УДК 37.016 Серія «Олімпіади» Ж53 Заснована 2007 рокуosnova.com.ua...

Серія «Олімпіади» Заснована 2007 року

ISBN 978-617-00-3863-0

УДК 37.016 Ж53

© Жемеров О. О., 2020© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2020

Жемеров О. О.Ж53 Завдання для олімпіад, конкурсів, змагань. Географія.

6–11 класи / О. О. Жемеров. — Х. : ВГ «Основа», 2020. — 192 с. (Серія «Олімпіади»).

ISBN 978-617-00-3863-0Посібник містить завдання з географії підвищеної складності, твор-

чого характеру, які можуть бути використані під час уроків, різнома-нітних заходів конкурсного спрямування, задля цікавого інтелектуаль-ного дозвілля.

Для вчителів географії, студентів відповідних спеціальностей, учнів, що цікавляться предметом.

УДК 37.016

3Вступ

ВступОдне з головних завдань сучасної освіти — підготовка самостій-

ної особистості, людини, яка мислить нестандартно, має високий інтелектуальний потенціал, здатна творчо підходити до розв’язання будь-яких завдань. Важливим є особистісний підхід до навчання школярів, виявлення серед них обдарованих, талановитих дітей, формування у них широкої ерудиції, критичного мислення, умінь аналізувати незнайомі явища та ін.

Серед різноманітних форм роботи з обдарованими учнями чільне місце займають предметні олімпіади, конкурси, змагання, зокре-ма з географії. Вони дають змогу перевірити знання і вміння учнів з предмета, їхню ерудицію, логічне мислення, здатність аналізувати сучасні проблеми природи, суспільства й господарства, які містять географічні аспекти.

Завдання з географії вирізняються розмаїттям змісту, форм і способів виконання.

Традиційними для вітчизняних олімпіад і конкурсів є теоретич-ні завдання. Серед них є такі, що практично не виходять за межі шкільної програми, але вимагають від учня дати розгорнуту відпо-відь, логічно викласти її, скласти порівняльну характеристику, ви-світлити власну думку щодо певної проблеми і т. ін. Такі завдання, як правило, оцінюються у 12 балів.

Інший тип теоретичних завдань апелює до логіки учня, перед-бачає певну інтеграцію знань географії з іншими шкільними пред-метами, а факти або явища, описані в цих завданнях, найчастіше не вивчаються у школі. Зважаючи на складність завдань такого типу, вони оцінюються у 6, рідше 8 балів.

Практичні завдання містять картографічні або математичні за-дачі з географії. Якщо задачі є новими для учнів, то надається алго-ритм їх розв’язання. Принципово новим типом практичних завдань можна вважати завдання з ілюстраціями (космічними знімками, фотографіями об’єктів природи або міст тощо).

В олімпіади з географії органічно вписалися тести. У другій частині посібник містить завдання обласного етапу

Всеукраїнської олімпіади з географії для учнів 8–11-х класів, які проводилися у Харківській області протягом 2016–2019 рр. Після кожної частини подано відповіді та розв’язання.

Для доступу до кольорових варіантів ілюстрацій посібника скористайтеся QR-кодом на обкладинці.

Завдання для олімпіад, конкурсів, змагань. Географія. 6–11 класи4

ЗаВдання шкільного та районного етапіВ олімпіади

та конкурсіВ З географії

6 клас

1. Назвіть чотири основні сторони горизонту. Де на Землі з цих чотирьох сторін існує лише одна сторона горизонту? (5 балів)

2. Ким і коли була створена перша (відома людству) модель Зем-лі — глобус? Які материки на цьому глобусі не були зображені? (5 балів)

3. На яких материках немає жодної точки, з якої було б видно Полярну зорю? (5 балів)

4. Виконайте тестові завдання, використовуючи пропоновану карту світу. Урахуйте, що лінії паралелей і меридіанів проведені тут через 15°. (12 балів)

4.1. Однакову довготу мають точки:1) C і D; 2) E і G;

3) A і G; 4) таких точок тут немає.

4.2. Найближче до центра Землі розташована точка:1) A; 2) B;

3) C; 4) F.

