемоцiй.

Чимало з них запрошувалона постiйне мiсце проживан-ня, пропонуючи ошатнi буди-ночки, дорогi автомобiлi. Од-нак вона завжди делiкатновiдмовлялась, бо, каже, що неуявляє свого життя без рiдногоЗакарпаття, де народилася,зросла, стала вiдомою.

Неодноразово обиралась де-путатом обласної ради i до сьо-годнi є членом президiї облас-ного вiддiлення Товариства“Україна”, членом жюрi та од-ним з активних органiзаторiвбагатьох фестивалiв, конкур-сiв та iнших мистецькихакцiй.

На запитання, навiщо буловчити стiльки мов, адже ху-дожня мова танцю — всiм зро-зумiла, вона вiдповiла словамиЙоганна Вольф3анга 4ете:«Хто не знає чужих мов — немає уявлення i про свою».

Коли ж розповiдає про нашкрай, здається її душа бринитьщемливо, тонко, зворушливо.

На такiй нотi й завели мовупро її дитинство, юнiсть, зрiлiроки, плани на майбутнє тапро те, як досягли вершин ус-пiху i популярностi, що допо-могло їй добитися поставленоїмети. Ось що вона розповiла.

— Якось до нас у маленькуМукачiвську квартиру, де жи-ли мої батьки, завiтав дирек-тор чеської горожанки (нинi це— Ужгородська лiн3вiстичнагiмназiя iменi Т.Г.Шевченка)

пан Ржiга i запропонувавмоєму батьковi Федору Кере-чанину переїхати в Ужгородна роботу в очолюваний нимколектив на посаду упорядни-ка школи. То була найпрес-тижнiша школа на Подкар-патськiй Русi. Як вiн казав, за-ради блага дiтей. Батько, нероздумуючи, дав згоду. Упримiщеннi школи нашiй сiм’їбуло видiлено просторе, за-тишне житло, де влiтку 1928року я i народилася.

Оскiльки на третьому по-версi цього навчального закла-ду знаходився великий мис-тецький зал, в якому частопроводились художнi вистав-ки, то сюди сходились тодiшнi

художнi свiтила — Бокшай,Манайло, Коцка та Ерделi.

Адальбер Ерделi найтiснiшеподружився з нашою сiм’єю i,як кажуть на Закарпаттi, час-то бавив мене на руках, роз-повiдав казки, читав вiршi.Так ми росли — виростали ватмосферi освiчених високо-культурних людей.

А тим часом наша сiм’я по-внилася дiточками — нас булоуже семеро. Старшi турбува-лись про молодших, училисьграмотi самi i вчили один одно-го. Я знала всi чеськi вiршi на-пам’ять, якi вчили мої старшiсестри Берта та Марiя. Танайбiльше хотiла вчитися му-зицi, спiву, танцю. Куди ходи-ла, там танцювала.

Маю гадку, що поступилана навчання у греко-католиць-ку учительську семiнарiю, яказгодом була перейменована вмузично-педагогiчне учили-ще, бо на те була воля Божа.

— На Вашi славнi 80 рокiвєпископ Мiлан Шашiк, вiтаю-чи, назвав Вас вихованкою Те-одора Ромжi.

— Почну з того, що поява

високошанованого владики намоєму святi, теплi слова-поба-жання, подяка за створениймною змiшаний церковнийхор, який, до речi, вперше вис-тупив в Угорськiй Марiї Повчпiд час вiзиту Папи РимськогоІвана Павла ІІ в Україну — усеце було великою честю для ме-не.

Менi iмпонують глибокi на-уковi i життєвi знання МiланаШашiка, його досвiд з евро-пейськими духовними цiннос-тями, якi направленi на вихо-вання молодого поколiння, ко-трому справдi треба допомогтивистояти в нинiшнiх реалiях iзробити поступ уперед. Тобто,вiд матерiяльних цiнностей,що сьогоднi мають велику ва-гу, до духовних, а це — щирата чесна праця, гармонiя вжиттi i таке iнше.

Щодо вихованки. Ще буду-чи семiнаристкою, а семiнарiязнаходилася (в Ужгородi —ред.) на вулицi Кремлiвськiй,де й Собор, я впродовж чотирь-ох рокiв навчання щодня чуланастанови викладачiв: йдучипопри церкву — мимо не про-ходь, зайди чи бодай поклони-

ся. Що я i робила. Злiва в Со-борi, де розташованi нинi мощiСвятого Ромжi, я чи не щодняпричащалася в тодiшньогопрофесора фiлософiї, титуляр-ного єпископа Апiйського iпомiчника єпископа Мукачiв-ського Ромжi. Старалася непропускати Богослужiння пiдйого проводом. Уважно слуха-ла всi проповiдi, в яких вiн за-кликав бути мудрими у вчин-ках, дотримуватись Божих за-повiдей, бо в них — iстина, за-вдяки «якiй людство виживе iпродовжить свiй розвиток доХристової вiри». Можливо то-му я не журилася у свої тру-дах, бо все наше життя — тотруд i витрати, але журилася,

аби не згрiшити. І Господь допомагав менi бу-

ти там, де й не прагнула, досяг-ти того, про що хтось тiлькимрiє чи силою вириває, пере-ступаючи власну душу.

— Вгадується, чому Ви притакiй свiтовiй славi, чималихможливостях не прагнули ба-гатства, будинкiв, кораблiв?

— Так, я прагнула iншого,чим живу й донинi: справедли-востi, чистоти, розсудливостi,любовi до тих, хто мене оточу-вав, щедростi для них. Я нiко-ли не хотiла чужого, не палалагнiвом нi до кого, навiть докривдникiв моїх, а просила їмпрощення, не збирала земнихскарбiв. Бо Святий Ромжа на-ставляв нас: усiм, хто правди-во любить Господа, усе вийде йтак на добро. Цю настановупронесла крiзь усе своє життя.

— Оскiльки Ви навчались умузично-педагогiчному учи-лищi, то, як розумiю, Вам по-таланило ще з одним настав-ником. Мова про знаменитогокомпозитора Дезидерiя Задо-ра.

— Усе з Божої волi. Бо ж якiнакше менi, простiй, скромнiжiнцi з маленького гiрськогокраю випала б така велика до-ля?! Та наставники, викладачi,прекраснi друзi, серед яких язавжди почувалася щасливою.З величезною теплотою згадуюпана професора Бера з Будапе-шта, який навчав не тiльки пе-дагогiцi, а й психологiї. Вiн ка-зав: умiлий психологiчнийпiдхiд до людини — взагалiбезцiнна якiсть, бо ж якщо додумки приєднати позитивнуемоцiю i передати її в танцю, тообов’язково номер матимеуспiх. Я цим правилом i керу-валася в роботi.

Яскравою фi3урою в долi ба-гатьох моїх ровесникiв, у т.ч. ймоїй, був славетний ДезидерiйЗадор, який робив з кожного«майстра» на всi руки. Мивмiли спiвати, грати на фор-тепiяно, дири3увати хором то-що. Це допомогло менi в дале-кому 1945 роцi влитись у ко-лектив Закарпатського ансам-блю пiснi i танцю, де невдовзiстала солiсткою.

