УКРАЇНА та ЄС

ЗАХОДИ В РАМКАХ ПРОЄКТІВ ім. ЖАНА МОННЕ

CORONAVIRUS: EUROPEAN SOLIDARITY IN ACTION

http://aprei.com.ua/en/coronavirus-european-solidarity-in-action/

ЧЕРВЕНЬ 2020

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «СУЧАСНІ ВИМІРИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ» та МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «КРАЩІ ЄВРОПЕЙСЬКІ

ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ СПІЛЬНОТ»25 ТРАВНЯ 2020 р., КИЇВ

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА

ПРОЄКТНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ»

29-30 ТРАВНЯ 2020 р., ЗАПОРІЖЖЯ

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄС ВИЗНАЧИВ П’ЯТЬ ЦІЛЕЙ ДЛЯ КРАЇН СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА

ШАНС ДЛЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ЯКІ МОЖЛИВОСТІ ДАЄ УКРАЇНІ НОВИЙ

КУРС ЄС

ІНШЕ

ЄВРОДАЙДЖЕСТБУДЬ У КУРСІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ НОВИН ТА МОЖЛИВОСТЕЙ!

ЄВРОПАРЛАМЕНТ ПРОПОНУЄ ГЛИБШУ ІНТЕГРАЦІЮ І СПІЛЬНИЙ

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ЗІ СХІДНИМ ПАРТНЕРСТВОМ

Шановні колеги!Запрошуємо Вас до участі у

міжнародній науково-практичній конференції!

Метою конференції є створення академічного майданчику для обговорення ключових здобутків і головних викликів соціально-економічного розвитку ЄС та його взаємозв’язків із іншими країнами світу, а також для рефлексії над викликами європейської інтеграції, що спричинені глобальною пандемією Covid-19.

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20202

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВИКЛАДАЧІВ І ДОСЛІДНИКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ»

У СПІВПРАЦІ З НАЦІОНАЛЬНИМ ЕРАЗМУС+ ОФІСОМ В УКРАЇНІ29-30 ЖОВТНЯ 2020 Р.

КИЇВ

ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОЛЕГИ!Українська Асоціація Викладачів І Дослідників Європейської Інтеграції та

Київський Національний Торговельно-Економічний Університету співпраці з Національним Еразмус+ Офісом в Україні

запрошують Вас до участі у міжнародній науково-практичній конференції:«СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ»

Незважаючи на цілу низку викликів, таких як вихід Великої Британії із складу ЄС чи збереження істотних економічних відмінностей у розвитку між країнами-членами, Європейський Союз наочно демонструє міжнародній спільноті переваги економічної конвергенції, слугуючи каталізатором для започаткування чи розбудови інтеграційних проєктів у різних частинах світу. Досвід об’єднавчих процесів на європейському континенті засвідчив перспективність інтегративного розвитку, і це є вагомим аргументом на користь подальшого пошуку країнами світу найбільш ефективних форм співпраці та спільного розвитку.

Доволі показовою є також політика країн-членів ЄС щодо пом’якшення соціально-економічних наслідків глобальної пандемії у першій половині 2020 року. Утім, саме Covid-19 став лакмусовим папірцем для виявлення давно наболілих проблем, як всередині об’єднання, так і на міжнародному рівні, окреслюючи та визначаючи основні виміри євроінтеграційних процесів у майбутньому.

Тому метою конференції є створення академічного майданчику для обговорення ключових здобутків і головних викликів соціально-економічного розвитку ЄС та його взаємозв’язків із іншими країнами світу, а також для рефлексії над викликами європейської інтеграції, що спричинені глобальною пандемією Covid-19.

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20203

Конференція покликана сприяти консолідації національних інтелектуальних ресурсів у сфері Європейських студій та поширенню досліджень із європейської інтеграції серед академічної спільноти України та ширшого загалу.

