Департамент освіти і науки Луганської

обласної державної адміністрації

Луганський обласний центр дитячо-юнацького

туризму і краєзнавства

Звіт про туристсько-краєзнавчу експедицію з

з активним способом пересування

«Преображенські крейдяні печери»

Здійснена по Луганській області

з 14.08 по 19.08. 2018

Керівник групи: Олександр ВЕРТЕЛЕНКО

методист Луганського обласного

центру дитячо-юнацького

туризму і краєзнавства

Сєвєродонецьк

2018

Зміст

1. Анотація 3

2. Довідкові відомості 4

3. Відомості про район експедиції 17

4. Картографічний матеріал 20

5. Опис пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи 24

7. Додатки 40

8. Висновки 42

9. Список літератури та джерел інформації 44

2

Анотація

Питання вивчення і використання історико-культурного потенціалу

Луганщини сьогодні актуальні як ніколи раніше.

Преображенські крейдяні печери - одна з унікальних історико-культурних

пам’яток Сватівщини. Вони знаходяться поблизу с. Преображенне Сватівського

району Луганської області. У XVII ст. між селами Преображенним і

Наугольнівським розпочалося спорудження цілого печерного комплексу, що

мав служити захистом від нападу ворогів. Так виникли Преображенські

крейдяні печери.

Сьогодні, коли відбувається відродження національно-культурної

спадщини, дослідження таких комплексів має принципове значення, оскільки

підземні монастирі (печери) як зразок православної аскези існували ще в період

Київської Русі.

Штучні печери Сватівщини належать до рідкісних і унікальних

архітектурних споруд. На території України найбільш відомими пам'ятниками

цього типу є печерні комплекси Києво-печерської лаври, Видубицького і

Святогірського монастирів. Величезне історичне значення цих пам'ятників

знайшло своє відображення в древніх письмових джерелах і є предметом

широкого вивчення на сучасному етапі. Проте, окрім широко відомих, існують

пам'ятники, історичне значення яких не визначене. Так і історико-культурна

пам’ятка Сватівщини – Преображенські крейдяні печери до сих пір не взята на

облік історичних пам’яток.

У всіх небайдужих до історії та культури рідного краю виникає бажання

особисто познайомитися з підземними спорудами й більше дізнатися про

особливості та історію цих загадкових крейдяних споруд. З метою відвідування

та вивчення Преображенських крейдяних печер Сватівщини у серпні 2018 року

був здійснений велосипедний похід 3 ступеню складності по Луганській

області.

3

Довідкові відомості про маршрут

1.1. Вид туризму: велосипедний

1.2. Категорія складності: 3 ступеню складності

1. 3. Район походу: Луганська область (Сватівський, Кремінський райони)

1.4. Строки проведення походу: 14 – 19. 08. 2018

1.5. Докладна нитка маршруту:

с.Куземівка – с.Преображенне – м.Сватове – с.Мілуватка – с.Заліман –

с. Красноріченське – с.Житлівка – м.Кремінна – с.Новокраснянкка –

с.Затишне – с.Індустріальне – с.Єпіфанівка – с.Боровеньки - с.Кудряшівка

– м. Сєвєродонецьк.

1.6. Довжина активної частини маршруту: 193,9 км

Протяжність ґрунтових ділянок: 155,6 км

1.7. Тривалість походу: 6 днів

Активна частина: 5 днів

Кількість дньовок: 1 день

1.8. Засоби під’їзду до маршруту – на початок маршруту група

добирається залізницею, приміським потягом Попасна – Куп’янськ до ст.

Куземівка. З Куп’янська можна доїхати приміськими потягами, які

курсують до станцій: Сватове, Попасна.

1.9. Аварійні варіанти виходу з маршруту – в разі виникнення аварійної

ситуації, група припиняє подорож в най ближньому населеному пункті.

1.10. Запасний варіант маршруту: на випадок несприятливих погодних

умов (проливних дощив) група продовжує маршрут по асфальтованим

дорогам , які проходять паралельно з основним маршрутом.

4

1.11 Графік руху

День

Дата Ділянка маршруту Пройд

шлях

(км)

Чист

ходов

час

Природні

та штучні

перешкоди

Краєзнавчі

об’єкти

Примітки

Погода

1 14.06.

2018

с. Куземівка –

с. Нагольне

с. Преображенське

всього 27,2

3,5 Від с.Куземівки до околиці

с.Наугольного рухаємось ґрунтовою

дорогою, на шляху крутий підйом з

урочища Новомар’ївка, два спуски.