4.3. Координати точки F:1) 30° пн. ш. і 15° зх. д.; 2) 30° пд. ш. і 15° сх. д.;

3) 30° пд. ш. і 15° зх. д.;4) 30° пн. ш. і 15° сх. д.

4.4. Координати точки G:1) 45° пд. ш. і 105° сх. д.; 2) 45° пн. ш. і 105° зх. д.;

3) 45° пн. ш. і 105° сх. д.;4) 45° пд. ш. і 105° зх. д.

4.5. Від точки D у напрямку точки C азимут становить:1) 0°; 2) 90°;

3) 180°; 4) 270°.

4.6. Від точки G у напрямку точки E азимут становить:1) 0°; 2) 90°;

3) 180°; 4) 270°.

Завдання шкільного та районного етапів олімпіади та конкурсів з географії 5

5. Пригадайте умовні знаки плану місцевості (топографічної карти) і заповніть третій стовпчик пропонованої таблиці. У четвер-тому стовпчику поясніть, що означають числа поруч із деякими зна-ками. (13 балів)

№ Умовний знак Назва об’єктаПояснення

цифрових даних

1

+8,1 —

2

3

4




5

6

250 —15 —

7

1,2 —7 —

8

9

10

11

4 —

12




13

14

15

16

17

18

19

20


6. Працюючи з пропонованою топографічною картою (планом місцевості), виконайте такі завдання. (10 балів)

6.1. Визначте, через скільки метрів на карті проведено горизонталі.

6.2. Назвіть значення горизонталі (у метрах), яка оконтурює найвище місце на цій карті.

6.3. Що видобувають у кар’єрах цієї місцевості?

6.4. Які дерева ростуть у лісі неподалік села Малинівка?

6.5. На яких підприємствах і в яких установах працюють жителі міста Загоряни?

7 клас 1. Поясніть, чому в Австралії гори переважають на сході ма-

терика, а у Південній Америці — на заході. Які з цих гір є більш активними? (8 балів)

2. Клімат яких районів Австралії формується під впливом па-сатів? У чому полягає цей вплив і яке значення він має для мате-рика? (8 балів)

3. У якій частині Африки і чому розташовані найглибші озера? Назвіть озеро, яке є частиною річкової системи Конго. Яка його глибина? (8 балів)

4. Назвіть об’єкти, позначені на карті цифрами 1-10, при цьому 2, 3, 8 — ріки; 1, 6 — озера; 7, 9 — назви географічних областей; 4 — тепла течія, 5 — холодна течія, 10 — протока. (10 балів)


5. На трьох картах показано три найбільші острови планети. Лише ці острови за площею більше України. Під кожною картою


у верхньому рядку запишіть назву острова, а у нижньому рядку за-пишіть назву частини світу, до якої належить відповідний острів. (6 балів)

6. За пропонованими кліматограмами визначте типи клімату Африки та назву кожного з них впишіть під відповідною кліма-тограмою. (10 балів)

Бамако

381 м опади 1043 ммОп

ади,

мм

Темп

ерат

ура,

°С

Місяці

300

250

200

150

100

50

0

35

30

25

20

15

10

5

01 3 5 7 9 11

Касама

1384 мопади 1335 ммОп

ади,

мм

Темп

ерат

ура,

°С

Місяці

350

300

250

200

150

100

50

0

25

20

15

10

5

01 3 5 7 9 11

Кальвінія1000 м216 мм

Опад

и, м

м

Темп

ерат

ура,

°С

Місяці

80

70

60

50

40

30

20

10

0

25

20

15

10

5

01 3 5 7 9 11

Дурбан8 м

опади 1008 мм

Опад

и, м

м

Темп

ерат

ура,

°С

Місяці

140

120

100

80

60

40

20

0

30

25

20

15

10

5

01 3 5 7 9 11

Яунде

760 мопади 1617 мм

Опад

и, м

м

Темп

ерат

ура,

°С

Місяці

350

300

250

200

150

100

50

0

27 25 23 21 19 17 15 13 11 975

1 3 5 7 9 11


8 клас

1. Охарактеризуйте способи картографічного зображення, які представлені на наведених фрагментах карт. (12 балів)