Особливо вітатимуться доповіді про нові пріоритети ЄС в економічно-соціальній сфері, зокрема з таких питань, як європейський зелений курс, циркулярна економіка та політика сталого розвитку, стратегічна торгівельна автономія, єдиний цифровий ринок та інші.

Заохочуємо подавати ваші дослідження щодо впливу пандемії Covid-19 на економіку ЄС.

Буде організовано окрему секцію про торговельно-економічні відносини ЄС з третіми країнами, зокрема з учасниками Східного Партнерства, Пан-Євро-Мед та інших подібних регіональних форматів взаємодії.

До участі у конференції запрошуються усі, хто цікавиться соціально-економічною проблематикою розвитку Європейського Союзу і загалом євроінтеграційною тематикою.

Як завжди, ми заохочуємо до участі усіх, хто є чи був залучений у різні роки до реалізації проектів у рамках Програми імені Жана Монне Еразмус+ в Україні для презентації свого академічного доробку ширшому загалу, зокрема з економічно-соціальної тематики.

Робочі мови конференції: українська та англійська

Форма участі: очна

Місце проведення: Київський національний торговельно-економічний університет

Дата проведення: 29-30 жовтня 2020 р.

Результати конференції будуть висвітлено у черговому випуску Українського Щорічника з Європейських Інтеграційних Студій.

З вимогами до оформлення статей можна ознайомитись за цим посиланням: http://yearlybook-aprei.com.ua/dlya-avtoriv/

Статті необхідно надіслати до 20 вересня 2020 р. на електронну скриньку: publish@yearlybook-aprei.com.ua та зареєструватись за посиланням:

https://forms.gle/9nkcmwkcjNmLw8Bz8

Статті, які будуть оформлені без дотримання вимог та подані із запізненням, розглядатися не будуть.

Організаційний комітет конференції залишає за собою право на відбір матеріалів.

Умови участі та реєстрація:

Реєстраційний внесок учасників конференції складає 200 грн., який треба внести до 20 вересня 2020 р. на рахунок Української Асоціації Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції:

• Громадська Організація «УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВИКЛАДАЧІВ І ДОСЛІДНИКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

• Банк ПАТ «Універсал Банк»• IBAN (Р/Р) UA 6832 2001 00000 26 00000 1413710 • МФО 322001 • Код ЄДРПОУ 40217249

• Призначення платежу: Реєстраційний внесок, конференція

Реєстраційний внесок за участь у конференції включає часткові витрати на організацію проведення конференції (роздаткові матеріали, кава-брейки) та верстку Щорічника з Європейських Інтеграційних Студій.

Витрати на проїзд та проживання покриваються за кошти учасників.

За додатковою інформацією просимо звертатись: mail@aprei.com.ua

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20204

Шанс для євроінтеграції: які можливості дає Україні новий курс ЄС

ІУкраїна, і ЄС, і весь світ сьогодні намагаються шукати відповіді на коронавірусну кризу і супутні виклики в неординарних політичних призначеннях, у програмах дій, які ламають статус-кво, у відмові від усталених моделей торговельних відносин та інститутів.

В Україні за лінією відносин з ЄС таким рішенням можна вважати призначення Ольги Стефанішиної на посаду віцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, яке в принципі повинно потягнути за собою довгоочікуваний перезапуск урядового євроінтеграційного механізму та представлення нового, амбіційного бачення пріоритетів.

У наших європейських сусідів відбувся старт безпрецедентного трильйонного Європейського фонду відновлення (European Recovery Fund), покликаного не тільки профінансувати вихід ЄС з коронавірусної кризи, але й закласти зерна посткризового відновлення, стабілізації і збереження статусу ЄС як одного зі світових економічних полюсів.

Для України відкрилося унікальне «вікно можливостей» для синхронізації власних євроінтеграційних планів та процесів з новими пріоритетами ЄС.

А такі пріоритети в команді президента ЄК Урсули фон дер Ляєн чітко визначені.

