СM

YK

Анонсы номерА

КОЛИ ВІДЧИНЯТЬСЯ ДВЕРІДЛЯ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ?

Хмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ru

¹ 31-32 (483-484) 17-24.09.2010 ã.

Ви стали свідком незвичайної події,

потрапили в безвихідь,

перед вами замкнули усі двері?

Не втрачайте надії - вихід завжди є!

« Б ю р о ж у р н а л і с т с ь к и х розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!

Телефонуйте в «Бюро

журналістських розслідувань»

від «моєї газети+» на «гарячу лінію»

067-354-06-70 або 777-085

аНоНсысколько детей может быть в одной семье? один? Два? а 16 не хотите?

стр 6Кто и для чего обвиняет педагогов лучшей школы города в обмане?

стр 7Я знаю – город будет! а как насчет цветущих са-дов? Что для этого нужно Хмельницкому?

Милиция и фаны – кто прав, кто неправ?

стр 8Ментов, избивающих журналистов, и прокуроров, которые их «отмазывают», киевский профсоюзный деятель обозвал «свиньями»…

Журналисты в основном жалуются на правоохранительные органы – утверждает народный депутат Ирина Геращенко?

стр 12-13

Бюджет розвитку чи кошторис проїдання, або куди

йдуть наші гроші?

стор. 2-3

«Установити загальний обсяг доходів бюджету на 2010 рік у сумі 689343660,26 гривень… Загальний обсяг видатків міського бюджету на 2010 рік у сумі 699326683,89 гривень» - йдеться у прийнятому рішенні тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради.

Але бюджету розвитку знову не вийшло. Кошторис проїдання – ось як називають роз-поділ фінансів, який прийнятий депутатами Хмельницької міської ради лише зараз із «невеличким» запізненням на півроку - через об’єктивні причини. На прийняття бюджету саме у такому вигляді, найперше, впливала економічна криза, яку, на жаль, допоки ніхто не відмінив. Але, можливо, треба придиви-тися уважніше: який він, передвиборний міський бюджет – 2010?

Він міцно підтримує соціальні програми. Фінансова підтримка громадських органі-зацій інвалідів та ветеранів здійснюється у розмірі 135 000. На соціальні програми у галузі сім'ї, жінок, молоді та дітей виділено 2,21 млн. грн., на міський комплекс соціаль-ної реабілітації і побутового обслуговування пенсіонерів – 3, 624 млн. грн.

Чималу суму коштів розподілили на «Інші установи та заклади» - 2 314 240. 328 ти-сяч гривень мають забезпечити харчування малозабезпечених громадян та продукти харчування для провідування підопічних у лікарняних закладах. Як стверджують у міському територіальному центрі соціаль-ного обслуговування, 5 тисяч гривень на рік спрямовується на закупівлю «пайків», які вартують близько 16 гривень кожен.

Загалом по місту нараховується 900 під-опічних, яких у разі хвороби працівники центру з «гостинцями» відвідуватимуть у лікарняних закладах. Коштує це по 5,56 грн. на кожного раз на рік. Решта суми – 323 тисячі гривень - передбачається на саме харчування малозабезпечених. Як ствер-джують у тому ж центрі, людина, маючи відповідний пакет документів, протягом трьох місяців може отримувати безкоштовні обіди в Хмельницькій столовій № 33, яка виграла тендер на надання цієї послуги. Один обід коштує місту 11,86 грн. – каже начальник центру Анатолій Ковальчук. У середньому щодня там харчується 120 осіб. За найскромнішими підрахунками, близько двохсот тисяч не вистачатиме центру задля того, аби прогодувати малозабезпечених до кінця року. Спекуляції на кшталт годувати в столовій «своїх» майже виключені, адже для того, щоб отримати безкоштовний обід,

треба багацько побігати та зібрати певний пакет документів.

Але найбільш загадковими видатками, напевне, можна назвати «Соціальний захист та соціальне забезпечення». Так, з 13,8 млн. грн., передбачених міським кошторисом на цей рік, 135 тисяч направлено на фінансову підтримку громадських організацій інвалі-дів та ветеранів. Іще одну позицію займають «Інші видатки» - ледь не половину всього переліку витрат – 5,5 млн. грн., та «Інші установи та заклади» - 2,314 млн. грн. Також чималу суму передбачено на Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому – аж 3,6 млн. грн., з яких лише близько ста тисяч буде витрачено на оплату кому-нальних послуг. Решта – заробітна плата. Окрім того, коштами обласного та Держав-ного бюджетів передбачено 128,2 млн. грн.. на різного роду виплати, допомоги та інші соціальні державні гарантії.

Володимир Засаднюк, депутат місь-кої ради, виступаючи на черговій сесії, озвучив проблему, яка, нажаль, допоки залишається актуальною, не зважаючи на те, що вже давно вийшла за рамки законності - діяльність грального бізнесу:

- У мене є депутатський запит до міського голови, прокурора міста Хмель-ницького, начальника міського відділу МВС України в Хмельницькій області, і начальника Податкової інспекції. До мене, як до депутата міської ради, звернулися мешканці будинків 32 та 34, що по вул. Тернопільській. Вони скаржаться на не-законну роботу ігрових автоматів, які розташовані навколо будинків 30 та 32, і в магазині „Смачний маркет”. Ці ігрові

автомати працюють цілодобово, без до-звільних документів. У нічний час туди приїжджають різні сумнівні відвідувачі, які вчиняють там галас, бійки, створюють інші проблеми. Цей безлад дратує мешканців будинків, не дає їм спати, створює немож-ливі умови для спокійного проживання. Прошу Вас вжити заходів щодо припинен-ня незаконної діяльності вищезазначених ігрових автоматів.

Начальник міського відділу МВС України в Хмельницькій області Василь Птащук прокоментував виступ так:

- Після звернення Володимира Антоно-вича ми разом із Податковою та Управлін-ням торгівлі направили туди людей. Ці два приміщення, про які Ви говорили – кафе та Інтернет-клуб - були закриті. Але для того, щоб довести, що в місті дійсно

грають в азартні ігри, потрібні бюджетні гроші. Тоді ми зможемо це більш детально перевірити. Я пропоную провести рейд тією ж групою у складі міліції, Податкової та Управління торгівлі.

Згодом присутні згадали про ще один інтернет-клуб, який викликає тривогу «...Біля „Кармен” є магазин „Щедрик”», а також заклад по вул. Проскурівського Підпілля, 63: «...Там дотепер працює зал ігрових автоматів».

До справи обіцяв узятися Василь Пта-щук разом з Сергієм Мельником. Останній протокольно доручив міліції, Податковій, управлінню культури і заступнику міського голови: «...Зробити по усім цим закладам рейд, щоб перевірити їх на наявність гральних автоматів».

Мер висловив обізнаність у механізмах

ігрового бізнесу: «Люди скаржаться, що вони (ігорні клуби – ред.) й дотепер іс-нують, просто частина з них перейшла з грошей на жетони, або зробила азартні ігри у вигляді комп’ютерних. Але виникає питання: хто ж потім міняє ці жетони на гроші? Усі ж розуміють, що саме так воно відбувається – спочатку у приміщеннях здійснюються ігри, а потім жетони міняють на гроші».

Додамо: 16 вересня 2010 року до Хмельницького міського відділу міліції прийшов лист від депутата, який порушив питання про гральні автомати – Воло-димира Засаднюка. Василь Птащук до-слівно процитував цей лист у телефонній розмові з працівниками редакції «Моєї газети+»:

Хто кришує гральний бізнес?

стор. 10-11

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія2 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comcityмой город

Не забули обранці (чи то ви-конавча влада) про людей зне-долених. Центр реабілітації змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою від-сталістю "Школа життя" отримає 840 600 грн., Центр реабілітації та тимчасового перебування ін-валідів з розумовою відсталістю "Родинний затишок" - 568 490, Будинок тимчасового перебу-вання громадян, які втратили зв’язок з сім’ями "Центр реабілі-тації бездомних (безпритульних) "Промінь надії" - 435 250 грн. Що сказати… Одного разу до нашої редакції заві-тав чолов’яга. Він, показую-чи своє посвідчення, сказав, що є жителем одного з притулків. Натякав на без-законня, які відбуваються у соцзакладі. Взявши слово з працівників редакції про те, що вони ніколи не роз-голошуватимуть ім’я, бо зрозуміло, що після такого йому жити точно буде ніде, в кінці розмови попросив допомоги – гривень п’ять. Наступного дня обіцяв по-вернутися і докладніше про все розповісти. Проте, чи то керівництво закладу дізналося про «підступи» свого підопічного, чи то розповісти не було про що, чолов’яга років со-рока в редакції більше не з’являвся....

Громада в особі влади пі-клується про матір, дитину, сім’ю та молодь: 2,2 мільйони гривень виділили депутати на ці категорії населення. Так, лише на утримання центрів соціаль-них служб для молоді буде ви-трачено у поточному році майже чотири сотні тисяч гривень, на соціальні програми і заходи дер-жавних органів у справах молоді – 278 тисяч, на утримання клубів підлітків – 569 тисяч, і знову на «інші видатки» – 986 200 тисяч гривень. Трохи про клуби для підлітків. В Управлінні сім’ї та молоді стверджують, що всього по місту їх нараховується 25, і діти у позашкільний час там мо-жуть проводити дозвілля. Якщо 25, то це декілька на мікрорайон. А от чи знають про них батьки – питання…

Неабияка турбота відчувається іще в одній позиції: відшкоду-вання витрат, понесених кому-нальним підприємством "Чайка" на надання лазневих послуг ветеранам Великої Вітчизняної війни на пільгових умовах. 50 тисяч гривень виділено цьому закладу на задоволення потреб ветеранів, аби ті могли «випо-роти віником душу». Вдаючись до нехитрих підрахунків, зроби-мо висновки… Якщо 50 тисяч гривень поділити на 25 (саме

Бюджет розвитку чи кошторис проїдання, або куди йдуть наші гроші?

стільки коштує отримати по-слугу в загальному залі), то ви-ходить 2000 відвідувань. Разове відвідування сауни коштуватиме більше – 55 грн. Якщо ж за осно-ву узяти попередній показник, то виходить, щодня 5 з половиною ветеранів мають відвідувати цей комунальний заклад.

Утримання органів місцевого самоврядування вартує громаді 27 749 700 гривень. Лише на зарплату цього року передба-чено 24 294 100 гривень. Так,

недешево… Але от що цікаво – у Чернігові, де живе майже стільки людей, скільки у Хмельницько-му, подібна стаття витрат менша на 10 з половиною мільйонів – 17 139 164. З них лише трохи більше 10 млн. грн. витрачається на заробітну плату «слугам наро-ду». У Житомирі 12,60 млн. грн. витрачається на заробітну плату, а загалом на утримання органів місцевого самоврядування – 19,2 млн. грн.

Чому порівняння йде саме з Житомиром і Черніговом? Ці об-ласті відносяться до другої групи за оплатою праці працівників, тобто, приблизно показники ма-ють бути ідентичними. До того ж, і кількість жителів в цих об-ласних центрах майже однакова з нашим містом.

Проте, міське фінансове управління внесло виправлення у графіки, і наразі вони вигляда-тимуть дещо інакше. Фінансове управління спростовує інформа-цію, подану в минулому номері: видатки на органи місцевого самоврядування по м. Чернігову - 30,2 млн. грн. (а не 17,2), в т.ч. зарплата - 19,9 млн. грн. (а не 10,2); по м. Житомиру: видатки на органи місцевого самовряду-вання - 25,6 млн. грн. (а не 19,2),

на зарплату - 16,9 млн. грн. (а не 12,6), по м. Хмельницькому видатки на органи місцевого самоврядування дійсно 27,9 млн. грн., проте зарплата - 18,4 млн. грн. (а не 24,3 млн. грн.).

Іще про витрати на владу. Для проведення сесій Хмельницької міськради потрібно витратити на рік з цільового фонду місь-кого бюджету 66400 гривень. Пропонуємо простий шлях до зменшення витрат на проведен-ня з’їздів з різних районів міста

місцевих депутатів. Неодноразо-во усі запрошені на сесію, та й самі депутати, ставали свідками того, як чужими картками та за чужими пультами однопартійці голосують один за одного. «Не вір очам своїм» - так можна назвати те, що відбувається у залі під час прийняття рішень. Обранці кажуть: фракція на засіданнях перед сесіями за-тверджує голосування порядку денного. Отже, голосувати мо-жемо чужими картками – це не буде порушенням. Є пропозиція: економитимемо на депутатах. Шість осіб - саме стільки фрак-цій нараховується в міськраді - обійдуться міському бюджету вдесятеро дешевше. Тобто, ма-тимемо витрати не понад шіст-десят тисяч, а обійдемося лише шістьома з половиною.

Хмельницький – місто куль-турне? Мабуть, так. Навіть по-при те, що місцем роботи для більшої частини інтелігенції іще на початку дев’яностих став наш «товчок». Витрати на культуру в Хмельницькому становлять 23,5 млн. грн.

Єдине, що можна сказати про дійсно раціональне використан-ня культурних коштів – це 100 тисяч гривень, які, зрештою,

були надані на підтримку моно-театру «Кут», знаного не лише в Хмельницькому, але й далеко за межами обласного центру. Він, мабуть, краще відомий за кордоном, аніж в рідних краях. В управлінні культури та туризму кажуть: передбаченого 21 міль-йона на «окультурювання» насе-лення і підростаючого покоління вистачає на заробітну плату та оплату комунальних послуг. Решта використовується лише за нагальними потребами, іноді

навіть на концертні костюми та взуття для виступів.

Тринадцять мільйонів виді-ляється на школи естетичного виховання дітей. З них на зарплати – одинадцять міль-йонів. В Управлінні кажуть: заняття в естетичних школах платні, проте ціни, м’яко кажучи, доступні. Найнижча – 17 грн. на місяць – це у бюджетних групах, у госпрозрахункових (їх число менше ніж третина від загаль-ного) вона трохи вища. Звісно, піднімати плату за навчання у школах трохи негуманно, адже кожна дитина, незалежно від статку батьків, повинна мати можливість розвивати свої зді-бності. Проте, можливо, владі не варто жити від виборів до вибо-рів, а доцільно замислитися над тим, що витрати на позашкільне виховання треба хоч трохи підня-ти, більш поширюючи практику грантів або премій найбільш та-лановитим та адресної допомоги незабезпеченим перспективним. 11 мільйонів для міста лише на заробітну плату викладацькому складу цих виховних закладів – чи не задорого з погляду решти хмельничан?

Звісно, наше безкультур’я іноді досягає межі, проте, неза-

баром зима і, якщо вірити синоп-тикам, вона очікується досить суворою. Для порівняння: на останню галузь буде витрачено на кілька мільйонів гривень більше, аніж на все житлово-комунальне господарство, разом узяте. Структура коштів, які виділені на капітальний ре-монт житла в обласному центрі, теж наштовхує на думку, що без аварій, неприбраного снігу, протікаючих дахів, затоплених через зливи квартир та інших

катаклізмів цьогоріч не обійдеться. Оскільки осінь вже почалася, та й літо було з подекуди сильними доща-ми, мешканці уже змогли відчути на собі наслідки постійного недостатнього фінансування галузі.

Трохи більше пощас-тило комунальному гос-подарству. 15,4 млн. грн. передбачається спрямувати на відшкодування різниці в тарифах теплопоста-чальним підприємствам (3,2 млн.), іще 1,6 міль-йони – на водопровідно-каналізаційне господар-ство, з яких мільйон –на відшкодування різниці в тарифах МКП «Хмельниць-кводоканал». На вересневій сесії до цієї суми додали іще 500 тисяч.

У скрутному стані опини-лося ХКП «Електротранс». 5 млн. грн. мають фінансо-во підтримати це підпри-

ємство. Про те, що коштів не вистачає через невідповідність тарифів, іще влітку зазначав на громадських слуханнях на-чальник управління транспорту та зв’язку Петро Кузьмін. Тоді влада мала намір підвищити вартість квитка у громадському транспорті. Але цю ініціативу органів місцевого самовряду-вання у Києві не підтримали, підприємство залишилося зі старими тарифами. Тому півде-сятка мільйонів мають хоч якось виправити ситуацію.

Більше ніж у півмільйона обі-йшлося місту утримання ТРК «Місто» - вісника міської влади. Депутати передбачили виділити на утримання телеканалу трохи більше півмільйона гривень – 527 тисяч. Для газети «Проску-рів» передбачено 362 тисячі гри-вень плюс ще 100 тисяч вдячні депутати вирішили виділити для оформлення передплати органі-заціям інвалідів, ветеранів війни і праці, окремим категоріям гро-мадян. (Якщо річна передплата вартує близько 56,40 грн., то забезпеченими безкоштовними газетами з благословення наших депутатів можна вважати ледь не усіх здатних читати хмельничан – 1773 осіб).

3cityмой городmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

Благоустрій міста – святий обов’язок влади. 10631,2 тисячі гривень передбачено на його виконання. Проте, уже восени обранці затвердили рішення, згідно з яким на 90 тисяч гривень ці витрати зменшуються.

Трохи дивним здається те, що прихід до влади обранців цієї каденції відзначався пожвавлен-ням ремонту доріг, кінець – теж. 5,5 млн. грн. витратить місто на капітальний ремонт доріг. У вересні виявилося, що 5,5 млн. буде замало, і додали іще 170 тисяч. Звісно, кошти не абиякі, проте…

Іще про житло. На виконання програми «Житло-2010» було виділено 30031,79 грн. До речі, усі вони будуть сплачені в раху-нок погашення кредиторської заборгованості, яка виникла на початок року. Попри те, на членські внески Асоціації міст України передбачено 77,7 тисяч гривень, на Комітет поріднених міст та міжнародних зв’язків – 52 тис. грн.

165821807 грн. – стільки ко-штів Державного та обласного бюджетів передбачається виді-лити протягом поточного року у якості субвенцій. Левова доля буде витрачена на виплату до-помоги сім’ям з дітьми, мало-забезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям – 128 з лишком мільйонів. Майже два десятки мільйонів витрачатиметься на надання пільг та житлових субсидій, на два менше – для надання пільг певним категоріям громадян (до речі, саме сюди входить оплата пільгового проїзду громадян). Звертаючи увагу на розміри деяких компенсацій, можна під-сумувати: дуже гостро стоїть питання про призначення адрес-ної допомоги саме на пільговий проїзд – можливо, тоді значно легше можна буде скоротити саме цей пункт витрат, про що, власне, і говорять посадовці не один вже рік.

329 тисяч гривень «ходять за дитиною» – так свідчить міський кошторис. Ці кошти покликані забезпечити виплату соціаль-ної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, а також вихователів і при-йомних батьків.

Освіта в особі школи з погли-бленим вивченням іноземних мов № 30 отримає чималий по-дарунок: один мільйон передба-чено на реконструкцію ігрового майданчика під спортивний зал з бюджету розвитку міста. Як зазначив мер на одній з сесій, найкращим школам намагаються виділити по 100 тисяч гривень. Цікаво, як себе почувають решта навчальних закладів, разом з батьками та учнями, спогля-даючи на такий справедливий розподіл коштів?

Також бюджетом передбачено зробити внески у статутні фонди деяких комунальних підпри-ємств міста. Внесок у статутний фонд КП «Віола» - соціальної

аптеки – при затвердженні бю-джету викликав чималий резо-нанс серед депутатів. Деякі з них стверджували, що аптечний бізнес є досить прибутковим, і витрачати майже півмільйона

гривень на цю справу не вар-то. Але більшість депкорпусу, зваживши усі за і проти, все ж проголосувала за виділення «Ві-олі» грошей.

Тепер – про іще одне кому-нальне підприємство – лазню «Чайка». Передбачено внесення у статутний фонд цього закладу 1000000 гривень. Для порівнян-ня: на житлово-експлуатаційне господарство, разом узяте, було виділено 1,7 млн. гривень. Чому ж тоді саме ця лазня стала такою

привабливою для капіталовкла-день напередодні виборів? Та й півсотні гривень, що виді-лені на те, аби ветерани змогли очистити душу та тіло у міській комунальній лазні, не варто

скидати з рахунків. Мільйон лише на лазню - сума, яка варта неабиякої уваги... Про «Чайку» перешіптувалися в кулуарах, але вголос на сесії про підозри щодо того, куди насправді можуть по-текти грошики, ніхто не сказав.

І, нарешті, на фінансове за-безпечення проведення міських заходів виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та управліннями і відділами міської ради – 120 тисяч гривень.

Наостанок хочеться сказати не

лише про витрати, але й про до-ходну частину. Отже, податкові надходження до бюджету скла-дають половину від усіх коштів дохідної частини бюджету 351 млн. грн. Саме завдяки податку

з доходів найманих працівників - 259, 1 млн. грн., місто отримує третину бюджетних коштів. Фіксований податок на доходи фізичних осіб поповнює міську скарбницю на 51,9 млн. грн. Інші податки складають 57 млн. Ринковий збір мав би поповнити місцевий бюджет на 35 млн. грн. Введення минулого року заборо-ни на гральний бізнес призвело до ситуації, коли вже міський бюджет завинив юридичним особам 13,4 млн. за здійснення

операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Разом доходи становлять 499 млн. грн. Крім того, 189 млн. місто отри-мує з державного бюджету.

Проте, навіть ці кошти, за під-сумками півріччя, не вдалося отримати в повному обсязі. На сьогодні невиконання бюджету становить близько 8 %, що у грошовому еквіваленті дорівнює 13,4 млн. грн.

Подивилися, порахували… Що ж про це можна сказати? Ре-шта сум, які зазначені у кошто-рисі, можуть видатися не такими вже і вагомими. Хмельничани, за бажанням, можуть ознайомити-ся з усіма ними на сайті міської ради. А громаді, у свою чергу, варто звернути увагу на те, що у місті дійсно є кошторис і, попри наше бажання, він впливатиме на якість життя кожного з нас. І від того, яким він буде, залежа-тиме і тепло в оселі, і затишок, і якість медичних послуг, і якість освіти. Можливо, нам всім уже варто поцікавитися у місцевих обранців: куди спрямовано фі-нансові потоки бюджету?

Іще одне уголос: на сесії часто-густо звучить думка про те, що депутатів детально не ознайомлюють з кошторисом і мотивацією щодо того, чому саме у цю галузь мають бути спрямовані кошти, а ледь не пе-ред фактом ставлять: ось бюджет. То чи відповідають усім вимогам звання народних представників наші місцеві обранці?

Ольга Лисиця

Про ситуацію, що склалася з фінансовим забезпечен-ням шкіл естетичного виховання дітей, розповідає на-чальник Хмельницького міського управління культури Альбін Тарчевський:

- У школах естетичного виховання нашого міста навчаєть-ся понад 4 тисячі учнів загальноосвітніх шкіл – 12.5 % від загальної кількості учнів міста. Якщо порівняти з 2005-2006 роками, то тоді ми мали 5-7 відсотків. Це говорить про те, що діти відвідують школи естетичного виховання. Тут працюють різні відділення – хореографічне, театральне, образотворче, в тому числі є різні спеціалізації. Існує бюджетний контингент шкіл естетичного виховання, де батьки сплачують за навчан-ня дитини від 17 до 25 гривень на місяць. Вартість залежить від відділення, на якому навчається дитина, наприклад, для театрального гуртка вартість становить 20-25 грн. Тих грошей, які нам надає міська рада на виплату заробітної плати, не ви-стачає, тому ці кошти стовідсотково спрямовуються також на зарплату. Це стосується бюджетного контингенту.

