Макс Кідрук

Бот

Харків, «КСД», 2012 (480 с.).Ціна: 47 грн.

Якби київський програміст Тимур встиг прочи-тати листа з попередженням від незнайомки, то не став би вбивцею мимоволі, тікаючи від хлопчиків-ботів з кривавими очима. Не він ви-пустив джина з пляшки в чилійській пустелі, та й взагалі він не дуже орієнтувався в нанотехно-логіях і заборонених експериментах над людь-ми... Просто коли ти вмієш дуже добре робити свою роботу, чекай, що хтось неодмінно тебе використає. І ти виявиш у собі те, про що досі не здогадувався...

Петер Хьоґ

Тиша

у перекладі В. М. Верховня

Харків, «Фоліо», 2012 (509 с.).Ціна: 78 грн.

Петер Хьоґ — відомий сучасний данський пись-менник, чиї твори виходять мільйонними на-кладами багатьма мовами світу. Роман «Тиша» побачив світ 2006 року.Каспер Кроне, клоун зі світовим ім'ям і шану-вальник Баха, відчуває людей як музику, визна-чаючи мелодію і тональність кожної людини. Одного разу до нього приводять дев'ятирічну дівчинку Клару-Марію, яка ніяк не звучить. Усе-редині дитини — тиша. Невдовзі з'ясовується, що дівчинку було викрадено...

Наталія Єрмакова

Березільська культура

Історія, досвід

Київ, «Фенікс», 2012 (512 с.).Ціна: 101 грн.

Монографію присвячено культурі, яка поста-ла в процесі реформування українського теа-тру Лесем Курбасом (1887–1937). Вперше у ві-тчизняному театрознавстві феномен цієї куль-тури розглядається в своїй унікальній ціліснос-ті і вражаючому структурному розмаїтті на тлі бурхливого мистецького процесу кінця 1910 — початку 1930-х років. У книзі відтворена твор-ча практика Молодого театру, Кийдрамте, Мис-тецького Об'єднання «Березіль», театру «Бере-зіль».

Петро Сас

Хотинська війна 1621 року

Біла Церква, «Пшонківський О. В.», 2012 (526с.).Ціна: 175,5 грн.

Темою книги є грандіозний для XVII ст. воєнний конфлікт — війна 1621 року між Османською імперією та Річчю Посполитою. На основі істо-ричних джерел окреслено політичні фактори, що спричинили Цецорську битву 1620 року, а також висвітлено її перебіг. Автор також приді-лив увагу польсько-запорозьким відносинам у контексті підготовки до турецької війни, роз-глянув структуру та чисельність османської ар-мії, польсько-литовських сил та війська запоро-зьких козаків.

Микола Вінграновський

На срібнім березі

Вибрані вірші

Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2013 (256 с.).Ціна: 44,5 грн.

До книги вибраних творів Миколи Вінгранов-ського (1936–2004) — найвизначнішого україн-ського лірика і просто класика другої полови-ни доленосного в нашій літературі двадцятого століття (а також прозаїка, кіноактора, режисе-ра та сценариста, котрий навчався в класі са-мого Олександра Довженка) — увійшов увесь «золотий канон» цього поета — від поезії висо-кої любовної та громадянської пристрасті до найзворушливіших дитячих одкровень.

Михайло Кальницький

Про Київ для дітей та батьків

Київ, «Сидоренко В. Б.», 2012 (88 с.).Ціна: 67,5 грн.

Книга відомого дослідника-києвознавця Ми-хайла Кальницького запрошує у захоплюючу подорож в минуле та сьогодення Києва, яку батьки самостійно зможуть провести для сво-їх дітей-школярів молодшого та середнього ві-ку. Екскурсії за сторінками цього видання до-поможуть киянам і гостям столиці будь-якого віку краще пізнати та ще більше полюбити на-ше чудове місто, а яскраві ілюстрації дозволять добре уявити собі місця та події, про які йдеть-ся у книжці.

Матвій Номис

Українські приказки, прислів'я і таке інше

Репринтне видання

Саут-Бавнд-Брук, 1985 (343+62 с.). Ціна: 300 грн.