Це – Європейський зелений курс (European Green Deal), масштабна програма переведення європейської промисловості і агросектора на зелені рейки сталого розвитку, яка, можливо, дозволить досягти цілей Паризької кліматичної угоди.

Це – концепція «стратегічної торговельної автономії ЄС», курсу на диверсифікацію ланцюжків виробництва і постачання у стратегічних секторах для зниження залежності від Китаю та інших «світових майстерень».

Йдеться також про цифру та нові технології – мікс інвестиційних вливань і регуляторних новацій, спрямованих на те, щоб внутрішній ринок ЄС став справді єдиним цифровим ринком, всередині якого не існує бар’єрів для обміну даними, поширення цифрових технологій та колаборації стартапів та інвесторів. У Брюсселі хочуть, щоб європейські «ІТ-єдинороги» не мігрували в Кремнієву долину, а залишалися вдома.

За допомогою Європейського акумуляторного альянсу (European battery alliance) європейці сподіваються створити власний цикл виробництва акумуляторів для електрокарів і вирвати з рук КНР квазімонополію на виробництво електромобільних батарей.

Реалізація названих вище пріоритетів інституцій Євросоюзу прямо відіб’ється на європейській торговельній політиці, а отже, безпосередньо вплине на сусідів і торговельних партнерів Європи, зокрема Україну та українських експортерів. Чи готові ми до цього?

Візьмемо хоча б Європейський зелений курс. Впровадження його вимог означатиме значні витрати для європейської промисловості і агросектора, які можуть суттєво знизити її конкурентоздатність перед імпортом з третіх країн.

Наступного року Європейська комісія планує «вирівняти» поле гри за допомогою так званого «вуглецевого корекційного імпортного механізму» (ВКІМ) (Carbon border adjustment measure, CBAM). Надходження від ВКІМ вже визначені в якості одного з джерел фінансування посткоронавірусної відбудови європейської економіки. Чи здогадуються наші експортери, що на них чекає?

Ще одна принципово важлива зміна – бажання позбутися надмірної залежності від постачання з Китаю навряд чи означатиме перехід ЄС до принципів повної автаркії.

Єврокомісар з питань торгівлі Філ Хоган закликає до «відкритої стратегічної автономії» європейської економіки – це коли торговельні зв’язки зі світом зберігаються, однак ланцюжки постачання переорієнтовуються на політично стабільніші, юридично прозоріші та логістично зручніші юрисдикції.

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20205

Чи не проґавлять український бізнес і влада несподівані можливості залучити інвестиції?

Для України як безпосереднього сусіда ЄС, куди ми спрямовуємо переважну частку свого експорту, відстеження цих трендів має стати одним із центральних завдань євроінтеграційної політики.

І тут важливо пам’ятати, що зобов’язання та механізми Угоди щодо адаптації законодавства лише на перший погляд виглядають як тягар. За умілого їх використання і стратегічного бачення вони відкривають для нас заповітне «вікно можливостей».

На сьогодні тема перегляду умов вільної торгівлі з ЄС практично заполонила собою поле публічного євроінтеграційного дискурсу. Перегляд проголошено одним з пріоритетів нового керівництва євроінтеграційного блоку уряду. Однак на поверхні – лише чітко артикульовані побажання найбільш активної та організованої частини українських експортерів щодо перегляду безмитних тарифних квот для товарів переважно агрохарчового спрямування.

Формується консенсус, які сектори повинні стати пріоритетними. Є розуміння механіки перегляду митних тарифів і тарифних квот. Не за горами – початок серйозної, прагматичної дискусії експортерів за круглим столом стосовно формування «коаліції бажаючих», здатної сформувати реалістичний перелік побажань та переговорну позицію, якою можна буде озброїти офіційний Київ. Однак на цьому політ загрожує перерватися, так і не розпочавшись. Ми ризикуємо вкотре стати жертвами власної недалекоглядності і шаблонного мислення.