Водночас як педагог-поста-новник впродовж чотирьохрокiв викладала народно-сценiчний танець у Київсько-му хореографiчному училищi.На той час я вже вiдчувала всобi сили, характер, покликан-ня, однак хотiлося стилiстич-ної досконалостi. То ж одно-часно брала уроки класичноготанцю у заслуженої артисткиУкраїни, балетмейстера ГанниБерезової.

Працювати з нею була однанасолода. Вона навчала про-никливостi, гармонiйногопоєднання рухiв. На цiй основiя й вiдточувала свiй стиль урозкриттi образу, точно розра-ховувала зупинки i рухи пар,навiть психологiю глядача що-до подачi костюмiв, оформлен-ня сцени, свiтла тощо. Це булависнажлива праця, якiй явiддавалася на всi сто.

Як знаєте, дiток у нас з чо-ловiком Василем Васильови-чем не було, тому сцена сталадля мене всiм. Тим бiльше, щомiй обранець був також твор-чою сценiчною людиною —спiваком, звукорежисером.Вiн завжди пiдтримував мене,радiв моїм успiхам, дававслушнi поради. На превели-кий жаль, два роки тому вiнвiдiйшов у вiчнiсть. А менiздається, що ми прожили ра-зом лише якусь незбагненнумить, де панували гармонiя,щира любов, вiдданiсть iспорiдненiсть душ. Я привози-ла подарунки iз-за кордону, аце здебiльшого — призи, кни-ги, буклети, сувенiри, нацiо-нальнi атрибути тої чи iншоїкраїни, костюми. Чоловiкзберiгав їх, формував колекцiї,бо такою була моя воля. Усянаша мiська квартира бук-вально завалена зразками. Те-пер вирiшила вiддати їх в За-карпатський обласний крає-знавчий музей та в музей Му-качiвської греко-католицькоїєпархiї.

Власним коштом створила вробочому кабiнетi обласноїфiлармонiї мiнi-музей, де лю-

До 85-рiччя з дня народження народної артистки України,

вiдомого балетмейстера-постановника Клари Балог

Народна артистка УкраїниКлара Балог

Народжена осяятисвiй край

Балетмейстер-постановник Клара Балог (посерединi) зi своїми вихованцями

ди також матимуть змогу про-стежити не стiльки за вiхамимого життя, а й за становлен-ням i розвитком нашого пре-красного крайового академiч-ного народного хору.

— Ви — особливий фено-мен серед талановитого жi-ноцтва.

— Повiрте, кожна закар-патська жiнка — це особливийфеномен: грацiйнi, чарiвнi, ха-зяйновитi, привiтнi, обдаро-ванi. Я — одна iз них. Та й ска-зано ж: кому Бог дає талант,того колись спитає: як ти роз-порядився ним? Я прагнулапрожити життя так, аби матищо сказати Боговi. Мої старан-ня були помiченi столичнимкерiвництво, викладачами,знаменитими хореографами,якi охоче пропонували роботучи спiвпрацю. І за кожну дяку-вала Всевишньому, бо розу-мiла: визнання можна розпле-скати як воду у коритi, а мож-на й поповнювати. Тому за-любки спiвпрацювала з колек-тивами Державного заслуже-ного академiчного ансамблюУкраїни iм. Павла Вiрського,Державного хору iм. ГригорiяВерьовки, Київського театруопери i балету iм. Тараса Шев-ченка та багатьох iнших.

— Ви побували в багатьохдержава свiту. Де найком-фортнiше почувалися?

— (Смiється) На Закар-паттi. Мене гарно приймали уЛенiнградi, Москвi, Таллiнi,Монреалi, Парижi, Нью Йор-ку, надзвичайно тепло в То-ронто. Всюди просили, окрiмвиконання програми, майстер-клас для мiсцевих колективiв.

Жодного разу не вiдмовилалюдям. Бо з танцем у далекiчужi свiти несла добру славупро наш диво-край. Звiсно,менi приємно, що донинi в Уж-город на зустрiч зi мноюприїжджають цiлi групиз далеких країн, аби по-вчитись. Дякую їм за це.

— З чим можнапорiвняти академiчнийтанець?

— З високою поезiєю.Це не тiльки витонченiрухи, ритм, це — порт-ретний живопис народу,його велич, краса, триво-ги i любов. Я будувалаколектив академiчного Закар-патського народного хору натворчих програмах, щообов’язково вiдповiдали кри-терiям, котрi формують i це-ментують народ як родину,сiм’ю, нацiю з духом величi,патрiотизму i краси. А це довгi— постановочнi години, май-стер-нюанси, ре;улярнiпоїздки та концерти.

Нинi хор практикує нова-торство дещо розважальногоплану. Даруйте, якщо мої вра-ження хибнi?

— Не вибачайтесь, босправдi в репертуар хору вве-дено «легкi» номери.

— Новаторство потрiбнебудь-якому творчому колекти-ву. Бо що не змiнюється —стоїть на мiсцi. Однак, не треба

забувати, що наш хор — ака-демiчний, а це зобов’язує досерйозного ставлення у доборiкерiвника, репертуару, одягу.Це — бренд не тiльки нашогокраю, а й держави в цiлому.

Якщо ми хочемо запропо-нувати людям новi розважаль-ного плану мистецькi проєкти,то маємо їх фахового об;рунту-вати i коректно зреалiзувати.

— Створенi Вами найкращiзразки програми танцюваль-ної групи Закарпатського на-родного хору та танцi малоїформи зареєстрованi ва&ентствi авторських прав Ук-раїни. Якi з них улюбленi?

— У кожному танцi — час-тинка мого життя, то всi длямене дорогi. Як "Раковецькийкручений”, "Бубнарський”,“Бойкiвськi забави”, “Кум-луський чардаш”, “Яроцькакарiчка”, “Вiвчарi на поло-нинi”, “Березнянка”, “Інвер-тiта”, так i вокально-хорео-графiчних композицiї «Шов-кова косиця”, “Закарпатськiорнаменти”, “Свято на вино-граднику”, “Вас вiтає Верхови-на” та iншi.

Сподiваюся, що мiй кращийтвiр — попереду. Сьогоднi намузику угорського композито-ра зi свiтовим iменем ЗолтанаКодая пишу танець пiд назвою«Калої кетовш» — частина iзтвору. Цей солiдний твiр, роз-рахований на великий музич-ний склад. Думаю, танець ма-тиме неабиякий успiх.

— Авжеж. Та не можу неспитати: багато мiсцевих ви-дань оприлюднило iнфор-мацiю про те, що окремi ко-ле&и волiли б бачити Вас на за-служеному вiдпочинку. Зреш-тою, це ж моменти благодатi— дай Боже кожному…

— Стосовно моментiв благо-датi. Мої коле;и, як, напевно iви, маєте на увазi такий собiспочинок на лаврах за труди?!

Так от, Іван Павло ІІ у листi домитцiв написав:

"Справедливо … говоритипро «моменти благодатi»,оскiльки людина має мож-ливiсть здобути певний досвiдАбсолюту, який її цiлковитоперевершує». І далi: "У третьо-му тисячолiттi бажаю всiмвам, дорогi митцi, бути захоп-леними … творчими натхнен-нями особливо iнтенсивно.Краса, яку передаєте наступ-ним поколiнням, нехай будетакою, щоб їх дивувала!".

