Молодь Черкащини 06 2010
-
Upload
- -
Category
News & Politics
-
view
2.314 -
download
6
description
Transcript of Молодь Черкащини 06 2010
ПередПлатний індекс
газета виходить з 1960 року
газета виходить з 1960 року
3.02.2010
№6(4996)
46 каналів телепрограми
•що занадто...Велика кількість опадів загрожує масштабною весняною повінню
сторінка 3
•де ж та школа, де ж той клас...Школу в тальному хочуть перевести в інше приміщення. директор – проти
сторінка 4
•вибори відбудуться за будь-якої погодиЧеркаська влада і правоохоронці запевняють, що до виборів готові
сторінка 5
•адреналінова роботаЯкі професії можна вважати екстремальними
сторінка 8
•без надії сподівайсяЗвістку про батька черкащанка отримала через шість десятиліть
сторінка 9
•спорт і здоров’яЩо слід враховувати, обираючи спортивну секцію
сторінка 10
фот
окол
аж Р
оман
а Ки
Рея
влучний погляд на сучасне життя
У середу 3 лютого 1960 року побачив світ перший номер газети «Молодь Черкащини»
3 лютого 20102Ці дні в історії Черкащини•
Імена в подіях
наші новини
5 лютого, 1927 рікнародився Григорій суховершко, відомий черкаський журналіст, перший редактор газети „Молодь Черкащини” (1960-1963 роки). Закінчив Вищу партійну школу, академію суспільних наук при Цк кПрс. кандидат історичних наук, доцент. нагороджений орденами Вітчизняної війни другого ступеня, трьома орденами трудового Червоного прапора, Почесними Грамотами Президії Верховної ради Урср. на журналістській роботі з 1947 року. до роботи в „Молодіжці” очолював кілька районних газет Черкащини. З 1963 року – на партійній роботі, з 1989-го – на викладацькій: обіймав посаду завідувача кафедри Обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. автор більше десяти монографій з історії Черкащини, а також багатьох книг у співавторстві. лауреат обласного творчого конкурсу „кращий журналіст року” (2003 рік).
6 лютого, 1940 рікУ Черкасах народився Валерій рудий, учений, дослідник буддизму, сходознавець. З початком війни родина виїхала в самарканд, і саме там для малого Валери розпочалося пізнання сходу, якому він присвятив усе своє життя. Валерій ісайович закінчив східний факультет ленінград-ського університету, опанував санскрит та сучасні індійські мови – хінді та урду, згодом, тибетські та давньокитайські мови й діалекти. Питанням індуїзму, буддизму та йоги Валерій рудий присвя-тив десятки праць. саме він відродив ленінград-ську буддологічну школу, знищену за сталінських часів. Помер один з провідних російських сходо-знавців сучасності 31 серпня 2009 року.
6 лютого, 1957 рікУ селі Маслівці Миронівського району київської області в селянській родині народився Михайло калініченко Закінчив факультет фізичного вихо-вання Черкаського державного педагогічного інс-титуту (1983), Уманський сільськогосподарський інститут (1990), інститут журналістики київського державного університету (2002). співробітничає з органами преси і телерадіомовлення з 1989 року, очолював інформаційно-аналітичну службу Черкаської обласної державної адміністрації, редагував вісник виконавчої влади «спільна справа». З 1998 року – генеральний директор Черкаської обласної державної телерадіокомпанії. Член національної спілки журналістів України з 1998 р.
8 лютого, 1930 рікУ селі Білоусівці на драбівщині народилася діана Петриненко, українська оперна співачка, народна артистка срср (1975 рік), лауреат державної пре-мії України імені тараса Шевченка (1972 рік). Во-кальну освіту здобула у київській консерваторії, закінчила аспірантуру. У 1955-1958 роках була солісткою державної хорової капели „думка”, у 1962-1988 роках – київської філармонії.
Пік популярності нашої землячки припав на 60-70 роки: завжди привітну і усміхнену, її часто пока-зували по телебаченню, її срібний голос звучав по радіо. іван козловський – неперевершений тенор і самобутній виконавець українських народних пісень – згадував, що діана Гнатівна найтяжче у своїй роботі переносила... популярність. Після присвоєння їй найвищого звання – народної артистки срср співачка просила не оголошувати його на концертах. Одним із найбільших життєвих успіхів велика співачка вважає виховання свого сина тараса. і хоча він не став диригентом, як того хотів батько, неповторний голос народного артиста України тараса Петриненка відомий кожному.
номінаЦія•
Наш земляк серед кращих менеджерів року
підсумки•
Працівники МНС врятували 15 млн. грн.Протягом минулого року працівниками Головного управління МНС України в Черкаській області було врятовано 61 особу, 445 будівель, 36 одиниць техніки, 90 голів худоби. Слід зазначити, що вартість збережених цінностей перевищила 15 млн. грн. Про це йшлося на розширеному засіданні, присвяченому підсумкам роботи Управління.Загальна кількість подій надзвичайного характеру торік склала 1936 випадків, у результаті яких загинуло 349 осіб ( із них 14 дітей), травмовано 845 черкащан ( із них 30 дітей). Протягом минулого року рятувальниками було ліквідовано 916 пожеж, під час яких загинуло 96 осіб. Серед них і складні пожежі, як от у цеху з виготовлення вати; пожежа на зерносховищі, у сімейному гуртожиткові та ін.
М.Ч.
всім операм опери•
Справ більше, ніж у Шерлока ХолмсаУ Черкаській області покращилася криміногенна ситуація. На цьому на колегії 30 січня наголосив начальник ГУ МВС України у Черкаській області Микола Лушпієнко:– Зменшилася кількість навмисних убивств, випадків тяжких тілесних ушкоджень, незаконних заволодінь транспортними засобами. За рівнем злочинності наша область посідає десяте місце серед інших 26 регіонів України. Це свідчить, що міліція Черкащини працює стабільно. Свіжий приклад, коли в Умані оперативно затримано особу, яка підозрюється у вчиненні розпусних дій відносно малолітніх дітей. В середньому за рік одним слідчим міліції розкривається до тридцяти справ. Такого навантаження, як у черкаських правоохоронців, напевне, не було ні в Шерлока Холмса, ні у слідчих із серіалу «Менти»
М.Ч.
у народ•
Дахнівчани познайомилися зі своїм «сільським головою»
Всеукраїнський рейтинговий журнал «Гвардія» опублікував список найбільш успішних менеджерів 2009 року.
Експерти й конкуренти віддали голові правління ВАТ «Миронівський хлібопродукт», нашому землякові з Катеринополя Юрієві Косюку друге місце серед 428 претендентів, які працюють у 30 різних секторах економіки. При цьому Юрій Анатолійович визнаний кращим серед топменеджерів підприємств агропромислового комплексу, а найближчий конкурент, що представляє АПК, перебуває в сьомому десятку рейтингу.
Для оцінки професійного рівня менеджерів вищої ланки застосовувався системний інтегрований підхід, що враховує такі складові репутації, як економічна ефективність управління компанією, конкурентоспроможність, взаємини компанії з партнерами, соціальна корпоративна відповідальність і ділова репутація самого керівника. Незалежну експертну оцінку кандидатам рейтингу дала також експертна рада, до якої входять авторитетні професіонали, які представляють різні сектори економіки.
М.Ч.
Перші збори громади мікрорайону №1 (Дахнівки), були проведені минулого тижня. На них новопризначений голова Комітету самоорганізації населення мікрорайону Микола Мирза познайомився з місцевими жителями. Тема зустрічі стосувалася плану розвитку Дахнівки на 2010 рік. Разом із головою комітету ознайомитися з проблемами місцевих жителів прийшли і 20 представників його команди.Найбільше жителів Дахнівки турбує неналежний стан доріг, є пропозиції покращити сис
тему освітлення, каналізації, вивезення сміття. Втім, не забувають дахнівчани і про свій культурний розвиток.
– Ми вже працюємо над створенням місцевого вокальноінструментального ансамблю, школи боксу, школи діджеїв, тренажерної зали, – розповідає «Молодіжці» Микола Мирза. – Задумок чимало. У планах – зробити з Дахнівки такий собі спортивний мікрорайон. Окрім того, будемо працювати над відновленням давніх українських традицій. Мені хочеться, щоб тутешні мешканці знали одне одного в обличчя і при зустрічі віталися. Таку традицію збережено у селах. Я, до речі, не проти, коли мене називають дахнівським сільським головою, а таке вже не раз траплялось (сміється).
Олена БЕРЕСТЕНКО
фот
о з
архі
ву М
икол
и М
иРЗи
рекл
ама
№6 3наші новини
рекл
ама
ніЧна пригода•
пограбували, але не втекли•
З пістолетом-запальничкою «на діло»
стихія•
Бутафорська шибениця із повішеним манекеном стала символом на мітингу на центральній площі Черкас у перший день лютого. нещасне опудало уособлювало вкладників та позичальників банків.
– Підприємці, які взяли у кредит автомобілі, техніку, приміщення, через зростання долара нині не можуть розрахуватися з боргами (адже банки вимагають віддавати кредити лише в доларах), – коментує голова профспіл-ки «Солідарність» Ольга Ракова. – тому кредитні ризики між собою мають роз-ділити держава, банки та територіальні громади міста. а не так, як зараз – коли підприємці залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами.
Наталія ЗАЇКА
Екологи б’ють на сполох, заявляючи, що весняна повінь стане наймасштабнішою за останні півстоліття – насамперед через незвично велику кількість опадів.
За попередніми прогнозами, через різке підняття рівня води у Дніпрі, наприклад у Києві, може залити Труханів острів, Поділ та весь лівий берег. Єдине, на що покладаються кияни – це дамби та гідроелектростанції, які мають стримати напір води. В екологів є побоювання і щодо підтоплення окремих територій на Черкащині.
Як повідомляє завічу-вачка сектору гідромете-озабезпечення Черкась-кого обласного центру з гідрометеорології Ірина Джулай, протягом січня по області при нормі 40
мм середній рівень опадів становив від 70 (у Канівському районі) до 110 мм (в Уманському).
– Від сімдесятих років минулого століття таких значних опадів на Черкащині не спостерігалося, – розповідає Ірина Джулай. – Схожа ситуація була хіба що 2004 року, але тоді опади не були такими інтенсивними.
На думку Ірини Джулай, черкащанам потрібно сподіватися на поступове сніготанення та на надійну роботу гідротехнічних споруд Канівської ГЕС. За прогнозами Ірини Джулай, незабаром ми спостерігатимемо небувалий за останні роки водостік на річках.
– Найбільше сніготанення припадає, зазвичай, на березень, – коментує «Молодіжці» начальник виробничого відділу Канівської ГЕС В’ячеслав Синенко. –
Саме тоді вимальовується загальна картина. До того ж дев’яносто відсотків води прийде до нас із Білорусі та Росії. А тому багато що залежить від того, які там зараз сніги.
Пан Синенко наголошує – навіть за найекстремальніших умов ГЕС працюватиме на всю потужність, а в разі потреби – і в посиленому режимі. Тож черкащанам боятися нічого.
До групи ризику потрапляють Дахнівка та мікрорайон Митниця в Черкасах. У Дахнівці, до речі, вже почалася повінь. За повідомленням началь-ника відділу екології та раціонального природо-користування Черкась-кого міськвиконкому Володимира Гусаченка, підвали та погреби деяких жителів цього мікрорайону вже підтоплені, а дахнівчани змушені ходити у гумових чоботях.
– Рівень грунтових вод зараз справді надвисокий, – зазначає головний міський еколог. – Міська зливна каналізація функціонує далеко не на відмінно, а тому буде багато води, особливо в низинних районах міста.
За словами депутата Черкаської міської ради, голови Комітету само-організації населення мікрорайону №1 (Дах-нівка) Миколи Мирзи, під час затяжних дощів чи повені деяким жителям мікрорайону справді непереливки – вода затоплює їхні подвір’я.
– Та ще, як на лихо, щоб розширити межі своїх городів, люди позасипали маленькі струмочки, які раніше були у Дахнівці, – пояснює Микола Мирза. – Тепер воді тут нікуди діватись – утворюються величезні канави. Ми зробили аерофотозйомку, і зараз геодезисти визна
чають, хто і скільки зайняв громадської землі. Також було розроблено проект «Водовідведення Дахнівського мікрорайону», який конче необхідно дахнівчанам. Однак на його реалізацію потрібно не один мільйон гривень, а тому ми звернулися до міської та обласної рад із проханням допомогти фінансами.
Як розповідає Микола Мирза, у Дахнівці згодом
навіть планують вирити кілька озер. Отож цей мікрорайон від можливих повеней рятуватимуть усіма можливими способами – підсумовує депутат.
Тим часом працівники Канівської ГЕС поки що не можуть сказати точно, наскільки підніметься вода в Дніпрі, але знають напевне, що рівень її буде більшим, аніж зазвичай.
Олена БЕРЕСТЕНКО
Частина Черкащини може опинитися під водоюЦьогорічний рівень опадів найбільший за останні п’ятдесят років
ФотоФакт•
За півтори години троє жителів Чигирина здійснили напад на два місцеві магазини. При цьому продавців вони залякували пістолетамизапальничками.
Молодики двадцяти з лишком років сергій, Женя та Олексій заздалегідь спланували напад на магазини у рідному Чиги-рині.
Отже, суботнього вечора, близько 19.30 двоє цих хлоп-ців забігли до магазину «дже-рельце». на обличчі одного була медична маска, другий обмотався шарфом. третій спільник був за водія. на той
час магазин саме порожню-вав. націливши на продавця пістолет і погрожуючи його вбити, зловмисники підійшли до касового апарата. Вони розраховували присвоїти собі всю виручку, однак сума вия-вилася замалою – в касі було лише 300 гривень. такого повороту подій нападники не очікували! Звідки ж сергій, Женя та Олексій могли знати, що до їхнього нападу прода-вець переховала більшу час-тину виручки за півметра від касового апарата – вочевидь жінці інтуїція підказала.
Після такого «нерибного уло-ву» хлопці вирішили пошукати щастя в іншому місці. О дев’ятій годині вечора вони заскочили ще до одного магазину, та й там не поталанило – не вдалося відкрити касовий апарат.
а тим часом продавець «джерельця» повідомила про пограбування в міліцію. до того ж і свідки бачили, як гра-біжники вибігали із магазину та сідали в червоні «жигулі».
нападники прямували до Черкас. але втекти їм так і не вдалося. Правоохорон-
ці спрацювали оперативно. Вже о 21.15 вони наздогна-ли описаний автомобіль, і не помилилися. Проте попервах чигиринці поводилися зух-вало і робили вигляд, ніби ні про яке пограбування й чути не чули. та правоохоронці у машині знайшли шарф, ме-дичну маску, а під сидінням – пістолет-запальничку. Ще один іграшковий пістолет, ви-кинутий крадіями, міліціонери виявили на дорозі.