У школах естетичного виховання також працюють групи та класи на основі самоокупності. Там фактично немає дотацій від міського бюджету на статтю «Заробітна плата», і бать-ки дають від 60 до 250 грн. Це також залежить від того, на якому відділенні займається дитина. Наприклад, якщо вона займається на естрадному співі, і має індивідуальні години, коли з нею займається концертмейстер і викладач, то це є надзвичайно коштовним.

При формуванні розміру батьківської плати ми відштовху-ємося від програми навчання дитини, яка затверджується Міністерством культури України. Є певний стандарт початкової мистецької освіти, нижче якої не маємо право опуститися.

- Ви підіймали питання перед міською владою щодо підвищення розміру плати за навчання?

- Звичайно, ми піднімали таке питання, але справа в іншому. На сьогоднішній день розмір батьківської плати за бюджетне навчання в школах естетичного виховання, є одним із найниж-чих в Україні. З одного боку, це абсолютно правильна ситуація, з іншого боку, міська влада дотує величезні суми для того, щоби викладачі отримували заробітну плату. Що стосується госпрозрахункових класів – самоокупних, то ми, як правило, в рентабельність їхньої роботи не закладаємо комунальні та інші платежі, ми обраховуємо розмір батьківської плати виключно

на заробітну плату педагогічним працівникам. - На що вистачає отриманих з бюджету коштів?- Їх вистачає стовідсотково на заробітну плату 34 закладам

культури, що є в підпорядкуванні управління, на енергоносії, на поточні ремонти. Цього року на капітальні вкладення було виділено 480 тис. грн., які були спрямовані на відкриття школи мистецтв по вулиці Молодіжній, 2/3 В. Днів через 10-15 вона відкриється. Приймаються рішення щодо виділення якихось епізодичних речей – на купівлю музичних інструментів, на проведення ремонтів. Як правило, ці школи працюють давно, обладнання в них є. Але якщо ми говоримо про якісь дорого-вартісні речі – наприклад, про рояль, то на це необхідні великі кошти. Але я би не сказав, що школи працюють на якихось застарілих інструментах.

Сьогодні ми ставимо питання щодо збільшення розміру бю-джетної батьківської плати за навчання. Але ми паралельно з цим ставимо і інше питання: її певний відсоток мусить спря-мовуватися виключно на укріплення та розвиток матеріально-технічної бази цих навчальних закладів. Якщо ми зробимо батьківську плату, наприклад, у 50 гривень, прийняття такого рішення дозволить зменшити навантаження на бюджет, і разом з тим підвищить зацікавленість педагогів школи за результати своєї роботи. Вони будуть бачити конкретні суми грошей, які підуть на розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази. На мій погляд, це було би оптимальним вирішенням, яке від-повідало б нормативно-правовій базі.

У деяких районах батьківська плата вже складає 45-60 грн, але фактично вона вся йде на зарплату. Тому Хмельницький знаходиться в нормальному становищі щодо цього, і я вважаю, що прийняття такого рішення абсолютно не за горами. Воно буде прийнято. Я рахував: 400 тисяч на школу мистецтв може бути при тому бюджетному контингенті, який вони мають. Якщо розкидати по інших навчальних закладах – це пристойна сума коштів, яка дозволить значно укріпити матеріально-технічну базу або покращити, скажімо, навчально-виховний процес в цих школах.

Коли ми будемо дбати про школи естетичного виховання, то це рішення, на мій погляд, абсолютно влаштує всіх: і батьків, і навчальний заклад, та підніме їх зацікавленість у тому, щоб навчальний заклад і в подальшому розвивався.

Коментує спеціаліст

брифінг

moyagazeta.com

Как Черниговская налоговая борется с виртуальными играми!

Автор закона о запрете игрального бизнеса считает, что теперь милиции ничего не мешает закрывать вновь созданные виртуальные казино

надзвичайна подія4 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comмои взрослые игры

Хотя законодательством игральный бизнес запрещен, но он остается искушением для тех, кто хочет легко заработать.

Налоговая милиция продолжает выявлять факты, когда некоторые граждане, в нарушение закона Украины «О запрещении игрально-го бизнеса», получают незаконные прибыли от размещенных играль-ных залов, в которых предлагают населению азартные игры.

Сотрудники отдела налоговой ми-лиции Прилуцкой ОГНИ в рамках проведения профилактической опе-рации „Игральный бизнес”, по по-лученной оперативной информации провели осмотр одного из нежилых помещений, которое находится на территории обслуживания отдела.

В заведении посетителям пре-доставлялся доступ к интернет-ресурсам, на которых функцио-нируют „виртуальные казино”, при этом игроки обеспечивались веб-деньгами, что позволяло им

делать ставки через сеть Интернет и получать выигрыши, что является нарушением требований Закона Украины „О запрещении игрально-го бизнеса в Украине”.

В итоге изъяты компьютерная техника и другое оборудование, которое использовалось в осу-ществлении запрещенного вида деятельности, на сумму около 230

тыс. грн.На сегодня решается вопрос о

возбуждении уголовного дела по ст. 203 Криминального кодекса Украины (Занятие запрещенными видами хозяйственной деятельно-сти) относительно лиц, причастных к данному правонарушению.

УНМ ГНА в Черниговской обл.

Раньше «Вечерка» уже сообщала, что вскоре после принятия закона о запрете игрального бизнеса организаторы азартных игр нашли возможность возобновить работу казино. А именно: работая под вывесками интернет-кафе и интерактивных клубов, они якобы предоставляют обычные Интернет -услуги.

Милиция утверждает, что такие за-вуалированные схемы работы благода-ря IT-технологиям и умелым юристам значительно осложнили процедуру привлечения их к ответственности. Так, например, милиция до сих пор не может прекратить работу таких заве-дений, как «Коррида» на ул. Урицкого и «Босс» на Русановской набережной. Начальник пресс-службы ГУ МВД Киева Владимир Полищук заявил, что оптимизировать работу милиции мо-гут, в первую очередь, изменения в за-коне. Поэтому «Вечерка» обратилась к автору закона о запрете игрального бизнеса – народному депутату Украи-ны Валерию Писаренко.

– Какие ваши замечания относительно законодательных проблем в работе милиции по выявлению незаконной деятельности Интернет -казино?

– Относительно милиции я могу сказать так: она много делает, чтобы игральный бизнес, который сегодня пытается существовать в подвалах, действительно был ликвидирован в соответствии с законом. Правда, ког-да идет речь о дельцах, вращающих миллионами долларов, то обычно воз-никают сложности. Закон предостав-ляет все возможности для того, чтобы игральный бизнес в Украине был искоренен, и чтобы это контролиро-валось соответствующими органами.

Но насколько мы готовы достаточно жестко реагировать на игнорирование закона? Сегодня не нужно дополни-тельных рычагов, чтобы закрывать игральные заведения, которые не по-няли, что закон один для всех.

Дело в том, что фактически эти за-ведения просто предоставляют услуги интернета, отдельно регистрируют контору, которая принимает деньги, отдельно – контору, которая позволяет пользоваться интернетом, регистрируя владельцами разных юридических лиц, связь между которыми еще нужно обнаружить и зафиксировать.

На самом же деле, если вы прихо-дите в интерактивный клуб, где с вас берут деньги за то, чтобы вы вошли в Интернет, сыграли и сразу получили выигрыш, – это является организацией игрального бизнеса, и неважно, что там 3 конторы, 5 или 10. Все они в куче – криминальное гнездо, которое нарушает закон. Их нужно всех со-брать, несмотря на то, какими бума-гами они прикрываются, и отвести в ближайший участок милиции.

Потом они доказывают, что просто предоставляют Интернет - услуги, что никто у них в азартные игры не играет, а деньги, которые платят кли-енты, переводятся на их электронные бумажники, и эти средства посетители могут использовать как угодно (для пополнения счета мобильного теле-

фона, приобретения товаров, оплаты услуг).

Интернет -услуги предоставля-ют только Интернет - провайдеры. Понимаете, это просто отговорки – веб - бумажник или электронные деньги. И неважно, виртуальные они или реальные. Вы приходите, и вам организовывают игру, под каким бы прикрытием это не делалось. Если надеть розовые очки, то оно, может, так и выглядит, а если смотреть на это с позиций закона, – имеете дело с обычной организацией игрального бизнеса.

– Нужно ли разрабатывать дополнительный законопроект, чтобы, во-первых, устранить юридические пробелы, а во-вторых, вообще как-то усовершенствовать механизмы привлечения к ответственности виртуальных казино?

– Никаких юридических пробелов сегодня не существует. Поэтому любых дополнительных законов мы принимать не будем. Я являюсь про-тивником каких-то законопроектов относительно благоустройства так называемых пробелов, о каких вы го-ворили. Более того, это организаторы игрального бизнеса хотят доказать, что они существуют. Принятием ново-го закона они хотят лишь пооткрывать дыры для тех, кто имеет желание

заниматься игральным бизнесом. На сегодня пробел единственный – в том, что где-то кому-то хочется, чтобы то или другое заведение работало и при-носило ему выгоду.

– Объясните тогда, пожалуйста, как владельцам виртуальных казино все же удается умело юридически выкручиваться и уклоняться от ответственности?

– Я это объясняю лишь одним – нежеланием выполнять закон. Люди находят повод для того, чтобы этого не делать, и твердят о юридических пробелах. Я в свое время, работая адвокатом, увидел, каким способом и правоохранительные органы, и нало-говая могут закрывать даже абсолютно легальные бизнесы. А если дрожат колени перед закрытием зала игровых автоматов, у меня нет ощущения, что это какие-то пробелы в законе. В от-дельных случаях определенные лица так или иначе крышуют такие теневые заведения.

Тому, что милиция в отдельных местах достаточно жестко реагирует на нарушение закона и все закрывает, существует подтверждение: в Украи-не 99% всех игральных заведений закрыто.

Относительно того, что кто-то смог найти кривую тропинку и работает под прикрытием, используя «призрачные» пробелы, я хочу сказать, что реагиро-вал бы совсем иначе: не относительно этих пробелов, а относительно тех сотрудников государственных орга-нов, которые не могут эти пробелы заполнить.

– Однако в законе о запрете игрального бизнеса действительно нет определения понятия «виртуальное казино», где игра

осуществляется не через автомат, а через компьютер.

– Мы специально ничему не давали определение и не детализировали, чтобы не доводить до маразма. Закон не должен быть маразматичным, он должен быть четким и достаточно по-нятным для людей. В законе написано: все, что связано с азартом и деньгами, является азартным бизнесом, который запрещен на всей территории Украины независимо от того, где расположен сервер, - хоть и в Майами. Написано, что в том числе запрещен игральный бизнес и через Интернет. Все. Не должно быть больше никаких толкова-ний наподобие с каким компьютером или с какой клавиатурой вы работаете. Давайте называть вещи своими имена-ми. Можно и на белое говорить, что это черное. Однако нужно верить тому, что ты видишь.

– То есть вы считаете, что эти интерактивные клубы и Интернет-кафе необходимо просто вот так приходить и закрывать, несмотря ни на что?

– Думаю, что должна быть нор-мальная процедура: пришли, закрыли, опечатали, а всех, кто к этому как-то причастен, провели к ближайшему участку милиции и там объяснили, ка-ким образом нужно выполнять закон. Если не понимают, – применять все предусмотренные законом санкции. А потом, если кто-то слишком умен, пусть подает в суд.

По моему мнению, если бы эффек-тивно использовали все предусмотрен-ное законом, сегодня можно было бы уже наполнить бюджет только за счет штрафов для подпольных казино.

Редакцiя газети «Хрещатик»

Казино ́(іт. casino, букв. — будиночок) — розважальний заклад з естрадою, рестораном на курортах Західної Європи; гральний дім. /Мельн./

Казино́ — гральний заклад з одним або кількома гральними залами, у якому (яких) проводяться цилін-дричні ігри, в тому чис-лі рулетка, гра в карти, кості. [1]В іграх, що проводять-ся в казино, організатор азартних ігор може виступати як власне організатор (ру-летка, блекджек, крепс), а також як обслуговуюча сторона (Техаський покер, Омаха покер, баккара тощо). Ігри, що отримали найбільшу популярність в казино різних країн світу: рулетка, блекджек, покер, баккара, пунто-банко, крепс, гральні автомати тощо.Перші казино почали з’являтися в Європі, в Італії та Ні-меччині. Принцип більшості ігор, що проводяться в казино – результат гри, для її учасника залежать, перш за все, від елементу випадковості.Сьогодні казино відкриті в багатьох країнах світу. В Європі (Великобританія, Італія, Німеччина, Польща, Латвія, Литва, Румунія, Франція тощо), Азії (Індія, Північна та Південна Ко-рея, Філіппіни, Камбоджа, Шрі-Ланка тощо), Африки (Єгипет, Марокко, Туніс, Намібія, Гана, Танзанія, Кенія, ПАР тощо), Америці (США, Канада, Аргентина, Панама, Коста-Ріка, Гон-дурас, Чілі, Уругвай тощо) та Австралії і Океанії (Австралія, Нова Зеландія тощо). В деяких країнах, не дивлячись на легальну присутність різноманітних видів азартних ігор та парі, діяльність організаторів азартних ігор в казино знахо-диться під забороною (Мексика, Туреччина, Азербайджан, Ірландія, Кіпр (грецька частина), Ізраїль тощо).

Сформовано склад Хмельницької міської

виборчої комісії

5newsмои новостиmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

оголошення

Мелодія на льоду, або свято наближається

Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.Згідно з постановою КМУ №302 від 13.03.2002 р. і ви-

мог Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (наказ № 108 від 9.03.2006 р.), надається повідомлення про намір ТОВ «Оболонь Агро» отримати дозвіл на викиди забруднюючих ре-човин в атмосферне повітря від тваринницьких ферм: маточнику, ферми відгодівлі свиней, ферми великої рогатої худоби. Адреса підприємства: 31600, Хмель-ницька обл., смт. Чемерівці, вул. Миру, 3. Адреса тваринницької ферми № 4 (маточник):

Хмельницька обл., Чемеровецький район, с. Збриж. Спеціалізація - розведення свиней. Адреса тва-ринницької ферми № 5 (ферма відгодівлі свиней): Хмельницька обл., Чемеровецький район, с. Збриж. Спеціалізація – відгодівля свиней, виробництво м’яса. Адреса тваринницької ферми № 6 (ферма ВРХ): Хмельницька обл., Чемеровецький район, с. Збриж. Спеціалізація – розведення корів, заготівля молока, виробництво м’яса.На території ТФ № 4 задіяні: маточник та кормосклад.

На території ТФ № 5 задіяна дільниця відгодівлі сви-ней. На території ТФ № 6 задіяний один корівник.Потужність викиду забруднюючих речовин в ат-

мосферне повітря: метан - 8,066 т/рік; пил зерновий - 0,0016 т/рік; фенол - 0,000000043 т/рік; альдегід пропіоновий - 0,000000282 т/рік; кислота капронова - 0,000000291 т/рік; диметилсульфід - 0,000000212 т/рік; диметиламін - 0,0000017 т/рік; аміак - 0,00000628 т/рік; сірководень - 0,000000428 т/рік; метилмеркаптан - 0,0000000213 т/рік; пил хутряний - 0,0000168 т/рік;. Усього 8,068 т/рік.Перевищення гранично допустимих концентрацій

забруднюючих речовин, згідно нормативних вимог – відсутні. Заходи, що здійснюються для забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов екологічної безпеки.З моменту опублікування інформації, зауваження

громадських організацій та окремих громадян про-тягом 30 календарних днів можуть надсилатися до приймальні Чемеровецької районної державної адміністрації за адресою: 31600, смт. Чемерівці, вул. Центральна, 28, тел. 9-11-32.

Зовсім скоро, точніше, 18 вересня, у Хмельницькому на ковзанці «Льодовий період» відбудеться свято відкриття сезону льодових розваг. Про подробиці та сюрпризи, які готують нам організатори – представництво радіомережі «Мелодія» в Хмельницькому, «Моїй газеті+» розповіла Наталя Шальверчук – головний режисер заходу:

«Рада повідомити, що все запла-новане в програмі свята відбудеть-ся у призначений день та час. 18 вересня о 15.00 - згідно програми, на хмельничан чекають показові ви-ступи хокеїстів, бліцтурнір «Хокей-ний снайпер». Своєю майстерністю порадують зовсім юні хокеїсти. Підтвердили участь справжні май-стри фігурного катання - вихованці школи м. Вінниця. Ми впевнені, що їх виступ стане родзинкою свята. Не залишаться без подарунків пере-можці конкурсів та вікторин».

Це свято, як і будь-яке інше, було б неможливим без фінансової під-тримки. Підтримки спонсорів. Тому далі наша розмова піде саме про тих «чарівників», які допомагають організаторам. Серед них відомі не тільки в області хмельницькі під-приємства та організації. Питання до всіх одне:

«Що спонукало Вас підтримати цей захід?»

Сергій Іванович Лагун- директор фірми «Автолідер»

- «Автолідер» - фірма, що пред-ставляє автомобілі Ссанг Йонг та Сітроен у регіоні, а також торгує ав-тозапчастинами. Сама назва «Авто-лідер» накладає певні зобов’язання перед нашими клієнтами. Та ми не зациклюємося лише на бізнесі. Під-тримка благодійних, спортивних, творчих особистостей та заходів також входить в наші плани. Нам дуже приємно згадати, що в успіхах Наталки Валевської, Міли Нітіч, Івана Березовського є і наш внесок. І перші змагання з автоспорту у Хмельницькому в 2008-му, і пер-ші змагання з фігурного катання 2010 року… Бачите самі - перші.., перші…, перші… Думаю, назва

«Автолідер» гордо підтверджена нашими справами. Але починається все з ідей, за які ми дякуємо друзям з радіо «Мелодія».

Ярослав Євгенович Дехтярук – головний технолог ТМ «Хмель-ницькі делікатеси»

- Коли ми почули від організаторів про свято на льодовій ковзанці, це одразу нас зацікавило. А чому б і ні? Жодне свято не обходиться без розваг, посмішок та…смачних делі-катесів на столі! Ми сподіваємося, що свято вдасться саме завдяки неймовірному ентузіазму органі-заторів. Ще хочемо, аби споживачі нашої продукції дізналися про її високу якість, натуральні складові, високоякісне обладнання та техно-логії. Тому серед призів переможцям конкурсів та вікторин будуть смачні подарунки – набір м’ясних виробів торгової марки «Хмельницькі де-лікатеси».

Валерій Іванюк- заступник директора Хмельницької філії ПриватБанку:

- З радіо «Мелодія» у Хмель-ницькому працюємо вже давно. За довгі роки співпраці колектив радіостанції зарекомендував себе як порядні і відповідальні люди, які завжди на відмінно виконують свої зобов’язання. Тому ми підтримуємо заходи, які вони влаштовують для хмельничан. Нам подобається неор-динарний підхід до самої ідей таких заходів. Це приваблює і глядачів, і учасників, та нас - як спонсорів, а також дає можливість цікаво презен-тувати свої послуги різним верствам населення. Ось і зараз відкриття се-зону льодових розваг, впевнені, заці-кавить багатьох хмельничан різного віку – від дітей до пенсіонерів. А це і є потенційні клієнти наших послуг: від Юніор банкінгу до комплексного пенсійного обслуговування.

Галина Федорівна Єфімчук - керівник туристичної агенції

гарящих путівок «Престиж Інтер Тур»

- Заняття спортом: хокеєм, фігурним катанням, якнайкра-ще асоціюються з гарним, корисним, приємним та здо-ровим відпочинком. Такий тандем вигля-дає органічно, тому ми обома руками за

проведення таких заходів. Кращі за-вжди тягнуться до кращих. Тому ми просто зобов’язані були підтримати таке свято.

Директор авторизованої СТО «Бош авто сервіс» Сергій Крох-маль:

- Девіз спеціалізованої станції технічного обслуговування «Бош авто сервіс» - як у лікарів – краще хворобу попередити, ніж лікувати (маємо на увазі автомобіль). Не менш важливе значення має і якість інструменту (у нас – обладнання) та кваліфікація лікаря (автомеханіка). Здоров’я та спорт - поняття непо-дільні. Саме тому ми в числі тих, хто допомагає організовувати свято на льодовій ковзанці «Льодовий період». Не хворіти вам і вашим чотириколісним друзям! А в день відкриття обов’язково будуть кон-курси для глядачів з подарунками від «Бош сервіс».

18 вересня хмельничани стануть свідками чудового спортивного свята. Глядачі побачать добре ор-ганізоване дійство. А як проходить процес підготовки? Питання до директора представництва радіо «Мелодія» Павла Польового:

- Давати інтерв’ю значно легше, ніж організовувати подібні заходи. Але від цієї щоденної втоми отри-муєш задоволення. Якби не одне «нажаль». Нажаль, дуже багато колег на сьогодні додають політич-ного окрасу спортивному заходу. Підкреслюю – спортивному. Радію, що здоровий глузд все ж таки пе-ремагає і, впевнений, все буде на найвищому рівні. Моя щира подяка колегам радійникам, телевізійникам, газетярам. «Моїй газеті» та Людмилі Луніній - персонально. Завдяки Вам багато хмельничан зацікавляться льодовими видами спорту чи про-сто відпочинком на ковзанах. А це і є одним з головних завдань ЗМІ.

До зустрічі на святі відкриття!

Шановні мешканці!Незабаром початок нового

опалювального сезону!

Переконливо просимо жителів міста розрахуватися з боргами за надані послуги з теплопостачання!

Лише сплативши за спожите тепло та гаряче водопостачання зараз,

отримаєте якісну послугу взимку!

З повагою, адміністрація МКП «Хмельницьктеплокомуненерго»

оголошення

Постановою Центральної виборчої комісі ї від 15 вересня 2010 року №355 сформовано Хмельницьку міську виборчу комісію, що здійснюватиме підготовку та проведення місцевих виборів у місті 31 жовтня ц. р.

У постанові, зокрема, говориться: "Розглянувши подання зареєстро-ваних у встановленому законом порядку місцевих організацій по-літичних партій щодо кандидатур до складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного зна-чення, міст Києва та Севастополя), районних у місті Севастополі ви-

борчих комісій, відповідно до статті 3, частини другої статті 13, статті 21, частин першої – четвертої, десятої – п’ятнадцятої статті 22 Закону України "Про вибори депу-татів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", керуючись статтями 11 – 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча ко-місія постановляє:

…Сформувати склад обласних, районних…, міських… виборчих ко-місій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів…"

Нижче подаємо склад міської ви-борчої комісії станом на 16.09.2010 року:

Хмельницька міська виборча комісія

(29005, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3А).

брифінг

moyagazeta.com

16 дітей в одній родині! надзвичайна подія

6 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)moyagazeta.comfamilyмоя семья

Кажуть, що сучасна сім’я – це батько, мати та дитина. Дуже рідко хто наважуєть-ся заводити другу, а то й третю. Але є люди, які не дивляться на те, що може бути важко, незручно, вони просто роблять те, що їм під-казує серце. Сьогодні наша співрозмовниця – мешканка Дунаївець Любов Кметюк.

Кор..: Розкажіть, будь ласка, про Вашу родину. Мені відомо, що вона у Вас особлива...

Л.К.: Так, особлива, тому що у нас багато дітей – власних шестеро, двоє всиновлених, п’ять ми брали на ви-ховання.

