ЗООЛОГІЯ: чстина 2 · 2019-06-14 · Сезонні явища у житті...

ЗООЛОГІЯ: чстина 2

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки Водні біоресурси та аквакультура

Спеціальність 207– Водні біоресурси та аквакультура

Спеціалізація

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Обов’язкова / вибіркова

Загальна кількість годин 179

Кількість кредитів ECTS 6

Кількість змістових модулів 4

Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані)

–

Форма контролю Іспит

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки 1 1

Семестр 2 2

Лекційні заняття 30 год. 10 год.

Практичні, семінарські заняття – –

Лабораторні заняття 30 год. 6 год.

Самостійна робота 60 год. 136 год.

Індивідуальні завдання – –

Кількість тижневих аудиторних годин

для денної форми навчання

4 год.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Зоологія (зоологія хордових) є однією з основних дисциплін фахівців

іхтіологів- рибоводів, зоотехніків, ветеринарів. Вона слугує базою знань про

кормові об'єкти та паразитів риб і водночас є прикладною дисципліною для

спеціалістів з іхтіології, рибництва, зоотехнії та інших галузей аграрного

комплексу. Вона вивчає морфологію, анатомію, фізіологію, життєві цикли та

екологію (місце і роль хордових тварин в природних екосистемах та агроценозах),

їх систематику та розповсюдження.

Мета дисципліни – вивчення будови, морфологічних особливостей,

порівняльного розвитку, поширення, систематики, практичного та господарського

значення основних груп хордових тварин та їх окремих представників. Дана

дисципліна є необхідною базою у подальшому вивчені та розробці наукових засад

у розведенні, годівлі, селекції риб, в профілактиці та лікуванні паразитичних

хвороб.

Задачі вивчення дисципліни

Оволодіння теоретичними і практичними знаннями з морфології, анатомії,

фізіології та екології хордових тварин (кормових об'єктів та паразитів риб), їх

систематикою, місцем і роллю в природних екосистемах та агроценозах.

Вимоги щодо знань і умінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни

Після вивчення курсу студент повинен знати будову основних класів

хордових тварин і принципи їх життєдіяльності, життєві цикли та

розповсюдження в біо- та агроценозах, практичне значення; вільно орієнтуватися

в систематиці тварин та їх філогенії; володіти теоретичними основами

профілактики паразитичних захворювань корисних тварин.

Ґрунтовне вивчення біології та екології тварин надзвичайно важливе,

враховуючи ту суттєву роль, яку вони відіграють у найрізноманітніших процесах

життєдіяльності, які відбуваються в біосфері.

В процесі вивчення зоології хордових необхідно:

знати особливості будови та функціонування систем органів хордових

тварин, їх філогенію та систематику, різноманітність видового складу, екологію,

поширення, спосіб життя, вплив на інші компоненти біоценозів, значення у

харчових ланцюгах, кругообігу речовин, методи регулювання чисельності.

Засвоївши програму дисципліни зоологія хордових, фахівець повинен:

уміти оцінити стан та різноманітність видового складу хордових тварин,

використовувати знання їх біології для розробки заходів регулювання

інтенсивності розвитку окремих груп та видів з метою оптимізації умов

навколишнього середовища для досягнення високих показників продуктивності

різних іхтіологічних об’єктів.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Головохордові та круглороті

Тема лекційного заняття 1. Вступ до дисципліни “Зоологія (зоологія

хордових)“, систематика типу хордових тварин

Предмет і методологія вивчення зоології хордових. Визначення поняття

“хребетні тварини”, їх значення у природі та народному господарстві.

Походження хордових. Загальна характеристика типу хордових. Поділ на підтипи.

Роль досліджень О.О.Ковалевського в установленні типів тварин. Систематика

типу хордових тварин. Підтип безчерепних, клас головохордових, або

ланцетників; підтип личинковохордових, класи асцидій, сальп та апендикулярій;

підтип хордових, або черепних, класи круглоротих, хрящових риб, кісткових риб,

земноводних, плазунів, птахів та ссавців.

Тема лекційного заняття 2. Характеристика підтипу безчерепних та класу

голово хордових тварин

Прогресивні та примітивні ознаки. Спорідненість безхребетних і хордових

тварин, єдність тваринного світу. Клас головохордових – родоначальник типу

хордових. Історія відкриття, дослідження та систематики ланцетників. Основні

родини – бранхіостомових, епігоніхтових та амфіоксидових. Роль у водних

біоценозах, теоретичне значення та практичне використання.

Тема лекційного заняття 3. Характеристика підтипу покривників, класів

асцидій, сальп і апендикулярій.

Морфологічно регресивна еволюція – спрощення внаслідок пасивного та

сидячого способу життя. Характеристика класу асцидій. Порівняння будови

личинок та дорослих асцидій. Класи сальп та апендикулярій. Роль у водних

біоценозах, теоретичне значення та практичне використання.

Змістовий модуль 2. Особливості організації кісткових та хрящових риб

Тема лекційного заняття 4. Характеристика підтипу хребетних або

черепних

Біологічний прогрес. Диференціація нервової системи, черепно-мозкові

нерви. Ускладнення осьового скелета, поява черепа, кінцівок та їх поясів, інші

ароморфози. Систематика. Походження хребетних.

Тема лекційного заняття 5. Характеристика безщелепних та класу

круглоротих.

Розділ безщелепних. Клас круглоротих – найбільш примітивні хребетні.

Особливості будови нервової системи, черепа. Опорно-руховий апарат,

міохордальний комплекс та інші системи органів. Розмноження і розвиток,

личинки міног “піскорийки”. Характеристика рядів міног і міксин. Їх практичне

значення.

Тема лекційного заняття 6. Загальна характеристика надкласу риб, форма

тіла та пристосування до життя у воді.

Первинноводні щелепнороті тварини. Форма тіла, розміри, живлення,

розповсюдження. Пристосування до водного середовища, будова плавців, зяброве

дихання, поділ тіла на відділи.