нині за цією справою три-ває слідство. Проти зловмис-ників порушено кримінальну справу за статтею 187 кримі-нального кодексу України (груповий розбійний напад), що передбачає позбавлен-ня волі від 8 до 10 років. Як з’ясувалося, досі за юнаками не числилося кримінального минулого чи судимості. Один із них студент, другий – при-ватний підприємець, третій – безробітний.
нині молоді люди шкоду-ють про скоєне, а їхні батьки – просто шоковані вчинком своїх дітей.
Євгенія ВЯТКІНА
В Умані в ніч із 27 на 28 січня на місцевому автовокзалі сталася сутичка між уманчанами і двома паломниками хасидами. В результаті бійки один із паломників був важко поранений у ділянку серця. до лікарні хасиди з «поля бою» добиралися самостійно, зупинивши по дорозі таксі.
– до моєї машини підбігли
двоє з криками «серце! Госпіталь!», – розповідає таксист. – Я подумав, що у когось серце болить. коли чоловіки сіли в машину, в одного на одязі я помітив плями крові. У другого все лице було в крові, напевно, був розбитий ніс.
– Постраждалий із проника-ючим ножовим поранен-ням у серце відразу був ушпиталений, – повідомила заступник головного лікаря Уманської міської лікарні Людмила Лісаченко. – його прооперували, стан важкий,
перебуває у реанімації
За паспортними даними, які вдалося дізнатися ліка-рям від одного з хасидів, постраждалий – 27-річний Матете Гумойша. Грома-дянином якої країни він є, встановлюється.
того ж дня радник міського голови Світлана Ліпінська на прес-конференції зазна-чила, що згаданий нічний інцидент – не прояв анти-семітизму, а хуліганські дії. Мер міста звернувся до правоохоронних органів з проханням узяти цю справу на особливий контроль.
Дзвенислава КАРплюК
Кривава розбірка
фот
о На
талі
ї ЗАЇ
Ки
Чи впорається мікрорайом Митниця з талим снігом, – покаже час
фот
окол
аж Р
оман
а Ки
Рея
3 лютого 20104 наші новини
ПП “Спецзахист АСПС”
ситуаЦія•
Тут вам не столиця!Міська влада пасує перед погодними умовами, нарікаючи, як завжди, на нестачу фінансуванняЧиновники зізнаються – мовляв, з ожеледецею не справлялись, адже при дуже низькій температурі повністю очистити території від льоду вкрай важко, а грошей на закупівлю додаткової техніки для очищення міста бракує. – Сіль роз`їдає лід при температурі до мінус 8 градусів, а при розбиванні криги ломами є великий ризик пошкодження асфальтного покриття, – роз’яснює «Молодіжці» заступник директора департаменту муніци-пальної інспекції Чер-каського міськвикон-кому Ольга Швець. – А грейдер не призначений для очищення тротуарів. Ми оштрафували сотню місцевих приватних підприємців–власників закладів, прилегла територія яких не була в належному стані.
Як розповідає Ольга Швець, штрафи накладали відповідно до Адміністративного кодексу, а тому вони досить символічні – від 51 до 119 грн. Цікаво, що при повторному порушенні закону (а такі випадки були) додаткових штрафів від порушників вимагати не можна.
У Києві, до речі, чиновники підійшли до проблеми боротьби з ожеледицею поновому. Міська адміністрація тепер відшкодовуватиме мешканцям багатоповерхівок гроші за неналежне надання послуг ЖЕКами у період морозів. За підрахунками Міністерства ЖКГ, оплата за січень має бути до 20 % нижчою, ніж зазвичай.
Міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко закликав киян відстоювати свої права, вимагаючи відшкодувань. А в разі відмови – навіть звертатися до суду.
Черкаська ж влада апелює до погодних умов, нарікаючи на «вибрики» стихії та брак спеціальної техніки.
– Порівняно з іншими містами України, Черкаси ще в досить нормальному становищі, – «втішає» Ольга Швець. – Он у інших містах ще гірше.
Олена БЕРЕСТЕНКО
освітянський •конФлікт
Шкільна проблема в ТальномуОсь уже кілька місяців не можуть дійти згоди директор місцевої школи №4 та міський відділ освіти. У школи немає свого приміщення, і вона орендувала частину класів у місцевої школиінтернату, яку нещодавно реформували в санаторну школу закритого типу. Згідно із законодавством, вона не має права ділити територію зі ще одним навчальним закладом. Колективу четвертої школи пропонують звільнити класи і приєднатися до іншої школи, яку планують реорганізувати в школугімназію.За словами директора четвертої школи Олександра Міняйла, вони зверталися в різні інстанції, але ніхто не може вирішити цю проблему.
– Нашій школі вже чотири роки, – каже Олександр Міняйло. – У нас поглиблене вивчення іноземних мов, і сюди возять дітей із 12 сусідніх сіл. Тут високий рівень знань – діти виборюють призові місця на олімпіадах. Тому ми не хочемо втрачати напрацьоване. Коли на початку року почалися проблеми з навчальними класами, я вже пропонував дітям подумати і перейти в іншу школу, де кращі умови для навчання. Але всі діти залишилися у нас.
У міському відділі освіти погоджуються, що така проблема існує, і обіцяють вирішити її до закінчення навчального року.
– У школи немає приміщення, та й у міста немає такої будівлі, в яку можна було б перемістити школу, – пояснює начальник міського відділу освіти Володимир Синьогуб. – Вихід тільки один – приєднатися до першої міської школи. Тільки там є вільні класи. На базі цього закладу ми хочемо відкрити гімназію гуманітарного напрямку. Весь педагогічний колектив ми залишаємо викладати в об’єднаній школі.
Такий варіант не влаштовує керівництво четвертої школи. Директор стверджує, що краще закриє школу, аніж приєднається до першої міської.
Дзвенислава КАРплюК
на Часі•
Прийшла пора – задекларуйся!
нове життя•
Замість наркотиків та алкоголю – молитва і праця
Майже чотири місяці в Умані діє реабілітаційний центр для наркоманів та алкозалежних. Центр створений за сприяння Єврейської месіанської релігійної громади. І згубні звички тут лікують молитвою та працею.
Три працівники реабілітаційного центру приїхали з різних міст до Умані, але їх об’єднує багато спільного – зокрема, минуле з наркотиками.
– Ми всі колись вживали цю отруту, – розповідає Павло з Донецької області. – У результаті я кілька разів сидів за гратами. Але допомогли друзі, які
відкрили мені дорогу до Бога. На зібраннях я покаявся і покинув усі згубні звички. І ось уже сім років я не те що більше не вживаю наркотиків, а й не п’ю і не палю, створив сім’ю. Тому вирішив допомагати таким, яким колись був сам.
Зараз на реабілітації перебуває один наркозалежний із Черкас. Він уже три місяці проходить курс лікування молитвою та працею.
– Мені 33 роки, а я вже був кілька разів за крок від смерті, – зізнається Ігор. – Я займався боксом, був сильною і здоровою людиною. Але «друзі» підсадили мене на наркотик. А сюди мене привели знайомі, яким допомогла ця програма.
Маю дружину і трьох дітей, і хочу повернутися до них здоровим. Ранок у нас починається з молитви, потім готуємо їсти та рубаємо дрова, щоб топити піч, бо газу тут немає.
– Уманчан поки що звертається мало, але ми розповідаємо людям про свою діяльність, – ділиться киянин Ігор. – Ми намагаємося достукатися душі наркозалежних, донести нашу віру в Бога і дати змогу повірити, що можна змінити своє життя. Дві уманчанки з нашою допомогою позбавились алкогольної залежності.
За словами працівників центру, їхня громада існує за власний рахунок. Дзвенислава КАРплюК
В Україні, й Черкасах зокрема, розпочалася кампанія декларування доходів громадян. Як повідомляє відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян дПі у місті Черкаси, черкащани зобов’язані задекларувати свої доходи за 2009 рік. а саме – громадяни, які отримували доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких протягом року податок не утримувався, зокрема:
• доходи від нерезидентів (іно-земні доходи);
• доходи від здійснення операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпо-ративних прав та інше);
• матеріальна допомога понад 940 грн. на рік;
• доходи від надання майна в оренду фізичним особам;
• доходи у вигляді виграшів у гральних закладах;
• доходи, отримані від фізичних осіб, які не є суб’єктами підпри-ємницької діяльності;
• доходи у вигляді спадщини та подарунків;
• інші доходи, з яких не було сплачено податок.
За наслідками подання декларації фахівці податкової служби вираху-ють суму податку до сплати в бюджет.
річна податкова декларація по-дається до 1 квітня цього року до державної податкової інспекції за місцем проживання громадянина.
По довідкову інформацію з питань декларування доходів мешканці Черкас можуть зверта-тися за телефонами 37-83-82, 45-80-44, 1507.
М.Ч.
Хлопці в майбутнє дивляться з оптимізмом
фот
о Д
звен
исла
ви К
АРпЛ
юК
рекл
ама
№6 5наші новини
КиївсьКий НаціоНальНий
авіаційНий уНіверситет
ХарКівсьКий НаціоНальНий
аероКосМіЧНий уНіверситет
м.Черкаси, б. Шевченка, 333/2, каб, 203 (між Седова та Енгельса, зуп. Сєдова) Тел.: 56-15-12, моб.: 8-050-46-46-064, 8-067-931-97-13е-maiІ: XAI_Vinc@maіl.ru
Ліц
. АБ
№17
5712
від
03.
10.2
005;
АА
№52
1887
від
23.
06.0
3 р.
вид
. МОН
У
увага! готуйся з нами до тестування та стань гарантовано студентом обраного тобою університету!
Графік роботи курсів дозволяє всім охочим навчатися у нас.Формування груп постійно.
Телефонуйте! приїзджайте! поспішайте!
Міністерство освіти і науки України
всі 100% випускників наших курсів – сьогодні студенти! ре
клам
а
Черкаська філія запрошує на спеціалізовані до тестування підготовчі курси з таких предметів (на вибір):
1 Інженерна механіка (двигуни, транспортні технології)
2 Робототехнічні комп’ютерні системи
3 Газотурбінні установки та КС4 Автомобільний транспорт5 Телекомунікації (супутни-
ковий, мобільний, цифровий зв’язок,телебачення)
6 Комп’ютерна інженерія 7 Маркетинг (+ митна справа)
8 Геодезія, Картографія, Зем-леустрій
9 Фінанси та кредит (Банківська та податкова справи)
10 Менеджмент (туристично-го бізнесу, адміністрування, логістика)
11 психологія (загальна + бізнесу)
12 Облік та аудит13 економіка
1. Українська мова та література2. Математика3. Географія
4. Іноземні мови5. Історія України6. Біологія
Більше 50% –
за бюджетом
+ працевлаштування!
ситуаЦія•
За планом•
Черкащина до виборів готова?Другий тур виборів Президента України відбудеться вже найближчої неділі, 7 лютого. На Черкащині області проголосувати має 1 530 712 осіб. В облдержадміністрації, міліції та прокуратурі запевняють, що до виборів готові. Комунальники також переконують, що очистять від льоду підходи до дільниць, аби у виборців не зникло бажання виходити голосувати.Вже 4 лютого окружні виборчі комісії отримають бюлетені. В облдержадміністрації сподіваються, що цього разу не виникне таких проблем зі списками виборців, як були у першому турі. Тоді через неякісні списки суди області прийняли 824 звернення від громадян.
Як повідомила начальник головного управління внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації Елеонора левицька, під час другого туру виборів на Черкащині працюватиме дев’ять спостерігачів з інших країн.
За словами начальника ГУ МВС Ук-раїни у Черкаській області Миколи лушпієнка, щоб уникнути фальсифікацій, міліція працюватиме на повну силу. Адже нині до правоохоронців надходить інформація про спроби купівлі голосів та про надмірну агітацію.
– Деякі агітатори приходять у школи і обіцяють у разі голосування за їхнього кандидата відремонтувати в навчальному закладі вікна. Такі випадки непоодинокі, – зазначив головний міліціонер області. – Таким агітаторам слід роз’яснювати, що вони ризикують навіть притягатися до кримінальної відповідальністі.
Нагадаємо, що скористатися своїм законодавчим правом виборця черкащани можуть із 8ої години ранку до 20ої вечора 7 лютого.
Наталія ЗАЇКА
“Фронт змін” Черкащини у ІІ турі виборів Президента голосуватиме проти всіх
Розбудовувати в Черкаській області державницьку партію “Фронт змін” та готуватися до виборів у місцеві органи самоврядування – таке завдання поставила перед учасниками обласної партійної конференції голова черкаської обласної організації партії “Фронт змін” Юлія Воєвода
За словами голови черкаської обласної організації партії “Фронт змін” Юлії Воєводи, партія та її лідер у цілому задоволені результатом голосування, особливо з огляду на адміністративний тиск і «чорні» виборчі технології, скеровані проти Яценюка. Задоволені у черкаському “Фронті змін” і масштабною підтримкою черкащанами Арсенія Яценюка у першому турі виборів Президента.
– Невдовзі місцеві та парламентські вибори. Наш лідер — наймолодший зпоміж усіх
кандидатів, так що в нас усе ще попереду. Решта кандидатів — це вже минуле, — сказала Юлія Воєвода.
Зараз в обласного партійного осередку партії “Фронт змін” основним завданням є реєстрація міських та районних осередків — розбудова структури; аналіз здобутків та недоліків роботи під час цих виборів, аналіз роботи в області. Окремо — підготовка до місцевих виборів.
За словами Юлії Воєводи, на місцевих виборах партія “Фронт змін”
має всі шанси здобути значно більшу підтримку черкащан та отримати вагоміші результати на виборах до рад усіх рівнів у Черкаській області. Адже у партії немає старих облич, відомих за участю в інших політичних проектах, так званих “політичних колобків”. І десятки тисяч черкащан, які голосували за Яценюка, – голосували за зміни в країні, за нову Україну, за інших політиків. Вони голосували себе, за своє майбутнє, – підкреслила Юлія Воєвода.
юрій ДУБРАВА
На партійній конференції обласного осередку партії “Фронт змін”, яка відбулася 29 січня, було підтримано позицію лідера Арсенія Яценюка про непідтримку у ІІ турі виборів Президента жодного зпоміж двох кандидатів. Юлія Воєвода зазначила, що «Фронт змін» також підтримує і заклик про те, щоб у ІІ турі виборці, які віддали голоси за Арсенія Яценюка, проголосували проти всіх.
Черкаська команда партії “Фронт змін”. В центрі – голова черкаської обласної
організації партії “Фронт змін” юлія Воєвода
фот
о з
архі
ву
3 лютого 20106 об’єктив
Усі ми свідки того, як із кожним роком зростають можливості мобільних телефонів. Вони обростають фото і відеокамерами, mp3плеєрами, диктофонами, веббраузерами, GPSнавігаторами тощо. Створюється враження, що функція власне телефону в цих пристроях навіть не основна: увімкнути відтворення музики чи зробити фотографію простіше і швидше, ніж подзвонити. Безсумнівно, можливості мобільних телефонів розширюватимуться і надалі. Як же визначити, куди спрямується конструкторська думка? Перше, що спадає на думку, – погана автономність. Розміри телефонів зменшуються, а кількість функцій зростає. У результаті, для акумулятора залишається дедалі менше місця. Відповідно, ємність його також невелика і він здатен підтримувати роботу апарата протягом щонайбільше двохтрьох днів.