Ця збірка прислів'їв належить до найвидатні-ших праць з українського фольклору. Це бага-тюща скарбниця української народної лекси-ки, фразеології та ідіоматики. Книжку високо оцінили фольклористи, літературознавці й мо-вознавці. 1864 року в «С.-Петербургских ведо-мостях» автор бібліографічної замітки, підпи-саний криптонімом «Т.», назвав книгу «доро-гоцінним, єдиним у своєму роді зібранням, за яке буде вдячна не сама лише Україна, а ввесь слов'янський світ».

Анатомія міста: Київ

Урбаністичні студії

Київ, «Смолоскип», 2012 (195 с.). Ціна: 50 грн.

Збірка статей, інтерв'ю, досліджень з урбаніс-тичних студій. Це видання, підготовлене «Смо-лоскипом» та Фондом імені Гайнріха Бьолля, допоможе не тільки осмислити стан і перспек-тиви Києва як цілісного соціокультурного про-стору, а й краще зорієнтуватись у нехрестома-тійних цікавинках української столиці.

Хороші книжки завжди знайдуть шлях до чи-тача. На це я завжди сподіваюсь, шукаючи щось нове і хороше у книгарнях. І такі щасливі випад-ки часом і справді трапляються. Остання така знахідка — це «Найкращі часи» Галі Ткачук.

Авторка книжки відома читачам головно завдяки повісті «Славка» та книжці для дітей «Вікно до собаки» (увійшла до довгого спис-ку Книги року ВВС 2011). Нова книжка Галі Тка-чук — легка і приємна для читання. Герої — лю-ди та інші звірі, які живуть у київських передміс-тях (Снітинка, Фастів, Боярка, де живе сама ав-торка), їздять на трамваях та електричках (до речі, книжка дуже зручна для читання у тран-спорті — за пару зупинок якраз встигаєш про-читати одне-два оповідання), гуляють у парку на ім'я Коцюбинський та роблять ще безліч бу-денних та неймовірних речей заразом. У книж-ці є багато від казки і міфу (зокрема є осучасне-ний рімейк «Рукавички», де собака курить, за-єць слухає плеєр, а дід п'є горілку), проте все це дивним чином поєднується у цілком реалістич-ні пейзажі київських передмість, а персонажі

сприймаються як такі, котрих щодня можемо бачити на вулицях. Казково-побутовий реалізм. Але не за Маркесом, а скорше за Лінор Гора-лік — з Галею Ткачук їх поєднує лаконічність, легкість стилю та іронічний стьоб над сучасніс-тю. «Найкращі часи» — це книжка постмодерна з переспівами і відкритими цитатами (від Богда-ни Матіяш до Патті Сміт у «Конях»).

З оповідань мені найбільше припало до душі «Тисяча шматочків» — про дівчину-філолога, яка ніяк не може знайти свого місця в трамваї. Вірні-ше, місце своє вона знайшла, але воно зайняте, а на інше місце вона сісти не може, тому що в цьому світі (тобто трамваї) всі місця в транспор-ті розписано за професіями, а її місце зайняв бухгалтер, бо його місце зайняла пенсіонер-ка, яка ще працює на рибгоспі, а на її місце сіла працівниця водоканалу, бо її місце хтось вила-мав. Пасажири радять дівчині сісти на місце до-могосподарки, на що та щиро обурюється: «На-віщо стільки років учитися, щоби їхати в трамваї на місці домогосподарки?!» Та зрештою дівчи-на змушена півзупинки їхати в сльозах і на місці вагітної. Отака нелегка доля дівчини-філолога в сучасних трамваях. Утім, на цьому пригоди геро-їні не закінчуються, бо їй, виявляється, ще треба буде знайти і повернути в трамвай те горезвіс-не виламане крісло, щоб отримати в бібліотеці потрібну їй для диплому книжку.

Подібно до того, як філолог шукав трамвай-не крісло, ця книжка довго і доволі нелегко шу-кала свій шлях до книжкових полиць. Перш ніж

бути опублікованою «Електрокнигою» напри-кінці 2012 року, ця книжка у вже майже готово-му вигляді лежала у двох інших видавництвах. В очікуванні своїх найкращих часів, мабуть.

