Дмитро Іванович Яворницький(1855 — 1940)

Максиму Рильському Яворницький здавався запорожцем-характерником. Олесь Гончар бачив у ньому «пішого Дон Кіхота», а Олександр Ільченко вважав його схожим на загадкового Козака Мамая. Так хто ж він, Дмитро Яворницький?

Цей поетичний і хитруватий українець був людиною видатної працьовитості, людиною великої душі, великої кебети…

О. Ільченко.

Син сільського диякона Івана Еворницького, нащадка слобідських козаків. Спочатку прізвище його предків по чоловічій лінії було Яворницький - і після Лютневої революції він відновив споконвічну транскрипцію. Людина різнобічних інтересів: історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, Дмитро Яворницький майже все своє життя присвятив вивченню історії запорізького козацтва, вінцем якого стала "Історія запорізьких козаків" у трьох томах. Вчений вперше широко і скрупульозно досліджував Запорізьку Січ, її історію і роль, яку вона відіграла як «козацька республіка».

Дмитро Яворницький увійшов в історію і як один із засновників Катеринославського історико-археологічного музею та відкривач петриківського декоративного розпису.

Яворницький і Рєпін

При створенні знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Яворницький багато допомагав Рєпіну консультаціями, архівними матеріалами, запорізькими реліквіями. І. Ю. Рєпін писав своє полотно більше десяти років - з 1880 по 1891рр. Перший закінчений (1887 р.) ескіз олією Ілля Юхимович подарував саме Дмитру Івановичу. Пізніше Яворницький продав його Третьякову, і зараз він висить у Третяковській галереї.

«До послуг Рєпіна, – читаємо у спогадах Яворницького, – була вся моя колекція, яку я перевіз із Харкова до Петербурга: зброя, жупани, «сап'янці» (сап'янові чоботи), «люльки-носогрійкі», «люльки обчіські» (тобто люльки товариські з чубуками в три аршини довжиною, які запорожці розпалювали, лежачи на животах), графин, викопаний із «горілкою» в могилі на кладовищі поблизу колишньої Запорізької Січі, навіть череп запорожця, з молодими, міцними зубами, викопаний там же».

Власник цієї великої лисини — Георгій Петрович Алексєєв, предводитель дворянства Катеринославської губернії, обер-гофмейстер двору Його Величності, кавалер майже всіх російських орденів, почесний громадянин міста Катеринослава, пристрасний нумізмат, автор наукових праць із нумізматики. Рєпін, побачивши його унікальні потилицю і лисину, загорівся бажанням відобразити їх на картині. Однак Алексєєв із обуренням відкинув пропозицію художника позувати йому в такій позиції. Тут на допомогу Рєпіну прийшов Яворницький. Запросивши Алексєєва подивитися свою колекцію монет, він посадив художника ззаду, і поки Алексєєв милувався колекцією, Рєпін зобразив його в потрібному ракурсі. Георгій Петрович, впізнавши себе вже в Третяковці, був дуже ображений на обох, але робити було нічого ...

Одяг, збрую, музичні інструменти, предмети побуту, зображені на картині, - всі ці козацькі реліквії історик надав художникові зі своєї багатої колекції. Навіть натурників підбирав сам, за типажами запорожців.

Напівголий запорожець-картяр — це приятель Рєпіна та Яворницького, наш земляк, педагог народної школи, Костянтин Дмитрович Белоновський. Втім, картярем він був лише за сюжетом картини, а зовсім не в житті. Саме тому, що цей персонаж не тільки воїн, а й любитель азартних ігор, він зображений із голим торсом: під час серйозної гри козаки знімали сорочки, щоб не було можливості сховати карти за пазуху і в рукава. Ну і, нарешті, ще один центральний

персонаж картини: писар, він же Дмитро Іванович Яворницький. Між іншим, усмішки, яка відображена на картині, Рєпіну вдалося домогтися не відразу. Коли Яворницький приїхав у майстерню позувати, він був у вельми похмурому настрої. Але у художника знайшовся журнал із карикатурами, який він і дав Яворницькому. Той, переглянувши кілька сторінок, заусміхався, і в такому вигляді потрапив в остаточний варіант картини.

Яворницький — письменник Наприкінці 90-х років Д. І. Яворницький, паралельно з науковою та викладацькою роботою в Московському університеті, починає писати художні твори: повість «Наша доля — Божа воля» (1897—1898). Роботу над романом "За чужий гріх" Яворницький почав у 1900 р. в Москві, а закінчив і опублікував у 1907 р. в Катеринославі. Цей твір носить яскраво виражений автобіографічний характер. Поетична творчість Д. І. Яворницького — понад 60 віршів. Більшість із них надрукована у збірнику «Вечірні зорі» (1910 р.). У 1910—1913 роках Д. І. Яворницький друкував свої популярні розповіді з історії Запоріжжя, а також художні твори в ілюстрованому журналі «Дніпрові хвилі».