Друге, що хочеться поліпши
ти, – екран. Надто він маленький. Для простого телефону його, звичайно, вистачає, але читати з нього книги, грати в ігри чи дивитися фільми вже незручно.
Третій кандидат на поліпшення – клавіатура. Вводити інформацію на мобілці незручно, повільно і шкідливо. Навіть з’явилася специфічна хвороба – “синдром великого пальця”, що уражає SMSаматорів.
А найбільша претензія до телефону та, що його потрібно тримати біля вуха, рукою. А їх у людини всього дві. Спробуйте поговорити по телефону, коли в обох руках у вас сумки.
Тож спробуємо сформулювати вимоги до майбутнього телефону.
Отже, телефон повинен забезпечувати:
• передачу інформації в без-дротових мережах GSM, WіFі, Bluetooth та ін.
• уведення/вивід звукової, графічної і відеоінформації високої якості; причому – оперативно і без вико-ристання рук;
• введення алфавітно-цифро-вої інформації;
• можливість підключення додаткових необов’язкових пристроїв: приймача GPS, кард-рідера, FM чи тБ-тюне-ра, відеопроектора, ігрового контролера, сканера відбитків пальців, медичних датчиків й ін.;
• можливість підключення до побутової аудіо-, відеоапара-тури і комп’ютерної техніки.
Зрозуміло, для нормальної роботи всього цього набору знадобиться велика обчислювальна потужність, значний обсяг оперативної і довгострокової пам’яті та потужне джерело електроживлення.
Виявляється, такі варіанти давно існують. Наочний приклад – персональний комп’ютер: на робочому столі знаходяться тільки пристрої введення інформації, а основна частина комп’ютера схована від очей.
За таким же принципом можна сконструювати і мобільний телефон. В основному блоці будуть міститися джерело живлення, інтерфейси, процесор, накопичувачі даних… З іншими
частинами блок буде зв’язаний безпровідним інтерфейсом.
Цікавий варіант, коли дисплей зблокований із гарнітурою. При цьому пристрій зовні буде схожий на звичайні сонцезахисні окуляри. Вже зараз існує кілька технологій виготовлення таких дисплеїв. У результаті можна буде переглядати інформацію на дисплеї без використання рук. З урахуванням того, що віртуальне зображення на такому екрані може мати величезний розмір і навіть бути тривимірним, а аудіогарнітура – стереофонічною чи квадрафонічною, одержуємо “домашній кінотеатр”. Та й для повного занурення у тривимірні ігри такий дисплей також цілком підійде. Ще одне застосування – на зображення реального світу можна буде накладати покажчики, стрілочки тощо від навігаційної системи.
Додаткові можливості з’являються, якщо в пристрої буде пара мініатюрних камер. Тоді можна віддавати зображення і звук іншій людині, щоб та подивилася на світ “чужими очима”. Відеокамери можуть бути із трансфокатором – от вам відразу і бінокль! А якщо з макрорежимом – хоч і не мікроскоп, але потужне збільшувальне
скло точно. Крім того – матриці відеокамер чутливі до інфрачервоного діапазону. У звичайних камерах цей діапазон спеціально забирають фільтрами, щоб зображення мало звичний для людського ока вигляд. Але якщо додати інфрачервоне підсвічування – одержимо прилад нічного бачення.
Де ж буде клавіатура? Вона може бути й віртуальною: її зображення проектуватиметься на екран, а за допомогою сенсорних рукавичок будуть фіксуватися “натискання” на віртуальні клавіші. Напевно, задіюватимуться й інші способи взаємодії – голосовий набір, вибір пунктів меню з допомогою відстеження рухів ока й ін. Всі ці технології існують уже сьогодні – залишилося тільки звести їх докупи.
Новий пристрій буде постійно підключений до Інтернету. Тому на екраниокуляри виводитимуться звичні піктограми: час, прогноз погоди, індикатор пошти, біржові зведення і багато чого іншого. Можливо, збудуться мрії батьків, і вони зможуть постійно спостерігати за тим, де зараз їхні діти і який стан їхнього здоров’я. А може, здійсняться чиїсь кошмари, і на світ вони дивитимуться крізь рекламні банери.
Куди піти працювати? Це питання актуальне в
усі часи, для всіх і кожно
го. Особливо в невеликому
місті, де, втім, навчальних закладів
та їх випускників багато, а підприємства та
організації, які гідно можуть оцінити
здібності молодих людей, можна перелічити на пальцях.
Для сучасних студентів украй важливо знайти стабільний прибуток, який би і грошенят підклав, і на навчальному процесі не позначився. Багато молодих людей вирішують цю дилему підробляючи кур’єрами, розповсюджувачами листівок, промоутерами. Заняття ці зазвичай виснажливі і, як правило, малоперспективні.
Та нещодавно в газетах і безпосередньо в навчальних закладах Черкас з’явилися оголошення з привабливою пропозицією: «Ласкаво просимо до нашої команди! Впевненість у собі, здатність вирішити будьяке спірне питання, вміння переконувати – всі ці навички ви отримаєте вже в перші місяці роботи в Центрі
підтримки клієнтів Beeline».Ми вирішили поцікавитись,
що ж пропонує Beeline? Отже, читаємо: роботу в молодому і дружному колективі, гідну оплату праці, можливість професійного та особистісного розвитку.
Звучить заманливо, тож телефонуємо і записуємося на співбесіду. Приходимо в призначений час за вказаною адресою до callцентру. Перед нами величезне комфортне приміщення, робочі місця з сучасною технікою, молоді приємні хлопці і дівчата – оператори Центру. Як же вправно вони справляються з десятками програм, як упевнено відповідають на запитання клієнтів, як професійно знаходять вихід із, здавалося б, найскладніших ситуацій. Виникає думка: «Невже і я так зможу?». А чому б і не спробувати?
Три тижні навчання пролетіли непомітно, і ось він, перший день самостійної роботи... Голос тремтить, пальці плутають кнопки... Та з кожним дзвінком, з кожним новим днем хвилювання минає, натомість приходить упевненість і навіть гордість – від того, що ти є частиною великої стабільної компанії, її обличчям, а точніше, голосом. Гордість за те, що саме від тебе залежить досягнння основної і пріоритетної мети – залучення та збереження абонентів і підвищення рівня їхнього задоволення від наших послуг.
Гнучкий графік роботи допомагає молоді мати досить вільного часу, і на відпочинок, і на
навчання. А згодом у молодих фахівців з’являється можливість кар’єрного росту. Люди швидко переходять з одного підрозділу в інший, допомагають один одному у вирішенні нестандартних питань, вчаться, ростуть. Набутий досвід полегшує спілкування з друзями, знайомими і навіть із незнайомими людьми, з якими доводиться стикатись. Численні тренінги та навчання з професійними тренерами додають знань, навичок, умінь. І навіть якщо хтось згодом вирішує спробувати себе в іншій компанії, перший серйозний досвід роботи у великій бізнесструктурі дає неоціненні переваги перед іншими кандидатами.
Головне, про що варто пам’ятати, – на плечах кожного працівника Центру підтримки клієнтів лежить відповідальність не тільки за себе. Усвідомлен ня відповідальності за результат своєї роботи і розуміння того, наскільки від тебе залежить успіх компанії – своєрідний атестат зрілості кожного співробітника. І, звичайно, перед кращими із кращих відкриваються перспективні можливості у великій міжнародній компанії.
Якщо вас зацікавила інформація, ви можете звернутися за контактними данними: [email protected]
Світлана ДНІщЕНКО
твій вибір•
Робота в радість ДовідкаЦентр підтримки клієнтів
Вееline у Черкасах відкрився у березні
2008 року.
Оператор зв’язку Beeline надає
повний спектр послуг мобільного зв’язку
стандарту GSM 900/1800, фіксованої телефонії, міжнародного і міжміського
зв’язку, передачі даних, доступу в Інтернет на базі бездротових і дротових рішень, включно з технологіями оптоволоконного доступу. Мобільна мережа Beeline побудована на найсучаснішому обладнанні, призначеному для використання в 3Gмережах.
До групи компаній «Вимпелком» входять оператори зв’язку, що надають послуги голосової телефонії і передачі даних на основі широкого спектру технологій бездротового і фіксованого зв’язку, а також широкосмугового доступу в Інтернет. ВАТ «Вимпелком» здійснює операції в Росії, Казахстані, Україні, Таджикистані, Узбекистані, Грузії та Вірменії, а також у В’єтнамі та Камбоджі – на території із загальним населенням близько 340 млн. осіб.
технології•
Майбутнє мобільних телефонів
№6 7брейн-ринг
– петре Григоровичу, уваж-но слухав вас на прес-кон-ференції. Мені імпонує ваше бачення життя не тільки у Чорнобаївському районі, ви ґрунтовно орієнтуєтеся в політиці всієї України. А знає-те, на що я найбільше звернув увагу?
– Скажете.– Так от, я весь час аналізу-
вав тон вашої розповіді. Інто-нація то стишувалася майже до нуля, то піднімалася до максимуму.
– Це ви вже якось дуже розумно. Але тепер я приймаю ваш тон розмови. Справді, за інтонацією можна визначити сутність людини. Ви вже сказали, що моя особа вам імпонує.
– А тепер скажіть самі про себе.
– Як у кожного, незважаючи на походження, є день народження, так у кожного є вороги.
– Та не у кожного! принай-мні так мені стверджували багато співрозмовників. Хоча в мене їх удосталь. Й існують вони не для того, щоб їх про-клинати, а, скажімо, для рів-новаги.
– І в цьому з вами погоджуюсь. Коли людина не має ворога, то чи не повертається вона до стану амеби.
– Отже, трішечки про ваших ворогів.
– Хіба трішки. Я їх згадую тоді, коли, вже не маючи жодного аргумента для критики мене, вони розпочинають досліджувати етимологію мого прізвища. Мовляв, Душейко – це від «душити». Але друзі мої, яких набагато більше, стверджують, що це – від «душі».
– От ми глибше заглянемо в душу петра Душейка.
– Із задоволенням. І в далекій юності цю душу я пустив наперед розуму. Йдеться про те, що вже у 21 рік я був учителем. А в школі мені були до вподоби вчителі добрі, душевні. Так от і я постав перед школярами переконаним лібералом. А вже через півроку…
– Скажу, що сталося. Учні вже добиралися до шиї вчи-теля. Бо й у мене таке було. Але не про мене мова.
– Отут схвалюю ваш філософський підхід до нашої розмови. Бо інтонація таки суть людини виказує. Змінив я тон
викладання математики, інтонацію стосунків учителя і учня. І згодом 4 роки вчителювання і 9 років директорування у моєму голосі був присутній притиск.
– Який аж до крику дохо-див?
– Ніні, ні в якому разі, криком я ніколи нічого не брав. А уявіть, що у Верховній Раді народний депутат Душейко давай кричати. Що б сказали мої виборці, а я був мажоритарником. Хоча на крик народного депутата Миколи Поровського «ти не патріот!» – мені доводилося досить аргументовано переконувати його, без його крику, що патріот України – це не обов’язково той, хто про це кричить. Досить суттю своєю любити свою державу, любити свій народ.
– Хоча б невеличку його частинку – Чорнобаївський район.
– І з цим погоджуюсь. Це зовсім не хутірський патріотизм, це самі корені патріотизму.
– Але у комуністичній ідео-логії патріотизм був дещо з іншим присмаком. Це загля-дати вгору, навіть заглядати у рот, який щось прорече зго-ри.
– Душейко таким ніколи не був. Уперше потрапив під приціл зверхників, коли задовго до розмов про голодомор сказав про це. Не мав права мовчати, бо батько, який тоді був хлопчаком, показав могилу діда та інших родичів, яких загнав на той світ людомор. Інший мій бунт – тільки на 30річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні надумали згадати про солдатських вдів.
– Розумію ваш біль. Ці жін-ки у простенькій хустині, у куфайці, в кращому випадку – у “плюшці” та в кирзових чоботях, і винесли на своїх тендітних плечах і розруху, і процвітання.
– Так от, Душейко набагато раніше, коли головував у колгоспі, помітив цих жіноктрудяг, і як міг їм допомагав.
– А та країна, в якій “так вільно дихала людина”, зга-дувала про ту вдову, коли її синові виповнювалося 18 років. щоб забрати кровинку до армії.
– Але робилося це так урочисто та помпезно, що мати забувала про своє горе. З вашого
дозволу, заглибимося в історію. Давній Рим, давня Греція, та й вікінги і скіфи, коли поверталися з війни з перемогою, то завойованим ділилися. І в першу чергу більша частка віддавалася тій сім’ї, воїн із якої залишився на полі битви. У нас же цю історичну традицію зовсім перекреслили. У тієї влади був своєрідний підхід і до віншування переможців. Підносять мені документ, в якому список учасників Великої Вітчизняної війни і яких треба відзначити з нагоди Дня Перемоги. Всіх їх знав. Але чомусь прізвище дядька Олекси викреслили. Чому? Та, мовляв, він уже років три, як дружить з оковитою.
– Оце докотилися з комуніс-тичною пропагандою!
– Я б не сказав, що це причина. Це люди переплутали грішне з праведним. Дядько Олекса три роки був на передовій, командир взводу, 17 поранень, а вони про якусь горілку. Я наполіг, і цьому ветеранові було вручено подарунок разом з усіма.
– Судячи з вашого погляду, переконуюся, що таку напо-легливість вам треба було де-монструвати не один раз.
– Справді. Коли прийшов молодим учителем, то відразу ж громадське доручення – голова місцевкому профспілки. А тут, якщо будеш справжнім, то за права членів профспілки треба було воювати. Ось такий приклад. Молода вчителька недоносила дитину до пологів. У зв’язку із поганим станом здоров’я лікарняного їй не виписують. На роботу вона фізично не може з’являтися. Прогул та й усе! Беру тодішні довідники з медицини, із права і доводжу районному начальству, що цій вчительці належать усі виплати за вагітність і пологи – а відповідно, і відпустка. Як тоді мене лаяли – де взявся той учитель. А виявляється, щоб показати радянський спосіб життя, заборонялося видавати
лікарняні листи саме за такої ситуації.
– Із ситуацій і складається наше життя. От петро Душей-ко після успішної кар’єри рап-том вирішив «піти в тінь».
– Обережніше з цією фразою. Краще сказати – після важкої травми вирішив передати справу синам.
– про ваших синів теж доб-ре знають, не тільки на Чор-нобаївщині.
– Яка хата, такий тин, який батько – такий син! А в мене їх троє: Андрій, Олексій, Григорій. Вони справді знайшли своє місце в житті. Я ж їм завжди нагадую: у цьому житті можна наслідити, а можна залишити гідний слід.
– І чи не тому сурма покли-кала петра Душейка у велику політику?