Від с. Наугольне затяжний підйом по

польовій дорозі на височину, далі

рухаємось вздовж полів. Спуск в

урочище Аксенєве стежками,

бездоріжжю. По урочищу рух стежкою

до грунтової дороги, яка веде в

с.Преображенне. За селом стежка

вздовж річки і крейдяного пагорба

виводить до джерела.

Геологічний заказник

«Куземівський яр», Гончарівський ботанічний

заказник

Сонячно

2 25.06.

2018

с. Преображенське –

Печерний монастир –

м. Сватове –

с. Міловатка –

с. Новонікільське

всього 41,6

4,5 Від стоянки рухаємось по стежкам та

бездоріжжю до печерного монастиря.

Від печер рух по бездоріжжю (висока

трава) схилом Татарської балки. Далі

стежками по пагорбах до річки Красна.

Грунтова дорога вздовж річки до

м.Сватове. Від околиць м.Сватове

грунтова дорога до с.Міловатки. Від

с.Новомикільське стежка через луги до

моста через річку. За мостом ґрунтова

дорога веде до крейдяних пагорбів, до

стоянки.

Преображенський

печерний монастир, меморіальний комплекс

Слави, Пам’яті і

Скорботи, краєзнавчий

народний музей в Сватове

«Слобожанщина»

Спекотно

3 26.06.

2018

с. Новонікільське –

с.Заліман –

всього 40,2

4 Від стоянки до Залимана рух по

грантовій дорозі, далі розбитий асфальт

Мілуватський ліман Спекотно

с. Красноріченське –

с.Житлівка –

м.Кремінна

до околиць Красноріченського. За ним

затяжний крутий підйом по польовій

дорозі, яка веде до с.Голікове. Далі

ґрунтова дорога (пісок) вздовж річки до

с.Чевонопопівка. Від с.Житлівка до

м.Кремінна грантова дорога (пісок)

правим берегом річки Красна.

4 27.06.

2018

День відпочинку

Районний краєзнавчий

музей

в м. Кремінна

Спекотно

5 28.06.

2018

м.Кремінна –

с.Новокраснянкка –

с.Затишне –

с.Індустріальне –

ур. Солоне

всього 47,8

5 Від Кремінної до Новокраснянки

грантова дорога по піску через сосновий

ліс. Місцями дорога не проїздна. Від

околиць Новокраснянки до

с.Індустріальне польова дорога вздовж

лісосмуг з одним затяжним підйомом.

Далі ґрунтова дорога веде через два

урочища до стоянки.

Пам’ятник природи «Дубовий гай»

Спекотно

6 29.06.

2018

ур. Солоне –

с. Єпіфанівка –

с.Боровеньки –

с.Кудряшівка –

м.Сєвєродонецьк

всього 38,1

4 Від стоянки через урочище Солоне до

траси Рубіжне-Михайлівка стежка,

польова дорога. Від траси до

с.Єпіфанівка через урочище Широке

польова дорога з крутим спуском.

Від с. Боровеньки ґрунтовою дорогою

через балку Байрак, далі крутий підйом

і дорогою між полями до с.Кудряшівка.

Пам’ятник воїнам

захисникам Вітчизни в

с. Кудряшівка

Сонячно

6

1.12. Список групи:

№ П. І. Б. Дата

народження

Навчальний заклад

місце роботи керівників

Турист.