А. Окремі родовища корисних копалин

Б. Шляхи сполучення

В. Типи ґрунтівГ. Величина сумарної сонячної

радіації

Д. Поширення типів рослинності Е. Шляхи міграції птахів

Є. Чисельність населення Ж. Виробництво сільськогосподар-ської продукції


2. Дайте стислу характеристику зовнішніх сил, які формують рельєф України. Наведіть приклади. (12 балів)

3. Стисло опишіть п’ять несприятливих погодно-кліматичних явищ, характерних для України. (10 балів)

4. Навіщо вводять то зимовий, то літній час? Зимовий час в Укра-їні 12.00. Розрахуйте, який місцевий час у Чернівцях (26° сх. д.), Миколаєві (32° сх. д.), Харкові (36°30′ сх. д.). (8 балів)

5. На топографічній карті масштабу 1:25000 є коло радіу-сом r = 2 см. Одна з точок кола A має координати X = 6065000, Y = 4312500; друга точка кола В має координати X = 6064500, Y = 4313000; третя точка кола С має координати X = 6064000, Y = 4312500.

Визначте: а) які прямокутні координати має центр кола — точка О; б) яку площу має це коло на карті (у см2) і на місцевості (у м2).

(8 балів)

9 клас

1. Проаналізуйте статево-вікові піраміди населення України станом на 1926, 1959, 1989 та 2014 рр. Обов’язково зазначте: чи змінився за цей час тип відтворення населення; яким чином світові війни вплинули на населення України, на яких пірамідах це видно; коли почалося зменшення народжуваності в Україні; як довести, що останніми роками відбувається старіння нації. (12 балів)

Статево-вікова піраміда населення України у 1926 р.* в кордонах УРСР 1926 р.

500000 400000 300000 200000 100000 0 100000 200000 300000 400000 500000

Статево-вікова піраміда населення України у 1959 р.

500000 400000 300000 200000 100000 0 100000 200000 300000 400000 500000



500000 400000 300000 200000 100000 0 100000 200000 300000 400000 500000


500000 400000 300000 200000 100000 0 100000 200000 300000 400000 500000

2. Охарактеризуйте первинний сектор господарства України та його значення для нашої країни. (12 балів)

3. Назвіть основні нафтогазові регіони України. Чи є перспек-тиви збільшення видобутку нафти і газу в нашій країні? (12 балів)

4. Яку функцію виконують біосферні заповідники світу? На-звіть чотири біосферні заповідники України та основні природо-охоронні об’єкти на їхній території. (4 бали)

5. Складіть стислу характеристику зональних типів ґрунтів лі-сової зони України (два ґрунти) та лісостепової зони України (два ґрунти). (4 бали)

6. Азимут істинний Аі дорівнює 100°. 6.1. Користуючись схемою, розрахуйте азимут магнітний Aм та

дирекційний кут α. 6.2. Як називаються кути, які на схемі мають значення 2°10′,

10°15′?6.3. Як називається кут, що являє собою суму двох попередніх

кутів, тобто 12°25′? (6 балів)

2°10′10°15′

Магнітн

ий м

ерид

іан

Істин

ний м

ерид

іан

Лінія

сітки

Відповіді завдань обласного етапу Всеукраїнської олімпіади з географії 145

ВідпоВіді ЗаВдань обласного етапу Всеукраїнської олімпіади З географії

8 клас

ТеореТичні завдання

1. Завдання передбачає повторення знань про метеорологічні при-лади. На метеорологічному майданчику слід розмістити флюгер (для визначення напрямку і сили вітру), термометри (для визначення тем-ператури на поверхні ґрунту та повітря на різних висотах), барометр або барограф (для визначення атмосферного тиску), гігрометр або гі-грограф (для визначення вологості повітря), опадомір і плювіограф (для вимірювання кількості атмосферних опадів) та ін. Учні можуть написати і про інші прилади — анемометр, психрометр тощо.