Тому щиро бажаю моїм мо-лодим колегам, серед яких єдiйсно яскравi таланти, ста-рання повторити мене i навiтьперевершити, здобути певнийдосвiд Абсолюту, щоб по доб-рому здивувати своїх онукiв iправнукiв. При цьому зберiга-ючи честь, гiднiсть, здатнiстьдо творення i любовi, як цезумiла я, все життя служачисценi, глядачевi, рiдномукраю.

Це — школа успiху, якийдається доброю працею, чисти-ми помислами, позитивнимдосвiдом, щирими прагнення-ми. Плата висока — цiною сил,

здоров’я, часу. Та головне— не захопитися чужоюметою, а збудувати свою.Бо, женучись за чужимимрiями, можна упiйматисебе.

— Все ясно. Начуванапро ружанець, який Ви от-римали з рук Папи Римсь-кого Івана Павла ІІ. Вiнсправдi має ма&iчну силу?

— Як i все, що з рукБлаженного. Я впевнена, щосаме вiн береже мене вiд незла-год i нещиростi...

— Даруйте, останнє питан-ня: який принцип сповiдуєтепо життю?

— Мiй принцип — дякува-ти дню вчорашньому, радува-тися нинiшньому i з надiєю че-кати завтрашнiй! За все своюжиття не порушила жодну Бо-жу заповiдь, а тому велика Бо-жа ласка завжди зi мною, чогобажаю всiм своїм любим зем-лякам. Та закликаю берегтинаш чудовий, благословеннийкрай як найдорожчий скарб.Заради життя на СрiбнiйЗемлi, що стала iсторiєю бага-тьох країн нинiшньої Европи.

Розмову вела Анна РОМАНЕНЧУК

КУЛЬТУРА

Клара Балог:

Якщо до думки приєдна-ти позитивну емоцiю i пе-

редати її в танцю, то обов’язко-во номер матимеуспiх. Я цим правиломi керувалася в роботi.

““““““““

Для Клари Балог найкомфортнiше мiсце у свiтi — Закарпаття.

Історiя його спорудження,яку записав Дмитро Явор-ницький, схожа на легенду.

Було це в 1773 роцi, коли За-порозьку Сiч ось-ось мализруйнувати. У Самарi, центрiнайбагатшої Самарської па-ланки, стояла старенька цер-ковця, i козаки задумали збу-дувати нову. Зiбрали раду,знайшли майстра — ЯкимаПогребняка з села Водолаги.Тiльки ж той майстер стар-шинi не сподобався: був вiн зсебе непоказний, ще й рудий.

— Чи ж ти зумiєш збудува-ти Божий храм?

А будувати козаки надума-ли неабияк: без жодного цвя-ха! Бо негоже, мiркували во-ни, у храмi Спасителя,розп'ятого на хрестi i приби-того залiзними цвяхами, за-бивати цвяхи в дерево.

— Збудую, чому нi. Менi непервина, — вiдповiв Яким По-гребняк. Та й намалював про-сто на стежцi в саду, де вонизiбралися, гарну п'ятиглавуцеркву.

— І що, збудуєш отаку? —не довiряли козаки.

— Збудував би й бiльшу, здев'ятьма верхами.

Намалював дев'ятиглаву, iтак та церква всiм сподобала-ся, що сказали ставити її.

Навезли дерева, заклалипiдвалини.

Тiльки цього разу за-сумнiвався сам майстер. Де-рев'яної церкви на дев'ятьбань не було нiде в Українi. Якїї вивести, як зiбрати все до-купи, щоб кроква до крокви,щоб мiцно, надiйно було?Злякався майстер, навiть за-ховався у плавнях. Лежить укомишах, а на обрiї виднiє Са-марський Миколаївський мо-настир, немов вабить до се-бе. Помолився майстер Якимдо святого Миколи Чудотвор-ця, i тодi приснився йому свя-тий Микола й пояснив, як ста-вити собор. Прокинувшись,майстер зробив маленькуцеркву зi стебел комишу. Усев нiй добре вдалося, i вiн, ужевпевнений у собi, вернувся набудову.

Комишевий макет потiмдовго зберiгався в соборi, ажврештi розсипався на порох-ню. А собор стоїть. Майстер i

правда обiйшовся без цвяхiв:колоди скрiплено дерев'яни-ми кiлочками або взято «в за-мок», тобто врiзано одна в од-ну. І так їх мiцно скрiплено, щоне бояться нi бур, нi землет-русiв. Одного разу ураган по-зривав у мiстi дахи, повивер-тав дуби з корiнням, а собо-ровi — хоч би що! Очевидцiрозказували, що тiлькипанiкадило здригалося тарипiли стiни по кутках.

Стоїть собор! Його назива-ють дивом на все Запорiжжя,його копiюють, будуючи iншiцеркви. Раз побачений, вiнзападав у душу назавжди,причаровував стрункiстю,гармонiєю лiнiй, легкою спiву-чою красою. Чи є в ньому щеiнший чар? Може, справдi, «вотому гронi соборних баньйого естетичний iдеал...». Ко-лись ви неодмiнно про цепрочитаєте — у романi «Со-бор» Олеся Гончара. Тодiзбагнете, чим є цей храм дляУкраїни. У час, коли стираликозацькi назви мiст, колинавiть гербом того ж Новомо-сковська (теж перейменова-ного на московський лад) ста-ла зламана козацька шабля —знак зруйнування Сiчi, пре-красний собор нагадував провелич наших будiвничих, промужнiсть i непокору, про до-рогу, жадану волю!

З.МЕНЗАТЮК

Небагато у свiтi храмiв, про якi написано ро-мани. Нотр-Дам у Францiї — про нього «СоборПаризької Богоматерi» Вiктора Гюго. СофiяКиївська, про яку написав роман «Диво» ПавлоЗагребельний. І є в Українi ще один храм, опи-саний у романi — у «Соборi» Олеся Гончара. ТоТроїцький собор у мiстi Новомосковську Днiпро-петровської областi, колишнiй Самарi. Хоч ав-тор прямо його не називає i собор у романi —узагальнений образ, ми однак упiзнаємо в опи-сах, в iсторiї будiвництва саме козацькийТроїцький собор, шедевр українського бароко.

Диво на все Запорiжжя

Стор. 11ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Стор. 12 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

що Совєтський Союз було утво-рено впершу чергу малоосвiче-ними людьми.

Необхiдно також зазначи-ти, що представники ко-мунiстiв українського поход-ження, якi пiдтрималиросiйських большевикiв пiдчас вiйни РСФСР проти УНРбули пiзнiше або доведенi досамогубства, як МиколаСкрипник та Микола Хвильо-вий, або були просто знищенi,як Юрко Коцюбинський,Вiталiй Примаков – лiдер чер-воного козацтва. Не оминулаця доля i большевицьких ди-версантiв, яких Москва напра-вила до України в рiзнийперiод (Христиан Раковський,Емануїл Квiрiн0, ВолодимирАнтонов-Овсєєнко).

Отже, Совєтський Союз бувнеле0iтимним державним ут-воренням з точки зору ук-раїнського народу, а Голодо-мор 1932-33 рокiв та Друга

свiтова вiйна, в яку втягнулиУкраїну представники двохнiмецьких iдеологiй – марк-сизму та нацiонал-соцiялiзму– Й.Сталiн та А. Гiтлер, можнавважати дiями окупацiйноїбольшевицької влади протиiнтересiв України та ук-раїнського народу.