Кор.: Отже, усього тринадцять?Л.К.: Ні, шістнадцять! Ще троє

дітей, які закінчили школу-інтернат, деякий час жили у нас, допоки не влаштувалися в житті. Старша з них донедавна була у нас – дуже нам допо-магала - і лише в цьому році перейшла мешкати в окрему квартиру. Вона вже фінансово достатня, може знімати квартиру й забезпечувати себе.

Так, вже минуло 8 років від того часу, коли ми утворили дитячий бу-динок сімейного типу. За порадою директора дитячого будинку, тоді ми взяли 7-річних, які вже повинні були йти до школи-інтернату. Справа у тому, що із подібних шкіл майже не всиновлюють, а із дитбудинку – так, забирають. Саме тому ми й узяли цих діточок.

Коли ми починали, то у нас було четверо першокласників – дуже ве-селим було життя! Я навіть наймала вчительку, щоб та допомагала у при-готуванні домашніх завдань, тому що нереально було чотирьом першоклас-никам приділити належну увагу.

Кор..: Ви взяли цих першокласників, а скільки на той час у Вас було своїх дітей?

Л.К.: У нас було п’ятеро власних дітей, коли ми створювали дитячий будинок. Потім у 2005 році я народила ще одного синочка. До цього протягом 5-6 років ми просто брали дітей зі шкіл-інтернатів до себе додому на канікули.

Кор..: Що стало поштовхом до таких кардинальних змін у Вашому житті?

Л.К.: Почалося все тоді, коли я була керівником дитячого хору в церкві ЄХБ „Вифлеєм”. У мене була подруга-стоматолог, в якої були кошти й вона купляла подарунки в школу-інтернат. Одного разу вона прийшла до мене в сльозах і каже: „Я дала свою адресу дітям і одна дівчинка написала мені листа, в якому дуже проситься до мене додому на канікули”. Звичайно їх на канікули, напевно, через брак путівок, відправляють до дитячого притулку в Скаржинці. А він там закритого типу – навіть на вулицю не можна виходити. Моя подруга, можливо, й взяла б до себе цю дівчинку, але, самі розумієте, вона весь час на роботі, а чоловік був проти подібного кроку. Але написати цій дитині, що не візьме її на канікули, вона не могла – духу не вистачало....

Я сказала: „Давай, я візьму дівчин-ку”. У мене було на той час четверо дітей, ну а де четверо, там і п’ятому місця вистачить. Ось так до мене вперше приїхала Лариса – спочатку просто на літо, наступного року вже з подругою. Потім вони приїздили і на осінні канікули, і на зимові, весняні. Я вже їй і сумку з собою готувала, як студентам, то вона там весь клас при-гощала. Потім вона розповіла про це своїм друзям, які теж почали до мене проситися. Були такі літні канікули, що і шістьох дітей ми приймали!

Кор..: А Ви з тими дітьми, що відпочивали у вас, підтримуєте зв’язок?

Л.К.: Цього року до нас приїхав

Андрій. Я, чесно кажучи, його лед-ве впізнала – лише по усмішці. 12 років тому він був у нас на зимових канікулах ще хлопчиком, а тепер це 26-річний парубок. Після того його віруючі люди з Америки всиновили, і він там залишився. А ось приїхав в Україну і каже: „Мені так захотілося заїхати до Вас, подякувати, що брали мене на канікули, залишили добрий слід”. Коли він у нас мешкав, я давала йому касети з християнськими україн-ськими піснями. Ці касети він забрав з собою в Америку і каже, що завдяки ним він не забув мову. Він зараз сам є членом церкви, веде активне життя, вивчає іспанську, хоче бути місіо-нером. Коли ми прощалися, Андрій сказав: „Я хочу мати таку сім’ю, як у Вас. Я ніколи не зустрічав таких стосунків між чоловіком і дружиною, як у Вашій сім’ї”. Але для нас це буденність – ми так живемо.

Кор..: Скільки часу ви разом?Л.К.: Вже 22 роки. Я не вважаю,

що у нас ідеальна сім’я. Багато було труднощів, але нас вони лише загартовували. Коли ми були моло-дими, у нас захворів синочок. Тоді я думала: „За що мені таке покарання? Ми ж віруючі від дитинства, і ніби правильно почали життя”. Шукали якісь помилки чи гріхи – думали, що це нам таке покарання. Але коли ці труднощі минули, я зрозуміла, що Бог не посилав нам якесь випро-бовування чи труднощі в житті як покарання за гріх, а просто хотів нас «відшліфувати». Тепер, коли в церкві моляться за хворих дітей, я до цього часу молюся як за власних дітей, тому що я це пережила і знаю на свому до-свіді, що таке хвора дитина і як вона повертається до життя по молитвах Церкви. Було таке, що і 10 разів на рік ми потрапляли до реанімації, і щоразу Бог повертав його до нас.

Кор..: Скажіть, це було Ваше з чоловіком спільне бажання - мати велику сім’ю?

Л.К.: Ми обидва з багатодітної родини, тому ще до одруження го-ворли, що у нас теж має бути велика сім’я. До речі, тоді чоловік одразу підтримав моє рішення узяти дітей на канікули. Потім вже сам брав.

Кор..: Досить багато подружніх пар не наважуються навіть на двох-трьох дітей. Вони вважають, що не зможуть забезпечити їх матеріально. Як Вам вдалося стати батьками для 16-тьох дітей? Чи важко було в фінансовому питанні?

Л.К.: На той час ми вже могли і своїх дітей утримувати, і брати си-ріт. Але спочатку, коли ми створили

сім’ю, народилися власні діти (я вже казала, що у нас спочатку було четве-ро), було дуже важко. Самі розумієте – роки перебудови, на дітей гроші не платили, чоловіку заробітної плати також грошима не давали –крупами видавали!

Кор..: Як же ви виживали?Л.К.: Нам трохи допомагали бать-

ки. На той час вони перейшли жити до села, а ми залишилися у їх садибі – нам вони подарували хату. Часом пе-редавали молоко. Були такі роки, що я не мала чим помастити картоплю – ні олії не було, ні масла, ні смальцю. То лише молоко рятувало. Так і харчува-лися – картопля, молоко, сіль. Пішла я тоді до мера міста, думаю, може якусь допомогу дасть. Прийшла до нього, розповіла ситуацію, а він каже: „В мене двоє власних дітей – я мушу піклуватися за них. У вас четверо – Ви думайте за них. Чому держава має за них думати? Ви народили, дали їм життя і Ви мусите за них думати”. Мені став ком у горлі – я вийшла та розплакалась. Секретар мера запита-ла: „Чого ти плачеш?” Я їй розповіла все. А вона каже: «Настали таки часи, що можна вижити лише торгівлею. Це живі гроші». До речі, тоді я вважала, що торгівля – це якась спекуляція, гріх, що це неугодне Богові. Але секретар сказала, що сама має точку на базарі, порадила закупити товар, найняти реалізатора, щоб самим не сидіти, бо ж удома четверо дітей – і якийсь прибуток буде.

Буває, що ми ображаємося на якісь грубощі, але я думаю, що часом Гос-подь допускає це. Він ожесточив сер-це фараона, і так само думаю, що Бог ожесточив серце мера, щоб ми могли почати власний бізнес. Перший рік ще жили скромно, а потім Бог благо-словив, і справи пішли непогано. Ось тоді ми почали брати дітей і могли вже їх годувати під час канікул. Я ніколи не думала, що ми будемо займатися торгівлею, але працюємо і десятину даємо в церкву. На теперішній час ми забезпечені і діти наші не голодні.

Кор..: Якого віку зараз Ваші діти?

Л.К.: Найстаршій, Ларисі, яку ми першою взяли – вже 29 років. А най-меншому Даніку 5 рочків - я народила його у 2005-му. Народжувала важко, під час пологів втрачала свідомість – у мене високий тиск, тому мусили робити кесарів розтин. Зараз у нас лише четверо учнів, але були роки, коли мешкало одинадцятеро – до того ж вони навчалися не лише в загально-освітній школі, а й у музичній.

Кор..: Ви кажете - четверо учнів. А скільки всього живе

зараз у Вас дітей? Л.К.: Окрім чотирьох підлітків, ще

двоє дітей і внучок. На вихідні приїж-джають студенти: один навчається в Кам’янець-Подільському коледжі, ді-вчинка – у Хмельницькому училищі.

Кор..: Як вам усім вистачає місця?

Л.К.: У нас великий будинок. Бать-ко залишив нам будинок на трьох дітей, і так вийщло, що брат виїхав в Черкаси по контракту, а сестра при-дбала окреме житло у нашому місті. Ми перебудували двоповерховий будинок, збільшили його і зараз кожна дитина має окрему кімнату.

Кор..: Моя знайома декілька разів також брала сиріт до себе на канікули. Вона говорила, що це важко, іноді потрібно їх вчити не смітити, прибирати, тому що в інтернаті вони звикли їсти в столовій, де за ними прибирають. А як було у Вас?

Л.К.: Було таке, що коли сідали їсти, то кожна дитина собі тягнула хліба, потім несла його в кімнату і ховала під подушку. Думаю, що вони просто в інтернаті не доїдали. Печиво, інші гостинці, які під час дня хтось дасть –все ховали під подушку. Ми мусили навчати їх, що цього не по-трібно робити, що хліба й печива до-статньо, і завжди в будь-який час, хто захоче, зможе його взяти. Бачите, свої складнощі також були, але це минуло і зараз все нормально.

Кор..: Розкажіть про чотирьох ваших нинішніх школярів.

Л.К.: Один з них всиновлений, один на вихованні і двоє рідних. Ми вже рахуємося не як дитячик будинок сімейного типу, а прийомна сім’я. Діти дорослішають... У дитячий період мені було важко, бо фізично дуже багато роботи було: і наварити, і попрати, і на городі працювати. Був рік, що ми мали гектар городу! Так було важко, що ми просто падали з ніг. А зараз навантаження не стільки фізичне, скільки духовне й моральне. Коли у хаті шість підлітків – потрібно налагоджувати контакт між ними, між батьками, вчителями, друзями. Це особливий період, але думаю, що є труднощі, але є і свої благословіння.

Кор..: У Вас великий досвід виховання дітей. Чи робили Ви з чоловіком помилки? Що Ви б порадили іншим батькам?

Л.К.: Звичайно були помилки, тому що ми не закінчували ніяких педагогічних вузів, ніхто нас не вчив, як треба виховувати. Ми просто бачили приклад в наших сім’ях, і ми старалися виховувати дітей так, як виховували нас. Помилки, звичайно,

були, тому що в кожної дитини свій характер, діти могли не слухатися, піти з дому, не спитавши дозволу. Спочатку я приказним тоном говори-ла, що у такий-то годині треба бути дома – хотіла встановити рамки, але з часом зрозуміла, що в вихованні дітей ці рамки не допомагають. Найголо-вніше – це стосунки. Якщо ми вста-новлюємо якісь рамки, хочемо, щоб була дисципліна, але при цьому немає любові, розуміння дитини – то це не приносить успіху. Навпаки – дитина озлоблюється, може навіть втекти з дому. Зараз, навіть якщо дитина винна на 99%, а я на 1%– першою прошу пробачення!

Кор..: Це тому що Ви цінуєте ці стосунки?

Л.К.: Так, бо це найцінніше. Те, що дитина не прибрала за собою, чи ще щось не зробила, чи невчасно при-йшла – не так головне, як головне, щоб ми не загубили цю ниточку. Розі-рвати стосунки найлегше, а потім на їх відновлення потрібен довгий час.

Кор..: Як Ви за всім встигаєте?Л.К.: Раніше вставала дуже рано.

Зараз вже легше: встаю тоді, коли вони, поки вони вдягаються, готую сніданок. Вони вже й самі мають якісь обов’язки. Дівчаткам по 16 років, вони вже варять їсти.

Кор..: Чи дружать рідні діти з прийомними?

Л.К.: Не скажу, щоб була міцна дружба, але ворожнечі немає.

Кор..: Діти називають Вас мамою?

Л.К.: Звичайно. Перша дівчинка Лариса потрапила до нас у 17 років – це доволі дорослий вік, щоб називати мамою чужу тітку. Вона називала мене „тьотя Люба”. Закінчивши ін-тернат, вона попросилася до нас жити. Її батько пив, а мати сиділа у тюрмі. Коли мати випустили, то та написала їй листа. Лариса прийшла до мене і каже: „Тьотя Люба, я хочу побачити маму”. Я тоді мала грудну донечку Даринку, але Лариса просила, щоб я поїхала з нею до Києва, щоб зустрі-тися з мамою. Хоча їй було 19 років, вона категорично відмовлялася їхати туди сама. Ми поїхали, зустрілися з нею, але мати навіть не обійняла Ларису - вони стояли, як чужі. Я по-думала, може вони мене соромляться, відійшла, але десь через 2 хвилини Лариса повернулася до мене, і ска-зала: „Вона мені не мама...” До того вона мені стільки разів розповідала, як довго мріяла про зустріч, уявляла її, казала, що пробачить мамі, вони будуть жити разом. Але скільки я її не просила, Ларіса так і не вийшла з машини і ми поїхали додому. Ось після того вона почала мене називати мамою. Взагалі, ми нікому з наших прийомних дітей не казали, що нас треба називати мамою і татом – вони самі так вирішували.

Кор..: Чи плануєте ще брати дітей на виховання?

Л.К.: З нашого серця діти не ви-йдуть ніколи, тому що вони стали на-шими рідними. Про нових дітей поки не думали, у мене зараз проблеми зі здоров’ям, але все буде так, як хоче Бог. Думаю, що Він покликав нас на таку працю. Якщо Бог захоче, щоб ми ще виховували дітей – я готова. Все в Його руках.

Кор..: Що Ви наостанок порадите людям, які хочуть взяти дітей на виховання?

Л.К.: Це дуже важко. Були такі ви-падки, що деякі спочатку брали дітей додому, а потім повертали їх. Подібне може взагалі розчавити душу дитини, тому якщо вже вирішили, наважилися – хай так і буде. Тому треба бути дуже уважним і все продумати. А ось на-роджувати - це завжди благословення від Бога, подарунки від Нього. До того ж, зараз це легше, ще й гроші платять. Раніше такого не було. Тому, як я вже казала – все у руках Господа...

Спілкувалася Галина Королевська

брифінг

moyagazeta.com

«Формове неподобство» ліцею № 17 надзвичайна подія

4 № 31-32 (483-484) (16-23.09.2010)moyagazeta.comeducationмое образование

Фот

о ав

тораНапевно, від самого дня

заснування ліцею № 17 у1963 році, тоді ще школи, з ним жодного разу не було пов’язано такого скандалу, як зараз. Деякі ЗМІ першого вересня навіть повідомили щось на кшталт того, що учні цього навчального закладу... «голяка пішли до школи».

Певній частині мешканців Хмель-ницького, для яких ліцей є «альма матер», було, щонайменше, неприємно почути таке про рідну школу. Решті ж стало прикро за місто, адже саме тут, у Хмельницькому, знаходиться цей навчальний заклад, випускники якого, вдумайтеся лише – стовідсотково! – вступають до вишів. У чому ж суть конфлікту, який розгорівся акурат на початку навчального року?

На телефонну лінію за участю Вадима Гавришка, який сьогодні є за-ступником голови облдержадміністра-ції з гуманітарних питань, анонімно звернулися нібито батьки учнів ліцею і нібито їх класні керівники. Заступник губернатора прокоментував: «Школа на певну суму грошей, а гроші великі, замовила шкільну форму. Було це на початку літа. Нині форми немає, люди телефонують, скаржаться. Але прізвищ не називають, бо бояться за своїх дітей, або за своїх класних керівників. Будемо просити прокуратуру і органи внутріш-ніх справ втрутитися у це». 3 вересня і пан Гавришко, і усі охочі батьки могли дізнатися, чи справді конфлікт існує, і чи він набув таких розмірів, як про це говорять в хмельницькій громаді.

Отже, почнемо спочатку. Спочатку, як відомо, було слово, і слово було президентське. Так, іще чотирнадцять років тому, тодішній Президент Леонід Кучма видав Указ, яким було визначено «запровадити шкільну форму для учнів середніх закладів освіти».

До того ж, керівник школи Бро-ніслава Бейдерман зазначає: форма – атрибут ліцею, це наче стяг для країни. Адже ніхто, коли на свята піднімають прапор, не запитує: навіщо? До усього наведеного можна додати: емблема на одязі, яка стає обов’язковою для всіх вихованців, має також виховну функцію і слугує таким собі визна-чником належності підлітка до певного закладу. Тому палити, а то й спожи-вати алкогольні напої безпосередньо під час навчального процесу у дворі найближчого будинку зможуть лише найвідчайдушніші.

Попереднє керівництво школи за-провадити уніформу для учнів так і не спромоглося. Вирішувати це питання минулого року довелося новому ди-ректору школи Броніславі Бейдерман. Отже, у протоколі засідання загаль-ношкільної батьківської конференції Хмельницького ліцею № 17, яке відбу-лося 28 серпня 2009 року, питанням № 6 «Різне» порядку денного зазначено, що виступила Юлія Крижанівська, представник батьківського комітету, яка внесла пропозицію відновити у ліцеї єдину шкільну форму. 162 пред-ставники від батьківських комітетів усіх класів більшістю голосів пристали на пропозицію. На наступній загальній конференції ліцею, яка відбулася 20 січня цього року, заслухали інформа-цію про підприємців та підприємства, які в Хмельницькому можуть виконати пошиття. Їх налічувалося двоє – ПП О. Шелестюк та ПП «Helen». Батьки розшукували і інших можливих ви-конавців великого замовлення, проте майже ніхто з них, зваживши ризики, не наважився пристати на доволі вигід-ну пропозицію. І вони мали рацію.

Але під час зборів свої послуги у якості шкільної швачки запропонувала мама одного з учнів 8-го класу, при-ватний підприємець Лілія Калинюк,

тому батьківському комітету школи доручили вивчити питання про те, наскільки підприємець спроможний пошити таку кількість дитячого одягу відповідної якості. Комітет вирішив: шкільну форму може пошити мати восьмикласника.

Планувалося, що до комплектів буде включено чотири предмети гардеробу: піджак, краватка, емблема, брюки - для хлопчиків і спідниця - для дівчаток. Ко-жен охочий міг додатково пошити іще речі до форми – безрукавку, бріджи, сарафани. Більшість батьків, ясна річ, пропозицією скористалися. Відтак, стандартний мінімум для хлопчиків вартував 305-380 грн, для дівчаток – 245 грн. Що до ціни, то підприємці стверджують: сюди було включено необхідні витрати, як то зарплата швачок та вартість тканини - тобто, враховано лише собівартість.. До того ж, як сказала одна з матерів учнів лі-цею, за пошиття аналогічної форми, яку вона замовляла самостійно, їй до-велося виложити майже вісім сотень гривень – ціна досить солідна та не кожному по кишені. До того ж, батьків не змушували скористатися послугами саме цього ательє, запропонувавши використати лише ескізи, розроблені дизайнерами, та справити форму у інших спеціалістів, дотримуючись приблизного кольору тканини.

Загалом за виконання робіт було сплачено близько півмільйона гри-вень. Кожен з класів, як стверджує Броніслава Бейдерман, укладав угоду самостійно, і за нею сплачували від 50 до 70 відсотків вартості вбрання. Решта коштів мала бути отримана підпри-ємцями по закінченні роботи. Проте, як кажуть у народі, не так сталося, як гадалося...

Напевне, конфлікту не було б, якби не одна деталь: замовлена в іншій краї-ні тканина затрималася, і аж до 15 лип-ня очікувала розмитнення на кордоні. Тому ательє опинилося в досить-таки скрутних умовах: півтора місяці, які залишилися до початку навчального року, виявилося недостатньо, аби справити ліцеїстам нове вбрання до 1 вересня. Підприємці залучили до по-шиття своїх друзів, і тепер іще кілька цехів Хмельницького працювали на ліцей, але не зважаючи на старанність та відсутність часу навіть для прийомів їжі, Лілія Калинюк не встигала. І ось напередодні Свята Знань у кабінеті можновладця пролунав телефонний дзвоник...

Зазвичай, на початку року керів-ництво ліцею скликає батьківсько-педагогічні збори, які йменуються конференціями. Така конференція відбулася одразу після свята першо-го дзвоника. 163 батьків з’явилися у актову залу ліцею, аби вислухати звіт директора школи – перший з моменту сходження Броніслави Бейдерман на

цю посаду. Минулого року вона звіту-вала перед батьками у якості виконую-чого обов’язки керівника закладу. Та й хвалитися, власне, було чим. Адже за цей час зроблено багато, і найперше – відремонтовано туалети, аудиторії, на які кошти збиралися батьківськими комітетами, відремонтовано інженерні комунікації, дах... Це все було показано присутнім за допомогою слайдів. Під-водячи підсумки, директорка сказала, що зроблено було удвічі більше від запланованого. Форма – один з робо-чих моментів, який виник, і далеко не головний… Проте саме він став причиною чуток, які миттєво поши-рилися містом.

Вадим Гавришко теж прибув на батьківсько-педагогічну конференцію, за запрошенням Броніслави Володими-рівни. Спочатку він запевнив батьків у тому, що відповідатиме за кожне слово, яке було сказано на прямій лінії та у тому, що влада реагуватиме на кожне звернення батьків про діяльність на-вчального закладу. «Ви маєте імідж, ви маєте історію, ви маєте чим пишатися та ви вмієте працювати», - вдався до схвальних відгуків Гавришко. Він закликав керівництво навчального закладу до самостійного вирішення питання, а потім, звернувши увагу на дотримання усіх вимог закону щодо придбання вбрання для ліцеїстів, зга-дав про моральний бік справи: «Люди зателефонували – ми відреагували. Ви вирішуйте це питання. Безумовно, я хочу сказати, Броніславо Володимирів-но, що юридично у вас все правильно, і в цьому жодних сумнівів немає, але крім юридичного має бути … як це правильно сказати? - іще моральний фактор». Одразу після змістовної та пізнавальної доповіді чиновник залишив зал, і батьки перейшли до обговорення нагального питання – форми ліцею.

Отже, до основної проблеми – за-тримкою у пошитті костюмів, до-далися іще декілька нюансів, що не задовольняли батьків: а) якість пошиття; б) колір тканини; в) просто не подобається. Але на самих зборах лише кілька батьків висловили пре-тензії щодо кольору, мовляв, він на ескізі був не таким, як готова форма ліцеїста. «Главное, чтобы костюмчик сидел» - співається у пісні. Іще одним неприємним моментом стало те, що він аж ніяк на деяких «квітах життя» не хотів сидіти: багато дітлахів за літо підросли, відповідно, ті мірки, що були зняти наприкінці весни, не співпали з реальними розмірами восени. Вихід з положення на конференції знайшли майже миттєво: батьки домовилися скласти відповідний графік: учні, на яких «костюмчик не сидит» відвідува-тимуть швачок, і вони «підгонятимуть» вбрання. Для тих, кому «просто не подобається», пропонувалося здати

форму в цех та забрати кошти. Багато дорослих саме так і вчинили, проте, як каже Лілія Калинюк, згодом деякі батьки знову поверталися до неї з про-ханням повернути форму.