І ось цей час таки настав — книжка отри-мала одразу дві інкарнації: традиційну папе-рову та умовно-безкоштовну електронну. Па-перове видання існує в зручному форматі «покетбука»з добрими ілюстраціями Марисі Рудської, зокрема дивакуватим, але доволі ха-ризматичним птахом у капелюсі, пальті та ме-штах на обкладинці Іллі Стронґовського (свід-чення того, що обкладинка може бути просто приємною оку і що зовсім не обов'язково по-казувати на ній увесь сюжет книжки або ви-різати дірки у палітурці, аби змусити покупця взяти книжку до рук). Електронну версію мож-на скачати на сайті Avtura, прочитати і, якщо сподобалось, — купити собі паперову версію або ж просто подякувати авторові і видавни-цтву гривнею, перерахувавши 15 гривень на веб-гаманець. Не те щоб безкоштовні електро-нні книжки чи музичні альбоми були для укра-їнців новиною (здебільшого, звісно ж, піратські, хоч траплялися й авторські подарунки, напри-клад, останній альбом музичного гурту «Кри-хітка» був розміщений у мережі у вільному до-ступі зі схожою схемою оплати за бажанням), але такий хід «Електрокниги» видається вда-лим виходом одразу з кількох причин: питання грошей — електронність і безкоштовність при-ваблює читачів, у той час як далеко не всі готові

віддати 25–40 гривень за книжку молодого не-відомого автора (відкритим, утім, лишається пи-тання про готовність українців «віддячити грив-нею» за хорошу безплатну книжку); питання на-кладів і дерев — для молодих авторів безплат-на електронна версія книжки є своєрідним пе-рехідним етапом від постів у ЖЖ та на Facebook до справжньої книжки. В той час як великі ви-давництва друкують книжки накладами в 500–1000 примірників, «Електрокнига» друкує ма-лими порціями залежно від попиту. І це рятує на лише кілька дерев, а й авторів від проблеми «Куди мені подіти 1000 примірників моєї книж-ки?» — каже ідейний натхненник видавництва Антон Санченко. І нарешті питання місця (тра-диційно наболіле для всіх філологів і продав-ців книгарень) — електронна версія книжки не захаращує полиці ні в книгарнях, ні вдома.

Відтак, поки ви думаєте, скачати книжку чи купити її в книгарні, я піду перерахую «Елек-трокнизі» та Галі Ткачук 15 гривень. Бо, як каже той-таки Антон Санченко, «найкращий спосіб стимулювати автора писати наступну книжку — розрахуватися з ним за попередню».

Аліна Цвєткова

Настали «Найкращі часи» сучукрліту?

Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України» Лютий 2013

38

Ці та багато інших книжок українською мовою можна придбати у книгарні «Смолоскип»за адресою: Київ, вулиця Межигірська, 21 (поруч зі станцією метро «Контрактова площа»)

Галина Ткачук. Найкращі часи: оповідання. Київ, «Електрокнига», 2012, (140 с.).

У наступному випуску

Микола Леонович про «Жесть» Сашка Ушкалова

Поезія Мирослава Лаюка

Випуск 38 (лютий 2013)

Літературний додаток до щомісячного часо пису творчої молоді «Смолоскип України».Свідоцтво: KВ № 4040 від 15.02.2000

Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.

Видавництво «Смолоскип»

Телефон: (044) 425 23 93Адреса: 04071, Київ, вулиця Межигірська, 21Сайт: www.smoloskyp.org.ua

Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Олег Коцарев

цифрова версія

http://www.smoloskyp.org.ua/http://bookolyky.com.ua/Цифрова гарнітура «Нат Ґротеск»

Ілюстратор grapheme

Віктор Ошовський

Народився 1980 року у Вінниці, тепер своє перебування визначає як Вінниця — Київ. За освітою — лікар. Лауре-ат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за 2009 рік. Представник не найактивнішого публічно, але насправді вельми потужного вінницького поетичного се-редовища. Тексти Віктора Ошовського вельми різноманіт-ні: тут і напружена сентиментальна емоційність, й іроніч-на відстороненість, і силабо-тоніка, й верлібри, і обробка історичних, міфологізованих сюжетів, і навіть, можна ска-зати, пісенні стилізації.

Василь ЛозинськийНародився 1982 року у Львові, тепер мешкає в Києві. Ав-тор книжки поезій «Свято після дебошу». Окрім суто по-етичної творчості, займається перекладами з німецької та польської мов. Учасник кураторської міждисциплінар-ної ініціативи «Худрада». Лауреат літературного конкур-су «Смолоскип». Один із нечисленних більш-менш вираз-но соціально заангажованих молодих українських пое-тів. Має в цьому сенсі схильність до лівого дискурсу. В йо-го віршах виразно помітні експерименти зі способом ви-словлення, а інтелектуальна складова тексту домінує над емоційною.