На нашу думку, очевиднимє те, що ле0iтимними представ-никами українського народувиступають тi полiтичнi ор-ганiзацiї та групи, якi вели без-компромiсну боротьбу залiквiдацiю Совєтського Союзу,який без волi українцiв влю-чив територiю України разом зукраїнцями до свого складу.Саме тому, УкраїнськаВiйськова Органiзацiя, Ор-ганiзацiя Українських На-цiоналiстiв, Українська По-встанська Армiя, Спiлка Виз-волення України, Спiлка Ук-раїнської Молодi i були тимиструктурами, якi представля-ли iнтереси української нацiї вборотьбi за незалежнiсть Ук-раїни протягом iснуваннясовєтської влади.

Утворення Совєтського Союзу:неукраїнський проєкт

АКТУАЛЬНО

Продовження зi стор. 7777

Понад 30 учасникiв про-тягом 26 та 27 жовтняпiдбивали пiдсумки

проведеної роботи за третiйквартал (липень, серпень i ве-ресень). Заслухавши звiти здiяльностi ре0iональних осе-редкiв, проаналiзувавши їх,перейшли до нагальних пи-тань, зокрема проведено аналiзвсеукраїнської кампанiї “При-сяга воїна УПА”, що вiдбуласяв багатьох мiстах України уформатi виголошення публiч-ної клятви на вiрнiстьБатькiвщинi. Інша кампанiя,“Петицiя до ФІФА та ФАРЄ”,що виникла через включенняфутбольною органiзацiєю сим-волiки ОУН-УПА до перелiкудискримiнацiйних, була виз-нана МНКiвцями як найв-далiша за останнiй час iнфор-мацiйна дiя.

“За два днi було зiбранобiльше 10 тисяч пiдписiв пiдонлайн-петицiєю. У результатiвимоги громадськостi були за-доволенi: символiка ОУН-УПАвже не визначається як дис-кримiнацiйна”, – зазначилаМiла Редько, яка зiнiцiювала

збiр пiдписiв.Окрiм цього,за осiннiй сезон

вiдбулося два всеукраїнськi та-бори: “Повстанська Ватра” та“Руса Коса iм. Олени Сте-

панiв”. Обидва заходи були де-тально проаналiзованi, щоб уподальшому, приймаючи доуваги недолiки та зауваження,зробити їх якiснiшими. Окрiм

цього, на засiданнi обговорилидiяльнiсть Інформцентру та ви-шкiльно-кадрову роботу, ре-зультатом проведення якоїстало прийняття двох осiб у

дiйснi члени МНК.“Сьогоднi до нашої ор-

ганiзацiї приєдналися двiдiвчини, якi вже давно фак-тично є дiйсними членами, атепер – вони формально вико-нали всi вимоги”, – вручаючинашивки та значки членства,привiтав дiвчат голова МНКСергiй Кузан.

На засiдання були запро-шенi представники громадсь-ких рухiв, якi висвiтлювалипроєкти, до яких долучати-меться МНК. Так, Андрiй Ле-вус пiдбивав пiдсумки акцiї“Евронаступ”, що вiдбулася 2вересня i розповiв про сутькампанiї, спрямованої на про-тидiю об’єднання України зМитним Союзом. Журналiст iгромадський дiяч Сергiй Пар-хоменко презентував проєкт“Свiй до свого по своє”, закли-каючи пiдтримати нацiона-лiстичнi видання та ЗМІ.

На завершення членизасiдання розробили кон-цепцiю дiяльностi органiзацiїна наступнi три мiсяцi.

Інформцентр МНК

У Києвi пройшло роз-ширене засiдання Цент-рального Проводу таРади Честi Молодiжно-го НацiоналiстичногоКонгресу. На нього бу-ло запрошено ак-тивiстiв органiзацiї зусiх мiст, не залежно вiдстатусу. Вирiшальним увiдборi учасникiв ставфактор iнiцiятивностi таактивностi долученнядо роботи МНК.

Вiдбулося засiдання ЦентральногоПроводу Молодiжного Кон"ресу

наприкiнцi 1990-их рокiв. ПанХoмик є членом ООЛ у Йон-керсi i творцем першого веб-сайту ООЛ. Тепер вiн проживаєв мiстi Норволк, штату Кон-нектикут, з дружиною Тетя-ною; його син Василь вчиться вУнiверситетi Рiчмонду, а донь-ка Олена – в МассачусетськомуІнститутi мистецтв i дизайну.Пан Хoмик заступає колишнь-ого президента Фундацiї, Сте-фана Гoвaнського (батько Мар-ка Гoвaнського), який помер влютому цього року.

Народжений в сiм'ї вихiдцiвз лемкiвських сiл Ждиня i Сме-рекiвець, що були депортованiпiд час акцiї "Вiсла" в 1947 р.,Марко Гoвaнський вирiс у Йон-керсi, штату Нью-Йорк, де з са-мого раннього вiку брав актив-ну участь в українсько-амери-канських органiзацiях, в томучислi суботнiй школi україноз-навства при церквi св. Михай-ла i Спiлцi Української Молодiв Америцi (СУМ). Завзятийприхильник спорту, вiн займаврiзнi посади – вiд гравця допрезидента в спортивномуклубi “Kрилaтi” з Йонкерса,Нью-Йоркському гокейномуклюбi "Козаки", УкраїнськiйСпортовiй Централi Америки йКанади (УCЦAK), мiжнарод-них українських футбольнихтурнiрах. Пан Гoвaнський от-римав ступiнь бакалавра в га-лузi iнженерiї в ГарвардськомуУнiверситетi i ступiнь ма0iстра

в галузi дiлового адмiнiстру-вання Унiверситету Нью Йор-ка. Член ООЛ в Ірвiн0тонi,штату Нью-Джерсi, вiн в данийчас живе в Pрiн Брук, Н.Дж., зiсвоєю дружиною Марiєю Грив-на (також лемкинею) та їхньоюмаленькою донечкою Надiй-кою.

Марко Гoвaнський перей-має керiвництво вiд колишньо-го президента ООЛ ЗенонаГaлькoвича, який керував ор-ганiзацiєю протягом останнiх14 рокiв i на знак визнання всiхйого заслуг був нагородженийзаслуженим статусом Почесно-го Голови. На банкетi кон-венцiї пан Гaлькoвич подяку-вав членам ООЛ за партнерствопротягом багатьох рокiв, а та-кож висловив вдячнiсть Феде-ральнiй кредитнiй спiлцi “СУ-МА – Йонкерс” i Федеральнiйкредитнiй спiлцi “Самопомiч –Джерсi-Ситi, Нью-Джерсi” защедрi грошовi подарунки, по-жертвуванi тим вечером Ор-ганiзацiї Оборони Лемкiвщинидля пiдтримки її майбутньоїроботи.

Витоки ООЛ походять вiдвересня 1933 року, коли бувстворений комiтет для вiдправ-ки книг у Лемкiвщину (ре0iон,розташованiй в Карпатах впiвденно-схiднiй частинi те-перiшньої Польщi) – з метоюполiпшення освiти при допо-мозi пересувних бiблiотек. Се-ред цiлей ООЛ, зазначених в їїстатутi, є такi:

– органiзувати лемкiв-ук-раїнцiв в їхнiх громадах,

– розвивати свою мову i тра-дицiї,

– проводити культурно-освiтню роботу,

– забезпечувати гуманiтар-ну пiдтримку вихiдцiв зре0iону лемкiв та їхнiх на-щадкiв, у тому числi фiнансо-вими пожертвами школам,церквам, художнiм колекти-вам та навчальним закладам.