Стосовно самого замовлення. З не-зрозумілих причин частині батьків не сподобалося те, що вони отримали у якості замовленого товару. Раніше форму привозили до школи, де її роз-давали під пильним наглядом класного керівника та за участю самого директо-ра школи по класах, за затвердженим графіком. Втративши пильність, Лілія Калинюк зазначила, що батьки можуть, якщо щось не так, відвідати її безпо-середньо у ательє. Був навіть випадок, коли кілька десятків батьків примчали із претензіями до цеху, і наполягали на зворотному обміні – тобто, форму на гроші. Мовляв, вона мені така не подо-бається. Але на питання, чи приміряла дитина формовий одяг чи ні, відповіда-ли: ні! Отже, до початку навчального року підприємці віддали незадоволе-ним батькам близько 30 тисяч гривень (!) коштів за повною вартістю форми, враховуючи те, що в договорах йшлося лише про часткову попередню оплату. Для малого підприємництва ця сума колосальна! Тому деякі з активістів закликали батьків поводитися порядно та розумно щодо людей, які не лише здешевили вартість уніформи, але й неабияк ризикували, беручи на себе таку відповідальність.

Зрештою, на конференції згоди дійшли. Не було невдоволених, які б прийшли на зібрання та висловили якісь «сенсаційні» зауваження, та розповіли про прояви корупції, органі-зованої злочинності або інших кримі-нальних дій як керівництва школи, так і батьківського комітету. Представники активу уже після восьмої години вечора п’ятниці без зайвих слів розійшлися навчальними аудиторіями, де на них чекала решта батьків ліцеїстів. По-боюючись бунтів у класах, директор та завучі повідомили, що вийдуть зі школи лише після того, як проводять останнього відвідувача, та попередили: якщо буде скрутно – телефонуйте на мобільний. Проте, допомога директора не знадобилася.

Об’єктивно: підстав, які б спри-чинили такий великий ґвалт навколо ліцею, немає. У батьків був вибір, де пошити форму, приблизний перелік комплекту та модель затверджено, чесно обрано виконавця замовлення. Міський голова теж залишився задо-воленим, і, оцінюючи вбрання учнів, сказав: «Гарна форма!»

Проте, кому треба було наводити тінь на навчальний заклад та здіймати галас навколо нього? Так, звісно, усім не догодиш, але 30 тисяч повернутих батькам коштів - це в середньому 100 невдоволених батьків. Хто ж міг таку кількість замовників підбурити? Чи не

проглядається тут змова та намагання спаплюжити і ліцей, і честь керівника закладу, який, попри те, що лише рік знаходиться у керівному кріслі, вже здобула таку повагу серед батьків, учнів, колективу, якої не досягнути багатьом і за все життя? Доказом останнього є анкети, які були роздані батькам на зборах. На вибір запропо-новано дві оцінки роботи керівника закладу: задовільно, незадовільно. Шкали оцінювання не вистачило, дописували батьки власноруч: «Задо-вільно! Просто відмінно», «Браво!!!», «Броніславо Володимирівно, ми Вас любимо!», «12++++++» …

Скандал, який розбурхали навколо шкільного вбрання, Броніслава Бей-дерман коментує неохоче. І не тому, що відчуває за собою провину. Вона каже: «Розумієте, просто, можливо, треба було проігнорувати його. Проте, мені стало прикро за увесь педагогічний колектив та, найперше, за учнів ліцею». Вона розповіла про те, яких зусиль коштувало довести до ладу лише за рік і вбиральні, і класи. Директорка ствер-джує, що вчителі разом із прибираль-ницями фарбували, білили, наводили лад у школі. «Ви уявляєте, за рік жоден з наших викладачів не використав усієї відпустки, а тут таке...». Про свій режим роботи зазначає: «Я собі цього року жодного разу не дозволила від-класти справу «на завтра». Натомість я повинна була зробити удвічі більше від запланованого».

Для довідки: на початку року в Хмельницькому вибухнув скандал. З роботи було звільнено директорів деяких шкіл та завідуючих дитячих садочків, які згодом судилися з міською радою щодо незаконного розірвання з ними контрактів. Броніслава Бей-дерман саме після кроків дій влади отримала посаду директора школи, прийшовши на зміну 65-річній по-передниці.

Чи є зв’язок між формою та тими звільненнями? Може, і є. Чому ні? Адже батьків, що скаржилися, якщо такі були насправді, повинен був хтось організувати? Навіщо виключати цю версію, адже багато з тих фахівців, з ким міська влада розірвала контракти, були іще рік тому улюбленимидиректо-рами. Та й анонімність дзвінків, які лу-нали у владних кабінетах керівництва міста та області, викликає неабиякі сумніви стосовно того, що телефо-нували насправді батьки. Як інакше пояснити те, що усі вони відмовлялися представлятися, побоюючись «жорсто-кої розправи». До того ж, влаштувавши скандал навколо ліцею, можна не лише поквитатися з його керівництвом, але й помститися владі. Мовляв, дивіться, що у вас коїться у найкращому закладі міста.

Проте колектив налаштований рішуче-оптимістично. Викладачі згуртовані, як ніколи, й упевнені: такі негаразди не завадять їм працювати іще краще, аби наступного року за результатами ЗНО ліцей впевнено тримав лідерство не лише в місті, але й у області.

Освітяни хочуть висловити по-дяку Сергію Мельнику за розуміння ситуації та того, як та на якому ґрунті виник конфлікт, та за те, що мер не почав підігрівати конфлікт, а побачив спроби керівництва та батьків одягнути ліцеїстів у форму, як каже директорка закладу, «до змістовного додати і зо-внішній вигляд».

Згоди щодо форми досягнуто – це факт. Але є інший факт: честь ліцею заплямована, до того ж за допомогою дуже низького з точки зору загально-прийнятої моралі вчинку – анонімних дзвінків до влади. Не зважаючи на це, класні керівники в один голос ствер-джували, що жоден з батьків їх учнів на таке не здатний. Проте, час розставить усе на місця. Але і учням, і вчителям, і батькам, і директору знову доведеться витратити чимало зусиль, аби довести те, що цей заклад – дійсно гордість Хмельницького.

Євгена Ручко

4educationмое образованиеmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010) 7educationмое образованиеmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

Міліція та фани – хто прав, хто неправ?

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія8 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comsocietyмое общество

Я знаю – город будет!

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

Когда-то именно эти слова провозглашал классик советской литературы, рассуждая о «светлом будущем». Кстати, в том же стихотворении он и про цветущие сады чего-то говаривал… Но, чего же нам, хмельничанам, не хватает, чтобы действительно превратить любимый город в цветущий сад? Об этом мы поговорим со специалистами.

Сегодня мы беседуем с Игорем Станиславовичем Ялохой – заме-стителем начальника Управления по вопросам экологии и контроля за благоустройством города Хмельниц-кого, начальником отдела контроля за благоустройством и санитарным состоянием города.

Корр.: Есть ли у нас в городе какой-нибудь механизм влияния и воздействия на людей, которые не должным образом содержат свои участки в городе?

И.Я.: Независимо от того, физи-ческое это лицо, или юридическое, его обязанность – придерживаться правил благоустройства города. Конечный результат: если постройка или территория земельного участка нарушает эстетичный вид нашего города, то мы связываемся с соб-ственником, и просим его привести данную территорию в надлежащий вид.

Принцип следующий: здорова-емся, объясняем, даем человеку срок. Если он просит – мы даем ему письменное уведомление, чтобы человек действительно навёл по-рядок, например, во внешнем виде забора. Но если тот находится на его территории, то в данном случае это частная собственность. Возможно, человек считает, что забор должен выглядеть именно так и не иначе. Но если идет речь о заборе, лицевая сторона которого просматривается с улицы, то в данном случае мы про-сто вынуждены обязать человека сделать так, чтобы эстетический

вид конструкции гармонировал с внешним видом нашего города.

Иногда нам не удается найти собственника участка. К примеру, мы приходим, а его постоянно нет дома. Тогда мы даем официаль-ный письменный запрос в бюро технической инвентаризации или в земельный отдел, которые дают нам информацию о том, на ком зарегистрирован данный участок или бывшая конструкция. После этого мы отправляем на полученный адрес письмо.

Корр.: Хорошо, а за забором – пешеходная дорожка. Кто отвечает за состояние этой пешеходной дорожки, если там, например, ямы в асфальте?

И.Я.: Тот, у кого она содержится на балансе. Это может быть кто угодно – физическое лицо, юриди-ческое лицо, коммунальные пред-приятия. В большинстве случаев это наши коммунальные предприятия, а именно жилищно-коммунальные управления.

Корр.: То есть, все пешеходные дорожки, находящиеся между дворами и проезжей частью дороги – это ответственность «балансоутримувача»?

И.Я.: Совершенно верно. Именно на нем вся ответственность.

Корр.: Можете кратко сформулировать Вашу компетенцию? Как разделить, за что отвечает ваша структура, а за что ЖЭК?

И.Я.: Основным заданием Управ-ления по вопросам экологии и благоустройства г. Хмельницкого является осуществление контроля за соблюдением правил по бла-гоустройству. Не имеет значения, кто нарушает - частное лицо или, к примеру, прокуратура. Задача контроля за соблюдением правил ложится на наше управление, на жилищно-коммунальное хозяйство

и на городское МВД. Эти три струк-туры имеют право осуществлять контроль, а управление жилищно-коммунального хозяйства осущест-вляет контроль в большей степени за придомовыми территориями.

Корр.: А кто занимается бездомными собаками?

И.Я.: Все вопросы, связанные с собаками, решаются строго со

«Спецкоммунтрансом» через контроль управления жилищно-коммунального хозяйства. В наш отдел подобные вопросы никогда не приходили. Граждане с этим вопро-сом всегда звонят в службу 15-80, а те формируют список и график отлова собак.

Корр.: Вот перед нами фотография ступенек возле Хмельницкой областной больницы. Как видите, они в ужасном состоянии. Существует ли механизм воздействия на это предприятие?

И.Я.: Областная больница нахо-дится на балансе областного совета. Поэтому все вопросы, связанные с этими ступеньками, надо адресовать туда, потому что больница у них на балансе. Естественно, если бы у нас

была жалоба или какое-то обраще-ние граждан…

Корр.: Короче говоря, надо, чтобы кто-то сначала ногу сломал...

И.Я.: Нет, надо, чтобы люди на-писали обращение.

Корр.: А о фасадах домов что можете сказать? Кто может воздействовать на арендатора

или владельца здания, заставить его привести „обшарпанный” фасад в порядок?

И.Я.: Мы можем написать ему письмо и, в соответствии с правила-ми, потребовать привести в опрят-ный вид данное помещение.

Корр.: Какие ваши действия, если письмо проигнорировано?

И.Я.: Мы имеем право соста-вить на владельца админпротокол, который затем подаем на админко-миссию. Админкомиссия – коллеги-альный орган, который принимает решение, в соответствии с которым определяется количество и размер штрафа, если таковой необходим. Она состоит из 12-ти человек – пред-ставителей разных структур. Туда приходит человек, которому говорят «Любезный, Вы нарушили то-то и

то-то. Факт Вашего нарушения был зафиксирован…». И он объясняет: «Да, я, извините, промахнулся, я больше так не буду делать…» и ему дают, образно говоря, мини-мальный штраф. Для физлица – он от 340 до 1360 гривен, для юрлица – 850–700 гривен. Если же кто-то действительно «начудил» – бывают такие моменты – перебил кабель, всех «послал», избил нашего со-трудника и пр. – наказание будет значительнее.

Корр.: Избил сотрудника? Это просто «к слову», или что - такое было?

И.Я.: Увы, но наших сотрудников уже два раза избивали.

Корр.: За что?И.Я.: За то, что исполняли свои

обязанности. Аппаратуру им били - телефоны, фотоаппараты.

Корр.: Прямо, как с нами - журналистами. Нам тоже фотоаппараты бьют, милиция диктофоны ломает. И все „Им” в нашей демократичной стране с рук сходит... Виновные хоть наказаны в вашем случае?

И.Я.: Естественно. Сейчас идёт разбирательство. По одному случаю подали в прокуратуру…

Корр.: Что это за контингент?И.Я.: В большей степени частный

сектор. Они как у нас привыкли – «Це моє»! Как говорится, и кошка не ходи. Ты ему объясняешь – это не ваша дорога, а общая городская. Это же не деревня. Да и то в деревне есть какое-то уважение к соседям. А он не понимает! Вот и быва-ют конфликты… Что же касается юридических и должностных лиц – например, если начальник ЖЭКа нарушил правила благоустройства на определенной территории – не сам лично, конечно, территория за кем-то закреплена, образно говоря, за каким-то мастером, то у нас есть полномочия на этого мастера соста-вить протокол, хотя он сам в первую очередь должен следить за этим.

Беседовала Людмила Лунина

Мабуть, багато хто з хмельничан чув про інцидент, який стався на міському стадіоні під час нещодавнього футбольного матчу між хмельницьким «Динамо» та «Єдністю» з міста Пліскі.

Згідно з інформацією, яку майже од-разу розмістили на багатьох Інтернет-сайтах, після того, як болільники кинули на поле кілька касових стрічок, працівники «Беркуту» почали виганя-ти усіх з трибуни гумовими кийками, а коли на поле кинули димову шашку, почали прочісувати квартал, та хапати тих, хто «під руку підвернеться». Шістьох затриманих, серед яких було двоє неповнолітніх, доставили у від-ділення, де сильно побили.

Так кажуть фанати. А що каже мілі-ція? На нещодавній сесії міської ради зі своєю версією подій виступив на-чальник міського відділу МВС Укра-їни в Хмельницькій області Василь Птащук. Пропонуємо розшифрований запис його виступу.

- Я вже казав, що звертався до мера з ситуацією, яка виникла. Дійсно, під час матчу, після того, як забили гол, футбольні фанати почали бешкету-вати. Подібна ситуація на нашому стадіоні відбувається вже третій матч поспіль. Першого разу вони запалили димові шашки. По-перше, це небез-печно, по-друге, якщо на стадіоні горять «фаєра» більше двох хвилин, то на команду можуть накласти штраф.

Наступного матчу було те саме. Ми знов викинули шашки та зробили бо-лільникам попередження. І ось – тре-тій раз поспіль. Підійшли працівники «Беркуту», яких я завжди призначаю на матч у зв’язку з тим, що молоді вболівальники, які зазвичай присутні на трибунах – не зовсім керовані осо-би, і ще не вміють себе контролювати, на відміну від болільників більш старшого віку. Саме тому, щоб попе-

редити майбутні бійки, особливо між хазяями та гостями – вболівальниками команди-супротивника, ми завжди об-межуємо доступ на сусідні трибуни. Підійшли працівники міліції, зробили їм зауваження. На це один з фанів сказав, щоб працівник міліції закрив рота і не займався тим, що йому не потрібно. Звісно, на зроблене заува-ження він не відреагував. Міліціянт почав виводити його за трибуну на низ

для того, щоб призвати до порядку і пояснити, що так не можна робити.

В цей час підбігло ще 5 чоловік, оточили працівника міліції і почали вже його тягнути за плечі і таке інше. Але трохи пізніше їхній керівник, якого вони більш-менш слухаються, по-російськи каже: „Всё, ребята, мы уходим. Никаких проблем. Мы по-кидаем матч”. Почали вони виходити, але цих п’ять чоловік все-таки не могли заспокоїтися. Їм 14-15 років, а вони таким російським матом володі-ють, що, вибачте, вуха в’януть.

Саме тому ці п’ять чоловік їх затри-мали та, згідно інструкції, доставили до центрального відділку міліції. Там на одного з них, оскільки він був у не-тверезому стані, склали протокол, що було засвідчено. Із іншими за моєю вказівкою провели бесіду і винесли їм офіційне застереження.

Тобто, всі наші дії відповідали За-кону України про міліцію. Взагалі, на них можна було скласти протоколи, але ми цього не робили – обмежилися усним попередженням.

Але чомусь збирається прес-конференція, яку проводить пан Ігор

Сабій. На ній він заявляє: „Побили дітей”, і доповідає вже своєму лідеру. Гупали палками по бочкам і кричали: „Матері, зверніть увагу! Б’ють ваших дітей”. Потім почали казати, що ми відлякуємо подібним ставленням до болільників людей від Євро-2012. Повірте мені, якби хоча б одну ди-тину там вдарили і в неї були б якісь тілесні ушкодження, Ігор Михайлович перший би прибіг в прокуратуру разом з нею. Але жодного звернення ні в прокуратуру, ні в суд, ні в міліцію, ні в травмпункт від цих вболівальників не було. Тому мені дуже незручно тут перед вами виправдовуватися за те, що взагалі не мало місця в при-роді. Я, повірте мені, завжди йду на співпрацю і стараюся відповісти на кожне звернення депутата. Якщо в нас буде на стадіоні свист, мат, зер-нята, куріння, пляшка з пивом – то, скоріше, саме тому до нас вболіваль-ники не приїдуть, бо вони не захочуть отримати по голові від вболівальника, який випив і, перебуваючи за межами стадіону, кинув на трибуни димову шашку. Це щастя, що вона не впала комусь на голову. Може, я щось не так сказав, то хай Ігор Михайлович мене поправить...

Отже, дві версії. Болільники ка-жуть, що їх били гумовими кийками. Міліціянти стверджують, що нікого пальцем не чіпали. Хто правий – поки невідомо. Але обіцяємо, шановні чи-тачі, тримати вас у курсі справ.

Наш кор.

Те самые ступеньки

9societyмое обществоmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

«Відлуння війни» біля хмельницького бару

Ми розмовляємо з Віталієм Зубарем – заступником начальника житлово-комунального господарства.

Кор.: Віталію Петровичу, для початку поясніть нашим читачам, за що відповідаєте саме Ви.

В.З.: Під моєю опікою знаходять-ся вулиці міста, їх прибирання, са-нітарний стан прибирання всіх при-леглих територій, поточний ремонт і т.п. Усіма житловими питаннями займаємось Микола Васильович Надопта, решта питань – мої. За-ймаємся всім – від лову собак до ремонту вулиць.

Кор.: Тоді одразу «до справи». Що треба зробити, якщо відчинені лівньовки? Куди слід звернутися?

В.З.: У нас є договір з комуналь-ним підприємством по будівництву, ремонту та експлуатації автомо-більних доріг – договір по екс-плуатаційному утриманні вулиць. Вони займаються як ремонтом цих вулиць, так і утриманням дощових каналізацій-ліньовок. Підприємство очолює Олександр Павлович Мазур. У них є спеціальна бригада, яка займається прочисткою ліньовок, колодязів.

Кор.: Скажіть, а сигналізувати треба Вам чи вже напряму їм, якщо є такий факт?

В.З.: Можна подзвонити черго-вому по місту - на службу 15-80, а вони зателефонують Олександру Павловичу або мені. Інколи навіть дзвонять у вихідний день, і якщо є запасна решітка – головний інженер бере її, виїжджає на місце виклику і ставить. Адже ми відповідаємо за це. Якщо, не дай Бог, „влетить” якась машина – ремонт буде роби-тися за кошти підприємства. У нас за цим дуже слідкують.

Кор.: Тобто, якщо такий стан на протязі декількох років – винні люди, які вам не повідомляли?

В.З.: Ми постійно обстежуємо решітки, але вони бувають в такому місці, що ми можемо не побачити. Якщо Ви кажете, що лівньовка від-чинена на протязі декількох років, - думаю, це може бути територія заїзду будинку. Ми, зазвичай, обслу-говуємо вулиці, а за прибудинкови-ми територіями повинні слідкувати ЖЕКи.

Тоді за це відповідає ЖЕК. Ми, як я тільки-но казав, обстежуємо вулиці, тому що автомобільний рух – це дуже серйозне питання. Може трапитися ДТП, чи просто поломка. Ми раз на тиждень об’їжджаємо і повністю обстежуємо не лише стан решіток, а і люків. У травні ми по-вністю обстежили всі люки, напи-сали приписи балансоутримувачам підприємств - зв’язківцям, «Водо-каналу», «Теплокомуненерго», і зобов’язали їх, щоб вони провели ремонт та заміну деяких люків, щоб їх технічний стан відповідав вимогам.

Кор.: Озвучте, будь ласка, основні наболілі питання. Чого не вистачає і що треба ефективніше робити?

В.З.: Сам я дорожник, тому най-більш болюче питання для мене – ремонт доріг. Ми стараємося всіма силами, щоб довести їх до належ-ного стану. Але ремонт завжди по-чинається з магістралей. Поки дійде черга до окраїн, гроші, як завжди, закінчуються. На сесії нам обіцяли виділити ще гроші.

Кор.: До речі, про гроші. Цього року їх стільки ж, як у минулому, чи кількість

До тварин треба відноситися по-людськи...

зменшилась/збільшилась?В.З.: На поточний ремонт ми

цього року збільшили гроші. Після важкої зими у нас були дуже зруй-новані дороги, але ми стараємося. По основних магістралях ремонт закінчили – тепер переходимо на дороги з меншим транспортним рухом. Будемо ремонтувати, адже дороги – це обличчя міста.

Кор.: А де саме „кров із носу” треба навести лад?

В.З.: На прибудинкових терито-ріях. На це також виділені кошти – цього року біля мільйона гривень. Кожен ЖЕК проводив обстеження будинків, давав інформацію, ми сформували план робіт, визначили ті прибудинкові території, які по-трібно нагально ремонтувати і наші субпідрядні організації це роблять. На даний момент після цієї зими у нас все зруйновано, хоча я був на Івано-Франківщині – там дороги в набагато гіршому стані.

Кор.: Тобто, нам є чим пишатися.

В.З.: Так, не будемо хвалитися, але в нас набагато краще. Так само й у Тернополі.

Кор.: Центр нашого міста прибирають двірники. Знову ж таки питання на гарячу лінію – чи можна зробити так, щоб, наприклад, вони прибирали о 6-й ранку, а не о 8-9 годин, коли вони метуть на людей, які йдуть на роботу? Подібне, наприклад, постійно відбувається на Кам’янецькій.

В.З.: Двірники, які прибирають на дорогах чи ті, що обслуговують підприємства?

Кор.: На дорогах та на зупинках.

В.З.: в Дивно, вони починають з самого ранку, але неможливо повністю пройти усі ділянки саме зрання...

Кор.: ...хоча б послідовність змінити. Спочатку прибрати там, де великий потік людей - зупинки, центральні вулиці. Бо дуже багато скарг на те, що люди йдуть у костюмах, і на них випадково, не навмисне, звичайно, але все ж летить пил та сміття.

В.З.: Так, таке іноді трапляється, нажаль. Можливо, трапилося так, що хтось захворів, і його заміняють, тому мабуть просто не встигають

все прибрати. Кор.: На Кам’янецькій міліція,

офіси, поруч - міськвиконком, облвиконком, телебачення, управління освіти… Там, можливо, найбільше людей ходить у місті.

В.З.: Я це візьму до уваги. Я знаю, що район Кам’янецької та Проску-рівської починають прибирати о 7-ій ранку. Є місця, куди двірники приїжджають з сіл – і починають працювати з 8-ї години. Але не в центрі.

Кор.: Віталію Петровичу, хто відповідає за громовідводи на будинках? Як проконтролювати - працюють вони чи ні? Як запевнитися, що все в порядку, все заземлено?

В.З.: Ними займаються ЖЕКи. Кожний мешканець має право звер-татися туди з будь-яким питанням, тому що платить їм за це кошти. Якщо ЖЕК не має потрібних спе-ціалістів, він може їх найняти, щоб перевірити опірність.