2. Це дві частини Українського щита, тому вони утворилися одночасно, належать єдиній тектонічній структурі, складені архей-протерозойськими кристалічними породами типу гранітів, що вихо-дять на денну поверхню. Саме ці кристалічні породи Словечансько-Овруцького кряжа та Приазовської височини видно на знімках.

У плані природи треба охарактеризувати мішані ліси Поліс-ся на дерново-підзолистих ґрунтах та різнотравно-ковиловий степ Приазов’я на звичайних чорноземах. Зволоження Полісся — близь-ке до нормального, а Приазов’я — недостатнє.

3. Коралів нема там, де великі глибини, де холодні води, а та-кож опріснені води навіть у жаркому поясі. Наприклад, корали відсутні там, де в океан впадають великі ріки — Амазонка, Конго, Нігер, Парана та ін. З карти видно, що коралових островів дуже мало в Атлантичному океані.

4. Визначаємо широту. Відомо, що вона на 3° менша, ніж у Харкові.

Широта: 50° пн. ш. – 3º = 47° пн. ш.Визначаємо довготу. 1° довготи — це 4 хвилини місцевого

часу. А в нас різниця 30 хвилин, тобто від меридіану 30° пн. ш., за яким визначається поясний київський час, меридіан міста відрізняється на 30° : 4′ = 7,5°.

Довгота: 30,5° сх. д. + 7,5° = 37,5° сх. д.Місто, яке має координати 47° пн. ш. і 37,5° сх. д. та й розташо-

ване на морі, — це Маріуполь. Він стоїть на р. Кальміус на березі Азовського моря.


5. Закономірності в розміщенні родовищ корисних копалин на території України вивчають за шкільною програмою. Так, родо-вища нафти й газу приурочені до глибоких западин (типу ДДЗ) на давніх платформах, до осадового чохла молодих платформ (напри-клад, Скіфської плити), до передгірних прогинів (Прикарпатського прогину та ін.), до морського шельфу. Кам’яне вугілля утворюєть-ся на рухливих окраїнах давніх платформ; в Україні — це Доне-цький і Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни по краях Східно-Європейської давньої платформи. Залізні руди і граніти переважно приурочені до кристалічних щитів давніх платформ (у нас — до Українського щита), а цементна сировина — до осадового чохла давніх платформ (вона є у Львівській, Донецькій, Харківській та інших областях), до де яких гірських систем (наприклад, до Вну-трішнього пасма Кримських гір у районі Бахчисараю).

Звичайно, не всі родовища відомі. Наприклад, нові родовища нафти й газу відкривають на шельфі морів, на значно більших гли-бинах у надрах Землі. Відносно новими в Україні можна вважати родовища золота, рідкоземельних металів та ін.

6. Карта Птоломея укладена на п’ять століть пізніше, ніж кар-та Ератосфена, тому вона детальніша. На ній показано нові від-криті землі; більш точні обриси півдня Азії, північної половини Африки; є чітка градусна сітка та ін. Але карти подібні, бо на той час і аж до епохи Великих географічних відкриттів було відо-мо лише про три частини світу. Про більшість територій, країн, об’єктів уявлення античних географів були спотвореними.

Словничок старих та сучасних назв географічних об’єктів може бути таким:

ff Аріана — Іранff Атлантичне море — Атлантичний океанff Борисфен — Дніпроff Еритрейське море — Індійський океанff Ефіопський океан — Атлантичний океанff Золотий Херсонес — півострів Індокитайff Істр — Дністерff Лівія — Африкаff Серика — Китай (?)ff Східне море — Тихий океанff Танаїс — Донff Тапробан — Шрі-Ланка (?) або Ява (?)

7. Цей регіон — Далекий Схід (Східна Азія). Тип клімату — помірний мусонний. Для нього характерна тривала холодна


зима без відлиг, яка дозволяє проводити снігові фестивалі, ви-ставки крижаних скульптур (у Японії, Китаї, Росії). Фотознімок зроблений у Хабаровську, де 3 % населення — українці.

8. Розраховані параметри Сіверського Дінця:а) загальне падіння ріки: 200 – 5,5 = 194,5 (м);б) похил ріки: 194,5 : 1053 ≈ 0,18 (м/км);в) середня витрата води в ріці: 30 × 5 × 0,2 = 30 (м3/с);г) максимальна витрата води в ріці: 300 × 8 × 0,5 = 1200 (м3/с);д) максимальна витрата в 40 разів більша за середню витрату

(1200 : 30 = 40).