Яворницький у запорізькому одязі.Кінець 90-х років ХІХ ст.

Книги Яворницкого из фонда НТБ ДНУЖТ821(477)

Я 22Яворницький, Д. І. За чужий гріх : Роман, повість, малюнки з життя / Д. І. Яворницький. — Дніпропетровськ : Січ, 2006. — 600 с.

До книги увійшли автобіографічний роман «За чужий гріх», повість «Наша доля - Божа воля» і замальовки з життя «Поміж панами».Появу цих творів вітали Б. Д. Грінченко, І. С. Нечуй - Левицький,

Олена Пчілка, І. Ю. Рєпін та ін., відзначаючи їх реалістичність і правдивість, сатирично - гумористичний напрямок, багатство і колорит мови.ТЯ 22 Яворницький, Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д. І. Яворницький. — Дніпропетровськ : Січ, 1991. — 66 с. : іл. Робота присвячена дослідженню життя та державно-політичної діяльності гетьмана України Петра Конашевича Сагайдачного - народного героя, козацького полководця, видатного політика і українського просвітника.

ТЯ 22 Яворницкий, Д. И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. Ч. I, II / Д. И. Яворницкий. — Киев : Веселка, 1995. — 445 с. Робота містить історичні, археологічні та топографічні дані про Запоріжжя. У книзі представлено історію кожної із восьми Січей, які в різний час ставали центрами політичного життя запорізького козацтва, поміщені плани Січей, на яких відзначені старі козацькі фортеці, що збереглися до кінця XIX століття.Д. Яворницький опублікував у цій роботі велику кількість народних

пісень та переказів, помістив у якості ілюстрацій кілька малюнків І. Ю. Рєпіна, наданих для цієї мети самим художником.

ТЯ 22 Яворницкий, Д. И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. —Днепропетровск : Проминь, 1989. — 197 с.Нарис присвячений історії м. Катеринослава в період із 70-х років XVIII ст. до початку 30-х років XX ст. Робота написана в популярній формі, читач почерпне з неї багато інформації про різні події у житті міста та його мешканців.

ТЯ 22 Яворницький, Д. І. Історія запорізьких козаків : Пер. з рос. : У 3-х т. Т. I / Д. І. Яворницький. — Львів : Світ, 1990. — 319 с. У першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорізького козацтва, описані територія й кордони, природні умови Запорізької Січі.

ТЯ 22 Яворницький, Д. І. Історія запорізьких козаків : Пер. з рос. : У 3-х т. Т. 2 / Д. І. Яворницький. — Львів : Світ, 1991. — 392 с. У томі висвітлюється історія запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їх боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських та турецьких феодалів, сухопутні походи до Криму та морські — до Туреччини. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців у народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під керівництвом Богдана Хмельницького 1648—1654 рр.

93/94Я 22 Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків : у трьох томах. Т. 2 / Д. І. Яворницький ; відп. ред. Л. В. Сохань ; ред. колегія В. А. Смолій [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 1990. — 557 с. — (Пам'ятки історичної думки України : заснована 1989 року).

93/94Я 22 Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків : у трьох томах. Т. 3 / Д. І. Яворницький ; відп. ред. Л. В. Сохань ; ред. В. А. Смолій [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 1991. — 556 с. — (Пам'ятки історичної думки України : заснована 1989 року). Третій том охоплює складний та драматичний період в історії Запорізької Січі (1686—1734). У ньому висвітлюється участь запорожців у російсько-турецькій війні і в народній війні на Україні проти вторгнення шведської армії. Розповідається про перехід частини запорожців на бік Карла XII, про розгром російськими військами Запорізької Січі та відступ маси запорожців до Кримського ханства, про життя та побут запорожців у Олешківській, Чортомлицькій і Кам`янській Січах, повернення запорожців на Україну та заснування в урочищі Базавлук над Дніпром Нової Січі.

ТЯ 22 Яворницький, Д. І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків : Пер. з рос. / Д. І. Яворницький. — Дніпропетровськ : Промінь, 1990. — 190 с. Ця робота Д. І. Яворницького присвячена дослідженню життя та подвигів легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Дмитровича Сірка.

Книги про Яворницького з фонду НТБ ДНУЗТ93/94

Ш 95Шубравська, М. М. Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність / М. М. Шубравська ; відп. ред. К. Г. Гуслистий. — Київ : Наукова думка, 1972. – 252 с. : портр. — Бібліогр.: с. 234—245.Написана на великому архівному матеріалі ця книга є спробою синтетичного дослідження життя, суспільної та наукової

діяльності Яворницького, його роботи, насамперед, у галузі фольклористики, етнографії та лексикографії.