Тема лекційного заняття 7. Особливості будови та загальна характеристика

класу хрящових риб

Особливості зовнішньої будови – поперечнороті, рухливі щелепи, плакоїдна

луска, будова зубів, зябрового апарату. Хрящовий скелет, будова черепа, хребта,

плавців та їх скелета. Нервова система та органи чуття – нюху, бічної лінії, зору,

слуху. Травна система, роль печінки, об'ємистого шлунку, спірального клапана.

Кровоносна система, будова серця. Розмноження і розвиток. Підклас

пластинчастозябрових риб, надряди акул і скатів. Підклас суцільноголових, ряд

химер. Практичне значення, використання для виробництва вітамінізованого

риб'ячого жиру, медичних препаратів.

Тема лекційного заняття 8. Особливості будови та загальна характеристика

класу кісткових риб

Особливості зовнішньої будови. Осьовий скелет. Череп, кістки справжні і

накладні. Внутрішня будова. Плавальний міхур, його функції. Дихання зяброве,

шкіряне та легеневе. Кровоносна система, особливості її будови. Травна та

видільна системи. Нервова система та органи чуття. Статева система,

розмноження, розвиток.

Тема лекційного заняття 9. Основні систематичні групи кісткових риб.

Екологічні групи риб. Міграції та їх причини. Систематика класу.

Характеристика основних систематичних груп: променепері, лопастнопері,

кистепері та дводишні риби. Іхтіостегіди, поява ознак будови, здатних

забезпечити вихід на сушу. Цінні промислові та ставові риби. Значення кісткових

риб в рибальстві і рибництві.

Змістовий модуль 3. Земноводні та плазуни.

Тема лекційного заняття 10. Характеристика і особливості будови надкласу

четвероногих тварин та класу земноводних

Порівняння будови личинок амфібій з рибами. Неотенія. Систематика класу,

характеристика хвостатих, безногих та безхвостих амфібій. Практичне значення.

Жаба – основний об'єкт лабораторних досліджень.

Тема лекційного заняття 11. Особливості поза систематичного поділу

хребетних тварин та анамній і амніот

Порівняльна характеристика первинноводних та первинноназемних тварин.

Виникнення зародкових оболонок – амніона, алантоїса та серози (хоріона), їх

значення в ембріогенезі.

Тема лекційного заняття 12. Особливості будови та загальна

характеристика плазунів

Перші справжні наземні тварини. Зовнішня будова: шкіра, кінцівки. Легеневе

дихання, будова скелета. Нервова система, неопаліум, удосконалення органів

чуття. Кровоносна система, будова серця та головні кровоносні судини. Травна

система, поява твердого піднебіння. Будова нирок. Статева система, розмноження

і розвиток

Тема лекційного заняття 13. Походження та систематичне положення

плазунів

Походження плазунів. Пермський період. Мезозой – ера ящерів, причини

розквіту та загибелі фауни. Сучасні плазуни: першоящери, черепахи, крокодили,

лускаті. Змії та ящірки. Значення у природі та в еволюції хордових.

Змістовий модуль 4. Птахи та ссавці.

Тема лекційного заняття 14. Загальна характеристика та особливості

будови класу птахів

Походження птахів. Археоптерикс. Ящерохвості (зубаті) та віялохвості

птахи. Будова пір'я та пристосування до терморегуляції. Рептильні ознаки будови

птахів. Нервова система і органи чуття. Пристосування птахів до польоту, вплив

на будову тіла і системи органів нового способу руху. Сезонні явища у житті

птахів. Насиджування, виводкові та нагніздні птахи.

Тема лекційного заняття 15. Екологічні особливості міграцій та

систематика класу птахів

Міграції птахів. Екологічні групи, пристосування до умов навколишнього

середовища. Систематика класу – пінгвіни, безкілеві та кілегруді птахи.

Характеристика основних рядів: горобині, сивкові, голубині, курині, гусячі,

голінасті, веслоногі, хижі птахи. Рибоїдні птахи. Регулювання чисельності. Дикі

предки домашніх птахів. Значення у природі, рибному господарстві та інших

галузях. Птахівництво.

Тема лекційного заняття 16. Походження та особливості загальної будови

класу ссавців

Походження ссавців. Перевага теплокровності у пристосуванні до умов

життя. Будова шкіри, її похідні. Волосяний покрив. Внутрішньоутробний

розвиток, молочні залози. Нервова система – кора головного мозку: звивини,

борозни. Органи чуття, удосконалення їх будови. Кровоносна система,

порівняння з птахами, еритроцити, міоглобін. Дихальна система, діафрагма.

Удосконалення травної системи: губи, передротова камера, зуби, язик, будова

шлунку (різні типи), тонкий, товстий кишечник, травні залози. Видільна система.

Залози внутрішньої секреції. Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів.

Статева система, розмноження у різних підкласів ссавців.

Тема лекційного заняття 17. Систематичне походження та значення

окремих рядів класу ссавців.

Першозвірі – єхидна та качконіс – подібність до предкових форм. Сучасні

звірі. Особливості становлення фауни Австралії. Плацентарні – вищий підклас

звірів. Основні ряди – комахоїдні, рукокрилі, гризуни, зайцеподібні, хижі звірі,

непарнопалі, парнопалі, хоботні, ластоногі, китоподібні, сирени, примати.

Походження людини. Народногосподарське значення та роль ссавців у природі.

Систематика.

Тема лекційного заняття 18. Тварини різних біогеографічних зон землі та

система їх охорони.