Пiд час росту ООЛ в кiнцi70-их – на початку 80-их рокiвминулого столiття ФундацiяДослiджень Лемкiвщини булазаснована пiд її е0iдою, iнкор-порована в якостi неко-мерцiйної дослiдницької ор-ганiзацiї в областi проведеннявидавничої дiяльности. Фун-дацiя сприяє вивченню iсторiї,лiтератури, мистецтва та тра-дицiй Лемкiвщини – зофiцiйною метою збереженняiдентичности та культурилемкiв-українцiв шляхом по-ширення iнформацiй для гро-мадськостi через друкованi ма-терiяли.

Для отримання додатковоїiнформацiї про ООЛ та ФДЛ, втому числi контакти новогокерiвництва, iнформацiю промайбутнi збори, чи як статичленом Органiзацiї, можназнайти на сайтi:www.lemkoool.com.

Запитання надсилайте наелектронну пошту:editor@lemkoool.com.

Клiфтон, Нью-Джерсi

Дiяна РАЙЛІ,прес-референт Органiзацiї

Оборони Лемкiвщини

Продовження зi стор. 1111

Обрано нових керiвникiв органiзацiй лемкiв у США

Вiдвiдайте вебсайти наших братнiх органiзацiй i установ:

Українського Кон(ресового Комiтету АмерикиUCCA.ORG,

www.facebook.com/UCCA.ORGФундацiї Українського Вiльного Унiверситету

FUVU.ORGОрганiзацiї Оборони Чотирьох Свобiд України

FOUR-FREEDOMS.NETСпiлки Української Молодi Америки

CYM.ORG/US

Професiйна пiянiстка дає уроки фортепiяно.Телефонуйте: 551-655-9167 - Модеста

Олександр Матла, псев-донiм — Петро Тере-щук, та Святомир (Свя-

тослав) Фостун — чiльнi дiячiвизвольного руху, вiдiграваливажливу роль у життi ук-раїнської громади в Канадi таБританiї. Святомир Фостун,вояк УПА та дивiзiї «Галичи-на», був секретарем Союзу ук-раїнцiв у Великiй Британiї таСвiтового Союзу Вiльних Ук-раїнцiв.

«Святомир Фостун постаєперед українським читачем яклюдина чесна, висококультур-на, понад усе вiддана iдеїнацiонального вiдродження»,— так характеризує письмен-ника Петро Сорока.

Святомир Фостун загинувпiд час вiдвiдин України в 2004

роцi, коли в країнi саме почи-налася виборча кампанiя. За-гинув за загадкових обставин,як i В'ячеслав Чорновiл,внаслiдок автомобiльної ката-строфи.

Олександр Матла — один iзвизначних дiячiв українськоїгромади Канади, публiцист,довгий час працював у виданнi«Гомiн України», де обiймавпосаду заступника головногоредактора. За цей час вiнопублiкував чимало своїх на-рисiв з iсторiї визвольного ру-ху.

«Над Галичем гримить» —це iсторичний роман про часгалицького князя ЯрославаОсьмомисла — одного з найвi-домiших полiтичних дiячiвкняжої доби. Перед читачами

князь виступає як сильний, ха-ризматичний полiтик, якому,однак, не чужими є сердечнiпереживання. У творi черво-ною ниткою вплiтаєтьсяiсторiя кохання князя i боя-ринi Настасi Чагрiвни. Драма-тичного i трагiчного.

Пiд час читання «Над Гали-чем гримить» мимоволi скла-дається враження, що авторписав про сучасну Україну.Наскiльки схожi ситуацiї!Полiтичнi iнтриги, властолюб-ство, зрада, пiдкилимнi iгри… Ів цей же час — зовнiшня загро-за (як це подiбно до нинiшньоїситуацiї!), що ставить пiдсумнiв саме iснування держа-ви: так, в епiзодi з плюндру-ванням суздальцями Києва ав-тор показав предтечу багато-вiкового українськомосковсь-кого протистояння.

Читачевi буде цiкаво спос-терiгати не лише за сюжетноюлiнiєю, але й насолоджуватисяописом вдачi, характеру, побу-ту населення Галичини часiвкняжої доби. Фостун описуєтой час так, нiби сам живе вньому — натуралiстично, ко-лоритно, жваво. Стиль пись-менника є легким та прийнят-ним для сучасного українсько-го читача, Фостун пише негiрше вiд розкручених модер-нових лiтераторiв.

«Історичнi нотатки» Олек-сандра Матли перш за все цiннiтим, що вiн описує подiї з по-

Цьогорiч минуло 60рокiв вiд часу припи-нення працi вiддiлу ук-

раїнської фiлологiї, що дiявпри Вчительськiй Студiї №1 упольському мiстi Щецiн в ро-ках 1957-1963. ЗавданнямСтудiї була пiдготовка вчи-телiв української мови для ук-раїнського шкiльництва, якетодi — пiсля довголiтньої забо-рони — почало ставити першiкроки на шляху вiдродження.

На Вчительськiй Студiї на-вчалося бiля 100 українськихстудентiв, яких згодом цькува-ли органи державної безпекита переслiдували освiтнi уря-довцi-шовiнiсти. Це була вiд-важна й патрiотична молодь,яка активно включилася в про-цес вiдродження рiдного шкiль-ництва, Української Церкви таактивiзувалась у працi Україн-ського Суспiльно-Культурного

Товариства. Щоби зберегти вiд забуття

подвижницькi дiї перших тру-дiвникiв українського вiдрод-ження у часi насильства та по-льонiзацiї в пiслявоєннiйПольщi, ІІІ З’їзд випускникiвЩецiнської українiстики, щовiдбувся у Вiлькасах бiляGiжицька 2008 року, вирiшиввидати книгу спогадiв тих пе-дагогiв – людей, що закiнчилицю освiтню установу та працю-вали (або й нi) на нивi рiдногошкiльництва. З того часу бага-то наших друзiв вже вiдiйшлоу вiчнiсть, iншi виїхали з нето-лерантної Польщi до рiзнихкраїн, тож публiкуємо спогадий матерiяли останнiх могiкан,якi дають оцiнку українськомупоколiнню, що ставило чолодискримiнацiї та приниженнюгiдности українця на польсько-му засланнi пiсля вiйськової

операцiї “Вiсла” 1947 року.Книга спогадiв стане свi-

доцтвом того, як i чим жилонаше поколiння свiдомих сво-го покликання педагогiв i, оче-видно, як думало та якийвплив зробили на нього студiїукраїнiстики.

Книга спогадiв вийде у свiт2014 року з нагоди 200-лiттявiд дня народження ВеликогоСина українського народу –Тараса Шевченка. Закликаємошанувальникiв українськоїкультури фiнансово пiдтрима-ти наш задум. У кiнцi збiрникапомiстимо список з прiзвища-ми жертводавцiв i розмiромїхнiх внескiв. Пожертви про-симо присилати на понижчуадресу редактора й упорядни-ка спогадiв:

Mykola Duplak, 123 Sun-ridge Ave., Camillus, NY 13031.