– А може, і тому! Років мені і багато, і не так багато. Вчителювання, директорування, депутатство, керівництво Чорнобаївським районом дають мені всі підстави залишатися на своєму місці.
– За швидким ходом розмо-ви пропустили період голову-вання. Чи й тоді петро Душей-ко мав свою позицію, яка не подобалася зверхникам?
– А мав! Ще задовго до кінця XX століття голова Душейко вирішив розпаювати колгоспне добро. Ґрунтовно поставилися до списку, щоб нікого не пропустити при поділі – і розпаювали.
– А по голівці не поглади-ли?
– То й що! Хочу дещо сказати на користь колгоспів. Ленінський план колективізації був прогресивним і справедливим. Це вже пізніше держава влізла у ці структури і взяла гору над ними. Привчили селян до забуття самої суті колективного господарства. Загалом добра ідея була спаплюжена.
– Мене теж дивувало і досі дивує, як так кооперативу, приватному підприємству диктувати показники і вима-
гати їх виконання. А тоді звіту-вати про трудові перемоги.
– Оце і хоче наше незалежне об’єднання сільгоспвиробників подолати. Поки що на терені Чорнобаївського району. Бо людина прийшла у світ працювати в поті чола і мати з цього певний прибуток. А вже на тих, хто став біля керма, лежить обов’язок організувати людську працю і належно її винагородити.
– А яка ж винагорода доро-га Душейку, які роки зі свого життя вважаєте найвдаліши-ми?
– Із цього приводу майже притча: такий собі молодик на ім’я Віталій почав на пальцях загинати – у вас, мовляв, Петре Григоровичу, є висока посада, добротний будинок, автомобіль, а у мене… Я йому на те – все моє обміняю на твоє. А він: так у мене немає нічого. У тебе є найдорожче – молодість, кажу я.
– ще наснажимо попереднє запитання: коли ж Душейко буває щасливим?
– Коли хочу і можу допомогти хоча б одній людині!
– А образити її хоча б ми-мохіть?
– Не хотілося б. А якщо таке й трапилося – то тоді тоді попереду безсонна ніч, а вранці…
– Іди сюди – буду вибачати-ся!
– Ні, я йду туди – і вибачаюся. Душейко може бути жорстким, але не жорстоким.
– А чи не доведеться виба-чатися за нинішній політич-ний крок?
– А хіба він такий незрозумілий? Мені здається, що кожен українець хоче нарешті порядку для себе і в своїй державі. Такі демократичні засади, що досягти цього можна завдяки механізму виборів.
– Знайшлися такі, що дорі-кають: Чорнобаївський район проголосував не за ту, а за того.
– А я їм дякую за їхній вибір! Бо він їхній. І сподіваюся, що такий район буде не один.
У правому ку ті Ле о нід ТУ МЕН КО, 1947 р. н., жур на ліст
У ліво му куті Петро ДУшЕйКО,
1951 р. н., Київський державний університет імені Тараса шевченка, механікоматема
тичний факультет, почесний голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських
товаровиробників Чорнобаївського району», виконувач обов’язків керівника виборчої кам
панії кандидата на пост Президента України Віктора Януковича, довірена особа
кандидата на пост Президента України Віктора Януковича
Душейко – не від слова «душити», а від «душі»
3 лютого 20108
калейдоскоп
реклама
профорієнтир
Для когось робота це лише спосіб заробітку грошей, коли робочий графік розпочинається о восьмій чи дев’ятій ранку і завершується близько шостої вечора. Та є люди, для яких виконання службових обов’язків – передусім заряд бадьорості, екстриму та неймовірного адреналіну. Цю думку власним прикладом мало не щодня підтверджують наші герої.
На «ти» з водною стихією«Екстремально, мокро й темно» – такими словами характеризує свою роботу 29-річний водолаз Андрій Власенко.
– Вода – річ непередбачувана, – зізнається Андрій. – Тебе може занести течією, ризикуєш зачепитися за корч, а частенько вода така каламутна, що взагалі нічого не бачиш і дуже легко можеш заблукати. Словом – постійний викид адреналіну. Інколи, у темній воді, є ймовірність натрапити на потопельника. Тому часом серце стукає ой як сильно! Але все одно свою роботу змінювати не збираюся.
Під водою Андрій наплавав уже понад 80 годин, та каже, що цього замало.
– От якби годин із триста! Мабуть, вражень тоді було б іще більше
Але щоб такий адреналін не вийшов, як кажуть, боком, слід дотримуватися правил: передусім не спливати різко (бо можна поплатитися легенями, вухами) і в жодному разі – не панікувати!
Щоб навчитися так себе контролювати, Андрій разом із колегами постійно
тренується та досліджує різні заглибини Дніпра. А ще хлопець і під час відпочинку занурюється у водні обійми.
– Дуже важко передати словами всю ту водну красу. Пригадую, колись плавав під водою і незчувся, як до мене підплив знайомий і так тихенько поплескав мене по плечу. Ото тоді я добряче перелякався. Вже на березі моєму другові було непереливки.
Андрій упевнений, що плаватиме все життя, адже не мислить себе без водного екстриму.
Альпінізм це діагнозЯкщо ви бачите чоловіків, які спускаються по стінах черкаських багатоповерхівок, не лякайтеся і не поспішайте відразу викликати міліцію. Це, швидше за все, не вигадливі злодії, а промислові альпіністи, що виконують висотноверхолазні роботи. Утеплення фасадів багатоповерхівок, герметизація міжпанельних швів, малярні роботи на різних поверхах, закріплення кондиціонерів… Ось цим займаються промислові альпіністи, адже техніка тут безсила.
– При цьому головне – чітко дотримуватися правил техніки безпеки та бути професіоналом у своїй справі, – розповідає альпініст із десятирічним ста-жем В’ячеслав полежайко. На даху багатоповерхівки необхідно знайти міцну опору і закріпити на ній мотузку. Обов’язкова умова – страховка. Складність роботи залежить від того, яке завдання потрібно виконати. Наприклад, просто звіситися із дев’ятого поверху та утеплити стіни для справжнього про
фі – це «дитячий садок», набагато екстремальніше – на промислових підприємствах, де висота труб сягає не 30, а 130 метрів! До того ж часто трапляються складні конструкції із перешкодами.
Історично так склалося, що промисловий альпінізм привабливий для альпіністівспортсменів, адже це не лише тренування, а й спосіб заробити гроші. Тим часом не всі промислові альпіністи на дозвіллі займаються справжнім скелелазінням. Так чи інакше, а промисловий альпінізм – справді екстремальна професія! Це визнають навіть скелелази зі стажем. Адже потрібно не боятися висоти, та ще й вміти виконувати будівельні роботи. Сам В’ячеслав із самого дитинства займається альпінізмом. Ще хлопчаком він підкорив не одну гору, а по закінченні школи опанував і промисловий альпінізм. У Черкасах для В’ячеслава немає об’єктів, які б він не зміг підкорити.
– Це постійний адреналін, але альпіністи до нього звикають. Тому про себе чітко можу сказати: альпінізм – діагноз! Я одержимий такою діяльністю, – захоплено хвалиться хлопець.
В руках – чужі гроші, в очах – сувора пильністьВистачає екстриму і в роботі інкасаторів. Нести відповідальність за великі суми грошей, захищати їх від злодіїв та й самому не спокуситися на такі купюри – з таким упорається не кожен. Але є й чимало таких чоловіків, для яких робота інкасатором – то покликання. Серед таких екстремалів – Сергій Ковтун. 44річний черкащанин інкасатором працює із 1996 року. Каска, озброєння, бронежилет і сувара пильність – без цього не проходить жоден робочий день. Десь щось проґавиш – потім сильно за це по платишся.
– Наша робота екстремальна не лише тим, що ми несемо цілковиту відповідальність за безпеку грошей, а й тим, що потрібно все виконувати за чітким
графіком. Ось зараз на дорогах лід, треба їздити повільно, але як же тоді встигнути до банку? Тому розслаблятися ні на хвилину не можна.
Сергій не збирається полишати свою роботу. Такого висновку він остаточно дійшов після того, як кілька днів побув на пенсії.
– Не можу сидіти без діла. Не вистачає тих відчуттів, що на роботі.
«Робочий кабінет» на – висоті пташиного польотуЩоб ремонтувати високовольтні мережі, недостатньо знати лише електросправу, потрібно ще й не боятися висоти та вміти підніматися на металеві опори. Висота ж таких стовпів – від 16 до 40 метрів. Тому професію електромонтера обирає не кожен: як не крути, а це робота з підвищеною небезпекою, особливо ж узимку, коли дроти обмерзають.
Але той, хто зважується на такий фах, ні дня потім не шкодує. Принаймні, так стверджує 58-річний Віталій Чемерис:
– На цій службі працюю із 1976 року. І ніколи не виникало бажання полишити її. Хоча інколи бувало непереливки, і частенько адреналін зашкалював, та з роками до такого стану звикаєш. Якось ремонтував електромережу на Канівській ГЕС, що над Дніпром. Тоді страшнувато було, бо дивишся вниз – а під тобою вирує вода. Не доведи Боже, зірватися! Але про такі речі тієї миті краще не думати, бо якщо розгубишся, не справишся з роботою.
Наталія ЗАЇКА
небуденна буденність•
На роботу – по адреналінКоли професія не лише цікава, а й по-справжньому екстремальна
Водолаз Андрій Власенко
промисловий альпініст В’ячеслав полежайко
Інкасатор Сергій Ковтун
електромонтер Віталій Чемерис
фот
о На
талі
ї ЗАЇ
Ки
фот
о На
талі
ї ЗАЇ
Ки
фот
о на
дане
гер
оєм
пуб
ліка
ції
фот
о Ро
ман
а Ки
рея
№6 9людина і світ
калейдоскопре
клам
а
Так несподівано пролунав телефонний дзвінок. У слухавці Лідія Фурса, знайома моєї мами, швидко говорила, схвильовано прохаючи:– Візьми відеокамеру, фотоапарат – усе, що маєш, і біжи до нас. Через п’ятнадцять хвилин тут буде людовіка Бамфі з італії, онука мого батька, про яку я тобі колись розповідала.
Людовіка-Людочка66 років лідія Фурса чекала звістку про бать-ка Олександра Миколайовича Чигрина. і ось нарешті ця зустріч з людовікою багато що роз’яснить. людовіка і раніше приїжджала на Україну, гостювала у подруги-заробітчанки Орисі іларіон з Чернівецької області. Її дядько Василь андрущак працює головою кельменець-кої райдержадміністрації, він і допоміг знайти за довідкою ту омріяну Чайківщину, що на Полтав-щині, звідки родом був дід людовіки, про яко-го вона постійно згадувала. надіслав запит на Оржицьку райдержадміністрацію. Відгукнулася надія куць, яка і розшукала доньку Олександа Чигрина – лідію. Це сталося три роки тому. Як же зраділа лідія Олександрівна цій звістці! Її серце завжди відчувало, що батько живий, не загинув на війні.
Біжу… і не встигаю. Бо перша мить зуст-річі вже відбулася. людовіка приїхала разом із нареченим Паулем і перекладачкою із києва Олександрою. Всі разом переглядають сімей-ний альбом.
– та я ж не сумніваюсь, що ти – наша, – про-мовляє до людовіки лідія Олександрівна, – ось поглянь: це – фото мого брата саші, а це – бать-ка. схожі, як дві краплі води. Ось тут батькові ледь за двадцять, якраз в армію призвали, а на фото, котре ти привезла – років шістдесят. Одна ж це людина. тільки тут він молодий, а там – в літах. ти ж кровиночка наша, це я зрозуміла в першу мить, як тебе побачила і обняла. і очі в тебе такі, як у мого батька, і ніс. та це й не див-но: онука схожа на свого дідуся.
і вмить племінниця людовіка стала для щас-ливої тітоньки людочкою, її наречений Паул – Пашею…
а потім ми домовилися відтворити й зафік-сувати на відеоплівці першу мить зустрічі. лю-довіка-людочка з Паулем-Пашею в шкарпетках (і справді, свої, без комплексів!) з квітами вибіг-ли за двері квартири:
– Заходьте! Зайшли, обнялися, кві-
ти подарували. Все, знято. От і пам’ять буде.
Українська вдачасіли за стіл. Як же так швидко лідія Олександ-рівна разом зі своїм чо-ловіком і сестрою ніною сергіївною все приготува-ли? Вона ж дізналася про приїзд людовіки лише кілька годин тому.
– людочко, розкажи про мого батька, про свою сім’ю.
– Мій дідусь помер у 2002 році, він тривалий час був прикутий до ліжка.
тяжка мовчанка…– але ж головне – він залишився живим піс-
ля війни, – промовила донька солдата, – він був живий, я відчувала це завжди.
Час від часу лідія Олександрівна ловила себе на думці, що обидві розуміють одна одну навіть без перекладача. Як виявилося, крім італійсь-кої, людовіка чудово володіє французькою, ні-мецькою, англійською мовами, почала вивчати українську і російську. Вона працює викладачем у Болонському університеті, займається нау-ковою роботою: досліджує проблеми заробіт-чанок-українок в італії, щоб привернути увагу влади і громадськості до їхніх потреб.
– Все-таки перейняла онука від дідуся ук-раїнську вдачу, – з гордість відзначила про себе щаслива тітонька, – хоч народилася в італії, але не забуває свої корені.
У багатьох країнах побувала людовіка, в тому числі і в канаді, раніше вона навіть не здогадувалася, що в торонто і Монреалі живуть діти лідії Олександрівни і Михайла івановича – її двоюрідні брати і сестра, а ще – шестеро племінників. тепер знатиме, що і там їй будуть раді.
лілія Олександрівна зателефонувала синові леоніду в торонто, щоб познайомити з людові-кою, двоюрідні брат і сестра розмовляли одне з одним англійською мовою. Одне стало зрозумі-ло: обоє дуже раді, схвильовані, зворушені.
Пошуки батькаа потім лідія Олександрівна розповіла своїй людовіці-людочці, як вона разом із братом Олександром, якого вже немає з нами, трива-лий час розшукувала однополчан свого батька. так хотілося дізнатися про долю рідної людини.
У далекому 1943 році її родина отримала лис-та, який сповіщав, що Олександр Миколайович Чигрин пропав безвісти під час взяття висоти
48 під каневом. У 1963 році зустрілася лідія Фурса з товаришем батька іваном Чайкою. Він розповів, що мало хто вцілів під час тих пекель-них боїв. ті, кому вдалося вижити, переправи-лись через дніпро, відступили до Золотоноші. Якщо й загинув батько – то повинна десь бути могилка! треба шукати далі. і тоді донька і син звернулися до архіву срср, а згодом їм надійш-ло повідомлення з військкомату, щоб вони туди з’явилися. а там, як згадує лідія Олександрівна, їх запитали: мовляв, навіщо їм ці пошуки, бо навіть якщо і знайдуть могилу, то чи буде лег-ше? Ці слова тяжким каменем упали в серце. Як можуть бути такими жорстокими і цинічними люди? і тоді Олександр Олександрович вирішив припинити пошуки.