9. Придніпровська височина сформувалася на Українському щиті; залягання кристалічного фундаменту неглибоке — до кіль-кох десятків метрів; архей-протерозойські породи перекриті па-леогеновими, неогеновими і антропогеновими відкладами; у рельє-фі переважають горбисті рівнини; з кристалічним фундаментом пов’язані руди металів (залізної, нікелевої, уранової та ін.), гра-нітів, графіту, каолінів тощо; в осадовому чохлі щита є родовища марганцевих руд, бурого вугілля, глин тощо.

Придніпровська низовина сформувалася у межах Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ); залягання кристалічного фундаменту глибоке, у межах Донецького грабена — 20 км і більше; ДДЗ за-повнена потужними товщами девону, карбону та ін. геологічних систем; у рельєфі переважають плоскі рівнини; серед корисних копалин — нафта, природний газ, солі, цементна сировина, скляні піски, глини та ін. Відповіді можна дати у вигляді таблиці.

Закономірності: до фундаменту платформи (щита) тяжіють ро-довища руд металів; до потужної товщі у глибоких западинах плат-форми — нафта, газ, солі; в осадовому чохлі платформи — переваж-но родовища осадових корисних копалин.

10. 1) Сильно блищать зорі влітку — на спеку; взимку — на мороз.Це наслідок антициклону, для якого характерні безхмарність,

прозоре повітря. Тому влітку, коли сонячний день триває довго, буде відбуватися прогрівання земної поверхні, посилення спеки. А взим-ку, навпаки, довгою буде ніч зі значним охолодженням земної по-верхні, посиленням морозу.

2) Із темної хмари сонце з’являється з великим жаром — на грозу.Темні хмари свідчать про значну кількість у них вологи. Якщо

із темної хмари з’являється сонце із великим жаром, то відбувається подальше випаровування вологи із земної поверхні та ще більше на-сичення хмари вологою. А чим більше вологи у хмарі, тим більший


на ній електричний заряд (слід зауважити, що молекула води — ди-поль) і тим більша імовірність грози.

3) Сильний вітер під час дощу обіцяє через деякий час хорошу по-году.Сильний вітер і сильний дощ — це ознаки холодного фронту.

Проходження холодного фронту закінчується похолоданням, ви-тісненням хмар, припиненням опадів та вітру. Це називають «по-ліпшенням» погоди.

Народна мудрість в усіх зазначених випадках не помиляється.

11. Такі хвилі пов’язані з припливами. Припливна хвиля двічі на добу заходить у затоку Ханчжоу, яка поступово звужується. Хвиля зростає у висоту, але її висота залежить від положення Мі-сяця на орбіті. Сизигійні припливи, коли Земля, Місяць і Сонце розташовані на одній лінії, значно більші за квадратурні припли-ви. Крім того, припливи більші, коли Місяць перебуває у пери-геї — точці орбіти, максимально близькій до Землі. 1-го і 15-го числа восьмого місяця за місячним календарем (це друга половина вересня) спостерігаються найбільші на річці Цяньтан припливні хвилі — до 8-9 м. Місяць у ці дні перебуває і в сизигії, і у перигеї.

Такі хвилі називаються «бор». На ріці Цяньтан бор максималь-ний на Землі (9 м), а його швидкість — 40 км на годину. Тому не-обачні туристи не встигають врятуватися, якщо стоять близько до берега ріки.

На внутрішніх морях (якими є моря України) припливи дуже незначні — до 10–20 сантиметрів, тому в пониззі наших рік утво-рення борів неможливе.

12. а) Визначте відносну вологість повітря, якщо за температури +10 °С вміст вологи в ньому дорівнює 5 г/м3:

5 (г/м3) : 10 (г/м3) × 100 % = 50 %.