Угода про асоціацію зобов’язує сторони через п’ять років від дати набрання Угодою чинності почати розмову про доцільність перегляду митних параметрів торгівлі товарами. Однак ніщо в Угоді не зобов’язує сторони погодитися на такий перегляд. Враховуючи, що загалом Україна є ринком збуту не більше ніж для 1,5% всього експорту ЄС, переконливих аргументів на кшталт зустрічного перегляду українських імпортних тарифів і квот для європейських товарів у нас обмаль.

Щоб зацікавити Брюссель продовжувати цю розмову, офіційний Київ, а також експортери повинні бути готові формувати креативні й асиметричні зустрічні пропозиції.

Зокрема, ми маємо бути готові ініціативно пропонувати включення до положень і додатків Угоди майбутні норми Європейського зеленого курсу і таким чином стати ще одним союзником ЄС у його глобальній боротьбі за врятування Паризької кліматичної угоди, виторгувавши в обмін послаблення і винятки щодо вуглецевого тарифу. Ми повинні аналізувати і приймати нормативну базу Єдиного цифрового ринку ЄС з точки зору виявлення нових можливостей для експорту наших ІТ-продуктів, а не ІТ-мізків.

На більш локальному рівні варто приглянутися до сфери дії майбутнього «промислового безвізу», наприклад запропонувати включити до нього сектор лікарських засобів або засобів особистого медичного захисту, і таким чином відкрити шлях до європейського ринку для нашої фармацевтичної промисловості, а відтак підвищити її привабливість для європейських інвесторів в умовах посткоронавірусних економічних реалій.

Ми повинні більш проактивно обговорювати можливості розширення адаптації та співпраці в митній сфері, щоб скористатися великим розворотом європейських виробників від постачальників із Азії.

Але Україна мусить першою вийти з такими ініціативами, адже лише тоді у нас буде можливість для вибору кращого формату відносин з ЄС.

На жаль, ми маємо бути реалістами стосовно інституційної здатності уряду і причетних міністерств впоратися з цим завданням самостійно.

З відповідною ініціативою мають виступити українські експортери, об’єднавши фінансові, інтелектуальні та лобістські ресурси. Ці ресурси повинні спрямовуватися в тому числі і на забезпечення постійної фахової присутності українського експортного бізнесу при інституціях ЄС у Брюсселі, ресурсу, який дозволить відстежувати, аналізувати тренди регуляторних новацій ЄС, орієнтувати експортерів та уряд, формулювати стратегії адаптації і реагування.

В ідеалі – створити ресурс, на який переговорна команда офіційного Києва зможе спиратися у складному й тривалому марафоні переговорів із ЄС щодо перегляду ПВ ЗВТ.

Саме з цією метою ми в рамках Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) організовуємо спільно з Офісом просування експорту при Мінекономіки серію вебінарів з європейськими експертами, які інформують українських виробників про важливі, практичні деталі нових регуляторних ініціатив ЄС і потенційні наслідки для української зовнішньої торгівлі.

Давайте не проґавимо свій шанс.

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/06/10/7110845/

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20206

ЄС визначив п’ять цілей для країн Східного партнерстваЛідери «Східного партнерства» і Євросоюз домовилися про п’ять пріоритетів співпраці, які повинні

бути затверджені на саміті в березні 2021 року.

Про це повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен за підсумками відеоконференції з президентами країн Східного партнерства, передає Інтерфакс-Україна. «Сьогодні ми обговорювали, як сформувати і сфокусувати наше партнерство після 2020 року. З лідерами ми домовилися щодо п’яти пріоритетів для нашого партнерства у найближчі роки», – розповіла глава ЄК і по пунктах деталізувала ці домовленості.