Основні принципи поділу – умови існування, географічна ізоляція, видовий

склад фауни, особливості еволюції ссавців. Основні області і підобласті –

Голарктична (Палеоарктика і Ноеарктика), Австралійська, Індо-Малайська,

Ефіопська, Неотропічна, Арктична. Охорона природи – основне завдання сучасної

науки і політики. “Червоні книги” МСОП, СРСР, України. Заповідники і

заказники світу. Заповідники України. Міжнародні біосферні та інтегровані

охоронювані об”єкти на території України разом з сусідніми державами.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

Змістовий модуль 1. Головохордові та круглороті

Тема 1. Вступ до

дисципліни “Зоологія

(зоологія хордових)“,

систематика типу

хордових тварин

8 2 2 4 10 2 8

Тема 2. Характе-

ристика безщелепних

та класу круглоротих

8 2 2 4 10 10

Разом за змістовим

модулем 1

16 4 4 8 20 2 18

Змістовий модуль 2. Особливості організації кісткових та хрящових риб

Тема 1. Загальна

характеристика

надкласу риб, форма

тіла та пристосування

до життя у воді.

8 2 2 4 12 2 2 8

Тема 2. Особливості

будови та загальна

характеристика класу

хрящових риб

8 2 2 4 10 10

Тема 3. Основні

систематичні групи

хрящових риб.

8 2 2 4 8 8




кісткових риб

8 2 2 4 12 2 10

Тема 5. Основні

систематичні групи


8 2 2 4 8 8


модулем 2

40 10 10 20 50 4 2 44

Змістовий модуль 3. Земноводні та плазуни

Тема 1. Характе-

ристика і особливості

будови надкласу

четвероногих тварин

та класу земноводних

8 2 2 4 14 2 2 10

Тема 2. Походження

та систематичне

положення

земноводних

8 2 2 4 8 8



8 2 2 4 10 10


плазунів


та систематичне

положення плазунів

8 2 2 4 8 8


модулем 3

32 8 8 16 40 2 2 36

Змістовий модуль 4. Птахи та ссавці

Тема 1. Загальна

характеристика та

особливості будови

класу птахів

8 2 2 4 14 2 2 10

Тема 2. Екологічні

особливості міграцій

та систематика класу

птахів

8 2 2 4 10 10


та особливості

загальної будови класу

ссавців

8 2 2 4 10 10

Тема 4. Тварини

різних біогеогра-

фічних зон землі та

система їх охорони

8 2 2 4 8 8


модулем 4

32 8 8 16 42 2 2 38

Усього годин 120 30 30 60 152 10 6 136

5. Теми лабораторних занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Предмет та завдання зоології хордових. Порівняльна

характеристика безхребетних і хордових. Історія розвитку

зоології хордових

2

2 Загальної характеристики типу хордових, поділ на підтипи

відповідно до рівня розвитку. 2

3 Підтип безчерепних. Ланцетник – жива модель хордових.

Прогресивні і примітивні риси будови. 2

4 Особливості розмноження і розвитку. Систематика класу

головохордових. Характеристика окремих представників 2

5 Підтип личинковохордових – приклад морфологічно

регресивної еволюції хордових. Порівняння будови личинкових

стадій та статевозрілих асцидій.

2

6 Підтип напівхордові. Особливості організації баланоглосуса. 2

7 Підтип хребетні. Загальна характеристика та систематика

хребетних

8 Підтип хребетних. Клас круглоротих – перші, найбільш

примітивні хребетні тварини. Специфічні риси морфо-

анатомічної будови.

2

9 Загальна характеристика накласу риби. Походження, еволюція

та систематика риб. 2

10 Клас хрящові риби. Загальна характеристика. Походження,

еволюція та класифікація хря щових риб. 2

11 Особливості організхації надряду акул. Систематика та

характеристика окремих представників. 2

12 Особливості організхації надряду скатів. Систематика та

характеристика окремих представників. 2

13 Клас кісткові риби. Загальна характеристика, систематика,

походження та еволюція 2

14 Клас кісткові риби. Систематика та характеристика окремих

представників 4

15 Клас земноводні – перші чотириногі тварини. Загальна

характеристика. Похолдженння та еволюція земноводних. 2

16 Клас земноводні. Систематика та характеристика окремих

представників. 4

17 Клас плазуни – перші справжні наземні тварини. Загальна

характеристика. Походження, еволюція та систематика. 2

18 Клас плазуни. Систематика та характеристика окремих

представників. 4

19 Порівняльна характеристика анамній і амніот. Індивідуальний

розвиток хордових на прикладі ланцетників. Теорія зародкових

листків.

2

20 Клас птахи. Загальна характеристика, походження еволюція та

систематика птахів. 2

21 Клас птахи. Систематика та характеристика окремих

представників 4

22 Рибоїдні птахи, особливості будови та значення для рибницьких

господарств 2

23 Мисливські птахи, особливості будови та значення для

мисливських господарств 2

24 Екзотичні птахи, різноманіття та значення для естетичного

виховання. 2

16 Клас ссавці – вищий клас хордових тварин. Загальна

характеристика. Походження еволюція систематика. 2

17 Кровоносна і нервова системи ссавців. Внутрішньоутробний

розвиток. 2

18 Порівняння особливостей теплокровності ссавців та птахів. 2

Разом 36

6. Самостійна робота під керівництвом НПП

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Походження хордових. 4

2 Загальна характеристика хордових та поділ на підтипи. 4

3 Прогресивні і примітивні ознаки ланцетників. 4

4 Личинкохордові як приклад морфологічно регресивного

напряму еволюції 4

5 Характеристика класу асцидій. Розмноження та розвиток. 5

6 Систематика типу хордових. 5

7 Теорія зародкових листків. Органогенез. 4

8 Детальна характеристика класу. 4

9 Різноманітність форм підтипу хребетних 4

10 Загальна характеристика надкласу риб. 4

11 Детальна характеристика класу хрящових риб. 4

12 Підклас пластинчастозябрових. 4

13 Підклас суцільноголових риб. Ряд химер. 4

14 Систематика кісткових риб. 4

15 Подвійне дихання у земноводних та птахів. 4

16 Літаючі птахи. Особливості біології та будови. 4

17 Особливості організації ссавців 4

18 Практичне значення ссавців. 2

Разом 72

7. Індивідуальні завдання

1. Походження хордових. Гіпотетичні предки серед безхребетних. 2. Загальна характеристика хордових та поділ на підтипи за рівнем розвитку та

особливостями будови.