Кор.: Ще одна болюча тема нашого міста – бездомні соба-ки. Були випадки, коли вони нападали на людей. Їхні зграї на кожній вулиці. Але не самі ж вони там з’явилися – винні люди. Собаки „бывают кусачими только от жизни собачей”. По-рядок теж потрібен, але існують і моральні аспекти. Раніше псів просто відстрілювали, травили, тепер є собачі притулки, де їх стерилізують. Деякі люди кажуть, що навіть цього не можна робити, бо це теж Божі творіння. На мою думку, починати треба із вихо-вання дітей, розповідати їм про те, що лише люди відповідають за ситуацію навколо них, за те, що ми породжуємо. Але немає виховної програми – усюди зомбують політикою, кризою, криміналом та „світським жит-тям. Якщо буде ініціатива працю-вати зі спільнотою, школярами, чи підтримаєте Ви її на своєму рівні?

В.З.: Так. Те, що ми зараз робимо – «собаче» питання не вирішить. Ніяка стерилізація не допоможе, поки самі люди не будуть до цього відноситися як слід, по людські. Ви самі бачите, що бездомних собак стає все більше і більше. Не лише у Хмельницькому – вони з’явилися

навіть у селах. Кор.: Нещодавно на

моїх очах тверезі, доречи, хлопці гуляли з собакою. Недалеко сиділо малень-ке кошеня. Парубки по-чали копати тваринку ногою, можна сказати, грали нею у футбол, а потім дали псові коман-ду „Фас”, після чого пес почав драти кошеня... Цю картину бачило ба-гато людей, багато хто був з дітьми на кінцевої зупинці Озерної, але усі мовчки проходили повз них, і ніхто навіть заува-ження не зробив... Що після мого зауваження відбувалося, відверто скажу, - не для друку...

В.З.: Якщо ті хлопці можуть так вчиняти з ко-шеням – то так само вони можуть вчинити і з люди-

ною. Це вже питання виховання, моралі. Суспільства в загалом.

Кор.: Притупились, стерлись усі „больові бар’єри”?

В.З.: Тут багато залежить і від родини, від виховання. Знаю, що мій син такого ніколи не зробить.

Кор.: Підводячи підсумок теми тварин та відношення людей до них, думаю, що владі,

суспільним організаціям, волонтерам, вчителям, директорам шкіл та учбових закладів вже пора вводити якийсь курс або факультатив на цю проблемну тему. Одна справа не годувати, інша справа – не плодити. Цей виховний момент вже настільки назрів…

В.З.: Одна з волонтерів казала: «У мене дві собаки вдома на 14-ти квадратах». А що, того собаку в спеку утримувати у 14-ти квадра-тах дуже добре? Собака ж повинен бути на вулиці чи у вольєрі. Багато хто добротою робить «ведмежу по-слугу»...

Кор.: Знову ж таки – нерозуміння проблеми! Напередодні Дня міста міськвиконком оголосив конкурс на кращий благоустрій. „Моя Газета +” оголосила інший конкурс - на «кращий» благоустрій, тобто, найгірший. Ми будемо фіксувати міські негаразди, та публікувати їх як в газеті, так і на сайті, з інформацією про власників та діюче керівництво.

Отже, запрошуймо небайдужих надсилати дані та фото на пошту moyagazeta@list.ru або lunina@ moyagazeta.com та на факс 700-997.

Людмила Луніна

13 вересня о 19-й годині на пункт зв’язку 1-ї самостійної державної пожежної частини Хмельницького міськуправління ГУМНС області надійшло повідомлення про те, що по вул. Героїв Чорнобиля 1, під час проведення земляних робіт біля новобудови виявлено гранату Ф-1.

Того ж дня о 20:40 на пункт зв’язку 10-ї підпорядкованої державної пожежної частини селища Чорний Острів надійшло повідомлення про те, що в селі Лісові Грінівці, Хмельницького району по вул. Лісогринівецькій поблизу кафе – бару «Три Медведі» під час про-ведення земляних робіт виявлений

МНС повідоМляє

75-міліметровий артилерійський снаряд часів Великої Вітчизняної війни.

У зв’язку з цим Головне управ-ління МНС у Хмельницькій області застерігає всіх мешканців та гостей Хмельниччини - при виявленні небезпечного предмету, схожого на боєприпас, негайно повідомте до народної служби порятунку за телефоном 101! Ні в якому разі не беріть небезпечні знахідки до рук – це дуже небезпечно!

Загалом з початку року в області виявлено 633 вибухонебезпечні

предмети, з них 631 успішно зне-шкоджений піротехніками МНС.

Старший інспектор Центру пропаганди

ГУ МНС України в Хмельницькій області

Олексій Черкасов

Хто «кришує» гральний бізнес?10 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comмои взрослые игры 11мои взрослые игры

moyagazeta.com № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

? ? ? ?«Від 16.09.2010 року. Депутат Хмельницької міської

ради 2006-2011 рр. Начальнику міського управління МВС України в Хмельницькій області Птащуку В.К.

Шановний Василь Кіндратович! До мене, як до депутата міської ради, звернулись виборці вулиці Тернопільської, а саме будинків №32 та 34 з приводу незаконної роботи ігрових автоматів біля будинку №32 та магазину „Смачний маркет”. Після детальної пере-вірки виявилося, що в магазині „Смачний маркет” не працювали і в наявності їх немає. З повагою, депутат міської ради В.А.Засаднюк».

Далі пан Птащук пояснив ситуацію, що сьогодні

склалася з подібними закладами у місті Хмельниць-кому:

-До Вас надходили такі звернення, що в цих комп’ютерних клубах люди грали на гроші?

До нас приходив цілий ряд адрес, по черзі надходи-ла інформація про те, що там проводять азартні ігри. Я намагався залучати Управління торгівлі, представника Податкової, і з ними разом виїхати туди, для того, щоб провести певні заходи і довести, що там дійсно проводяться ці дії. Станом на сьогоднішній день в мене зібрані матеріали про порушення кримінальної справи, Протокольне впровадження (спрощена форма

посадової підготовки матеріалів) за ст.203 ч.1 – під цю статтю підпадають такі дії. Якщо прокуратура піде назустріч, я хочу порушити одну кримінальну справу – протокольне впровадження і вже тоді цей випадок підтвердиться. Двох інших нам не вдалося довести, а решта не знайшли свого підтвердження. А на даний час я готовий – вже зібрані матеріали для порушення кримінальної справи.

- Скажіть, чи плануються ще перевірки діяльності клубів?

- Звичайно. Але Ви ж розумієте, що перевірка – це не означає просто прийти і почати перевіряти. Для

того, щоб перевірити, мені потрібно виписати цільове направлення, зробити розпорядження, підготуватися до дій. А власник може не захотіти нас пустити туди, відмовить нам, скаже, що це, наприклад, приватна власність. Але ж разом з тим, я намагаюся з цим бо-ротися. У рейдах, які ми проводили, приймали участь і депутати міської ради, і журналісти. Дещо ми змогли підтвердити, задокументувати – це, повірте мені, не дуже просто. Але ж ми змогли задокументувати! Я думаю, що прокуратура нас підтримає, і ми порушимо справу в одному з гральних закладів.

Задля того, щоб допомогти владі активно боротися із забороненими видами господарської діяльності, пропонуємо Вашій увазі підбірку світлин, що надій-шли через гарячу лінію від більше ніж двох десятків хмельничан. Дізнатися про те, що знаходиться за щільно зачиненими вікнами та дверима закладів з майже однаковою емблемою, залишаємо владі та відповідним контролюючим органам.

Розслідування проводить Людмила Лунина.

Продовження в наступних випусках.

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comмоя свобода слова

Ірина Геращенко: «Більшість скарг журналістів стосується відносин із силовими структурами»

Генеральна про-куратура та Мініс-терство внутрішніх с п р а в о б і ц я ю т ь перевірити інфор-мацію про погрози та тиск на свідків у справі про зник-нення харківського журналіста Василя Климентьєва. Про це уповноважені пред-ставники правоо-хоронних органів заявили на засідан-ні парламентської тимчасової слідчої комісії з розслідування випадків цензу-ри. Також депутати закликали правоохоронців негайно роз-слідувати факти стеження за журналістами.

Про це та інше у інтерв’ю «Моїй газеті+» розповіла голова комісії, депутат-нашоукраїнець Ірина Ге-ращенко.

І.Г.: Мені дуже б хотілося, щоб ми не лише тут збиралися для обгово-рення різних запитів та звернень, а ще й могли похвалитися наявними результатами. Саме це є для мене ключовим питанням. Але, правду кажучи, деякі здобутки вже присут-ні. По-перше, ми підготували проект постанови мораторію на перевірку засобів масової інформації (ЗМІ) під час виборчої кампанії. Без сумніву, це дуже важливо для українських медіа, тому що влада завжди хоче, щоб під час виборів ЗМІ були до неї лояльними, і дуже часто на них тис-не, використовуючи адмінресурс.

По-друге, ми звернемося до Во-лодимира Литвина з проханням провести окреме засідання – не по-зачергове, а виділити один з днів у Верховній Раді для розгляду законів, які вже декілька місяців лежать «під сукном», але при цьому дуже необ-хідні журналістам. У першу чергу, це Закон «Про доступ до публічної інформації», який пропонували Ар-сеній Яценюк та Олена Кондратюк, і який у липні цього року ВР про-валила. Також необхідно розглянути питання щодо законопроекту про

мораторій на перегляд ліцензій для мовників. Якщо згадати історії з «5-м каналом» та TVI, одразу ви-никають питання, чому сьогодні у нас так вибірково ставляться до пе-регляду ліцензій мовників. Ми зна-ємо приклади, коли дарувалися цілі канали, але питання „Як ви отри-мали ліцензію?” чомусь виникають лише до телеканалів, які займають незалежну або опозиційну до влади позицію. Можливо, в першу чергу для влади тут важливо відновити статус-кво, дати усім можливість працювати. Від цього тільки виграє репутація нашої влади, яка дуже багато говорить про свою відданість свободі слова.

У рамках ТСК ми створили спеці-альну робочу групу, яка зустрінеться з колишніми членами національної ради, та спробує розібратися, чому було прийняте таке рішення за від-сутності членів ТСК. Саме навколо цього питання сьогодні йде інтрига: чи було це засідання легітимним чи ні. Також у нас є звернення «5-го каналу» і TVI, щоб ми підтрима-ли позицію відносно проведення чесного повторного конкурсу на ці частоти, або про можливість по-дання каналами апеляційної скарги, бо вони сьогодні переживають, що вона навіть може бути не прийнята. Взагалі, подібне не є компетенцією ТСК – це може бути розцінене як втручання в роботу суду, але, як на-родні депутати України, ми дійсно можемо офіційно звернутися, на-писати заяву про необхідність збере-ження незалежності регуляторного обміну в нашій країні. Треба, щоб у жодної структури не виникало ба-

жання робити Нацраду «ручною», показувати, що якщо ви не будете приймати такі рішення, як ми хо-чемо, які нам потрібні на користь того чи іншого мовника, то ваші справи потім будуть розглядатися в судах. Таку заяву ми обов’язково зробимо у тій чи іншій формі. По-дібну позицію займаю не лише я, як народний депутат України, а й багато інших депутатів від нашого ТСК. Саме тому ми обов’язково будемо присутні на апеляційному суді, якщо він буде, для того, щоб відслідковувати справу.

Вважаю, що сьогодні парламент повинен підтримати законопроект Арсенія Яценюка, про що ми вже

казали, який би взагалі наклав мо-

раторій на перегляд вже розданих у країні ліцензій. Не є секретом те, що дуже багато ліцензій ще за часів Кучми роздавалися як такі собі „пан-ські подарунки” потрібним мовни-кам. Саме тому сьогодні не можна ці справи переглядати вибірково. Ми вважаємо, що треба накласти мораторій на перегляд ліцензування, тому що це б допомогло встановити статус-кво в країні та дійсно не да-вало би можливості комусь думати про те, що сьогодні у нас є вибіркове ставлення до перегляду отримання ліцензії - що хтось їх чесно отримав, хтось нечесно.

Я думаю, що важливим підсум-ком наших засідань стане лист до Президента України, в якому ми викладемо всі ті факти, що прийшли на адресу комісії, факти, які можна розцінювати як звернення регіо-

нальних журналістів про тиск на них, як цензуру, як перешкоджання журналістській діяльності. Пред-ставники влади неодноразово гово-рили журналістам, що вони хотіли би почути конкретні факти, так от - у нас є більше 40 таких фактів, які ми з задоволенням передамо Пре-зидентові, щоб він володів більш реальною картиною навколо того, що відбувається в Україні в царині свободи слова.

Я дуже вдячна регіональним журналістам, які не бояться цен-зури та «наїздів», і озвучують поді-бні історії на всю країну. На жаль, сьогодні багато хто з керівників на місцях хоче у регіональних ЗМІ ставити своїх лояльних керівни-ків, які будуть писати тільки те, що хоче влада. У деяких регіонах і дотепер вважають, що комуналь-на газета – це обслуговуючий рух, агітка, що завгодно, але не ви-дання, яке має просто розповідати про життя громади. А якщо газета відмовляється бути лояльною, не дає свого редактора на поталу, то міські чи районні ради просто ви-ходять із засновників, і створюють

нове видання, із «ручними» праців-никами, які будуть робити те, що їм скажуть.

Подібна тенденція є дуже небез-печною, тому що для журналіста, який мешкає у невеличкому містеч-ку, втратити роботу – це, у багатьох випадках, крах усієї кар’єри. До того ж, подібні ситуації часто су-проводжуються відбиранням майна, приміщення та інше. Подібні факти ми тримали і будемо тримати під особистим контролем, вивчаємо їх і, якщо потрібно, одразу передаємо силовим структурам.

- Ви сказали, що по кожному з розглянутих сьогодні фактів будете звертатися до ГПО...

І.Г.: Так. Як я вже казала, у нас є 40 звернень. За підсумками роз-гляду – тих, які ми вже встигли розглянути, і тих, по яким нам наді-

слали повний пакет документів, вже вкладено 10 запитів до Генеральної прокуратури. Також запити йдуть до Міністерства внутрішніх справ. Туди ми обов’язково докладаємо пакет документів від редакції, у якому дуже часто присутні диски з записами розмов із погрозами, свід-чення журналістів, які розповідають про те, як на них тиснули і таке інше. Власне, навіть сьогодні ми отримали новий пакет документів, але його ще тільки будемо розглядати. Але дуже тривожить те, що по кожному подібному випадку ми готуємо за-пит, а потім часто просто отриму-ємо відповіді, які є нічим іншим, як відписками. Так, до прикладу, сталося у випадку з Андрушком, у випадку з журналістом Сергієм Карташовим з Нового каналу. Дуже часто Генеральна прокуратура пише, що факти розглянуто, у того є син-ці, того побили, але немає жодних фактів чи приводів для порушення кримінальної справи. Це нас дуже турбує, тому що, без сумнівів, якби так побили міліціонера при вико-нанні ним службових обов’язків, кримінальну справу відкрили би у той самий день, вона б дійшла до суду, а той вже вирішував, чи є, чи немає там порушення. Це навіть не враховуючи те, що до судів у нашій країні теж є багато питань. Іноді виникає враження, що всі силові структури працюють за принципом „рука руку миє” – один одного за-хищають.

Ми не можемо залишити це без реакції – ми будемо постійно говорити, писати про це у листі до Президента України, виступа-ти з трибуни Верховної ради. Ми навіть пропонуємо присвятити наступне засідання окремій темі: «Стосунки ЗМІ і правоохоронних органів», адже саме тут є най-більше скарг. Ми весь час будемо акцентувати увагу на тому, що не повинні народні депутати отримувати відписки на питан-ня, які стосуються захисту прав журналістів. Подібні речі треба аналізувати, можливо, ми будемо щось пропонувати законодавчо. Вза-галі, мені дуже хотілося б, щоб наша комісія була дійсно дієвою. Тобто, якщо в кінці року я побачу, що у нас прийнято декілька законів, до яких ми приклали руку – це буде підсумок того, що ми не тільки говорили, а й працювали.

А коли ви плануєте попередній тимчасовий звіт?

І.Г.: Попередній звіт ми будемо зараз писати до голови Верховної ради і хотілося б, щоб цього місяця він прозвучав.

З залу засідання ТСК Людмила Луніна

На засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під головуванням Ірини Геращенко, яка вивчає питання цензури і порушень прав журналістів, автор цих рядків зачепив тваринну тему. Тих ментів, які лупцюють журналістів, та прокурорських чиновників, які їх „відмазують”, я назвав, пардон, свинями.

Ви б бачили, як розгнівалися після цього представники МВС і Генераль-ної прокуратури - заступник Міністра внутрішніх справ Леонід Зима і перший заступник начальника Го-ловного управління нагляду за до-держанням законів при проваджен-

ні оперативно-розшукової діяль-ності, дізнання та досудового слідства ГПУ Во-лодимир Гузир. Їхньому обуренню не було меж. Так і уявлявся лист з цих установ зі словами „всі мілі-ціонери України" або „всі прокурор-ські працівники України" обурені некоректною по-ведінкою голови Комітету Київської незалежної медіа-профспілки Юрія Луканова.

Це все відбулося після виступу

журналістки з хмельницького об-ласного видання „Моя газета +" Людмили Луніної, яка розповіла, що високий чин тамтешнього представ-ництва УВС , а саме підполковник

Войтюка, під час її ро-боти на місці масових протестів вирвав у неї диктофон і зламав його, сказавши: „Мені це не подобається". Це робилося на очах у сотень людей. Дії цього посадовця, а саме – напад на жур-налістку, та знищен-ня її професійного обладнання, яким вона намагалась за-фіксувати бруталь-ну заборону саме Войтюка проводити фотозйомку акції – за-фіксували відеокаме-ри оперативних пра-цівників. Його легко ідентифікувати. Але Людмила Луніна вже

понад рік не може домогтися його покарання.

Відома купа аналогічних випад-ків, але Генеральна прокуратура

ЖОДНОГО(!) разу не відгукнулася позитивно на наші вимоги пору-шити кримінальну справу проти тих посадовців, які перешкоджали професійній діяльності журналіста - присилала якісь відписки. Пере-шкоджання виявлялося у тому, що менти банально лупцювали жур-налістів або не втручалися, коли їх лупцювали інші.

Отож, менти можуть нас лупцюва-ти. Прокурори можуть не допускати їхнього покарання. Додам також, що суди теж можуть не допускати покарання свавільних ментів. А ми, значить, не можемо називати таких діячів свинями. Бо з точки зору до-бродіїв Леоніда Зими із МВС і Воло-димира Гузира із ГПУ це некоректно. Таким чином у них спрацьовує корпоративна солідарність.

І чому ця сама солідарність не спрацьовує у напрямку посадити за грати високопоставленого злодія? Дива та й годі!

Юрій Луканов

Свині у ментівсько-прокурорських погонах

13моя свобода словаmoyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

Про випадки перешкоджання журналістській діяльності також розповідали на засіданні ТСК представники ТВі, 5-го каналу, одеського телеканалу АТВ, «Коломийського вісника», хмельницького видання «Моя газета +» та ін.

Голова ТСК пообіцяла, що ко-місія надішле листа президенту Януковичу, у якому викладе факти порушень прав журналістів, аби він міг ознайомитися «з реальною ситуацією в українських ЗМІ».

Лист для Януковича: факти порушень прав журналістів

До речі, члени ТСК, незважаючи на належність до різних політичних сил, працювали напрочуд синхрон-но й злагоджено, голосували майже в унісон і за результатами засідання зареєстрували проект постанови ВР “Про забезпечення безпере-шкодної діяльності засобів масової інформації в передвиборний період 2010 року”.

У комісії сподіваються, що ВР таки ухвалить постанову про на-кладення мораторію на перевірки ЗМІ під час виборчої кампанії до місцевих органів влади, що певною мірою запобігатиме тискові на пре-су з боку контролюючих органів.

З Першого національного каналу звільняються троє кореспондентів новин: Ігор Кримов, Юлія Банкова, Олександр Романюк. Вони називають серед причин свого звільнення низьку оплату праці та цензуру на телеканалі. Керівництво спростовує наявність політичних мотивів.

Юлія Банкова зазначає: низька оплата праці на Першому - це лише одна з причин її звільнення з каналу. Решта - морально-етичні міркування. «Цензура міцніє, і що далі то важче їй опиратися», - го-ворить вона.

Її колега Ігор Кримов зауважив, що його причина звільненння офі-ційно в заяві вказана так: за влас-ним бажанням з морально-етичних міркувань. «А вже ці міркування

З НТКУ звільняються журналісти

мали дві складові - політичну й еко-номічну. Політична є така, що багато чого не давали робити, а економічна - просто витискали з каналу, три місяці поспіль позбавляючи премії і тримаючи на голій ставці. А це при-близно півтори тисячі гривень мінус податки», - заявив Кримов.

Заступник генерального директо-ра НТКУ Олександр Пантелеймонов прокоментував звільнення журна-лістів таким чином: «Так, це правда, за останній місяць співпрацю з

телеканалом припи-нили троє журналіс-тів новин. На жаль, сьогодні Першому національному важко конкурувати з комер-ційними каналами у всьому, що стосуєть-ся фінансів, і зарпла-та - не виняток. Тому керівництво телека-налу з розумінням ставиться до рішення

наших журналістів. Прошу не вбача-ти у переході журналістів Першого на інші канали політики. Звільнення журналістів - це постійний нескін-ченний процес, до якого, на жаль, ми були готові і сприймаємо його з розумінням. Ми бажаємо журна-лістам, які працювали в новинах Першого, повної реалізації свого творчого потенціалу».

«Телекритика»

Службове розслідування не виявило порушень з боку «Беркуту», який застосував силу до журналіста «Нового каналу» Сергія Кутракова.

Про це ідеться у відповіді на запит «Української правди» за під-писом начальника відділу зв'язків з громадськістю київської міліції Во-лодимира Поліщука. «За фактом події в Українському домі 8 квітня 2010 року про-водилася службова перевірка. Дії праців-ників міліції визна-ні правомірними», — сказано у листі.

Як відомо, 8 квіт-ня 2010 під час ви-ставки «Волинська різня» працівники «Беркуту» затрима-ли активістів партії «Свобода» і засто-сували силу до жур-наліста Кутракова, який знімав про це сюжет для новин — один беркутівець за-тиснув йому руку і ногу в дверях, інший спробував видави-ти око. Прокуратура Шевченківського ра-йону порушила справу проти двох співробітників «Беркуту», але в понеділок вона була закрита Шев-ченківським райсудом. Водночас керівництво київського «Беркуту» вимагало від суду порушити спра-ву проти самого журналіста, але згодом ця скарга втратила силу.

За словами речника київської міліції, у провадженні прокура-тури Шевченківського району за-лишається справа, порушена 17 квітня 2010 за фактом умисного перешкоджання невстановленими особами діяльності журналіста. «Сподіваємося, що журналісти відповідально ставитимуться до виконання своїх обов'язків, до-тримуватимуться Конституції, журналістської етики, неухильно виконуватимуть вимоги законо-давчих актів, які регламентують їх діяльність», — побажав Поліщук. За його словами, журналісти не по-траплятимуть у неприємні ситуації, якщо «штучно не наражатимуться

на небезпеку, не створюватимуть ситуацій, під час яких можуть виникнути конфлікти прав сто-рін, які беруть участь у подіях».