Пріоритет перший – економіка. «Перш за все, ми хочемо, щоб партнерство сфокусувалася на економіці, яка створює гідні робочі місця, кращі фізичні зв’язки між нашими країнами і кращі можливості, особливо для молодих людей», – сказала президент ЄК, нагадавши, що обсяги двосторонньої торгівлі між ЄС і шістьма країнами «Східного партнерства» в 2016-2019 роках різко зросли, а у випадку з Україною зростання склало більше 50%.

Другий пріоритет – партнерство, яке розширює можливості: поліпшення управління, демократичних інституцій, прав людини, гендерної рівності, верховенства права.

Третій пріоритет – «партнерство, яке з’єднує». «Ми повинні прийняти цифрову трансформацію. Ми бачили, як криза сама пояснила, наскільки важлива діджіталізація. ЄС буде працювати зі своїми східними сусідами, щоб модернізувати технології, розширити переваги єдиного цифрового ринку і забезпечити високоякісну інфраструктуру і послуги людям по всьому регіону», – пояснила фон дер Ляйен.

Четвертий пріоритет – стійкість клімату і «зелений перехід» в економіці.

П’яте – Єврокомісія продовжить робити кроки для покращення життя громадян країн «Східного партнерства». Як приклад фон дер Ляєн назвала навчання Євросоюзом місцевих чиновників в Україні, що поліпшило надання громадських послуг громадянам.

Президент ЄБРР Сума Чакрабарті заявив, що країни Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Україна, Грузія, Молдова) збільшили свій інвестиційний потенціал, оскільки проведені реформи послужили поштовхом для зростання їх економіки.

Джерело: https://ua.news

Європарламент пропонує глибшу інтеграцію і спільний економічний простір зі Східним партнерством

Європейський парламент закликав до глибшої інтеграції з країнами Східного партнерства та створення спільного економічного простору між ЄС та шістьма державами.

Ухвалений 507 голосами документ містить рекомендації парламенту Раді ЄС та Єврокомісії напередодні червневого саміту, який мав відбутися з лідерами України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану і Білорусі, але був замінений відеоконференцією через пандемію. У резолюції парламентарі відзначають, що хоча приєднання до ЄС не передбачено в рамках «Східного партнерства», політика «Східного партнерства» може «сприяти процесу поступової інтеграції в ЄС».

«Європарламент рекомендує приступити до процесу створення загального економічного простору, що веде до інтеграції з чотирма свободами, що сприяло б більш глибокій економічної інтеграції та зближенню країн Східного партнерства з політикою ЄС, і глибшому економічному співробітництву між самими країнами Східного партнерства, використовуючи шлях, пройдений країнами Західних Балкан», - зазначають євродепутати.

Вони закликають розпочати додаткові заходи для більш глибокої інтеграції і подальшого секторального співробітництва країн Східного партнерства з ЄС та їх участі в окремих агентствах ЄС, інвестиційних рамкових платформах і програмах та ініціативах всередині Євросоюзу.

Для України, Грузії і Молдови євродепутати пропонують запустити розширену стратегію співробітництва, яка могла б створити програму підтримки реформ та інвестицій в таких областях, як нарощування потенціалу, транспорт, інфраструктура, зв’язок, енергетика, правосуддя і цифрова економіка. Парламентарі закликають збільшити фінансову підтримку шести країн, при цьому виділення фінансування хочуть прив’язати до виконання конкретних умов.

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/06/20/7111342/

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20207

25 травня 2020 р. в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова в онлайн форматі проведено міжнародну наукову конференцію «Сучасні виміри соціокультурної діяльності» та міжнародний

круглий стіл «Кращі європейські практики розвитку спільнот» в рамках виконання Модулю Жана Монне «Соціальна згуртованість в освіті та врядуванні: Європейські Студії» SCEGES (587057-EPP-1-2017-1-UA-EPPJMO-MODULE).