3. Підтип безчерепних – родоначальники хордових. Прогресивні і примітивні ознаки ланцетників. Систематика підтипу.

4. Підтип личинкохордових як приклад морфологічно регресивного напряму еволюції хордових.

5. Характеристика класу асцидій. Особливості морфо-анатомічної будови личинкових та статевозрілих стадій. Розмноження та розвиток. Значення в

народному господарстві.

6. Систематика типу хордових до підкласів включно. 7. Ембріональний розвиток хордових на прикладі ланцетників. Теорія

зародкових листків. Органогенез.

8. Детальна характеристика класу круглоротих – примітивних хордових тварин. Ряди міног та міксин, їх практичне значення.

9. Характеристика підтипу хребетних. Різноманітність форм та пристосувань до умов навколишнього середовища.

10. Загальна характеристика надкласу риб. 11. Детальна характеристика класу хрящових риб. Систематика. 12. Підклас пластинчастозябрових. Надряди акул та скатів. Значення у природі

та рибному промислі.

13. Підклас суцільноголових риб. Ряд химер. 14. Детальна характеристика класу кісткових риб. Систематика. 15. Підклас променеперих. Основні ряди. Рибництво та рибальство. Сезонні

явища у житті риб.

16. Підклас лопастноперих. Целакантові та дводишні риби. Розповсюдження та практичне значення.

17. Порівняльна характеристика хрящових і кісткових риб (подати у вигляді таблиці).

18. Детальна характеристика класу земноводних. Особливості будови амфібій як перших наземних тварин. Походження.

19. Розмноження і розвиток земноводних. Здатність до неотенії. 20. Хвостаті, безхвості та безногі амфібії. Їх значення у природі та практичне

використання.

21. Характеристика анамній як первинно водних тварин. Особливості будови яєць, личинок та статевозрілих тварин. Розвиток.

22. Характеристика амніот як первинно наземних тварин. Особливості будови яєць, ембріонів та статевозрілих тварин. Розвиток.

23. Особливості будови класу плазунів як сухопутних тварин. Походження. Мезозой – ера плазунів. Різноманітність форм і пристосувань до умов

навколишнього середовища. Систематика сучасних плазунів.

24. Водні плазуни – крокодили і черепахи. Морські змії. Особливості біології та практичне значення.

25. Ряд лускаті плазуни. Змії та ящірки. Значення у природі та практичне використання.

26. Детальна характеристика класу птахів. Походження. Ящерохвості та віяло хвості птахи. Рептильні ознаки птахів. Систематика.

27. Пристосування птахів до польоту. Значення теплокровності, особливостей будови опорно-м“язової, дихальної, травної систем для цього способу руху.

28. Основні екологічні групи птахів. Пристосування до умов мешкання. Сезонні явища у житті птахів.

29. Пінгвіни. Особливості біології та будови. 30. Бігаючі птахи. Особливості біології та будови. Практичне значення. 31. Літаючі птахи. Особливості біології та будови. Значення у природі,

практичне використання.

32. Характеристика сивкових, голінастих та веслоногих птахів. Рибоїдні птахи їх значення у рибному господарстві.

33. Характеристика голубиних та горобиних птахів. Методи регулювання чисельності шкідливих і корисних птахів.

34. Характеристика гусячих та куриних представників, свійські птахи. Птахівництво. Систематичне положення свійських птахів.

35. Терморегуляція у птахів і ссавців. Значення будови кровоносної системи, шкіри, дихальної, травної та видільної систем у забезпеченні

теплокровності.

36. Детальна характеристика класу ссавців. Походження. Систематика. 37. Підклас яйцекладучі звірі. Основні види, особливості їх біології. 38. Підклас сумчасті звірі. Особливості формування фауни Австралії. 39. Підклас плацентарні – вищі звірі. Внутрішньоутробний розвиток та годівля

молоком як прояв піклування про потомство.

40. Характеристика водних ссавців. Основні ряди та представники. Значення у природі та практичне використання.

41. Ряди комахоїдні, гризуни. Особливості будови. Значення у природі і народному господарстві.

42. Ряд хижі звірі. Основні родини. Характеристика, практичне значення. 43. Копитні звірі. Особливості будови, біології. Значення у природі та

практичне використання. Систематичне положення свійських звірів, їх дикі

предки.

44. Характеристика ряду приматів. Походження людини. 45. Еволюція видільної системи хордових. Типи нирок та тенденція

ускладнення їх будови.

46. Еволюція нервової системи, будова головного мозку у різних класів хребетних. Черепномозкові нерви. Органи чуття.

47. Кровоносна система ланцетників. Особливості кровообігу та функції крові. 48. Кровоносна система хрящових, кісткових риб. Ознаки подібності та

відмінності будови серця. Кровообіг у дводишних риб.

49. Будова кровоносної системи земноводних. Відмінності її будови у личинкових та дорослих форм.

50. Кровоносна система плазунів. 51. Особливості будови кровоносної системи теплокровних тварин. Ознаки

подібності та відмінності кровоносних систем птахів та ссавців.

52. Еволюція дихальної системи у хордових. Будова легень. Подвійне дихання у земноводних та птахів.

53. Охорона природних ландшафтів, тварин. Заповідна справа. “Червона книга“.

54. Комплексне та раціональне (невиснаджуюче) природокористування. Значення диких тварин як природного джерела харчових продуктів та

сировини різних галузей народного господарства.

55. Біогеографічний поділ Землі. Принципи поділу, основні біографічні області. 56. Арктична та Неотропічна біогеографічні області. Особливості видового

складу фауни. Під області.

57. Голарктиктична біогеографічна область. Палеарктика та Неоарктика. 58. Індо-Малайська біогеографічна область. 59. Австралійська біогеографічна область. Особливості розвитку фауни

сумчастих ссавців.

60. Ефіопська біогеографічна область. Основні під області та їх фауна.