Водночас парламентська тим-часова слідча комісія з питань розслідування випадків цензури у ЗМІ надасть юридичну допомогу журналісту Нового каналу Сергію Кутракову. Про це повідомила «Телекритика» з посиланням на

секретаріат ТСК. За словами го-лови комісії - народного депутата України Ірини Геращенко, юристи, що співпрацюють з комісією готові допомогти журналісту в підготовці апеляційної скарги. Також, як повідомляє Геращенко, слідча комісія планує заслухати керів-ництво спецпідрозділу «Беркут», охоронці якого застосували силу проти журналіста під час виконан-ня ним службових обов'язків. За її словами, закриття кримінальної справи щодо перешкоджання журналісту Сергію Кутракову (Новий канал) та відмова у пору-шенні справи за фактом перешко-джання Сергієві Андрушку (СТБ) свідчать про те, що в українських журналістів є велика проблема щодо захисту своїх прав у судах.

«Якщо журналісти, які надають правоохоронним органам відеос-відчення правопорушень, не мо-жуть добитися правди в судах, то простому громадянину зробити це ще важче», - зауважила Геращенко.

Бити журналістів — це правомірні дії міліції

Полковник Володимир Поліщук певно знову дезінформує журна-лістів та захищає ментів-оборотнів в ід кримінального покарання

Цензурна політика останніх місяців переважно спрямована на створення позитивного образу влади. У серпні, порівняно з липнем, загальна кількість замовних матеріалів майже на всіх каналах відчутно зросла, що може пояснюватися більшою активністю суспільно-політичного життя після пори відпусток. Такими є висновки «Моніторингу дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», здійсненого в серпні в рамках довготривалого проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа».

Протягом серпня у підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість

матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

Цензура на українському ТБ продовжує посилюватися

Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури)

У серпні, порівняно з липнем, за-гальна кількість замовних матеріалів майже на всіх каналах відчутно зрос-ла, що може пояснюватися більшою активністю суспільно-політичного життя після пори відпусток. Попри цю обставину, на СТБ кількість за-мовних матеріалів не зросла, а навіть дещо зменшилася. Канал продовжує доволі успішно протистояти зовніш-ньому тиску. Разом із тим, непропо-рційно зросла кількість замовних матеріалів на «1+1» і «5-му каналі». Не виключено, що на менеджмент цих каналів посилився зовнішній тиск.

Серпень підтвердив ще одну тен-денцію: цензурна політика останніх місяців спрямована переважно на створення позитивного образу влади, яка «успішно і заповзято приводить країну до ладу». Попри загальне зростання кількості замовних мате-ріалів, кількість негативних згадок про опозицію навіть зменшилася. Дії і заяви опозиції, як і будь-які протест-ні виступи окремих груп населення, переважно просто замовчуються. Очевидно, цензори відмовилися від попередньої політики продукування негативних матеріалів про опозицію. Тепер негатив про опозицію виникає хіба що побіжно в активно цитованих каналами заявах перших осіб - пре-зидента, прем’єра, міністрів, членів парламентської коаліції тощо. І за-звичай цей негатив зводиться до тези «нова влада отримала поганий спадок від попередників», «новій владі дово-диться виправляти помилки і злочини попередньої влади». Або ж звучать незбалансовані звинувачення на адресу тих же зернотрейдерів, журна-лістів та інших «ворогів влади».

Продовження буде.

Кількість замовних (підцензурних) матеріалів по основних лініях:

Примітка: Сума цифр необов'язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, де водночас розвиваються обидві лінії

брифінг

moyagazeta.com

Владимир Сикало: «Интернет – современныйсимвол коммунизма»

надзвичайна подія14 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comмой блиц-обстрелКорр.: Мы приветствуем

посетителей Интернет -портала «Моя газета» и читателей одноименного еженедельника и рады презентовать наш новый проект «Блиц-обстрел».

В нашу виртуальную студию мы будем приглашать гостей, с которыми есть о чем поговорить и даже поспо-рить, которые не боятся прямых и неугодных вопросов, и которые уме-ют (или нет- время покажет) держать удар. Условия очень простые: гость будет отвечать на вопросы – в любом формате, с любой тональностью и эмоциональностью. Но самое глав-ное – в отличие от многих подобных журналистских форматов – ни во-просы, ни тематика заранее не будут озвучиваться. Настоящий , публич-ный экспромт! Затем читатель будет иметь возможность ознакомиться с результатом «обстрела» на страницах газеты, а для тех кто еще и захочет убедиться в истинности проис-ходящего, дабы исключить наличие сценария, посмотреть и убедиться в правдивости ответов нашей «мише-ни», запись разговора появится на сайте moyagazeta.com.

Итак, знакомьтесь: сегодня у нас в студии Владимир.

В.С.: Добрый вечер. Меня зовут Владимир Сикало – первый секре-тарь Хмельницкого городского коми-тета Компартии Украины.

Корр.: Что ж, начнем пожалуй со старта. Владимир, Вы и сегодня верите в Ленина, Энгельса, Маркса? Ведь с тех пор, как они жили и творили, прошло более ста лет – всё изменилось.

В.С.: В первую очередь я верю в прогресс человечества. А то, что именно Маркс смог сформулировать противоречия, которые назревали при той общественной формации… Не сформулировал бы Маркс – сформу-лировал бы кто-то другой. Но сделал это именно Маркс и именно Маркса сегодня капиталисты, буржуа всех стран изучают - для того, чтобы стать капиталистами.

Корр.: Сейчас люди в большей степени начали голосовать за личности, а не за партии: Ющенко, Яценюк, Тигипко, Тимошенко… Можете ли Вы предложить личность такого плана, такого масштаба? Есть ли у коммунистов личности с такой харизмой, с таким статусом?

В.С.: Быть коммунистом и не быть личностью просто невозможно. Если перефразировать классика, то быть коммунистом – это стремиться обла-дать всеми доступными человечеству знаниями и применять их на пользу человечества. То есть любой человек, ассоциирующий себя с коммунизмом, с коммунистическим будущим – стре-мится познавать мир, стремится из-менять его на благо человечества.

Корр.: Почему же тогда коммунизм, как строй потерпел фиаско во многих странах, начиная с либеральных Чехословакии и Венгрии?

В.С.: Каждый шестой человек в мире – коммунист!

Корр.: Откуда эти цифры? На какой соцопрос Вы ссылаетесь?

В.С.: Возьмите количество жи-телей планеты Земля, посчитайте, сколько из них китайцев, и какое количество из них – коммунисты. Это самый наглядный пример, но не самый последний.

Корр.: Союз по своей сути, по своему внутреннему уставу, в принципе, не терпел

инакомыслящих. С «Олимпа власти» убирались люди со стержнем, со своим мнением. «Неугодные», в лучшем случае, отправлялись в отставку, некоторые оказывались на Соловках. Вы согласны с этим?

В.С.: Да нет, это всё неправда на самом деле. Это просто заштампован-ное утверждение, которое не выдер-живает любой нормальной критики. Давайте поговорим о Соловках, раз уж мы их вспомнили. Некоторое количество людей подвергалось гонениям. Теперь соотнесите это с сегодняшним количеством людей, находящихся в местах лишения свободы… Вообще, что такое пре-ступление, неважно какое – против существующего строя, против эко-номического строя? Это, зачастую, нормальная реакция на ненормаль-ные условия. Вы согласны со мной? Так вот, многие из тех, кто был на Соловках, а потом, вернувшись, рас-сказывали о всяческих ужасах, там получали медицинское обслужива-ние, нормальное питание, развивали себя как личности. Сравните это с современной статистикой гибнущих и деградирующих в украинских ме-стах лишения свободы, и получите ясную картину. Кроме того, часто говорят о миллионах репрессиро-ванных, расстрелянных, называются цифры 5, 7, 10 миллионов. Вы пред-ставляете, какое количество людей, собрав по бывшему Советскому Союзу, нужно было перевезти на Со-ловки? Составы, охрана, кормежка... Даже если предположить, что при-водимые цифры имеют под собой хоть какие-то реальные основания, почему находятся захоронения ре-прессированных численностью 50-100 человек? Не миллионы, а 50-100 человек максимально. Почему это преподносится как ужасы тоталитар-ного Советского Союза? Только для того, чтобы чем-то обосновать эти выдуманные цифры.

Корр.: Вы хотите сказать, что это всё сказки врагов коммунистов?

В.С.: Нет. Перегибы, преступле-ния конкретных людей, на самом деле были. Но зачастую люди, до-пускавшие эти преступления, сами потом становились жертвами своих же преступлений. То есть, возмездие рано или поздно настигало всех под-

лецов, всех негодяев. Отчасти это объясняет и наличие даже, скажем, мести родственников. Да, существо-вала система анонимок, доносов друг на друга…

Корр.: Она не просто существовала, она поощрялась.

В.С.: Я бы не сказал, что она силь-но поощрялась.

Корр.: И формировалась…В.С.: Давайте проведем параллель

между сегодняшним временем. Де-мократическая Германия. Предполо-жить, что кто-то, увидев нарушение закона, не донесет в полицию, не сообщит – невозможно, правда?

Корр.: В этом случае Вы говорите о человеке, который нарушает какой-то закон, не вписывающийся в определенные постулаты социума. А я говорила про донос на неугодных, на людей, которые имели свою точку зрения, позицию.

В.С.: Ну, не со-всем так. На тот момент существо-вали законы. Хорошие или плохие – но они существовали, их нужно было выполнять. На тот момент они были таковы. Кто-нибудь может стопроцентно сказать, что законы, которые на сегодня есть в Германии, Португалии, Испании, Голландии, в будущем не станут архаичными? Сложно сегодня оценивать законы, которые существовали в прошлом.

Корр.: Опять Вы меня не услышали! Я говорю о том, что взращивалась человеческая подлость, когда брат доносил на брата, сын на отца. Осталось множество примеров – в литературе, художественном кино, архивах...

В.С.: Кем взращивалась?Корр.: Системой …

коммунистическим строем. В.С.: Да бросьте Вы! Вам в школе

говорилось, что нужно поступать именно так?

Корр.: Как Вы думаете, Бог есть?

В.С.: А что Вы подразумеваете под определением «Бог»?

Корр.: Я хочу знать, что Вы подразумеваете под этим словом? Как вы его понимаете? Это высшая сила, космос, энергия

– что? Или это дедушка с бородкой?

В.С.: Ну, про дедушку с бородкой мне уже однажды рассказывали, причем люди, отожествляющие себя с религиозными людьми. Для того чтобы дать правильное и четкое определение, что такое Бог, нужно обладать совокупностью многих зна-ний. Если Вы спросите, верю ли я в Бога Иисуса Христа, как правильно я бы сформулировал вопрос на Вашем месте, то я отвечу – нет.

Корр.: Тогда в какого Бога Вы верите? Потому что из этого ответа следует, что во что-то же Вы верите.

В.С.: Вы спросили: «Что Вы под-разумеваете под определением Бог?» Как только Вы мне дадите определе-ние, что такое Бог, я дам Вам ответ,

верю ли я в это или не верю.

Корр.: Я так чувствую, что Вы поддерживаете теорию

Дарвина о возникновении человечества.

В.С.: А Вы нет?Корр.: Нет. Хожу в зоопарк,

смотрю на обезьян – ну никто из них еще человеком не стал! Это шутка!

В.С.: Тогда я не буду оригиналь-ным. Тогда я поддерживаю теорию Дарвина.

Корр.: Коммунисты всегда не любили олигархов. Для них это как бы другой лагерь. Богатый человек – это всегда враг пролетариату, среднему классу. Перераспределение средств, капитала и т.д. И все потому, что олигарх – это человек, который накопил состояние за счёт труда других?

В.С.: Да нет. Определение богатого человека и человека, эксплуатирую-щего других людей – это несколько разные определения.

Корр.: А можно ли стать олигархом, не эксплуатируя других людей?

В.С.: Не знаю. Корр.: То есть, заведомо,

олигарх – это уже эксплуататор?В.С.: Отчасти – да. Корр.: Тогда к Вам еще вопрос,

вытекающий из Вашего ответа.

Как Вы думаете, во власть идут люди, жаждущие помочь народу и оставить добрый след в обществе, либо заботящиеся только о себе, желая, например, защитить свой бизнес, пусть даже он бизнес оформлен на тете или племяннице? Давайте проанализируем состав горсовета, облсовета. Как Вы думаете, сколько там жаждущих помочь хмельничанам? Сколько из них хотя бы озвучивают, и тем более решают социальные проблемы?

В.С.: Вы говорите о декларирую-щих или на самом деле о желающих помочь?

Корр.: Я говорю о тех, кто реально помогает, о действующих, так сказать боевых единицах. Где они?

В.С.: Я думаю, что процентное со-отношение людей, представленных в Хмельницком городском совете, ровно такое же, как и процент жур-налистов, которые помогают или же декларируют помощь и хмельнича-нам и гражданам Украины.

Корр.: Вы сейчас пытаетесь играть со мной в «пинг-понг». Вы не отвечаете на мой вопрос. Сегодня Вы мишень, а не я.

В.С.: Я чувствую…На самом деле все очень просто. Зачем сегодня местные бизнесмены идут в город-ской совет?

Корр.: Чтобы лоббировать, защищать свой бизнес, влиять на конкурентов и т.д.

В.С.: Правильно. Но Вы спрашива-ете меня о принципах формирования буржуазного управления в лице го-родского совета. Я же могу дать Вам ответ только лишь о тех принципах, на которых должна формироваться власть, при наличии большинства. Если в городском совете будет боль-шинство коммунистов – это будут мои (от ред. о которых я говорю) принципы.

Корр.: Раз мы уже заговорили о составе горсовета, можете ли Вы прокомментировать действующий закон о местных выборах и поправки к закону, принятые 30-го августа на внеочередной сессии Верховного совета. Как Вы думаете, какие поправки целесообразны, а в каких все-таки присутствует админресурс действующего Президента, который пытается влиять по вертикали и создать свой админресурс на местных выборах?

В.С.: На самом деле, админресурс – это использование любой властью своих возможностей для продления своих полномочий. Поэтому я думаю, что этим грешили и предыдущие, и предпредыдущие политики, находив-шиеся у власти. А поправки к закону я уже комментировал в Вашей газете. Думаю, что норма, при которой в избирательной комиссии будут рабо-тать представители от политических партий, не сформировавших фракции в Верховном совете – это, конечно, еще не принципы солидарного обще-ства и защиты истинной демократии в нашем понимании, но, по крайней мере, это уже полшага к тому, чтобы максимально исключить возможные фальсификации и злоупотребления со стороны партии власти, которую Вы озвучиваете как представителей действующего Президента Януко-вича.

видеоверсию интервью смотрите на сайте moyagazeta.com

15moyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010) мой блиц-обстрелКорр.: Давайте к Владимиру

Ильичу Ленину вернемся…В.С.: Зная, что у нас с Вами будет

встреча, я захватил выдержки из работ Ленина, Энгельса и Маркса, собран-ные в книжке, которая, надеюсь, будет Вами прочитана. Возможно кое-что из того, что Вы меня спрашиваете, станет Вам более понятно.

Корр.: Тогда, чтобы мне было еще более понятно, просветите - почему коммунисты были врагами частной собственности? Почему они душили на корню все ростки предпринимательства?

В.С.: Надо разделять понятия личной собственности и частной собственности. Коммунисты против частной собственности на средства производства. Но никоим об-разом не против личной соб-ственности.

Корр.: Я сейчас вспоминаю конец 80-х - начало 90-х, когда разрешалось создавать только кооперативные туалеты, и на них заработали немалые деньги. Люди пытались создавать швейные цеха, студии звукозаписи (помню это на примере своего супруга), но также помню, с каким трудом это все регистрировалось. Такие были препятствия со стороны городской власти – просто представить невозможно! Как это так - у человека будет свой киоск, и он будет сам на себя работать и зарабатывать? Причем без разницы, что он при этом будет платить налоги… Это было самое трудное время, когда еще не знали, сколько взять с предпринимателей и куда эти деньги пойдут, но преграды были отовсюду. И делали это коммунисты, которые стояли у власти.

В.С.: Давайте так: не все, кто на-зывался коммунистом, были на самом деле коммунистами. Членами партии – для продвижения по карьерной лестнице – возможно. Но вряд ли они были коммунистами. Теперь то, что касается кооперативов. Мое мнение такое - создание кооперативов – это первые ростки развала Советского Союза. Человек превращался в маши-ну для накопительства. Кооперативы, появившиеся в конце 80-х - начале 90-х – возникли в иной, неприемле-мой форме. Владимир Ильич говорил о других кооперативах – о тех, где результаты трудовой деятельности должны делиться среди тех, кто эту трудовую деятельность производит, а не перераспределяться в карман чело-века, который юридически оформил на себя документы.

Корр.: Давайте поговорим о молодежи, о нашем завтрашнем дне, тем более, что скоро день рождения комсомола. Думаю, мало кто не согласится с утверждением, что все-таки это было здорово - была идея, была идеология, финансирование, программы. Бесплатно можно было ходить в секции, кружки. Сейчас всё коммерциализировалось, если хочешь отдать ребенка в кружок или спортивную секцию, необходимо выделить немалую часть семейного бюджета. Но я хочу, чтобы Вы мне рассказали о минусах той идеологии. О плюсах все знают...

В.С.: В одном из предыдущих во-просов Вы говорили, что в Советском

Союзе поощрялось всё самое плохое и гадкое. Сейчас Вы противоречите самой себе.

Корр.: Я говорила конкретно про доносы...

В.С.: А я Вам задал вопрос - чему Вас учили в школе? Вас не учили ни доносам, ни какому-то другому нехо-рошему поведению в обществе. Вас учили, согласно Вашим же словам, с помощью комсомола и пионерской организации всему самому светлому, доброму и полезному для общества. Я правильно понимаю?

Корр.: Да, но мне еще рассказывали, что Советский Союз – это самая лучшая страна, здесь самые свободные люди, здесь самые лучшие

возможности. Но когда открыли этот железный занавес…. Лучше бы его не открывали… Стало понятно, что мы все – рабы системы и монополии в виде коммунистической идеологии, а про золотой запас компартии на котором поднялись особо сознательные комсомольцы- вообще промолчу. Хмельничане полагаю в курсе….

В.С.: Трудно назвать рабами людей, которые, начав со школьной скамьи, поднимались до профессо-ров и академиков. А если сегодня люди не рабы, то почему же они тогда при открытом железном за-навесе зачастую просто пропадают, спиваются в тех же селах, которые уже сами по себе умирают?

Корр.: Вы сейчас говорите про село как про какую-то хозяйственную единицу, или как часть территории? Села нет. Сельское хозяйство уничтожено. Разваливаются опустевшие хатки…

В.С.: Так это подтверждает или опровергает мои слова? Возвраща-юсь к Вашему вопросу о комсомоле. Что же там было плохого, какие же там были недостатки?

Корр.: Говорят, что «И на солнце есть пятна». Есть ли такие «пятна» которых Вы хотели бы избежать в случае вашей победы на выборах?

В.С.: Я хочу сказать только одно – победа коммунизма неизбежна! Будущее общество будет либо ком-мунистическим, либо никаким. То есть, оно само себя погубит. На чем основано буржуазное общество и капиталистическое производство? На перерасходе, перепроизводстве, и использовании до полного обеднения природных ресурсов планеты Земля. Правильно? То есть, либо капитализм пожрет сам себя и нас вместе с ним, либо же мы все-таки перейдем на

какие-то иные принципы нашей жиз-ни, нашего взаимодействия, эконо-мического производства. Под словом «коммунизм» очень многие видят только лишь какую-то «пугалку». На самом деле, это просто та экономи-ческая формация, которая позволит избежать перерасхода природных ресурсов Земли, которая не будет вос-питывать человека на самых худших примерах, которая позволяет, в конце концов, человеку саморазвиваться. Коммунизм - это освобождение человека от физического труда для его развития. Просто очень многие путают конечную цель коммунизма и путь достижения. Любая социально-экономическая формация, любое государство не может быть идеаль-

ным, поскольку неидеален самый главный его элемент, самое главное составляющее – человек. Суть ком-мунизма - воспитание человека на новых, иных принципах: не человек человеку враг, не человек человеку конкурент, а человек человеку друг, который всегда помогает ему и солидарен с ним. Не конкурент, а солидарный человек. Вот это и есть будущее коммунистического общества. Вы своих детей учите всему тому, что сами называете коммунизмом. Сегодня абсолютное большинство молодёжи большую часть своего времени проводит в основном принципе коммунизма – в Интернете. Основной принцип коммунизма звучит так: «От каж-дого по способностям, каждому по потребностям». Что-то Вы берете в Интернете, что-то кладете – причем что-то больше, а что-то меньше. Это и есть основной принцип коммуни-стического общества.

Интернет ведь задумывался как бесплатная, не позволяющая кому-то наживаться система…

Корр.: Или чтобы было не так затратно…

В.С.: Нет, именно не позволяющая кому-то наживаться, вносить свой «барыш» в общение, в передачу какой-то информации. Но все равно сегодня разные дельцы пытаются на нем заработать! Ничего странного - у

них просто принцип такой - из всего получать прибыль, из всего получать «барыш»: из человеческих отноше-ний, из любых коммуникативных общений человечества. И этот прин-цип переносится на всё. Посмотрите, какие колоссальные средства тратятся на то, чтобы всё самое положительное, что человечество выработало в себе за время своего существования, как ком-мунизм или социализм, приписать к каким -то страшилкам! Колоссальные же деньги тратятся! Передачи выпу-скаются, рассказывается, как это всё плохо, как это страшно.

Корр.: А на самом деле?В.С.: А на самом деле, это всего

лишь страшилка! Ведь очень многие христианскую религиозную идеоло-гию отожествляют с коммунистиче-ской. Или говорят, что коммунисты очень много взяли из христианской морали. Но основные религии тоже всё самое лучшее приписывают своим догматам. Хотя на самом деле человечество само до всего этого дошло, просто научный подход к этому, научное обоснование измене-ния общественных отношений было дано сделать волей случая или судьбы именно Карлу Марксу. А развивали дальше и Энгельс и Ленин.

Корр.: По Вашему мнению, что такое Библия?

В.С.: С научной точки зрения это очень хорошая астрологическая, психологическая, социологическая книга, которая дает правильные, точные описания: иногда прямо ин-терпретирующие, иногда – косвенно интерпретирующие то, что у нас было или то, что у нас будет. С той же самой научной точки зрения.

Корр.: Вы меня, честно говоря, обескуражили. Астрология-то тут причем? Это не оговорка?

В.С.: Нет. На самом деле Библия дает описание смены эр, обще-ственных отношений, которые неизбежны на планете Земля, в том числе через физические, химиче-ские, электротехнические…

Корр.: Я в Библии нигде не нашла ничего про мамонтов. Вы сейчас о чём?

В.С.: Хороший вопрос. Знаете, что бы ответили религиозные фа-натики? «Их Бог создал для того, чтобы проверить нашу веру».

Корр.: Еще до встречи, я как то спросила Вас, не готовите ли от коммунистов претендента на кресло мера. Вы сказали, что еще не воспитали такового. А чего не хватает? Времени? Человеческого ресурса? Или Вы не ставили перед собой таких задач?