Київ Vice: міліція моралі

десь тут була мораль, десь тут вона упала!в дитсадку на травичці, в нарцистичній

ситуації, перед дзеркалом,забавки тоді ще були маленькі цяцьки

з розміром в автомодельку.тепер «ми півкраїни купили і вас купимо!»рекламний слоґан рейдерів, які прийшли

у центр Леся Курбаса, щоб поговорити про це з небіжчиком.домовитись не завжди можна, але

у боротьбі за благо пролетаріатуі революції усі методи правомірні.показовий суд ані страта, проте,

не може бути мораллю,для неї замало лиш НКВД-истської «трійки».настрій мінливий має передбачати

ще якусь статтю, чи не так?або принаймні якийсь ґрунтовний

документальний архів,з якого можна майже істерично пореготати.

встань-встань, мораль!міліціонери, візьміться в боки!приватний детектив — герой

застарілих фільмів лише для дорослих.сучасні герої — порно-актори та ви,

міліціонери!який нарядний стрій у вас, ваша професія —найдавніша в світі. нема чого соромитися

пастельних кольорів,модних кроїв, грайливих мускул,

спортивних яхт і спорткарів.про вас вже зняли серіал

з Доном Джонсоном у головній ролі.тут була мораль, тепер її замінить міліціонер.не втрачай свідомість, не забудь історію,

міліціонер прочитає тобі моралі.

Вipш для гімнастики

місячна хода — це для насмайстерність найвища, де б визараз не були, в дорозі,удома, в невагомості — все!повторюйте за мною!витягніть ліву руку вперед і затисніть кулак, обертайте навколозап’ястка, рахуйте до п’яти!уявляйте, що ви обертаєте ключем!перекладіть книжку у праву руку і повторіть все спочатку!станьте двома ногами на землю,зробіть випад вперед!потягніть сухожилля колінараз і два — одним,немовби у вас замість книги — шпага,раз і два — іншим,немов — букет троянд.нахиліть голову вправо і вліво,сумніваєтесь в усім!відчуваєте головокружінняперешкоджає вам збагнути сенс?застебніть лопатки, тримайтесьза книгу двома руками та опустіть плечі.повторіть це ще раз!книга — немов гантель!а вкінці закиньте ногу назад,немов Прометей, підхопіть їїі потягніть, піднявши чоло і підборіддя,випнувши груди.достатньо повторити це лише раз:і книга — наче факел,не бавтесь з вогнем!

Періс Гілтон

милостиня в ім’я солідарностіне потрапить у руки професіоналів,що заплатили за струни цієї гітари,на якій так просто не заграти.

у вирішальний момент пролунаютьсигнали мобільного телефону,і розпочнеться вистава в театрі непередбачених жестів.

Скільки терабайтів має цей файл?Скільки гедоністів не доживуть до цього дня?Скільки важить найбільший америкос?Скільки часу тримає батарея?До зустрічі в ядрі цієї планети!

Законослухняний інопланетянин

Отримав диплом і був на медобстеженні у військкоматі,

отримав штамп у паспорт, і від руки записаним було:

«Виїзд до 13 березня 2002 року» за кордон,але мені і тут було з тобою добре,

у сні не виднобуло каси і весь товар був

у ще більш пістрявих упаковках,коли тебе там зловить представник закону

на крадіжці в супермаркеті,розкажи йому про цей свій сон,

але краще не попадайся!

Так з’являється перший досвід, і запам’ятай,що з досвідом росте твоя свідомість

і ти створюєш їм нові проблеми,ти виходиш з-під контролю

у непередбачену секунду,але ні, звичайно, ні, ти не стрибаєш

під колеса метрополітену,не той це час, щоб життя віддати за Планету!Конспірація простіша за проїзди зайцем,

розслабся і дорослішай— цього моменту не можна пропускати!

* * *Тадеушу Домбровському

Тепер навіть глупість не є справою моралі. Це – проблема, проте не мо-ральна проблема; і чудово було б розві-яти той моральний туман, який ото-чує наші технології. Це було б добре для моральності.

Маршалл Мак-Клюен

Але я почуваюся безсилим і хоча в цей момент натискаю на багаторазовий виделець

— він ламається, тож я беруклею і його заклеюю.