93/94М 49Меморіальний будинок-музей академіка Д. І. Яворницького / Дніпропетр. істор. музей ім. Д. І. Яворницького. – Дніпропетровськ : Рад. Україна, 1990. — 17 с. : портр., іл. — укр. — рос. Каталог експозиції Дніпропетровського меморіального будинку-

музею академіка Д. І. Яворницького

821(477С)Ш 23Шаповал, И. М. В поисках сокровищ : Докум. рассказы : О укр. историке, археологе, фольклористе, этнографе, лексикографе, писателе Д. И. Яворницком / И. М. Шаповал. — Москва : Советский писатель, 1989. — 464 с. : фот., портр., ил. В центрі оповіді образ видатного українського вченого Д. І. Яворницького. Письменник розповів про його науковий подвиг, про дружбу з І. Ю. Рєпіним, про його зустрічі з Л. М. Толстим і багатьма іншими письменниками, вченими, художниками, артистами, композиторами, про його постійне спілкування з народом.

93/94І 90Історія українського козацтва : нариси. У 2 т. Т.2 / ред. В. А. Смолій. — Київ : Київо-Могилян. акад., 2007. — 724 с.

93/94У45Українське козацтво : мала енциклопедiя. — Київ : Генеза ; Запорiжжя : Прем'єр, 2002. — 568 с.Видання представляє читачеві один із найяскравіших феноменів вітчизняної історії — українське козацтво. У 1376 статтях Малої енциклопедії відображені обставини виникнення і становлення козацтва, військове мистецтво, громадський устрій, побут, звичаї та духовність, міжнародні контакти. Серія біографічних статей розповідає про видатні постаті козацької історії та про державних діячів, дипломатів, учених, письменників і митців, об'єктом уваги яких було козацтво. Висвітлюються питання розвитку козацьких традицій в XIX—ХХ ст.

Через сто років після появи праць з історії українського козацтва Дмитра Яворницького сучасні українські історики на основі новознайдених матеріалів створили узагальнений образ українського козацтва. У другому томі розглядаються етнонаціональні аспекти, козацьке право і судочинство, традиції, сприйняття українського козацтва у західноєвропейському світі.

Журнальні статті про Яворницького Абросімова С. В. Енциклопедист козаччини : до 150-річчя від дня

народження академіка Д. І. Яворницького / С. В. Абросімова // Укр. іст. журн. − 2005. − № 4. − С. 4−46.

  Абросимова С. В. Дмитро Яворницький: образ ученого в

контексті минулого і сучасного / С. В. Абросимова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 3−10.

  Айтов С. Ш. Дослідження історії запорозьких козаків Д. І.

Яворницького і теорія "прикордонних" цивілізацій / С. Ш. Айтов // Грані. − 2005. − № 5. − С. 22−25. 

Анцишкін І. В. Образ Яворницького у спогадах Павла Коппа / І. В. Анцишкін // Грані. − 2005. − № 5. − С. 41−45.

  Бекетова В. М. До історії Дніпропетровського

історичного музею ім. Д. І. Яворницького в особах (життєва доля і музейна діяльність керівників закладу) / В. М. Бекетова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 92−96.

 

Буряк В. В. Михайло Карасьов і Дмитро Яворницький / В. В. Буряк // Грані. − 2005. − №  5. − С. 45−47.

  Василенко Н. Є. До історії написання повісті

Д. Яворницького "Наша доля − Божа воля" (за епістолярними джерелами) / Н. Є. Василенко // Грані. − 2005. − № 5. − С. 48−61.

  Голубицька Г. А. Листування Д. І. Яворницького: поштові аспекти / Г. А. Голубицька // Грані. − 2005. − № 5. − С. 52−55.

Грачевська Т. О. Постать П. Конашевича − Сагайдачного в оцінках П. Феденка і Д. Яворницького: спроба компаративного аналізу / Т. О. Грачевська // Грані. − 2005. − № 5. − С. 26−28.

  Єфимов В. Б. Дмитро Яворницький та Василь Хитько: з любов'ю

до України / В.  Б.  Єфимов // Грані. − 2005. − № 5. − С. 70−73.  Журба А. С. Проблеми каталогізації зібрання козацьких

старожитностей у фондах Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького / А. С. Журба // Грані. − 2005. − № 5. − С. 104−106.

  

Капустіна Н. І. Проблеми і перспективи діяльності Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького на сучасному етапі / Н. І. Капустіна // Грані. − 2005. − № 5. − С. 88−91.

 

Карасенко В. Ю. Повість Григорія Бабенка «Шляхом бурхливим. Повість кінця 17 століття» і Дмитро Яворницький / В. Ю. Карасенко // Грані. − 2005. − № 5. − С. 73−76.

  Коляда І. А. Козацький романтик Д. І. Яворницький / І. А. Коляда // Укр. іст. журн. − 2006. − № 1. − С. 157−165.