досвід

1 Вертеленкко

Олександр

Григорійович

13.08.1964 м. Сєвєродонецьк

ЛОЦДЮТК, методист

5 к.с. – К

2 Фастов

Іван

Володимирович

21.07.1992

м. Сєвєродонецьк

ЛОЦДЮТК,

керівник гуртка

І к. с.–У

3 Гапочка

Дар’я

Сергіївна

10.06.2003

с. Камишуваха,

НВК, учень 10 клас

2 ст. с.– У

4 Грицай

Альона

Андріївна

11.02.2003

с. Камишуваха,

НВК, учень 10 клас

2 ст. с.– У

5 Лебединський

Ігор

Дмитрович

18.04.2003

с. Камишуваха,

НВК, учень 10 клас

2 ст. с.– У

6 Вершинін

Олександр

Миколайович

01.12.2003

м. Лисичанськ,

ЗОШ № 27, учень

10 клас

2 ст. с.– У

7 Лабунський

Олексій

Василійович

13.10.2000

м. Лисичанськ,

Педагогічний коледж,

студент 3 курс

1 к. с.– У

8 Лащук

Едуард

Володимирович

05.03.2003

м. Лисичанськ,

ЗОШ № 27, учень

10 клас

2 ст. с.– У

7

1.13. Фото звіт про проходження туристсько-спортивної частини експедиції

Фото 1. На початку маршруту. Станція Куземівка

8

Фото 2. Підйом по польовій дорозі від села Наугольне

Фото 3. Спуск по бездоріжжю в урочище Аксенєве

9

Фото 4. У пам’ятника загиблим воїнам в центрі села Преображенне

Фото 5. Рух вздовж річки Красна до села Гончарівка

10

Фото 6. В центрі м. Сватове

Фото 7. В селі Мілуватка. Церква Свято-Різдва Іоанна Предречі

11

Фото 8. Спуск в село Голікове

Фото 9. В селі Житлівка

12

Фото 10. Група на пляжі річки Красна в Кремінній

Фото 11. Біля Новокраснянського лісництва

13

Фото 12. Краєвид на село Індустріальне

Фото 13. Стоянка біля ставка в урочище Солоне

14

Фото 14. В’їзд з села Боровеньки

Фото 15. В центрі с. Кудряшівка

15

Фото 16. Біля пам’ятного знака з нагоди 300-річчя с. Воєводівка

Фото 17. м. Сєвєродонецьк. У обласного українського

музикально-драматичного театру

16

Відомості про район експедиції

Загально географічна характеристика району

Маршрут подорожі пролягає по північній частині Луганській області –

Сватівським та Кремінським районами.

В лівобережній частині області простягається рівнина. На крайній півночі в

межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут

поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини

Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока

(16 —18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями

сформованими в дюни. З височин навкруги, відкриваються мальовничі краєвиди.

В районі подорожі течуть річки: Айдар, Біла, Борова притоки Сіверського Дінця.

Маршрут проходить по місцевості, де йде чергування пагорбкуватих

водораздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і

сухими балками

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня

температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня - 7°C.

Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість

опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі

часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з

різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями,

малосніжна. Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними

вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його — помірно суха. Осінь

сонячна, тепла, суха.

Водними ресурсами Луганська область забезпечена недостатньо. Головною

водною артерією є річка Сіверський Донець, яка на протягом 370 км протікає його

територією. Основні притоки, це річки Айдар, Борова, Красна. Річки регіону

мають переважно снігове (70%) і дощове (20%) живлення.

Рослинність. Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-топчаково-

ковильних степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих

17

змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в долинах

рік і в заповідниках ділянки степової рослинності. Тут зростає більше тисячі

видів різноманітних рослин. Лісів мало (біля 7 % території області).Вони

розміщені вподовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають ліси

байрачного типу. Вони ростуть в балках і відзначаються істотною

різноманітністю: серед них нараховується близько 50 порід дерев і кущів.

Переважають такі породи — дуб, береза, ясен. Тваринний світ Луганщини

належить до українського степового зоогеографічного. Фауна його бідна. Тут

налічується до 50 видів ссавців, 287 видів птахів, 42 види риб, 10 видів плазунів.

Серед ссавців найпоширеніші гризуни. З хижих тварин — тхір, лисиця, вовк,

трапляються куниця, борсук, ласка.

Економіко-географічне положення. Район розташований на сході України.

Більше половини його кордону припадає на Росію. Основний вид діяльності – це

сільське господарство. В районі присутні санаторно-курортні заклади.

Туристська характеристика району

Основна частина маршруту проходить вздовж річок Красна та Борова по

крейдяним пагорбам, з яких відкриваються мальовничі краєвиди. В населених

пунктах можна поповнити запаси продуктів харчування, при необхідності

придбати запчастини для ремонту велосипедів. В більшості населених пунктів

знаходяться медичні заклади. Майже на протязі всього маршруту можна

користуватися мобільним зв’язком.

Велосипедні маршрути в районі Луганській області дуже цікаві та достатньо

складні за рахунок довгих підйомів та спусків, відкритої степової зони, піщаних

дільницях . Більша частина маршруту проходить по ґрунтових дорогах та

стежках. В дощову погоду по таких дорогах буде важко рухатись, із за налипання

ґрунту.