Микола ДУПЛЯК

Видання, що змiнюють уявлення про минуле

Вийде книга спогадiв щецiнських українiстiв

Донового виданняувiйшли докумен-ти i матерiали iде-

ологiчного й органiзацiйногохарактеру, в яких вiдображеноосновнi напрямки та засадидiяльностi «Полтави» та зага-лом збройного пiдпiлля.Особливу цiннiсть мають йогонововiднайденi працi та лис-тування (з Романом Шухеви-чем, Степаном Бандерою, Ва-силем Куком, ЯрославомСтецьком, Миколою Лебедемта iншими провiдними дiяча-ми ОУН), в яких розкри-вається авторське баченняактуальних для українськоговизвольного руху подiй, явищi проблем.

Книга мiстить також об’єм-ну добiрку органiзацiйнихiнструкцiй, наказiв, повiдо-млень та пропа3андивних ма-терiалiв.

Тексти публiкуються заархiвними матерiалами та зважкодоступних видань. Без

сумнiву, книга буде цiкавоюдля iсторикiв та, зокрема,дослiдникiв боротьби ОУН iУПА.

Фундаторами виданняданого тому виступили ро-дина Богдана Качора таФундацiя УВУ в Нью-Йорку.

Василь БЕРЕЗА

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

Стор. 13ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Нова книга про боротьбу ОУН i УПА

«Ця книга — зустрiч iз ми-нулим. Тут — 700 сторiнок, 74роки, 66 iсторiй, 391 фото-графiя i набагато бiльше лю-дей та ситуацiй, якi дивлятьсяна читача зi свiтлин таархiвних документiв. Разомвони складають образ ук-раїнського ХХ столiття: часу,коли свiт по-справжньомувiдкрив для себе Україну таукраїнцiв, столiття, коли тво-рилося обличчя України», —розповiдає Володимир В’ят-рович.

Книга вийшла друком усерiї «Наш формат iсторiї»,

яка є спiльним проєктом Цен-тру дослiджень визвольногоруху, Мистецької агенцiї «Нашформат» та видавництва «Ча-сопис». Як повiдомили ви-давцi, пiд час Форуму булорозкуплено пiвтисячiпримiрникiв книги.

На презентацiї дослiдниктакож прочитав спецiя льнулекцiю «Історiя життя в iсторiїстолiття. Історiя столiття вiсторiї життя» про Олену Вiтер— монахиню, члена ОУН, лю-дину, яка рятувала iнших устрашнi часи.

Прес-центр ЦДВР

Образ українського столiття

У рамках XX Форуму видавцiв у Нацiональ-ному музеї-меморiялi «Тюрма на Лонцького»iсторик Володимир В’ятрович презентував роз-секречену iсторiю України ХХ столiття — новукнигу «Історiя з грифом «Секретно». УкраїнськеХХ столiття».

У сучасну пору i на щастя українського читача нам доступнi рiдкiснi в Українiкниги письменникiв дiяспори Олександра Матли «Історичнi нотатки» (Торонто,1985) та Святомира Фостуна «Над Галичем гримить» (Лондон, 1973). Цi книгибули довгий час пiд забороною на наших теренах, i в Українi жодного разу неперевидавалися.

Продовження на стор. 11114444

Стор. 14 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

ПАМ’ЯТЬ

Видання, що змiнюютьуявлення про минуле

зицiї очевидця. Ми дiзнаємося багато ма-ловiдомих фактiв з iсторiї визвольногоруху на українських теренах до та пiд часДругої свiтової вiйни, знаходимо цiкавiiсторично об�рунтованi аналогiї мiжгiтлерiвським режимом та комунiстич-ним режимом СРСР — фактично, продов-жувачем традицiй нацизму. Легкийпублiцистичний стиль Матли захоплює.У «Нотатках» ми знаходимо цiкавi ма-терiяли щодо викриття зради члена ОУНЯрослава Барановського, який працювавна польську полiцiю, знаходимо малоописанi в iсторичнiй лiтературi та джере-лах факти спiвпрацi ОУН з хорватськиминацiоналiстами — усташами, детальнийфактаж окремих боїв УПА з ворогом, си-туацiю з українським життям в УРСР тапiд нiмецькою окупацiєю. Також у працiМатли є цiкавi iсторичнi замальовки —портрети провiдникiв українського виз-вольного руху — таких, як Степан Банде-ра та Євген Коновалець.

Книгу рекомендую для iсторикiв, жур-налiстiв та й просто для пересiчних чи-тачiв. Стиль та наповнення не залишатьбайдужими тих, хто цiкавиться iсторiєюУкраїни, вiйськовою iсторiєю, хто шукаєв нашому минулому не лише причинидля суму, а перш за все — приводи длягордостi й захоплення.

Сергiй ПАРХОМЕНКОКниги можна замовити за адресою:вул. Ярославiв Вал, 9, м. Київ, 01030,

тел. (044) 234-70-20, 096-852-30-77, e-mail: books@mnk.org.ua

Продовження зi стор. 11113333

†Повнi жалю i смутку повiдомляємо все членство Свiтової Лi�и

українських полiтичних в’язнiв, рiдних, друзiв i приятелiв таукраїнську громаду, що у вiвторок, 22 жовтня 2013 року,пiсля довгої важкої хвороби, перенiсся до Вiчностi

св. п. Іван СТАСІВдовголiтнiй секретар Свiтової Лi�и українських полiтичних в’язнiв

та довголiтнiй спiвредактор її Бюлетня.

Покiйний був членом ОУН, за що був ув’язнений нiмецьким Cестапо19 грудня 1942 року в тюрмi на Лонцького у Львовi, а згодом — в концта-борах Майданек та Бухенвальд, з якого з рiзними перешкодами з пiдiрва-ним здоров’ям вийшов на волю у квiтнi 1945 року. Свої поневiряння втюрмi i концтаборах описав у книжцi спогадiв "В кiгтях нацистських ти-ранiв".

Незважаючи на неповне здоров’я, покiйний Іван брав активну участьу полiтичних i громадських українських самостiйницьких установахПiвнiчної Америки, за що користувався пошаною i вдячнiстю громади.

Похороннi вiдправи вiдбулися в суботу, 26 жовтня 2013 року в церквiсв. Івана Хрестителя, а опiсля похований на цвинтарi у Нортгамптен, Па.

Ми, його друзi, просимо Всевишнього, щоб прийняв Його до себе туди,де Праведнi спочивають.

Зболенiй родинi покiйного, дружинi панi Давн, синам Івановi, Михай-ловi, Теренсовi, їхнiм дружинам i онукам пересилаємо наше сердечнеспiвчуття.

Свiтова Лi�а Українських полiтичних в’язнiв

†Вiдiйшов у вiчнiсть

колишнiй заступник Президента СКУІВАН РАВЛЮК

(1921-2013)Свiтовий Кон�рес Українцiв висловлює глибоку скорботу у

зв’язку з вiдходом у вiчнiсть колишнього заступника Прези-дента Свiтового Кон�ресу Українцiв (у минулому СвiтовогоКон�ресу Вiльних Українцiв) — св. пам’ятi Івана Равлюка, якийупокоївся у Великiй Британiї 25 жовтня 2013 р.

Смерть св. п. Івана Равлюка є болючою втратою не лише для його роди-ни та української громади у Великiй Британiї, але й для всiєї українськоїдiяспори. Св.п. Іван Равлюк був незламним патрiотом, вiдомим ук-раїнським громадським дiячем, який присвятив своє життя справi бороть-би за незалежнiсть України i утвердження її державности та розбудовi ук-раїнського громадського життя у Великiй Британiї та у свiтi.