8. Методи навчання

Лекції проводяться із застосуванням демонстраційного матеріалу

(презентації, навчальні фільми, фото і відео-матеріали, слайди), а також таблиць,

плакатів; під час лабораторних робіт студенти працюють із тотальними та

вологими препаратами, живими об'єктами (культивовані в лабораторії та

виловлені в природних умовах), сухими препаратами, підручниками,

визначниками та оптичними приладами (бінокуляри і мікроскопи); закріплення

знань у вигляді малюнків, схем, таблиць.

9. Форми контролю

Експрес контроль. Проводиться на кожному лабораторному занятті

шляхом усного опитування декількох студентів для з’ясування ступеня

засвоєння матеріалу, пройденого на лекціях, лабораторних заняттях і під час

самостійного вивчення літератури по завданню викладача і особистій

ініціативі студента.

Перевірка правильності запису лабораторних занять.

Перевірка виконання завдань для самостійного складання характеристик,

схем та ін

Колоквіуми:

Іспит.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг з

навчальної

роботи

R НР

Рейтинг з

додаткової

роботи

R ДР

Рейтинг

штрафний

R ШТР

Підсумкова

атестація

(екзамен

чи залік)

Загальна

кількість

балів Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Змістовий

модуль 4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему

навчання в НУБіП України», затвердженого ректором університету 03.04.2009 р.,

рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни

визначається за формулою

0,7· (R(1)

ЗМ · К(1)

ЗМ + ... + R(n)

ЗМ · К(n)

ЗМ )

RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР,

КДИС

де R(1)

ЗМ, … R(n)

ЗМ − рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною

шкалою;

n − кількість змістових модулів;

К(1)

ЗМ, … К(n)

ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля;

КДИС = К(1)

ЗМ + … + К(n)

ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі;

R ДР − рейтинг з додаткової роботи;

R ШТР − рейтинг штрафний.

Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1)

ЗМ = …= К(n)

ЗМ.

Тоді вона буде мати вигляд

0,7· (R(1)

ЗМ + ... + R(n)

ЗМ )

RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР.

n Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів. Він визначається лектором і надається студентам

рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але

сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР. Він

визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал

змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи,

пропускали заняття тощо.

2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту

(роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки за

національною шкалою та шкалою ECTS.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи),

практики

для заліку

90 – 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обов’язковим

повторним

вивченням


11. Методичне забезпечення

Лабораторні заняття проводяться на базі навчального зоологічного музею

(навчальний корпус 1, аудиторія 87) оснащеного тотальними та вологими

препаратами. Використовуються мікроскопи, бінокуляри, фіксовані тварини та

живі об’єкти – риби, молюски, ракоподібні, кишковопорожнинні, амфібії та

рептилії; під час виконання лабораторних робіт студенти користуються

практикумами, таблицями та визначниками.

12. Рекомендована література

Базова

1. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных.-Ч.1.-М.:Высшая школа.-1979.-333 с.

2. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных.-Ч.2.-М.:Высшая школа.-1979.-272 с.

3. Доля М.М., Покозій Й.Т. Практикум із зоології.-К.:Урожай.-1996.-144 с. 4. Лукин Е.И. Зоология.-М.:Агропромиздат.-1989.-384 с. 5. Кузнецов Б.А., Чернов А.З., Катонова Л.Н. Курс зоологи.-М.:Агропромиздат.-

1989.-399 с.

6. Наумов С.П.Зоология позвоночных.-М.:Просвещение.-1973.-424 с.

Допоміжна

7. Жизнь животных.-Т.4,Ч.1.-Рыбы//Под ред.Т.С.Расса.-М.:Просвещение.-1971.-655 с.

8. Жизнь животных.-Т.4, Ч.2.-Земноводные, пресмыкающиеся//под ред. А.Г.Банникова.-М.:Просещение.-1969.-487 с.

9. Жизнь животных.-Т.5.-Птицы//Под ред.Н.А.Гладкова, А.В.Михеева.-М.:Просвещение.-1970.-611 с.

10. Жизнь животных.-Т.6.-Млекопитающие, или звери//Под ред. С.П.Наумова и А.П.Кузякина.-М.:Просвещение.-1971.-627 с.

11. Биологический энциклопедический словарь//под ред. М.С.Гилярова.-М.:Советская энциклоедия.-1989.-864 с.

12. Хадорн Э., Венер Р..-Общая зоология:перевод с нем..-М.:Мир.-1989.-528 с. 13. Определитель позвоночных животных фауны СССР.-Ч.1.Круглоротые, рыбы,

земноводные, пресмыкающиеся.-М.:просвещение.-1974.-190 с.

14. Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР.-Ч.2.Птицы.-М.:Просвещение.-1974.-286 с.

15. Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР.-Ч.3.Птицы.-М.:Просвещение.-1975.-208 с.

16.Талпош В.С. Зоологія. Словник – довідник. Поняття. Терміни.– Тернопіль:

Навчальна книга – Богдан,2000.- 240 с.

НУБіП України Ф-7.5-2.1.8-03

Протокол

погодження робочої навчальної програми дисципліни “Зоологія (зоологія хордових)“ з іншими дисциплінами

спеціальності 6.090 201 «Водні біоресурси та аквакультура»

Дисципліна та її розділи,

що передують вивченню

даної дисципліни

Прізвище, ініціали,

вчена ступінь та вчене

звання викладача, що

забезпечує попередню

дисципліну

Підпис

Дисципліна та її

розділи, в яких

використовуються

матеріали даної


Прізвище, ініціали,

вчена ступінь та вчене

звання викладача, що

забезпечує наступну

дисципліну

Підпис

Вступ до спеціальності доцент, к.б.н.

Сахацький М.І.

Загальна та

спеціальна іхтіологія доцент, к.б.н.

Сахацький М.І.

Гідроботаніка –

водорості, гриби доцент, к.б.н.

Алейніков І.М.

Годівля риб –

особливості

живлення риб

доцент, к.с.-г.н.

Кондратюк В.М.

Зоологія безхребетних доцент, к.б.н.

Митяй І.С.