В.С.: Чего не хватает?.. Давай-те вернемся на 5-6 лет назад. Тогда Компартию обвиняли в том, что это партия стариков, партия отмирающая, уходящая в прошлое. На сегодняшний момент все эти злопыхатели уже давным-давно перестали подобное говорить по одной простой причине – партия достаточно сильно омолоди-лась, присутствует достаточно боль-шой кадровый потенциал. Но, помня о советской системе подготовки кадров, при которой использовалась именно системная работа, думаю, человек все-таки должен проходить определённые этапы познания и по-

лучение опыта. То есть не каждый начальник цеха завтра должен стать директором завода. Он должен пройти этапы познания и становления именно на этом участке. Придет время, и в городе Хмельницком будут достойные кандидаты от Коммунистической партии Украины на пост мэра города и не один, поверьте мне.

Корр.: Вы любите мечтать или Вы реалист?

В.С.: Я больше прагматик.Корр.: Вот Вы завтра

садитесь в кресло мэра со всеми полномочиями. У Вас человеческий ресурс, у Вас команда единомышленников. Вам надо делать общее дело, делать этот город чище,

лучше, а молодёжь целеустремленнее и т.д. Я хочу, чтобы Вы, оглядываясь на последних трех мэров, сейчас сказали - чего Вы бы не сделали того, что сделали они?

В.С.: Хороший во-прос... Но я не уверен, что знаю всё, что делали наши мэры…

Корр.: Я имею в виду то плохое, о чем Вы знаете, то, чего бы Вы никогда не позволили бы себе сделать в городе, но это, увы, уже сделано. Ошибки делают все: кто-то сознательно, кто-то несознательно, кто-то просто из желания улучшить свое материальное положение. Чего Вы бы

не сделали? Вы можете отказаться от ответа, потому что Вы сейчас берете на себя определенную ответственность.

В.С.: В первую очередь я не по-зволил бы себе трогать вещи, которые были сделаны не мною, не имея на это никаких – ни юридических, ни моральных прав.

Корр.: Вы о памятниках Ленину?

В.С.: Да, и о них тоже. Я бы никогда не позволил себе называть улицы име-нами людей, которые не имеют к ним никакого отношения. Я бы никогда не позволил себе детские садики пере-давать коммерческим структурам, а потом собирать благотворительные взносы в благотворительные фонды для того, чтобы дети попадали в эти садики. Перечислять можно бесконеч-но. Вообще, все проблемы, которые существуют в Хмельницком, появля-ются не сами по себе, не из ниоткуда, а берутся из поступков людей.

Корр.: Из действий, решений?В.С.: Из действий и решений или

молчаливого согласия. Преступление – не всегда действие. Преступление иногда и бездействие. Для того, чтобы сказать, что совершалось какое-то преступление, нужна доказательная база. Но с моральной точки зрения, думаю, лишать ребенка детского са-дика, а потом требовать с родителей благотворительный взнос – это имен-но оно. Это та практика, с которой столкнулся лично я.

Корр.: Благотворительные взносы, взносы в помощь больницам …?

В.С.: Да, именно так.Корр.: Какой вопрос был самым

противным?В.С.:ВСЕ!Корр.: Ну, что ж. спасибо за

участие в проекте.

Беседовала Людмила Лунина

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія16 № 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

moyagazeta.comhealthмое здоровьеЩе донедавна мануальна

терапія вважалася альтерна-тивним методом лікування. До спеціаліста, який «ставив на місце» хребці руками, зверталися лише тоді, коли усі засоби «офіційної» меди-цини були використані. Тепер мануальний терапевт – такий самий повноправний фахі-вець, як стоматолог чи хірург. Саме про це ми сьогодні й по-говоримо...

Кор.: Розкажіть, будь ласка, про себе.

В.Ч.: Мене звати Віра Чайка, я про-живаю у селі Довжок, біля Кам’янця-Подільського, є членом місцевої церкви „Вістка миру”. У мене чудовий чоловік, троє діток. Взагалі, я вже бабуся – маю онучка Марка, якому 2 місяці і три тижні. Вже 11 років займаюся різними видами масажу, але в основному вико-ристовую мануальну терапію.

Кор.: На що в основному скаржаться пацієнти?

В.Ч.: Дуже багато дітей стражда-ють на ДЦП (дитячий церебральний параліч), також є сколіози – часто від того, що вони неправильно сидять та харчуються. Багато родових травм.

Кор.: А як щодо дорослих?В.Ч.: Часто трапляється ущемлення

сідничного нерва, запалення трійни-кового нерва, остеохондрози: шийні, грудні, тазобедрені. Є люди, які страж-дають кіфозами (деформацією ребер).

Кор.: Скажіть, будь ласка, що є причиною порушень у хребті, суглобах, м’язах людини?

В.Ч.: Щоб їх не було, найперше тре-ба, щоб люди не забували про те, що вони не повинні працювати через силу. Наші люди, на жаль, майже все роблять через „не можу”, щоб все було якнай-швидше. Тобто, спочатку відбувається сильне перенавантаження на організм, а потім розслаблення. При цьому м’язи залишаються у напруженому стані, тому що вони не можуть швидко за-спокоїтися. І достатньо найменшого протягу, щоб отримати запалення. Тому людям, які фізично працюють, потрібне поступове фізичне наванта-ження до певної міри. Особливо тим, які працюють на городі. Треба завжди пам’ятати, що вони мають також зійти на мінімальний спад.

Кор.: Що Ви маєте на увазі?В.Ч.: Якщо людина дуже інтенсивно,

імпульсивно працювала – на наступний день треба не сидіти «склавши руки», бо все зроблено, а продовжувати працювати, робити хоч що-небудь, рухатися, щоб м’язи поступово при-йшли у свій нормальний режим. Коли

професійні спортсмени залишають спорт, їм категорично забороняють раптово відмовлятися від звичних на-вантажень. Люди повинні правильно виходити з цього стану.

Кор.: Відомо, що досить поширеною проблемою є хребетні грижі. Від чого вони зазвичай з’являються?

В.Ч.: Дуже часто це трапляється від нервової системи, але можуть бути від навантажень. Можливо, людина піді-ймала якусь вагу і зробила це непра-вильно. Або від удару, коли ненароком вдарилась і не звернула на це увагу. Грижа буває двох видів: перша – коли вона виходить із самого хребця. Вона практично не вправляється, її чіпати взагалі не можна. Інша – міжхребет-на – її можна вправити, вважаючи на те, де вона знаходиться і якого вона розміру.

Кор.: Іноді лікарі рекомендують заморожувати таку грижу, іноді її видаляють хірургічно. Яка Ваша думка з цього приводу?

В.Ч.: Дуже багато людей ловляться на рекламу про те, що її можна видали-ти і більше не згадувати про неї. Не вір-те цьому! Навіть якщо ви зріжете одну грижу – через рік, два, навіть 15 років вона обов’язково дасть про себе знати. До того ж, їх може з’явитися набагато більше, ніж було, навіть десятки.

Кор.: Тоді вже не можна нічого зробити?

В.Ч.: Тоді існує великий ризик того, що людина стане інвалідом і потім по-мре, тому що організм не може довго знаходитися в такому стані.

Кор.: Я знаю, що іноді Ви массажем усуваєте проблему підвищеного артеріального тиску...

В.Ч.: Може бути перекладене жив-лення, тобто, підживлення в шийному відділенні. Перекладене – зашлако-ване, засольоване, заспазмоване. Ці спазми утворюються від протягів, від тих самих перенавантажень, про які ми вже казали. Людина може спітніти, потім вийти на вітер, її продує – цього достатньо, щоб м’язи зжалися і не розжималися. Просто кажучи, тиск працює по короткому замиканню: в голові циркуляція одна, а по всьому тілі – інша.

Кор.: Що у такому разі слід робити?

В.Ч.: Потрібно звернутися до спеці-

аліста. Взагалі, людям, які страждають підвищеним тиском, масаж робиться тільки від шиї вниз. Якщо хтось починає робити вам масаж знизу вверх, то ви повинні остерігатися таких масажистів, тому що вони можуть «нагнати» кров до голови, і людина може отримати інсульт прямо в руках масажиста.

Кор.: Скажіть, а які ще причини порушень у хребті?

В.Ч.: Раніше медици-на визнавала те, що «від нервів» хребці можуть виходити зі свого місця, але говорили, що це ще не досліджено, не є прав-дою. Але це правда. Після сильного нервового стресу чи хвилювання дійсно можуть виходити хребці.

Кор.: Чому Ви у цьому впевнені?В.Ч.: Я на власному досвіді пере-

коналася, що це правда. Одного разу читала лекцію і дуже хвилювалася. Після цього додому я насилу доїхала. Ми змушені були разів п’ять зупиня-тися для того, щоб я могла вирівняти хребет, трохи походити, порухатися. Після того, як я перехвилювалася, хребці повиходили зі свого місця.

Кор.: Спостерігаючи за тим, як Ви робили масаж, я помітила, як Ви ставите діагнози, або підказуєте, на що людині слід звернути увагу. І це стосується не лише суглобів та м’язів, а й внутрішніх органів людини.

В.Ч.: Так, я можу промацати нирку, дізнатися, у якому стані вона зна-ходиться. Якщо у нирці знаходиться камінець, то вона має дуже сильне ущільнення, тобто, сама як камінчик, і під шкірою тверда на дотик. Якщо присутній пісок, то там просто буде запальний процес. Людям, які до мене потрапляють, я раджу, щоб вони звер-нулися до лікаря, пройшли УЗІ й дізна-лися, яких розмірів у них камінці.

Кор.: Що Ви порекомендуєте людям для того, щоб вони були здоровими? Як вдягатися? Що робити?

В.Ч.: Найголовніше - людина сама повинна себе контролювати! Якщо ви

відчуваєте холод, - вдягніться так, щоб почувати себе комфортно. Ви маєте вдягатися не для когось, а для себе – щоб вам було комфортно і зручно.

Кор.: Що порадите тим, у кого сидяча робота?

В.Ч.: Їм раз на день, ввечері чи після обіду, навіть у робочий час, потрібно знайти турнік і повисіти на руках, щоб розтягнути весь хребет. Тоді людина починає краще себе почувати.

Кор.: Одній пацієнтці Ви говорили таку фразу: „Не нагружай храм Духа Святого”...

В.Ч.: Так. Не можна збиткуватися над храмом Духа Святого, тому що нас створив Бог. Ми повинні з му-дрістю підходити до праці, бо коли

ми працюємо через „не можу” – це дуже шкодить здоров’ю. Так ми можемо пра-цювати зовсім корот-кий час, а потім тіло просто виснажуєть-ся. Неможливо себе нормально почувати, якщо працювати че-рез силу.

Кор.: Що ще Ви можете порадити нашим читачам, особливо жінкам?

В.Ч.: Кожна жін-ка має бути гарною, привабливою і сама повинна слідкувати за своїм здоров’ям, незважаючи на те, скільки їй років – 15 чи 50. Треба вранці чистити зуби, диви-тися на свій язик, чи немає ніякого білого нальоту. Якщо є – по-трібно його позбути-ся. Потім натщесерце випивати склянку хо-лодної води (можна теплої, якщо є про-блеми з кишечни-ком). Щоб нормально працювали печінка,

підшлункова, щоб був нормальний викид жовчі, раджу усім, починаючи з чайної ложки, поступово збільшуючи дозу, приймати будь-яку рослинну олію: розторопші, гарбузову, льону, оливкову, соняшникову нерафіновану. Кожен може собі підібрати олію, яка найкраще підходить для його організ-му. Це дуже гарно діє на печінку, під-шлункову, жовч не буде застоюватися, тобто, не будуть утворюватися камінці у жовчному міхурі. Також буде дуже добре працювати кишечник. Благо-словінь Вам! І не хворійте!

Спілкувалася Галина Королевська

Спілкувалася Галина Королевська

Чи може другокласник стати клієнтом банку?

Вертобрально-оздоровчий центр Євмінова

збЕрЕЖЕння, відновЛЕння Та догЛяд за ХрЕбТоМ:- остреохондрозу шийного, грудного та поперекового відділів хребта- грижі дисків- защемлення нервів- різних порушень постави- початкових форм сколіозупопередження прогресуважких форм сколіозу- хвороби Шойєрман-Мау (підліткового кифозу)- зняття втоми м'язів спини-збільшення зросту у дітей та дорослих- корекція статури, зменьшення ваги та формування талії- різні ортопедичні товари

м. Хмельницький вул. і. франка, 26/1, тел. 0382-700-834, 067-975-29-17

®

« С у ч а с н а л ю д и н а н е може стати успішною, не орієнтуючись у банківській сфері» - у цьому впевнені у ПАТ КБ «ПриватБанк». А вірно розставити орієнтири, які б привели людину до успішного та забезпече-ного життя, варто уже в підлітковому віці. Саме зад-ля цього «ПриватБанком» було впроваджено проект «Школа фінансового успіху - ЮніорБанк».

Минулого тижня у одному з най-кращих учбових закладів міста Хмельницького – ліцеї № 17, пра-цівниками 4-го Хмельницького від-

ділення «ПриватБанку» - керуючим Миколою Моцним та старшим спе-ціалістом по роботі з пластиковими картами Катериною Горленко – була проведена вікторина під назвою «Картка ЮніорБанку». Упродовж години учні 8-В, класу економічного спрямування, не лише уважно слуха-ли своїх банківських викладачів, які розповідали про історію виникнення банків, грошей, кредитних карток, переваги користування «електро-нними гаманцями», але й приємно вразили тими знаннями, які вже є у учнівському багажу, незважаючи на досить юний вік.

Назва акції – «Картка від Юні-орБанку», визначила основну тему заняття з ліцеїстами. Та й інформація була цікавою не лише для дітей, але й для присутніх на уроці дорослих. До прикладу, володіння таким засобом

розрахунку може виховати у дитині багато корисних для майбутнього життя якостей та навичок: уже з юних літ малеча навчиться відповідально ставитися до грошей, картка зможе захистити дитину від нераціональних витрат. Крім того, батьки зможуть шляхом смс-інформування повніс-тю контролювати витрати дитини. До того ж, уже навіть другокласник може особисто стати не лише влас-ником картки, але й клієнтом банку. Незаперечний факт: статус клієнта банка додасть неабиякого авторитету підлітку у колі друзів. А що стосуєть-ся вигоди, то на вклад нараховується 10 % річних, окрім того, розрахову-ючись такою карткою у магазинах-партнерах «ПриватБанку» (а таких нараховується близько 15 000), певна частина витрачених коштів знову повертається на рахунок юного

власника «електронного гаманця». І, чи не найголовніша перевага, яка надається клієнту «ЮніорБанку», - це доступ до освіти у банківській сфері на сайті www.juniorbank.com.ua. Користуватись послугами «Юні-орБанку» можуть школярі віком від 7 до 15 років.

У ході уроку учні ліцею охоче відповідали на непрості запитання працівників банку. Претендентів на звання головних переможців вияви-лося два, але найбільш обізнаним у фінансових питаннях виявився Мак-сим Борисюк. Він, здобувши найбіль-шу кількість «очок», отримав головну нагороду від організаторів вікторини, перемігши у додатковому турі свого суперника. Решті ж учасників діс-талися заохочувальні призи, серед яких і омріяна картка «ЮніорБанку». До речі, десять гривень на рахунок

покладено уже самим банком. Про те, чому саме цей навчальний

заклад було обрано для проведення акції, Микола Моцний, звернувши увагу на безпрецедентність акції, адже для її проведення було виді-лено 500 призів, відповів: «Чому саме в цій школі профільного спря-мування? Тому що ці діти стануть у майбутньому працівниками банку. Саме вони дуже гарно ознайомлені як з Інтернетом, так і з банківськими послугами. У подальшому житті це стане у нагоді. І кому, як не учням цього ліцею, які 100-відсотково всту-пають до вузів, можна пропонувати вже ознайомитися і взнати для себе ці ази – ази функціонування банку, які допомагатимуть їм у подальшому житті».

Євгена Ручко

Віра Чайка: «Не нагружай храм Духа Святого»

17moyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (17-24.09.2010)

Поддельные лекарства: Минздрав вас предупреждал?

healthмое здоровье

У природы нет плохой погоды, Каждая погода благодать.

Дождь ли, снег, любое время года Надо благодарно принимать...

(Э. Рязанов)

Как ни странно, но как раз бо-роться с ней не надо! Психологи утверждают, что прежде чем от чего-то избавиться – необходимо это принять. А еще лучше, если по-лучится принять с удовольствием, как подарок!

Но что делать, если такой «сезон-ный подарок» не приносит никакого удовольствия? Прежде всего, не стоит прогонять грусть-тоску-печаль раньше времени. Попро-буйте... подружиться с ней! Жалеть себя иногда тоже полезно. Теперь появилась прекрасная возможность это сделать: сама природа плачет вместе с нами. Вечного лета в душе быть не может, и то, что происходит сейчас в нашем внутреннем мире – происходит своевременно. Это дань природным циклам. А бороться с природой – дело неблагодарное, в конце концов, мы – ее часть. Следо-вательно, из осенней хандры нужно извлечь пользу.

В нашем мире есть четкий по-рядок, в котором немало мудрости. Деревья сбрасывают листья, потому что те им больше не нужны. Что нам стоит последовать их примеру? Подумайте, что на сегодняшний день отжило свое в вашей жизни, и отправьте это без сожаления вместе с опавшими листьями!

А этот бесконечный дождь... Мо-

Осенняя пора – она, конечно, очей очарованье, но, кроме всего, это традиционное время вспышек ОРЗ, ОРВИ и прочих простудных заболеваний.

Какой будет наша первая реакция, если, не дай Бог, кто-нибудь в нашей семье, или даже мы сами, заболеет? Конечно же, городской житель от-правится в ближайшую аптеку при-обрести спасительное лекарство. Но можем ли мы быть уверенны, держа в руках заветную упаковку пилюль, что они нам помогут, что это не подделка?

Больше, чем наркотиковБить в набат на фармакологи-

ческом рынке начали недавно. В середине девяностых Верховной Радой был принят закон «О лекар-ственных средствах», в котором понятия «фальсифицированный лекарственный препарат» просто не существовало. Так что спали бы фармацевты себе спокойно, но к се-редине первого десятилетия нового тысячелетия ситуация стала кри-тической - по оценкам экспертов, в Украине ежегодно продавали под-дельных лекарств на сумму более $100 млн. Более 7 процентов пре-паратов (только по официальным данным) – это подделка. По неофи-циальным – чуть ли не пятая часть. Особо «продвинутые» пессимисты вообще говорят о трети. А БАДы и

лекарственная косметика вообще с головой утонули в фальсификации. Ничего удивительного – вещь весь-ма выгодная. По сведениям ВОЗ, ежегодный доход от продажи фаль-сифицированных лекарственных средств в мире достигает $50 млрд., превышая, таким образом, доход от продажи наркотиков.

Виды снадобья на фармрынке

Мошенники, так сказать, Ави-ценны XXI века, наколдовали 4 вида поделочных лекарственных препаратов.

1. Препарат-пустышка. Безоби-ден, схож с лекарством только названием. На деле же это безле-карственное нечто, замешанное и сформованное в виде таблетки.

2. Препарат-имитация. Отлича-ется от настоящего тем, что ингре-диенты замешаны более дешёвые, а значит, ожидаемый эффект будет снижен.

3. Изменённый препарат. Здесь применяются такие же вещества, что и в оригинальном препарате, только вот в каком количестве они содержатся – загадка.

4. Препарат-копия. Горячо лю-бимый вариант фальсифицирован-ного лекарства в нашей стране.

Вроде бы и ингредиенты те же, и пропорции соблюдены. Смущает только то, что: а) – производитель неизвестен,б) – где этот тайный таблеткоме-шатель купил вещества для произ-водства, тоже неясно.

Пока петух не клюнул… или 10 правил пациента

1. Не покупайте медикаменты без назначения доктора;

2. Приобретайте лекарство в сер-

тифицированной аптеке (исключите походы в сомнительные аптечные пункты, аптеки на колесах, под-земные переходы и т.д.);

3. Помните, что при покупке лекарства в интернет-аптеке ваши шансы приобрести подделку уве-личиваются многократно;

4. Сомневаетесь в подлинности препарата? Не стесняйтесь требо-вать сертификат соответствия;

5. Не идите на поводу у собствен-ной лени. Обращайтесь к врачу или

фармацевту другой аптеки, если подозреваете медикамент в сомни-тельном происхождении;

6. Доктор назначил новое ле-карство? Купив его, сверьтесь со справочником медикаментов. Свой-ства и производство, указанные на упаковке, должны быть идентичны книжной версии;

7. Никогда не покупайте лекар-ственное средство с рук. Однажды выиграв в цене, раз и навсегда можете потерять собственное здо-ровье;

8. Всегда сохраняйте чек и упа-ковку препарата;

9. Внимательно изучите вкладыш к лекарственному препарату: он должен быть из качественной бу-маги, шрифт четкий, обязательны подробное описание препарата, телефоны для связи, адрес произ-водителя и т.д.

10. Не берите лекарство только по причине того, что его без конца рекламируют.

Так что пока мы ждём и на-деемся, что вопрос с подпольным фармрынком изменится в лучшую сторону, будьте бдительными и внимательными к своему здоровью покупателями!

Маша Вознесенская

кро, грязно, грустно… Но ведь и в этом есть свой смысл! Сухая земля в нем нуждается, чтобы восстановить силы перед «спячкой» и по весне вновь приносить свои плоды. Людям также стоит этим воспользоваться! Весной и летом мы тратим немало энергии, и сейчас самое время ее восстановить. Для этого достаточно уменьшить нагрузку на организм и увеличить время сна.

Ни для кого из нас не секрет, что осенняя пора традиционно счита-ется лучшим временем для творче-ства. Но будет ошибкой думать, что вдохновение касается лишь людей определенного склада или профес-сии. Это относится к каждому без исключения. Дело в том, что именно осенью нас могут посещать внезап-ные озарения, приходить ответы, которые мы так долго искали. Надо только внимательно прислушивать-ся к себе. И только вам решать, для чего использовать полученное вдох-

новение – для поэзии, живописи или просто для преобразования какой-то сферы своей жизни.

Еще одна немаловаж-ная особенность осени – ностальгия… Луч-шего времени для того, чтобы почтить внима-нием прошлое, просто не найти! Самое время достать фотографии и погрузиться в при-ятные воспоминания. Именно в приятные, поскольку зачастую

мы сами превращаем ностальгию в хандру, воскрешая не самые счаст-ливые моменты своего прошлого. Хотя, если есть потребность в таких эмоциях – это тоже своевременно. Главное, знать меру! В противном случае, сезонная печаль может пере-расти в настоящую депрессию.

Вспомнив о прошлом, самое время подумать о будущем! Это могут быть мечты, которые согреют душу осенними вечерами, а могут быть вполне конкретные планы, к которым вы приступите сразу после окончания этого периода… А хоро-шо продуманный план действий, как известно – важный шаг к успеху.

Так что начинаем ценить это время. Обновляемся, набираемся сил, творим, мечтаем и планируем, пока природа дает нам такую воз-можность.

Денис Крот

соберись!

Осенняя хандра - как с ней бороться?

оголошення

Заява про екологічні наслідки діяльності будівництва житлового будинку на 30 квартир з торгово-офісним центром по вул. садова, 1А м. славута Хмельницької області фізичною особою – підпри-ємцем Миклушем о. П.

Заплановано будівництво житлового будинку на 30 квартир з торгово-офісним центром по вул. Садова, 1А м. Славута Хмельницької області з встановленням газових котлів “Данко-23” (33 шт.) для індивідуального опалення квартир і торгово-офісних приміщень, плит газових ПГ-4 (30 шт.) в житловому приміщенні.