Прокладати велосипедні маршрути в цьому районі можливо по ґрунтовим та

асфальтованим дорогам з невеликим навантаженням автотранспорту. В багатьох

долинах річок збудовані водосховища, де в літній сезон можна зупинитися на

привал або відпочинок.

18

Краєзнавча характеристика району

Район подорожі багатий на історичні, духовні та природні пам’ятники.

Дуже багато історичних пам’ятників-меморіалів, які розповідають про героїчне

минуле українського народу. Це пам’ятні знаки, братські могили воїнів Другої

світової війни.

Пам’ятниками духовної культури представлені храми 18-19 сторіччя церква

Свято-Різдва Іоана Предречі в селі Міловатка, Свято-Преображенська церква в с.

Преображенське, церква Святителя Миколи в селі Куземівка, Преображенський

печерний монастир.

В місті Кремінна знаходиться районний краєзнавчий музей, в Сватове

краєзнавчий народний музей «Слобожанщина». В центрі міста Сватове

знаходиться меморіальний комплекс Слави, Пам’яті і Скорботи. На високому

пагорбі в м. Сватове встановлена козацька сторожова вежа.

На маршруті зустрічаються пам’ятники природи місцевого значення:

Мілуватський водолій, Гончарівський ботанічний заказник, геологічна пам’ятка

природи «Куземівський яр», Сватівський заказник, Мілуватський ліман, заказник

«Дубовий гай» в Кремінній.

19

Картографічний матеріал

Оглядова карта маршруту

Луганська область

Масштаб 1:1 000 000

- Початок та завершення маршруту

- Напрямок маршруту

20

Карта маршруту походу 1 -2 дня

Масштаб 1:200 000

21

Карта маршруту походу 3 дня

Масштаб 1:200 000

22

Маршрут 5 – 6 дня походу

Масштаб 1:200 000

23

Опис пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи

Пошукова група здійснила велосипедний похід 3 ступеню складності по

Луганській області, під час якого вивчали Преображенські крейдяні печери

Сватівщини.

Мета експедиції – дослідження комплексу підземних споруд

Преображенської крейдяної печери Сватівського району Луганської області,

історії виникнення та його сучасного стану.

Для досягнення мети експедиції поставлені наступні задачі:

- здійснити велосипедний похід 3 ступеню складності по Луганській

області;

- вивчення історії заснування комплексу підземних споруд

Преображенської крейдяної печери, та його сучасного стану;

- визначення географічного положення Преображенських печер;

- зробити опис приміщень та коридорів підземного крейдяного комплексу.

Польові методи дослідження:

- збір інформації про об’єкт;

- вимірювання;

- обстеження та опис об’єкту;

- креслення схеми печерного комплексу;

- інтерв’ювання;

- збір легенд про виникнення крейдяних споруд;

- робота з джерелами інформації тощо.

Незважаючи на багаточисельні дослідження краєзнавців, вчених, в тому

числі і вчених вищої категорії інститутів археології та історії НАН України, все

ж таки цей унікальний об’єкт – Преображенські крейдяні печери, не розкрив ще

багато своїх таємниць.

З літературних джерел ми дізналися, що в 1973 році вчитель села

Преображенне Л. Верцун разом із групою учнів місцевої школи відшукали і

24

відкопали вхід до печери, але щоб позбутися зайвих клопіт і нещасних

випадків місцева влада декілька разів «консервувала» об’єкт, але кожного разу

ентузіасти знову його «відкривали». З весни до осені приходять в печери

відвідувачі. У 2012 році ці споруди вивчала Лівобережна археологічна

експедиція інституту археології НАН України, але цей печерний комплекс до

сих пір так і не взятий на облік історичних пам’яток.

Унікальний штучний підземний печерний комплекс знаходиться майже за

5 км на захід від південно-західної околиці села Преображенне, яке

розташоване за 15 км північніше від районного центру міста Сватове

Луганської області.

Географічне положення Преображенського печерного комплексу

Масштаб 1:200 000

Комплекс печерних споруд розміщений при впадині сухої балки в річку

Кобилку (права притока р. Красної) на високому правому схилі (що поріс

молодим лісом) балки, яка підвищується над рівниною на 30-40 м. Під

покровом лісу схил у цьому місці прорізаний неглибокою промоїною, що

починається у верхній частині схилу.

Печерний комплекс знаходиться у мальовничому місці на правому схилі

Татарської балки Уразівського лісу, урочища Аксентьєво (фото 18). Його

координати: 49°31' 45'' пн. ш., 38° 5' 30'' сх. д.