Протягом трьох каденцiй — вiд 1973 до 1988 р. — св. п. Іван Равлюк до-бросовiсно виконував обов’язки члена Секретарiяту, а вiд 1988 до 1993 ро-ку — одного iз заступникiв Президента Свiтового Кон�ресу Українцiв.

Св. п. Іван Равлюк довгi роки невтомно працював на керiвних позицiяхСоюзу українцiв у Великiй Британiї, Об’єднання Бувших Воякiв Українцiву Великiй Британiї, Головної ради i Проводу Органiзацiї УкраїнськихНацiоналiстiв, а також був заступником та головою Українського Інститу-ту Освiтньої Полiтики в Мюнхенi.

Нехай пам’ять про покiйного Івана Равлюка буде вiчною та залишитьсямiж нами назавжди.

Вiчна йому пам’ять!1 листопада 2013 р.

Свiтовий Кон�рес Українцiв

Друг Іван належав до тiєї славної когорти українцiв,якi, один раз склавши присягу на вiрнiсть Батькiвщинi,присвятили їй усе своє життя. Вiн у юностi вибрав доро-гу — небезпечну й тернисту. Його посвятою стала бо-ротьба за Українську Соборну Самостiйну Державу, iколи доля закинула його далеко вiд рiдної землi, вiн,пам'ятаючи наказ Провiдника, розбудовував ук-раїнську справу в чужинецькому середовищi.

Народився Іван Равлюк 6 квiтня 1921 року в неве-личкому покутському селi Орелець Снятинськогоповiту Івано-Франкiвської областi. Його родина — бать-ко Данило, мати Марiя (дiвоче прiзвище Равлюк); побатьковiй лiнiї — дiд Іван та бабуся Софiя (дiвочепрiзвище Петрук), а по материнськiй лiнiї — дiд Гри-горiй та бабуся Катерина (дiвоче прiзвище Георгiца).

10 вересня 1939 року склав приречення члена ОУН, вчаси Другої свiтової вiйни працював як Станичний вселi Орелець та Пiдрайоновий в Службi Безпеки Ор-ганiзацiї.

Зi створенням Дивiзiї «Галичина» стає її вояком,проходить вишколи у Францiї. В 1948 роцi стає членомСоюзу українцiв у Великiй Британiї, де виконував рiзнiпровiднi функцiї. Був членом Кураторiї Бiблiотекиiменi Тараса Шевченка у Лондонi. На форумi СвiтовогоКон�ресу Вiльних Українцiв (СКВУ) був деле�атом вiдСУБ в 1973, 1978, 1983 i 1988 роках та через три ка-денцiї був членом Секретарiяту, а в 1988-1993 роках —одним iз заступникiв Президента СКВУ.

Вiд 1949 року — член Об'єднання Бувших ВоякiвУкраїнцiв у Великiй Британiї. У тому часi був Головою

Вiддiлу ОБВУ в Едiнбурзi.Пiсля прибуття на терен Шотландiї, нав'язуючи ор-

ганiзацiйнi зв'язки та створюючи мережу ОУН наБритiйських островах, входив до проводiв рiзнихклiтин, виконував рiзнi доручення та обов'язкиадмiнiстратора «Визвольного Шляху».

Вiд 1981 року Івана Равлюка обирають до складу Го-ловної Ради, а далi покликають до працi в Проводi ОУНв роках 1987-2000 з однозначним виконуванням точноокреслених обов'язкiв.

У травнi 1992 року на прохання Проводу переїжджаєдо Мюнхену, де працює та допомагає в працi наших ус-танов. У 1992-1999 роках був заступником Голови Ук-раїнського Інституту Освiтньої Полiтики, а з 18 жовтня1999 року був Головою Інституту.

У 1993 роцi вперше приїжджає в Україну, i з того ча-су вiдбув 27 поїздок.

Брав участь в Мiжнародних Конференцiях — по лiнiїАБН, Европейської Ради Свободи.

Був одружений в Марiєю Ольшевською, яка родом iзЖитомирщини. Спiльно виховали трьох дiтей — сината двох дочок.

Провiд та членство ОУН висловлюють глибокiспiвчуття родинi та близьким Покiйного. Низько схи-ляємо голови у доземному поклонi життєвому чину не-зламного патрiота, взiрцевого члена ОУН та прекрасно-го українця та свiтлої Людини.

Нехай чужа земля буде Йому пухом.

Провiд ОУН (б)

Вiчная пам'ять!З глибоким смутком сповiщаємо,

що 26 жовтня 2013 року вiдiйшов у Вiчнiсть довголiтнiй провiдний член

Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв

сл.п. Іван РАВЛЮК-"Сербин"

Стор. 15ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

ПАМ’ЯТЬ

†

Дiлимося сумною вiсткою з родиною, приятелями, знайомими i з усiєю українською громадою, що 14 жовтня 2013 року пiсля тяжкої i довгої недуги

вiдiйшов у вiчнiсть

сл.п. Евген ГАНОВСЬКИЙнароджений 25 березня 1927 року в Улашкiвцях,

нинi Тернопiльська область.

Середню освiту закiнчив в Дiллiн�енi, Нiмеччина. Вищi студiї розпо-чав в Українському Вiльному Унiверситетi на правничому факультетi.Студiював у Лювенському Католицькому Унiверситетi в Бельгiї (1951-1955, 1958-1960 рр.) i закiнчив їх ступенем лiценцiята в полiтичних,соцiяльних та економiчних наук. У 1960 роцi закiнчив Вищу Еко-номiчну Школу.

З 1961 року жив у Нью Йорку. На теренi США очолював Спiлку Ук-раїнської Молодi (СУМ), а вiдтак її Свiтову Управу, Органiзацiю Оборо-ни Чотирьох Свобiд України (ООЧСУ) та Українсько-Американськуфундацiю "Воля". Впродовж п’ятнадцяти рокiв був головним редакто-ром тижневика "Нацiональна Трибуна". Член ОУН.

У глибокому смутку:дружина — Дарiяплемiнники — д-р Ярема Гановський

з дiтьми Єлизаветою i Михайлом— Олег Гановський з родиною,

ближча i дальша родина в Українi.

Вiчна Йому пам’ять!Дарiя ГАНОВСЬКА

†

У глибокому смутку повiдомляємо членiв Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв

з-пiд стягу Степана Бандери, членiв Органiзацiї Оборони Чотирьох Свобiд України

та українське громадянство, що у вiвторок, 22 жовтня 2013 року,

вiдiйшов у вiчнiсть провiдний член

сл.п. Іван СТАСІВ“Рогач”

Покiйний народився 26 серпня 1923 року в селi Бриньцi Церковнi,повiт Бiбрка, тепер Жидачiвський район, на Львiвщинi. У 1942 роцiвступає в ряди Юнацтва ОУН, а в груднi мiсяцi цього ж року його зааре-штовує �естапо i запроторює до львiвської тюрми на Лонцького. Згодомйого вiдтранспортовують до концла�еру Майданек у Люблинi. Вiдтак,понад два з половиною рокiв Покiйний перетерпiв невимовнi знущаннята катування в рiзних концтаборах, а найдовше — у концтаборi Бухен-вальд – з таборовим номером 11961.