Cильний почувається слабким,а слабкий — сильним.Мій медіум — це вірш,написаний перед сном.

Усе якось передбачувано,знову земля обертаєтьсянавколо своєї осіі я обертаюся у своєму ліжку.

1

Він знає більше, ніж хоче знати,про втечі, зустрічі й вороття.Про кахлі, подіум і палати.Він ремонтує старе взуття.

Він ремонтує старе взуття,в якому ніби не ступиш й кроку.Тому і йдуть, як на каяття,в його майстерню залізобоку.

В його майстерню залізобокуще до світання завжди приходить,лише б побачити краєм ока,як вона ранком до школи водить.

Щоранку рано веде до школиСамотня жінка за руку сина.Не завітає сюди ніколи,напевне знає, вона єдина.

Напевне знає, вона єдина,кому б освідчився у коханні.Її хода — перо лебедине.Її підошви — недоторканні.

Її підошви недоторканніне зачіпають наждак дороги.Як небом синім Господні санілетять над снігом чарівні ноги.

Летять над снігом чарівні ноги.Він тупить очі сором’язливоі божеволіє від тривоги,не зіпсувати це Боже диво.

Не зіпсувати це Боже диво.На смерть лякає себе думками,Що він зруйнує таке красивеШорсткими у мозолях руками.

5

При шпиталі у будці. При шпиталі у будці.Мене двірник знайшов.На пупцевій мотузці у бавовняній хустці,Паперовий немов.

Дві плаценти криваві. Дві плаценти криваві.А дитина одна.Спеленали на лаві акушероньки браві.Добігала війна.

При лікарні я виріс. При лікарні я виріс.На горищі я спав.Од стіни повзла сирість.

За вікном гойдавсь ірис.Пахнув рибою став.

Лише кілька моментів. Лише кілька моментів.Не забуду — помру.Двох євреїв доцентів, чотирьох пацієнтів.І циганку-сестру.

Вони били стріляли. Вони били стріляли.А я вийшов надвір.Тут мене не чекали. І так собі стояли —мов із рота впав сир.

Так дивився шалено. Так дивився шалено.Син твій — брат мій близнюк.Ти прости його, нене. На відміну од мене.Він — нещасний байстрюк.

Світ крутивсь білий-білий. Світ крутивсь білий-білий.

У плечі квітла різь.Кулі-оси дзвеніли. Всі повз мене летіли.Та одна лише крізь.

10

Я не знаю напевне, куди заведе цей ланець із рим.

В античному світі неодмінно б побачив Рим,проте той — вже не той, але менше з тим.Професор казав: варто вийти на шлях,Хто не стримає ніг, того трафить шляк.

Коли б народився в рибальськім містечку біля Марселя,

Мав би човна, капелюха, кошик з лози, павука на стелі.

З ним би вітався, повертаючись до оселі.А одного разу знайшов би браслетЗ написом: Антуан Марі де Сент.

А могло б поталанити із батьками в 20-их. Серце Баварії.

Садочок. Школа. Курси пілотів. Аси люфтваффе — арії.

Рейд. Чорна цятка. Знічев’я шмальнув. Аварія.Фоторозвідник «Лайтнінг» падає в океан.У кабіні всміхається Жан-Батіст Антуан.

Але ж історія не терпить умовного способу, як відомо.

Змалку ріс у країні чудес, що померла від перевтоми.

У радянських республіках скрізь почувавсь, як вдома.

Бо ледь не в кожній провінційній діріНа полицях книгарень знаходив Екзюпері.

От і точка, про котру несміливо згадав на початку.

Життя дивне: щойно почав, а вже мусиш ставити крапку.

Письменник, рибалка, пілот і хлопчик — чорнильні цятки

В щоденнику мешканця Б-шість-один-два.Захід сонця. Вовняний шалик. Сивая голова.

11

Як прикро померти в травні,Коли молодіють вишні,Коли прочиняє ВишнійСвоєї світлиці ставні.

І промінь з його господиНаповнює форми змістом.Червоним стають намистомПацьорки тьмяні природи.

Життя голосить до герцюкрізь шурхіт та стрекотіння.І чути, як у камінніВажке калатає серце.

І можна дощенту стертиНад «і» найжирнішу крапку.Мов щойно зняв в дверях шапку.Як кльово у травні вмерти.