Іхтіопатологія –

хвороби та їх

профілактика

професор, д.с.-г.н.

Вовк Н.І.

Голова навчально-методичної ради Кононенко Р.В.


Структурно-логічна схема викладання дисципліни

“Зоологія (зоологія хордових)“

Номер

змісто-

вого

модуля

Розділ


Тема лекції

Тема

практичного

(лабораторного) заняття

Форма

контролю

знань

1 2 3 4 5 1-й 1. Вступ. Система

хордових

Вступ до дисципліни

“Зоологія хордових“,

систематика типу


Будова ланцетника,

прогресивні і примітивні

риси будови Бесіда

1-й 2. Безчерепні.

Головохордові

тварини

Характеристика

підтипу безчерепних

та класу

головохордових

тварин

Будова кровоносної та

статевої системи

ланцетника Бесіда,

опитування

1-й 3. Асцидії, сальпи,

апендикулярії


підтипу покривників,

класів асцидій, сальп і

апендикулярій

Морфологія личинкових

та статевозрілих стадій

асцидій Бесіда

2-й 4. Хребетні.

Безщелепні,

круглороті


підтипу хребетних,

або черепних. Розділ

безщелепних та клас

круглоротих

Особливості будови

річкової міноги Модульна

контрольна

2-й 5. Риби. Їх будова Загальна


надкласу риб, форма

тіла та пристосування

до життя у воді

Морфологія та анатомія

акули- чорноморський

катран Бесіда

2-й 6. Хрящові риби Особливості будови

та загальна


хрящових риб


осетра російського Опитуван-

ня

2-й 7. Кісткові риби Особливості будови





коропа та окуня Опитуван-

ня

3-й 8. Четвероногі.

Земноводні

тварини


класу земноводних

тварин


озерної та річкової жаб Модульна


3-й 9. Земноводні

Анамнії і амніоти

Систематичне

положення

земноводних. Поділ

тварин на анамній і

амніот

Морфологія тритонів та

безногих земноводних

Бесіда

1 2 3 4 5 3-й 10. Плазуни Особливості будови



плазунів


черепахи Опитуван-

ня

3-й 11. Плазуни Походження та

систематичне

положення плазунів


прудкої (зеленої) ящірки Опитуван-

ня

4-й 12. Птахи Загальна

характеристика та

особливості будови

птахів

Морфологія і анатомія

сизого голуба Модульна


4-й 13. Птахи Екологічні

особливості міграції

та систематика класу

птахів

Особливості анатомічної

будови африканського

страуса

Бесіда,

опитування

4-й 14. Ссавці Походження та

особливості загальної

будови ссавців

Морфологія і анатомія

травоїдного кенгуру Опитуван-

ня

4-й 15. Ссавці Систематичне

положення та

значення окремих

рядів класу ссавців

Особливості анатомічної

будови хатньої миші Опитуван-

ня

4-й 16. Біогеографія та

охорона тварин

Тварини різних

біогеографічних зон

система їх охорони

Ознайомлення із

біорізноманіттям тварин

у музеї

Модульна


Відповідальний за курс, к.б.н., доцент Митяй І.С.


Структурно-логічна схема дисципліни “Зоологія (зоологія хордових)“

Попередні дисципліни та їх розділи, які використовувались в усній дисципліні

↓ ↓ ↓ ↓

Вступ до

спеціальності

Органічна хімія: білки,

жири, вуглеводи і полімери

Ботаніка з основами

гідроботаніки: водорості,

гриби

Зоологія

безхребетних

↓

Дисципліна: Зоологія (частина 2)

↓

Наступні дисципліни та їх розділи, де використовуються матеріали даної дисципліни

↓ ↓ ↓ ↓ ↓

Гідромамалогія Загальна та

спеціальна

іхтіологія

Розведення і

селекція риб

Годівля риб Іхтіопатологія

Доцент Митяй І.С.


«Календарний план навчальних занять»

Ти

жн

і

Лекції

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

Лабораторні

заняття

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

Самостійна робота

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

1 2 3 4 5 6 7

1-й Вступ. Система

хордових 2

Хордові

тварини 2

Походження

хордових. 4

2 -й Безчерепні та

голово-хордові

тварини

2

Систематика

голово-

хордових

2

Загальна


хордових.

4

3 -й Покривники:

асцидії, сальпи

і апендикулярії 2 Особливості 2

Прогресивні

ознаки

ланцетників.

4

4 -й Безщелепні та

круглороті 2 Асцидії 2

Личинкохордові

як приклад

еволюції.

4

5 -й Надклас риб

2 Міноги та

міксини 2


асцидій, їх

розвиток.

5

6 -й Хрящові риби 2 Оселедцеві 2


типу хордових. 5

7 -й Кісткові риби

2 Акули і

скати 2

Теорія

зародкових

листків.

4

ЗАТВЕРДЖУЮ:

декан факультету тваринництва

та водних біоресурсів

_____________ доц. Кондратюк В.М.

“_____”____________________2019 р.

Число

тижнів

18

Лекцій 30

Семінарські

заняття

30

Самостійна

робота

60

Всього 120

Національний університет біоресурсів і

природокористування України КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ

ЗАНЯТЬ

для студентів спеціальності 207 – Водні

біоресурси та аквакультура

З дисципліни “Зоологія: частина 2”

Тиваринництва та водних біоресурсів

факультет

ІІ семестр

2018-2019 навчальний рік

Органогенез.

1 2 3 4 5 6 7

8 -й Систематика

кісткових риб 2 Коропові та

окуневі 2

Детальна


класу.

4

9 -й Четвероногі

земноводні

тварини

2 Кінцівки

тритона 2

Різноманітність

форм підтипу

хребетних

4

10-й Система

земноводних 2 Будова жаби 2

Загальна


надкласу риб.

4

11-й Будова

плазунів 2 Будова

черепах 2

Детальна


хрящових риб.

4

12-й Походження і

систематика

плазунів

2 Ящірки і змії 2

Підклас

пластинчастозя

брових.