б) Визначте абсолютну вологість повітря, якщо при температурі +35°С його відносна вологість дорівнює 40 %:

40 (г/м3) : 100 % × 40 % = 16 (г/м3)

в) Визначте температуру повітря, якщо його відносна вологість до-рівнює 80 %, а абсолютна вологість становить 24 г/м3:

24 (г/м3) : 80 % × 100 % = 30 (г/м3), що відповідає 30 °С

13. Карст — процес розчинення гірських порід (вапняку, гіп-су, доломіту, крейди, солі) атмосферними водами з утворенням пе-чер, колодязів, лійок та ін. В Україні карст розвинений у багатьох


місцях: там, де є вапняки (Кримські гори, Волинь, Донбас); гіп-си (Поділля); доломіти, крейда (схід України); сіль (Солотвине, Слов’янськ). У Криму є багато печер: Червона — найдовша (25 км), Солдатська — найглибша (517 м), Мармурова (входить до 7 природ-них чудес України) та ін. На Волині карстові колодязі заповнені во-дою: Шацькі озера — Світязь (глибина — понад 58 м), Пулемецьке, Луки та ін. На Поділлі — найдовші у світі гіпсові печери: Оптиміс-тична (довжина — понад 267 км), Озерна (понад 130 км) та ін. Соля-ний карст представлений порожнечами, часто заповненими озерами. Крейдяний карст представлений лійками та мікроформами рельєфу, бо крейда карстується слабко. У карстових процесах беруть участь усі компоненти природи — гірські породи, повітря, вода, організми.

14. Ісландія утворилася на Серединноатлантичному рифтовому хребті, тому тут гори найчастіше являють собою вулкани. Серед них є діючі (Гекла, Лакі тощо) та згаслі. Гек ла — красивий вулкан коніч-ної форми (висота — 1490 м) поблизу Рейк’явіка, є символом країни, найактивнішим її вулканом, популярним об’єктом для сходження туристів. Лакі — це фактично розлом у земній корі у межах назва-ного океанічного рифту. З вулканізмом пов’язані гейзери Ісландії.

Але гора Кірк’юфетль не є вулканом, бо на геологічному розрізі немає ані кратера, ані жерла. До того ж шари порід залягають го-ризонтально. Гора, вочевидь, виникла завдяки льодовикам, які об-тікали цю частину вулканічного плато. Тобто гора Кірк’юфетль ко-лись була типовим нунатаком. Нунатак (гренландська мова) — гора чи скеля, що виступає над поверхнею суцільного льодовикового по-криву. Свідченням роботи льодовиків є величезні валуни — морена (її добре видно на передньому плані фотознімка).

15.

Інверкагіл

Опад

и, м

м

Місяці1 3 5 7 9 11

120

100

80

60

40

20

0

20 18 16 14 12 10 86420

Темп

ерат

ура,

°С

Мельбурн

Опад

и, м

м

Місяці1 3 5 7 9 11

1009080 70 60 50 403020100

25

20

15

10

5

0

Темп

ерат

ура,

°С

Олбані

Опад

и, м

м

Місяці1 3 5 7 9 11

140

120

100

80

60

40

20

0

25

20

15

10

5

0

Темп

ерат

ура,

°С

А Б В

Помірний морський Субтропічний з рівно-мірним зволоженням

Субтропічний серед-земноморський


ДарвінОп

ади,

мм

Місяці1 3 5 7 9 11

500450400 350 300 250 200150100500

35

30

25

20

15

10Те

мпер

атур

а, °С

450400 350 300 250 200150100500

Маданг

Опад

и, м

м

Місяці1 3 5 7 9 11

30 29 28 27 26 25 2423222120

Темп

ерат

ура,

°С

Аліс Спрінгс

Опад

и, м

м

Місяці1 3 5 7 9 11

807060 50 40 3020100

35

30

25

20

15

10

5

0

Темп

ерат

ура,

°С

Г Д Е

Субекваторіальний Екваторіальний Тропічний пустельний

16. З дирекційних кутів 180° і 270° зрозуміло, що: ff АС — частина вертикальної лінії сітки 12 (Y = 4312000);ff ВС — частина горизонтальної лінії сітки 65 (Х = 6065000).ff Значить, АС і ВС — перпендикулярні лінії, тобто маємо прямо-кутний трикутник АВС у межах квадрата 6512.