25

Фото 18. Краєвид на Татарську балку з урочища Аксенєве

Масив, у якому закладено комплекс, складено крейдоподібним мергелем.

На мергелі залягає шар темно-жовтуватого піску з включенням гравію. В

одному місці цей пісок був замитий у середину дощовими потоками і

заповнив одну з галерей печери. Ще одна галерея заповнена напівтвердим

гумусованим суглинком. Згори масив перекритий товщею четвертичних порід.

До підніжжя схилу, у якому закладено печеру, підходить грунтова дорога

з села Преображенне. Далі ця дорога стежиною піднімається вверх

дерев’яними сходами (фото 19) до основного входу, що знаходиться у верхній

частині схилу (фото 20).

26

Фото 19. Дерев’яні сходи, які ведуть до входу в печеру

Фото 20. Вхід до печер

27

До комплексу підземних споруд Преображенської печери входять мережа

коридорів, галерей і 5 печерних приміщень (див. схему). Печери споруджені в

горизонті верхньокрейдяних відкладень. Візуальний огляд показав. Що

вміщуючи порода однорідна на усьому просторі споруд, тріщини практично

відсутні. На стінах виявлені сліди рубаю чого будівельного інструменту

(ймовірно кирки, кайла). Загальна довжина ходів близько 230 метрів, висота – 2

м. Середня ширина галерей 0,7-0,8 м. Зведення ходів і кімнат виконані у

вигляді циркульної арки. Від мешканців селища Преображенне ми дізналися,

що спочатку існувало три окремих печери,а значить і три окремих входи.

Пізніше всі три печери були об’єднанні в одну. І основним входом до печери

став вхід колишньої першої печери, який розчистили і укріпили деревом з боків

і зверху (фото 20), інші входи засипані і стали завалами.

28

Вхід в печери є вузький тунель завдовжки 10 метрів з нахилом 30 градусів

(фото 21). Чим нижче опускаєшся, тим нижче стає температура повітря

(близько + 10-11 градусів С). Дорога по крейдяних коридорах йде під різним

кутом і виводить в приміщення, інші закінчуються безвихіддю. Чотири

приміщення мають в плані прямокутну форму і напівкруглі склепіння, п’яте

приміщення має складну хрестоподібну форму. В приміщеннях знаходились

трапезна, келії, капличка (храм). Тут можна побачити висічений вівтар, а по

сторонам виконані ніші, в яких ставили молитовні отвори.

Фото 21. Вузький вхід до печер

29

Приміщення № 1 (фото 22)

Довжина – 5 м, ширина – 2,9 м, висота – 2,2 м. Це найбільше приміщення

підземного комплексу, яке могло бути як трапезною, так і початковим

приміщенням для будівництва підземного комплексу. На кутовому з’єднанні

південної та південно-західної стіни вирубано отвір, що веде до зигзагоподібної

галереї, яка закінчується безвихіддю.

Фото 22. Приміщення № 1

Приміщення № 2 (фото 23)

Довжина – 4,2 м, ширина – 3,8 м, висота – 1,9 м. Приміщення має складну

хрестоподібну форму, що підкреслює його церковне призначення. У тупиковій

стіні напроти входу знаходиться велика арка подібна ніша глибиною – 0, 7 м,

шириною – 1,28 м та висотою – 0,65 м. Біля цієї ніші на задній стінці

знаходиться скельна полиця шириною 0,5 м, що розміщена на висоті 0,9 м від

підлоги і займає майже всю ширину стіни.

Під скельною полицею у центрі стіни знаходиться ніша шириною – 0,8 м,

висотою – 0,55 м від підлоги. У бічних відгалуженнях зліва і справа від входу

до приміщення розташовані у два ряди дві більші і дві менші ніші. Всього у

цьому приміщені знаходиться 11 ніш. Ці конструктивні особливості дозволяють

стверджувати, що дане приміщення слугувало храмом. Полиця у задній стіні

функціонувала як вівтар. У лівій і правій від входу стінках вирубки породи

розміром 9 на 15 см, що слугували для встановлення дерев’яної вівтарної

перегородки. Ніша під вівтарною скельною полицею могла слугувати як

жертовник храму. Ніші у бічних відгалужених приміщеннях використовувалися

для встановлення ікон і лампад.