4

13-й Особливості

будови птахів 2 Будова

голубиних 2

Підклас

суцільноголових

риб. Ряд химер.

4

14-й Систематика

птахів 2

Будова

страусів 2


кісткових риб. 4

15-й Походження та

будова ссавців 2

Будова

сумчастих 2

Подвійне

дихання у

земноводних та

птахів.

4

16-й Значення і

система

ссавців 2

Будова

мишей 2

Літаючі птахи.

Особливості

біології та

будови.

4

17-й Внутрішня

будова ссавців - Будова нутрії 2

Особливості

організації

ссавців

2

18-й Біогеографія і

охорона

хордових

тварин

2 Біорізномані

ття тварин 2

Практичне

значення

ссавців.

2

Всього - 36 - 36 - 72


НУБіП України Ф-7.5-2.1.8-05 «Календарний план навчальних занять»

Ти

жн

і

Лекції

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

Практичні

заняття

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

Самостійна робота

Кіл

ькіс

ть

ггод

ин

1 2 3 4 5 6 7

1-й

Вступ.

Система

хордових

1 Походження

хордових. 10

1 -й Безчерепні та

голово-хордові

тварини 1

Загальна


хордових та

поділ на підтипи.

6

1 -й

Покривники:

асцидії,

сальпи

1

Прогресивні і

примітивні

ознаки

ланцетників.

4

1 -й Безщелепні та

круглороті

1 Міноги та

міксини 1

Личинкохордові

як приклад

морфологічно

регресивного

напряму

еволюції.

6

2 -й

Надклас риб 1


класу асцидій.

Розмноження та

розвиток.

8

1 2 3 4 5 6 7

декан факультету тваринництва

та водних біоресурсів

_____________ доц. Кондратюк В.М.

“_____”____________________2019 р.

Число тижнів 3

Лекцій 6

Семінарські

заняття

8

Самостійна

робота

128

Всього 142

Національний університет біоресурсів і

природокористування України КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ

ЗАНЯТЬ

для студентів спеціальності 207 – Водні

біоресурси та аквакультура ЗФН

З дисципліни “ Зоологія: частина 2”

Тиваринництва та водних біоресурсів

факультет

ІІ семестр

2018-2019 навчальний рік

2 -й Хрящові риби 10

2 -й Кісткові риби 12

2 -й

Четвероногі

земноводні

тварини

8

2 -й Система

земноводних 1 Будова жаби 1

Різноманітність

форм підтипу

хребетних

8

2-й Будова

плазунів 1 Будова

черепах 1

Загальна


надкласу риб.

8

2-й

Походження і


плазунів 1 Ящірки і змії 6

3-й Особливості

будови птахів 1

Будова

голубиних 10

3-й

Екологія і


птахів.

6

3-й Походження та

будова ссавців 1

Будова

сумчастих 10

3-й

Значення і


ссавців

6

3-й

Внутрішня

будова ссавців 1 Будова нутрії 8

3-й

- Біорізноманітт

я тварин 2

Біогеографія і

охорона


2

Всього - 6 - 8 - 128


Критерії оцінки знань студентів з дисципліни

“Зоологія (частина 2)”

спеціальності 6.090201 “водні біоресурси та аквакультура”

Модульно-рейтингова система оцінки знань та умінь студентів 1 курсу

рибогосподарського факультету з дисципліни “Зоологія (частина 2)”

Кафедра біології тварин НУБіП України.

Викладачі: Митяй І.С., Онопрієнко В.П.

Відповідно до методичних вказівок модульно-рейтингової системи оцінки

знань студентів вищих сільськогосподарських закладів, сума оцінок в балах

(100 балів) розраховується за формулою:

Р дисципліни (ДИС) = Р навчальної роботи (НР) + Р атестації (АТ).

Оцінки:

“відмінно” – 90 -100 балів;

“добре” – 74 -89 балів;

“задовільно” – 60 -73 балів;

“не задовільно” – 59 і менше балів.

Із загальної кількості балів на іспити відводиться 30% ( 30 балів); на

навчальний рейтинг – 70% (70 балів).

1. Навчальний рейтинг, всього - максимально 80 (70 + 10) балів,

мінімально від 65 (70 – 5) балів і нижче.

Рейтинг студента з навчальної роботи РНР визначається за формулою:

РНР = 0,7 ( Р(1)

ЗМ · К(1)

ЗМ +Р(1)

ЗМ · К(2)

ЗМ +Р(1)

ЗМ · К(3)

ЗМ +Р(1)

ЗМ · К(4)

ЗМ ) / К ДИС.

РНР = 0,7 ( Р(1)

ЗМ · 0,35 +Р(2)

ЗМ · 0,35 +Р(3)

ЗМ · 0,50 +Р(4)

ЗМ · 2,30 ) / 3,50.

З урахуванням рейтингу з додаткової роботи (РДР – до 10 балів) та рейтингу

штрафного (РШТР – до 5 балів) загальна сума навчального рейтингу може бути

збільшена до 10 балів, або зменшена на 5 балів:

РНР = 0,7 ( Р(1)

ЗМ ·0,35 +Р(2)

ЗМ ·0,35 +Р(3)

ЗМ ·0,50 +Р(4)

ЗМ ·2,30 ) / 3,50 +РДР - РШТР.

У тому числі:

1. Модульні-рейтингові контрольні, всього чотири – 70 балів (кількість

балів за одну контрольну залежить від змісту модуля і максимально оцінюється

в 100 балів, але загальна сума балів не більша за 70):

модуль 1 – 10 % балів = 7 балів;



модуль 4 – 65 % балів = 46 балів.

2. Додаткова робота, всього – 10 балів. За відсутності інших видів

додаткової роботи максимальна кількість балів (10) може бути зарахована

викладачем лише за ідеальне ведення альбому лабораторних занять. За

наявності усіх видів додаткової роботи розподіл балів наступний:

2.1. Ведення альбому лабораторних занять, всього – 5 балів:

“5” – 5 балів;

“4” – 3 бали;

“3” – 2 бали;

“2” – 0 балів).