Минуло скільки років відтоді, як отримали листа, що ні серед мертвих, ні серед живих батька немає. і ось ця зустріч.
Обнімає лідія Олександрівна свою племінни-цю, примовляючи: «наша ж ти, рідна кровиноч-ко».
Життєвими стежкамилідія Фурса народилася того року, коли бать-ка призвали на службу в армію. Війна застала його в Прибалтиці. і цей факт співпав: мама розповідала людовіці, що її дід саме в Прибал-тиці служив. там застала війна, звідти пішов на фронт. Потрапив до полону, йому вдалося втекти на волю. дістався разом із товаришем до рідного села. а вночі повідомили про обла-ву. сестра здогадалася заховати брата у бочку з квашеною капустою, а його товариша – в діжку з огірками. Фашисти штиком проткнули ногу, перевіряючи одну із бочок. товариш батька ні звуку не подав. так і врятувалися обоє. Потім вони дісталися до пункту збору, знову потра-пили до діючої армії. а сліди загубилися під каневом.
а далі лідія Олександрівна дізналася з роз-повіді людовіки, що її батько, отримав контузію, його підібрали німці… Як полонений потрапив до італії, врятувало те, що мав золоті руки. Він відбудовував мости. невдовзі познайомився з дівчиною-італійкою, на ній і оженився. Завжди згадував Україну, але боявся навіть голос про себе подати, бо знав, що його українська роди-на через цю звістку може дорого поплатитись: колишні полонені, котрі надсилали листи своїм рідним, як виявлялось потім, прирікали їх на концтабори, висилку. Боявся нашкодити пер-шій сім’ї. і весь час згадував своїх дітей – ліду і сашу, дружину, рідну Чайківщину. там, на хуторі Чигрині, заснованому ще прапрадідом, жили його родичі. де вони? Що з ними? і ро-зумів, що ніколи-ніколи їх не побачить.
Часи змінюються. Відкриваються двері перед людьми, народами. Олександрова італійська онука зустрілась з його українською донькою!
– Мені якось розповідала надія куць, яка добре знала всіх мешканців села, що у батька твого, діда Миколи Павловича, було три сини – Павло, Микола, Олександр (твій дід) і три доньки – Ганна, Уляна, Христина. і у його брата Якова Павловича теж шестеро дітей було… – і
лідія Олександрівна уважно дивиться на лю-довіку, а може, і їй щось розказував про свій рід дідусь.
– Я знаю, що сім’я була великою, – доповнює людовіка.– У Чигринів був... молен.
– так, я зрозуміла тебе – млин. і млини були, і воли, і коні, і сіялка, і молотарка… Хазяйнови-тий був увесь рід.
– Мені дід розповідав, що все це змушені були віддати…
– Час був такий. але твій прадід, не погод-жувався лишитися нажитого чесною працею. але його наймолодший син Олександр, твій дід, умовив це зробити. не варто тоді було гратися з вогнем, могли розстріляти чи в сибір вислати. така доля чекала тих, кого розкуркулювали.
– а що це означає?Поки перекладач Олександра шукала підхо-
дяще слово, лідія Олександрівна продовжувала розповідь:
– Відбулася колективізація. Ми зосталися тоді ні з чим, як і багато інших українських родин… Все забирали до колгоспу. Якось твій прадід по-бачив, як один із колгоспників так заганяв його коника, що той був ледве живий. «та я ж Богу на нього молився, а ти що робиш?» – гнівно крик-нув, а потім прийшов додому і повідомив, що забере коня з колгоспу. і знову твій дід умовив його не робити цього. Мудрим був, удруге роди-ну свою врятував…
У 1963 я побувала на Чайківщині. Бачила наші вітряки. Мене там зустрічало все село як дорогу гостю. Бабці вийшли, щоб поговорити зі мною, на хуторі всі були як рідні. а нині я чула, що вже й Чайківщини нашої немає. Землю зо-рали. От і все, що зосталось. а я одно думаю, а чи збереглися ті вітряки? і дня немає, щоб я не згадала про Чайківщину.
– Мій дідусь дуже сумував за Україною. і дітей своїх назвав сергієм і надією (це – моя мама).
а ще людовіка розповіла про те, як її дідусь завжди щось майстрував, навіть шити умів, і бу-динок він сам звів.
– Я це знаю, – посміхнулася лідія Олександ-рівна, – за що не візьметься – всьому дасть лад, так про нього розповідали всі, хто його знав, а я його так і не побачила.
«Тільки б побачити родичів...»лідія Фурса попрохала, щоб людовіка передала привіт мамі, всім родичам і запросила в гості, до Черкас. а дівчина зізналася, що мама дуже хвилювалася, коли дізналася, що донька їде на Україну, адже там так нестабільно, та й невідо-мо, як її зустрінуть українські родичі, чому вони так прагнуть цієї зустрічі?
– та мені нічого не треба, у нас все є, діти влаштовані, от тільки б ще побачити твою маму, дядька, це ж мої сестричка і братик, побачити б своїх племінників. так мрію познайомитися з вашою родиною, – зізналася лідія Фурса.
Швидко минули ці години довгожданої зуст-річі. Всі підхопилися. суєта. і знову тиша. лідія Олександрівна опустилася на стілець. Які почут-тя її охопили – про це знала лише вона. Все жит-тя промайнуло, все згадалось до найменших деталей. Вона таки знайшла батька. на столі дві фотографії: на одній – батькові літ двадцять, на другій – за шістдесят.
і знову буде чекання – людовіка обіцяла ще приїхати. а чи випаде зустріч із братом і сест-рою? так багато думок, що голова йде обертом. такі сценарії пише час від часу життя, що тільки диву даєшся.
людмила ДЖУлАЙ
сЦенарії життя•
Онука італійця допомогла черкащанці знайти батька
На фото, привезеному італійською онукою, Олександру Миколайовичу Чигрину вже близько 60 років
Олександру Чигрину ледь за 20 – щойно призваний в армію(фото початку 40-их років)
фот
о на
дані
гер
оям
и пу
блік
ації
3 лютого 201010
рекл
ама
Погіршення здоров’я підростаючого покоління останніми роками викликає дедалі більше занепокоєння фахівців. Протягом десяти років у Черкаській області, та й Україні загалом, значно зросла кількість хвороб ендокринної системи, кістковом’язової тканини, опорнорухового апарату, алергічних станів, захворювань системи кровообігу. За цей період, як стверджують фахівці, зросла і кількість психосоматичних патологій. Значно поширшало і коло дітей та підлітків, паспортний вік яких, через аномалії розвитку, не збігається з біологічним.
Обережно зі спортом– У подібних ситуаціях фахівці покладають чималу надію на підвищення рухливої активності дітей та підлітків, – розповідає «Молодіжці» завідувач відді-лення лікувальної фізкульту-ри та спортивної медицини Черкаської обласної лікарні Володимир Голик. – Однак, у зв’язку з цим виникають нові проблеми. Скажімо, зростає категорія спортивних тренерів, які у гонитві за вихованням чемпіонів, нехтують гармонійним розвитком дітей, застосовуючи неадекватні тренувальні навантаження.
Як наполягає Володимир Голик, тренери та вчителі фізкультури повинні дбати про гармонійний розвиток дитини завдяки обраному виду спорту. При цьому їм слід враховувати віковий діапазон, рівень фізичного розвитку, статевого дозрівання, функціональних можливостей основних систем дитячого організму і його енергетичний потенціал.
– На сьогодні вченими доведено, що неадекватні фізичні навантаження підліткового періоду затримують розвиток
дитини, – розповідає Володимир Голик. – Постійні більш ніж десятигодинні тренування на тиждень можуть затримувати менструальний цикл у дівчат майже на півроку. У період підліткового швидкого росту, коли спостерігається тимчасова невідповідність між лінійним ростом і накопиченням в організмі мінеральних речовин, особливо збільшується ризик зашкодити. Незавершене формування кісткової тканини призводить до того, що у спортсменів у зв’язку з перевантаженням часто виникають різні типи остеохондропатій, які є протипоказанням до подальших занять спортом. Крім того, у деяких випадках стреси, пов’язані з перенавантаженою фізичною діяльністю, викликають у юних спортсменів серйозні психологічні травми.
Як наголошує фахівець, окрім загальної оцінки здоров’я дитини, слід ще звертати увагу на прогнозування її стану в подальшому з урахуванням факторів ризику. А до них зараховують: тяжкий перебіг вагітності чи пологів у матері; патологічну спадкову схильність; ускладнення захворювань, перенесених у дитинстві; можливу побічну дію медичних препаратів, використаних при лікуванні.
Прислухайтесь до думки дитиниПеред тим, як здавати дитину до спортивної секції, потрібно зважити не лише на бажаннянебажання дитини чи фінансові можливості батьків, а й на стан здоров’я дитини, її вік та фізіологічні задатки. Якщо дитину зарано віддати у секцію, то це згодом загрожує вадами розвитку її організму та захворюваннями, навіть психічними.
Особливо ретельно слід ставитись до контактних видів спорту (кікбоксинг, бокс), адже дитина, помилково обравши не той вид спорту, відчуватиме не лише психологічний дискомфорт, матиме комплекси меншовартості, а й ризикує отримати серйозні травми. Це одна із причин розробки науковцями вікових груп допуску до спорту. Так повелось, що деякі батьки, слідуючи моді та слухаючи лозунги про здоровий спосіб життя, поспішають абикуди здати дитину. Проте не завжди спорт є синонімом до слова «здоров’я». Тут ліпше послуговуватися правилом “не знашкодь». Особливо серйозно цікавитися станом здоров’я дитини слід і при здачі її у секцію спортивної гімнастики. Тут треба упевнитись – чи досяг ор
ганізм дитини того рівня, коли зможе зносити навантаження саме з такого виду спорту.
Як розповідає Володимир Голик, у часи Радянського Союзу були унікальні спортсмени, які досягали найкращих результатів і ставали чемпіонами у різних видах спорту. Проте нинішнє покоління набагато слабше, а тому сподіватися на такі результати, а тим паче вимагати їх від дітей – просто нереаль
но. Лікар наголошує – серйозно займатися відразу кількома видами спорту не варто. Це, поперше, величезні фізичні навантаження на ще несформований організм. А подруге, їх якось потрібно навчитися поєднувати з тими навантаженнями, які учні отримують на уроках фізкультури у школі. До цього міксу слід додати ще й психологічний прес (враховуючи теперішню розмаїту шкільну програму). Хоча, слід
сказати, що не все так безнадійно. Є види спорту, якими, за рахунок включення приблизно однакових елементів, можна займатися паралельно. Але знову ж таки – без фанатизму. Це хокей і футбол, художня гімнастика і спортивні танці, баскетбол і волейбол. Унікальним видом спорту Володимир Голик
вважає плавання, яке дозволяє зміцнювати усі групи м’язів. Проте і тут треба бути уважним: окрім навантаження на всі групи м’язів, заняття у воді це велике випробування і для серцевосудинної системи.
Фахівець впевнений, що при організації занять спортом у дитячому і підлітковому віці слід дотримуватися принципу: що молодші діти, то в більшій мірі повинні бути виражені елементи спільної різнобічної фізичної підготовки. Потрібно не допускати одноманітного навантаження на будьякі групи м’язів, наприкінці заняття обов’язково проводити комплекс вправ коригувального спрямування.
І ще одна порада від Володимира Голика: завжди варто прислухатися до уподобань та бажань дитини. Якщо батьки віддадуть сина чи доньку у спортивну секцію, не спитавши їхньої думки, то навіть при відмінній фізичній формі дитини дорослим навряд чи слід розраховувати на її хороші результати.
Здоров’я «страждає» від спорту?Обираючи дитині спортивну секцію, слід керуватися правилом «не зашкодь»
Терміни допуску до занять в ДЮСШ з різних видів спорту:
• плавання, спортивна гімнастика – 7-8 років,• стрибки у воду, лижний спорт – 9-10 років, • художня гімнастика, бадмінтон – 10-11 років,• футбол, легка атлетика – 10-12 років,• акробатика, спортивні ігри, водне поло, стрільба з лука – 11-12 років,• боротьба класична і вільна, самбо, фехтування, стрільба – 12-13 років,• бокс – 12-14 років,• велосипедний спорт – 12-14 років,• важка атлетика – 14-15 років.
Олена БЕРЕСТЕНКО, фото автора
Володимир Голик
фот
о Ол
ени
БеРе
СТеН
КО
не хворіємо
№6 11черкаси-спорт
Сто
рін
ку
під
готу
ва
в О
лег
КУ
КС
АВолейбол. Чоловіки. Суперліга
М Команда I В п С/п О
1 локомотив Харків 18 14 4 48:20 432 кримсода 18 13 5 40:23 393 Будівельник-динамо 18 13 5 44:29 364 ІмпексагроСпорт 16 9 7 33:26 275 Юракадемія 16 8 8 30:30 246 сдЮсШ-Міцний горішок 18 3 15 17:40 117 Факел 16 0 16 3:42 -2
Х тур (30-31 січня)локомотив Харків – кримсода 3:0,2:3 Юракадемія – ІмпексагроСпорт 3:0,3:1 сдЮсШ-Міцний горішок – Будівельник-динамо 2:3,3:1
Баскетбол. Чоловіки. Вища лігастаном на 25.01.2010
М Команда I В п О
1 Черкаські Мавпи 18 18 0 362 авантаж-Політехнік 16 11 5 273 динамо 18 8 10 264 ктУ 16 9 7 255 севастополь 18 6 12 246 коксохім-сталь 18 0 18 18
Знай наших•
Наймолодшим чемпіоном України з дартсу став черкащанинФінал першості України 2009 року з класичного дартсу минулих вихідних проходив у Черкасах. До нашого міста з’їхалися найкращі дартсмени з Кривого Рогу, Львова, Луцька, Харкова, Ужгорода, Донецька. П’ятнадцятеро осіб представляли нашу область.Загалом у фіналі взяло участь 50 осіб, серед яких були як профі, так і початківці. Протягом двох днів жінки та чоловіки вправно кидали дротики. Точилася запекла боротьба, бо кожен хотів стати найкращим дартсменом.
Та в результаті фортуна посміхнулася черкащанам, притому, як у жіночій, так і чоловічій лізі. Вже третій рік поспіль серед жінок перемагає Віталіна Моісєєнко. Срібло дісталося харків’янці Зої Новіковій. Третє місце посіла теж черкащанка – Катерина Спекторенко.
Найкращі результати у чоловічій лізі показав 18річний черкащанин Артем Усік. За перше місце він змагався із багаторазовим чемпіоном з дартсу киянином Вадимом Лєдєньовим. Відтак перемога дісталася нашому Артему. Це цілком заслужена нагорода, бо ж у дартс він грає ще з самого дитинства. Таким чином, Артем Усік став наймолодшим чемпіоном з дартсу в Україні. А професіонал Вадим Лєдєньов посів друге місце. Бронзу виграв дартсмен із Кривого Рогу Едуард Невінчаний.