Фото 23. Приміщення № 2

31

Приміщення № 3 (фото 24)

Довжина – 3,3 м, ширина – 2 м, висота – 2,1 м. Приміщення прямокутне

горизонтальному перерізі та у вигляді широкою циркулярної арки. У північно-

західному куті на рівні підлоги – зруйнована ніша висотою і шириною 0,8 м та

глибиною 0,85 м. У південно-західному напрямку – вхід до приміщення № 4.

Приміщення 3 з’єднується з коридором «Г» - подібною галереєю довжиною

6,6 м.

Фото 24. Приміщення № 3

32

Приміщення № 4 (фото 25)

Довжина – 3 м, ширина – 1,6 м, висота – 2 м. У горизонтальному перерізі

це прямокутне приміщення у вигляді широкої циркульної арки. На задній стінці

орієнтований на південний схід, на висоті 1,2 м від підлоги по всій довжині

вирубана полиця глибиною до 0,3 м. У північно-східній частині приміщення

вирубаний кут. Таким чином, у камері утворюється привхідний коридор

довжиною до 1 м. Вірогідно, що приміщення № 3 і 4 могли відігравати роль

каплиці, кам’яна полиця слугувала вівтарем.

Фото 25. Приміщення № 4

33

Приміщення № 5 (фото 26)

Довжина – 4,5 м, ширина – 1,8 м, висота – 2,1 м з вхідним отвором у формі

готичної арки шириною 0,5 м. У північно-східній стіні влаштована ніша у

формі арки з видовженим центром висотою і глибиною 0,35 м та шириною 0,4

м. У підлозі викопані три заглиблення округлої форми, глибиною до 0,3 м.

Вірогідно ці ями використовувалися для господарських потреб. Це приміщення

використовувалося для житлових потреб.

Фото 26. Приміщення № 5

34

На картосхемі схемі Преображенських печер видно, що крім

коридорів і приміщень ще є чотири тупики. Це порівняно довгі коридори

(понад 10 м), які закінчуються глухою стіною. До того ж, всі тупики

закінчуються уступчастими звуженнями (фото 27) . Але навіщо

затрачалось так багато сил для спорудження тупиків і що хотіли

побудувати печерники у кінці цих тупиків невідомо. Може якісь спеціальні

приміщення. Але можна зробити висновок, що печера не добудована і

раптово покинута. Інакше для чого було вирубувати такі довгі коридори,

щоб закінчувати їх тупиками.

Фото 27. Тупик закінчується уступчастим звуженням

35

В печері зустрічаються написи та малюнки. Серед тих що заслуговує

увагу є зображення хреста з написом «1827» (фото 28), він вирубаний у

відповідності із православними канонами. Він розташований на перехресті

коридорів. Для православних традицій характерним є розміщення хрестів

на перехресті доріг. Рухаючись по коридору монах, як правило, перш ніж

повернути в той чи інший бік, зупиниться і перехреститься біля цього

хреста, а потім вже буде рухатися далі. Що означає дата, яка вирубана над

хрестом можна тільки здогадуватися.

Фото 28. Настінне зображення в печері

36

Легенди про заснування Преображенських печер

Відносно заснування крейдяних печер існує чимало легенд. Під час

експедиції ми зустрічалися з мешканцями села Преображенне (Фото 29),

які розповіли нам багато цікавого про Преображенські печери.

Під час бесід ми дізналися, що в селі жив Олексій Захарович Попов,

який і показав своїм односельцям де знаходиться вхід до печер. Він

розповідав про Святого Георгія, який побудував ці печери. Георгій

щорічно ходив в Київ, щоб на пристрасному тижні в четвер сповідуватися,

замовити молебень, розговітися освяченою паскою. Ходити в Київ, щоб

відвідати Києво-Печерську Лавру і храми міста, було в звичаї віруючих

православних християн нашого краю. Це співпадає з тим, що Григорій мав

відомості про облаштування печер в Києві. Преображенська печера - це

копія ближніх печер Києво-Печерської Лаври. Преображенська лише на

декілька метрів довше їх.

Розповідають, що Георгій, зібравши однодумців, запропонував їм

побудувати власний храм. На цей час він був вже людиною похилого віку.

