Грущинська Ірина Василівна

ЗАТЕ БАГАТО ВІРШІВ МІСТИТЬСЯ В

МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКАХ, ЩОБ УЧИТЕЛІ

ЯКОМОГА ШИРШЕ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ПОЕЗІЇ

ПРО ПРИРОДУ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.

АДЖЕ, КОЛИ НАВЧАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЧИЙ

МАТЕРІАЛ ВИКЛАДАЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

ПОЕТИЧНОГО СЛОВА, ВІН НАБУВАЄ ПОВНОТИ

НОВИХ ГРАНЕЙ ПІЗНАВАЛЬНОГО, РОЗУМОВОГО Й

ЕМОЦІЙНОГО СПРИЙМАННЯ. А КОЛИ ДОДАТИ

ЩЕ Й ІНШІ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ

ЗМІСТУ (ПРО ЩО ЙТИМЕТЬСЯ ДАЛІ), ЗОКРЕМА,

ТВОРИ ЖИВОПИСУ, ТОДІ СКЛАДАЄТЬСЯ

ЦІЛІСНИЙ ОБРАЗ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ

Й ЗАГАЛОМ ПРИРОДИ. СУПУТНИКАМИ ДИТИНИ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

ПОВИННІ СТАТИ РАДІСТЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА

КРАСОЮ ПРИРОДИ, ПОЕЗІЯ Й ВЕСЕЛИЙ ГУМОР.

ПОЕТИЧНІ ТВОРИ, ЯКІ ЗВУЧАТЬ НА УРОКАХ

ПРИРОДОЗНАВСТВА МІСТЯТЬ ЯСКРАВІ ОПИСИ

ПРИРОДИ І ВЛУЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЇЇ

ЯВИЩАМИ, РОЗВИТКОМ РОСЛИН, ПОВЕДІНКОЮ

ТВАРИН. ДОБИРАЮЧИ ВІРШІ, МИ ВІДДАВАЛИ

ПЕРЕВАГУ ТИМ, З ЯКИМИ ВЖЕ ОЗНАЙОМИЛИСЯ

ДІТИ АБО БУДУТЬ НЕВДОВЗІ ОЗНАЙОМЛЮВАТИСЯ

НА УРОКАХ ЧИТАННЯ З МЕТОЮ ЗДІЙСНЕННЯ

ЛІТЕРАТУРНОГО АНАЛІЗУ.

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА ЦІ САМІ ВІРШІ

РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ПІД ІНШИМ КУТОМ: З

ПРИРОДНИЧОЇ ТОЧКИ ЗОРУ. ВОНИ

ДОПОМАГАЮТЬ УЧИТЕЛЮ РОЗВ’ЯЗУВАТИ

ПРИРОДОЗНАВЧІ ЗАВДАННЯ: ВСТАНОВЛЮВАТИ

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ НЕЖИВОЮ Й ЖИВОЮ

ПРИРОДОЮ, З’ЯСОВУВАТИ ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ

ЛЮДИНИ НА СТАН ПРИРОДИ Й ОКРЕМІ ЇЇ

ОБ’ЄКТИ, РОЗКРИВАТИ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ

ПРИРОДИ ТА РОЛЬ СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ У

ПРОЦЕСІ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. КОЛИ ДІТИ

ЧУЮТЬ ЗНАЙОМІ ТВОРИ, АЛЕ РОЗБИРАЮТЬ ЇХ

УЖЕ З ІНШИМИ ЗАВДАННЯМИ, ЦЕ НАОЧНО

ПОКАЗУЄ ЇМ МОЖЛИВОСТІ РІЗНОБІЧНОГО

СПРИЙМАННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ.

ПРОПОНУЄМО ПРОВОДИТИ РОБОТУ НАД

ВІРШАМИ ЯК ФРОНТАЛЬНО, ТАК І В ПАРІ ЧИ В

ГРУПІ. ПРИ ЦЬОМУ УЧНІ:

- ГЛИБШЕ АНАЛІЗУЮТЬ ПРИРОДНІ ОБ’ЄКТИ Й

ЯВИЩА, ЯКІ ЗОБРАЖУЮТЬСЯ ПОЕТИЧНИМИ

ЗАСОБАМИ;

- ВЧАТЬСЯ ЗАДАВАТИ ПРО НИХ ЗАПИТАННЯ

Й ВІДПОВІДАТИ НА НИХ;

- СКЛАДАЮТЬ ЦІЛІСНУ РОЗПОВІДЬ,

ЗАЛУЧАЮЧИ НЕ ТІЛЬКИ ПРИРОДНИЧИЙ ЗМІСТ,

А Й ВИРАЗНІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ПРИЙОМИ,

ЗОКРЕМА ЦИТУВАННЯ НАПАМ’ЯТЬ ОКРЕМИХ

ЯСКРАВИХ І ДОРЕЧНИХ РЯДОЧКІВ ВІРШІВ.

ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ АНАЛІЗ ФАКТИЧНОГО Й

ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ ВІРШІВ.

ВОДНОЧАС, ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ЗВЕРТАТИ

УВАГУ УЧНІВ НА ДЕЯКІ ПРИРОДНИЧІ

НЕДОРЕЧНОСТІ, ЯКІ ЧАСОМ ДОПУСКАЮТЬ ПОЕТИ.

НАПРИКЛАД, УЧИТЕЛЬ КАЖЕ: "Пригадайте вірша

«Деркач» Лідії Компанієць. Послухайте довідку про

деркача – птаха, який швидко бігає в густій траві, часто

змінюючи напрям. Побачити деркача важко, бо він вкрай

рідко злітає. Це - перелітний птах. Однак, у теплі краї він

летить і так само повертається у рідний край, а не йде

пішки, як про це пише автор вірша. Роздивіться

зображення деркача, опишіть його зовнішню будову…

знайдіть рядочок у вірші, де автор допустила помилку (…

пішки дибав я додому…)".

ОСЬ ЩЕ ОДИН ПРИКЛАД З ВІРША ВАЛЕНТИНА

БИЧКА "ЗИМА":

А глянь лишень…По стовбуруСинички стриб та стриб.І дятел щось видовбує…Мов барабанний дріб.ХОЧА, ЯК ВІДОМО, СИНИЧКИ НЕ СТРИБАЮТЬ

ПО СТОВБУРАМ, ЯК ЦЕ РОБИТЬ ДЯТЕЛ.

ОТЖЕ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ НА УРОКАХ

ПРИРОДОЗНАВСТВА ВІРШІ, ВЧИТЕЛЬ СПОНУКАЄ

УЧНІВ ПРОВОДИТИ ВСЕБІЧНИЙ АНАЛІЗ НЕ ТІЛЬКИ

ФАКТИЧНОГО, А Й ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ - "БУДИТИ В СЕРЦІ

ПОЧУТТЯ".

Грущинська Ірина Василівна