Наталія ЗАЇКА
кульова стрільба•
До фіналу потрапили четвероУ Львові відбувся Кубок України зі стрільби з пневматичної зброї серед дорослих та юнаків і дівчат, молодших 17 років. Ці змагання стали успішними для чотирьох гвинтівочників із Черкас.
До фіналу Кубка потрапили три черкащанки. Серед дорослих Тетяна Тарасенко стала сьомою, лише одним очком поступившись Дарині Шаріповій, яка посіла IV місце. А Богдана Барило стала шостою серед дівчат, уперше виконавши норматив майстра спорту. Наш Сергій Куліш став другим призером кубкових змагань – як серед дорослих, так і серед юнаків. Він разом із Дариною Шаріповою на тренувальному зборі збірної України нині готується до чемпіонату Європи в Норвегії.
інваспорт•
Успіх на французьких трасахУ французькому місті Бессан завершився етап Кубка світу із зимових видів спорту серед спортсменів з ураженням опорнорухового апарату.Черкащину на цих змаганнях представляв майстер спорту Григорій Вовчинський, який уперше в історії черкаського спорту досяг таких вагомих результатів саме у зимових видах спорту. Наш земляк посів два другі місця (у біатлоні на дистанції 12,5 км і лижних гонках на 10 км) та одне третє (біатлон – 7,5 км).
У березні Григорій Вовчинський візьме участь у X зимових Параолімпійських іграх у Канаді.
баскетбол. вища ліга•
Переможна серія триваєЧергові перемоги в чемпіонаті України здобули баскетболісти «Черкаських Мавп». У передостанньому турі першого етапу вони впевнено розібралися з криворізьким «КТУ» – 101:64 і 78:52.На початку першого поєдинку «КТУ» мав непоганий вигляд. Гості вміло захищалися, і до середини другої чверті на табло була рівновага в рахунку. А потім у матчі настав перелом. Початком кінця для криворіжців став п’ятий фол Валерія Савіна. Замінити основного центрового, який доволі успішно протистояв «великим» господарям у трьохсекундній зоні, так ніхто і не зумів. Наприкінці першої половини матчу основа гостей підсіла фізично, а молодь «КТУ», яка виходила з лавки запасних, не зуміла втримати Зозулю і партнерів. Тож на велику перерву «Мавпи» пішли з досить комфортною перевагою – 48:38.
У другій половині матчу на майданчику була лише одна команда – «Черкаські Мавпи». Вона планомірно, крок за кроком, збільшувала
свій відрив. Не хотіла погоджуватися з розгромним рахунком лише пара захисників «КТУ» – Нетреба та Жук. Останній зумів назбирати 29 очок та виконати 5 підбирань. Відзначимо стовідсоткову реалізацію Юрія Зозулі. Капітан черкаської команди забив усі свої шість кидків із гри та два штрафні, що допомогло йому здобути 17 пунктів. На одне очко менше набрав центровий «Мавп» Віталій Близнюк.
І в другому матчі «Черкаські Мавпи» святкували перемогу із солідною різницею в рахунку, довівши свою безпрогашну серію до 18ти поєдинків поспіль. Причому команда Володимира Холопова цього разу пропустила найменшу в сезоні кількість очок на своєму майданчику. Традиційно потужний захист черкащан дозволив гостям забити із середньої дистанції лише сім разів. У результаті за першу половину гри «КТУ» здобув тільки 19 очок – 35:19.
Результативність «Черкаських Мавп» також була далекою від ідеальної, та суперник цього дня давав можливість черкащанам навіть не догравати комбінації та припускатися банальних втрат, яких під кінець гри назбиралось 11.
Помаранчевочорні за традицією оформили свою перемогу ще задовго до фінальної сирени. Відразу
шестеро гравців команди набрали 8 і більше пунктів. А найбільше в цьому матчі «наколотив» Сергій Копил, якому підкорився даблдабл –14 очок та 11 підбирань.
Останні матчі першого етапу «Черкаські Мавпи» зіграють 56 лютого в Харкові з «Політехніком».
Фехтування•
Додому – з медалямиУ Києві відбувся чемпіонат України з фехтування на шаблях серед кадетів (спортсмени 17 років і молодші). Досить успішно виступили на цих змаганнях представники Черкас.В особистому заліку серед дівчат наша Марина Семенько посіла II місце, поступившись у фіналі Марині Комащук із Нетішина Хмельницької області. Ще одна черкащанка Анастасія Єрмолович завершила турнір із третім результатом. Обидві наші землячки включені до складу кадетської збірної України. У турнірі юнаків черкасець Роман Сидоренко (він також входить до збірної України) виборов срібло, програвши вирішальний поєдинок киянину Дмитрові Раскосову.
У командному заліку черкаські збірні юнаків і дівчат фінішували другими, поступившись у фіналі спортсменам із Нетішина.
Найближчих вихідних наші фехтувальники візьмуть участь у Кубку Європи в Лондоні.
Фот
о Ро
ман
а Ки
Рея
Фот
о Ро
ман
а Ки
Рея
Центровий “Черкаських Мавп” Віталій Близнюк (№12) був повновладним господарем під кільцем
У дартсі черкащани серед найкращих
3 лютого 201012 добрі поради
Сто
рін
ку
під
готу
ва
ла
Ната
лія
ПО
ЗД
НЯ
КО
ВА
рекл
ама
господареві •на Замітку
Поради домашніх майстрів– для нанесення клею (ПВа, столярного та ін.)
зручний “пензлик”– на корпус використа-ної кулькової ручки чи фломастера треба натягнути відрізок гумової трубки чи ПВХ кембрика. Після роботи мити не треба – засо-хлий клей легко знімається рукою.
– для щільного прикочування поверхонь, що склеюються (наприклад, пластик + фанера) можна використовувати гумовий валик, застосовуваний для прикочування фотогра-фій при глянцюванні, чи будівельний валик, застосовуваний для наклейки шпалер.
– Часто будівельники залишають після себе двері, що самі зачиняються. для фіксування дверей у відчиненому положенні треба до нижньої крайки дверей і на плінтусі прикрі-пити “липучку”, як у взутті.
– не викидайте корпуси використаних кулько-вих ручок чи фломастерів – із них виходять чудові ручки для надфілів. При необхідності внутрішній простір такої ручки заливають епоксидною смолою чи використовують дерев’яну пробочку.
– При виготовленні виробів з фанери, що піддаються впливу вологи, торці фанерних деталей треба промастити клеєм ПВа – утво-риться надійна захисна плівка.
– У зовнішньому термометрі пластмасові деталі піддаються атмосферним впливам (сонце, волога), тобто через рік-два пластмаса старіє і руйнується, хоча термометр практично придатний. треба взяти дві смужки шкіри, вирізавши їх зі старого взуття, намочити, обернути навколо скляного корпусу термо-метра і обережно прибити цвяхами. Після висихання шкіра щільно обтисне термометр.
– на ніжки стільців чи табуреток можна на-клеїти шматочки ворсоніту чи повсті – тепер шуму при їхньому пересуванні по підлозі не буде.
– Щоб висувні шухляди столу легко рухалися, напрямні треба промастити парафіновою свічею.
– Щоб відкрутити присохлий ковпачок на пля-шечці з ліками (фарбою, клеєм тощо), треба взяти дві смужки наждакового паперу. Одну обернути навколо ковпачка, другу – навколо корпусу. невелике зусилля – і проблема вирішена.
– для змащення скрипучих дверей (при відсут-ності машинного мастила) можна використо-вувати товчений графіт грифеля олівця (кра-ще м’якого – М, 2M). Олію не застосовувати! Вона засихає, і ефект нижче середнього.
– для ремонту стиків батареї опалення, що протікають, можна застосувати силікатний клей. нешироку смужку марлі чи бинта (10-15 мм) обернути навколо місця, що прокапує, і промастити клеєм. Потім ще кілька обертів і знову промастити. клей швидко висохне від температури.
– При ремонті вікон, дверей (особливо вхідних) стики між стіною і коробкою можна заповни-ти пінопластом від упаковки холодильника чи телевізора (якщо немає монтажної піни). Звуко- і теплоізоляція істотно покращаться.
– У ролі “похідної” щітки для одягу можна вико-ристовувати невеликий шматочок поролону. Знімає навіть наелектризовані ворсинки, що “не під силу” звичайній щітці.
– для “доставки” клею у важкодоступні місця можна застосувати одноразовий шприц. Замість голки треба натягнути тонку гумову трубку.
сам собі хімік•
Як видалити непотрібні написи і печаткиВи поставили напис чи печатку на папері і вам треба її видалити? Немає нічого простішого.1. Для виготовлення рідини береться 70%ий оцтовий концентрат (близько однієї чайної ложки) і невелика кількість марганцівки в кристалічному вигляді (на кінчику ножа). Все змішується. Рідина готова до видалення напису. Під аркуш, з якого ви хочете видалити напис чи помарку, підкладаєте чистий білий папір. Берете пензлик (що м’якші і тонші його ворсинки, то краще), занурюєте в приготовлену рідину і починаєте проводити цим пензликом по напису доти, поки він не зникне.
У цьому місці папір набуває коричневого відтінку. Позбавтеся його шматочком вати, змоченим у перекисі водню.
Потім ділянку змоченого аркуша необхідно пропрасувати теплою праскою. Для цього підстеляють м’яку матерію, на неї кладуть чистий білий аркуш паперу, а на нього – аркуш, із якого видалили напис, і пропрасовують праскою. (Поверхня праски має бути чистою. Якщо ні, тоді на мокрий аркуш зверху кладуть чистий білий аркуш і пропрасовують).
Примітка. Таким способом найкраще напис видаляється з тонких аркушів. Для видалення з товстих, щільних аркушів доцільніше скористатися заточеним сірником замість пензлика. На заточений кінчик намотують маленький шматочок вати (таких “пензликів” виготовляють кілька, оскільки вони швидко виходять з ладу). Змочують їх у рідині й акуратно поступальноповоротним рухом по напису обводять його. Все далі виконується аналогічно.
2. Mожна спробувати видалити пасту за допомогою ацетону, спирту, бензину чи інших органічних розчинників, нанесених у дуже невеликій кількості на сірник, обмотаний ватою. Попередньо треба обов’язково перевірити, як реагує на
таку обробку папір (він може знебарвлюватися чи змінювати колір).
домашня екологія•
Небезпека у подушці?
Сьогодні важко знайти людину, яка хоча б інколи не відчувала головного болю, не вставала зранку із нежитем, не страждала від алергії. Значну частину життя ми проводимо уві сні, отож «здорові» подушка та ковдра мають велике значенння не лише для гарного відпочинку, але й для самопочуття.Як показує практика, кожен п’ятий українець спить на подушці, якій чверть століття. Саме в подушках живуть пір’яні кліщі та кліщ демодексу, які є найвідомішими провокаторами алергії, екземи та захворювань на астму. В середньому, в одній подушці оселяється до мільйона кліщів, кожен з яких протягом свого життя відкладає до трьохсот яєць та залишає по собі відходи, що в 200 разів перевищують його власну вагу. Саме цим доводиться дихати кожному з нас 68 годин щоночі. Не дивно, що зранку багато хто прокидається з головним болем або закладеним носом. Тому дбати про чистоту подушок та ковдр потрібно не менше, ніж про чистоту постільної білизни.
Оздоровити бабусину подушку досить легко та недорого. На допомогу в цій справі приходять сучасні хімчистки, що мають у своєму арсеналі найефективніші технології чищення пуху і пір’я. Одразу після того, як пір’я потрапляє в машину, комп’ютер відмітає у відходи сміття, поломане та стерте пір’я, різноманітні сторонні предмети. А серед них чого тільки не трапляється – голки, клубки ниток, курячі лапи, копійки, цвяхи, навіть ножиці! Потім пір’я протягом 40 хвилин обробляється парою, температура якої сягає 140 градусів. Наприкінці пір’я додатково може бути продезінфіковане кварцевою лампою. Це особливо важливо, коли потрібно „оздоровити” подушку після вашого грипування чи ангіни, або ж якщо на ній спала стороння людина. Після цього пір’я остаточно просушується гарячим потужним струменем повітря і засипається в напірник. Він обов’язково має бути новим, інакше втрачається весь сенс чистки подушки.
Вирішивши почистити подушку, радимо вам не поспішати, гарно вивчити питання, детальніше дізнатися про технологію чистки, яку пропонує та чи інша фірма, ретельно зважити всі „за” та „проти”. Адже важливо, щоб вам не просто пересипали пух зі старого напірника в новий, а дійсно почистили, продезінфікували та повернули чисту, і головне здорову, подушку.
Зазвичай, спеціалісти рекомендують чистити подушки хоча б один раз на 3 роки. Але це потрібно робити й частіше, якщо хтось із сім’ї перехворів на інфекційну недугу або ж страждає на алергію. Потурбуйтесь про своє здоров’я, бо воно того варте!
леся САВЧУК
рекл
ама
№6 13
Зимовий раціон має трохи відрізнятися від літнього. Це викликано тим, що в холодний час року наш організм одержує набагато менше сонячного світла, отже, необхідно чимось заміняти так потрібні нам світло і тепло.
Що ж робити, щоб підвищити імунітет і настрій? Насправді нічого складного. Основа нашої життєдіяльності – харчування. От ми і будемо харчуватися правильно, а саме – так, як від нас вимагають холоди.
Дієта – друг імунітетуВажлива умова зимової дієти – достатнє споживання білків. У білках містяться амінокислоти, які синтезують імуноглобуліни, а це дає можливість і сили протистояти інфекції. Пам’ятайте: взимку необхідно з’їдати щодня не менше 100 г білкової їжі – це значить, що на вашому столі має бути достатня кількість м’яса, риби, грибів, яєць, бобових. Не менш важливі для нас і жири. Вони серйозно зміцнюють імунну систему. Вживайте сало, олію, вершкове масло, причому не думайте, що ви відразу розтовстієте: адже досить з’їдати 2530 г жирів на день.
Які продукти вибрати?Узимку не можна голодувати. Навіть якщо дуже хочеться схуднути. Вибір “зимових” продуктів досить широкий, ви можете створити самі для себе збалансовану дієту, керуючись необхідністю і своїм смаком.
Вибираємо білки. Корисно їсти нежирне м’ясо, печінку, рибу (краще морську), морепродукти, сою, квасолю, горох, боби, гриби, молочні продукти.
Вибираємо жири. Крім перерахованих вище сала й олії, намагайтеся їсти насіння і горіхи, щодня хоча б потроху.
Вибираємо фрукти. Найкращі взимку апельсини, мандарини, лимони, гранати, банани, ківі і яблука. До речі, в яблуках міститься приблизно такий же набір вітамінів і мікроелементів, як і в апельсинах. Не забувайте про сухофрукти: курагу, фініки, інжир, родзинки, чорнослив – їх можна їсти сирими, а можна зварити смачний компот.
Вибираємо овочі. Зрозуміло, що на першому місці – цибуля і часник. Однак не менш корисні й інші овочі: капуста (свіжа і квашена), гарбуз, морква, редька, буряк... Не забувайте про зелень: купуйте щодня по невеликому пучку
п е т рушки, кропу, селери чи зеленого салату.