2.2. Поточний контроль або заходи заохочення, всього – 5 балів:

- отримані і занесені в журнал на лекціях або лабораторних заняттях позитивні

оцінки під час усного опитування сумуються, знаходиться середня, яка

округлюється і оцінюється в балах, але не більше 5 балів за семестр на одного

студента):

середня оцінка “5” = 5 балів;

середня оцінка “4” = 3 бапи;

середня оцінка “3” = 2 бали.

- виготовлення наукових посібників, таблиць (до 5 балів);

- участь у 2 етапі студентської олімпіади, конференціях, тощо (до 5 балів).

3. Штрафні бали (знімаються з набраних студентом), всього – 5 балів:

1) пропущена лекція (без поважної причини) 0,3 бали;

2) пропущене лабораторне заняття (без поважної причини) 0,3 бали;

3) порушення дисципліни на заняттях (зауваження) 0,1 бал;

4) видалення із занять 0,5 балів.

До іспиту допускаються студенти, які набрали 42 бали і вище під час

проведення навчального рейтингу і виконали вимоги, передбачені навчальним

планом.

До іспиту не допускаються студенти, які набрали 41 бал і нижче під час

проведення навчального рейтингу і не виконали вимоги, передбачені

навчальним планом. Такі студенти зобов’язані до початку екзаменаційної сесії

підвищити свій рейтинг з навчальної роботи. В іншому разі вони до заліку в

установленому порядку не допускаються і матимуть академічну заборгованість.

За результатами навчального рейтингу, який складає 60 і вище балів

студентам (за їх згоди) виставляються підсумкові оцінки без проведення

заключного письмового іспиту,

у тому числі: “4” – 745 - 80 балів;

“3” – 60 - 73 бали.

2. Рейтинг з атестації (іспиту), всього – 30 балів.

Рейтинг з атестації оцінюється також за максимальною сумою в 100 балів,

у тому числі: “5 ” – 90 -100 балів;

“4” – 74 - 89 балів;

“3” – 60 - 73 бали;

“2” – 0 - 59 балів.

Зважений рейтинг з атестації оцінюється з урахуванням максимальної суми

балів (30), коефіцієнт зваженості складає 0,3.

3. Рейтинг дисципліни (визначається як сума навчального рейтингу і

зваженого рейтингу з атестації), всього – теоретично 110 балів:

РДИС = РНР + 0,3 · РАТ.

У тому числі: “5 ” – 90 -110 балів;

“4” – 74 - 89 балів;

“3” – 60 - 73 бали;

“2” – 0 - 59 балів.

Якщо студент набрав мінімальну кількість балів під час навчального

рейтингу, а саме від 42 до 44, то загальна підсумкова оцінка не може бути

вищою, ніж “задовільно”.

4. Рейтинг з курсової роботи (оцінюється окремою оцінкою), всього –

100 балів,

у тому числі: “5 ” – 90 -100 балів;

“4” – 74 - 89 балів;

“3” – 60 - 73 бали;

“2” – 0 - 59 балів.

Завідувач кафедри Сахацький М.І.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів питання з курсу

“Зоологія хордових“

61. Походження хордових. Гіпотетичні предки серед безхребетних. 62. Загальна характеристика хордових та поділ на підтипи за рівнем розвитку та

особливостями будови.

63. Підтип безчерепних – родоначальники хордових. Прогресивні і примітивні ознаки ланцетників. Систематика підтипу.

64. Підтип личинкохордових як приклад морфологічно регресивного напряму еволюції хордових.

65. Характеристика класу асцидій. Особливості морфо-анатомічної будови личинкових та статевозрілих стадій. Розмноження та розвиток. Значення в

народному господарстві.

66. Систематика типу хордових до підкласів включно. 67. Ембріональний розвиток хордових на прикладі ланцетників. Теорія

зародкових листків. Органогенез.

68. Детальна характеристика класу круглоротих – примітивних хордових тварин. Ряди міног та міксин, їх практичне значення.

69. Характеристика підтипу хребетних. Різноманітність форм та пристосувань до умов навколишнього середовища.

70. Загальна характеристика надкласу риб. 71. Детальна характеристика класу хрящових риб. Систематика. 72. Підклас пластинчастозябрових. Надряди акул та скатів. Значення у природі

та рибному промислі.

73. Підклас суцільноголових риб. Ряд химер. 74. Детальна характеристика класу кісткових риб. Систематика. 75. Підклас променеперих. Основні ряди. Рибництво та рибальство. Сезонні

явища у житті риб.

76. Підклас лопастноперих. Целакантові та дводишні риби. Розповсюдження та практичне значення.

77. Порівняльна характеристика хрящових і кісткових риб (подати у вигляді таблиці).

78. Детальна характеристика класу земноводних. Особливості будови амфібій як перших наземних тварин. Походження.

79. Розмноження і розвиток земноводних. Здатність до неотенії. 80. Хвостаті, безхвості та безногі амфібії. Їх значення у природі та практичне

використання.

81. Характеристика анамній як первинно водних тварин. Особливості будови яєць, личинок та статевозрілих тварин. Розвиток.

82. Характеристика амніот як первинно наземних тварин. Особливості будови яєць, ембріонів та статевозрілих тварин. Розвиток.

83. Особливості будови класу плазунів як сухопутних тварин. Походження. Мезозой – ера плазунів. Різноманітність форм і пристосувань до умов

навколишнього середовища. Систематика сучасних плазунів.

84. Водні плазуни – крокодили і черепахи. Морські змії. Особливості біології та практичне значення.

85. Ряд лускаті плазуни. Змії та ящірки. Значення у природі та практичне використання.

86. Детальна характеристика класу птахів. П

ЗООЛОГІЯ: чстина 2 · 2019-06-14 · Сезонні явища у житті...

Documents

Transcript of ЗООЛОГІЯ: чстина 2 · 2019-06-14 · Сезонні явища у житті...