У 1945 роцi, незадовго до закiнчення вiйни, за допомогою добрихдрузiв йому вдалось втекти з концтабору та опинитись на волi. В амери-канськiй окупрацiйнiй зонi вiн знаходився у таборi Корнбер�. Там вiнвключився в органiзацiйну мережу ОУН, де працював у пропа�андивно-му секторi та в санiтарнiй службi. В таборi стає спiв-органiзатором СУМ,а з появою там воякiв з першого рейду УПА на Захiд опiкується 11стрiльцями та забезпечує їх документами. У 1947 роцi його призначенозв’язковим iз Краєм.

У 1949 роцi друг Іван переїжджає до Америки i замешкує в мiстi Ал-лентавн, штату Пенсильванiя. Там вiн всецiло вiддає себе суспiльно-громадськiй та полiтичнi працi. За його iнiцiятивою створено 20-ийВiддiл ООЧСУ; вiн був його головою i понад 60 рокiв — секретарем. Умiсцевому Вiддiлi УККА Покiйний також був провiдним членом, довгiроки виконуючи функцiю секретаря. Рiвночасно вiн виконував рядобов’язкiв у Головнiй Управi ООЧСУ, у Свiтовiй Лiзi УкраїнськихПолiтичних В’язнiв, а найбiльше вiн присвятився працi в ОУН. До ос-таннього дня свого життя Покiйний був членом Тереновоно Проводу, вякому вiн був секретарем, редактором внутрiшньо-органiзацiйного Бю-летеню, та кiлькакратним деле�атом Великих Зборiв ОУН. Дуже частовиступав на шпальтах американської преси, стаючи в оборонi полiтич-них в’язнiв московського режиму.

У 1987 роцi видав спогади про своє перебування в тюрмi на Лонцько-го та концтаборах Третього Райху пiд назвою “В кiгтях нацистських ти-ранiв – спогади в’язня 11961”. Покiйний був глибоко вiруючим, i якзгадує у своїх споминах, тiльки завдяки опiцi Матерi Божої йому вда-лось пережити жахiття концтаборiв та вийти на волю.

Похороннi вiдправи вiдбулися в суботу, 26 жовтня 2013 року, зУГКЦеркви Св. Івана Хрестителя у Нортнамптон, штату Пенсильванiя.

Опечеленiй дружинi Ленi, трьом синам з родинами та внуками,ближчiй та дальшiй родинi висловлюємо нашi найглибшi спiвчуття.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ !

Тереновий Провiд ОУНГоловна Управа ООЧСУ

У пам’ять ма"iстра Євгена Гановського

Фундацiя Українського Вiльного Унiверситетуповiдомляє українську громаду, що у 40-ий деньвiдходу у вiчнiсть бл. пам. м=р-а Євгена Гановського —в суботу, 23 листопада 2013 р., о 5-iй год. вечора —вiдбудуться Поминальнi Сходини.

Захiд вiдбудеться на 2-му поверсi будинку Українських Дер-жавницьких Органiзацiй, при 136 Друга Авеню в Нью Йорку,де Покiйний так довго трудився для української справи.

Запрошуємо друзiв та всiх, хто знав цю невтомну i непе-ресiчну особистiсть, а також зацiкавлених.

Стор. 16 ч. 42 (1532) • 3 листопада 2013 р.

Ваше оголошення про громадську подiю може висiти тут БЕЗКОШТОВНО. Для цього на електронну адресу газети national.tribune@gmail.com вишлiтьiнформацiю про цю подiю, давши вичерпну вiдповiдь на питання ЩО?, ДЕ? й КОЛИ?

ЩО: Соборна Панахида у 80-ту рiчницюГолодомору

ДЕ: Катедральний собор Св. Патрика, 51 St. & 5th Ave, New York, NY

КОЛИ: Субота, 23 листопада, 1:00 p.m.

ЩО: Манiфестацiя таiнсценiзацiя бiля ДзвонуСвободи для вiдзна-чення 80-ої рiчницiГолодомору-геноциду вУкраїнi

ДЕ: People's Square,5th and Market Sts.,Philadelphia, PA 19106

КОЛИ: Недiля, 17листопада, вiд 1-ої до 2-ої год. по полуднi

ЩО: Презентацiя книги АндреїХалупи „Орвел та бiженцi.Нерозказана iсторiя колгоспутварин“

ДЕ: Український музей, 222East 6th St., New York, NY

КОЛИ: 15 листопада, 7:00 p.m.

ЩО: Бенкет i забава з нагоди40-рiччя 75-го вiддiлу СУА

ДЕ: Українсько-американ-ський культурний центр НьюДжерзi, 60 North Jefferson Rd.,Whippany, NJ 07980

КОЛИ: Субота, 9 листопада,7:00 вечора

ЩО: Вшанування пам’ятiжертв Голодомору 1932-33рр.; зустрiч зспiвзасновником i членомвченої ради ЦДВРГеннадiєм Іванущенком

ДЕ: Будинок УкраїнськихДержавницькихОрганiзацiй, 136 SecondAvenue, 2nd Floor, New York,NY 10003

КОЛИ: Субота, 16 листо-пада, о год. 5:00 вечора

ЩО: Церемонiя закладення каменюМеморiялу жертвам українськогоГолодомору-Геноциду

ДЕ: На розi вулицi N.Capitol та авенюMassachusetts, NW, Washington, DC

КОЛИ: Середа, 4 грудня, 1:00 p.m.

ЩО: Лiтературний вечiр Юрiя ВинничукаДЕ: Harriman Atrium, 12th floor International

Affairs Building, Columbia University, 420 West118th St., New York, NY

КОЛИ: Понедiлок, 11 листопада, 7:30 p.m.

ЩО: Презентацiя нових виданьНТША до 200-рiччя з днянародження Тараса Шевченка

ДЕ: Український ІнститутАмерики, 2 East 79th Street, NYC

КОЛИ: Субота, 9 листопада,початок о 7:00 вечора

ЩО: Лекцiя Едварда Касинця"Мiжвоєнна Пiдкарпатська Русь: недавновiднайденi наочнi джерела"

ДЕ: Marshall D. Shulman Seminar Room(1219 IAB), Harriman Institute, ColumbiaUniversity, 420 West 118th St., New York, NY

КОЛИ: Вiвторок, 19 листопада, о полуднi

ЩО: Запустна забаваДЕ: Українська Централя,

240 Hope Ave., Passaic NJКОЛИ: Субота, 9 листопада,

початок о 8:30 вечора

ЩО: Молебень за участюЙого Святости ПатрiярхаКиївського i всiєї Руси-УкраїниФiларета за жертвамиГолодомору 1932-33 рр.

ДЕ: Собор Св. Вознесiння,635 Broad St., Clifton, NJ 07013

КОЛИ: 9 листопада, 5:00 p.m.

ЩО: Жалiбне вiдзначення 80-оїрiчницi Голодомору-геноциду в Українi

ДЕ: Українська католицька катедраНепорочного Зачаття ПДМ, 630 NorthFranklin Street, Philadelphia, PA 19123

КОЛИ: Недiля, 17 листопада,початок о 3 год. по полуднi

ЩО: Поминальнi Сходинив пам'ять бл. пам. мxр-аЄвгена Гановського

ДЕ: Будинок УкраїнськихДержавницьких Органiзацiй,136 Second Avenue, 2ndFloor, New York, NY 10003

КОЛИ: Субота, 23 листо-пада, о год. 5:00 вечора