Напої і приправи. Крім звичайних чаю і кави, намагайтеся щодня пити свіжовитиснені соки з цитрусових, відвар шипшини, цикорієвий напій. У чай додавайте відвари трав, мед, лимон. А серед приправ провідні позиції займають хрін, гірчиця, імбир.
Від чого варто відмовитися?Ми всі дуже любимо шоколад, тістечка, торти і печиво. Авжеж, них умить кращає настрій. І всетаки від тістечок і тортиків доведеться відмовитися! Рішуче! Чим підняти тонус? Тими ж апельсинами. Крім того, рівень серотоніну (“гормона радості”) у крові добре підвищують інші фрукти й овочі “сонячних” кольорів: жовтогаряча морквина і мандарин, червоний і жовтий болгарський перець, яскраві яблука... Що стосується напоїв, скажемо рішуче “ні” солодким газованим напоям, міцній каві, сокам із порошків, алкоголю. До речі, відмова від цих напоїв і влітку не зашкодить...
Чого ми досягнемо?Якщо ви всю зиму дотримуватиметеся збалансованої дієти, заснованої на наших порадах, то збагатите організм
рослинною клітковиною. Це допоможе очиститися від усього зайвого, адже клітковина служить своєрідною “мітлою” для кишечника. “Прогнавши” зі свого столу солодкі і жирні борошняні вироби, ви знизите кількість щодня вживаних калорій. “Оселивши” у своїй
кухні рослинні жири, насіння і горіхи, ви забезпечите організм вітаміном Е. Відмовившись від міцної кави і спиртних
напоїв, ви посприяєте гарній роботі шлунковокишкового тракту і впорядкуєте свою нервову систему – все це значно зміцнить імунітет і подарує гарний настрій.
Дещо про режим харчування взимку
У холодні місяці постарайтеся їсти частіше. Бажано 45
разів на день. Якщо ви їстимете часто, але потроху, можна не хвилюватися про придбання
зайвих кілограмів. Тим часом організм буде забезпечений усіма необхідними енергетичними запасами. Особливо важливий повноцінний сніданок. Насправді каші, які є ідеальним варіантом сніданку, бувають дуже смачними. Не вірите? Не любите? Спробуйте!
Вівсянка з медом, родзинками, горіхами, тертим яблуком і молоком готується буквально п’ять хвилин, пережовується трохи довше (головне – ретельно), а користі від неї дуже багато.
Яєчня? Дуже добре. Ця страва наситить вас калоріями і працездатністю, допоможе протриматися до наступного прийому їжі. Особливо корисна яєчня зі смаженими помідорами. Головне, пам’ятайте про норму – не більше 4ох яєць на тиждень. А ще краще – переходьте на перепелині. Непогано також поставити в мікрохвильову піч кілька шматочків хліба з маслом, помідором і сиром. Доповнити це меню можете на свій смак.
Вечеряти намагайтеся не пізніше 19ої години. Дуже корисно випивати на ніч склянку кефіру чи з’їсти яблуко.
Якщо відчуєте перші ознаки грипу чи застуди – зберіться із силами і зваріть курку. Гарячий курячий бульйон із часником і зеленню врятує вас від неприємностей. А на ніч заваріть у термосі окропом жменю ягід шипшини – вранці ви одержите чудовий стимулювальний і підбадьорливий засіб.
готуємо легко•
Яйця з помідорами заливніЯйця 2 шт., помідори 100 г, овочі варені і зелень 120 г, желе м’ясне 100 г, заправка салатна із соусом майонез 40 г.У конусоподібній формі зробити сорочку зі світлого м’ясного желе. Дно форми прикрасити гілочками зелені петрушки, покласти ще верхівки, зрізані з холодних зварених круто яєць, залити невеликою кількістю желе. На напівзастигле желе покласти один ряд кружалець яскравочервоних помідорів товщиною 0,5 см, знову залити желе, потім викласти шар варених яєць, нарізаних кружальцями такої ж товщини, знову залити желе і т.д., поки форма не буде заповнена. Останній шар залити желе із зеленню.
Охолоджений холодець викласти на кругле блюдо, гарнірувати овочами і зеленню. Окремо подати в соуснику салатну заправку, змішану із соусом майонез у рівних кількостях.
Суп із салаки з картоплеюСалака 300 г, картопля 56 шт., цибуля 1 шт., вершкове масло 1 ч. л., сметана 2 ст. л., сіль, перець, лавровий листПідготовлену салаку нарізаємо і варимо. Потім виймаємо готову рибу, відокремлюємо від кісток, проціджуємо бульйон, кладемо в нього картоплю і варимо до напівготовності. Подаємо зі сметаною.
Представники Американської діабетичної асоціації склали список продуктів, які мають обов’язково бути в раціоні кожної людини в 2010 році.Фахівці в галузі дієтології радять їсти в цьому році у першу чергу крупи. Так, ос
новний раціон має складатися зі страв, приготовлених із використанням жита, ячменю, гречки чи рису.
Потрібно регулярно вживати рибу, особливо лосось і форель. У невеликих дозах корисні соєві продукти. Овочі і фрукти також важливі.
Що стосується напоїв, то перевагу краще віддати зеленому чаю.
Ці поради збігаються з рекомендаціями відомого американського дієтолога, який порадив усім, хто хоче харчуватися правильно в новому 2010 році, перейти на середземноморську діє
ту. Тобто вживати більше злаків, риби, свіжих фруктів та овочів.
на Часі•
Зимова дієта: що їсти і чого уникати
Салат із чорносливу200 г чорносливу, 1 склянка очищених горіхів, 1 зубчик часнику, 250 г майонезу, 1 ч. л. цукру, лимонний сік, зелень петрушки і сіль на смак.Чорнослив добре вимити і залити холодною кип’яченою водою на добу, щоб він набряк і з нього легко виймалися кісточки (води налити стільки, щоб вона злегка покривала чорнослив). Коли він розм’якне, вийняти з ягід кісточки. Ягоди розкласти на рушник, щоб вони просохли. Горіхи і часник стовкти в ступці так, щоб вийшла однорідна масляниста маса. Викласти її в мисочку, посолити і, ретельно розтираючи, влити поступово лимонний сік чи розведену лимонну кислоту. Розтирати доти, поки маса не побіліє. Кожну ягоду чорносливу нафарширувати горіховою масою, покласти в скляну салатницю, залити майонезом, розтертим із цукром. Зверху посипати подрібненою зеленню петрушки.
на Замітку•
Чим харчуватися в 2010 році
на закускуС
тор
інку
під
готу
ва
ла
Ір
ина
ІВ
АН
ЕН
КО
3 лютого 201014
Тридцятирічний дрібний підприємець П., можливо, ніколи б не вступив у злочинну змову з таким же дрібним підприємцем Л., якби їхні торговельні точки не стояли на Кривалівському ринку зовсім поруч, пропонуючи покупцям однаковий товар: імпортне чоловіче і жіноче взуття. Оскільки коштувало воно дорого, то продати двітри пари за день вважалося неабиякою удачею. З приходом фінансової кризи попит геть упав до нульової позначки. Але не це було найстрашнішим: зовсім припинилося валютне кредитування, яке дозволяло підприємцям купувати за «бугром» взуття, щоб потім реалізовувати його на ринку в Черкасах. У зв’язку зі згаданою кризою обидва повисли «на гачку» у банків: П. взяв доларовий кредит на купівлю квартири; Л. оформив такий же кредит на придбання автомобіля «Ніссан Класик». Банківські цербери попередили: якщо гроші не будуть вчасно повернуті, обом позичальникам доведеться розпрощатися з квартирою і автомобілем. Інші приватники, які опинилися у схожих ситуаціях, шукали шляхи виходу з них (зрозуміло, не порушуючи при цьому закон і норми людського співжиття). Тим часом, як громадяни П. і Л., зліплені зовсім з іншого тіста, вирішувати проблему, як і всі, не захотіли. Старший приятель похвалився молодшому, що в нього є обріз мисливської рушниці, який за бажання можна використати для добування грошових знаків у набагато легший спосіб, аніж днями сидячи на ринку. Той, кому була адресована ця пропозиція, довго не вагався і ствердно кивнув головою. Об’єктом розбійного нападу дружки обрали магазин, розташований у Руській Поляні. Вибір виявився не випадковим: у магазині працювала мати власника травматичної зброї. Від неї П. мав достеменну інформацію, коли магазин відкривається і закривається, скільки приблизно покупців у ньому буває, яка сума щоденної виручки, о котрій приїздить автомобіль з інкасатором. Останнє повідомлення мало першочергове значення, оскільки лише дурень наважився б увірватися до магазину, в якому цієї миті за прилавком його рідна мати. Зданою виручкою вони запланували заволодіти поза межами магазину, взявши «на гопстоп» автомобіль інкасатора.
ПЕРШИЙ КУШП. і Л. знали, на що йдуть, а тому присвятили підготовці до пограбування цілий місяць. Ними були враховані найменші деталі, зокрема, за скільки метрів від магазину зупиняється автомобіль, скільки часу інкасатор перебуває всередині магазину, наскільки швидко він повертається назад, де у цей час знаходиться водій, у якому напрямку автомобіль їде потім. При цьому також було приділено багато уваги вивченню осіб інкасатора і водія – якого вони віку, яка в обох статура, чи вдасться їх приборкати, коли розпочнуть чинити опір. Передбачили нападники до дрібниць і свій відхід із місця злочину. Для цього було вирішено задіяти інкасаторський автомобіль. На ньому П. і Л. запланували дістатися до найближчої лісосмуги, покинути його у хащах і потім уже своїм ходом вийти на трасу Черкаси – Сміла. Забігаючи наперед, скажемо, що розроблений план виявився вдалим і забезпечив стовідсоткову реалізацію задуманого. За невеликим, щоправда, винятком: П. і Л. й гадки не мали, що в особі інкасатора натраплять на абсолютного дилетанта і боягуза. Варто було біля автомобіля приставити обріз йому до голови, як він з переляку весь побілів і заскімлив, немов школяр: «Тільки не вбивайте, прошу вас…». У свою чергу злякався і «заметав ікру» водій, який передав злочинцям мішок із грошима з такою швидкістю, якої вони від нього навіть не чекали. Відтак, загнавши інкасаторську «Газель» у лісосмугу, злочинці пішки добралися до траси, зупинили на ній маршрутку і благополучно приїхали у Білозір’я, де у П. був свій будинок. Закрившись у ньому, вони перерахували свій перший куш. Він виявився досить солідним – 50 тисяч гривень.
КРИВАВИЙ РОЗБІЙ У ГЕРОНИМІВЦІРішення якнайшвидше позбавитись автомобіля із характерною зеленою стрічкою стало для грабіжників особливо важливим, адже у всіх міліцейських зведеннях йшлося про те, що злочинці, котрі здійснили у Руській Поляні зухвалий напад на автомашину інкасатора, мали у своєму розпорядженні саме цей транспортний засіб. Відтак проведена операція під назвою «Перехват» не дала бажаного результату. Зате П. і Л. зайвий раз переконалися, що розкрити добре підготовлений злочин так само нереально, як
бідній жабі вискочити зпід колеса джипа, а це значить, що потрібно готуватись до нового «діла». Між собою домовилися з магазинами більше не зв’язуватись, а «працювати» з об’єктами, де крутяться значно більші суми грошей. Таким об’єктом виявилося поштове відділення у Геронимівці. Запланувавши його пограбування, П. і Л. вирішили діяти за схожим із Руською Поляною сценарієм. Знову було відведено достатньо часу на підготовку. Шліфування окремих деталей відбувалося у перервах між торгівлею на Кривалівському ринку. Там ніхто з колегпідприємців й гадки не мав, чим займаються подалі від своїх торгових точок ці добропорядні на перший погляд молоді чоловіки. Що не кажи, найдоречніший у цьому випадку вираз: кожна людина – темний ліс для оточуючих. Згаданий вище схожий сценарій означав, що злочинці знову, погрожуючи зброєю, змусять інкасатора і водія віддати мішок із грошима; на захопленому поштовому фургоні доїдуть до лісу; покинуть його там і пішки підуть у відомому лише їм напрямку.
Кілька разів П. і Л. виїжджали у Геронимівку і скрупульозно вивчали усі підходи і під’їзди до старенького одноповерхового будинку, який на вигляд не вартий був доброго слова, але куди у дні видачі пенсій надходили сотні тисяч гривень готівкою. Відтак непохитне бажання заволодіти такою сумою не давало злочинцям спати. Можливо, в якийсь момент їх підвела самовпевненість. Побачивши, що гроші у відділення доставляє чоловік пенсійного віку, вони махнули на нього рукою, вважаючи, що такого візьмуть, як казав персонаж відомого фільму, «без шуму і куряви». Але не так сталося, як гадалося. Прибувши у спекотний полудень до Геронимівки і зіткнувшись при виході з фургона з чоловіком у масці і обрізом в руках, інкасатор не розгубився і став чинити нападнику шалений опір. Не треба було бути генієм, щоб зрозуміти – мішок із готівкою він так просто не віддасть і, відповідно до інструкції, застосує табельну зброю. Відтак, не втрачаючи дорогоцінних секунд, П. натиснув на курок обріза. Весь заряд увійшов інкасатору у живіт, перетворивши його на криваве місиво. Піднявши із землі мішок, убивця згадав про водія, який сидів у кабіні й усе бачив. Про
те позбавляти життя ще й того П. не наважився. Удвох з Л. вони зв’язали водія мотузком і затягли у фургон. Ще через кілька миттєвостей автомобіль рвонув з місця і помчав геть із села. Не проїхавши кількох кілометрів, фургон зупинився, із дверцят кулею вилетів чоловік зі зв’язаними руками і розпластався на асфальті.
СКІЛЬКИ Б ВІРЬОВЦІ НЕ ВИТИСЯ…Звістка про напад на поштове відділення у Геронимівці і вбивство інкасатора швидко облетіла всю черкаську округу. Називалися різні суми захоплених бандитами грошей – від 300 до 500 тисяч гривень. Одного з нападників працівниця відділення зуміла добре розгледіти і запам’ятати. З її слів, це був темноволосий, коротко стрижений молодик, середнього зросту. Другого бандита ніхто описати не зміг. Нічого конкретного також не дали свідчення викинутого з фургона водія. Аби розкрити резонансний злочин гарячим слідом, УМВС України у Черкаській області розповсюдило фоторобот і оголосило, що виплатить 50 тисяч гривень тому, хто надасть інформацію про злочинців. Однак жодного дзвінка у міліцейське відомство так і не надійшло.
…Тим часом, покинувши поштовий фургон у лісі, П. і Л., як і минулого разу, взяли курс на Білозір’я. Туди вони привезли не тільки важкий мішок із грошовою масою, а й пістолет Макарова, яким був озброєний убитий інкасатор. Гнітючий факт
смерті останнього давив їхні голови тільки доти, поки обидва злочинці не почали перераховувати пачки грошей. Їх виявилося настільки багато, що те, що колись називалося совістю, миттю відійшло на задній план. Їм чомусь здалося, що, безкарно убиваючи, можна не тільки повернути банківсь
кі кредити, а й стати дуже багатими людьми. Тим паче, маючи в своєму арсеналі, окрім обріза, ще й пістолет.