ФОП Миклуш О. П. надає послуги по оренді власного нерухомого майна.

Заява надається для визначення доцільності, прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, сані-тарних, державно- правових і інших заходів по забезпеченню безпеки оточуючого середовища.

Основний вплив на стан атмосферного повітря здійснюють забрудню-ючі речовини, які відходять від газових побутових котлів. Обсяги викидів шкідливих речовин становлять: азоту двоокису - 0,660 т/рік, вуглецю окису – 2,376 т/рік.

Відходи споживання (діяльність магазинів і житлових квартир), до яких відносяться тверді побутові відходи в кількості 41,028 т/рік, зберігаються в контейнерах і, згідно договору, передаються на сміттєзвалище ТПВ м. Славути. Лампи люмінесцентні відпрацьовані в кількості 48 шт./рік згідно договору передаються на утилізацію. Скиди каналізаційних стоків у кількості 8114,130 м3/рік поступають до міської мережи каналізації на очищення.

Аналіз приземних концентрацій по забруднюючим речовинам встано-вив, що вплив на атмосферне повітря є незначним, по всім речовинам перевищення приземних концентрацій – відсутні.

Заходи, що здійснюються для забезпечення нормативного стану природного навколишнього середовища, достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов екологічної безпеки. Наднормативний вплив на навколишнє середовище – відсутній. Ступінь небезпечності підприємства – безпечний.

З моменту опублікування інформації, зауваження громадських організа-цій та окремих громадян можуть надсилатися на протязі 30 календарних днів до Славутської районної державної адміністрації, 30000, м. Славута, вул. Соборності, 7, тел. 7-02-78, 7-23-83.

Додаткові відомості і зауваження по проекту реконструкції надаються Миклушу Олександру Петровичу в письмовій формі за адресою: 30000, м. Славута, пров. Робітничий, 2, к. 3.

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія18 № 31-32 (483-484) (15-23.09.2010)

moyagazeta.comrecipeмои рецепты

Какое вкусное японское блюдо приготовить дома? Конечно, роллы!

Японская кухня быстро завоевала славянские сердца. Еще бы, ведь эти блюда очень вкусные и полезные!

Но, возможно, кое-кто никогда не слышал про роллы? Тогда объясня-ем – это смесь риса с другими про-дуктами, завернутая в водоросли. Для их приготовления необходимо обзавестись специальным ковриком из бамбука, так называемым макису, который используется для сворачи-вания этого блюда. Рис готовится следующим образом

Нужно промывать его до тех пор, пока вода не станет прозрачной. За-тем высыпать в кастрюлю и залить холодной водой так, чтобы вода покрывала рис на 2 см. Довести до готовности. Затем необходимо приготовить уксусную смесь. Для этого нужно смешать по 1 чайной ложке соли и сахара, 2 столовые ложки рисового уксуса. Добавляем смесь в рис. Перед приготов-лением роллов рис необходи-мо полностью остудить. Есть несколько способов приготовления роллов

Можно делать обычный ролл и ролл «наизнанку». Сначала рассмотрим простой вариант. На макису кладется лист водоросли н о р и . Р у к и н уж н о с м оч и т ь водой с добавлением рисового уксуса. Затем половина листа покрывается тонким слоем риса.

Все ингредиенты порезать тонкими полосками. Выложить готовую начинку, отступив от края листа на 1,5 см. Удерживая все ингредиенты, поднять край коврика вверх, одновременно двигая его вперед, пока край коврика не коснется противоположного края водоросли. Затем приподнять край коврика и скрутить ролл в рулет. Готовый ролл разрезать смоченным в уксусе острым ножом.

Кстати, важ- ное замеча-ние!

Лист нори не-обходимо смачивать, когда половина ролла уже скручена. Это нужно для того, чтобы ролл не стал раскручи-ваться, а склеился. Смачивать водо-росли вначале нет смысла, посколь-ку лишняя влага на нори разрушает ее структуру и тогда ролл просто

может по-рваться.

Ролл «наи-знанку» го-товится не-много другим с п о с о б о м . На половину

листа нори вы-кладывается рис. На

него обычно равномерно распре-деляется либо икра, либо кунжут (в зависимости от рецепта). Затем лист аккуратно следует перевернуть на макису. Теперь на водоросли вы-кладываются, как и в предыдущем случае, тонко порезанные палочка-ми ингредиенты. Затем ролл скручи-

вается и разрезается ножом.Вы можете готовить роллы лю-

бым понравившимся способом. По-даются эти блюда обычно с васаби, маринованным имбирем и соевым соусом.

Вот несколько рецептов роллов, которые вполне можно приготовить в домашних условиях. Для того чтобы роллы получились более нежными, можно добавить в них немного майонеза.

Ролл «Филадельфия». Для его приготовления необходи-

мо: 3 листа водорослей нори, 200 г риса, 30 г огурца, 30 г авокадо, 100 г лосося, 60 г сыра-крема «Фила-дельфия».

Ролл «Калифорния». В его состав входят следующие

ингредиенты: 3 листа нори, 200 г риса, 30 г авокадо, 30 г свежего огурца, 50 г крабового мяса, 40 г икры летучей рыбы.

Ролл «Хай-теку». Для приготовления данного ролла

нужно: 3 листа нори, 200 г риса, 30 г свежего огурца, 30 г копченого угря, 3 яйца, 20 г сухого рыбного бульона, кунжут. Из яиц, соевого соуса и рыбного бульона готовится омлет, который затем режется так же, как и другие ингредиенты, на тонкие полоски.

Ролл «Канапе сэто». В его состав входят: 3 листа нори,

200 г риса, 300 г креветок, 2 поми-дора, 70 г маринованного сладкого перца, 3 листа салата.

Ролл «Курасику». Для него необходимы: 3 листа нори, 200 г риса, 80 г тунца, 30 г авокадо, 30 г огурца, кунжут.

Исходя из собственного опыта, могу сказать, что в домашние роллы можно добавлять все что угодно. Со-всем не обязательно придерживаться определенного рецепта. Сверните в ролл морковку по-корейски, грибы, банан, яблоко или просто овощи.

Фантазируйте! Экспериментируй-те! И приятного аппетита!

Марико Маса

Вот и наступила пора заготовок на зиму! Давайте попробуем приготовить что-то новенькое, а не только традиционные ежегодные огурчики с помидорами и баклажанами. Вот тут нам пригодится тыква - из нее можно приготовить разные закуски и варенья, которые придутся очень кстати в холодный зимний период.

Салатик-закуска из тыквы

Он приятно освежит ваше зимнее меню и станет загадкой для едоков. Даже те, кто громогласно заявляют, что ни за что не притронутся к тыкве, с удовольствием едят такой салат, да ещё как нахваливают!

Для его приготовления нужно взять: тыкву (в очищенном виде) – 2 кг (корочки не выбрасываем, а аккуратно cрезаем с частью мякоти, они нам пригодятся!); спелые соч-ные помидоры – 1кг; морковь – 500 г; перец болгарский (желательно красный) – 500 г; лук репчатый – 300 г; соль – 2 ст. ложки без верха; чеснок – 2 крупные головки; сахар – 100 г; масло растительное – 200 г; семена кориандра, черный перец – по вкусу; уксусная эссенция – 2 ст. ложки.

Приступаем к приготовлению. Посмотрите по сторонам, не маячит ли на горизонте кто-то из домаш-них. Иначе сюрприза не выйдет! Ведь, открыв зимним вечерком баночку салата, можно поиграть в «угадайку». Кто отгадает, из чего приготовлен чудо-салатик, получит поощрительный приз!

Нарезаем тыкву и морковь бру-сочками толщиной в палец, лук – кубиками, болгарский перец длинными дольками, помидоры пропускаем через мясорубку или измельчаем в блендере.

В котелке припускаем морковь и лук. Как лук начал желтеть, бросаем тыкву, болгарский перец, тушим всё вместе несколько минут (следим, чтобы не прижарилось!) и заливаем

помидорной массой. Солим, перчим и на медленном огне тушим в тече-нии получаса. За несколько минут до окончания – бросаем нарезанный чеснок, добавляем специи, вливаем уксус, раскладываем в заранее под-готовленные простерилизованные банки (да-да, именно в банки, а не в рот!) и закатываем.

Закуски закусками, но и сладкое-жек тоже надо побаловать. Готовим вкусныйТыквенный мармелад!

Для приготовления мармелада берём: очищенную нарезанную ку-сочками тыкву – 3 кг; воду – 2 литра; сахар – 1,5 кг; лимоны – 2 штуки; по-рошок корицы – 1 ч. ложка без верха; гвоздику (пряность) – 5-6 штук.

Тыкву заливаем водой и варим до мягкости с добавлением специй. Готовую тыкву превращаем в пюре, протерев её через сито. Чтобы уско-рить процесс, можно использовать чудо современной техники под на-званием «блендер». Ведь не зря же придумали его какие-то мудрецы! Нет, не зря! А значит, сам Бог велел нам облегчить процесс переработки тыквы!

Полученное пюре помещаем в таз. (Вспоминаем быстренько, как вари-ли варенье наши бабушки! Достой-ной замены старому доброму тазу пока не придумали). Всыпаем сахар и варим, мешая лопаткой, до тех пор, пока масса не начнет отделяться от стенок. Вливаем заранее выжатый из лимонов сок, бросаем заготов-ленную заранее лимонную цедру и варим ещё минут 15, постоянно мешая, на медленном огне. Готовый мармелад нужно разложить в под-готовленные простерилизованные банки и дать им постоять открытыми до полного охлаждения, после чего накрыть пергаментом, хорошо за-вязать и убрать в прохладное место. Причем подальше! А то вездесущие сладкоежки не дадут мармеладу до-жить до зимних дней!

Тыквенно-апельсиновое варенье

Готовится очень просто. Необхо-димые продукты: тыква очищенная – 1 кг; сахар – 1 кг; вода – 1 литр; грецкие орехи обжаренные – 1 ста-

кан; апельсины крупные – 3 штуки.Отжимаем сок из апельсинов и

натираем на мелкой терке цедру. Орехи обжариваем. Готовим сахар-ный сироп, варим в нем нашу тыкву и, когда тыква будет уже в состоя-нии полуготовности, вливаем сок апельсинов, кладем цедру, засыпаем орехи и варим до загустения (стадия сиропа «тонкая нить).

Хранить такое варенье можно в простерилизованных банках с закручивающимися крышками, а можно закатывать. Кстати, окна держите закрытыми, чтобы не влетел Карлсон!

А сейчас берем наши тыквенные корочки! Не зря в старину говорили, что в кулацком хозяйстве и пулемёт пригодится. Пулемёт не пулемёт, а корочки придутся как нельзя кстати! Из них получаются Красивые и очень вкусные цукаты

Варим сахарный сироп из расчета на одну часть сахара – одна часть воды. Корочки очищаем от твёрдого наружного слоя и нарезаем квадрати-ками или ромбиками. Варить нужно до тех пор, пока сироп не станет тягучим («толстая нить» – так на-зывается эта стадия загустения). Готовое «варенье» выливаем на сито с крупными ячейками и даём стечь, после чего раскладываем цукаты на доску, выстеленную пергаментом, и подсушиваем. Готовые цукаты нужно пересыпать сахаром и хо-рошенько встряхнуть, чтобы сахар распределился равномерно. Хра-нить такие цукаты можно в банках, накрытых пергаментом и плотно завязанных шпагатом, в сухом и прохладном месте.

Анжелика Добрынина

Тыква: как заготовить на зиму? Рецепты из «золотого хранилища»

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТЕЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

ОВЕН (21.03-20.04). Осто-рожнее на поворотах! – и в прямом, и переносном

смысле. Марс входит в Скорпион, и вам до всего теперь есть дело. Но будет совсем не просто смириться с тем, что окружающие не склонны проявлять такого же энтузиазма. Зато лично для вам качественно сделан-ная работа принесет и радость, и удовлетворение.

ТЕЛЕЦ (21.04-21.05). Ради будущих перспектив при-дется идти на компромисс.

Вас могут захлестывать эмоции, но энергию желательно расходовать на достойные цели. Разногласия с партнерами требуют времени и терпения.БЛИЗНЕЦЫ (22.05-21.06). Не все

Астрологический прогноз

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

Редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собствен-ных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

Редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы обозначенные ® имеют рекламный характер.

Главный редактор: Людмида ЛУНИНА т. 700-997, 068-418-06-56067-354-06-70, lunina@moyagazeta.comОтветственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙЗав. отделом информации, рекламы: Олена БЕРЕБЕЛЮХ т. 700-997Отдел рекламы:Галина КОРОЛЕВСКАя т. 700-997Дизайн: Александр СИВЕЦТелефон горячей линии редакции: 700-997, 068-418-06-56

Адрес Интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ЗТОВ «Буковинський видавничий дім» № 31-32 (482-483) 17-24.09.2010г. Заказ № 483. Тираж “Моей газеты+” 20400 ЭКЗ.

будет идти по плану, но ску-чать вам не придется. Мер-курий включает прямой ход

- и теперь начнут исчезать помехи и ограничения. Это очень хорошая неделя для всевозможных встреч, обсуждений и переписки. Отложите второстепенные дела – и больше общайтесь.

РАК (22.06-22.07). Разноо-бразные контакты, чрез-вычайно эмоциональные

и яркие, будут двигать ситуации в направлении их развития. Самые незначительные импульсы, и тем более, всплывшие тайны, могут вы-звать неожиданную откровенность. Это изумительное время расцвета любовных романов, но возможны и разрывы, расставания.

ВЕСЫ (24.09-23.10). Отноше-ния в коллективе будут скла-дываться по-новому. Деловые

интересы и личные симпатии могут иметь много точек соприкосновения, и это будет держать вас в приподнятом настроении. Здоровье требует повы-шенного внимания, и заниматься его профилактикой или спортивными тре-нировками будет намного интереснее в компании.

СКОРПИОН (24.10-22.11). Венера с Марсом идут по знаку Скорпиона, что придает

вам агрессивного шарма и уникальной привлекательности, даже если у вас и в мыслях нет произвести на кого-то впечатление. Все-таки старайтесь контролировать свои слова и действия, чтобы ненароком кого-то не обидеть. СТРЕЛЕЦ (23.11-21.12). Оставьте для

своих планов в понедельник больше пространства, по-скольку ожидается много но-

востей и неожиданных мероприятий. Не тратьте время на споры, если они не касаются текущих дел. Многие планы, которые притормозил в первой поло-вине месяца ретроградный Меркурий, теперь могут одновременно прийти в движение.

КОЗЕРОГ (22.12-20.01). С самого начала недели не рас-слабляйтесь, чтобы важные

ситуации не вышли из-под вашего контроля. Не идите против течения, но используйте любые, даже конфликт-ные обстоятельства, чтобы закрепить свои позиции. Если вы все свое время до упора посвящаете работе, то в чет-верг жизнь может повернуть вас лицом к семейным делам.

ВОДОЛЕЙ (21.01-19.02). Как никогда, вы будете подвижны, привлекательны и склонны к

флирту. Импульсы симпатии, которые вы получаете извне, заставят вас по-новому оценить свой имидж. Это хорошее время, чтобы организовать свой досуг и завязать отношения с увлеченными людьми.

РЫБЫ (20.02-20.03). Рыбам на этой неделе нужно беречь силы и не тратить энергию на переживания, от которых

потом не останется никакого практич-ного смысла. Используйте это время для решения вопросов в различных инстанциях, консультируйтесь со спе-циалистами, оформляйте документы, визы, приобретайте путевки и билеты. В воскресенье хорошо покупать пар-фюмерию.

СКАНВОРД №10

® ОТВЕТ НА СК. №9

ЛЕВ (23.07-23.08). Будьте внимательны – назревает какая-то важная ситуация.

Она проявится на следующей неделе, а пока можно «подстелить соломки», снять напряжение, осуществить пред-упредительные маневры. До среды не бойтесь действовать спонтанно.

ДЕВА (24.08-23.09). Готовь-тесь к работе сразу над не-сколькими делами. Терпение

и наблюдательность - вот ваши козыри в обстоятельствах, которые могут не один раз поменяться за это время. Деловые связи, поиск информации, переговоры принесут ощутимую пользу в начале недели. Если вы какое-то время откладывали покупки, то в четверг и пятницу можно наверстать упущенное.

- коммерческий директор- менеджер по подписке и продаже- внештатный корреспондент- начальник рекламного отдела- журналист-фельетонист- художник-карикатурист

19moyagazeta.com

№ 31-32 (483-484) (16-23.09.2010) калейдоскоп ОГОЛОшЕННя

Заява про екологічні наслідки ді-яльності будівництва виробничо-торгівельного комплексу за меж-ами с. Ружичанка Ружичанської сільради Хмельницької області приватного підприємця Здибеля Олега Болеславовича. Заява надається для визначення до-

цільності, прийнятності планованої ді-яльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно – правових і інших заходів по забезпеченню безпеки оточуючого середовища. Заплановано будівни-цтво складських торгово-офісних приміщень із санітарно – побутовими приміщеннями - загальна площа за-будови 2923,66 м . Площа відведеної земельної ділянки становить 0,500 га. Ділянка розташована біля авто-шляху Львів-Кіровоград-Знаменка КМ 239+070. Згідно вимог Міністерства охорони

навколишнього природного серед-овища надається інформація про вплив запланованої діяльності на стан навколишнього природного серед-овища. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від виробничо – торгівельного комплексу відсутні.При будівництві комплексу буде по-

трібне зняття родючого шару ґрунту – 7150 м3, який вивозиться за межі будівельного майданчика на ділянку землювання по узгодженню з Ружи-

чанською селищною радою.На комплексі будуть утворюватися

відходи споживання: лампи люмініс-центні відпрацьовані в кількості 148 шт/рік, які згідно договору передають-ся на утилізацію; відходи комунальні (міські) змішані в кількості 81,953 т/рік, які згідно договору вивозяться на Хмельницьке сміттєзвалище ТПВ. Скиди каналізаційних стоків у кількості 208,800 м3/рік поступають у мережу каналізації на локальні очисні споруди AQUTEC AT6 Q. Очищена вода нако-пичується в ємності 2,5 м3. Вода ви-користовується для поливу території майданчика і зелених насаджень. Заходи, що здійснюються на виробни-

чо – торгівельному комплексі для за-безпечення нормативного стану при-родного навколишнього середовища, достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов екологічної безпеки. Наднормативний вплив на навколишнє середовище – відсутній. Ступінь небезпечності підприємства – безпечний.З моменту опублікування інформації,

зауваження і пропозиції громадських організацій та окремих громадян на протязі 30 календарних днів можуть надсилатися до Хмельницької район-ної державної адміністрації: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька,122/2; тел. 67-09-32, 67-09-31.

КУПОН БЕЗКОШТОВНОГО ПРИВАТНОГО ОГОЛОШЕННЯНаша адреса: Вул. Кам'янецька 74, 5 поверх, Тел.: 700-997

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Текст оголошення: до 10-и слів(+один контактний тел.)(заповнюється тільки друкованими літерами)

П.І.Б:

Тел.:

Дані про подавача оголошення (не для друку)

Заява про екологічні наслідки ді-яльності модернізації зерносушар-ки з заміною існуючого агрегату на модульну зерносушарку FFI-CF 650М в с. Олешин Хмельницького району ТОВ “Нові аграрні тех-нології”.Заява надається для визначення до-

цільності, прийнятності планованої ді-яльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно – правових і інших заходів по забезпеченню безпеки оточуючого середовища. Заплановано встановлення сучасної

модульної зерносушарки FFI-CF 650М на існуючому зерновому току в с. Оле-шин Хмельницького району.Спеціалізація ТОВ “Нові аграрні тех-

нології - вирощування зернових та технічних культур.Згідно вимог Міністерства охорони

навколишнього природного серед-овища надається інформація про вплив запланованої діяльності на стан навколишнього природного се-редовища. Основний вплив на стан атмосфер-

ного повітря здійснюють забруднюючі

речовини, які відходять від апарату зерносушарки FFI-CF 650М. Обсяги викидів шкідливих речовин станов-лять: азоту двоокис – 0,498 т/рік, вуг-лецю окис – 1,249 т/рік, пил зерновий – 0,019 т/рік.При експлуатації зерносушарки бу-

дуть утворюватися відходи комунальні (міські) змішані в кількості 0,066 т/рік, які згідно договору вивозяться на Хмельницьке сміттєзвалище ТПВ. Заходи, що здійснюються на підпри-

ємстві для забезпечення нормативно-го стану природного навколишнього середовища, достатні для дотримання санітарно-гігієнічних норм і умов еко-логічної безпеки. Наднормативний вплив на навколишнє середовище – відсутній. Ступінь небезпечності підприємства – безпечний.З моменту опублікування інформації,

зауваження і пропозиції громадських організацій та окремих громадян на протязі 30 календарних днів можуть надсилатися до Хмельницької район-ної державної адміністрації: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька,122/2; тел. 67-09-32, 67-09-31.

Кращі рішення для Інтернет

www.adgrafics.netadmin@ adgrafics.net тел.: 70-91-95

®

Сдается в арендуофис или часть офиса

Тел. 700-997068-418-06-56

«Моя газета+» запрошує реалізаторів газети!

Стабільний заробіток, вільний робочий графік

телефонуй 700-997та 067-354-06-70

громадська організація «Центр Медіа ініціатив» запрошує молодих перспективних, амбіційних до

«Практичной школи журналістики»!Не треба 5 років чекати диплома. Зроби свої перші кроки у світ МЕДІА вже зараз. Спробуй свої сили і проведи своє перше ексклюзивне журналістське розслідування або інтерв'ю з зіркою та опублікуй його в обласному виданні

«Моя газета+». Телефонуй вже зараз! Кількість вакансій обмежена.телефон у Хмельницькому-700-997. Моб.: 067-354-06-70.«Практична школа журналістики» – це твій щасливий квиток у майбутнє!

www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ruХмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа

Дізнавайся та комментуй новини свого міста на сайті

moyagazeta.com

Французькі натяжні стелі

від 10 євро за м 2

ГІПСОКАРТОННІ РОБОТИм. Хмельницький,офіс вул. Свободи, 6Ат. 61-32-29, (067) 929-46-41

Ви стали свідком незвичайної події,

потрапили в безвихідь, перед вами замкнули

усі двері? Не втрачайте надії - вихід завжди є!

« Б ю р о ж у р н а л і с т с ь к и х розслідувань» – це вирішення ваших проблем!

телефонуйте в «Бюро

журналістських розслідувань»

від «Моєї газети+» на «гарячу лінію»

067-354-06-70 або 700-997

Україна, 48122, Тернопільська обл.Теребовлянський р-н. с. Конопківкател.: +38(03551)2-22-67; 5-11-29; 5-33-23факс: +38(03551)5-12-33info@medobory.com.ua, www.medobory.com.ua

Санаторій "МЕДОБОРИ"- один з найкращих санаторних комплексів України на 350 місць. Розташований в 20-и км. від м.Тернополя.

admin@adgrafics.net

КУПОН БЕЗКОШТОВНОГО ПОЗДОРОВЛЕННЯНаша адреса: Вул. Кам'янецька 74, 5 поверх, Тел.: 700-997

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Текст поздоровлення: до 10-и слів(+один контактний тел.)(заповнюється тільки друкованими літерами)

П.І.Б:

Тел.:

Дані про подавача поздоровлення (не для друку)