Робота міжнародної конференції відбувалася за напрямами: 1. Новітній міждисциплінарний статус соціокультурної діяльності. / Modern interdisciplinary status of

socio-cultural activity.2. Соціокультурне середовище особистісного та професійного розвитку. / Socio-cultural environment

of personal and professional development.3. Соціокультурна діяльність як передумова інноваційного та стійкого розвитку регіонів. / Socio-

cultural activity as a prerequisite for innovative and sustainable development of regions.4. Соціокультурні технології розвитку спільнот: європейський досвід. / Sociocultural Technologies for

Community Development: A European Experience.

У роботі круглого столу та веб конференції взяли участь більше 60 викладачів та студентів з різних ЗВО України та Європи (Genoa University (Italy), Lodz University (Poland), Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Сумський національний аграрний університет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького, Київський національний університет культури і мистецтв, Інститут модернізації змісту освіти . В рамках програмі конференції було проведено пленарне засідання круглого столу (модератор - професор М. Нестерова, академічний координатор модулю Жана Монне SCEGES). З вітальним словом, а також з інформацією про програму Жана Монне, її стратегічні завдання та досвід впровадження в Україні кращих практик розвитку спільнот виступив П. Крайнік, який відповідає за напрям програми Жана Монне в Національному Еразмус+ офісі в Україні. Пленарні доповіді відкрила внутрішній європейський експерт модулю «Соціальна згуртованість в освіті та врядуванні: Європейські Студії», професор К. Баранцева з Університету Лодзь (Польща), яка розповіла про наявні протиріччя та виклики в процесах згуртування в європейських країнах. Також виступила доктор Д. Спулбер із Університету Генуї (Італія), яка розповіла про кращі європейські практики згуртування, зокрема досвід італійців під час карантинних заходів. Також на пленарному засіданні виступила український експерт О. Оржель, внутрішній експерт модулю з євроінтеграції М. Чулаєвська, доцент експерт з якості освіти О. Мельник (APREI, СНАУ), професор Н. Кочубей та інші.

Основними питаннями круглого столу був обмін досвідом та кращі результати щодо впровадження європейських практик розвитку спільнот, подальших можливостей впровадження результатів проєктів Жана Монне задля інноваційних змін в суспільному розвитку та вищій освіті. Під час круглого столу було проведено панельну дискусію «Напрями та завдання практичної імплементації європейського досвіду розвитку спільнот в систему освіти України». Дебати та виступи міжнародного круглого столу відбувалися між студентами та молодими вченими НПУ ім. М.П. Драгоманова та НАДУ. Захід був не тільки міжнародним, а й міждисциплінарним – поєднались експертні точки зору фахівців зі сфери державного управління, педагогіки та менеджменту соціокультурної діяльності, а також представників громадянського суспільства України та Європи - AREVE, APREI, фонд «Освіта для демократії», Європейський молодіжний парламент (Україна, Білорусь), тощо.

Матеріали міжнародної конференції та міжнародного круглого столу розміщені на сайті проєкту Жана Монне SCEGES, факультету менеджменту освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, опубліковані в науковому часописі «Вища освіта України».

Деталі про захід за посиланнями: www.sceges.info та https://www.facebook.com/SCEGES/Інформація про проект «Соціальна згуртованість в освіті і врядуванні: Європейські студії» (SCEGES) 587057-EPP-1-2017-1-UA-

EPPJMO-MODULE:

Період реалізації проекту: 1/09/2017-31/08/2020, отримувач гранту НПУ ім. М.П. Драгоманова. Академічний координатор: д.філос.н., професор кафедри менеджменту та інноваційних технологій НПУ ім. М.П. Драгоманова Марья Нестерова. Контакти: marja@nesterova.com.ua, +380503113435 (What’s up), +38097-295-60-90 (Viber).