Наступною жертвою душогубів став водій приватного таксі. З якихось джерел злочинці довідалися, що чоловік виручив за продану іномарку круглу суму у валюті і зберігає її вдома. Місцезнаходження будинку таксиста було їм невідоме. Тож подальші дії бандитів полягали у тому, щоб вирушити у поїздку на таксі в одне з віддалених сіл, дорогою порішити водія і вилучити у нього паспорт із злополучною адресою. Таксист був застрелений трьома випущеними із пістолета Макарова кулями. Але, порившись у кишенях вбитого, вони паспорта не знайшли. Відтак розжитися «зеленню» не уявлялося можливим. Утім, ця невдача була для них не останньою. Річ у тому, що правоохоронці, знайшовши у покинутому таксі відпрацьовані гільзи, враз визначили, що вбивство таксиста вчинене зі зброї, яка колись належала вбитому у Геронимівці інкасаторові.
Оперативні дії із затримання небезпечних злочинців набрали небувалих обертів. Пам’ятаючи, що злочинний дует озброєний, затримувати його на ринку міліціонери не наважились, а дочекалися, поки обидва приватники закінчать торгівлю і повернуться додому. Наступного дня нечисленні покупці, помітивши посеред ринку два порожні намети, вирішили, що економічна криза позбавила шматка хліба ще двох підприємців. І, можливо, були недалекими від істини.
Володимир УШАНОВ
кримінальне чтиво
рекл
ама
Бандитський котел: черкаськi хронiки
паДіннЯ лихі 2000-ні
№6 15
не хворіємо
Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошення про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються БеЗКОшТОВНО.
Всі інші оголошення – пЛАТНІ (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату доку-ментів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством .
Від
повід
ал
ьн
ість
за д
осто
вір
ніс
ть ін
фор
мац
ії н
есе
ре
кл
ам
од
аве
ць.
Ого
лош
ен
ня п
ри
йм
аю
ться л
иш
е н
а к
уп
он
ах
наш
ої га
зе
ти.
оголошення приймаються за адресою редакції
оголошеннякупон
(не більше 15 слів)
телефон/адреса:
дані для редакції (вгазетіне
друкуються)
ПІБадресател.:дата/підпис
рубрика •
Шановні наші читачі!Особливістю рубрики «Зворотний зв’язок» є те, що у ній, на цілій сторінці, друкуються листи читачів. У запропонованих нами розділах у вас є можливість стисло розповісти про ту чи іншу подію, проблему, висловити свою думку, пропозицію, поділитися особистим досвідом або просто надіслати замітку, фотознімок чи спогади (в листі обов’язково вказуйте вік і професію).
Листи пропонуємо надсилати у такі підрозділи:
«вітаємо» – скористайтесь нагодою безкош-товно привітати рідних, близьких, знайомих із днем народження, ювілеєм, будь-яким святом;
«моЗаїка» – думки про поточні події в нашій області (не більше 5 рядків);
«Чому?» – у цьому розділі експерти відпові-датимуть читачам на запитання з охорони здоров’я, освіти, економіки, щодо пошуків роботи, а також консультуватимуть стосовно житлових та інших проблем. (Запитання читачів та відповіді експертів публікуватимуть-ся без посилання на конкретних авторів чи офіційних осіб);
«не може бути» – про незвичайні історії з вашого життя; або розповіді про цікаві си-туації, у які потрапляли рідні, сусіди, знайомі, знайомі знайомих;
«дякую» – можна висловити вдячність близьким, друзям і просто стороннім людям, які чимось допомогли: перемогти хворобу, повернути втрачений гаманець або надали допомогу на місці нещасного випадку;
«Чи можете ви допомогти?» – різ-ні прохання: знайти якусь книгу або загублену улюблену тваринку, нагадати назву фільму двадцятирічної давнини, знайти «загублених» однокласників або родичів;
«альбом» – сюди можна надсилати фото-знімки з весіль, днів народження, святкувань з приводу виходу на пенсію тощо;
«гумор» – гуморески та карикатури, веселі історії з життя;
«втеЧа З міста» – рекомендації читачів газети, за якими маршрутами у вихідні можна провести цікаву подорож по Черкащині (мож-ливо, ви живете там, де є маловідомі пам’ятки історії чи культури або гарні краєвиди);
«роЗпорядок дня» – запрошення взяти участь у неофіційних заходах, наприклад, у роботі клубу або місцевих святкуваннях;
«перевірено на собі» – тут можна поділитися своїм досвідом у швидкому приго-туванні їжі, як кажуть, «з топора», ефективному використанні старих і непотрібних речей. або розповісти про знайомих вам людей із «золо-тими руками» та їхні винаходи, також про те, як можна «виживати» в скрутний економічний час.
рекл
ама
4Продам магнитофонприставку “Маяк231 стерео”, кассетный, хорошее состояние. Цена 80 грн. ( 45-90-87.
4Продаю стул металлический с мягким покрытием, с регулировкой высоты, для слесарных работ. Цена 80 грн. ( 45-90-87.
4Продам земельний пай 2,20 га у Шполянському районі. Ціна договірна. ( 067 772-72-70.
4Послуги з охорони об’єктів з підключенням на пульт централізованого нагляду. Відеонагляд, охороннопожежна сигналізація. Електромонтажні роботи. ( 38-21-22, 63-49-09.
4Продам насіння люцерки. Невелика партія. ( 067 772-72-70.
зворотний зв’язок
ДОшкА ОгОлОшень
Найкраща подруго Ніно!Щиро вітаю тебе з днем народження!Бажаю, щоб успіх завжди супроводжував тебе.Твій гарний настрій та позитив творять дива!Хай життя змінюється на краще!Ціную нашу дружбу.
Наташа
Другу Ване.В день рожденья желаю быть всегда красивым,
здоровым, веселым и конечно счастливым и люби-мым. Чтобы на твоем жизненном пути не встреча-лись невзгоды и ненастья. И чтоб тебе всегда све-тило солнце удачи.
Хорошо, что ты есть!Танюшка
стережись пасажира•
Ящур допоміг знайти злочинців
Чому?•
Спадкування за правом представленняПомерла моя бабуся. Чи маю я право на спадкування тієї частки її спадщини, що належала б за законом моїй матері, яка по-мерла раніше за бабусю?
Статтею 1266 Цивільного кодексу України передбачено спадкування за правом представлення: внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщин; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати і сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка спадщини їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні за прямою низхідною лінією право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Зняття з реєстраціїУ який термін здійснюється зняття з реєстрації місця проживання?
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісти відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
У разі, якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації місця проживання, зняття може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.
Прочитав у «Молоді Чер-к а щ и н и » м а т е р і а л під назвою «Кр и міна ль -ний бізнес на крові» і згадав трагічну історію, яка тра-пилася з моїм ко-легою, капітаном МВС.
Якось він у цивіль-ному одязі на новеньких «Жигулях» під’їхав до залізничного вокзалу Черкас. Через якийсь час до водія підійшли два молодики і п о п р о с и л и т е р м і н о в о відвезти їх на станцію імені Шевченка, пообіцявши за це добре заплатити. Капітан погодився. Як виявилося потім, чоловіки мали на меті заволоді-ти авто. Однак реалізувати свій намір по дорозі до станції вони не змогли. Тоді зловмисники за-пропонували водієві зачекати їх на станції: мовляв, вони мають когось зустріти, а якщо цього не станеться, то він відвезе їх на-зад у Черкаси – звісно, за плат-ню.
На цей час уже стемніло. Виї-хавши за Смілу, поблизу Білозір’я грабіжники вибрали зручний мо-мент. Той, хто сидів на задньому сидінні, оглушив капітана. Його непритомним завезли в ліс, де добили домкратом. Через кілька днів труп водія знайшов меш-канець Білозір’я, який повідомив про це правоохоронцям. Злочинці вже перебували в Миколаївській області, а інформації на постах ДАІ про викрадення автомо-
біля та вбивство ще не було. А допомогла їх знайти... епідемія ящура, яка розповсюджувалася в той час Україною. У зв’язку з цим даішники зупиняли всі авто і перевіряли, чи не провозиться сировина тваринного походжен-ня. Таким чином, вони зупинили і злощасні «Жигулі». Злякавшись, бандити вискочили з автомобі-ля і кинулися навтьоки. Одного з них удалося затримати відразу, другого схопили трохи згодом. Як з’ясувалося, це були рецидивіс-ти, які раніше вже скоювали тяжкі злочини, але за належну поведінку були достроково звіль-нені з місць позбавлення волі.
Тож, шановні водії! Будьте обережні за кермом, а також звертайте пильну увагу на паса-жирів, які сідають до вас у авто.
Андрій ВСЕЗНАЙКО, м. Черкаси
3 лютого 201016
– Ти звідки так добре вірменську мову знаєш?
– У нас у школі вчитель анг-лійської був вірменин.
– Штірліце, у вас є план?
– Ображаєте, Мюллере. У мене – горілка. Я російсь-кий розвідник, а не турк-менський!
– Маро Соломонівно! А що вам більше подо-бається: гарячий чай чи гарячий мужчина?!
– Та мені аби добре пропоті-ти!
Закінчилося сімейне торжес-тво. Залишилося багато випивки і закуски. Дружина вранці пішла на роботу. Прихо-дить увечері. Нічо-го немає. Тільки п’яний чоловік.
– Де горілка? Де са-лати і решта все?
– А ти що, думала, ти – пішла, і життя зупинилося?
Дівчина прийшла до ворожки.
– Мене кохають двоє хлоп-ців. Скажи, кому з них пощастить?
Ворожка розклала карти, потім уважно подивилася на дівчину.
– Пощастить Ігорю – з то-бою одружиться Дмитро.
Робінзон Крузо і П’ятниця на безлюдному острові:
– П’ятнице, курити будеш?– Ні, кажуть, що паління шко-
дить нашому здоров’ю!– Хто каже?
Скаче ковбой по прерії, утікає від індіанців, раптом внутрішній голос: “Відхилися вправо”.
Ковбой відхилився – поруч просвистіла стріла.
– Відхилися вліво.Знову мимо пролітає
стріла.– Злізь із коня.Ковбой злазить.– Зніми джинси і
нахилися.Ковбой нагинається, і
тут йому в сідницю встромляється стріла.
– А-а-а-а-а, за що? Боляче!– Зате джинси цілі!
Коли у вас з’являються гроші – у вас з’являються жінки!
З’являються жінки – зника-ють гроші!
Зникають гроші – зникають жінки!
Зникають жінки – з’являються гроші...
Якщо ви зможете з цього замкнуто-го кола забрати жінок – ви будете казково багаті!
Порада. Щоб довідатися, чи посолений борщ – достатньо занурити в нього два електроди і пустити по них струм. Якщо з’явиться запах хлору – вихо-дить, борщ уже посолений.
– За скільки зараз права можна зробити? – Вісімсот.– Дорого.– Даішника, який дешевше робив, машина збила.
– Тату, купи мені костюм Сніжинки.– І куди ти будеш падати – із шафи на підлогу?!
На світському при-йомі:
– Ви чому кавун не їсте?– Вуха забруднює.
– Знаєте, чим відріз-няються борці сумо від звичайних японців?
– Вони їдять ложками!
Особисто я ношу маску на роботі, щоб мій начальник не почув мого перегару!
Гладкого мужика засудили до страти на електричному стільці, а він у нього не влазить... Поса-дили на дієту – погладшав на 10 кг. Стали давати тільки хліб і воду – ще 10 кг додав. Залишили одну воду – ще плюс 10 кг. Не витримали:
– Та що ж ти, гаде, ніяк не схуднеш ніяк?
– Мотивації, розумієш, не-має...
Хлопцю спо-добалася дівчина. Він зізнався у своїх почуттях. Вона у відповідь:– У тебе є три «мер-седеси»?– Ні.– А двохповерхова вілла?– Немає.– Розмова закінчена.Він приходить до батька, розповідає йому все і просить
поради. Батько:– Ну, що можу сказати...
«Бентлі» ти продаси, три «мерси» купиш, а от зносити 2 поверхи з нашої вілли через бабу, синку, – це несерйозно.
Баба з дідом вирішили згадати молодість. Домо-вилися про побачення. Дід
витратився, квіти купив, прийшов у призначене місце. Чекає. Дві години минуло, баби немає. Три години. По-вертається дід розлютований додому, а баба сидить, чай п’є.– Що ж ти, стара, не прийшла?!– А мене, типу, мама не пусти-ла...
Мама доньці:– Твій чоловік здався дивним мені ще в загсі,
коли тобі на палець обидві обручки надів...
Чоловік прокинувся з похмілля в суботу вран-ці. Пішов на кухню пити воду. Потім підходить до дружини:
– Прокидайся! І дітей буди!– Що сталося?– Скуштуйте воду, вона така
смачна!
– Женю, ось ти яку музику слухаєш?
– Ну, Аrсtіс Моnkеуs, Тhе Тіng Тіngs, Lаtе оf thе Ріеr, Тhе Strоkеs.
– Загалом, щось слухаєш...
на диванІ
Будьте уважні! наша газета – «Молодь Черкащини» (пере-дплатний індекс 61072), яка виходить з 1960 року, не має ніякого відношення до газети «нова молодь Черкащини».
наша передплатане закінчується ніколи
триває сезон передплати на газету «Молодь Черкащини» на 2010 рік. Газета на 16 сторінках формат а3 з телепрограмою на 16 сторінках (а3)
Передплату на 2010 рік
можна оформити у будьякому поштовому відділенні
Черкаської області до 20 числа кожного місяця.
ihдекс 61072
1 місяць – 6,50 грн3 місяці – 19,50 грн6 місяців – 39,00 грнВ
аР
тіс
ть ціни вказані
без вартості приймання передплати «Укрпоштою»
ПП «Видавництво «Прессбол-2008» 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 266/1, к.108-111. [email protected],[email protected] (рекламний відділ)32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама).
«Видавничополіграфічний комплекс редакції газети «Вісті...»
м. Бровари, вул. Красовського, 16.
Газета віддрукована в друкарні
Засновник і видавець:Адреса редакції:
Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуальною власністю редакції.
Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені.
редакція не несе відповідальності за достовірність та зміст рекламної інформації.
редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора.Матеріали з позначкою , в рубриках «Погляд», «Позиція»
та «Політика» публікуються на правах політичної реклами, а в рубриках «наша марка» і «Знак якості» – на правах реклами.
рукописи та фотоматеріали рецензуванню і поверненню не підлягають.листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети.
Віктор Яременко Роман КирейОлег Кукса
Головний редактор:Заступник редактора:
Відповідальний секретар:
ЧС №608Реєстраційне свідоцтво:
e-mail:
тел./факс:
Замовлення № 027-06 Зага
льни
й ти
раж
– 1
4 60
0
рекл
ама
рекл
ама