За пропозицією Георгій почали копати гору. Працювали будівельники

вночі. Коли ж роботи підходили до завершення, Георгій з'явився увечері,

довго молився, походжав по коридорах печери, важко зітхав. Потім мовчки

вклонився і повільно пішов. На той час Георгій дуже хворів. Куди пішов

старий, ніхто не міг сказати, оскільки і те, звідки він прийшов в село

Преображенське. За переказами місцевих жителів, Георгій зник, ніби

розтанув в передранковому тумані. І більше ніхто про нього не чув і не

знав. У народі Георгій називали святим. До речі, за православною

християнською традицією людина за життя не могла бути святим, а

канонізували тих, хто вершив подвиг поста і молитви, лише після їх смерті.

Інша легенда, розповідає про таке призначення підземних споруд:

печери від с. Преображенського тягнуться до с. Наугольного, і що цими

підземними шляхами люди втікали від нападу татар. Тому балка де

знаходиться печера має назву Татарська.

37

Фото 29. Зустріч з мешканцями села Преображенне

Ще одна історія розповідає, що ця споруда могла мати відношення до

подій, коли переслідувалися декабристи. Переслідувалися тоді мислячі

люди й на Україні. У повстанні декабристів проти царя брали участь

офіцери – люди військові. А назву села пов’язують з перебуванням тут

солдат Преображенського полку, офіцери полку перебували у селі та на

честь цього полку хутір Веселий назвали с. Преображенним. Припускають,

що в печерах приховувались від переслідування офіцери цього полка .

За місцевими переказами ми дізналися, що у кінці ХІХ ст. у селі

Преображенному невідомо звідки з’явився набожний чоловік Георгій, який

став ініціатором і організатором побудови цих печер. Відомо також, що

святий Георгій привів із Києво-Печерської лаври двох монахів, які

проживали у скиту і допомагали Георгію у будівництві всієї підземної

споруди. Але й добре відомо, що під час будівництва печери саме Георгій

приходив у село, щоб запастися олією для лампад, свічками, харчами та

всім необхідним для будівництва. Як уже повідомлялося, що у хуторі

38

Хомівці діяв жіночий монастир, а чоловічого монастиря поблизу ніде не

було і, можливо, саме тому Георгій із своєю командою намагалися

розширити свій невеликий скит і побудувати надземний храм над печерою,

щоб на базі цього невеликого скита створити звичайний і повноцінний

чоловічий монастир. Але що їм завадило це зробити та чому життя цієї

загадкової обителі так раптово замерло – залишається загадкою. Мабуть,

це найбільша таємниця Преображенської крейдяної печери.

Таким чином, версій, стосовно виникнення крейдяних печер, безліч.

На думку археологів, підземна обитель ченців-самітників датується XVI -

XVIII вв., хоча комплексних досліджень тут не проводилося, і можливо

печери були вириті і набагато раніше. За однією з версій це місце створили

православні ченці, які рятувалися від візантійських єретиків-іконоборців в

VIII столітті. Інші вважають, що підземний монастир вирили місцеві

жителі за зразком Києво-Печерської Лаври в 1894 році.

Оскільки Преображенський печерний комплекс не був добудований

та освячений (відкритий) і не визнаний офіційно православною церквою,

але деякий час діяв як православний скит, то його можна визначити

оригінальною пам’яткою народного православного християнства.

39

Додатки

1. Кошторис

витрат на подорож, на одного учасника на 6 днів

Харчування - 200.00 грн.

Медична аптечка - 15.00 грн.

Всього: 215. 00 грн.

2. Розклад роботи музеїв

Районний краєзнавчий музей,

смт. Сватове, вул. Українська, 18.

Ср. – Нд. 9.00 – 16.00

Пн. – Вт. Вихідний

Районний краєзнавчий музей

м. Кремінна, вул. Шевченко, 61

Ср. – Нд. 9.00 – 16.00

Пн. – Вт. Вихідний

Історичний музей

смт. Красноріченське, вул. Центральна 15, ЗОШ І-ІІІ ст.,

Пн. – Пт. 13.00 – 16.00

Сб. – Нд. вихідний

Військово-патріотичний

с. Житлівка, вул. Красна 15, Житлівська ЗОШ,

Пн. – Пт. 12.00 – 15.00

Сб. – Нд. вихідний

3. Розклад руху поїздів по ст. Лисичанськ

Відправлення Прибуття (Куземівка)

Попасна – Сватове – Куп’янськ: 5.23 8.26 10.03 13.25

40

41

Висновки

В рамках Всеукраїнської експедиції «Мій рідний край» здійснено

велосипедний похід по Луганській області. Група у повному складі пройшла

запланований маршрут від відхилень від плану. Заявлений маршрут пройдений

по основному варіанту. Загальна протяжність пройденого маршруту зоставляє

193 км, з яких 156 км по ґрунтовим, польовим дорогам і стежкам, що відповідає

виконанню кваліфікаційним вимогам велосипедного походу 3 ступеню

складності.