Цілі та завданні проекту: розробка нових курсів у галузі дослідження європейської соціальної згуртованості, включаючи розробку методології та методів дослідження та викладання теоретичного та практичного матеріалу; проведення міжвузівської підготовки; розробка удосконалення програми професійної майстерності для лідерів громадянської спільноти та керівників державних адміністрацій. Очікувані результати: створення модульного курсу, розробка двох відповідних нових заходів - круглого столу та веб-конференції з актуальних питань європейської інтеграції та розвитку громадянського суспільства в Україні; проведення 5 семінарів з актуальних тем питань ЄС; здійснення 2 навчальних візитів до країн-членів ЄС (Іспанії та Великої Британії) для обміну європейським досвідом; розробка віртуальної платформи, веб-порталу проекту; видання наукових праць про методологію проекту; розробка дидактичних матеріалів.

ЧЕРВЕНЬ 2020

ЄВРОДАЙДЖЕСТ | ЧЕРВЕНЬ 20208

Міжнародна науково-практична конференція «Європейська проєктна культура в Україні: стан, проблеми, перспективи»

Конференція відбулась в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) в рамках реалізації проекту EUROPROC, в онлайн-форматі на платформі Zoom. Її провели 29-30 травня спільно з МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», ГО «Інноваційний університет», Національним Еразмус+ офісом в Україні, Українською асоціацією викладачів і дослідників європейської інтеграції та Запорізькою міською радою.

Серед основних напрямів роботи конференції були такі: співробітництво Україна – ЄС: проєктний вимір; стратегічне планування та інституціоналізація проєктної діяльності у вищій освіті: методи, підходи, історії успіху; проєктно-орієнтовані технології в сучасній вітчизняній практиці: освіта, наука, влада, бізнес.

Участь в конференції приймали як представники ЗНУ так і представники Варшавського та Ягеллонського університетів, а також – понад 100 вітчизняних та зарубіжних учасників, серед яких представники органів влади, закладів вищої освіти, громадських організацій, фондів, тощо: Микола Фролов – д.і.н., професор, ректор ЗНУ, голова організаційного комітету; Тарас Фініков – к.іст.н., професор Варшавського університету (Республіка Польща), президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», співголова організаційного

комітету; Геннадій Васильчук – д.і.н., професор, проректор з наукової роботи ЗНУ; Олеся Ващук – д.ю.н., доцент, голова ГО «Інноваційний університет»; Олександр Гура – науковий керівник проєкту «European Project Culture», д.пед.н., професор, проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи ЗНУ; Юрій Каганов – д.і.н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи ЗНУ; Вікторія Меняйло – академічний координатор проєкту «European Project Culture», к.фіз-мат.н., доцент ЗНУ, відповідальний секретар конференції; Сергій Мішок – к.ю.н., перший заступник міського голови м. Запоріжжя; Ірина Сікорська – к.держ.упр., доцент, голова правління Української

асоціації викладачів та дослідників європейської інтеграції; Роберт Сухарський – доктор хаб., професор, декан факультету «Artes Liberales» Варшавського університету (Республіка Польща); Богдан Шляхта – доктор хаб., професор, зав. кафедри політичної філософії факультету міжнародних відносин та політичних наук Ягеллонського університету (Республіка

Польща); Світлана Шитікова – к.пед.н., координатор проєкту «Національний Еразмус+ Офіс в Україні»; Петро Крайнік – менеджер за напрямом Жана Монне Національного Еразмус+ офісу в Україні та інші науковці.

Відзначимо, що ця конференція проводилась у рамках міжнародного проєкту «European Project Culture», що співфінансується Програмою Європейського Союзу Erasmus+ Jean Monnet.

До учасників від імені оргкомітету конференції Вікторія Меняйло звернулась на сторінці у соцмережі Фейсбук https://www.facebook.com/groups/213037885939700/?multi_permalinks=682577878985696&notif_id=1590863464467778&notif_t=group_activity

З усіма матеріалами щодо конференції можна ознайомитись за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1dbZzyne6guTX26QcP8BrNbk3uOrhYUSo?usp=sharing