ff АС = 6066000 – 6065000 = 1000 м = 1 км. На карті 1 км — це 4 см, бо її масштаб 1:25 000, або в 1 см 250 м.

ff ВС = 4313000 – 4312000 = 1000 м = 1 км. На карті це 4 см.ff Значить, трикутник АВС — рівнобічний, і його кути при основі АВ дорівнюють 45°.

ff Таким чином, АВ — діагональ квадрата кілометрової сітки 6512; дирекційний кут ВА дорівнює 270° + 45° = 315°.

ff Площа трикутника АВС на карті — 8 см2, на місцевості — 0,5 км2 (половина квадрата кілометрової сітки топокарти). Відповідь. Площа трикутника АВС на топокарті — 8 см2; на місце-

вості — 0,5 км2; дирекційний кут лінії ВА (від точки В у напрямку точки А) — 315°.

ПракТичні завдання

1.

№ Емблема Назва № Емблема Назва

1 Івано-Франківськ 7 Київ


2 Донецьк 8 Полтава

3 Львів 9 Ужгород

4 Харків 10 Запоріжжя

5 Миколаїв 11 Одеса

6 АР Крим 12 Чернівці

2.

№ 2 № 8 № 4 № 5

№ 12 № 3 № 6 № 9

№ 1 № 11 № 10 № 7

№ 1 — баранячі лоби; № 2 — кар; № 3 — куеста; № 4 — лаколіт; № 5 — маари; № 6 — морена; № 7 — пінго; № 8 — под; № 9 — поль-дер; № 10 — тепуї; № 11 — цинги; № 12 — шхери.


3.

№ Інформація про об’єкт Назва об’єкта

1 Гори, де розташована найдовша у світі (587 км) печерна система Мамонтова-Флінт-Рідж

Аппалачі

2 Найглибше (1642 м) озеро світу, улоговина якого являє собою глибинний розлом (рифт)

Байкал

3 Найбільше в Африці за площею (68 тис. км2) озеро, входить у річкову систему Ніла. Глибина — до 80 м

Вікторія

4 Велика ріка (довжина 2700 км) з режимом мусонно-го типу, священна ріка для індусів

Ганг

5 Плоскогір’я архей-протерозойського віку на пів-острові Індостан. Багате на руди металів (Fe, Mn, Au, Сu, W)

Декан

6 Озеро, його відмітка — –15 м. Під час дощів озеро — найбільше на материку (площа його зростає до 15 тис. км2)

Ейр

7 Окраїнне шельфове море між Китаєм і Кореєю. Глибина до 106 м. У води специфічний колір через річкові наноси

Жовте

8 Ріка, на якій утворився повноводний і високий (до 120 м) водоспад Африки. Був відкритий Д. Лівінгстоном

Замбезі

9 Великий (площа 103 тис. км2) острів на серединно-океанічному рифтовому хребті з вулканами Гекла, Лакі, Хеймаей

Ісландія

10 Гора, найвища (2228 м) точка одного з материків, головний об’єкт однойменного національного парку

Косцюшко

11 Пустеля, де 13 вересня 1922 р. у місті Ель-Азізія було зафіксовано найвищу на Землі температуру: +57,7 °С у тіні

Лівійська

12 Вулканічне нагір’я на півдні одного з материків з вулканами Орісаба (5636 м), Попокатепетль (5452 м) та ін.

Мексикан-ське

13 Прибережна пустеля, що утворилася внаслідок дії Бенгельської холодної океанської течії

Наміб


№ Інформація про об’єкт Назва об’єкта

14 Низовина на півночі одного з материків. Природу її називають «льянос». Низовина дуже багата на родовища нафти

Оріноцька

15 Субрегіон Океанії, де в центрі й на півдні Тихого океану є понад 1000 вулканічних і коралових островів

Полінезія

16 Найбільша ріка Західної Європи (довжина 1233 км), судноплавна. Бере початок в Альпах, впадає в Північне море

Рейн

17 Відомий національний парк Африки. Там 3 млн особин великих тварин, половина з яких мігрує по сезонах року

Серенгеті

18 Найбільше (2 млн км2) і найвище (у середньому 4877 м) нагір’я у світі. Тут починаються ріки Янцзи, Хуанхе, Інд

Тибет

19 Давні за віком середньовисотні гори (максимальна висота 1895 м), які визнано кордоном між Європою і Азією

Уральські

20 Найбільший за площею (228 тис. км2) і за числом жителів (понад 100 млн осіб) острів Японії

Хонсю

4.