 

Кочергін О. І. Д. І. Яворницький і О. М. Поль: долі, пов'язані з історією Придніпров'я / О. І. Кочергін // Грані. − 2005. − № 5. − С. 32−33.

 

Лазебник В. І. Сучасники Дмитра Яворницького Хрінникови: історія і доля / В. І. Лазебник // Грані. − 2005. − № 5. − С. 76−81.

 

Овчинникова Л. П. Кореспондент Дмитра Яворницького − Олекса Коваленко / Л. П. Овчинникова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 65−67.

 

Осадча Ю. А. Портрети історичних діячів козацької доби в колекції Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького / Ю. А. Осадча // Грані. − 2005. − № 5. − С. 107−110.

 

Перкова А. І. Родина Тушканів як кореспонденти Д. І. Яворницького / А. І. Перкова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 58−62.

  Подосинова М. А. Медная утварь 17 века из фондов

Днепропетровского исторического музея им. Д. И. Яворницкого / М. А. Подосинова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 114−117.

  Сацута В. М. Листівки Великої Вітчизняної та Другої Світової війн у

зібранні Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького / В. М. Сацута // Грані. − 2005. − № 5. − С. 151−154.

  Сердюк М. Й. Палеозоологічна колекція в зібранні

Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького / М. Й. Сердюк // Грані. − 2005. − № 5. − С. 97−101.

  Синельников В. В. Д. І. Яворницький у колі

фаліївських друзів / В. В. Синельников // Грані. − 2005. − № 5. − С. 33−36.

  Степаненко Н. О. Ювеліри Росії кінця 19 − поч. 20

ст.: майстри дому Фаберже (пам'ятки зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького) / Н. О. Степаненко // Грані. − 2005. − № 5. − С. 118−121.

  

Стороженко С. І. Методологічні аспекти творчої спадщини Д. І. Яворницького / С. І. Стороженко // Грані. − 2005. − № 5. − С. 21−22.

  Тележняк К. О. Д. І. Яворницький у стосунках з батьками / К. О.

Тележняк // Грані. − 2005. − № 5. − С. 29−31.  Тихонова М. М. Культова колекція Дніпропетровського історичного

музею та її фундатор Д. І. Яворницький / М. М. Тихонова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 110−113.

  Цимлякова Т. М. До біографії Д. І. Яворницького / Т. М. Цимлякова //

Грані. − 2005. − № 5. − С. 37−40.  Чабан М. П. Кореспондент Дмитра Яворницького − князь Олексій

Орбеліані / М. П. Чабан // Грані. − 2005. − № 5. − С. 63−65.  Чергік Н. Ю. Євгенія Евенбах і Дмитро Яворницький / Н. Ю. Чергік //

Грані. − 2005. − № 5. − С. 68−69.  Чурилова Л. Н. Выдающиеся памятники древней и

средневековой скульптуры из коллекции Днепропетровского исторического музея им. Д. И. Яворницкого / Л. Н. Чурилова // Грані. − 2005. − № 5. − С. 102−103.

  Шапаренко Т. І. Кореспондент Д. І. Яворницького

Петро Ган / Т. І. Шапаренко // Грані. − 2005. − № 5. − С. 55−57.

Моїм правилом у житті було − працюй; працюй, не вдивляючись уперед та не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки та ні від кого ні нагороди, ні похвали; працюй доти, доки служать тобі руки і доки б'ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь твого народу та на благо батьківщини, дорогій тобі.

Д. І. Яворницький.

Д. І. Яворницький в музеї. 1913 р. Фото Ф. Камінського.

Будинок-музей Д. І. Яворницького

Пам'ятник Д. І. Яворницькому на його могилібіля Дніпропетровського історичного музею

У 1961 році останки Яворницького були перенесені з Дніпропетровського міського кладовища на територію Дніпропетровського історичного музею. У 1995 році на могилі Яворницького на площі біля стін історичного музею в Дніпропетровську був встановлений пам'ятник за проектом скульптора В. Р. Наконечного та архітектора В. І. Мірошниченка.

Використано інформацію з сайтів :

https://ru.wikipedia.org/

http://ua.korbush.com/wp-content/uploads/yavornitsky_art_01.jpg

http://gorod.dp.ua/news/110095

http://litopys.net/ru/thisday/month/11/day/6/id/7111

http://bubelo.in.ua/essay/cossacks/

http://krai.lib.kherson.ua/ru-ya1-peopl-1.htm

http://www.shukach.com/en/node/4373

http://ru.museum.dp.ua/

http://ecat.diit.edu.ua:81/

Презентацію підготували

Матвєєва О. В.

Шитікова Т. М.

Юнаковська В. В.

НТБ ДНУЗТДніпропетровськ

2015