Маршрут минає автошляхи з інтенсивним рухом, основна частина

проходить по польовим та лісовим дорогам, стежкам та бездоріжжю.

Протягом маршруту у населених пунктах можна поповнити запаси

продуктів, одержати при необхідності медичну допомогу.

Маршрут проходить по височині, крейдяних пагорбах, перепад висот

коливається від 50 до 208 м над рівнем моря. Тут часто зустрічаються круті

спуски і довгі підйоми, балки та глибокі долини річок. Ці природні перешкоди

роблять маршрут дуже цікавим в спортивному плані. В цьому районі можна

організовувати пішохідні походи до першої категорії складності та ступеневі

водні походи по річці Красна.

Під час краєзнавчо-дослідницької роботи на маршруті учасники походу

провели низку досліджень щодо історії виникнення та сучасного стану

комплексу підземних споруд Преображенської крейдяної печери Сватівського

району Луганської області. Під час експедиції дізналися, що існує безліч версій

стосовно історії виникнення печерного комплексу, зробили опис приміщень

крейдяних печер, розробили схему Преображенських крейдяних печер та

з’ясували, що пам’ятка архітектури не підлягає охороні з боку держави.

Дізналися, що у підземній галереї збереглись унікальні зображення, що

потребують збереження. Це хрести, автографи ченців та інші цікаві

християнські символи. Окремі з них є надзвичайно цікавим зразком «народного

християнства», інші є

42

унікальними іконографічними зразками, що не зустрічаються в

аналогічних комплексах.

З’ясовано, що першочерговим завданням громади Сватівського району є

забезпечення архітектурного обличчя крейдяного комплексу та на скельних

зображень. Пам’ятка має бути поставлена під охорону для перешкоджання

вільного проникнення та вандалізму.

Сватівською районною радою визначена Програма-мінімуму щодо

створення археологічно-архітектурного туристичного комплексу «Печерний

монастир». На базі Преображенського печерного комплексу планується

створити архітектурний туристичний комплекс «Печерний монастир» та

відновити роботу підземного печерного храму. Виділити і закріпити за

туристичним комплексом 10 га землі для будівництва необхідних споруд , зон

обслуговування та відпочинку. Провести реконструкцію, очищення та

укріплення стін , стелі підземних приміщень і коридорів. Встановити біля входу

до печери картосхему підземних споруд, а на стінах підземних приміщень і

коридорів - інформаційні написи і стрілки, щоб відвідувачі могли легко

знаходили виходи з неї та необхідні її ділянки. Обладнати не менше двох

надійних входів-виходів з печери із дверима, щоб запобігти несанкціонованому

відвідуванню споруди.

Районні служби за дорученням райдержадміністрації підготували

необхідні документи по виділенню земельної ділянки, підведенню до

комплексу автомобільної дороги і лінії електропередач та інше. Але з початком

подій на Сході України всі види фінансування і роботи по створенню

музейного туристичного комплексу тимчасово припинені.

І знову, власне, постало питання: що буде далі з печерою? Яка чекає її

доля? Дуже хочеться вірити, що районне керівництво Сватівського району

Луганської області приділить даній проблемі достатньо уваги та вирішить її

позитивно, не допустивши ні в якому разі втрати цієї значної археологічно-

архітектурної пам’ятки.

43

Список літератури джерел інформації

1. Высоцкий В. И. Исторические аспекты топонимов Луганщины -

Луганськ, 2003

2. Есин И. Маршрути по Лугански - ЛФ ООО «Издательский Дом

Украинский Медиа Холдинг», 2010

3. Управління культури та туризму. Туристичний путівник. Луганщина

світанок України – РВЦ, 2007

4. Білоцерківська Л. Таємниці Преображенської печери. – Злагода. №2,

1997.

5. Верцун Л. Моя правда про Преображенські печери - Сватівські

відомості. № 44, 2011.

6. Кривонос С. Святое подземелье Преображенного - Наша газета,

№57, 2011.

7. Ляшко Ю. Преображенські печери: загадки рідного краю - Юність

Слобожанщини, №7, 2006.

8. Сергиенко Д. В поисках пещерного монастыря - Наша газета, №44,

2010.

9. Інтернет джерела Wikipedia.

44