№ Визначення поняття Назва

1Математичний спосіб зображення поверхні Землі або іншого небесного тіла на площині (на географічній карті)

Проєкція

2Кут між напрямком на північ і напрямком на який- небудь заданий предмет; відлік ведеться за годинни-ковою стрілкою

Азимут

3Час, який визначений для даної точки на Землі, залежить від географічної довготи місця і є однаковим для всіх точок певного меридіана

Місцевий час

4Розділ геології, який вивчає рухи земної кори, форми залягання гірських порід (геоструктури), що створені цими рухами, та історію їх розвитку

Тектоніка

5Вихід кристалічного (з магматичних або метамор-фічних порід) докембрійського фундаменту давньої платформи на поверхню Землі

Щит


№ Визначення поняття Назва

6Рівнина, ділянка земної поверхні, абсолютні висоти (відмітки) якої лежать у межах від 200 до 500 метрів

Височина

7Система великомасштабних повітряних течій у тро-посфері над земною кулею із зональним перенесенням повітря, наприклад, західним перенесенням

Цирку-ляція атмосфери

8Різниця між максимальним та мінімальним значення-ми якого-небудь парамет ра (наприклад, температури повітря) за певний проміжок часу

Амплітуда

9Карта, на якій цифрами й символами нанесені резуль-тати метеорологічних спостережень на даний момент і яка є основою для прогнозу погоди

Синоптич-на карта

10Величина, відношення падіння ріки (чи іншого водо-току) на будь-якій її ділянці до довжини цієї ділянки; виражається у см/км, м/км, ‰, %

Похил ріки

11Складена річковими наносами низовина у пониззі рі-ки, прорізана розгалуженою сіткою рукавів і протоків

Дельта ріки

12Велике скупчення води у замкненій природній уло-говині на поверхні суходолу; не має безпосереднього зв’язку з океаном

Озеро

ТесТові завдання

1.1-2 2-1 3-4 4-1 5-3

6-3 7-2 8-1 9-4 10-3

11-4 12-3 13-4 14-2 15-1

16-2 17-3 18-4 19-2 20-1

2.1-4 2-4 3-1 4-2 5-36-2 7-3 8-1 9-3 10-411-3 12-2 13-1 14-4 15-416-1 17-3 18-3 19-2 20-1

3.1-1 2-3 3-4 4-2 5-36-1 7-3 8-4 9-2 10-111-1 12-3 13-4 14-1 15-2

16-3 17-1 18-2 19-3 20-4

Зміст 191

Зміст

ВСТУП

ЗАВДАННя ШКІльНОГО ТА РАйОННОГО ЕТАПІВ ОлІМПІАДи ТА КОНКУРСІВ З ГЕОГРАФІї

6 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1210 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1411 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНь ШКІльНОГО ТА РАйОННОГО ЕТАПІВ ОлІМПІАДи ТА КОНКУРСІВ З ГЕОГРАФІї

6 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 198 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2310 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2411 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

ЗАВДАННя ОБлАСНОГО ЕТАПУ ВСЕУКРАїНСьКОї ОлІМПІАДи З ГЕОГРАФІї

8 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 299 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5510 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8311 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

ВІДПОВІДІ ЗАВДАНь ОБлАСНОГО ЕТАПУ ВСЕУКРАїНСьКОї ОлІМПІАДи З ГЕОГРАФІї

8 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1459 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15510 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16511 клас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179

УДК 37.016 Серія «Олімпіади» Ж53 Заснована 2007 рокуosnova.com.ua...

Documents

Transcript of УДК 37.016 Серія «Олімпіади» Ж53 Заснована 2007 рокуosnova.com.ua...